75441

Організація медичного захисту особового складу

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Методика проведення: Штучне дихання: Потерпілого положити на тверду поверхню на спину. Однією рукою підтримують голову потерпілого в запрокинутому положенні стиснувши пальцями ніздрі другою підтримують наполовину відкритим його рот. Роблять вдих щільно прикладають рот через хустку бинт до рота потерпілого і вдувають повітря.

Украинкский

2015-01-12

219.5 KB

25 чел.

Тема: Організація медичного захисту особового складу

    Швидко та якісно надана перша медична допомога зберігає  потерпілому не тільки життя і здоров'я але й працездатність.     Згідно наказу МВС України № 337-96 р. кожний співробітник органів та підрозділів внутрішніх справ забов'язаний оволодіти  навиками щодо надання першої медичної допомоги потерпілим та  пораненим

ЗАНЯТТЯ 1: Визначення  ознак  життя.  Оживлення  потерпілих.  Елементи       реанімаційних заходів:  відновлення  прохідності  дихальних      шляхів,    проведення  штучного дихання,  непрямого масажу серця.

Мета заняття: Навчити співробітників ОВС реанімаційним заходам.

Час: 2 години.

Місце проведення: зал засідання (клас)

Учбові питання

            1. Визначення  ознак  життя і смерті,  поняття клінічної смерті.

Клінічна смерть це - дуже короткий проміжок часу (5-6 хвилин) після зупинення сердцевої діяльності і дихання, протягом якого тканини організму і його мозок продовжують жити і можливе відновлення життєвих функцій організму (в тому числі і головного  мозку) за допомогою реанімаційних заходів. У пізніші строки настають незворотні зміни і оживлення неможливе.

№ з/п

Ознака

Людина жива

У випадку смерті

1

Пульс

    Визначається (на шії збоку та ви-                                                              ще  Адамова  яблука натиском двох   пальців).

Не визначається

2

Серцеве  биття

Серцеве биття визначається вислуховуванням гру дної клітини.                                                     

Не визначається

3

Дихання

Визначається на око (по руху грудної клітини,  крил носа, губ).Дзеркало,піднесене до роту-запотіває. Пушинка,тонка нитка, піднесена до  роту або носу - колихаються                                     

Не визначається

4

Реакція зіниці на світло

Зіниця  вузька,  на світло звужується.

Зіниця   широка на світло не реагує

5

Рефлекс роговиці

При доторканні  до  роговиці кінцем носової хустки - віки здрига ються.

Рефлекс  відсутній

6

Помірне перетягування ру

ки вище ліктя джгутом(закруткою)

Вени нижче накладання джгута набрякають  

Вени без змін

     

2. Оживлення потерпілих. Елементи реанімаційних заходів:  відновлення прохідності дихальних шляхів, проведення штучного дихання, непрямого масажу серця.

     Надання першої медичної  допомоги потерпілому  без  свідомості: потерпілий без свідомості, ознаки життя є або відсутні, але після травми пройшло не більше 4-7 хвилин - приступай  до  проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця.

Методика  проведення:

Штучне дихання:

- Потерпілого положити на тверду поверхню на спину.

- Розтебнути усі стягуючі шию, груди, живіт частини одягу.

- Поклавши одну руку під шию, другу на  лоба, запрокиньте  голову   назад.

- Витягнути вперед його нижню щелепу та відкрити рота.

- Звільнити рот від слини, блювотних мас, зйомних зубних протезів.

- Однією рукою підтримують голову потерпілого в запрокинутому положенні, стиснувши  пальцями  ніздрі,  другою  підтримують  наполовину відкритим його рот. Роблять вдих, щільно прикладають рот (через хустку, бинт) до рота потерпілого і вдувають повітря.

- Два повільних повних вдування.

- Перевірте пульс на шиї.

- Якщо пульс є, продовжуйте штучне дихання до  поновлення  самостійного дихання.

1 видих кожні 5 секунд (12-20 на хвилину).

- Якщо пульсу немає - приступають до зовнішнього масажу серця.

Зовнішній масаж серця:

- Потерпілий повинен лежати на твердій поверхні!

- Надавлювання проводити на область нижньої третини грудини (на 2  пальця вище нижнього краю грудини) основою долоні, поклавши долоні рук одна на другу. Руки в ліктях не згинати, використовуючи свою вагу для надавлювання, щоб грудна клітина  стискувалася  на 4-5 см.

 Якщо оживляє один:

- Звільніть дихальні шляхи.

- Зробіть 2 вдування в дихальні шляхи.

- Перевірте пульс на шиї.

- Якщо пульс  відсутній - виконайте  15  надавлювань  на  грудину  (80-100 в хвилину).

- Чередуйте 15-НАДАВЛЮВАНЬ, 2-ВДУВАННЯ.

Якщо оживляє двоє:

- Людина біля голови звільнює дихальні шляхи. Проводить 2 вдування та перевіряє пульс.

- Якщо пульс відсутній,  людина,  яка  знаходиться  біля  грудної   клітини, робить 5 надавлювань.

- Чередуйте 5-НАДАВЛЮВАНЬ, 1-ВДУВАННЯ.   Коли проводять вдування повітря в легені, надавлювань на грудину НЕ ПРОВОДЯТЬ.

    Для дітей 1-8 років при надавлюванні використовують лише основу долоні. Глибина стиснень  НЕ БІЛЬШЕ 2,5 - 3,5 см. Частота 80-100 стиснень на хвилину.      Для дітей менше  одного  року  при  надавлюванні  використовуються лише кінчики  вказівного та середнього пальців, на глибину не більше 1,5 - 2,5 см. Надавлювання  виконуються  в  середній частині грудини!!!

    Надавлювання на грудину проводяться з  частотою  60  -  80 разів на хвилину,  штучне дихання (вдих) методом "із рота  в  рот" або "із рота в ніс"(через складену вдвоє марлю).

    ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ:  СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВУ  РЕАНІМАЦІЮ  СЛІД  ПРОВОДИТИ В ТАКОМУ РИТМІ ДО З'ЯВЛЕННЯ У ПОТЕРПІЛОГО САМОСТІЙНОГО ДИХАННЯ ТА ПУЛЬСУ АБО ДО ПРИБУТТЯ  "ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ".

Ознаки ефективності сердцево-легеневої реанімації :

  •  поява пульсу на сонних артеріях;
  •  звуження зіниць очей ;
  •  поява самостійного дихання;
  •  порожевілість шкірних покровів, губ.

