75904

Политические партии в России в начале ХХ в.: сравнительный анализ программных лозунгов и деятельности двух-трех партий на выбор

Доклад

История и СИД

Лидеры партии отстаивали целостность России допуская автономию только для Финляндии и Польши. Лидерами партии были известные предприниматели и финансисты А.

Русский

2015-01-26

186.39 KB

2 чел.

Политические партии в России в начале ХХ в.: сравнительный анализ программных лозунгов и деятельности двух-трех партий на выбор.

 12—18 октября прошел I съезд Конституционно-демократической партии (кадетов), которая с 1906 г. именовалась также «Партией народной свободы». Кадетская партия, во главе которой стояли известные ученые и общественные деятели П.Н. Милюков, И.И. Петрункевич, А.А. Корнилов, С.А. Муромцев, А. И. Шингарев и другие, была одной из самых влиятельных и насчитывала 50—60 тыс. членов. Идеалом политического устройства для кадетов была парламентская конституционная монархия (по типу английской) с правительством, ответственным перед народным представительством. Кадеты выступали за гарантии прав и свобод граждан, всеобщее избирательное право и широкое местное самоуправление. Лидеры партии отстаивали целостность России, допуская автономию только для Финляндии и Польши. В социальной области кадеты выступали за развитие рабочего законодательства, социальное страхование и 8-часовой рабочий день и за принудительное отчуждение части помещичьей земли «по справедливой оценке», создание государственного земельного фонда для дополнительного наделения крестьян. Кадеты ориентировались на мирную борьбу за реформы, в том числе — участие в деятельности Государственной думы.

 Второй крупной либеральной партией стал «Союз 17 октября» (октябристы), возникший в октябре 1905 г. — феврале 1906 г. Лидерами партии были известные предприниматели и финансисты А.И. Гучков, М.В. Родзянко, братья П.П. и В.П. Рябушинские, Н.С Авдаков, а также представители интеллигенции Л.Н. Бенуа, проф. В.И. Герье. Октябристы были партией крупно­го капитала. Они выступали за укрепление конституционной монархии непарламентского типа, их программа предполагала осуществление гражданских свобод, но при сохранении «единой и неделимой России». В программе провозглашалась необходи­мость социальных реформ — социального страхования рабочих и ограничения рабочего дня, передачи крестьянам государственных земель и земель императорской фамилии. Принудительное отчуждение помещичьей земли допускалось только в крайнем случае. Октябристы готовы были «оказать содействие правительству, идущему по пути спасительных реформ».

 Создание РСДРП было провозглашено на I съезде партии в 1898 г. В 1903 г. на II съезде произошел раскол на большевиков и меньшевиков. Лидеры меньшевиков: Г. В. Плеханов, Ф. И. Дан, Л. Мартов. Социальный состав: интеллигенция, рабочие. По численности почти всегда превосходили большевиков (так, в 1907 г. насчитывалось порядка 100 тыс. меньшевиков и 50—60 тыс. большевиков). Программные цели: расходились с большевиками по поводу перспектив построения социализма в России — считали, что в России нет для этого экономических предпосылок и необходим длительный путь капиталистического развития, поэтому во время революции 1905—1907 гг. выступали за союз с буржуазными партиями, против самостоятельной роли социал-демократов. Методы борьбы: сочетание легальных и нелегальных с преобладанием первых. Партия прекратила существовать к середине 1920-х гг.

