75443

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Організаційна структура цивільної оборони МВС України

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Основні завдання і рішення начальника функціональної підсистеми ОГП на проведення необхідних заходів. Основні завдання і рішення начальника функціональної підсистеми ОГП на проведення необхідних заходів. Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України...

Украинкский

2015-01-12

294 KB

8 чел.

PAGE  40

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник начальника штабу ГУМВС

України в Харківській області

полковник міліції

Ю.О. Магда

____________ 2012

ПЛАН-КОНСПЕКТ

Тема: Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Організаційна структура цивільної оборони МВС України.

Навчальні питання:

1. Загальні питання

2. Основні завдання і рішення начальника функціональної підсистеми ОГП на проведення необхідних заходів.

3. Організація управління і зв’язку.

4. Організація і забезпечення виконання заходів при проведенні евакуації при надзвичайних ситуаціях.

5. Забезпечення виконання заходів при веденні рятувальних та інших невідкладних робіт.

6. Положення міжнародного права з питань захисту людей і довкілля.

7. Організація Цивільної оборони України та МВС України.

Література:

1. Закон України Про Цивільну оборону України (із змінами, внесеними згідно із Законами № 555-XIV від 24.03.1999, № 2470-III від 29.05.2001)

  1.  Закон України Про правовий режим надзвичайного стану (№ 1550-III від 16.03.2000)
  2.  Закон України Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (№ 1809-III від  08.02.2000)
  3.  Постанова Кабінету Міністрів України “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” від 3 серпня 1998 № 1198 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1376 від 29.07.1999 № 1006 від 09.08.2001)

1. Загальні питання

Характерною особливістю розвитку сучасної цивілізації стає збільшення ризику її існування. У більшості випадків це пов’язано з небезпечними явищами техногенного і природного характеру. За даними провідних науковців, загальна кількість стихійних лих та інших небезпечних явищ природного характеру у світі з кожним роком зростає. Кількість аварій, катастроф зростає за експонентою. Усе це повною мірою характерне й для України. Згідно з прогнозами фахівців, у сфері техногенно-природної безпеки у недалекому майбутньому очікується збільшення кількості таких негативних явищ.

В останні роки намітилася негативна тенденція зростання не тільки кількості, але й масштабів і тяжкості небезпечних аномальних явищ техногенного і природного характеру, що стало призводити до необоротних порушень у сфері екології, позначатися на сталості функціонування об’єктів економіки, безпеці держави та населення. Для узагальнення усіх можливих факторів небезпеки, їх обліку та боротьби з їх наслідками нещодавно виникло поняття надзвичайної ситуації.

Надзвичайна ситуація (далі – НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвело (може призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат.

Традиційно у науці НС у залежності від джерела небезпеки поділяють на чотири класи: НС техногенного, природного, соціально-політичного та воєнного характеру. У даному курсі лекцій ми будемо розглядати лише перші два класи.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Надзвичайні ситуації природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні, морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, масова інфекційна захворюваність людей (епідемія), сільськогосподарських тварин (епізоотія), масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками (епіфітотія), зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, впливаючи на суспільство, створюють особливі умови для діяльності державних органів. Ускладнюючи процес управління ці умови вимагають спеціального правового, організаційного і матеріально-технічного забезпечення, потребують створення відповідних, не характерних для звичайної повсякденної діяльності управлінських структур.

З огляду на специфіку своєї діяльності органи внутрішніх справ одними з перших вирушають до місць, де виникли НС техногенного і природного характеру. Відтак ОВС мають бути добре пристосованими до виконання завдань у важких умовах, викликаних різкою зміною ситуації, впливом фактору небезпеки та сильної психологічної і фізичної напруженості. Поки що доводиться констатувати, що у цій сфері належить зробити ще дуже багато. Занадто високу ціну доводиться платити суспільству за недостатньо оперативні й професійні дії працівників ОВС за цих умов. У таких складних умовах працівники ОВС отримують специфічні додаткові завдання і наділяються додатковими повноваженнями.

В останні роки спостерігається підвищена увага керівництва Міністерства внутрішніх справ до питань управління й діяльності ОВС в умовах НС техногенного і природного характеру. Прийнято низку нормативно-правових актів, які регулюють діяльність ОВС в зазначених умовах. Проте система з запобігання і реагування на такі явища, знаходиться в фазі становлення. Правова база, яка регулює діяльність ОВС в НС техногенного і природного характеру, поки що має незакінчений, фрагментарний характер. До того ж фахівці виділяють деякі недоліки в підготовці працівників ОВС до дій у таких умовах і в організації управління.

2. Основні завдання і рішення начальника функціональної підсистеми ОГП на проведення необхідних заходів.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1198 Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру та від 26 жовтня 2001 року № 1432 Про затвердження Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру ФП ОГП у межах своєї компетенції, визначеної Законом України Про міліцію, виконує наступні завдання щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру:

- забезпечує охорону громадського порядку, безпеку дорожнього руху, ведення боротьби із злочинністю, охорону матеріальних і культурних цінностей у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- надає допомогу органам виконавчої влади, місцевого самоврядування, посадовим особам у проведенні відселення людей з місць, небезпечних для проживання;

- забезпечує участь сил і засобів (у межах їх тактико-технічних можливостей) у проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт у районах виникнення надзвичайних ситуацій;

- забезпечує охорону режимно-обмежувальних і карантинних зон в осередках радіоактивного, хімічного, бактеріологічного (біологічного) зараження і під час їх ліквідації;

- організовує регулювання дорожнього руху на міських і позаміських маршрутах евакуації;

- розробляє і здійснює заходи щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, охорони матеріальних і культурних цінностей у разі проведення евакуації;

- організовує охорону громадського порядку на збірних і приймальних евакуаційних пунктах, пунктах посадки (висадки), на маршрутах евакуації і в районах (пунктах) розміщення евакуйованого населення;

- у межах своєї компетенції, забезпечує дотримання режиму перевезень автомобільними дорогами і допуск до зон надзвичайних ситуацій;

- організовує облік втрат серед населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій, реєстрацію евакуйованого населення і ведення адресно-довідкової роботи;

- обмежує допуск населення до небезпечних зон.

Крім того:

- бере участь у розробленні та розробляє, у межах своєї компетенції, нормативно-правові документи, норми, правила та стандарти з питань запобігання надзвичайним ситуаціям та забезпечення захисту населення; розробляє відомчі нормативні документи з цього питання;

- забезпечує постійну готовність органів управління, сил і засобів ФП ОГП до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

- у межах своєї компетенції, збирає інформацію про надзвичайні ситуації, інформує про це в установленому порядку відповідні органи управління;

- бере участь у комісійних обстеженнях стану охорони потенційно-небезпечних об’єктів, що охороняються підрозділами органів внутрішніх справ, частинами внутрішніх військ та в розробленні планів охорони та оборони таких об’єктів;

- організовує та проводить рятувальні та інші невідкладні роботи на об’єктах органів внутрішніх справ, що зазнали впливу негативних наслідків надзвичайних ситуацій, відновлює їх діяльність;

- здійснює заходи щодо соціального захисту працівників ФП ОГП, які постраждали від наслідків надзвичайних ситуацій.

У межах визначених завдань, разом з повсякденними завданнями по охороні громадського порядку в містах, населених пунктах і на транспортних магістралях, боротьби з розкраданнями державного і особистого майна, захисту життя, здоров’я, гідності і прав громадян від злочинних посягань, а також своєчасному попередженню, припиненню і розкриттю кримінальних злочинів на ФП ОГП покладається:

А) у режимі повсякденної діяльності:

- організація оперативної, бойової підготовки і навчання особового складу підсистеми способам захисту від небезпечних чинників НС;

- забезпечення постійної готовності сил і засобів підсистеми до дій при НС, підготовка командирів груп, загонів ФП ОГП, розвідників - дозиметристів тощо;

- підготовка додаткових і підсобних сил підсистеми до дій по забезпеченню ОГП БДР;

- розробка і корегування оперативного плану діяльності ОГП БДР у НП;

- організація будівництва і обладнання згідно встановлених норм ЗС для особового складу ФП ОГП, контроль за їх утриманням і забезпеченням засобами зв’язку, матеріально-технічними засобами тощо;

- організація забезпечення особового складу ФП ОГП засобами індивідуального захисту, апаратурою радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю, їх накопичення, зберігання та освіження;

- участь в роботі евакуаційних комісій держадміністрацій відповідного рівня;

- підготовка даних для ведення адресно-довідкової роботи в НП і ОП;

- забезпечення ОГП БДР при НС, надання при цьому сприяння відповідним посадовцям в залученні населення і транспортних засобів (на підставі рішень держадміністрацій) для ліквідації вогнищ ураження і наслідків НС;

- організація і ведення науково-дослідної роботи по вдосконаленню стратегії і тактики дій сил підсистеми в НП та розробка навчально-методичних матеріалів для підрозділів підсистеми.

Б) у режимі підвищеної готовності:

- оповіщення і збір керівного складу, бойового розрахунку і оперативних груп операційних районів;

- встановлення цілодобового чергування керівного складу підсистеми за місцем постійної дислокації;

- посилення охорони будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, ГУМВС в області та ХМУ, міськрайлінорганів;

- отримання завдання від керівництва МВС, ГУМВС в області і з’ясування оперативної обстановки, доведення обстановки до особового складу оперативних груп підсистеми і перевірка готовності підрозділів до виконання завдань;

- приведення в готовність ТОУ і оперативних груп операційних районів;

- перевірка засобів зв’язку, організації управління з ТОУ підлеглими підрозділами підсистеми;

- встановлення зв’язку з органами державної влади та місцевого самоврядування, взаємодіючими органами і підрозділами інших міністерств відповідно до планів взаємодії;

- проведення підготовчих заходів до розгортання ТОУ;

- доукомплектування підрозділів підсистеми особовим складом, табельним майном і автотранспортом;

- перевірка готовності до передислокації у операційний район оперативних груп, особового складу підсистеми, транспорту, майна і необхідної документації;

- перевірка реальності оперативного плану діяльності підсистеми, а при необхідності його корегування.

В) у режимі діяльності за умов надзвичайних ситуацій:

- організація і ведення розвідки в осередках масового ураження на користь ФП ОГП;

- забезпечення ОГП, боротьби із злочинністю, організація БДР на маршрутах введення формувань ЦО в осередок ураження і в ході ведення РІНР;

- здійснення перепускного режиму у осередках ураження, а також контролю за виконанням населенням, посадовцями підприємств, організацій і установ правил карантину у вогнищі бактеріального зараження;

- сприяння посадовцям ЦО в мобілізації транспорту і населення для ведення РІНР;

- надання допомоги формуванням ЦО в проведенні ними робіт у осередку ураження;

- визначення необхідної кількості автотранспорту, приміщень для казарменого розміщення особового складу і реєстрація їх у підрозділах УГІРФО за ФП ОГП;

- організація безперервного дозиметричного контролю і інших профілактичних заходів захисту особового складу підсистеми;

- підтримання безперервного зв’язку з оперативними штабами (комісіями) інших управлінь, відомств, органів місцевого самоврядування і взаємодія між іншими службами ЦО, що знаходяться на території обслуговування;

- участь в роботі комісій держадміністрації по похованню загиблих і обліку втрат населення.

ФП ОГП виконує покладені на неї завдання в тісній взаємодії з аварійно-рятувальними службами, частинами ЗС України, внутрішніми військами МВС України, підсистемами і формуваннями ЦО, адміністрацією підприємств, організацій і установ; підтримує постійний зв’язок з населенням; спирається на допомогу і підтримку громадських організацій.

Військовою частиною 3005 виконуються службово-бойові завдання з охорони та оборони Харківського фізико-технологічного інституту (збереження ядерних матеріалів 1-ї категорії) та спеціальних вантажів (у тому числі ядерного палива) під час їх перевезення територією України та інших 54 важливих державних об’єктів та комунікацій.

Підрозділами Управління державної служби охорони при ГУМВС в області забезпечується охорона об’єктів 1-ї категорії регіонального та місцевого значення по місту - 35, по області – 3 та об’єктів 2-ї категорії регіонального та місцевого значення по місту – 2, по області – 41.

Рішенням начальника ГУМВС в області для управління силами і засобами ФП ОГП у операційному районі призначається начальник ФП ОГП операційного району, його заступники а також (за необхідності) створюються служби ФП ОГП: медична, протипожежна, зв’язку, інженерна, протирадіаційного і протихімічного захисту, автотранспортна, матеріально-технічного, продовольчого і речового постачання тощо.

