75809

Реформы местного управления в XVIII в

Доклад

История и СИД

Реформы местного управления в XVIII в. продолжала действовать следующая система местных органов управления: воеводское управление и система областных приказов. Реорганизация местных органов управления произошла в начале XVIII в. Провинции стали основными единицами управления.

Русский

2015-01-26

27 KB

0 чел.


19. Реформы местного управления в XVIII в.

Во второй половине XVII в. продолжала действовать следующая система местных органов управления: воеводское управление и система областных приказов. Реорганизация местных органов управления произошла в начале XVIII в. Главными причинами этих преобразований явились: рост антифеодального движения и необходимость в развитом, слаженном аппарате на местах.

С 1708 г. вводилось новое административно-территориальное деление государства: территория России была разделена на восемь губерний, по которым были расписаны все уезды и города. В период 1713–1714 гг. число губерний возросло до одиннадцати. Возглавлял губернию губернатор или генерал-губернатор, объединявший в своих руках административную, судебную и военную власть. К 1715 г. сложилась трехзвенная система местного управления: уезд – провинция – губерния.

Вторая областная реформа была проведена в 1719 г.: территория государства разделялась на 11 губерний и 45 провинций (впоследствии их количество увеличилось до 50). Провинции делились на округа-дистрикты. В 1726 г. дистрикты были упразднены, а в 1727 г. восстановлены уезды. Провинции стали основными единицами управления. Во главе наиболее важных провинций стояли генерал-губернаторы и губернаторы, остальные провинции возглавлялись воеводами. Им были предоставлены широкие полномочия в административной, полицейской, финансовой и судебной сферах. В своей деятельности они опирались на канцелярию и штат помощников. Управление дистриктами возлагалось на земских комиссаров.

В 1718–1720 гг. была осуществлена реформа органов городского самоуправления. Создавались выборные сословные коллегиальные органы управления, получившие название магистратов. Общее руководство городовыми магистратами осуществлял Главный Магистрат. В его состав входили: обер-президент, президент, бургомистры, ратманы, прокурор, главный судья, советники, асессоры и канцелярия. С 1727 г., после ликвидации Главного магистрата, городовые магистраты стали подчиняться губернаторам и воеводам.

Дальнейшее развитие местное управления в империи получило в ходе губернской реформы 1775 г. Екатерины II.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70233. Критичний утопічний соціалізм 26.5 KB
  Вихідними пунктами його плану з одного боку стала переконаність у провідній ролі індустріалів у суспільному житті а з іншого його ставлення до організації промисловості як одного з найважливіших чинників досягнення суспільного блага. Мислитель розглядав державну владу як основний засіб...
70234. Розвиток і особливості політичної думки в Росії 51 KB
  Слов’янофільство - вияв приязні, симпатії до слов’янства, зацікавлення ним з боку різних громадсько-політичних та культурних діячів, які, виходячи з етнічної та мовної спорідненості слов’ян, підтримували ідею їхнього тісного єднання. Форми вияву слов’янофільства були найрізноманітнішими...
70235. Діалектико-матеріалістичні погляди К. Маркса, Ф.Енгельса, В.І. Леніна 99.5 KB
  Перший виклад диалектичного матерiалiзму здiйснений 6ув Марксом у групi праць, написаних мiж 1844-м i 1848 роком пiд впливом Фоєр6ахової матерiалiстичної iнтерпретацii Гегеля, i його можна вважати епiзодом у Марксовому зростаннi як революцiйного соцiалiста.
70236. Політичні концепції ХХ століття 72 KB
  Значною мірою на формування сучасної парадигми політичної науки вплинули праці німецького філософа соціолога історика Макса Вебера 1864-1920. Як бачимо вирішальне значення відведено вождеві й бюрократії другорядна роль парламенту що пояснюється негативною оцінкою їм політичних партій...
70237. Політичні погляди в Київській Русі 56 KB
  У IX—XII ст. в Київській Русі відбулося формування феодального суспільства і, звісно, стали розвиватися держава і право, політичні погляди, наука, література, філософія тощо. Важливу роль у цьому процесі, як і в усьому житті, відігравало християнство, яке сприяло розвиткові духовного...
70238. Платон, Сократ і проекти ідеального політичного устрою 36 KB
  Він вів пошуки раціонального логічно-понятійного обґрунтування обєктивного характеру етичних норм моральної природи держави і права. Основу нормального функціонування держави її благополуччя він вбачав у непорушності законів підпорядкуванні їм усіх громадян.
70239. Політичні вчення Арістотеля 53 KB
  У центрі політичного вчення Арістотеля перебувають проблеми походження сутності та форми держави. Форму держави Арістотель характеризує як політичну систему що визначається верховною владою в державі. Трьома правильними формами держави виступають монархія аристократія і політія а трьома...
70240. Соціально-політичні погляди періоду Середньовіччя та епохи Відродження 59.5 KB
  Вершини своєї могутності i впливу римо-католицька церква, папство досягли у ХIII ст. Тодi ж завершилось створення системи схоластики - релiгiйної фiлософiї католицизму, спрямованої на виправдання постулатiв вiри рацiональними,
70241. Політичні ідеї французьких просвітителів 38 KB
  Ідеї закономірності та принципи рівних в роботах Руссо Вольтера Дідро. Ідеї закономірності та принципи рівних в роботах Руссо Вольтера Дідро. Руссо 1712-1778 рр. Джерелом протиріч цивілізації Руссо визнав соціальну нерівність зумовлену нерівністю майновою.