ЗАНЯТТЯ 2:  Види травм.  Надання долікарської  допомоги  потерпілим  від    дорожно-транспортних пригод, та пораненим.  Методи  фіксації   травмованих кінцівок,

споби транспортування потерпілих.

Мета заняття: Навчити співробітників ОВС наданню долікарської допомоги потерпілим від  доржно-транспортних  пригод, та пораненим. Методи фіксації травмованих кінцівок,           споби транспортування потерпілих.

Час: 2 години.

Місце проведення: зал засідання (клас)

Метод проведення: лекція  (семінар)

Учбові питання

1. Види травм. Перша  медична  допомога  при  травмах.

Травма - це порушення цілосності та функції органу (тканини) або всього організму в наслідок  сторонньої насильницької дії. Забиття і поранення м’яких тканин, переломи кісток, струси мозку, розвиток деяких психічних станів – все це різні види травм.

Види травм. Перша  медична  допомога  при  травмах.

№ з/п

Вид травми

Ознака

Перша допомога

1

Забій

Почервоніння, набрякіль

Холодний компрес на місце пошкодження, дав'яча пов'язка.                              

2

Вивих

Зміна конфігурації суглобів, біль, набряк,  почервоніння, порушення  рухомості суглобів

                        

Надавайте  першу  допомогу як при забої , розтягненнях зв’язок (розривах зв'язок), як при переломах!

3

Переломи кісток

Біль. Набряк. Почервоніння шкіри. Обмеження рухості  кінцівки  чи рухомість  в нетиповому місці   Зміна вісі кінцівки, зовнішнього вигляду.  Неможливість користуватися кінцівкою.При відкритих переломах  пошкодження  м'яких, тканин, кровотеча,деформація

Не знімати одягу та взуття.

Зупинити  кровотечу,  накласти на рану пов'язку

Надати кінцівці зручне положення,  зафіксувати   шинами   в    цьому   положенні,  захоплюючи

суглоби вище та нижче  пошкодження.   

4

Пошкодження шиї

Біль,  порушення  рухової     функції, порушення чутливості

Потерпілий повинен знаходитися    на твердій поверхні! Не рухати,  не піднімати голову! Знедвижи                                 ти голову, шийний відділ хребта   з  допомогою   комірцевої шини,                                 скручених  в  валик  рушників,  ковдр.                            Зафіксувати  голову  та   тулуб  до носилок, забезпечити       нерухомість шиї. При необхідності  проведення штучного дихан  ня, висунувши     нижню   щелепу, не рухайте голову!
                                           

5

Пошкодження хребта

Біль в спині, параліч кінцівок, неможливість рухатися тулубом та кінцівками тіла.

 НЕ рухати, не піднімати голову! Намагайтися зберегти положення хребта  нерухомим.  Якщо потрібно повернути  потерпілого  використовуйте  спосіб "перекочування бревна".                                                         

2. Транспортна іммобілізація.

    При переломах кісток, вивихах, пошкодженнях суглобів, вогнепальних пораненнях кінцівок накладання шини - ОБОВ'ЯЗКОВО!

    Шини - стандартні медичні або з дошки, фанери, палок, картону, журналів...

    Шина обов'язково повинна захоплювати два  суглоби  (вище  та нижче перелому). НЕ  МОЖНА  накладувати  жорстку  шину  на  тіло, необхідно покласти м'яку підстилку. Фіксувати кінцівку по  можливості в фізіологічному положенні.

    При відкритих переломах - уламки, оголені кістки  не  вправляють. На рану накласти стерильну пов'язку.  Фіксувати  шинами  в такому ж положенні, що і на момент пошкодження.

    Пов'язки поверх шин накладувати равномірно, щільно, не туго.

3. Транспортування  потерпілого.

Найбезпечніше виймати потерпілого з автомобіля в тій самій позі в якій його виявлено. При вийманні бажано не міняти положення шиї і голови. Грубі прийоми виймання  можуть заподіяти потерпілому непоправну шкоду. Частини автомобіля, що  заважають вийманню слід відігнути, зламати або демонтувати.

Виймати краще вдвох або втрьох, однак фізично сильна людина сама може вийняти  потерпілого. Охопивши рукою потерпілого в області пахової западини і зміщують травмованого на себе. Випростовуючись, особа, яка подає допомогу, виймає потерпілого з автомобіля і обережно укладає на носилки. При травмі грудей, яка буває характерною при зіткненні транспортних засобів або при наїзді на перешкоду, необхідно вивільняти потерпілого тримаючи за пахвові западини.

Для транспортування постраждалих використовують  стандартні  носилки  або імпровізацію їх із підручних матеріалів (довгі  дошки,  драбина, палатка, ковдра, палки, плащі). Звичайне положення на носилках на спині.

  - При пошкодженні хребта - уложити на жорстку поверхню (двері,щит, фанера, широкі дошки, кришка стола), на спину. Фіксувати голову та тулуб до носилок!

  - При пошкодженні грудної клітини - полусидяче положення.

  - При пошкодженні живота - на спині, з зігнутими в колінах ногами.

  - При пошкодженні таза - на спині, з зігнутими та  розведеними в боки ногами.

  - При пошкодженні верхніх кінцівок - сидячи, з  підвішеною  на косинці або бинту рукою.

    ПРИ ПЕРЕЛОМАХ, ВИВИХАХ, ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕННЯХ  КІНЦІВОК-ОБОВ'ЯЗКОВО НАКЛАСТИ ШИНУ!  ПОТЕРПІЛОГО НЕ  ПЕРЕКЛАДАТИ  З  ОДНИХ НОСИЛОК НА ІНШІ!

Контрольні питання по вивченій темі:

1.  Назовіть ознаки при забіях та як  здійснюєтся  перша  медична     допомога при них.

2.  Назовіть ознаки вивихів та як здійснюєтся перша медична допомога при них.

3.  Назовіть ознаки пошкодження суглобів та як здійснюєтся  перша   медична допомога при них.

4.  Назовіть ознаки переломів кісток кінцівок та  як  здійснюєтся   перша медична допомога.

5.  Назовіть ознаки пошкодження  шийного  відділу  хребта  та  як  здійснюєтся перша медична допомога при цьому.

6.  Назовіть ознаки пошкодження хребта та  як  здійснюєтся  перша   медична допомога.

7.  Що таке транспортна імобілізація.

8.  В яких випадках здійснюєтся імобілізація.

9.  Загальні правила накладання шин.

10. Як здіснюють імобілізацію при пошкодженні стегна.

11. Як здіснюють допомогу при відкритих пошкодженнях кісток .

