75440

Інфекційні захворювання

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Сприйнятливість до інфекційних захворювань залежить від безлічі факторів: від віку перенесених і супутніх захворювань харчування вакцинації. За останні десятиліття в лікуванні інфекційних захворювань було зроблено величезний крок вперед. В останні роки були відкриті збудники раніше невідомих інфекційних захворювань з якими людина стикнувся в результаті зміни навколишнього середовища і міграції населення. Адже навіть просто вимиті вчасно руки після відвідин убиральні або по приходу з вулиці можуть врятувати вас від ряду кишковоінфекційних...

Украинкский

2015-01-12

99.5 KB

6 чел.

ПЛАН - КОНСПЕКТ

Тема: Інфекційні захворювання

- це хвороби, причинами яких є мікроорганізми: бактерії, віруси, гриби, паразити або їх токсини.

Джерелом інфекції можуть бути людина, тварина чи птах, які мають симптоми або являються безсимптомними носіями захворювання та виділяють його збудників у навколишнє середовище. Збудники інфекції розповсюджуються різними шляхами: при диханні, кашлю, чханні, з випорожненнями, через шкіру тощо. Потрапивши до навколишнього середовища, вони можуть опинитися на руках, обличчі, одягу, а також на будь-яких предметах. Механізм передачі хвороби залежить від місця розташування (локалізації) збудника в організмі.

Сприйнятливість до інфекційних захворювань залежить від безлічі факторів: від віку, перенесених і супутніх захворювань, харчування, вакцинації. Вона змінюється під час вагітності і, можливо, залежить від емоційного стану. Всі ці фактори впливають на імунітет - здатність людини протистояти інфекціям. Інфекційний процес являє собою взаємодію макро- і мікроорганізму. При нормальному імунітеті проникненню збудника перешкоджає цілий ряд захисних бар’єрів; при зниженні сили хоча б одного з них сприйнятливість людини до інфекцій збільшується.

За останні десятиліття в лікуванні інфекційних захворювань було зроблено величезний крок вперед. В основному це відбулося завдяки справді революційного відкриття антибактеріальних властивостей пеніциліну в 1940 році. З появою антибіотиків багатьом здавалося, що інфекції скоро будуть представляти лише історичний інтерес. Адже з часів Другої світової війни були створені сотні препаратів, не тільки антибактеріальних, але і противірусних, протигрибкових, антипаразитарних, більшість з яких ефективні і безпечні. Але незважаючи на це, інфекційні захворювання все ще залишаються основною причиною погіршення здоров’я мільйонів людей у всьому світі і однією з головних причин смерті. Як це пояснити? Необхідно пам’ятати, що інфекційні захворювання - особливий вид хвороб, причина яких - живий організм, який здатний видозмінюватися і еволюціонувати. Причому, процес цей у мікроорганізмів відбувається значно швидше, ніж у людей. У мікробів виробилися механізми, що дозволяють їм протистояти настільки потужного зброї, як препарати, створені людиною. Кількість стійких до існуючих антибіотиків форм патогенних мікробів стає загрозливим. Інфекційні хвороби, які в багатьох країнах вважалися майже знищеними - туберкульоз, холера, ревматизм, - відновилися з новою силою. Багато в чому ця ситуація зумовлена безконтрольним прийомом антибактеріальних препаратів. Зараз на фармацевтичному ринку існує величезна кількість різних антибіотиків, список яких поповнюється з кожним днем. Вибір того чи іншого препарата, а також необхідність його прийому в кожному конкретному випадку повинен визначати тільки фахівець, що в наш час далеко не завжди дотримується.

В останні роки були відкриті збудники раніше невідомих інфекційних захворювань, з якими людина стикнувся в результаті зміни навколишнього середовища і міграції населення. Крім того, стало відомо, що мікроби є причиною деяких хвороб, які раніше вважалися неінфекційними. Наприклад, певний вид бактерій (Helicobacter pylori) грає роль в розвитку виразкової хвороби шлунка. В даний час існує безліч гіпотез про роль вірусів в освіті доброякісних і злоякісних пухлин.

