7589

Фінансова політика і фінансове право

Лекция

Финансы и кредитные отношения

Тема 4 Фінансова політика і фінансове право План Фінансова політика, її сутність, види і значення Фінансова політика суб’єктів господарювання фінансова політика домогосподарств фінансова політика у сфері міжнародних фінансів...

Украинкский

2013-01-26

47.5 KB

58 чел.

Тема 4 Фінансова політика і фінансове право

План

  1.  Фінансова політика, її сутність, види і значення
  2.  Фінансова політика суб’єктів господарювання; фінансова політика  домогосподарств; фінансова політика у сфері міжнародних фінансів
  3.  Фінансовий механізм і його роль у реалізації фінансової політики
  4.  Поняття та система фінансового права

1. Фінансова політика, її сутність, види і значення

Фінансова політика — складова політика держави. Це сукупність заходів, які здійснює держава через фінансову систему, щодо організації та використання фінансових відносин з метою забезпечення зростання ВВП, підвищення добробуту всіх членів суспільства.

Основні засади та напрями фінансової політики відображаються у :

  •  фінансовому законодавстві;
  •  системі форм і методів мобілізації фінансових ресурсів;
  •  перерозподілі фінансових ресурсів між окремими верствами населення, галузями, регіонами;
  •  структурі доходів та видатків бюджетів.

Від часу і характеру заходів, існують такі види фінансової політики :

Фінансова стратегія  - основні напрями використання фінансів на тривалу перспективу (розвиток фінансового ринку, інвестиційний клімат, нарощування національного капіталу).

Фінансова тактика — вирішення завдань окремого стану розвитку країни (удосконалення системи оплати праці, територіальний розподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему України, вдосконалення системи пенсійного забезпечення тощо).

Головне завдання фінансової політики — забезпечення реалізації тієї чи іншої державної програми необхідними фінансовими ресурсами.

Напрями фінансової політики

У соціальній сфері :

  •  державни нормативно-правове регулювання соціального страхування;
  •  встановлення страхових внесків;
  •  види і розміри соціальних виплат;
  •  фінансовий контроль.

У сфері фінансового ринку:

  •  законодавство щодо діяльності фінансового ринку;
  •  випуск і обіг фінансових активів;
  •  система захисту інвесторів;
  •  фінансовий контроль за дотриманням прав учасників.

У галузі страхування:

  •  законодавче регулювання страхової діяльності;
  •  залучення страхового ринку до вирішення соціальних питань;
  •  створення цільових резервів;
  •  державний нагляд за страховою діяльністю.

СКЛАДОВІ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

1. Бюджетна політика. Діяльність держави у формуванні бюджету. Виражається у формах і методах мобілізації бюджетних ресурсів та використанні на потреби держави (податки, пільги, санкції, бюджетні стимули тощо).

2. Податкова політика. Діяльність держави у встановленні податків. Сприяння цим  на стимулювання або пригнічення діяльності суб’єктів господарювання.

3. Грошово-кредитна політика. Комплекс заходів у сфері грошового і кредитного ринків (наприклад регулювання інфляції); регламентування функціонування банківської системи.

4. Митна політика. Розширення або звуження експорту-імпорту (використання митного режиму, протекціонізму, вільної торгівлі).

5. Боргова політика. Система дій щодо уникнення або врегулювання боргових проблем держави. Обумовлює і визначає межі державного запозичення, механізми погашення боргу тощо.

6. Інвестиційна політика.  (Буває активна та пасивна.) Створення привабливого інвестиційного середовища, що сприяє надходженню інвестицій в економіку.

2. Фінансова політика суб’єктів господарювання; фінансова політика домогосподарств; фінансова політика у сфері міжнародних фінансів

Фінансова політика суб’єктів господарювання - система заходів форм і методів, які використовуються для фінансового забезпечення їх діяльності та досягнення поставлених завдань.