12. В якому положенні транспортується потерпілий  з  пошкодженням     хребта .

13. В якому положенні транспортується потерпілий  з  пошкодженням     черева .

14. В якому положенні транспортується потерпілий  з  пошкодженням     грудної клітини .

15. В якому положенні транспортується потерпілий  з  пошкодженням     кісток таза .

16. В якому положенні транспортується потерпілий  з  пошкодженням     верхніх кінцівок .

17. Як правивильно виймати постраждалого з автомобіля.

ЗАНЯТТЯ 3: Рани, характерні ознаки ран. Види кровотечі та засоби їх зупинки. Перша медична  допомога при  ранах та кровотечах.

Мета заняття: Навчити співробітників ОВС засобам  зупинки  кровотечі.

Час: 2 години.

Місце проведення: зал засідання (клас)

Метод проведення: лекція  (семінар)

1. Рани. Перша медична  допомога при  ранах.

  Рани – це порушення цілосності шкіряного покрову, або слизових оболонок на всю їхню товщину (часто і більш глибоко лежачих тканин  та органів)  внаслідок дії механічних або хімічних факторів в залежності від травмуючого предмету вони мають різний характер.

Перша медична  допомога при  ранах.

№ з\п

Типи поранень

Ознаки

Перша допомога

1

Поверхневі рани шкіри

Біль, порушена цілосність  шкіряних   покровів  або глибше   лежащих тканин і органів,   кровотеча.                                                 

              

Накласти дав'ячу пов'язку. При необхідності  накладіть новий  перев'язочний матеріал на старий.             

2

Поранення грудної клітини з наявністю отвору у гр.клітині (відкритий пневмоторакс).

Важке дихання, біль у грудній клітині, можлива кровотеча з кров’янистою піною, наявність отвору в грудній клітині, рух повітря з рани при диханні.

закрийте рану непромокаючою                тканиною (клейонка, поліетиленовий пакет), потім накладіть пов'язк              

3

Поранення живота

Біль у місці дії травмуючого предмету, відкрита рана, кровотеча, випадання внутрішніх органів

Не вправляти внутрішні органи. Накладіть  на рану чисту пов'язку.Не давайте потерпілому пити!

При закритих ранах на прикладати гарячу грілку                          

4.

Відрив кінцівки або її частини

Зміна фізіологічної форми кінцівки кровотеча з місця відриву, біль, стан шоку.

Зупиніть   кровотечу   джгутом(закрутка) вище рани. Рану забинтувати стерильним бинтом. Ампутовану частину загорнути в    чисту  тканину і в холоді від               правити з потерпілим.                                    

5

Вогнепальні поранення

 Кровотеча, біль, наявність    вхідного (вхідного та вихідного) отворів. Пошкодженя  м'яких тканин, кісток,  неможливість користуватися кінцівкою.

Зупинити, кровотечу накласти на рану стерільну пов'язку, зафіксувати кінцівку шиною  в зручному  положенні. Доставити до лікувального закладу.

 

            

Головним призначенням пов'язки є  захист рани від  забруднення та зупинка кровотечі!      Для накладання пов'язки  використовують  індивідуальний  перев'язочний  пакет,  бинт,  марлю,  смуги із  чистих  простирадл, натільної білизни, рушника, косинки.  Перев'язочний матеріал накладається на рану лише тією стороною,якої не торкались руками. Бинтування проводити зліва направо.

ЗАБОРОНЕНО торкати рану руками! Очищати  її  від  забруднення, змазувати або промивати будь-якими розчинами! Видаляти з неї  осколки кісток,  снарядів, шматки одягу, що прилип до рани та  інше.

          ЗАБОРОНЕНО вправляти внутрішні органи, якщо вони випали з черевної порожнини                

2. Види кровотечі.

    В залежністі від сосуду  який травмований кровотечі бувають:

- капілярні ( поверхневі при неглибоких пораненнях шкіри);

- артеріальні (поранення сосудів, що несуть кров від сердця);

- венозні (сосудів, що несуть кров до серця);

- внутрішні (при закритих пораненнях внутрішніх органів - печінки, нирок, легенів та інш. вн. органів)

3. Засоби  зупинки кровотечі.

- Притиснення судин пальцями.

- Максимальне згинання кінцівки.

- Дав'яча туга пов'язка.

- Накладання джгута (закрутки).

   Правила накладання джгута: джгут накладають вище рани. Під  джут підкладають матеріал (одяг) і записку з вказанням часу його  накладанання! ДЖУТ  (закрутку)  затискують  до  зупинки  кровотечі.Джгут накладають не більше ніж на 30хв. -  взимку;  60 хв. - влітку з обов’язковим перекладанням його вище або нижче попереднього накладання ч-з 30хв.

ДЖГУТИ НЕБЕЗПЕЧНІ !  ВИКОРИСТОВУЙТЕ ЇХ ЛИШЕ В КРАЙНЬОМУ ВИПАДКУ !

Контрольні питання по вивченій темі:

1. Види кровотечі.

2. В яких випадках накладаєтся пов'язка.

3. З якою метою накладаєтся пов'язка.

4. Загальні правила накладання пов'язки.

5. Види кровотечі.

6. Засоби зупинки кровотечі.

7. Правила  накладання  джгута.

8. Назовіть ознаки ран та як здійснюєтся перша медична  допомога при них.

9. Назовіть  ознаки  вогнепальних  поранень  кінцівок та    як    здійснюєтся перша медична  допомога при них.

ЗАНЯТТЯ 4:  Травматичний шок.  Протишокові заходи.

Мета заняття: Навчити  співробітників  ОВС  наданню  долікарської    допомоги при різних видах шоку.

Час:2 години.

Місце проведення: зал засідання (клас)

Метод проведення: лекція  (семінар)

Учбові питання

1. Що таке травматичний шок.

    Шок - це гостро розвинутий та загрозливий життю  стан,  який настає  в наслідок дії на організм важкої механічної або психічної травми.  Головними факторами, які визначають важкість шоку, є - втрата крові, біль, порушення дихання, порушення свідомості, інтоксикація, порушення серцевої діяльності, ступінь психічної травми.

2. Ступені шоку.

ШОК ЛЕГКОГО СТУПЕНЯ ВАЖКОСТІ: При закритих переломах стегна, стегна та гомілки,  не важких переломах тазу та інш. Потерпілий трохи загальмований, але легко  вступає  в  контакт, реагує на біль. Шкіра  бліда,  дихання    часте,  пульс  90-100 ударів на хвилину.

