75909

В чем причины кризиса советской экономики в 1980-е гг.? Системный кризис, падение цен на нефть, нерентабельность производства, экстенсивный характер развития? Причины субъективные и объективные

Доклад

История и СИД

Системный кризис падение цен на нефть нерентабельность производства экстенсивный характер развития Причины субъективные и объективные. Проблемы экономического развития были вызваны рядом причин: Системный кризис. В условиях догоняющего развития без демократических свобод при отсутствии гражданского общества в СССР произошла подмена цели средствами главной жертвой которой стала свобода как необходимое хотя и не единственное условие развития человека его инициативы и предприимчивости. Советская модель хозяйствования лишенная...

Русский

2015-01-26

15.55 KB

4 чел.

В чем причины кризиса советской экономики в 1980-е гг.? Системный кризис, падение цен на нефть, нерентабельность производства, экстенсивный характер развития? Причины субъективные и объективные.

 К концу «эры Брежнева» крайне неблагополучное состояние советской экономики было очевидным. Проблемы экономического развития были вызваны рядом причин:

 Системный кризис. С приходом к власти М.С. Горбачева односторонность, а в конечном счете тупиковость советской модели модернизации была для нового руководства достаточно очевидной. Государство, власть, «верхи», а не общество, народ являлись главным инициатором и проводником реформ. Необходимость догнать Запад диктовала более высокий темп индустриализации, огромные инвестиции в тяжелую индустрию. Это в конечном счете оборачивалось неразвитостью социальной сферы и общественных сил, заинтересованных в переменах, закрывало всякую легальную возможность формирования и деятельности оппозиции.

 В условиях «догоняющего развития», без демократических свобод, при отсутствии гражданского общества в СССР произошла подмена цели средствами, главной жертвой которой стала свобода как необходимое, хотя и не единственное условие развития человека, его инициативы и предприимчивости.

 Вместо расширения индивидуальных и коллективных свобод целью советской модернизации в 1930–50-е гг. становится выборочное заимствование технических и организационных достижений более развитых западных стран. Без соответствующих им естественных форм жизнедеятельности западных обществ, таких как рынок, гражданское общество, правовое государство, технические и технологические заимствования лишь маскировали прогрессирующее отставание СССР от передовых стран Запада, ставили его в заведомо проигрышную позицию вечно догоняющего.

 Падение цен на нефть. В начале 1970-х гг. произошло многократное подорожание энергоносителей. Это заставило развитые государства мира быстро осуществить структурную перестройку промышленности, перейти на новую организацию производства, освоить ресурсосберегающие и так называемые высокие технологии.

 Советская модель хозяйствования, лишенная гибкости и внутренних импульсов саморазвития, не смогла ответить тем же: обеспечить в новых условиях высокую эффективность экономики.

 Экстенсивный характер развития и недовнедренность достижений научно-технического прогресса. Экономика была плохо сбалансирована, требовала для своего роста постоянного наращивания производственных ресурсов. Тяжелая и сырьевая отрасли промышленности, а также ВПК, представлявший собой «государство в государстве», совершенно замкнутую технологическую группу, развивались успешно, чего нельзя было сказать о гражданских отраслях машиностроения, практически лишенных притока новейших технологий и обреченных на отставание.