Начальник ФП ОГП операційного району призначається, як правило, з керівників відділів (управлінь), служб міліції, що уміють добре орієнтуватися в складній оперативній обстановці, самостійно і швидко ухвалювати рішення і забезпечувати чітке і беззаперечне їх виконання. Він є членом міжвідомчого штабу з ліквідації надзвичайної ситуації, утвореного уповноваженим органом з ліквідації НС.

Заступники начальника ФП ОГП операційного району призначаються з числа керівного складу управлінь (відділів) ГБ та ДАІ, того міського (районного, сільського) органу міліції, на базі якого створюється ТОУ ФП ОГП операційного напрямку. Заступники начальника ФП ОГП операційного напрямку повинні знати завдання підсистеми, основи управління силами і засобами у операційному районі і бути готовими до виконання обов’язків начальника ФП ОГП операційного району.

Начальниками служб ФП ОГП операційного району призначаються особи з керівного складу відповідних управлінь, відділів ГУМВС в області.

Начальник ФП ОГП операційного району підпорядковується начальнику вищестоящої ФП ОГП і начальнику ЦО області (міста) – голові держадміністрації; в своїй діяльності він керується їх вказівками і виконує наступні обов’язки:

А) у режимі повсякденної діяльності:

- бере участь в розробці оперативного плану діяльності ФП ОГП на території області, району, міста і повинен знати:

а) межі операційного району, характер забудови міст, сіл, що входять у район, дороги на підступах до міст і їх стан, наявність водних перешкод, мостів, переправних засобів і об’їзних шляхів;

б) місця розташування і характер об’єктів народного господарства, що не припиняють свою діяльність, де передбачається ведення РІНР, кількість наявних там формувань ЦО;

в) наявність, місця розташування і стан спеціальних об’єктів, що підлягають узяттю під охорону;

г) наявність сил і засобів підсистеми, що призначаються для дій у операційному районі, їх готовність і матеріально-технічну забезпеченість;

д) чисельність нарядів підсистеми, що залишаються в місті після завершення евакуаційних заходів і місця їх укриття;

є) основні вузли зв’язку у операційному районі;

- бере участь в командно-штабних навчаннях і штабних тренуваннях, що проводяться, і навчає особовий склад, що входить до оперативної групи ФП ОГП операційного району, навичкам роботи по управлінню силами і засобами підсистеми, прогнозуванню і оцінці РХБ обстановки.

Б) у режимі діяльності за умов надзвичайних ситуацій:

- організовує і забезпечує управління силами і засобами підсистеми операційного району;

- організовує розвідку своїми силами осередків масового ураження на користь ФП ОГП;

- забезпечує ведення журналу бойових дій і робочої карти з нанесенням на неї оперативної обстановки;

- організовує ОГП БДР на маршрутах введення сил і засобів формувань ЦО у оперативні райони, з урахуванням РХБ обстановки;

- проводить заходи щодо захисту особового складу підсистеми у операційному районі від РХБ зараження;

- готує пропозиції вищестоящому начальнику по розрахунку сил і засобів підсистеми, що залучаються для забезпечення ОГП БДР у операційному районі;

- несе безпосередню відповідальність за організацію роботи, правильну розстановку і використання сил і засобів ФП ОГП у операційному районі.

До складу ФП ОГП операційного району входять підсистеми районів міста, на базі якого створено операційний район, підсистеми міст, не віднесених до груп з ЦО, підсистеми сільських районів і підрозділи транспортної міліції, що дислокуються у даному районі.

Для управління силами і засобами ФП ОГП у операційному районі створюється на базі одного з територіальних підрозділів внутрішніх справ тимчасовий орган управління (ТОУ) начальника ФП ОГП у складі: начальника ФП ОГП операційного району, його заступників і оперативної групи (оперативного штабу).

Оперативна група (штаб) начальника ФП ОГП операційного району створюється завчасно (у режимі повсякденної діяльності), з числа начальницького складу апарату ГУМВС в області, що має необхідну підготовку і досвід для успішного виконання покладених на підсистему завдань по веденню журналу бойових дій, робочої карти, оцінці обстановки, обліку сил і засобів підсистеми, підготовці розпоряджень і донесень, забезпеченню безперервного зв’язку і прихованого управління.

Чисельний склад оперативної групи (штабу) визначається у кожному конкретному випадку з урахуванням об’єму роботи в дві зміни по 12 годин на добу, кількості сил і засобів підсистеми у операційному районі і місцевих особливостей, але не менше 7 чоловік.

В необхідних випадках оперативна група (штаб) може посилюватися працівниками ФП ОГП міста, міських і сільських районів, що входять у операційний район. З метою досягнення постійної готовності оперативної групи (штабу) начальник ФП ОГП операційного району повинен прагнути до зменшення ротації складу групи, планомірної її підготовки.

Особовий склад оперативної групи (штабу) ФП ОГП операційного району, окрім основних принципів ведення ЦО і своїх функціональних обов’язків, повинен знати місця розташування підрозділів служб операційного району і порядок зв’язку та взаємодії з ними, особливості території, що впливають на успішне виконання заходів щодо виконання заходів ЦО.

3. Організація управління і зв’язку.

3.1. Організація управління і взаємодії

Управління силами і засобами підсистеми полягає в здійсненні постійного керівництва з боку начальників і оперативних груп (штабів) своїми і доданими підрозділами і організації їх діяльності по забезпеченню ОГП БДР при проведенні заходів ЦО. Управління базується на централізації керівництва з боку старшого начальника і широкому вияві розумної ініціативи підлеглими при виконанні службових обов’язків.

Основою управління є рішення начальника ФП ОГП на організацію ОГП БДР при проведенні заходів ЦО. Начальник ФП ОГП несе повну відповідальність за управління підлеглими йому підрозділами і успішне виконання поставлених завдань. Це вимагає від нього високих організаторських здібностей, сильної волі і особистої сміливості, глибокого знання принципів захисту населення та особового складу підсистеми від НС, постійного знання обстановки, уміння передбачати хід подій, швидко ухвалювати рішення і втілювати їх в життя.

Управління силами ФП ОГП включає:

- підтримку високого морально-психологічного стану підрозділів підсистеми і постійної готовності до виконання поставлених завдань;

- безперервне здобуття даних про обстановку;

- вироблення рішень і доведення завдань до підлеглих;

- організацію і підтримку безперервної взаємодії;

- постійний контроль за виконанням поставлених завдань, надання допомоги підрозділам підсистеми і всебічне їх забезпечення.

Управління силами і засобами підсистеми повинне бути безперервним, стійким і гнучким, що дозволяє начальнику ФП ОГП постійно впливати на дії підлеглих сил і засобів. Воно повинне забезпечити: швидкість і високу маневреність сил і засобів підсистеми при попередженні, припиненні порушень громадського порядку і злочинів; безпеку дорожнього руху; своєчасне здійснення заходів щодо захисту особового складу і техніки від небезпечних чинників НС, необхідність зосередження сил і засобів підсистеми на вирішальних напрямках.

Безперервність управління досягається підтримкою стійкого зв’язку з підлеглими, взаємодіючими підрозділами і старшим оперативним начальником, правильним розміщенням ТОУ і підтримкою їх у постійній готовності, при необхідності – швидкою передачею управління силами з одного ТОУ на інший, а також чітко налагодженою системою доповідей знизу вгору і постійною інформацією підлеглих про обстановку.

Стійкість управління полягає в рішучому проведенні в життя ухваленого рішення, контролі точного і повного виконання поставленого завдання.

Гнучкість управління забезпечується швидким реагуванням на зміни оперативної обстановки і своєчасним уточненням раніше ухваленого рішення і поставлених завдань підрозділам ФП ОГП, а також порядку взаємодії. При різкій зміні обстановки, коли немає можливості своєчасно отримати вказівки від старшого начальника, керівник ФП ОГП зобов’язаний узяти на себе відповідальність, ухвалити нове рішення і забезпечити втілення його в життя. При першій нагоді він зобов’язаний доповісти про це безпосередньому начальнику.

Необхідною умовою, що забезпечує управління, є узгодженість роботи начальника ФП ОГП операційного району (його оперативної групи, штабу) з взаємодіючими органами шляхом підтримки тісного зв’язку, особистого спілкування, взаємного інформування, а також спільного планування і проведення заходів.

Управління у режимі повсякденної діяльності передбачає підготовку і планування дій сил і засобів підсистеми, створення органів управління і розвідки, системи зв’язку, оповіщення і постів спостереження за РХБ обстановкою зовнішнього середовища, проведення підготовчих заходів щодо захисту особового складу, членів сімей і техніки від небезпечних чинників НС.

Начальник ФП ОГП керує діями підлеглих сил и особисто і через оперативну групу (штаб). Він повсякчас зобов’язаний знати, де знаходиться і що робить підлеглий йому особовий склад, його забезпеченість і в чому він має потребу, а також впливати на хід виконання поставлених завдань наявними в його розпорядженні силами і засобами. Особисто оцінює обстановку, своєчасно ухвалює рішення, швидко ставить завдання підлеглим і здійснює контроль за їх діями. У вирішальний момент складної оперативної обстановки знаходиться серед підлеглих, які діють на найбільш відповідальних напрямах (місцях), особисто впливає на хід їх дій і надає допомогу у виконанні поставлених завдань.

Оперативна група (штаб) ФП ОГП є основним органом управління підрозділами підсистеми. Свою роботу вона організує на основі рішення начальника ФП ОГП і вказівок вищестоящих інстанцій підсистеми. Найважливішим обов’язком оперативної групи (штабу) ФП ОГП є забезпечення безперервного управління силами і засобами підсистеми у будь-яких умовах оперативної обстановки. З цією метою у мирний час здійснюються заходи щодо: удосконалення системи управління, розробки оперативного плану роботи ФП ОГП і своєчасного його корегування; забезпечення підготовки органів управління, сил і засобів підсистеми до виконання завдань в умовах НП; створення і підтримання в постійній готовності системи зв’язку і оповіщення; проведення підготовчих заходів щодо захисту особового складу підсистеми.

В поточному і перспективному плануванні роботи оперативної групи (штабу) передбачаються вирішення організаційних питань і розробка оперативного плану роботи ФП ОГП, проведення командно-штабних навчань і штабних тренувань, розробка лекцій, навчальних посібників, вирішення питань матеріально-технічного забезпечення, перевірка стану готовності підпорядкованих підсистем і надання ним практичної допомоги тощо.

Перед ухваленням рішення на забезпечення ОГП БДР начальник ФП ОГП операційного району повинен оцінити загальну обстановку. Неповнота даних про обстановку не звільняє начальника від своєчасного ухвалення рішення. Оцінивши обстановку, начальник ФП ОГП операційного району визначає заходи, які необхідно провести негайно для якнайшвидшої підготовки підлеглих сил і засобів до виконання завдання, і дає вказівки оперативній групі (штабу) про проведення розвідки і підготовку необхідних розпоряджень підлеглим підрозділам.

При оцінці загальної обстановки начальник ФП ОГП операційного району вивчає:

- радіаційну, хімічну і бактеріологічну, інженерну, пожежну і оперативну обстановки;

- стан забезпеченості і можливості підлеглих сил і засобів, стан справ у взаємодіючих органів та підрозділів;

- особливості місцевості, метеорологічні умови, склад населення, де доведеться нести службу, пору року і доби.

В ході вивчення і оцінки загальної обстановки начальником ФП ОГП операційного району члени оперативної групи (штабу) повинні бути готові на його вимогу доповісти необхідні дані і свої пропозиції щодо рішення.

На підставі отриманих даних, особистого спостереження і прогнозування начальник ФП ОГП операційного району ухвалює рішення.

Начальник ФП ОГП в рішенні визначає:

- послідовність виконання завдань, напрям зосередження основних зусиль в охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю; об’єкти, що підлягають узяттю під охорону і спостереження;

- склад сил і засобів підсистеми у операційних районах, час готовності і порядок висування їх до осередку ураження;

- завдання і особливі обов’язки нарядів і підрозділів підсистеми, їх чисельність і кількість змін, час і режим роботи;

- порядок взаємодії сил підсистеми з військовими частинами, службами і об’єктовими формуваннями ЦО;

- організацію зв’язку і управління силами і засобами підсистеми;

- місце розташування резерву і порядок його використання;

- здійснення контролю за діями сил і засобів підсистеми.

В рішенні можуть знайти відображення і інші питання.

Після ухвалення рішення начальник ФП ОГП операційного району особисто або через своїх заступників (працівників оперативної групи (штабу) підсистеми ставить завдання підлеглим нарядам і підрозділам.