ШОК СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ ВАЖКОСТІ: При безлічі переломів кісток кінцівок, безлічі переломів ребер, важких переломах кісток тазу, інших багаточисельних травмах. У потерпілого виражена блідність шкіри, синюшність, потливість. Зниження  рухової  активності,  загальмованість. Дихання  часте, слабке. Пульс - 110-120 ударів на хвилину.

 

ШОК ВАЖКОГО СТУПЕНЯ: При безлічі травм: пошкодження скелету,  великих  м'язових  масивів та внутрішніх  органів  грудної  клітини,  черева,  черепа, опіки.   У  потерпілого глибока загальмованість, байдужість до  навколишнього.  Шкіра - бліда, синюшна. Кінцівки - холодні. Пульс - частий, слабкий.

3. Перша медична допомога при шоку.

 УСУНУТИ ДІЮ ТРАВМУЮЧИХ ФАКТОРІВ!

Зупинити зовнішню кровотечу. Усунути причину що визиває біль. Знеболити. Забезпечити спокій  кінцівці,  частині  тіла,  потерпілого  в цілому.  Якщо необхідно - провести штучне дихання, непрямий  масаж серця. НЕГАЙНО ГОСПІТАЛІЗУВАТИ ПОТЕРПІЛИХ!

Контрольні питання по вивченій темі:

1. Що таке травматичний шок.

2. Ступені шоку.

3. Перша медична допомога при шоку.

Заняття 5: Перша допомога  при раптових захворюваннях та травмах.

Мета заняття: Навчити співробітників ОВС наданню першої  допомоги  при раптових захворюваннях і травмах.

Час: 4 години.

Місце проведення: зал засідання (клас)

Метод проведення: лекція  (семінар)

Учбові питання

1. Перша допомога  при раптових захворюваннях і травмах.

з/п

Стан

Ознаки

Перша допомога

1

Непритомність

Раптова короткочасна втрата свідомості. Пульс та дихання визначаються

  Перевірити у потерпілого пульс на шії і дихання!  Якщо пульс та дихання збережені,то покласти поте рпілого на спину!  Послабити стис                                                             куючий одяг,  забезпечити доступ    повітря.                                                  Обличчя бризнути водою,   дати понюхати нашатирного спирту, підняти ноги.                                                                                                                                                                                                

2

Враження електричним струмом

Опіки на місці входу  виходу   струму  Втрата   свідомості,  порушення серцевої  діяльності.                                      

Припинити дію струму на організм! Тривале проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця!

3

Опіки

Почервоніння, набряк    шкіри, пекучий біль - 1 ст.                             

Утворення пухирів - 2 ст.

Відмирання  м'яких   тканин - 3-4 ст.                                                                                                                                                  

    

                 

               

 Припинити дію  травмуючого фактору     (вогонь, кип'яток та інш.). Хімічні  речовини  змиваються  холодною водою    (якщо можливо  струйно).  Місце   опіку                                                                                            НЕ ОБРОБЛЯТИ!

НЕ ОЧИЩАТИ!    Накласти суху,чисту (стерильну)  пов`язку                                                                    

4

Отруєння (алкоголем)

         

Зустрічається при  важкому   степені    сп'яніння. Запах ал-                                       коголю із роту,  порушення  координаці   руху, збудження, потім різка  слабість блідність, ослаблення пульсу,   порушення                       дихання,   серцевої  діяльності,                 втрата     свідомості.                                       

Визвати  блювоту  (якщо збережена свідомість!).  Промити  шлунок до             чистих промивних вод.  Дати  проносне,  активоване вугілля (50 таб. відразу).При зупинці  дихання та серцевої діяльності здійснити,  штучне дихання,  зовнішній  масаж                                     

5

Харчові отруєння

Нудота, блювота.   Різка  слабість,  блідність, прискорення або ослаблення пульсу, порушення   серцевої   діяльності  та дихання.

                   

Визвати блювоту, промити шлунок до чистих промивних вод.  Дати акти- воване вугілля, проносне.

ДУЖЕ  ВАЖЛИВО!  Встановити  причини  отруєння  шляхом опитування свідків,    потерпілого та ретельного огляду місця події (наявність залишків їжї, яду, ампул та інш.) - все  це має вирішальне значення в успіху при подальшому  наданні медичної допомоги!

6

Отруєння чадним газом

Різка  головна біль, заморочення,  шум  у вухах,біль у грудях,  сухий кашель, серцебиття,   сонливість, втрата свідомості.                                                           

Зупинити дію газу. Забезпечити доступ свіжого повітря. Холодне обливання голови,вдихання ашатирного спирту. При порушенні серцевої діяльності  та дихання провести              штучне дихання та зовнішній масаж серця.

7

Тепловий, сонячний удар

Підвищення  темпера тури тіла, слабкість, заморочення, нудота,  блювота, потливість. Можлива  втрата сві домості.                            

Перенести потерпілого в тінь. Покласти на спину.  Слідкувати, щоб не западав язик. Холодний компресс  на лоб, напоїти прохолодною водою. При необхідності  провести штучне  дихання та зовнішній масаж серця.

8

Переохолодження,  відмородження

Почервоніння, набряк шкіри- 1ст. Утворення  пухирів- 2ст.

Відми рання м'яких тканин-3-4ст.                              

Повільне  та поступове зігрівання   (перенесення до теплого приміщення), розтирання та масаж враженої частини чистими руками (не снігом!),                                                     накладання пов'язки,  тепле обгортання, тепле пиття (чай, кофе).

9

Утоплення, задушення

Порушення, відсутність дихання та серцевої діяльності

Витягти з води (звільнити від петлі).   Очистити  ротову порожнину  від слизу, мулу, води. Провести штучне дихання та непрямий масаж серця!

10

Травми очей

Біль, світлобоязнь, втрата,  послаблення     зору.  Крововилив  у    оболонки ока, навколишні тканини.               

Забезпечитиспокій. Пошкоджене око  прикрити стерильною пов'язкою.

Чужерідне тіло, устромлене в око, невитягувати. Доставити постраждалого у лік. заклад.

11

Укус отруйних  змій,  комах

Почервоніння,припухлість, набряк, різка хворобливість на мі сці  укусу,  занепад серцевої діяльності, задишка.

Покласти  потерпілого з припіднятою кінцівкою, дати багато пиття. Терміново  доставити  потерпілого до лікувального закладу! НЕОБХІДНО ВВЕСТИ СИВОРОТКУ!

ТЕРМІНОВО  ДОСТАВИТИ ПОТЕРПІЛОГО  ДО  СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО                                 ЛІКУВАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ!