Профілактика інфекцій, також важлива, як і боротьба з ними. Адже навіть просто вимиті вчасно руки після відвідин убиральні або по приходу з вулиці, можуть врятувати вас від ряду кишково-інфекційних захворювань. Наприклад, того ж черевного тифу. Звичайно, можна скористатися дезінфікуючими засобами для “поверхонь ризику”. Але в будь-якому випадку, це не дає стовідсоткової гарантії на досить тривалий термін. Варто звернути увагу і на той факт, що джерелом інфекцій може бути що завгодно, від перил на сходах і кнопок у ліфті, до настільки шанованих нами грошових банкнот, які пройшли через безліч рук. Щоб звичайні овочі не стали джерелом небезпечних мікробів або навіть гельмінтів, їх слід особливо ретельно вимивати. У деяких випадках, навіть слабким розчином марганцівки.

Крім того, профілактика інфекцій може виражатися і в боротьбі з такими небезпечними носіями інфекційних захворювань як гризуни і таргани. Для чого сучасна промисловість випускає досить багато як ефективних, так і не дуже, коштів. Носіями інфекцій можуть стати і ненависні кліщі і комарі. Причому це може бути як енцефаліт і малярія,  які переноситься комарами разом з кров’ю його носія. Для того, щоб позбавитися від кліщів, широко застосовуються наносяться на шкіру спеціальні мазі та гелі. А для того, щоб позбавитися від комарів, можна скористатися широко поширеними фумігатора і навіть більш прогресивними акустичними відлякувачами.

Профілактику інфекційних хвороб слід проводити шляхом знешкодження джерела інфекції, ліквідацією або розривом її розповсюдження, а також впливаючи на сприйнятливий організм людини з метою створення імунітету.

Знешкодити джерело інфекції можна за умов раннього її виявлення (при профілактичних медичних оглядах), усунення від роботи, пов’язаної з ризиком розповсюдження інфекції, своєчасного лікування, а за необхідності – ізоляції, проведення санітарно-ветеринарних заходів, якщо джерелом інфекції є тварини або гризуни.

Для розриву шляхів передачі інфекції необхідно дотримуватися привал особистої гігієни, санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму на підприємствах, використовувати марлеві пов’язки в період епідемії грипу тощо. Одним зі способів попередження передачі інфекції є дезінфекція, тобто знищення збудників, переносників інфекційних хвороб за допомогою застосування хімічних або фізичних факторів.

Слід зазначити, що після перенесення деяких інфекційних захворювань, в організмі людини формується імунітет. В основному це стосується хвороб з повітряно-крапельним механізмом передачі. Найбільш дієвим заходом профілактики таких захворювань є вакцинація – введення до організму ослаблених збудників, які не можуть викликати саме захворювання, але при цьому формують до нього стійкий імунітет. Відповідно до діючого законодавства, обов’язковими є щеплення, що занесені до Календаря профілактичних щеплень в Україні: проти туберкульозу, дифтерії, коклюшу, правця, поліомієліту.

Щоб уникнути хвороб, не зволікайте заходами їх профілактики, дбайте про себе та здоров’я дітей і оточуючих Вас людей. Відчувши симптоми захворювання, негайно звертайтеся до лікаря.

Дезінфекція або Знезаражування — комплекс заходів (дезінсекція, дератизація) щодо знищення у середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб (дезінфекція) та їх переносників — комах (дезінсекція) і гризунів (дератизація).

Об'єднання заходів з дезінфекції, дезінсекції та дератизації, під одним поняттям "дезінфекція" сталося давно. Головним їх спільним завданням є розрив механізму передачі збудників інфекцій на шляхах їх передачі, в яких беруть участь членистоногі і гризуни. Тому поняття "дезінфекція" включає в себе три розділи: власне дезінфекцію (або знезаражування), що забезпечує усунення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, які є збудниками інфекцій, дезінсекцію, що забезпечує усунення членистоногих, які є переносниками інфекцій або збудниками інфекцій (коростяний кліщ), і дератизацію, що забезпечує усунення гризунів, які є переносниками або джерелом збудників інфекції

 Дезінфекційні заходи поділяються на такі види: профілактичні дезінфекційні заходи — заходи, що проводяться у житлових, виробничих, навчальних, санітарно-побутових та інших приміщеннях, будівлях і спорудах, на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, в інших можливих місцях розмноження переносників збудників інфекційних хвороб.

Профілактичні дезінфекційні заходи проводяться ліцензованими суб'єктами господарської діяльності на підставі відповідних договорів з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами.