Заходи, які використовуються для їх фінансового забезпечення (їх діяльності):

  •  забезпечення фінансової стійкості;
  •  підтримка платоспрорможності;
  •  максимізація чистого прибутку;
  •  мінімізація фінансових ризиків;
  •  зростання ринкової вартості суб’єкта господарювання.

СКЛАДОВІ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ

  •  політика формування капіталу;
  •  емісійна політика;
  •  кредитна політика;
  •  інвестиційна політика;
  •  політика формування активів;
  •  політика у сфері управління ризиками;
  •  дивідендна політика.

 Фінансова політика домогосподарств  - це діяльність громадянина чи його сім’ї, яка  грунтується на створенні і використанні фондів фінансових ресурсів з метою задоволення особистих потреб. Формування доходів від заробітної платні, наданні в оренду власного майна, продаж майна, безоплатні послуги від держави, витрати на придбання харчування, оплата послуг, купівля цінних паперів тощо.

Фінансова політика у сфері міжнародних фінансів - налагодження зв’язків держави з міжнародними фінансовими інституціями шляхом участі держави у формуванні доходів міжнародних організацій, так і отриманні державою коштів від цих суб’єктів. (МВФ — Україна; МБРР — Україна тощо).

3.  Фінансовий механізм і його роль у реалізації фінансової політики

Фінансовий механізм — сукупність фінансових методів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

ЕЛЕМЕНТИ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ:

фінансові методи  (планування, оперативне управління, фінансовий контроль, фінансове забезпечення, фінансове регулювання);

фінансові важелі    (доходи, нагромадження, податки і обов’язкові платежі, неподаткові надходження, міжбюджетні трансферти, витрати, видатки, фінансові резерви, фінансові стимули, фінансові санкції);

фінансові інструменти  (ставки податків, податкові пільги, норми амортизації, норми видатків у бюджетних установах, фінансові нормативи,  % за кредит, ставки орендної плати, штрафи, пені, ліміти, ставки заробітної плати, пенсій, стипендій);

нормативно-правове забезпечення   (Конституція України, численні закони, підзаконні нормативно-правові акти);

інформаційне забезпечення   (показники, що характеризують макроекономічний розвиток країни, окремих галузей, кон’юнктуру фінансового ринку, фінансова звітність суб’єктів господарювання тощо);

організаційне забезпечення   (система фінансових органів та інституцій, кожна з яких має власну сферу діяльності і несе відповідальність за реалізацію фінансової політики на певному напрямі).

4. Поняття та система фінансового права

Фінансове правосамостійна галузь публічного права, яка містить сукупність юридичних норм, що регулюють суспільні відносини, котрі виникають у процесі створення, розподілу і використанняфондів фінансових ресурсів державита органів місцевого самоврядування, необхідних для реалізації їхніх завдань та функцій.

Врегульовуючи ці відносини, норми фінансового права закріплюють права та обов’язки державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та громадян.

Під системою фінансового права розуміють об’єднання  і розміщення фінансово-правових норм у певному взаємозв’язку  і послідовності. Отже, це сукупність, взаємозв’язок і взаємодія всіх фінансово-правових інститутів.

Фінансове право поділяється на Загальну та Особливу частини.

До Загальної частини фінансового права входять фінансово-правові норми, що закріплюють:

  •  загальні принципи, форми, методи фінансової діяльності держави і місцевих утворень;
  •  систему державних органів, що здійснюють фінансову діяльність тощо;
  •  основні риси фінансово-правового становища інших суб’єктів, з якими вони вступають у відносини;
  •  зміст, форми, методи фінансового контролю.

У Особливій частині конкретизується Загальна частина. Особлива частина складається з розділів (підгалузей) та фінансово-правових інститутів. Розділи регулюють відносини у сфері державного і місцевих бюджетів, позабюджетних цільових фондів, фінансів державних підприємств, загальнодержавних і місцевих податків і  обов’язкових платежів, державних видатків, державного та місцевого кредитів, обов’язкового державного страхування, грошового обігу, валютного регулювання та контролю.