При постановці завдань він вказує:

- короткі відомості про обстановку;

- своє рішення на виконання завдань;

- завдання нарядам і підрозділам підсистеми по забезпеченню ОГП БДР; час початку і тривалість роботи нарядів;

- порядок зміни нарядів, захисту особового складу і допустимі дози опромінення;

- порядок взаємодії з іншими службами і приданими силами;

- пункти збору нарядів після зміни або з отриманням особовим складом встановлених доз опромінення;

- порядок відпочинку;

- порядок матеріально-технічного забезпечення;

- розташування ПУСО;

- порядок підтримання зв’язку, сигнали управління і оповіщення.

Завдання підлеглим ставляться усно або за допомогою письмових наказів і розпоряджень. Накази і розпорядження висловлюються стисло і чітко. Всі накази і розпорядження, віддані усно, обов’язково записуються у спеціальному журналі.

Найважливішим обов’язком начальника ФП ОГП операційного району і його оперативної групи (штабу) по управлінню силами і засобами є організація і підтримання безперервної взаємодії сил підсистеми з частинами і підрозділами ЗС, ГУМНС в області, УСБУ в Харківській області, Держприкордонної служби України а також формуваннями ЦО об’єктів народного господарства, службами ЦО територіальних підсистем та іншими підрозділами зацікавлених міністерств і відомств, що залучаються для спільних дій.

Взаємодія організовується за завданнями, часом і об’єктами дій і, перш за все, на користь тих сил, які забезпечують ОГП БДР на найважливіших напрямках. Вона полягає в злагоджених діях з метою найбільш успішного виконання заходів по захисту населення від НС і досягається правильним розумінням начальниками завдань своїх і взаємодіючих сил, постійним спостереженням за обстановкою і підтриманням стійкого зв’язку. Основою для організації взаємодії є рішення начальника ФП ОГП операційного району.

Вказівки по взаємодії, як правило, даються особисто начальником ФП ОГП операційного району при постановці завдань підлеглим.

ФП ОГП з іншими службами ЦО здійснює взаємодію з наступних основних питань, які відображаються у відповідних розділах оперативного плану роботи ФП ОГП:

а) з автотранспортною службою

- організація руху автотранспорту;

- організація технічного огляду транспорту, призначеного для здійснення евакуаційних перевезень;

- контроль за забезпеченням автотранспорту спеціальними пропусками і розпізнавальними знаками;

- визначення об’їзних шляхів, з’їздів і підтримка в належному стані проїжджої частини доріг;

б) з медичною службою

- організація доставки потерпілих з осередків ураження в місця дислокації медичних установ;

- забезпечення заходів щодо організації і здійснення карантинного режиму та обсервації при виникненні бактеріальних вогнищ ураження;

- забезпечення охорони громадського порядку на ПУСО, у місцях надання потерпілим першої медичної допомоги і пунктах санітарної обробки;

в) зі службою продовольчого і речового постачання

- охорона матеріальних цінностей, продовольчих і промтоварних баз, складських приміщень і магазинів;

- організація, при необхідності, харчування, постачання продовольством і предметами першої необхідності особового складу підсистеми;

г) з протипожежною службою

- розробка заходів щодо забезпечення безперешкодного пересування пожежних підрозділів і техніки до місць гасіння пожеж;

- проведення спільних заходів щодо охорони громадського порядку при гасінні пожеж;

- забезпечення охорони державного і особистого майна громадян в місцях дій пожежних підрозділів;

д) з службою захисту тварин і рослин

- спільне проведення заходів щодо організації і проведення карантинного режиму при виникненні епізоотій (епіфітотій) і забезпечення охорони громадського порядку при обеззараженні тварин та рослин;

є) з комунально-технічною службою

- здійснення контролю за утриманням і експлуатацією ЗС, приписаних до ФП ОГП;

- розробка заходів щодо забезпечення охорони громадського порядку при укритті населення у ЗС;

- організація охорони особистого майна евакуйованих, залишеного в квартирах, будинках;

ж) з інженерною службою

- розвідка маршрутів висунення формувань ЦО до об’єктів РІНР;

- захист запасів продовольства, води, сільськогосподарських тварин і укриття матеріальних засобів;

- підготовка маршрутів висунення сил ЦО, шляхів евакуації, улаштування проїздів в завалах і переходів через перешкоди, а також підготовки переправ через водні перешкоди;

- розшук потерпілих в осередку ураження;

- будівництво ЗС для особового складу підсистеми.

Управління (відділи, відділення) за напрямками роботи підсистеми крім того, взаємодіють:

а) з кримінального пошуку, УБОЗ і оперативної служби – з органами УСБУ в області з питань: виявлення і викриття бандитських груп, крупних розкрадачів державної власності, валютників і фальшивомонетників, мародерів, розповсюджувачів помилкових і провокаційних чуток, панікерів і інших злочинців;

б) підрозділи міліції громадської безпеки – з органами УСБУ в області, з  ГУМНС в області  з питань: посилення охорони громадського порядку при проведенні евакуаційних заходів і веденні РІНР; проведення заходів щодо припинення і ліквідації паніки і масових безладів;

в) органи транспортної міліції – з територіальними підрозділами транспорту та зв’язку з питань: посилення охорони матеріальних цінностей і спеціальних вантажів, що перевозяться транспортом; забезпечення охорони громадського порядку на станціях (пунктах) посадки і висадки евакуйованого населення;

г) підрозділи УГІРФО – з органами ГУМВС в області, установами і відомствами Міністерства оборони України і інших міністерств, з органами державної статистики з питань: зміцнення паспортного режиму, забезпечення повноти реєстрації громадян, обліку евакуйованого населення і ведення адресно-довідкової роботи; видачі громадянам перепусток на право в’їзду і мешкання в заборонених і прикордонних зонах, а також в місцевостях, куди в’їзд буде обмежений; посилення контролю за дотриманням режиму мешкання і пересування іноземців і осіб без громадянства.

Для управління підпорядкованими силами і засобами у ФП ОГП створюються ТОУ та визначаються дублюючі органи управління.

Тимчасовий орган управління обладнується поблизу або у самому операційному районі, як правило, в приміщенні органу внутрішніх справ, де є необхідні ЗС та засоби зв’язку.

Дублюючий орган управління визначається завчасно з числа підпорядкованих міських, районних відділів внутрішніх справ на території обслуговування, розташованому на безпечному віддаленні від меж районних і обласних центрів і інших категорированих міст (об’єктів), обладнаному засобами зв’язку і укриттями. На ДОУ передаються необхідні документи. У разі необхідності обов’язки щодо управління силами і засобами ФП ОГП виконує оперативна група (штаб) на ДОУ, на чолі, як правило, з начальником відповідного міського, районного відділу.

При виборі місця розгортання ТОУ та ДОУ враховуються можливості використання існуючих ліній зв’язку, напрям пануючих вітрів, характер місцевості і стан доріг. Взаємне їх віддалення повинне виключати можливість одночасного ураження при застосуванні противником зброї масового ураження.

ТОУ та ДОУ забезпечуються необхідними транспортними засобами для доставки документів, виїзду начальника ФП ОГП операційного району і членів оперативної групи (штабу) до місць дислокації підрозділів.

Для особистого керівництва і постійного впливу на дії підлеглих сил підсистеми на найбільш важливих ділянках начальник ФП ОГП операційного району може знаходитися на пересувному ПУ, який створюється на базі автотранспорту ФП ОГП.

Для забезпечення управління діями сил ФП ОГП у складі оперативної групи (штабу) можуть утворюватись:

- сектор фахівців: представники управлінь (відділів, відділень) органу внутрішніх справ за напрямками. Вони керують роботою своїх управлінь (відділів, відділень); готують пропозиції начальнику ФП ОГП операційного району про більш раціональне використання особового складу; доповідають керівництву підсистеми про стан оперативної обстановки і заходи, що проводяться, по лінії своєї роботи;

- оперативна частина, що складається з секторів: ведення журналу обліку дій та ведення робочої карти, прогнозування і оцінки обстановки; підготовки наказів, розпоряджень і донесень; обліку сил, засобів підсистеми, заходів, що проводяться і збору інформації;

- сектори: зв’язку, роботи з персоналом, підготовки і обслуговування ТОУ та ДОУ.

В період забезпечення заходів ЦО оперативна частина і сектори оперативної групи (штабу) ФП ОГП виконують наступні обов’язки:

а) Оперативна частина

- сектор ведення журналу обліку дій та ведення робочої карти, прогнозування і оцінки обстановки – відображає всі заходи підсистеми, що проводяться, оперативну обстановку, що склалася, час і місця виникнення масових безладів, вчинення особливо небезпечних злочинів; утворення осередків ураження; розпорядження начальника ЦО і начальника ФП ОГП операційного району і результати їх виконання; наносить на карту оперативну обстановку, що складається, здійснює збір, обробку і аналіз інформації про РХБ зараження місцевості і визначає заражену територію, визначає кількість особового складу підсистеми, що перебував на зараженій території і його можливі втрати;

- сектор підготовки наказів, розпоряджень і донесень – веде систематичне вивчення і аналіз обстановки, що складається на обслуговуваній території і на основі цього готує інформацію про дії ФП ОГП, а також розробляє проекти наказів, вказівок і розпоряджень по забезпеченню ОГП БДР;

- сектор обліку сил, засобів підсистеми, заходів, що проводяться і збору інформації – проводить облік втрат сил і засобів підсистеми і визначає потребу у них для виконання завдань; приймає розпорядження, що поступають у ФП ОГП, і вказівки вищестоящих інстанцій, донесення і повідомлення від підлеглих підрозділів і доповідає їх керівництву підсистеми.

б) Сектори:

- зв’язку – забезпечує безперервний зв’язок з підлеглими та взаємодіючими службами і підрозділами;

- підготовки і обслуговування ТОУ та ДОУ – виїжджає на ТОУ та ДОУ з введенням режиму підвищеної готовності, приймає і готує приміщення, перевіряє засоби зв’язку, забезпечує прийом основного складу оперативної групи (штабу) ФП ОГП; організує комендантську службу на ТОУ та ДОУ підсистеми, технічне обслуговування, господарське і інші види забезпечення.

Кожний працівник оперативної групи (штабу) повинен досконало знати свої функціональні обов’язки, постійно бути в курсі обстановки, що складається, знати можливості і тактику дій підсистеми, уміти швидко проводити необхідні розрахунки і розробляти необхідні документи, а також бути готовим у будь-який час до виконання (за рішенням начальника ФП ОГП операційного району) інших обов’язків в порядку взаємозамінності.

3.2. Організація зв’язку

Зв’язок – основний засіб, що забезпечує управління силами і засобами підсистеми. Він організовується на основі рішення начальника ФП ОГП операційного району. Основу системи зв’язку ФП ОГП складають засоби радіозв’язку, які широко використовується у всіх оперативних заходах і особливо в ході забезпечення ОГП БДР при веденні РІНР, дротові, пересувні і сигнальні засоби.

Безпосередню відповідальність за своєчасну організацію, надійність і безперебійність зв’язку несе начальник зв’язку ФП ОГП.

Основними завданнями зв’язку у ФП ОГП є:

- забезпечення начальника ФП ОГП оперативного району і оперативної групи (штабу) стійким зв’язком;

- забезпечення зв’язку з взаємодіючими підрозділами і іншими службами;

- забезпечення безперешкодної передачі (отримання) даних про обстановку.

Готовність до дій засобів зв’язку забезпечується:

- своєчасним плануванням заходів зв’язку;

- завчасним обладнанням ТОУ та ДОУ засобами зв’язку і утриманням їх в постійній технічній справності;

- наявністю резервів засобів зв’язку.

При організації і забезпеченні зв’язку ФП ОГП використовується наявний зв’язок чергової частини ГУМВС в області  і міськрайлінорганів внутрішніх справ: орендовані прямі телефонні та телеграфні канали і лінії зв’язку підвищеної живучості, УКХ радіозв’язок, загальнодержавна мережа телефонного зв’язку, мережа абонентського телеграфного зв’язку, мережа відомчого зв’язку на транспорті Укрзалізниці і Авіаліній України тощо.

Зв’язок ГУМВС України в Харківській області з МВС України, військовими частинами ЗС, Державною прикордонною службою, УСБУ в області та ГУМНС в області здійснюється по каналах урядового зв’язку, прямих лініях зв’язку.

Начальник ФП ОГП операційного району приймає заходи до оснащення засобами зв’язку в першу чергу тієї районної підсистеми, де буде дислокуватися ТОУ; він визначає можливості використання обхідних каналів зв’язку і вносить пропозиції по їх удосконаленню і дооснащенню.

Зв’язок ФП ОГП операційного району організується згідно схем зв’язку, управління та взаємодії.

При використанні ТОУ та ДОУ зв’язок організовується згідно з довідником телефонних і телеграфних номерів пунктів управління ГУМВС в області та схемами (планами) зв’язку.

Загальне керівництво організацією зв’язку в системі МВС здійснює начальник Управління зв’язку ГУМВС в області.