Поточні дезінфекційні заходи - заходи, що систематично проводяться у закладах охорони здоров'я, на об'єктах громадського харчування та на підприємствах харчової промисловості, у приміщеннях масового перебування людей (підприємства побутового обслуговування населення, навчальні та культурно-освітні заклади тощо), а також у житлових приміщеннях під час перебування в них інфекційних хворих чи бактеріоносіїв. Поточні дезінфекційні заходи проводяться по декілька разів на день залежно від епідемічної ситуації. Поточні дезінфекційні заходи проводяться працівниками відповідних підприємств, установ, організацій, а в жилих приміщеннях — хворими на інфекційні хвороби, бактеріоносіями, членами їх сімей тощо;

Прикінцеві дезінфекційні заходи - заходи, що проводяться в осередку інфекційної хвороби після видалення з нього джерела інфекції. Заключні дезінфекційні заходи проводяться установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Порядок проведення профілактичних, поточних і прикінцевих дезінфекційних заходів встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я з урахуванням особливостей збудників інфекційних хвороб, факторів передачі інфекції тощо.

Методи дезінфекції:

При проведенні дезінфекції використовують два основні методи: фізичний, хімічний та комбінований, за якого фізичні і хімічні методи знезаражування застосуються одночасно (наприклад, прання білизни в гарячій воді з милом).

          - Фізичні методи дезінфекції проводять за допомогою механічних, термічних та променевих засобів.

- Механічні засоби забезпечують видалення, але не знищення мікроорганізмів. Це чищення, протирання, миття, прання, витрушування, підмітання, провітрювання. При використовуванні пилотягів видаляється до 98% мікроорганізмів. Вентиляція ефективна досить, коли її тривалість не менша, ніж 30-60 хв.

- Термічні засоби ґрунтуються на застосуванні високих та низьких температур, а саме: гаряче повітря, водяна пара, кип'ятіння, пастеризація, спалювання, пропалювання, заморожування, висушування. Прасування білизни є дезінфікуючим засобом, але він діє здебільшого поверхнево. Замороження не спричинює загибелі мікроорганізмів, а приводить із часом до зменшення їх кількості.Висушування тривалий час приводить до загибелі великої кількості мікробів.

- Променеві засоби знезаражування — це застосування сонячного світла, ультрафіолетових променів, радіоактивного випромінювання. Прямі сонячні промені згубно діють на багатьох збудників інфекційних захворювань. Проте цей метод залежить від пори року, погоди і він використовується, як допоміжний.

Ультрафіолетове опромінювання  використовують для знезараження повітря в операційних, процедурних тощо. Для цього використовують бактерицидні лампи.

Радіоактивне випромінювання згубно діє на всі види мікроорганізмів та їх спори. Найчастіше іонізуючим випромінюванням у заводських умовах стерилізують інструмент для одноразового використання. В деяких випадках для дезінфекції використовують ультразвук.

        - Хімічні методи дезінфекції широко застосовують на практиці. В основі їх лежить використання різних хімічних речовин, які вбивають мікроорганізми. Хімічні речовини мають різну дію на мікроорганізми:

-бактерицидну — здатність вбивати бактерії;

-бактріостатичну — пригнічують їх життєдіяльність;

-віруліцидну — здатність вбивати віруси;

-фунгіцидну — здатність вбивати грибки;

Серед хімічних дезінфікуючих засобів розрізняють засоби м'якої дезінфекції, які використовують для антисептичної обробки шкіри рук, одягу, білизни і засоби сильної дезінфекції, які використовують для знезараження дуже забруднених матеріалів (випорожнень, взуття, туалетів тощо).

До хімічних дезінфікуючих засобів належать:

-хлор і його сполуки (р-ни хлорного вапна, хлорамін)

-галогени (спиртйод, йодонат, розчин Люголя)

-окисники (перекис водню, перманганат калію)

-феноли (фенол, лізол)

-спирти (етиловий, метиловий)

-альдегіди(формалін, формальдегід)

-кислоти, луги, барвники, солі важких металів та інші.

