75506

Пользовательские права (1С)

Доклад

Информатика, кибернетика и программирование

Пользовательские права 1С В Конфигураторе системы разделены функции создания набора пользовательских прав и создания пользователей. Количество наборов пользовательских прав в системе практически не ограничено. Доступ к списку наборов прав текущей конфигурации осуществляется через закладку Права окна Конфигурация. Внешний вид списка наборов прав зависит от положения переключателей Список Таблица в меню Действия главного меню Конфигуратора.

Русский

2015-01-15

111 KB

3 чел.

75. Пользовательские права (1С)

В Конфигураторе системы разделены функции создания набора пользовательских прав и создания пользователей. Количество наборов пользовательских прав в системе практически не ограничено.

Доступ к списку наборов прав текущей конфигурации осуществляется через закладку «Права» окна «Конфигурация».

Внешний вид списка наборов прав зависит от положения переключателей «Список»/ «Таблица» в меню «Действия» главного меню «Конфигуратора».

Для создания нового набора прав необходимо выбрать пункт «Новый» в меню «Действия». В списке наборов прав появится новая строка, а на экран будет выдан диалог для редактирования свойств нового набора прав (рис. 2.27).

Длина названия, которое может быть присвоено новому набору прав, практически не ограничена.

Новые наборы прав можно создавать путем копирования существующих наборов прав, используя возможности буфера обмена Windows. После удаления набора прав следует отредактировать свойства пользователей, которым был задан удаленный набор прав.

Рис. 2.27. Создание набора прав

Как и любой другой список, список наборов прав может быть отсортирован.

Так как список наборов прав является неотъемлемой частью конфигурации, его сохранение выполняется вместе с сохранением конфигурации в целом.

Определение прав заключается в установке совокупности разрешенных действий над объектами данных. Вся работа по определению набора прав ведется в редакторе пользовательских прав.

Для вызова редактора необходимо в списке прав выделить название, для которого необходимо редактировать права и в контекстном меню выбрать пункт «Редактировать».

Окно редактора прав похоже на окно «Конфигурация – Метаданные», но дерево метаданных содержит только те объекты метаданных, для которых могут быть назначены права. Назначение прав доступа к объектам метаданных выполняется в диалоге «Свойства элемента прав» (рис. 2.28), для вызова которого необходимо дважды щелкнуть мышью на наименовании типа данных или конкретного экземпляра данных нужного типа

в окне редактора пользовательских прав.

Рис. 2.28. Назначение прав доступа к объектам метаданных

Диалог организован в виде картотеки, имеющей только одну закладку – «Доступ». Закладка содержит окно со списком операций, которые можно осуществлять над выбранным объектом метаданных, если данная операция отмечена знаком слева от наименования операции.

Разрешение той или иной операции может автоматически включать разрешение других логически связанных с ней операций.

Кнопки, расположенные справа от операций, используются для постановки отметок сразу у всех операций: кнопка ставит метки, а кнопка - снимает.

Для быстрой установки всех прав (например, для администратора) в окне «Конфигурация – Права» необходимо выделить наименование набора прав, для которого требуется произвести установку, и в контекстном меню выбрать пункт «Установить все права». Для отмены всех прав надо выбрать пункт «Снять все права».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25159. Суспільно-культурологічні засади еліністично-римської філософії, її періодизація 30.5 KB
  В стоїцизмі знаходить своє обґрунтування натурфілософія епохи еллінізму. Необхідно обґрунтувати ідеал внутрішньої свободи відбувається обґрунтування становища людини в новому світі світі монархії деспотичний режим. Але система обґрунтування в різних школах була різна. Головна задача філософії обґрунтування та досягнення щастя людини.
25160. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема 29 KB
  Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...
25161. Ідеологія, її місце в житті суспільства 26 KB
  В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище колективний інтерес історичну еволюцію сучасний стан можливі перспективи розвитку Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому визначає перетворення розвиток і...
25162. Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання 25.5 KB
  Система трансцендентального ідеалізму це шлях від субєкта до обєкта. А натурфілософія це шлях від обєкта до субєкта. А як в природі зародилося це ідеальне Цим ідеальним є дух або безкінцевий субєкт. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані створюють цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного .
25163. Концепція локальних цивілізацій Тойнбі 27 KB
  Концепція локальних цивілізацій Тойнбі Заперечення лінійної універсальної моделі історії. Критика класичної теорії історії Тойнбі культурноцивілізаційні моделі історії спираючись на доробок Шпенглера створив концепцію коловороту локальних цивілізацій; одиниця аналізу локальна цивілізація 21 Формування розвиток та занепад локальних цивілізацій Відмова від ідеї універсалізму історії і утвердження ідеї полілінійності варіативності багатоманітних історичних систем Майбутнє не передбачуване залежить від вибору який робить те чи інше...
25164. Співвідношення науки і філософії в Античній культурі 22.5 KB
  А через досвід у людей виникає наука та мистецтво під мистецтвом в цьому контексті розуміється філософія. Та найвищою мудрістю яку Арістотель визначає як науку про граничні причини та начала є філософія. 1а філософія знання про істину; це наука що досліджує суще як таке а також те що йому властиве само по собі. 1а філософія бажана заради самої себе і заради пізнання а не ізза корисності.
25165. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. (за Коретом) 24 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. за Коретом Австрійський філософ Корет виокремлює 3 види істини: логічну онтічну та онтологічну. З цього приводу Корет виділяє 3 концепції істини: кореспондентна відповідність пізнання і судження з предметом іншими словами це те що дійсно є консенсусна дещо вважається істинним якщо компетентні в цій області судді погодяться з цим та когерентна нове знання не має суперечити вже існуючому має узгоджуватися з ним.
25166. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини 32.5 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. Класичне визначення істини яке потім стало традиційним у філософії дав Арістотелькореспондентська теорія істини визначивши істину як відповідність наших знань дійсності. Це визначення істини визнавали такі мислителі як Аквінський Гольбах Гегель Фейєрбах а також Маркс.
25167. Філософські засади гуманітарного знання 28 KB
  Філософські засади гуманітарного знання Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання точність обєктивність повторюваність результату. Проте досить давно було підміченим що значна частина гуманітарного знання яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється повязаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання. Головні проблеми гуманітарного знання властиві також і філософії пізнавальне і ціннісне відношення людини...