Підготовку до використання передбачених схемами (планами) зв’язку засобів зв’язку здійснюють начальники вузлів зв’язку ГУМВС в області. Порядок організації використання і ремонту задіяних засобів зв’язку – згідно з Настановою по організації зв’язку в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 04.06.1992 № 030 та розрахунком сил і засобів.

4. Організація і забезпечення виконання заходів при проведенні евакуації при надзвичайних ситуаціях.

Практичне виконання евакуаційних заходів передбачає:

- оповіщення і приведення в готовність сил і засобів підсистеми, транспорту і евакуаційних органів;

- оповіщення, збір і відправку у безпечний район евакуйованого населення;

- прийом, розміщення і забезпечення евакуйованого населення, що прибуває у безпечний район;

- організацію підвезення робочих змін до підприємств, установ і організацій, що продовжують роботу у зонах ураження та містах, і вивозу їх після закінчення роботи (розосередження працівників).

Евакуація проводиться у найкоротші терміни за наперед розробленими планами відповідних органів управління і евакуаційних органів.

Для організованого проведення евакуаційних заходів створюються збірні евакуаційні пункти (ЗЕП), визначаються місця посадки (навантаження) і висадки (вивантаження) населення (еваковантажів). При виборі місця враховуються стан під’їзних шляхів, можливості одночасної посадки великої кількості населення на автомобільний, залізничний або водний транспорт, а також укриття населення за сигналом ПОВІТРЯНА ТРИВОГА.

До складу евакуаційної комісії обл-, міськ-, райдержадміністрації включається представник ФП ОГП, який в мирний час бере участь: у розробці документів по евакуації населення; вивченні стану вулиць і доріг, мостів, переїздів. Спільно з представниками автотранспортної служби визначає пропускну спроможність доріг, місця установки додаткових дорожніх знаків і засобів регулювання руху, можливість прокладки колонних шляхів, місця переправ, наявність з’їздів і об’їзних шляхів, а також можливість організації одночасного повернення в місто транспорту, що звільнився, по запасних маршрутах.

Працюючи у складі евакуаційної комісії, представник ФП ОГП уточнює і доповідає начальнику ФП ОГП: час, порядок і черговість евакуації населення; маршрути руху і розташування ЗЕП; пункти посадки на транспорт; порядок роботи магазинів, ощадних кас; кількість виділеного автотранспорту для забезпечення евакуаційних заходів підсистеми тощо. В своїй роботі він керується Положенням про евакуаційні комісії держадміністрацій і рішенням начальника ФП ОГП на забезпечення евакозаходів.

Загальне керівництво по забезпеченню охорони громадського порядку при евакуації населення, веденню обліку евакуйованого населення і адресно-довідкової роботи, організації взаємодії з іншими службами ЦЗ, УСБУ в області і частинами ЗС України, що дислокуються на території обслуговування, здійснює начальник ФП ОГП області.

Начальник ФП ОГП на транспорті керує роботою по забезпеченню охорони громадського порядку на місцях посадки, в дорозі, на перевантажувальних пунктах, в місцях висадки евакуйованих, при вивозі потерпілих з осередків ураження, а також боротьбою з розкраданнями матеріальних цінностей, що перевозяться транспортом.

Безпосередня організація і забезпечення ОГП БДР при проведенні евакуаційних заходів покладається на начальників ФП ОГП міст, міських і сільських районів, а в межах відповідальності залізниць, на привокзальних площах, аеропорті і перевантажувальних районах – на начальників ФП ОГП транспортної міліції у взаємодії з територіальними підсистемами.

4.1. Організація і регулювання безпеки дорожнього руху

Для забезпечення черговості руху на автомобільних дорогах для автотранспортних засобів вводяться перепустки єдиного зразку, які встановлюються в правому нижньому кутку лобового скла у середині кабіни.

При обмеженій транспортній спроможності за планами ЦО держадміністрацій частина населення може виводитися з міст пішим порядком. З цією метою передбачаються ЗЕП, на яких евакуйовані розбиваються на колони і під керівництвом старших колон прямують по встановлених для них маршрутах.

Маршрути пішого виходу населення з міст по можливості не повинні перетинати евакуаційні шляхи в місцях найбільш інтенсивного руху автотранспорту і повинні проходити (з урахуванням пори року і особливостей рельєфу місцевості) по путівцях і пішохідних стежках.

Евакуація населення з прилеглої до категорированих  міст зони передбачається в основному пішим порядком, з виділенням транспорту для евакуації тільки після вивозу міського населення або власним транспортом без завдання шкоди виконанню основних евакуаційних перевезень.

На автомобільних дорогах, якими буде вивозитися з міста евакуйоване населення, організується, як правило, односторонній рух автотранспорту в декілька рядів. У випадках руйнування мостів і пошкоджень шляхопроводів в місцях з’їздів з евакуаційних маршрутів встановлюються добре помітні покажчики напрямів об’їзду.

З метою збільшення пропускної спроможності дороги автоколони з евакуйованими повинні складатися не більше ніж з 15 автомашин.

Безпечна дистанція між автомобілями в колоні при русі встановлюється чисельно (у метрах) рівною швидкості руху в кілометрах на годину.

З метою виявлення технічно несправних автомобілів, що не забезпечують безпеку перевезення населення, підрозділи УДАІ спільно з інженерно-технічним складом автогосподарств завчасно організовують контроль в місцях постійних стоянок автомобілів і вибірковий технічний огляд на ЗЕП при подачі автомобілів на посадку (навантаження). Для усунення несправностей в місцях огляду повинні бути необхідні засоби і інструменти.

Перевезення евакуйованого (розосередженого) населення на вантажних автомобілях (бортових, самоскидах, тягачах з напівпричепами); при неможливості забезпечення сидіннями може проводитися без них, але з обов’язковим дотриманням правил безпеки перевезення людей. Самоскиди, призначені для цього, обладнуються пристроями, що запобігають самовільному перекиданню кузовів.

У місцях розташування КПП автотранспортна і інженерна підсистеми за заявками ФП ОГП обладнують з’їзди з доріг для того, щоб затримані і несправні автомобілі можна було прибрати з проїжджої частини і забезпечити безупинний рух автоколон.

Наряди ФП ОГП по регулюванню руху не допускають виїзд на маршрути евакуації автотранспорту, не задіяного на військових та евакуаційних перевезеннях, і приймають заходи до звільнення проїжджої частини від автомобілів, що зупинилися з технічних несправностей.

Регулювальники забезпечуються засобами зв’язку, гучномовцями і технічними засобами регулювання.

Наряди КПП і пости регулювання руху комплектуються в основному з числа працівників УДАІ.

З метою забезпечення контролю за безпекою руху маршрути евакуації поділяються на сектори, на яких виставляються наряди з розрахунку: один пост на 7-10 кілометрів. Залежно від обставин кількість постів у секторі може бути збільшена, а самі пости – посилені.

Керівництво всіма нарядами підсистеми на маршрутах евакуації здійснюється начальником штабу ФП ОГП.

Окрім евакуаційних перевезень підрозділи УДАІ забезпечують безперебійний і безпечний рух при здійсненні військових і народногосподарських перевезень.

4.2. Забезпечення охорони громадського порядку на ЗЕП, в місцях посадки і в дорозі проходження евакуйованих

Охорона громадського порядку в період проведення евакуації (розосередження) населення забезпечується:

- на ЗЕП, що організуються при ЖЕК, внутрішньоміських маршрутах, зупинках міського транспорту і вулицях – силами ФП ОГП районів міста і підсобними силами за територіальністю;

- на маршрутах евакуації і розосередження – силами ФП ОГП тих областей, районів і залізниць, по території яких проходять евакомаршрути;

- на ЗЕП установ і організацій, в місцях посадки, в дорозі проходження і в місцях розселення населення – начальниками ЦО об’єктів (підприємств, установ, організацій, учбових закладів) силами своїх загонів (ланок) охорони громадського порядку. Начальники ФП ОГП за територіальністю надають начальникам ЦО об’єктів необхідну допомогу і здійснюють контроль за їх діяльністю по охороні громадського порядку;

- на залізничних станціях (платформах) посадки евакуйованого населення і на привокзальних площах – силами транспортної міліції і територіальними ФП ОГП. Під час проведення евакуації охорона громадського порядку на вулицях посилюється патрульно-постовими нарядами.

Потреба сил підсистеми для забезпечення евакуаційних заходів визначається з розрахунку:

- один працівник міліції у зміну на ЗЕП, що організовується при ЖЕК, лікарнях, учбових закладах, якщо число евакуйованих не перевищує 2000 осіб;

- три-п’ять працівників міліції на ешелон (на залізничній станції і платформах);

- чотири-п’ять працівників міліції на ешелон (на тимчасово організованих необладнаних місцях посадки);

         - не менше двох працівників міліції для супроводу ешелону (колони) в дорозі.

Для підтримання громадського порядку на підступах до вокзалів, залізничних станцій і інших місць посадки евакуйованих кількість нарядів підсистеми визначається кількістю населення, що прибуває до місць посадки, розташуванням пунктів і умовами посадки, а також оперативною обстановкою.

При необхідності начальник ФП ОГП вносить пропозицію на розгляд ГУМВС в області або облдержадміністрації про приписку до підсистеми сил, автотранспорту і інших засобів, яких не вистачає.

За сигналом ПОВІТРЯНА ТРИВОГА наряди підсистеми забезпечують громадський порядок при укритті евакуйованого населення як у межах, так і за межами міст. Після виконання цього завдання особовий склад підсистеми укривається в найближчих ЗС. На евакомаршрутах за межами міст евакуйовані за цим сигналом висаджуються з транспортних засобів і укриваються в складках прилягаючої місцевості, а автотранспорт, за наявності з’їздів, розосереджується по обидві сторони дороги.

При забезпеченні охорони громадського порядку в ході евакуації населення начальник ФП ОГП операційного району, прибувши на ТОУ, сповіщає керівників підлеглих служб про прийняття на себе керівництва силами і засобами ФП ОГП операційного району і координує дії підсистем районів міста і сільської місцевості, здійснює маневр силами і засобами підсистем, що входять до операційного району.

4.3. Організація охорони громадського порядку у безпечному районі після завершення евакуації

Із завершенням евакуації населення особовий склад ФП ОГП міста в кількості 85-90 % виводиться у безпечні райони. Забезпечення охорони громадського порядку в місті здійснюється силами 10-15 % сил підсистеми, що залишилися та які складають першу зміну.

При розміщенні сил підсистеми у безпечному районі організується будівництво укриттів найпростішого типу, пристосовуються наявні підвальні і інші заглиблені приміщення і використовуються складки місцевості.

Охорону громадського порядку в місцях розміщення евакуйованого населення забезпечують начальники міських і районних ФП ОГП за територіальністю, які для цієї мети використовують свій та приданий особовий склад.

В місцях розселення евакуйованих, де не дислокуються підрозділи ФП ОГП, начальник ФП ОГП району для охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю створює оперативні пункти підсистеми. Чисельність особового складу оперативних пунктів залежить від наявності в районі сил підсистеми і особливостей населеного пункту, в якому розміщуються евакуйовані. В невеликих пунктах розселення евакуйованих забезпечення охорони громадського порядку здійснюють дільничні інспектори міліції із залученням для несення патрульно-постової служби, рядового складу міліції і громадськості.

Оперативні пункти підсистеми розміщуються, як правило, в службових приміщеннях дільничних інспекторів міліції або, за узгодження з органами місцевого самоврядування, в адміністративних будівлях органів виконавчої влади і забезпечуються провідним або радіозв’язком.

5. Забезпечення виконання заходів при веденні рятувальних та інших невідкладних робіт.

Успішному проведенню РІНР сприяє правильна організація діяльності ФП ОГП, яка досягається шляхом:

- чіткої організації і умілого ведення розвідки осередків ураження;

- зосередженням основних зусиль в місцях найбільшого скупчення людей;

- своєчасного ухвалення рішення на забезпечення ОГП БДР і швидкого доведення поставлених завдань до підлеглих;

- умілих і рішучих дій особового складу підсистеми.

Для проведення РІНР створюється угрупування сил ЦО у операційному районі у складі розвідувальних органів, загонів забезпечення ОГП БДР, декількох ешелонів з числа об’єктових формувань ЦО і резерву.

Організуючим ядром угрупування сил операційного напрямку є спеціальні аварійно-рятувальні загони ГУМНС в області.

Розвідувальні органи ЦО призначаються для виявлення обстановки, що склалася в результаті НС. Вони складаються з розвідувальних дозорів, розвідувальних груп об’єктів народного господарства і розвідувальних ланок формувань ЦО.