12

Психічні розлади(гострий психоз)

Хворий  не  в  змозі контролювати   свої дії.   Стан тривоги і смути,  збудження, марення страху, деп- ресія.

Звертатися  до  хворого спокійно, твердо. Не суперечити та не критикувати, не  заспокоювати. Зберігати дистанцію,не торкатися до хворого. Не залишати його одного. При необхідності  фізичного обмеження - діяти чітко та швидко До ставити до лікувального  закладу

13

Епілептчний припадок

Раптова  втрата свідомості.  Блідність, зіниці розширені. Су- доми. Виділення піни із рота. Інколи мимо вільне сечовипускан                            ня. Припадок триває  2-4хв., після потерпівший  не помне про те, що трапилося.

Покласти   під  голову  згорнутий одяг, подушку.  Попередити можливі пошкодження голови,  видвинути нижню щелепу,  розтебнути одяг для полегшення  дихання.

ПІСЛЯ  НАДАННЯ  ПЕРШОЇ  ДОПОМОГИ    ОБОВ'ЯЗКОВА    ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ ПОТЕРПІЛИХ!

                                                                 

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Контрольні питання по вивченій темі:

1. Назовіть ознаки непритомності (раптової короткочасної  втрати   свідомості) та як  здійснюється  перша медична допомога

2.  Назовіть ознаки враження  електричним струмом  та як здійснюється перша медична допомога ).

3.   Назовіть ознаки опіків та як здійснюється перша медична допомога.

4.   Назовіть ознаки отруєння алкоголем та як здійснюється   перша     медична допомога.

  1.  Назовіть ознаки харчових отруєнь та як здійснюється перша медична допомога.
  2.  Назовіть ознаки отруєння чадним газом та як здійснюється перша медична допомога .
  3.  Назовіть ознаки теплового, сонячного удару та як здійснюється  перша медична допомога.
  4.  Назовіть ознаки переохолодження, відмороження та як здійснюється перша медична допомога .

9.   Назовіть ознаки утоплення, задушення та як здійснюється перша медична допомога при цьому.

10. Назовіть ознаки травм   очей та як здійснюється перша медична     допомога при цьому.

11. Назовіть  ознаки  укусів  отруйними  зміями  та  комахами  та як здійснюється перша медична допомога .

12. Назовіть ознаки психічних розладів  (гострий  психоз)  та  як     здійснюється перша медична допомога при цьому.

13. Назовіть ознаки епілептичного припадку та як здійснюється перша медична допомога в таких випадках.

ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОТЕРПІЛИХ

Найважливішим завданням першої допомоги є організація найшвидшого та правильного транспортування потерпілого в лікарню. Його транспортування повинно бути швидким, безпечним, щадящим. Вибір виду та способу транспортування залежить від умов, у котрих знаходиться потерпілий, стан потерпілого, наявність транспортних засобів.

При відсутності якого-небудь транспорту потерпілого слід перенести в лікарню на носилках, імпровізованих носилках, за допомогою лямок або на руках.

Транспортування потерпілих на великі відстані значно полегшується із застосуванням лямок, котрі зменшують навантаження на кисті рук. Носильна лямка - це «ремінь» довжиною біля 3,5 м. Для перенесення посилок із лямки роблять петлю \ вигляді вісімки і підганяють її під ріст носильника. Довжина петлі повинна бути рівною розмахові витягнутих у боки руки. Петлю одівають па плечі так. щоб перехрест ЇЇ був на спині, а петлі - нарівні кистей рук. У ці петлі продіваються ручки нош. Той, хто йде попереду, захоплює ручки нош спереду лямок, той хто йде позаду - ззаду.

При відсутності спеціальних нош їх можна виготовити з підручних засобів (жердини, дошки, піджака тощо). Такі імпровізовані носилки обов'язково повинні бути достатньо надійними, щоб витримати вагу потерпілого. Посилкову петлю можна виконати із 2—3 ремнів, шматка брезенту, рушників, товстої мотузки.

У деяких випадках першу допомогу доводиться надавати в таких умовах, коли нема ніяких підручних засобів для виготовлення імпровізованих носилок. У такому разі транспортування (перенесення) потерпілого необхідно здійснити на руках. Одна людина може нести потерпілого на руках спереду, на спині, на плечі

Транспортування способом «на руках спереду» та «на плечі» застосовується в тих випадках, коли потерпілий дуже слабкий або без свідомості. Якщо потерпілий у змозі трималися, то краще переносити його способом «на спині». Ці способи потребують великого фізичного напруження та застосовуються при транспортуванні на невеликі відстані. На руках значно легше переносити двом носильникам. Потерпілого, який знаходитися у непритомному стані, найбільш зручно переносній способом «один за одним». Якщо потерпілий при свідомості та може самостійно триматися, то легше переносити його на «сидінні із двох рук». Значно полегшує транспортування на руках носилкова лямка.

У деяких випадках потерпілий може подолати короткі відстані самостійно, за допомогою супроводжуючого. Допомагаючий закидає собі на шию руку потерпілого та утримує його однією рукою, а другою охоплює потерпілого за талію або груди. При пересуванні потерпілий може вільною рукою опиратися па палицю.

При неможливості самостійного пересування потерпілого та відсутності помічників можливе транспортування волоком на імпровизованій волокуші — на брезенті, плащ-палатці, гілках.

Таким чином, при різних умовах можна організувати тим чи іншим способом транспортування потерпілого. Але ведучу роль при виборі засобів транспортування та положення, в котрому потерпілий буде транспортуватись, грають вид та локалізація або характер отриманої травми.

Положення потерпілого при транспортуванні

Для попередження ускладнень під час транспортування потерпілого слід перевозити у визначеному положенні, відповідно до виду травми. Дуже часто правильно створене положення рятує життя пораненому і, як правило, сприяє швидшому одужуванню. Відповідно, вірна укладка потерпілого під час транспортування є найбільш важливим моментом першої допомоги.

Транспортування потерпілих з пораненням голови, ушкодженням кісток черепа та головного мозку слід здійснювати на носилках в положенні лежачи на спині.

При травмі голови (рана в потиличній частині або є перелом кісток у цій зоні), потерпілі часто знаходяться без свідомості, тому транспортування таких потерпілих здійснюється на боці, у фіксованому стабілізованому положенні.

При переломі кісток носа або при ушкодженні щелепів транспортування потерпілих здійснюється в положенні напівсидячі або сидячи.

