75405

Типы склонения существительных

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Изменение слова по падежам называется склонением. Склонение – 1) класс слов, объединенных общностью словоизменения, 2) отвлеченный образец, по которому изменяются слова этого класса. В современном русском языке существует три таких класса (три склонения) – первое, второе и третье

Русский

2015-01-12

15.83 KB

0 чел.

16. Типы склонения существительных.

Изменение слова по падежам называется склонением. Склонение – 1) класс слов, объединенных общностью словоизменения, 2) отвлеченный образец, по которому изменяются слова этого класса. В современном русском языке существует три таких класса (три склонения) – первое, второе и третье, различающиеся системами падежных флексий. Типы склонения строго различаются только в падежных формах ед. ч. Во мн. ч. различия между типами склонения не столь определенны, а в дат., тв. и предл. падежах различия флексий вообще отсутствуют.

По школьной программе (*в АГ первое и второе склонение поменяли местами) к первому скл. относят существительные с флексией в им. п. ед. ч. -|а| (орфогр. -а и -я) (земля, туча) и существительные с той же флексией, относящиеся к муж. р. (староста, судья) и к общ. р. (обжора, плакса).

Ко второму склонению относятся существительные муж. р. с нулевой флексией в им. п. ед. ч. (стол, конь, край) и существительные сред. и муж. р. с флексиями в им. п. ед. ч. -|о| (орфогр. -о, -ё и -е) (окно, ружьё, поле) и -|е| (бытие).

К третьему склонению относятся существительные жен. р. с нулевой флексией в им. п. ед. ч. и с основой на парно-мягкую согласную или на шипящую (ткань, кровать, мышь, ночь, рожь, мощь). К третьему склонению по системе падежных флексий относятся также существительные сред. р. на -мя с флексией в им. п. ед. ч. -|а| (орфогр. -я) (бремя, время, вымя, знамя, имя, пламя, полымя, племя, стремя, семя, темя), существительные сред. р. дитя и муж. р. путь.

Эти три склонения называются субстантивными. Склонение существительных связано с морфологической категорией рода, но не определяется ею последовательно. Первые два склонения по отношению к роду характеризуются следующим образом: I скл. –  несреднее (т. е. мужское и женское); II скл. – неженское (т. е. мужское и среднее); III скл. – преимущественно женское. *Зализняк же выделяет восемь типов склонения + без правил в качестве исключений выделяет весь 3 тип склонения и разносклоняемые сущ.

Особое место, вне трех основных склонений, занимают существительные с такими же флексиями, как у прилагательных (большая часть их – субстантивированные прилагательные и причастия): больной, верховой, вожатый, лесничий; булочная, передняя, столовая; мороженое, животное, грядущее. Их парадигмы совпадают с частными парадигмами ед. ч. прилагательных адъективного склонения.

Существительные – имена собственные, совпадающие с формами притяжательных прилагательных на -ов или -ин (Кузнецов, Ревякин; Петрова, Ильина; Болшево, Тушино), склоняются по смешанному (смешиваются флексии сущ. и прил.) склонению: парадигмы таких слов совпадают с частными парадигмами притяжательных прилагательных. Важно, что таким образом иногда можно различить слова: под Пушкиным (под памятником) – под Пушкином (под городом).

Вне общей системы склонений находится склонение сущ. pluralia tantum. Всё зависит от конкретного существительного. Ребята, например, идут по 2 скл. ср.р.

Неизменяемые существительные иноязычного происхождения (жюри, кенгуру, рагу, кино, кофе, пальто, радио, шоссе) относятся к нулевому склонению (не изменяются). Причем сейчас всё увеличивается количество неизменяемых слов. Это есть главная хона аналитизации. Но до сих пор склонение предпочтительнее.

Зоны колебания при склонении:

1. В род.мн. сапогов или сапог? Есть тенденция (но лишь тенденция!) делать ненулевое окончание там, где в им.ед. нулевое окончание. Т.е. если сапог, то нет сапогов.

2. В им.мн. тракторы или трактора? Есть тенденция оформлять так, чтобы можно было различить единственное и множественное число, т.е. трактора.

*Для всего существительного полезная схемка для запоминания, приведенная на лекции:

1. Информация о денотате (номинтивная):

a. живое/неживое ((не)одушевленность)

b. количество предметов (число)

c. роль в ситуации (падеж)

2. Синтаксическая информация:

a. согласовательный класс (род)

b. позиция в предложении (падеж)

Мы не обязаны выражать: (не)определенность, (не)счетность, собирательность/собственность.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68180. ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ФІЗІОПУНКТУРИ ДЛЯ ОЦІНКИ ТА КОРЕКЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СПОРТСМЕНІВ 322 KB
  Підвищити ефективність профілактики ризику виникнення донозологічних та патологічних станів у осіб, що знаходяться під впливом тривалих психофізичних навантажень, шляхом дослідження можливостей застосування неінвазивних методів фізіопунктури...
68181. ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ХІМІЇ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ 322.5 KB
  Формування у випускників вищих навчальних закладів освіти вмінь та навичок дослідницької діяльності розглядаємо як одне з основних завдань підготовки майбутнього вчителя. Результати проведеного нами пілотажного дослідження показали недостатню сформованість дослідницької компетентності...
68182. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ У ВИЩІЙ ШКОЛІ 801.5 KB
  Зважаючи на багатоаспектне теоретичне обґрунтування компетентнісного підходу та виокремлення різновидів професійних компетентностей у науці не запропоновано цілісного підходу до зясування та формування базових професійних компетентностей у майбутніх...
68183. Синтез робастної електромеханічної системи із розподіленими параметрами механічної частини об’єкту регулювання 821 KB
  Керування багатьма технічними обєктами і технологічними процесами здійснюється за допомогою подовжених конструкцій що звязують приводний двигун із робочим органом. При керуванні такими протяжними об’єктами необхідно враховувати власні механічні коливання обумовлені пружними властивостями...
68184. Фітоіндикація початкових етапів грунтогенезу на рекультивованих землях Нікопольського марганцеворудного басейну 2.04 MB
  Мета дослідити агроекологічні чинники формування родючості і морфологічних ознак техноземів сформованих із різних за літологічним складом розкривних гірських порід і гумусованого шару зонального ґрунту за тривалого сільськогосподарського використання рекультивованих земель в умовах...
68186. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗВУКОВИХ ІМПУЛЬСІВ У ХВИЛЕВОДАХ, ЗАПОВНЕНИХ ІДЕАЛЬНОЮ РІДИНОЮ 1.25 MB
  Наукова новизна отриманих результатів: показана можливість використання моделі нестаціонарної пружної хвилі у вигляді періодичної послідовності часових відрізків синусоїди за відсутністю або наявності частотної модуляції з метою дослідження процесу розповсюдження імпульсу у хвилеводі...
68187. ЛІНГВОСЕМІОТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГІПЕРРЕАЛЬНОСТІ В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ 3.44 MB
  Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань: визначити лінгвосеміотичну природу гіперреальності в художньому тексті жанру фентезі; розробити методику аналізу знаків гіперреальності в англомовному художньому тексті жанру фентезі; змоделювати фрейм гіперреальності в художніх...
68188. ПРЕФІКСАЛЬНА КОНВЕРГЕНЦІЯ РОСІЙСЬКИХ ДІЄСЛІВ 148.5 KB
  У сучасній дериватології як динамічній підсистемі мови загалом й у царині дослідження окремих словотвірних процесів зокрема дієслівної префіксації спостерігається пошук нових шляхів дослідження. Колібаби на матеріалі віддієслівних іменників Н. Лахно...