 Большевики название получили из-за того, что сторонники В. И. Ленина получили боль­шинство голосов на выборах в руководящие органы партии на II съезде. Лидер — В. И. Ленин. Социальный состав: интеллигенция, рабочие. Программные цели: программа-минимум — буржуазно-демократическая революция и свержение царизма, установление демократической республики; программа-максимум — социа­листическая революция и установление диктатуры пролетариата. Считали, что, хотя в России и нет экономических предпосылок для пере­хода к социализму, их можно искусственно создать. Для этого социал-демократы должны выступить как самостоятельная сила, захватить власть и, установив диктатуру пролетариата, провести «сверху» необходимые преобразования. Этим объясняется их бойкот выборов в I Думу, отказ от поддержки буржуазных партий. Выступали за 8-часовой рабочий день, рабочий контроль и т. д. Методы борьбы — насильственные, вооруженное восстание. С октября 1917 г. — партия власти.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25217. Кант і Гегель про джерело діалектичних суперечностей 30 KB
  Причина – поняття абсолютного нескінченного належить світу речей в собі теза застосовується до світу досвіду де наявне лише скінченне обумовлене та скінчене. В діалектиці Гегеля поняття антиномії було перетворене в поняття протирічча що синтетично вирішується. Гегель намагався показати що походження багатоманітного з єдиного може бути предм етом раціонального пізнання інтрументом якогоє логічне мислення основною формою поняття. Оскільки поняття з сомого початку є тотожністю протилежностей то саморозвитток поняття підкоряється...
25218. Інтенціональність як універсальна характеристика свідомості 22.5 KB
  Інтенціональність як універсальна характеристика свідомості Інтенціональність означає напруженість спрямованість. Інтенційність традиційно вважається характеристикою свідомості. Інтенційність підкреслює цілісність свідомості. Не буває свідомості самої по собі.
25219. Типологія знання. Особливості наукового пізнання 25 KB
  Особливості наукового пізнання. Знання – форма духовного засвоєння результатів пізнання процесу відображення дійсності що характеризується усвідомленням їх істинності. Рефлексія – відображення термін для позначення такої риси людського пізнання як дослідження самого пізнавального акту діяльності самопізнання що дає змогу розкрити специфіку духовного світу людини. пізнання наук.
25220. Поняття розсудку та розуму в філософії Канта 27.5 KB
  Поняття розсудку та розуму в філософії Канта Вчення про розсудок і розсум Кант викладає в €œКритиці чистого розуму € в частині €œтрансцендентальна логіка€. Проблема розсуду розглядається Кантом в розділі трансцендентальна аналітика а розуму – в трансцендентальній діалектиці. Хоча чуттєвість і мислення зовсім різні пізнавальні здібності проте знання може виникнути тільки завдяки поєднанню чуттєвості і розуму. Поняття розуму – трансцендентальні ідеї.
25221. САМОСВІДОМІСТЬ 37.5 KB
  Відокремлюючи сутності від даностей за допомогою мислення у східній традиції відстороняючись від миру Я у розумінні простраивает суб'єктивне відношення до предмета іншому й собі як рефлексирование переінтерпретацію й реорганізацію значеннєвих структур свого буття у східній традиції знімаючи суб'єктивне й інші прив'язки до зовнішнього миру а тим самим і самою можливістю Я . до явного але не через роботу із предметними втримуваннями неясними або навпаки самоочевидними що є проблема й завдання когнітивних практик стратегій...
25222. Самосвідомість в житті людини та суспільства 29.5 KB
  Самосвідомість в житті людини та суспільства Самосвідомість – це пізнання і оцінкам людини самої себе як мислячого і діяльнісного суб’кту. Самосвідомість – неві’ємна с торона свідомості виражає данність суб’єктивної реальності свідомості самому суб’єкту. Самосвідомість передбачає емоційноціннісне і діяльніснорегулятивне відношення до себе. Самосвідомість проходить ряд етапів у своєму розвитку: 1 домовленневий рівень – усвідомлення своєї фізичної самототожності меж свого тіла; 2 усвідомлення себе як суб’єкта дії ус відомлення своїх...
25223. Платон. «Парменід»: основні ідеї 22 KB
  Парменід: основні ідеї Головне питання твору: що є Єдине Це питання тісно пов’язане з розумінням Платона буття та світу ідей. Буття для Платона вічне незмінне недоступне чуттєвому сприйняттю і відкривається лише розумовому пізнанню. Буття множинне. Це можливе завдяки Єдинему яке за Платоном не співпадає з розумінням буття.
25224. Розвиток уявлень про природу категорій в історії філософії 29 KB
  Розвиток уявлень про природу категорій в історії філософії Категорії – форма узагальнення понять фундаментальні поняття що формують умови можливості досвідного знання і мають апріорний характер універсальні форми синтезу знання Аристотель – 10 категорій опис та визначення: субстанція кількість якість відношення місце час положення стан дія страждання схеми висловлювань про суще Метафізичні категорії – онтологічна характеристика буття Метафізика€ Арістотеля Стоїки – звуження вчення про категорії Аристотеля до вчення про роди...
25225. Поняття духу в філософії (Гегель, Шелер, Бердяєв). Цілераціональна і цінніснораціональна дія 30.5 KB
  Поняття духу в філософії Гегель Шелер Бердяєв. Цілераціональна і цінніснораціональна дія Поняття духу є центральним у філософії Гегеля. Сутність духу в самосвідомості самопізнання. Першопричина – Абсолютний Дух Абсолютна ідея діяльність абсолютної ідеї – мислення ціль – самопізнання Протиставлення: Душа Дух зв’язок через мислення Душа має здатність сходження на рівень Духу 3 стадії розвитку Духу: суб’єктивний – індивід – дух замкнений в собі відособлений від зовнішнього світу антропологія феноменологія психологія практичний...