Потерпілих із ушкодженням хребця слід транспортувати в суворо горизонтальному положенні на спині, при цьому потерпілий має лежати на рівній жорсткій поверхні (дошці, фанерці тощо) або на животі. При втраті свідомості потерпілого слід транспортувати тільки на животі. Перекладати потерпілого необхідно надзвичайно обережно, разом з дошкою або щитом, на якому він лежить.Найбільш зручне і менш болюче транспортування потерпілих з переломами ребер та ключиці - в сидячому положенні. При тяжкому стані, коли потерпілий не може сидіти, транспортування здійснюється на носилках у напівсидячому положенні.

При переломах кісток тазу потерпілих транспортують на спині для остереження зміщення відломів і тим самим запобігання ушкодження їх кінцями внутрішніх органів, тобто необхідно добитися максимального розслаблення м'язів. Це досягається деяким згинанням нижніх кінцівок в колінах та тазостегнових суглобах: під коліна підкладають тугий валик з одягу тощо висотою 25-30 см.

Потерпілих з ушкодженими нижніми кінцівками слід транспортувати на носилках у положенні лежачи на спині, а з ушкодженнями верхніх кінцівок — у положенні сидячи.

При пораненні черевної та грудної порожнин найбільш приємлимим є транспортування на спині у положенні напівсидячи із зігнутими колінами.

Усіх потерпілих, у яких травма супроводжується шоком, а також значною кровотечею, необхідно транспортувати тільки в положенні лежачи.

При транспортуванні в холодну пору року необхідно прийняти всі заходи застороги від охолодження, тому що охолодження при всіх видах травм різко погіршує стан потерпілого та сприяє розвиткові ускладнень.

Принципи черговості транспортування при масових травмах

Масові травми виникають при землетруса, автомобільних чи залізничних катастрофах, пожежах, вибухах тощо. Успішне надання допомоги в цих випадках залежить від організованості та порядку. Спочатку треба визначити, кому першочергово потрібна невідкладна медична допомога.Потерпілі розподіляються на групи щодо послідовності транспортування залежно від тяжкості ушкодження.

САНІТАРНА ОБРОБКА

Санітарну обробку проводять для попередження або максимально можливого ослаблення ураження людей, в першу чергу в тих випадках, коли ступінь зараженості поверхні тіла перевищує допустимі рівні. Санітарна обробка супроводжується, як правило, дезактивацією, дегазацією або дезінфекцією одягу, взуття та засобів індивідуального захисту. Залежно від умов, характеру зараження і наявності відповідних коштів санітарна обробка людей буває часткова і повна

Часткова санітарна обробка

Часткова санітарна обробка носить зазвичай характер попередньої заходи перед більш ретельної повної санітарною обробкою, і її обов'язково проводять після виходу (виводу) людей із зараженого району.

При радіоактивному зараженні часткова санітарна обробка полягає в обмиванні незараженной водою рук, обличчя, шиї та інших відкритих ділянок тіла, а також в полосканні і промиванні порожнини рота і носа.

Перед тим як приступити до часткової санітарної обробки, спочатку виробляють часткову дезактивацію одягу, взуття та наявних засобів індивідуального захисту. Для цього обережно знімають плащі, накидки, пальто чи іншу верхній одяг і очищають її від радіоактивного пилу витрушуванням, вибиванням і обмітанням підручними засобами. Слідом за цим протирають чи обмивають водою взуття.

Після завершення часткової дезактивації одягу, взуття та захисних засобів знімають протигази, респіратори або інші застосовувані засоби захисту органів дихання. Лицьові частини і коробки протигазів ретельно протирають і укладають у попередньо очищені протигазові сумки.

Далі приступають до безпосереднього проведення санітарної обробки відкритих ділянок тіла. В першу чергу як можна краще миють чистою водою забруднені в процесі дезактивації руки, а потім ретельно вмиваються, промиваючи обличчя, шию, очі і вушні раковини. Для видалення радіоактивного пилу, що потрапила в порожнину рота і носоглотки, промивають ніс водою і кілька разів прополіскують рот незараженной водою.

У разі відсутності або наявності небезпечної зараженості води часткову санітарну обробку слід проводити з допомогою інших доступних засобів. Так, забруднені радіоактивними речовинами руки, обличчя та відкриті ділянки тіла обережно, без особливих зусиль обмахують і протирають носовою хусткою, чистою тканиною, травою, листям та іншими підручними матеріалами.

При зараженні отруйними речовинами часткова санітарна обробка полягає в дегазації ОР, які потрапили на шкірні покриви, одяг, взуття та засоби захисту.

Загальний порядок часткової санітарної обробки і часткової дегазації одягу майже не відрізняється від того порядку, який рекомендований на випадок радіоактивного зараження. Часткову обробку в зараженому районі виконують, не знімаючи протигаза та інших засобів захисту. Після ж виходу з осередку ураження спочатку дегазують одяг, взуття і засоби індивідуального захисту, потім знімають протигаз і проводять часткову санітарну обробку.

Кращим засобом для проведення часткової санітарної обробки слід вважати індивідуальний протихімічний пакет. Габарити і форма пакету зручні для його практичного застосування і носіння в кишені сумки протигаза.

Пакет призначений для дегазації ОР на відкритих ділянках шкіри (обличчі, шиї, руках) і окремих частинах одягу (комірі, чохлах). Крім того, можлива в окремих випадках дегазація лицьової частини протигаза і дрібних деталей і предметів, які становлять небезпеку.

При користуванні індивідуальними протихімічними пакетами завжди слід пам'ятати, що в першу чергу потрібно обробляти заражені ділянки шкірних покривів і тільки після цього одяг і засоби захисту. Якщо немає індивідуальних протихімічних пакетів, часткову санітарну обробку та вилучення отруйних речовин проводять всіма доступними заходами з використанням наявних підручних засобів.

Найпростіші способи часткової санітарної обробки і дегазації полягають у тому, що спочатку відкриті ділянки шкіри і одягу промивають водою або протирають чистим піском, землею, снігом. Подібна обробка не забезпечує повної дегазації, але сприяє зниженню ступеня ураження.

При зараженні хвороботворними мікробами і токсинами часткову санітарну обробку за можливості повинні проводити відразу ж після встановлення факту зараження або виходу з зараженого району.

Одяг, взуття та засоби захисту обмітають віниками, травою, обмивають або протирають вологою ганчіркою, водою, снігом. Далі рідиною з індивідуального протихімічного пакета спочатку обробляють лицьову частину і коробку протигаза, а потім протирають руки, обличчя і шию. Якщо пакета немає, часткову санітарну обробку можна проводити незараженной водою, краще з милом і добавкою дезінфікуючих речовин.