Загони забезпечення ОГП БДР діють на кожному маршруті за розвідувальними органами ЦО з метою забезпечення своєчасного виходу сил формувань ЦО до об’єктів проведення РІНР. До їх складу можуть включатися механізовані підрозділи, посилені інженерною технікою, протипожежні підрозділи, медичні формування і команди обеззараження.

Перший ешелон призначається для ведення РІНР на підприємствах, що продовжують виробничу діяльність. В його склад, як правило, входять формування відпочиваючих змін цих підприємств і частини (підрозділи) ЦО.

Другий ешелон призначається для посилення і розвитку фронту РІНР в осередку ураження. В його склад включаються: формування підприємств і установ, що тимчасово припиняють виробничу діяльність, підрозділи частин ЦО, військові частини і учбові заклади ЗС України.

Третій ешелон складається з формувань, що створюються на базі міст і об’єктів народного господарства, розташованих поблизу меж операційного району, із залученням працездатного евакуйованого населення. Він призначений для подальшого нарощування зусиль по веденню РІНР.

Резерв начальника операційного району складається з формувань сільських районів.

Залежно від обстановки кількість і склад ешелонів можуть змінюватися. Угрупування сил створюється відповідно до особливостей кожного операційного району. Основними умовами при цьому є: обсяг і характер РІНР, ступінь руйнувань об’єктів, РХБ обстановка в осередку ураження, наявність і склад сил ЦО, кількість і характер маршрутів.

5.1. Створення угрупування сил ФП ОГП на операційному напрямку

Угрупування сил ФП ОГП у операційному районі створюється для забезпечення ОГП БДР при веденні РІНР.

До складу угрупування сил підсистеми включаються виведений у безпечний район особовий склад ФП ОГП районів міста, розвідпідрозділи і сили підсистеми некатегорованих міст і сіл, що входять у операційний район. При цьому в кожному органі внутрішніх справ повинна залишатися мінімальна кількість особового складу, яка забезпечила б функціонування цього органу.

Розміщення угрупування сил підсистеми у безпечному районі проводиться з таким розрахунком, щоб була можливість своєчасно розгорнути наряди підсистеми для забезпечення безперешкодного просування формувань ЦО до осередку ураження і здійснення ними маневру.

Сили ФП ОГП операційного району в ході ведення РІНР поешелонно не формуються, а організовують і здійснюють роботу згідно розрахунку сил і засобів позмінно, з урахуванням обстановки.

Сили підсистеми районів міста, включені в склад угрупування сил і призначені до введення в осередок ураження в першу зміну, виводяться в вихідні райони, які визначаються поза зонами можливих руйнувань, катастрофічного затоплення, РХБ зараження, та мають природні укриття і наскрізні маршрути руху до об’єктів ведення РІНР.

У вихідному районі начальник ФП ОГП операційного району уточнює:

- склад сил і засобів підсистеми і час їх готовності до дій в осередку ураження;

- завдання, що стоять перед підсистемою, час і порядок їх виконання;

- маршрути введення сил і засобів формувань ЦО в осередок ураження;

- місця розміщення медичних установ у операційному районі;

- маршрути і порядок евакуації уражених.

Характер виконання завдань в осередку ураження і на прилеглій до нього території визначає види нарядів ФП ОГП операційного району. Ними є:

- пости регулювання руху на маршрутах введення формувань ЦО на об’єкти ведення РІНР і вивозу потерпілих з осередку ураження;

- контрольно-перепускні пункти (КПП);

- пости по охороні об’єктів і в місцях зберігання вивезеного майна і цінностей;

- пости по підтриманню громадського порядку на ЗЕП, ПСО, ПУСО, а також по забезпеченню режиму допуску людей в уражені райони;

- оперативні групи по боротьбі із злочинністю;

- наряди по сприянню посадовцям у мобілізації працездатного населення і транспорту для нарощування темпів робіт в осередку ураження і участі в роботі похоронних команд.

В місцях безпосереднього ведення РІНР на об’єкті охорону громадського порядку, уцілілого майна і матеріальних цінностей організовує і здійснює начальник ЦО цього об’єкту (керівник підприємства, організації, установи, учбового закладу) силами власних формувань охорони громадського порядку (групами, ланками) і лише в окремих випадках охорона забезпечується силами ФП ОГП операційного району.

5.2. Організація охорони громадського порядку при веденні РІНР

Всі сили і засоби ФП ОГП, включені в угрупування, підпорядковуються безпосередньо начальнику ФП ОГП операційного району, який несе повну відповідальність за правильну розстановку і використання цих сил і засобів при забезпеченні заходів ЦО в ході ведення РІНР.

З отриманням даних про місце, час, характер ураження, метеорологічну обстановку штаб підсистеми області (міста) і оперативна група ФП ОГП операційного району наносять обстановку на карту і проводять оцінку РХБ і оперативної обстановки.

Результати оцінки обстановки доводяться до підлеглих органів. В першу чергу інформуються ті органи, на території обслуговування яких раніше інших передбачається початок дії небезпечних чинників. При цьому повідомляється район можливого ураження, найбільш безпечні маршрути висування сил і визначаються нові райони дислокації і подальші завдання. Одночасно указується місце свого розташування і порядок підтримання зв’язку.

Після опрацювання даних розвідки начальник ФП ОГП області (міста) оцінює обстановку, ухвалює рішення і віддає розпорядження на забезпечення ОГП БДР при веденні РІНР в осередку ураження.

Начальник ФП ОГП області (міста) в своєму розпорядженні указує:

- відомості про небезпечний чинник: вид чинника, час початку його впливу, епіцентр розповсюдження, територія міста, що опинилася в осередку ураження по кожному операційному району;

- коротку характеристику РХБ обстановки (за даними розвідки); втрати особового складу, транспорті і техніці підсистеми; сили і засоби, що збереглися і їх стан; характеристику руйнувань спеціальних об’єктів; місця масового скупчення потерпілих; диверсії, що мали місце, кримінальні прояви і інші найбільш небезпечні порушення правопорядку;

- завдання підлеглим підсистемам по забезпеченню ОГП БДР в осередку ураження і наданню медичної допомоги потерпілому особовому складу;

- порядок посилення ФП ОГП операційних районів в зонах найбільшого ураження;

- заходи по забезпеченню безпеки особового складу при несенні служби і гранично допустимі дози опромінення;

- склад і місце розташування резерву і порядок його використання;

- порядок матеріально-технічного забезпечення, підтримання зв’язку і терміни представлення донесень;

- дислокацію ТОУ і порядок управління.

Забезпечення охорони громадського порядку в населених пунктах, які опиняться в зоні ураження, покладається на начальників ФП ОГП за територіальністю.

При забезпеченні виводу з укриттів і переміщення населення у безпечні райони начальник ФП ОГП, за необхідності, виставляє пости, організовує регулювання безпеки дорожнього руху, а також забезпечує охорону громадського порядку в тих населених пунктах, куди виводиться населення з районів ураження.

Потребу у силах і засобах підсистеми начальник ФП ОГП операційного району визначає, виходячи з поставлених завдань. При цьому враховуються:

- результати прогнозування обстановки і дані розвідки;

- розмір території, характер і чисельність об’єктів РІНР;

- кількість і характер руйнувань спеціальних об’єктів, які необхідно узяти під охорону або спостереження;

- кількість сил і засобів підсистеми, їх боєготовність;

- характеристика і протяжність маршрутів введення формувань ЦО в осередок ураження і вивозу з нього потерпілих, а також інших особливостей району міста або об’єктів.

Сили підсистем, призначені для забезпечення заходів ЦО в осередку ураження, вводяться у них на автотранспорті, при цьому особлива увага звертається на активізацію роботи КПП.

В період ведення рятувальних і аварійно-відновних робіт КПП забезпечують:

- безперешкодний пропуск формувань ЦО в уражений район;

- контроль за транспортом, що виходить з осередку ураження, з метою попередження незаконного вивозу матеріальних цінностей;

- припинення проникнення в уражений район злочинних елементів і осіб, не пов’язаних з веденням РІНР.

Місце відпочинку особового складу КПП передбачається в безпосередній близькості від КПП з таким розрахунком, щоб відпочиваюча зміна могла бути приведена в готовність в мінімально короткий час для надання допомоги наряду, що несе службу.

Пости регулювання дорожнього руху виставляються на перехрестях і найбільш аварійно небезпечних ділянках дороги із завданням забезпечення безперешкодного просування в осередок ураження формувань ЦО. При постановці завдань наряду регулювання дорожнього руху указуються:

- місце його розташування, порядок пропуску і напрями руху в осередок ураження формувань ЦО і маршрути вивозу з осередку ураження потерпілих, майна і матеріальних цінностей;

- місця розташування ПСО, майданчиків ПУСО.

Регулювальник зобов’язаний вказувати формуванням ЦО найкоротші, найбільш зручні і безпечні шляхи підходу до місць ведення РІНР, забезпечити безперешкодний рух санітарного транспорту з потерпілими, направляти найкоротшим і найбільш безпечним шляхом до пунктів збору і надання медичної допомоги легко уражених, які виходять з осередку ураження самостійно.

Чисельність нарядів, що виділяються для забезпечення охорони спеціальних об’єктів, а також установ, що мають історичну і культурну цінність, залежить від розмірів і важливості об’єктів, ступеня їх руйнування і пошкодження. В обов’язок таких нарядів входить також здійснення контролю за діяльністю охорони об’єктів. В окремих випадках один пост може охороняти декілька об’єктів, розташованих поблизу один від одного.

На пунктах збору легко уражених, ПСО і ПУСО охорона громадського порядку в основному здійснюється силами вільного від роботи особового складу медичних формувань і легко уражених. В необхідних випадках виставляються пости ФП ОГП. Чисельність таких постів буде залежати у кожному конкретному випадку від оперативної обстановки на цих пунктах і наявності сил підсистеми. Орієнтовно розрахунок потреби особового складу підсистеми на ці пункти проводиться за нормами, прийнятими для ЗЕП. Особливу увагу слід звертати на недопущення виникнення паніки, розповсюдження помилкових і провокаційних чуток.

На оперативно-пошукові групи в місцях ведення РІНР покладається:

- попередження і припинення злочинів;

- виявлення і затримання мародерів, розповсюджувачів помилкових і провокаційних чуток і панікерів;

- сприяння формуванням і службам ЦО у розшуку потерпілих;

- надання допомоги іншим нарядам підсистеми по забезпеченню ОГП БДР;

- охорона рукавних ліній протипожежної техніки.

В тих осередках ураження, де не розпочаті РІНР, оперативно-пошукові групи підсистеми самостійно приймають заходи до виведення потерпілих, організовують охорону державного і особистого майна, попереджають і присікають всякого роду кримінальні прояви, не допускають проникнення в ці райони осіб, не пов’язаних з веденням РІНР.

Чисельність оперативно-пошукових груп визначає начальник ФП ОГП операційного напрямку залежно від характеру оперативної обстановки в осередку ураження. При необхідності до складу оперативно-пошукових груп включається особовий склад підрозділів ВВ МВС України, що залучаються за планами взаємодії. В цьому випадку доцільно формувати групи змішаного складу, керівництво оперативною групою повинен здійснювати працівник ФП ОГП. Оперативно-пошукові групи оснащуються також переносними засобами зв’язку.

В похоронні команди, що створюються міськрайадміністраціями, як представники ФП ОГП, як правило, виділяються працівники карного розшуку і УГІРФО. У їх завдання входить участь в оформленні документації при упізнанні трупів, вилучення і облік документів і цінностей, що знаходилися при трупах. Потреба в особовому складі ФП ОГП для участі в роботі похоронних команд повинна визначатися кількістю пунктів збору загиблих з розрахунком, щоб на кожному з них було зайнято не менше 2 працівників у зміну.

Особовий склад підсистеми, що піддався РХБ ураженню, проходить часткову санітарну (спеціальну) обробку безпосередньо в осередку ураження і повну обробку – після зміни і виходу із осередку ураження на ПСО, ПУСО, які розгортаються службою протирадіаційного і протихімічного захисту ЦО. Часткова дезактивація (дегазація, дезинфекція) техніки, що застосовувалася при несенні служби у вогнищі ураження, проводиться на місці в період ведення РІНР, а повна – після закінчення роботи на ПУСО.

Для роботи у вогнищі хімічного ураження операційного району створюються групи підсистеми з числа спеціально підготовлених працівників, оснащені відповідною апаратурою.

З виникненням вогнища хімічного ураження начальник ФП ОГП операційного району, уточнивши в службі протихімічного захисту межі вогнища ураження, тип і рівень концентрації СДОР дає розпорядження про блокування вогнища ураження, встановлення КПП і інших нарядів на шляхах підходу і виходу з вогнища ураження, а також оповіщає підлеглі підсистеми і інформує сусідні органи про напрям розповсюдження СДОР.