Джерелами фінансового права є Конституція України, в якій закріплено основи правової організації фінансової діяльності держави, склад її суб’єктів. Найбільша увага належить бюджетній діяльності, оскільки бюджет — центральна ланка фінансової системи.

Зовнішня форма фінансового права — фінансове законодавство , що охоплює усі сфери і ланки фінансової системи України. Фінансові закони можуть мати характер прямої дії або доповнюватися інструкціями. В Україні пряму дію мають переважна більшість законів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24120. Русские философы о судьбах России 15.34 KB
  Россия соединяет внутри себя два мира и поэтому в русской душе всегда боролись два начала: восточное и западное. Бердяев называет русскую историю прерывной и выделяет в ней пять периодов дающих пять разных образов России: Россия киевская; Россия времен татарского ига; Россия московская; Россия петровская; Россия советская. Главное нельзя забывать что Россия является самой молодой цивилизацией и ее истинные возможности в новом свободном государстве скоро раскроются поновому с новыми перспективами.
24121. Русский космизм 13.96 KB
  во весь рост встали проблемы единства человека с космосом космической природы человека и космического масштаба человеческой деятельности. Разум и творчество поднимут человека в космос где со временем изменится его физическая природа он приблизится к высшим организмам.
24122. Основные категории философской онтологии: «бытие», «небытие», «инобытие». Виды бытия 15.11 KB
  Основные категории философской онтологии: бытие небытие инобытие. Одна из первых философских школы которая ввела слово Бытие была школа элеатов. Парменид обращает внимание на такой аспект всякого сущего как бытие. Есть сущее и есть существование этого сущего которое и называют бытием.
24123. Категория «материя». Основные характеристики материи (время, пространство, движение, системность) 15.51 KB
  Основные характеристики материи время пространство движение системность. характеристика материи через основной вопрос мировоззрения а не через понятие вещества или набор его свойств. Существует и другая точка зрения согласно которой нужно отказаться от представления о материи как субстанции гносеологический признак материи. Но важнейшими свойствами являются: пространство; время; движение как способ существования материи.
24124. Категория «дух», «идеальное». Объективная и субъективная реальность 16.14 KB
  Категория дух идеальное. Идеальное в идеалистической традиции понимается как самостоятельное нематериальное начало существующее вне пространства и времени дух идеи. Дух философия философское понятие часто отождествляемое с невещественным началом. Определение соотношения духа и материи зачастую считается основным вопросом философии.
24125. Основной вопрос философии и классификация философских направлений 15.65 KB
  Основной вопрос философии и классификация философских направлений. Основной вопрос философии метафилософская и историкофилософская концепция в философии марксизма согласно которой основной проблемой философии на протяжении всей её истории является вопрос об отношении сознания к материи мышления к бытию духа к природе. в философии Зап. неопозитивизм РасселВинтгенштейн Карнап Шлик который отвергая возможность философии как теоретического познания мировоззренческих проблем противопоставляет науку философии сводит задачу философии к...
24126. Диалектика как учение о всеобщей связи и развитии, её основные принципы. Диалектика и метафизика. Диалектика и синергетика 16.66 KB
  Диалектика как учение о всеобщей связи и развитии её основные принципы. Диалектика и метафизика. Диалектика и синергетика. Диалектика как учение о всеобщей связи и развитии Диалектика такое понимание мира и такой способ мышления при кот.
24127. Исторические типы диалектики. Законы и категории диалектики 17.53 KB
  Диалектика это философское учение о наиболее общих закономерных связях и развитиях. Вершина диалектики учение Гегеля который выделил учение о противоречии как источник развития движения силы развития. В живой материи при процессах развития накопление информации количества переходит в совершенствование качество генетического кода универсализацию и повышение жизнеспособности. Существуют процессы как развития так и деградации переходы как качества в количество так и количества в качество.