Інструкція

щодо   виконання   заходів     безпеки   особового

складу що залучається до виконання службових

завдань в умовах біологічного (інфекційного) забруднення

Біологічні збудники хвороби проникають до організму людини через шлунково-кишковій  шлях, органи дихання, шкіри та слизові оболонки. З цього слідує:

  1.  Особовий склад, що задіяний на виконанні  завдань в вогнище біологічного (інфекційного) забруднення, повинен працювати в індивідуальних захисних засобах: протигаз, костюм хімічного захисту, окуляри-консерви, гумові  рукавички, марлеві маски та респіратори.  При відсутності табельних засобів індивідуального захисти можливо застосувати підручні  -   хустини, шарфи,  та інші.

  1.  Перед направлення в зону біологічного (інфекційного)  забруднення (за вказівкою медичних працівників), з метою неспецифічної профілактики зараження небезпечними хворобами, вжити антибіотики.

 

  1.  В вогнище біологічного (інфекційного)  забруднення забороняється - вживати їжу, пити, палити, справляти фізіологічні потреби.

  1.  В випадках порушення цілісності засобів захисту негайно покинути  зону забруднення і звернутися за допомогою до медичних працівників.

  1.  Під час роботи в зоні біологічного (інфекційного)  забруднення забороняється, без крайньої необхідності, доторкатися до підозрілих предметів, речовин. При винекнені такої  необхідності - застосовувати   підручні засоби ( лопати, гілки)

  1.   Без наказу керівництва забороняється виносити із зони біологічного (інфекційного) забруднення будь-яки предмети та речовини.

  1.  Після виходу із зони біологічного (інфекційного)  забруднення виконувати інструкції медичних працівників по недопущенню розповсюджування інфекційних хвороб.

Тема: САНІТАРНА ОБРОБКА

Санітарну обробку проводять для попередження або максимально можливого ослаблення ураження людей, в першу чергу в тих випадках, коли ступінь зараженості поверхні тіла перевищує допустимі рівні. Санітарна обробка супроводжується, як правило, дезактивацією, дегазацією або дезінфекцією одягу, взуття та засобів індивідуального захисту. Залежно від умов, характеру зараження і наявності відповідних коштів санітарна обробка людей буває часткова і повна

Часткова санітарна обробка

Часткова санітарна обробка носить зазвичай характер попередньої заходи перед більш ретельної повної санітарною обробкою, і її обов'язково проводять після виходу (виводу) людей із зараженого району.

При радіоактивному зараженні часткова санітарна обробка полягає в обмиванні незараженной водою рук, обличчя, шиї та інших відкритих ділянок тіла, а також в полосканні і промиванні порожнини рота і носа.

Перед тим як приступити до часткової санітарної обробки, спочатку виробляють часткову дезактивацію одягу, взуття та наявних засобів індивідуального захисту. Для цього обережно знімають плащі, накидки, пальто чи іншу верхній одяг і очищають її від радіоактивного пилу витрушуванням, вибиванням і обмітанням підручними засобами. Слідом за цим протирають чи обмивають водою взуття.

Після завершення часткової дезактивації одягу, взуття та захисних засобів знімають протигази, респіратори або інші застосовувані засоби захисту органів дихання. Лицьові частини і коробки протигазів ретельно протирають і укладають у попередньо очищені протигазові сумки.

Далі приступають до безпосереднього проведення санітарної обробки відкритих ділянок тіла. В першу чергу як можна краще миють чистою водою забруднені в процесі дезактивації руки, а потім ретельно вмиваються, промиваючи обличчя, шию, очі і вушні раковини. Для видалення радіоактивного пилу, що потрапила в порожнину рота і носоглотки, промивають ніс водою і кілька разів прополіскують рот незараженной водою.

У разі відсутності або наявності небезпечної зараженості води часткову санітарну обробку слід проводити з допомогою інших доступних засобів. Так, забруднені радіоактивними речовинами руки, обличчя та відкриті ділянки тіла обережно, без особливих зусиль обмахують і протирають носовою хусткою, чистою тканиною, травою, листям та іншими підручними матеріалами.

При зараженні отруйними речовинами часткова санітарна обробка полягає в дегазації ОР, які потрапили на шкірні покриви, одяг, взуття та засоби захисту.

Загальний порядок часткової санітарної обробки і часткової дегазації одягу майже не відрізняється від того порядку, який рекомендований на випадок радіоактивного зараження. Часткову обробку в зараженому районі виконують, не знімаючи протигаза та інших засобів захисту. Після ж виходу з осередку ураження спочатку дегазують одяг, взуття і засоби індивідуального захисту, потім знімають протигаз і проводять часткову санітарну обробку.