Слідом за розвідкою ЦО у вогнище ураження першими входять сили медичної служби ЦО, а потім команди обеззараження і наряди ФП ОГП.

Особовий склад підсистеми, виділений для забезпечення охорони громадського порядку у вогнищі хімічного ураження, забезпечується засобами індивідуального захисту.

Весь особовий склад підсистеми, що виконує завдання у вогнищі хімічного ураження, після завершення РІНР проходить спеціальну обробку на ПУСО, проводить дегазацію засобів індивідуального захисту, транспорту і спорядження.

Заходи щодо ліквідації вогнища бактеріологічного (біологічного) ураження проводяться на основі спеціального рішення начальника ЦО області (міста, району).

Ліквідація вогнища бактеріологічного (біологічного) ураження включає:

- ведення штабом ФП ОГП бактеріологічної (біологічної) розвідки;

- забезпечення встановленого карантинного режиму або обсервації;

- дезинфекцію проїздів (проходів), окремих ділянок місцевості, будівель, техніки, транспорту, одягу і взуття;

- спеціальну обробку людей, тварин, рослин;

- проведення лікувально-профілактичних і протиепідемічних заходів.

З виникненням вогнища бактеріологічного (біологічного) ураження і встановлення карантину начальник ФП ОГП області (міста, району, операційного району) ухвалює рішення, в якому указує:

- місце, час і межі утворення вогнища ураження; тип збудника; кількість населення і особового складу, що опинився у вогнищі;

- завдання підсистеми: блокування (ізоляція) вогнища ураження; припинення виходу і виїзду з вогнища, вивозу з нього будь якого майна без попереднього обеззараження і спеціального на те дозволу; заборона проїзду транспорту через вогнище ураження;

- порядок взаємодії з медичною службою і сусідніми нарядами.

Блокування (ізоляція) вогнища ураження здійснюється в основному КПП, постами і патрулями.

В наряди по блокуванню вогнища ураження включається особовий склад підсистеми, який у момент утворення вогнища знаходився за його межами.

Забезпечення режимних і карантинних заходів в самому вогнищі ураження здійснюється, як правило, особовим складом ФП ОГП і приданими силами, що опинилися у вогнищі ураження.

Доступ у вогнище бактеріологічного (біологічного) ураження отримують лише ті працівники служб ЦО, які пройшли відповідну профілактику і прибули за розпорядженням начальника ЦО для ліквідації наслідків бактеріологічного (біологічного) ураження.

При ліквідації вогнища бактеріологічного (біологічного) ураження ФП ОГП вирішує наступні завдання:

- виставляє КПП і забезпечує регулювання руху на встановлених маршрутах у вогнищі і на дорогах, що йдуть з вогнища до межі ураження;

- забезпечує ізоляцію населення у кварталах (районах) міста і населених пунктах;

- організовує охорону джерел водоживлення, продовольчих баз і складів;

- сприяє медичній службі в проведенні санітарно-гігієнічних заходів, у виявленні і госпіталізації інфекційних хворих, організації охорони ізоляторів з інфекційними хворими, а також сприяє іншим службам ЦО в проведенні робіт по ліквідації вогнища бактеріологічного (біологічного) ураження;

- здійснює контроль за виконанням населенням, установами і підприємствами встановленого карантинного режиму або обсервації.

При організації роботи по забезпеченню режимних (карантинних) заходів ураховується, що робота шкіл, клубів, кінотеатрів, бібліотек і інших культурно-масових установ, промтоварних магазинів, а також майстерень, ательє, перукарень і інших підприємств побутового обслуговування населення за рішенням начальника ЦО припиняється.

В тих випадках, коли медичною службою буде виявлено, що інфекційне захворювання не є особливо небезпечним, карантинний режим рішенням відповідного начальника ЦО може бути замінений обсервацією.

Обсервація передбачає проведення ізоляційно-обмежувальних заходів, що полягають в обмеженні виїзду, в’їзду і транзитного проїзду всіх видів транспорту через вогнище ураження з метою попередження контакту уражених з населенням, що знаходиться за межами вогнища ураження. ФП ОГП виконує завдання по обмеженню руху у вогнище і з вогнища ураження.

Особовий склад підсистеми, що виконує обов’язки на ураженій території, забезпечується засобами індивідуального захисту, приймає протиепідемічні щеплення і повинен суворо дотримуватись усіх запобіжних заходів.

Вогнище бактеріологічного (біологічного) ураження вважається ліквідованим після того, як з моменту госпіталізації останнього хворого пройде термін, рівний максимальному інкубаційному (прихованому) періоду хвороби. Такий же період перебування в карантині потрібний для особового складу підсистеми, що залучався до несення служби у вогнищі бактеріологічного (біологічного) ураження.

Карантин, обсервація і всі режимно-ізоляційні заходи закінчуються за вказівкою начальника ЦО, що встановив їх, після проведення необхідних лікувально-профілактичних і обеззаражуючих заходів і закінчення передбаченого карантинного терміну.

Осередок комбінованого ураження може виникнути при одночасному впливу декількох небезпечних факторів.

При організації ОГП БДР в осередку комбінованого ураження начальники ФП ОГП суворо стежать за діями особового складу, що залучається до несення служби, не допускають перебування його без засобів індивідуального захисту, а також стежать за проведенням екстреної профілактики і застосуванням спеціальних лікарських засобів (антидотів, антибіотиків, протирадіаційних препаратів, йодної профілактики тощо).

Забезпечення ОГП БДР при РІНР у вогнищі комбінованого ураження характеризується:

- необхідністю обов’язкового використання особовим складом підсистеми засобів індивідуального захисту;

- встановленням карантину і проведенням комплексу режимно-обмежувальних заходів, спрямованих на ізоляцію осередку ураження;

- проведенням екстреної профілактики особового складу підсистеми шляхом застосування специфічних лікарських засобів (антибіотиків, антидотів, протирадіаційних препаратів тощо);

- організацією санітарної та спеціальної обробки особового складу з урахуванням його РХБ ураження;

- забезпеченням охорони громадського порядку при одночасному проведенні дегазації, дезинфекції і дезактивації проїздів (проходів), шляхів евакуації, окремих ділянок території, ЗС, транспорту і техніки;

- терміновою евакуацією уражених і всього населення з районів РХБ зараження на незаражену територію в межах зони карантину.

На основі даних розвідки ЦО і своїх розвідувальних підрозділів начальник ФП ОГП області (міста, району) і начальник ФП ОГП операційного району ухвалюють рішення, в якому передбачають необхідне спеціальне оснащення особового складу нарядів у вогнищі комбінованого ураження; встановлюють порядок зміни і санітарної (спеціальної) обробки особового складу з урахуванням дотримання режимних заходів; забезпечення ОГП БДР на ділянках і об’єктах, на яких буде проводитися дегазація, дезинфекція і дезактивація; охорону правопорядку в місцях розміщення населення, виведеного з вогнища у безпечні райони а також забезпечення охорони спеціалізованих і інфекційних медичних установ, лікарняних колекторів.

На маршрутах евакуації і в населених пунктах, де розташовуються установи лікарняних колекторів, встановлюється карантин, що виключає контакт місцевого населення з ураженими і обслуговуючим персоналом.

При виявленні вибухонебезпечних предметів проводиться їх оточення нарядами міліції і військових підрозділів за планами взаємодії на віддалі, що виключає можливість ураження особового складу. Оточення здійснюється міліцейським ланцюжком (щільним, нормальним, рідким).

Перед початком робіт по знешкодженню (підриву) на місці старший наряду підсистеми зобов’язаний ретельно перевірити територію небезпечної зони і, переконавшись у відсутності в її межах людей і тварин, доповісти про це відповідальному за проведення робіт.

Забезпечення охорони громадського порядку в особливих умовах означає дії нарядів підсистеми при веденні РІНР  в зонах катастрофічного затоплення, в районах  зберігання  нафтопродуктів і газу, а також вночі, в зимовий час, в умовах бездоріжжя і у воєнний час.

В результаті руйнування гідротехнічних споруд і швидкого розповсюдження хвилі прориву в зони катастрофічного затоплення може потрапити велика кількість міст і населених пунктів, тому організація охорони громадського порядку повинна бути направлена на забезпечення евакуації населення із зон вірогідного затоплення, відгону сільськогосподарських тварин і вивозу матеріальних цінностей у безпечні райони.

В районах  зберігання і переробки нафти, нафтопродуктів і газу обстановка при НС крім загальних чинників буде характеризуватися виникненням масових пожеж, вибухами сховищ і утворенням значних ділянок задимлення, що сильно ускладнить забезпечення ОГП БДР при веденні РІНР.

При охороні громадського порядку при веденні РІНР у нічний час посилюється розвідка; збільшується кількість постів регулювання на маршрутах висування сил ЦО і на шляхах вивозу з вогнища потерпілих; вживаються заходи до недопущення розтягування колон; передбачаються заходи щодо забезпечення освітлення.

Маршрути висунення і шляхи евакуації обладнуються світловими орієнтирами, а на небезпечних ділянках шляхів встановлюються світлові покажчики; проїзди (проходи) і повороти, що вимагають при русі особливої уваги, позначаються світловими знаками. Особовий склад підсистеми забезпечується електричними ліхтарями. При забезпеченні охорони громадського порядку в нічних умовах від особового складу потрібна особлива пильність і дотримання заходів безпеки.

Взимку на ведення РІНР впливає низька температура повітря, глибокий сніжний покрив, мерзлий грунт і мала тривалість світлового часу. Органами управління ЦО організовується своєчасне оповіщення формувань, військ і населення про різкі зміни погоди. Проводяться заходи щодо розчищення доріг, підготовки колонних шляхів, улаштування і утримання льодових переправ. Вживаються заходи, що виключають обмороження людей. Транспортні засоби, призначені для перевезення уражених, по можливості утеплюються, на шляхах евакуації обладнуються пункти обігріву. Начальник ФП ОГП області (міста, району) і операційного напрямку зобов’язаний враховувати ці особливості і забезпечити наряд, що виставляється, теплим одягом.

При діях в умовах бездоріжжя посилюються наряди регулювальників, на труднопрохідні ділянки доріг автодорожня служба виділяє тягачі. Для улаштування додаткових об’їздів, переправ і прокладки колонних шляхів органами управління ЦО створюються спеціальні команди з складу інженерно-технічних формувань і військових підрозділів.

5.3. Захист особового складу підсистеми

Для захисту особового складу підсистеми в місцях розміщення у безпечних районах обладнуються ПРУ. З цією метою використовуються підвали, льохи і інші заглиблені приміщення та споруди. В районах з розвинутою гірничодобувною промисловістю максимально використовуються шахти і підземні виробки. В лісових масивах підрозділи підсистеми слід розташовувати на віддаленні 150-200 метрів від узлісся і 30-50 метрів від доріг і просік, вживаючи необхідні заходи захисту від пожежі.

При висуненні сил і засобів підсистеми до осередків ураження захист особового складу забезпечується шляхом своєчасної розвідки зон (районів) ураження. На підставі даних розвідки (загальної і своєї) начальник ФП ОГП операційного району визначає маршрути з якнайменшим рівнем радіації, найбільш доцільні способи подолання зон ураження або шляхи їх обходу.

При подоланні зони радіоактивного ураження особовий склад підсистеми знаходиться в протигазах і, при необхідності, використовує інші засоби індивідуального захисту; автомашини рухаються на максимальних швидкостях при збільшених дистанціях.

Час введення нарядів у вогнище радіоактивного ураження і тривалість їх роботи в ньому залежить від рівня радіації в районах несення служби, наявності захисних засобів і способу дії (на бронетранспортерах, автомашинах, пішим порядком). Час перебування в осередку ураження особовому складу, що несе службу на автомашинах (бронетранспортерах), визначається з урахуванням коефіцієнта послаблення рівня радіації. У зв’язку з цим при плануванні і організації несення служби в осередку радіоактивного ураження необхідно передбачати максимальне використання автотранспорту.

Гранично допустима доза опромінення для особового складу підсистеми складає 50 рентген протягом чотирьох діб. Враховуючи різкий спад рівня радіації протягом перших діб після початку радіаційної НС, доцільно встановити дозу опромінення 25-30 рентген, передбачаючи можливість опромінення на шляху проходження до осередку ураження і назад, що складає 50-60 % гранично допустимої дози. Це дозволить використовувати особовий склад для несення служби в подальшому.

При виконанні нарядами особливо важливих завдань у вогнищі ураження допускається встановлювати для особового складу дози опромінення до 50-100 рентген. В цьому випадку особи, що отримали таку дозу опромінення, не допускаються до подальшого несення служби на зараженій території і залучаються до ОГП БДР у безпечних районах, де і проходять лікувальну профілактику.