Повна санітарна обробка

Повна санітарна обробка, також як і часткова, полягає у видаленні радіоактивних і отруйних речовин або бактеріальних засобів, але на відміну від неї носить характер заключній заходи профілактики ураження людей та збереження їх працездатності. Її виконують більш ретельно, при цьому обробляють не тільки окремі заражені ділянки шкіри, але і всю поверхню тіла водою з милом і мочалкою.

Повну санітарну обробку в обов'язковому порядку повинні проходити всі люди, які знаходилися на зараженій території.

Повна санітарна обробка людей проводиться, як правило, у попередньо обладнаних стаціонарних обмивальних пунктах, лазнях, душових павільйонах, санітарних пропускників або на спеціально розгорнутих для цієї мети площадках з використанням пересувних засобів.

При сприятливих літніх умовах повну санітарну обробку проводять на відкритих проточних водоймах або на річці.

Люди, що прийшли в зараженій одязі і потребують повної санітарної обробки, направляються в роздягальні, де знімають і передають свій одяг у спеціально обладнане приміщення для збору забрудненого одягу та підготовки її до знезараженню.

Далі всі прибулі проходять в приміщення, де медичний персонал, оглядає уражених, допомагає їм в обробці слизових оболонок очей, носа і рота, а також надає нужденним необхідну медичну допомогу.

При вході в душове відділення люди отримують мило і мочалки з м'яких матеріалів або ганчір'я. На кожного витрачається приблизно 40 г мила і 30-35 л води, підігрітої до 38-40оС.

Санітарна обробка триває не більше 30 хв (роздягання 5 хв, миття під душем 15 мін та вдягання 10 хв). Після обмивання люди переходять до приміщення для одягання, де піддаються повторному медичному огляду, а при радіоактивному зараженні - дозиметричного контролю.

Якщо в цьому випадку залишкова зараженість людей виявиться вищою за допустиму, то їх повертають назад в душову, де вони проходять повторне обмивання.

У приміщенні для одягання люди, що пройшли санітарну обробку, отримують свою знезаражену одяг, взуття, одягаються і йдуть з стаціонарного Обмивальний пункту, не зустрічаючись з потоком людей, що прямують на пункт санітарної обробки. У тих випадках, коли складність і тривалість режимів знезараження одягу виключають можливість її своєчасного повернення людям, що пройшли санітарну обробку, видають чисту білизну, халати, тапочки та інші предмети одягу із запасу стаціонарних обмивальних пунктів (обмінний фонд). Санітарна обробка людей, заражених радіоактивними та отруйними речовинами або бактеріальними засобами і мають поранення, опіки, контузії та інші пошкодження, організується медичною службою цивільної оборони в її формуваннях.

 ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОТЕРПІЛИХ

Найважливішим завданням першої допомоги є організація найшвидшого та правильного транспортування потерпілого в лікарню. Його транспортування повинно бути швидким, безпечним, щадящим. Вибір виду та способу транспортування залежить від умов, у котрих знаходиться потерпілий, стан потерпілого, наявність транспортних засобів.

При відсутності якого-небудь транспорту потерпілого слід перенести в лікарню на носилках, імпровізованих носилках, за допомогою лямок або на руках.

Транспортування потерпілих на великі відстані значно полегшується із застосуванням лямок, котрі зменшують навантаження на кисті рук. Носильна лямка - це «ремінь» довжиною біля 3,5 м. Для перенесення посилок із лямки роблять петлю \ вигляді вісімки і підганяють її під ріст носильника. Довжина петлі повинна бути рівною розмахові витягнутих у боки руки. Петлю одівають па плечі так. щоб перехрест ЇЇ був на спині, а петлі - нарівні кистей рук. У ці петлі продіваються ручки нош. Той, хто йде попереду, захоплює ручки нош спереду лямок, той хто йде позаду - ззаду.

При відсутності спеціальних нош їх можна виготовити з підручних засобів (жердини, дошки, піджака тощо). Такі імпровізовані носилки обов'язково повинні бути достатньо надійними, щоб витримати вагу потерпілого. Посилкову петлю можна виконати із 2—3 ремнів, шматка брезенту, рушників, товстої мотузки.

У деяких випадках першу допомогу доводиться надавати в таких умовах, коли нема ніяких підручних засобів для виготовлення імпровізованих носилок. У такому разі транспортування (перенесення) потерпілого необхідно здійснити на руках. Одна людина може нести потерпілого на руках спереду, на спині, на плечі

Транспортування способом «на руках спереду» та «на плечі» застосовується в тих випадках, коли потерпілий дуже слабкий або без свідомості. Якщо потерпілий у змозі трималися, то краще переносити його способом «на спині». Ці способи потребують великого фізичного напруження та застосовуються при транспортуванні на невеликі відстані. На руках значно легше переносити двом носильникам. Потерпілого, який знаходитися у непритомному стані, найбільш зручно переносній способом «один за одним». Якщо потерпілий при свідомості та може самостійно триматися, то легше переносити його на «сидінні із двох рук».

Значно полегшує транспортування yа руках носилкова лямка.

У деяких випадках потерпілий може подолати короткі відстані самостійно, за допомогою супроводжуючого. Допомагаючий закидає собі на шию руку потерпілого та утримує його однією рукою, а другою охоплює потерпілого за талію або груди. При пересуванні потерпілий може вільною рукою опиратися па палицю.

При неможливості самостійного пересування потерпілого та відсутності помічників можливе транспортування волоком на імпровизованій волокуші — на брезенті, плащ-палатці, гілках (мал.).

Таким чином, при різних умовах можна організувати тим чи іншим способом транспортування потерпілого. Але ведучу роль при виборі засобів транспортування та положення, в котрому потерпілий буде транспортуватись, грають вид та локалізація або характер отриманої травми.

Положення потерпілого при транспортуванні

Для попередження ускладнень під час транспортування потерпілого слід перевозити у визначеному положенні, відповідно до виду травми. Дуже часто правильно створене положення рятує життя пораненому і, як правило, сприяє швидшому одужуванню. Відповідно, вірна укладка потерпілого під час транспортування є найбільш важливим моментом першої допомоги.

Транспортування потерпілих з пораненням голови, ушкодженням кісток черепа та головного мозку слід здійснювати на носилках в положенні лежачи на спині.

При травмі голови (рана в потиличній частині або є перелом кісток у цій зоні), потерпілі часто знаходяться без свідомості, тому транспортування таких потерпілих здійснюється на боці, у фіксованому стабілізованому положенні.