 Нерентабельность производства. Например, в сельском хозяйстве: хронически отставал аграрный сектор экономики. Страна, имея более половины мировых площадей черноземов (в 1985 г. площадь всех сельхозугодий СССР составляла 607,8 млн га, из них 227,1 млн га пашни), не могла накормить население, создать надежную базу для развития индустрии и сферы услуг. СССР покупал хлеб за рубежом, хотя собственный урожай нередко уходил под снег.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84536. Спряження збудження і скорочення в міокарді. Механізми скорочення і розслаблення міокарду 44.46 KB
  Тобто ПД викликає скорочення таким чином: ПД поширюється по мембрані ТКМЦ в тому числі і по мембрані Ттрубочок відкриття кальцієвих каналів саркоплазматичного ретикулума СПР вихід йонів кальцію із СПР підвищення концентрації йонів кальцію в міоплазмі з 108 до 105 моль л дифузія йонів кальцію до скоротливих білків протофібрил взаємодія з регуляторними білками з тропоніном зміна третинної структури тропоніну та тропоміозину відкриття активних центрів актину взаємодія активних головок міозину з активними центрами актину...
84537. Векторна теорія формування ЕКГ. ЕКГ, відведення. Походження зубців, сегментів, інтервалів ЕКГ 42.75 KB
  ЕКГ відведення. Походження зубців сегментів інтервалів ЕКГ. Крива змін цієї різниці потенціалів в часі називається електрокардіограмою ЕКГ.
84538. Серцевий цикл, його фази, їх фізіологічна роль. Показники насосної функції серця і методи їх дослідження 58.82 KB
  Показники насосної функції серця і методи їх дослідження. Його будова повністю пристосована для виконання функцій насоса: СЕРЦЕ насос ШЛУНОЧКИ ПЕРЕДСЕРДЯ КЛАПАНИ Резервуарна функція Забезпечення одностороннього току крові Насосна функція ХОК який є адекватним потребам організму Таким чином насосну функцію виконують перш за все шлуночки серця. Серце як насос працює циклічно мають місце ритмічне чергування систоли скорочення та діастоли розслаблення відділів серця. Чергування систоли та діастоли різних відділів серця можна...
84539. Характеристика періодів і фаз СЦ 47.19 KB
  Починається скорочення передсердя з мязевих пучків які охоплюють гирла вен; це попереджує рух крові по градієнту тиску із передсердя в вени так як клапани тут відсутні. і внаслідок цього в шлуночок надходить остання порція крові яка складає від 8 до 30 від всього обєму крові що надходить в шлуночок при його діастолі. Тому напруження міокарду шлуночка і тиск в ньому не змінюється не відбувається рух крові через порожнини серця; не змінюється положення клапанів. В стані спокою в шлуночку знаходиться близько 150 мл крові.
84540. Показники насосної функції серця і методи іх дослідження 42.01 KB
  Цей показник можна визначити за допомогою ехокардіографії тетраполярної реографії не інвазивні методи за допомогою методу розведення барвника внутрішньовенно вводять певні барвники і по динаміці зміни її концентрації в крові розраховують ХОК а також за допомогою методу Фіка він заснований на визначенні хвилинного поглинання кисню організмом людини і на визначенні артеріовенозної різниці вмісту кисню; для визначення а в різниці необхідно провести зондування правого передсердя для отримання змішаної венозної крові; далі розрахунок...
84541. Роль клапанів серця у гемодинаміці. Тони серця, механізми їх походження ФКГ, її аналіз 42.92 KB
  Клапани розташовані при вході та при виході обох шлуночків серця. Мітральний та трьохстулковий клапани перешкоджають зворотньому закиду крові регургітації крові в передсердя під час систоли шлуночків. Перший систолічний тон виникає на початку систоли шлуночків. Його формують такі компоненти: закриття стулок передсердношлуночкового клапану; це основний компонент першого тону дає осциляції найбільшої висоти виникає на межі фаз ізометричного та асинхронного скорочень; міокардіальний компонент повязаний із напруженням та вібрацією...
84542. Артеріальний пульс, його походження СФГ, її аналіз 43.09 KB
  При аналізі СФГ враховують перш за все стан стінок крупних артеріальних судин. Про це можна судити за конфігурацією СФГ вираженості окремих її хвиль. Розрахунок тривалості серцевого циклу проводять по полікардіограмі синхронно зареєстровані ЕКГ ФКГ СФГ.
84543. Регуляція діяльності серця. Міогенні та місцеві нервові механізми регуляції діяльності серця 40.8 KB
  Міогенні та місцеві нервові механізми регуляції діяльності серця. Баланс притоку та відтоку крові притік крові до серця по венозних судинах; відтік за рахунок активного вигнання крові шлуночками серця; 2. Рівний хвилинний обєм крові ХОК правого та лівого відділів серця; 3.
84544. Місцеві міогенні механізми регуляції серцевої діяльності 48.71 KB
  Залежність ССС від вихідної довжини КМЦ. Залежність ССС від опору вигнанню рівня артеріального тиску. Залежність ССС від ЧСС. Тому суть цього механізму можна викласти так: чим більше крові притікає до серця під час діастоли тим більша вихідна довжина КМЦ тим більша ССС СО.