З метою захисту особового складу від радіоактивного зараження шляхом попадання в організм радіоактивного пилу встановлюється суворий контроль за наявністю, справністю і правильним використанням засобів індивідуального захисту (протигазів, ЗВЗК, комбінезонів тощо).

При тривалому несенні служби на зараженій місцевості з рівнем радіації, що не перевищує 5 р/год., особовий склад за розпорядженням старших нарядів може періодично знімати протигази на 30-50 хвилин через кожні 4 години. Загальний час перебування без протигазів у вогнищі радіаційного ураження не повинен перевищувати 2 годин, а при рівні радіації 3 р/год. і менше – 3 годин на добу.

В місцях з рівнем радіації понад 5 р/год. протигази дозволяється знімати тільки у сховищах, ПРУ або спеціально обладнаних автомашинах.

Для визначення дози радіації, отриманої особовим складом, важкості променевих уражень, своєчасного проведення лікувально-профілактичних заходів і оцінки працездатності особового складу начальник ФП ОГП організує і забезпечує контроль за радіоактивним опроміненням особового складу. Він здійснюється груповим або індивідуальним методом за допомогою дозиметрів. При груповому методі доза опромінювання визначається за свідченнями одного-двох індивідуальних дозиметрів.

Облік доз радіоактивного опромінення особового складу ведеться у спеціальних журналах всіма ланками ФП ОГП, що входять у угрупування операційного району. Результати контролю радіоактивного опромінення представляються начальнику ФП ОГП операційного району щодня, а при однократному опроміненні понад 100 рентген – негайно.

У вогнищі хімічного ураження робота ведеться тільки в протигазах і засобах захисту шкіри. Безперервне перебування нарядів підсистеми в засобах захисту шкіри ізолюючого типу без вологих екранів при температурі повітря 10-15 С не повинне перевищувати 2-3 годин, а із застосуванням поверх захисного одягу вологих екрануючих комбінезонів – не більше 4-6 годин.

Захист особового складу, що виконує завдання на території бактеріологічного (біологічного) зараження, здійснюється шляхом використання засобів індивідуального захисту, антибіотиків, бактеріальних препаратів, дезинфекційних засобів, проведення санітарної обробки, а також посиленням медичного спостереження з метою раннього виявлення і госпіталізації хворих. Особовий склад розвідувальних дозорів вводиться в осередки ураження тільки за наявності засобів індивідуального захисту і проведення спеціальних профілактичних щеплень.

6. Положення міжнародного права з питань захисту людей і довкілля.

В нинішніх умовах під впливом науково-технічного прогресу людство побудувало на території багатьох країн світу велику кількість радіаційних, хімічних, та інших небезпечних об’єктів, а також створило нові засоби ведення війни, які стали більш потужними, нищівними та руйнівними. А в таких умовах безпечне ведення бойових дій може привести до виникнення загальної екологічної кризи.

Тому, 12 серпня 1949 року в Женеві на дипломатичній конференції представниками 102 країн світу були ухвалені чотири Женевські Конвенції, які накладають певні обмеження на ведення бойових дій, та закликають всесвітнє суспільство до дотримання певних норм гуманності навіть щодо ворога. Положення даних Конвенцій стало основою для утворення організацій Цивільної Оборони у багатьох країнах світу.

Це такі Конвенції як:

- “Про поліпшення долі поранених та хворих у діючих арміях”;

- “Про поліпшення долі осіб, що потерпіли корабельну аварію на морі”;

- “Про поводження з військовополоненими”;

- “Про захист цивільного населення під час війни”.

В подальшому положення Женевських Конвенцій було розширено в двох Додаткових Протоколах, які були прийняті в Женеві 8 червня 1977 року. Ці Протоколи висувають додаткові вимоги щодо особливого захисту цивільного населення та довкілля від руйнівної дії сучасного озброєння.

Перша і Друга Женевські Конвенції надають особливу увагу питанням захисту медичного та духовного персоналу, які надають допомогу пораненим і хворим. Цей персонал згідно з Конвенцією має статус особливої недоторканості, користується посвідченням та розпізнавальними знаками Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, і може мати зброю для самооборони чи захисту поранених і хворих.

Третя Женевська Конвенція визначає статус комбатанта  та  військовополоненого. Згідно з цією Конвенцією особи, які входять до складу збройних сил і перебувають у конфлікті, є комбатантами, а будь який комбатант, що потрапляє під владу іншої сторони, стає військовополоненим. При цьому, медичний та духовний персонал до складу комбатантів не відноситься.

Четверта Женевська Конвенція проголошує певні елементарні норми захисту кожної особи, котру зачепив збройний конфлікт. При цьому особлива увага приділяється цивільним особам, що знаходяться під владою ворога.

Окремо в Конвекції оговорюється захист природного середовища. Це питання порушене і в статті 55 Додаткового Протоколу, де заборонено використання методів і засобів ведення війни, які шкодять навколишньому середовищу та здоров’ю цивільного населення.

Стаття 56 цього Протоколу указує на особливий захист споруд, що несуть у собі небезпечні сили. До них відносяться греблі, дамби, атомні електростанції, та інші радіаційно- і хімічно-небезпечні об’єкти. Ці об’єкти не повинні бути об’єктами нападу навіть і в тих випадках, якщо вони відносяться і до військових об’єктів. Це пов’язано з тим, що руйнування таких об’єктів може звільнити небезпечні сили, які негативно вплинуть на довкілля, та можуть спричинити загальну екологічну кризу.

В цілому, метою Женевських Конвенцій і Додаткових Протоколів до них, є забезпечення захисту цивільного населення і довкілля в ході воєнних дій, а відтак на положеннях цих Конвенцій і базується організація Цивільної Оборони всіх країн світу.

Крім того, згідно з положеннями Женевської Конвенції діяльність Цивільної оборони не повинна припинятися і в воєнний час навіть на окупованих противником територіях. Тобто, держава-окупант не має права реквізувати об’єкти і обладнання органів Цивільної оборони окупованої країни, та примушувати її персонал до виконання невластивих для них завдань. Вона зобов’язана в подальшому сприяти їх функціонуванню за призначенням, та надавати в цьому напрямку всіляку допомогу.

Таким чином, ще до середини ХІХ століття угоди, які були спрямовані на захист жертв війни, мали лише випадковий характер і накладали обов’язки що грунтувалися лише на взаємності. А прийняття у 1949 році Женевських Конвенцій стало для всесвітнього суспільства значним кроком вперед. Тому, при розробці законодавчих актів, які стосуються діяльності Цивільної оборони, кожна країна неодмінно враховує основні положення цих важливих міжнародних документів, і керується ними під час своєї практичної діяльності в даному напрямку.

7. Організація Цивільної оборони України та МВС України.

Організація Цивільної оборони України

Цивільна оборона організовується за територіально-виробничим принципом на всій території держави.

Загальне керівництво цивільною обороною відповідно до принципу її побудови здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд АР Крим, центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

У містах, районах у містах (крім Києва та Севастополя), селищах і селах керівництво здійснюють виконкоми відповідних Рад народних депутатів.

Начальником Цивільної оборони України є за посадою прем’єр-міністр України, а його заступником – керівник центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС).

Начальником Цивільної оборони Автономної Республіки Крим є Голова Ради Міністрів АР Крим.

У міністерствах, інших центральних органах державної виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях та на об’єктах народного господарства начальниками цивільної оборони є їхні керівники.

Начальниками Цивільної оборони за адміністративно-територіальним устроєм України є голови місцевих державних адміністрацій.

Безпосереднє керівництво виконанням завдань цивільної оборони покладається на спеціальні підрозділи міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади.

З метою запобігання та ліквідації наслідків НС у на державному рівні створено Єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, положення про яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1198.

Заходи щодо реформування системи цивільної оборони України, приведення її у відповідність до існуючих загроз тривають і зараз.

Організація цивільної оборони МВС України:

Цивільна оборона в системі МВС України організовується згідно з Законом України “Про Цивільну оборону”, Положенням про Цивільну оборону України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 1994 року № 299, директивами Начальника ЦО України та вимогами Положення про Цивільну оборону МВС України, яке затверджено наказом МВС України від 08.12.1994 № 677 дск.

Важливим принципом побудови цивільної оборони МВС України є повна відповідність її структурі органів і підрозділів внутрішніх справ як мирного, так і воєнного часу.

Заходи ЦО плануються та здійснюються у структурних підрозділах центрального апарату Міністерства та йому підпорядкованих, головних управліннях, управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, навчальних закладах та науково-дослідних установах системи МВС України, установах і організаціях, що належать до сфери управління МВС України.

Загальне керівництво цивільною обороною МВС України здійснює Начальник цивільної оборони МВС України – Міністр внутрішніх справ України.

Заступники Міністра внутрішніх справ України є заступниками Начальника цивільної оборони МВС України і здійснюють повсякденне керівництво ЦО за своїми напрямками та у підпорядкованих підрозділах.

Безпосереднє керівництво здійснюють:

- Функціональною підсистемою охорони громадського порядку єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру – заступник Міністра внутрішніх справ України – начальник міліції громадської безпеки;

- захистом внутрішніх військ МВС України від зброї масового ураження (РХБ захистом) – начальник ГУВВ – командувач внутрішніх військ МВС України.

Начальниками ЦО органів і підрозділів внутрішніх справ є їх безпосередні начальники (керівники).

Начальниками ЦО структурних підрозділів центрального апарату Міністерства та йому підпорядкованих, крім того, здійснюється загальне керівництво ЦО органів, підрозділів, закладів, установ і організацій, підпорядкованих їм оперативно або структурно (за галузевою ознакою).

Безпосередня робота з координації, організації і виконання завдань ЦО покладається на підрозділи ЦО, штатних працівників з ЦО та осіб, призначених відповідальними за ведення роботи з ЦО.

У ГУВВ МВС України, його структурних підрозділах, територіальних командуваннях, з’єднаннях та військових частинах внутрішніх військ організовуються, плануються та проводяться заходи з РХБ захисту відповідно до директив, наказів, розпоряджень та вказівок начальника ГУВВ – командувача внутрішніх військ МВС України.

Начальники (керівники) органів і підрозділів внутрішніх справ особисто відповідають за організацію ЦО підпорядкованих органів і підрозділів, її готовність до виконання завдань. Завдання цивільної оборони розв’язуються у тісній взаємодії з територіальними підрозділами МНС України, уповноваженими органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та органами військового управління.

При сумісному розміщенні на одному об’єкті (у одній будівлі, комплексі будівель) декількох самостійних органів, підрозділів внутрішніх справ старший з начальників цивільної оборони об’єкту визначається вищестоящим начальником цивільної оборони системи МВС України.

Характер, обсяг і терміни проведення заходів, що забезпечують виконання завдань ЦО, визначаються начальниками ЦО відповідного рівня з урахуванням існуючих місцевих чинників (кількості населення, території обслуговування, розміщення потенційно небезпечних об’єктів, економічного і оборонного значення міст, інших населених пунктів і об’єктів народного господарства тощо) і оперативно-службових та службово-бойових завдань, але не можуть перевищувати загальнодержавні норми.

Необхідність органічного взаємозв’язку завдань ЦО з оперативно-службовою, службово-бойовою діяльністю і іншими оборонними заходами органів і підрозділів внутрішніх справ зумовлює необхідність і обов’язковість участі в плануванні, підготовці і проведенні заходів ЦО всього командного, керівного і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ.

Загальнодержавні заходи, що стосуються різних верств населення, потребують співпраці різних гілок влади, міністерств і відомств а також заходи, що потребують капітальних вкладень, передбачаються нормативними актами Кабінету Міністрів України або директивами Начальника Цивільної оборони України – Прем’єр-міністра України.

Начальники ЦО здійснюють керівництво цивільною обороною безпосередньо, через штатні органи ЦО, а також через існуючі структурні органи управління. В межах своєї компетенції вони видають накази, розпорядження, вказівки і інструкції, обов’язкові для виконання всіма підпорядкованими начальниками органів і підрозділів внутрішніх справ.

Для планування та організації заходів ЦО і контролю за їх виконанням у МВС України створюються (призначаються):

- підрозділи ЦО Міністерства, головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті;

- штатні працівники з ЦО навчальних та наукових закладів МВС України;

- особи, відповідальні за ведення роботи з ЦО у підрозділах центрального апарату Міністерства та йому підпорядкованих, структурних підрозділах головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, міськрайлінорганах внутрішніх справ, виробничих, господарських, медичних установах і організаціях системи МВС.