При переломі кісток носа або при ушкодженні щелепів транспортування потерпілих здійснюється в положенні напівсидячі або сидячи.

Потерпілих із ушкодженням хребця слід транспортувати в суворо горизонтальному положенні на спині, при цьому потерпілий має лежати на рівній жорсткій поверхні (дошці, фанерці тощо) або на животі (мал. 21). При втраті свідомості потерпілого слід транспортувати тільки на животі. Перекладати потерпілого необхідно надзвичайно обережно, разом з дошкою або щитом, на якому він лежить.

Найбільш зручне і менш болюче транспортування потерпілих з переломами ребер та ключиці - в сидячому положенні. При тяжкому стані, коли потерпілий не може сидіти, транспортування здійснюється на носилках у напівсидячому положенні.

При переломах кісток тазу потерпілих транспортують на спині для остереження зміщення відломів і тим самим запобігання ушкодження їх кінцями внутрішніх органів, тобто необхідно добитися максимального розслаблення м'язів. Це досягається деяким згинанням нижніх кінцівок в колінах та тазостегнових суглобах: під коліна підкладають тугий валик з одягу тощо висотою 25-30 см.

Потерпілих з ушкодженими нижніми кінцівками слід транспортувати на носилках у положенні лежачи на спині, а з ушкодженнями верхніх кінцівок — у положенні сидячи.

При пораненні черевної та грудної порожнин найбільш приємлимим є транспортування на спині у положенні напівсидячи із зігнутими колінами.

Усіх потерпілих, у яких травма супроводжується шоком, а також значною кровотечею, необхідно транспортувати тільки в положенні лежачи.

При транспортуванні в холодну пору року необхідно прийняти всі заходи застороги від охолодження, тому що охолодження при всіх видах травм різко погіршує стан потерпілого та сприяє розвиткові ускладнень.

Принципи черговості транспортування при масових травмах

Масові травми виникають при землетруса, автомобільних чи залізничних катастрофах, пожежах, вибухах тощо. Успішне надання допомоги в цих випадках залежить від організованості та порядку. Спочатку треба визначити, кому першочергово потрібна невідкладна медична допомога.

Потерпілі розподіляються на групи щодо послідовності транспортування залежно від тяжкості ушкодження.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74228. Свойства полупроводников 583 KB
  Дискретные моноэнергетические уровни атомов составляющие твердое тело расщепляются в энергетические зоны. Наибольшее значение для электронных свойств твердых тел имеют верхняя и следующая за ней разрешенные зоны энергий. И наконец если ширина запрещенной зоны Eg лежит в диапазоне...
74229. Концентрация электронов и дырок в собственном полупроводнике 753.5 KB
  Напомним что значком ni принято обозначать концентрацию собственных носителей заряда в зоне проводимости и в валентной зоне. концентрация собственных носителей определяется в основном температурой и шириной запрещенной зоны полупроводника...
74230. Р-п переход. Образование и зонная диаграмма р-n перехода 1.57 MB
  Образование и зонная диаграмма рn перехода Электронно-дырочным или pn переходом называют контакт двух полупроводников одного вида с различными типами проводимости электронным и дырочным. Классическим примером pn перехода являются: nSi – pSi nGe – pGe.8 приведены зонные диаграммы иллюстрирующие этапы формирования электронно-дырочного перехода...
74231. Контакт металл – полупроводник. Барьер Шоттки 1.2 MB
  В зависимости от этих соотношений в области контакта могут реализоваться три состояния. Второе состояние соответствует условию обогащения приповерхностной области полупроводника дырками в pтипе и электронами в nтипе в этом случае реализуется омический контакт. И наконец в третьем состоянии приповерхностная область полупроводника обеднена основными носителями в этом случае в области контакта со стороны полупроводника формируется область пространственного заряда ионизованных доноров или акцепторов и реализуется блокирующий контакт или...
74232. Полупроводниковые диоды. Характеристики идеального диода на основе pn перехода 1.29 MB
  В зависимости от внутренней структуры типа количества и уровня легирования внутренних элементов диода и вольтамперной характеристики свойства полупроводниковых диодов бывают различными. Характеристики идеального диода на основе pn перехода Основу выпрямительного диода составляет обычный электроннодырочный переход. Как было показано в главе 2 вольтамперная характеристика такого диода имеет ярко выраженную нелинейность приведенную на рисунке 4. В прямом смещении ток диода инжекционный большой по величине и представляет собой...
74233. Аналитическая модель p – n – перехода Разновидности диодов 1.94 MB
  Варикапы Зависимость барьерной емкости СБ от приложенного обратного напряжения VG используется для приборной реализации. Функциональная зависимость емкости варикапа от напряжения определяется профилем легирования базы варикапа. В случае однородного легирования емкость обратно пропорциональна корню из приложенного напряжения VG. Задавая профиль легирования в базе варикапа NDx можно получить различные зависимости емкости варикапа от напряжения CVG – линейно убывающие экспоненциально убывающие.
74234. Развитие феодальной экономики в Западной Европе в средние века 61 KB
  Расцвет феодализма в странах Западной Европы отмеченный экономическим подъемом основанным на внутренней колонизации – освоении новых земель увеличении сбора сельскохозяйственных культур развитии животноводства; возрождении городов превратившихся в центры ремесленного производства и торговли. Развитие товарного производства и товарноденежных отношений сопровождалось коммутацией ренты появлением ярмарок кредитного дела банков. Расширялись товарноденежные отношения уничтожалась личная зависимость крестьян начался процесс...
74235. Становление индустриальной цивилизации. 68.5 KB
  Большую роль в разложении феодализма и генезисе буржуазных отношений сыграли географические открытия конца XV– середины XVII в. – середина XVI в.; португальские плавания к Индии и берегам Восточной Азии начиная с экспедиции Васко де Гама; испанские тихоокеанские экспедиции XVI в. Период русских и голландских открытий середина XVI – середина XVII в.
74236. ПЕРВОБЫТНОЕ ХОЗЯЙСТВО: ОСНОВНЫЕ ЭТАПЫ РАЗВИТИЯ, ЧЕРТЫ И ОСОБЕННОСТИ 54 KB
  В соответствии с ней история человечества делится на три больших этапа в зависимости от материала из которого изготовлялись орудия труда: каменный век: 3 млн лет тому назад – конец III тысячелетия до н. Вовторых основой производственных отношений первобытного строя была коллективная общинная собственность на орудия труда и средства производства характеризовавшаяся низким уровнем и медленными темпами развития производительных сил уравнительным распределением материальных благ. Важнейшей чертой отличающей человека от животного является...