Кращим засобом для проведення часткової санітарної обробки слід вважати індивідуальний протихімічний пакет. Габарити і форма пакету зручні для його практичного застосування і носіння в кишені сумки протигаза.

Пакет призначений для дегазації ОР на відкритих ділянках шкіри (обличчі, шиї, руках) і окремих частинах одягу (комірі, чохлах). Крім того, можлива в окремих випадках дегазація лицьової частини протигаза і дрібних деталей і предметів, які становлять небезпеку.

При користуванні індивідуальними протихімічними пакетами завжди слід пам'ятати, що в першу чергу потрібно обробляти заражені ділянки шкірних покривів і тільки після цього одяг і засоби захисту. Якщо немає індивідуальних протихімічних пакетів, часткову санітарну обробку та вилучення отруйних речовин проводять всіма доступними заходами з використанням наявних підручних засобів.

Найпростіші способи часткової санітарної обробки і дегазації полягають у тому, що спочатку відкриті ділянки шкіри і одягу промивають водою або протирають чистим піском, землею, снігом. Подібна обробка не забезпечує повної дегазації, але сприяє зниженню ступеня ураження.

При зараженні хвороботворними мікробами і токсинами часткову санітарну обробку за можливості повинні проводити відразу ж після встановлення факту зараження або виходу з зараженого району.

Одяг, взуття та засоби захисту обмітають віниками, травою, обмивають або протирають вологою ганчіркою, водою, снігом. Далі рідиною з індивідуального протихімічного пакета спочатку обробляють лицьову частину і коробку протигаза, а потім протирають руки, обличчя і шию. Якщо пакета немає, часткову санітарну обробку можна проводити незараженной водою, краще з милом і добавкою дезінфікуючих речовин.

Повна санітарна обробка

Повна санітарна обробка, також як і часткова, полягає у видаленні радіоактивних і отруйних речовин або бактеріальних засобів, але на відміну від неї носить характер заключній заходи профілактики ураження людей та збереження їх працездатності. Її виконують більш ретельно, при цьому обробляють не тільки окремі заражені ділянки шкіри, але і всю поверхню тіла водою з милом і мочалкою.

Повну санітарну обробку в обов'язковому порядку повинні проходити всі люди, які знаходилися на зараженій території.

Повна санітарна обробка людей проводиться, як правило, у попередньо обладнаних стаціонарних обмивальних пунктах, лазнях, душових павільйонах, санітарних пропускників або на спеціально розгорнутих для цієї мети площадках з використанням пересувних засобів.

При сприятливих літніх умовах повну санітарну обробку проводять на відкритих проточних водоймах або на річці.

Люди, що прийшли в зараженій одязі і потребують повної санітарної обробки, направляються в роздягальні, де знімають і передають свій одяг у спеціально обладнане приміщення для збору забрудненого одягу та підготовки її до знезараженню.

Далі всі прибулі проходять в приміщення, де медичний персонал, оглядає уражених, допомагає їм в обробці слизових оболонок очей, носа і рота, а також надає нужденним необхідну медичну допомогу.

При вході в душове відділення люди отримують мило і мочалки з м'яких матеріалів або ганчір'я. На кожного витрачається приблизно 40 г мила і 30-35 л води, підігрітої до 38-40оС.

Санітарна обробка триває не більше 30 хв (роздягання 5 хв, миття під душем 15 мін та вдягання 10 хв). Після обмивання люди переходять до приміщення для одягання, де піддаються повторному медичному огляду, а при радіоактивному зараженні - дозиметричного контролю.

Якщо в цьому випадку залишкова зараженість людей виявиться вищою за допустиму, то їх повертають назад в душову, де вони проходять повторне обмивання.

У приміщенні для одягання люди, що пройшли санітарну обробку, отримують свою знезаражену одяг, взуття, одягаються і йдуть з стаціонарного Обмивальний пункту, не зустрічаючись з потоком людей, що прямують на пункт санітарної обробки. У тих випадках, коли складність і тривалість режимів знезараження одягу виключають можливість її своєчасного повернення людям, що пройшли санітарну обробку, видають чисту білизну, халати, тапочки та інші предмети одягу із запасу стаціонарних обмивальних пунктів (обмінний фонд).