Підрозділи ЦО створюються, а штатні працівники з ЦО – призначаються за рахунок штатної чисельності відповідних органів і підрозділів внутрішніх справ. На осіб, відповідальних за ведення роботи з ЦО відповідні обов’язки покладаються наказами (розпорядженнями) керівників органів, підрозділів внутрішніх справ.

Завдання і функції підрозділів ЦО, штатних працівників з ЦО, осіб, відповідальних за ведення роботи з ЦО визначаються відповідними положеннями, посадовими інструкціями.

Для виконання завдань з охорони громадського порядку, безпеки дорожнього руху, захисту особового складу органів і підрозділів МВС України від дії уражаючих факторів надзвичайних ситуацій, проведення інженерно-технічних, медичних і інших спеціальних заходів ЦО, підготовки для цього сил і засобів, а також для забезпечення дій в ході проведення рятувальних і невідкладних робіт створюються підсистеми і формування ЦО органів і підрозділів МВС України.

Підсистеми цивільної оборони, у свою чергу, підрозділяються на створену як функціональна підсистема єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (загальнодержавна підсистема) та створені як частини територіальних підсистем єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські підсистеми охорони громадського порядку і безпеки дорожнього руху (територіальні підсистеми).

Загальнодержаною підсистемою є Функціональна підсистема охорони громадського порядку єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

Територіальні підсистеми охорони громадського порядку і безпеки дорожнього руху Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські створюються відповідно рішеннями начальників ЦО Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст (голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, голів державних адміністрацій) з урахуванням директив та рекомендацій Начальника цивільної оборони МВС України. Вони є підсистемами подвійного підпорядкування.

Формування ЦО органів і підрозділів внутрішніх справ створюються рішеннями начальників цивільної оборони органів і підрозділів внутрішніх справ з метою здійснення заходів ЦО безпосередньо на об’єктах МВС України. У органах і підрозділах внутрішніх справ з загальною чисельністю працівників менше 100 осіб формування ЦО можуть не створюватись, при цьому обов’язки з ЦО працівників відображаються у функціональних обов’язках.

Відповідальність за підготовку сил і засобів, що включаються до складу підсистем і формувань цивільної оборони, несуть:

- Функціональної підсистеми охорони громадського порядку єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру – заступник Міністра – начальник міліції громадської безпеки;

- територіальних підсистем охорони громадського порядку і безпеки дорожнього руху Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських – начальники відповідних головних управлінь, управлінь, міських, районних органів МВС України;

- формувань ЦО органів і підрозділів внутрішніх справ, об’єктів МВС України – начальники (керівники) відповідних органів і підрозділів внутрішніх справ, об’єктів МВС України.

Начальники територіальних підсистем охорони громадського порядку і безпеки дорожнього руху Автономної Республіки Крим, обласних, міських призначаються наказами (розпорядженнями) начальника відповідного головного управління, управління МВС України, погодженими з начальниками ЦО Автономної Республіки Крим, областей, міст. Начальники (керівники) формувань органів і підрозділів внутрішніх справ, об’єктів МВС України призначаються наказами (розпорядженнями) начальників цивільної оборони відповідних органів і підрозділів (об’єктів).

Завдання, організація і діяльність підсистем і формувань ЦО визначаються положеннями про них. Положення про підсистеми і формування ЦО узгоджуються з начальниками ЦО Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст і затверджуються відповідними начальниками органів і підрозділів внутрішніх справ.

Підсистеми і формування ЦО органів і підрозділів внутрішніх справ можуть залучатись до ліквідації надзвичайних ситуацій, великих техногенних аварій та природних катастроф у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У виняткових випадках, які потребують прийняття невідкладних заходів для рятування людей (населення або співробітників) або недопущення їх загибелі – рішенням начальників територіальних підсистем єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру або начальників ЦО МВС України вищого рівня.

У надзвичайних ситуаціях підсистеми підпорядковуються в межах, що не суперечать законодавству, органам управління регіонального, місцевого рівня територіальних підсистем єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного походження.

До формувань ЦО належать загони, команди, групи, ланки, які призначені для проведення РІНР у разі виникнення надзвичайних ситуацій на території органу, підрозділу внутрішніх справ. Як правило, це:

- ланки розвідки, ПРХС – для ведення розвідки в осередках ураження і зонах стихійного лиха, місцях розміщення органів і підрозділів, на маршрутах руху (висування), а також для спостереження за РХБ обстановкою;

- ланки зв’язку – для забезпечення зв’язком формувань ЦО;

- санітарні пости – для ведення медичної і бактеріологічної розвідки, надання медичної допомоги, проведення протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів в осередках ураження;

- групи пожежогасіння – для локалізації та гасіння пожеж на об’єктах, маршрутах руху (висування);

- аварійно-технічні групи – для ведення аварійно-технічних робіт на мережах і спорудах комунально-енергетичного господарства органів і підрозділів внутрішніх справ;

- ланки обеззараження – для ліквідації наслідків РХБ зараження (проведення спеціальної обробки особового складу, обеззараження техніки, матеріальних цінностей та території);

- автотранспортні ланки (автогрупи) – для перевезення особового складу, доставки матеріальних засобів, перевезення у позаміську зону розосередженого персоналу, проведення евакуаційних заходів;

- служби МТЗ – для матеріального забезпечення заходів ЦО;

- групи укриття – для підготовки наявних сховищ та ПРУ швидковозводимих захисних споруд (перекритих щілин тощо);

- групи охорони громадського порядку (створюються у тих органах і підрозділах, де не створені підрозділи ФП ОГП).

Перелік та чисельність формувань ЦО у головних управліннях, управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, вищих навчальних закладах та науково-дослідних установах визначається рішенням начальників ЦО органів і підрозділів внутрішніх справ за погодженням з управліннями з питань НС держадміністрацій відповідного рівня.

Відповідальність за створення, підготовку, оснащення і постійну готовність особового складу формувань ЦО покладається на начальників (керівників) органів, підрозділів.

На об’єктах системи МВС України з чисельністю працівників менше 50 осіб формування ЦО не створюються. Для ведення РІНР на таких об’єктах залучаються всі працівники.

Комплектування формувань ЦО здійснюється особовим складом органів і підрозділів внутрішніх справ без звільнення їх від основної роботи.

До складу формувань ЦО зараховуються працездатні громадяни України – чоловіки віком від 18 до 60 років і жінки – від 18 до 55 років.

До формувань ЦО забороняється зараховувати військовозобов’язаних, що мають мобілізаційні розпорядження, інвалідів І і II груп, вагітних жінок і жінок, що мають дітей до 8-річного віку, а також жінок з середньою і вищою медичною освітою, що мають дітей до 3-річного віку.

Дозволяється зачисляти в склад формувань ЦО чоловіків за віком старше 60 років та жінок старше 55 років з їх особистої згоди.

Зарахування до складу формувань ЦО проводиться наказами (розпорядженнями) начальників ЦО органів і підрозділів внутрішніх справ.

Особовий склад, який зарахований до формувань ЦО зобов’язаний:

- проходити підготовку, брати участь у тренуваннях та навчаннях;

- утримувати закріплену за ними техніку, майно та інструмент у справному стані;

- брати участь у РІНР, виконувати інші завдання, покладені на формування.

Особовий склад, який зарахований до формувань ЦО, але ухиляється від виконання покладених обов’язків притягується до відповідальності згідно чинного законодавства.

Пенсії та компенсації особовому складу формувань ЦО, який отримав каліцтво при виконанні РІНР, а також членам їх сімей у зв’язку з втратою годувальника, призначаються у порядку, що встановлюється Законом України “Про пенсійне забезпечення”, як особам, що стали інвалідами при виконанні громадянського обов’язку, або особливим рішенням Кабінету Міністрів України.

Для успішного вирішення завдань ЦО і забезпечення діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ начальники (керівники) органів і підрозділів внутрішніх справ завчасно створюють резерви сил і засобів, організовують та здійснюють їх підготовку.

Необхідна чисельність резервів визначається начальниками (керівниками) органів і підрозділів внутрішніх справ виходячи з передбачуваного обсягу завдань і наявності сил і засобів.

Для організації і здійснення заходів щодо евакуації (передислокації) органів і підрозділів внутрішніх справ, їх працівників та членів їх сімей в органах і підрозділах внутрішніх справ створюються евакуаційні комісії (групи) та (за погодженням з держадміністраціями відповідного рівня) можуть створюватися збірні евакуаційні пункти, призначатись керівництво піших і транспортних колон (ешелонів).

Евакуаційні комісії (групи), як правило, очолюють керівники підрозділів роботи з персоналом або тилового забезпечення.

Склад, структура і функціональні обов’язки евакуаційних органів визначаються відповідними положеннями про них, що розробляються органами і підрозділами внутрішніх справ за погодженням з держадміністраціями відповідного рівня.

Для виконання завдань щодо участі у ліквідації НС згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1198 у МВС України створено функціональну підсистема охорони громадського порядку єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (ФП ОГП), положення про яку затверджено наказом МВС України від 03.07.2007 № 220.

До складу сил і засобів ФП ОГП входять: підрозділи міліції громадської безпеки, Державної автомобільної інспекції, кримінальної міліції, транспортної міліції, Державної служби охорони, спеціальної міліції, з’єднання та частини внутрішніх військ.

Як особистий резерв Міністра внутрішніх справ України до складу функціональної підсистеми ОГП входять особовий склад та матеріально-технічні засоби вищих навчальних закладів системи МВС та центрального апарату. На регіональному рівні до резерву включаються училища професійної підготовки працівників міліції.

Начальник сектору ВМРТЦО штабу ГУМВС

України в Харківській області

підполковник міліції                        І.М. Гладцин

__________ 2012             


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84869. Слова протилежні за значенням (антоніми). Спостереження за роллю антонімів 66 KB
  Розвивати мовленнєві здібності учнів, лексичний запас, вміння аналізувати, характеризувати, класифікувати мовний матеріал, формувати та висловлювати власну думку; вчити працювати в групах. Виховувати почуття взаємодопомоги, взаємодії, товаришування, партнерства, прищеплювати любов до природи.
84870. А вже весна, а вже красна 72.5 KB
  В перший клас приходять діти, які мають обмежений словниковий запас, слабо розвинену дрібну моторику, неадекватні емоції і т.п. У багатьох дітей спостерігаються стійкі порушення мовлення. Щоб робота шкільного логопеда стала більш ефективнішою, йому потрібен тісний зв’язок з вчителем початкових класів.
84871. Розповідні речення. Інтонація при читанні розповідних речень. Розділові знаки в кінці розповідних речень. Слова, близькі за значенням 38 KB
  Дати учням уявлення про розповідне речення; розвивати навички інтонування розповідних речень з крапкою або знаком оклику в кінці; виховувати почуття любові до своєї Вітчизни. Сьогодні ми з вами побуваємо у містечку Речення. Вони хочуть допомогти вам у вивченні речення і розповісти багато нового і цікавого.
84872. Пом’якшені приголосні. Відсутність ь знака після букв приголосних, що не мають пари м’яких. Правильна вимова твердих, м’яких і пом’якшених приголосних 2.16 MB
  Мета уроку: Формувати комунікативну компетентність, контрольно-оцінювальну діяльність. З’ясувати, після яких букв в українській мові пишеться ь. Удосконалювати вимову твердих, м’яких і пом’якшених приголосних. Поповнювати словниковий запас. Розвивати мовлення, пам’ять.
84873. Донбас – мій рідний край 541.5 KB
  Мета: Формувати в учнів інтерес до навчання; вчити розповідати про символи нашої Української держави, Донецького краю та їх значення; розвивати прагнення бути свідомим громадянином України, її патріотом. Розвивати пізнавальні інтереси. Виховувати бажання наполегливо оволодівати знаннями, любов до школи.
84874. Note on Tracking from the ART List by Armin Winkler 29 KB
  Imagine you are playing ball with the dog, and the dog decides to stalk a bird instead. You can just yell harsh and loud enough to have the dog come back and leave the bird alone, but also leave the ball.
84875. Obedience tracking theory 27.5 KB
  The best advice I have EVER gotten in tracking is you can not track too much. I used to track twice maybe three times a week. Now I track at least 5 times a week and I am very happy with the results.
84876. Schutzhund Tracking 82 KB
  Some dogs are naturally inclined to air scent, others you will see naturally explore their surroundings with their noses very close to the ground from a young age. For Schutzhund, the dog is expected to follow a footstep trail with a deep nose (nose very close to the ground) and to indicate articles along the way.
84877. ATTENTION BEGINNING OR POTENTIAL TRACKERS 29.5 KB
  To gin the TD title dog must pss one KC trcking test which is usully bout qurter mile in length with three to five turns ged between onehlf nd one hour old nd glove t the end. I wnt the dog to WNT to find the glove t the end of the trck.