Санітарна обробка людей, заражених радіоактивними та отруйними речовинами або бактеріальними засобами і мають поранення, опіки, контузії та інші пошкодження, організується медичною службою цивільної оборони в її формуваннях.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73982. ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА В ПЕРІОД ПРАВЛІННЯ ДИНАСТІЇ ЯГЕЛЛОНІВ (КІНЕЦЬ ХIV-ХVІ ст.) 519 KB
  Політичний розвиток Польщі наприкінці XIV в першій половині XV ст. Боротьба з німецькою експансією Формування становопредставницької монархії Соціальноекономічний розвиток Польщі Польськолитовські відносини. Польська культура ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК ПОЛЬЩІ НАПРИКІНЦІ XIV В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХV СТ. З метою зміцнення позицій нової королівської династії у Великій Польщі Ельжбета здійснила ряд нововведень: заснувала спеціальні суди які розглядали справи щодо повернення шляхті конфіскованих у неї маєтків; надала привілеї деяким...
73983. Національно-визвольний рух у польських землях наприкінці ХVІІІ–в 60-х роках ХІХст 222 KB
  Відсутність власної держави відчули на собі всі верстви польського суспільства. Шляхту було позбавлено громадянських і політичних прав, якими вона користувалася протягом кількох століть, зокрема можливості брати участь у законотворчості і встановленні розміру податків
73984. Річ Посполита XVII - наприкінці XVIII століттях 247 KB
  Нову династію в Речі Посполитій започаткували вибори на польський престол у 1587 р., на яких обрали фактично двох королів. Примас (глава католицької церкви) Станіслав Карнковський проголосив королем шведського принца Сигіз-мунда. РІЧ ПОСПОЛИТА В XVII - НАПРИКІНЦІ XVIII століттях
73985. Технология приготовления изделия из слоеного теста с начинкой «Курник» 218 KB
  Познакомиться с ассортиментом блюд из птицы. Дать общую характеристику мясных блюд из птицы и изделий из слоеного теста. Показать технологию приготовления куриного рулета. Изучить классификацию блюд из слоеного теста...
73986. Оптимизация системы ведения полеводства в КФХ «Прогресс» Красноперекопского района Республики Крым 5.84 MB
  Оптимальная структура посевных площадей и научно обоснованное чередование культур занимает одно из ведущих мест в повышении их урожайности. Структура посевных площадей (процентное соотношение площадей, засеваемых различными группами культур) определяется производственной направленностью уровнем материально-технического снабжения хозяйства
73987. Проведение уроков информатики по теме: «Кодирование информации» с использованием интернет-технологий 1.03 MB
  В данной дипломной работе показаны примерные уроки для изучения темы «Кодирование информации» в средней школе. Достигнута цель работы изучение и применение методов обучения темы «Кодирование информации» в средней школе. Не смотря на сложность материала большого объема информации на тему «Кодирование информации» в школьном планирование уделено крайне мало часов
73988. Специфика партиципарной коммуникации в газетах мурманской области (на примере городской газеты города Мурманска «Вечерний Мурманск») 354 KB
  Выявить особенности развития партиципарной журналистики в современных российских печатных СМИ, рассмотреть приемы и специфику организации взаимоотношений регионального печатного издания и его аудитории, выявить перспективные методы реализации принципов партиципарности...
73989. Разработка конкурентной стратегии на рынке целлюлозы на предприятии ЦБК 589.5 KB
  Стратегия лидерства по издержкам – снижение полных издержек производства и реализации товаров, стратегия широкой дифференциации (лидеры по качеству) – придание товарам компании специфических черта, отличающих их от товаров конкурентов, стратегия оптимальных издержек – получение преимуществ фирмой за счет сочетания низких издержек и широкой дифференциации товаров...
73990. Возрастные особенности волевой регуляции у подростков и старшеклассников 535.5 KB
  Воля проходит свое развитие в течение многих этапов возрастного становления личности на протяжении всей жизнедеятельности, приближаясь к регулятивным функциям воли. Мы предполагаем, что в подростковом возрасте при развитости воли все еще недостаточно сформирована волевая регуляция, влияющая на произвольное поведение и деятельность подростков