7593

Логічний аналіз імен

Лекция

Логика и философия

Взагалі всі ознаки в логіці підрозділяються на відмінні і суттєві. Відмінна ознака відрізняє певні предмети від усіх інших. Суттєві ознаки виражають якісну специфіку предмета, його сутність. Кожна суттєва ознака є відмінною але не навпаки. У змісті імені фіксується лише суттєві ознаки.

Украинкский

2013-01-26

43 KB

6 чел.

Логічний аналіз імен.

Загальна характеристика імені, його структура.

  •  Ім'я – це слово чи словосполучення яке позначає предмет, клас предметів, річ, явище, процес, властивість, відношення і т.і.

Ім'я виражає в мові таку форму думки, як поняття. Вважається, що ми розуміємо річ, процес тільки тоді, якщо ми маємо поняття.

Кожне ім'я має зміст і обсяг.

Зміст імені – це сукупність суттєвих ознак, які притаманні всім предметам, що позначаються цим іменем.

Взагалі всі ознаки в логіці підрозділяються на відмінні і суттєві. Відмінна ознака відрізняє певні предмети від усіх інших. Суттєві ознаки виражають якісну специфіку предмета, його сутність. Кожна суттєва ознака є відмінною але не навпаки. У змісті імені фіксується лише суттєві ознаки.

Обсяг імені – це сукупність або клас предметів, кожному з яких притаманні ознаки, що зафіксовані в змісті імені.

Структуру імені можна порівняти із структурою знаку (пожна провести такі паралелі: зміст імені – смисл знака, обсяг імені – денотант знака)

В логіці існує багато класифікацій імен (ми розглянемо лише декілька).

На підставі кількісної характеристики імені, вони підрозділяються на одиничні, загальні і порожні. В обсяг одиничного імені входить лише один предмет (напр. Перша світова війна, засновник традиційної логіки). В обсяг загального імені входить більше, ніж один предмет (напр. університет). В обсязі порожніх імен немає жодного реально існуючого предмета (напр. матеріальна точка, абсолютно чорне тіло, кентавр)

На підставі типу обсягу, імена поділяються на конкретні і абстрактні. Обсягом конкретного імені виступає предмет чи клас предметів (напр. здорова людина). Обсяг абстрактного імені – це властивості предметів або відношення між ними (напр. здоров'я).

Якщо абстрактним іменам приписують предметне реальне існування, то виникає помилка гіпостазування. Вона полягає в намаганні відшукати в дійсному світі річ, яка б відповідала абстрактному імені.

На підставі змісту імені, вони бувають порівняні і непорівняні. Порівняні імена мають спільні родові ознаки (напр. вуж і сокіл обоє є тваринами). У непорівняних понять немає спільних родових ознак (напр. людина і камінь).

Відношення між іменами.

Певні відношення встановлюються лише між порівняними іменами, які поділяють на множину сумісних імен і множину несумісних імен. Якщо обсяги декількох імен мають хоча б один спільний елемент, то такі імена будуть сумісними. Обсяги сумісних імен повністю або частково співпадають. Якщо ж обсяги декількох імен не мають жодного спільного елемента, то такі імена будуть несумісними.

Існує три типи відношень між сумісними іменами.

1) Відношення тотожності. Тотожними називають такі імена, які хоча і мають різний зміст, але їх обсяги повністю співпадають.

Наприклад, вранішня зірка і вечірня зірка. Зміст різний (оскільки йдеться про дві зірки, одна сходить вранці, інша – ввечері), а обсяг однаковий (оскільки в обох випадках йдеться про планету Венера).

2) Відношення підпорядкування характеризує відношення між родовим іменем, та іменем, що виражає один із видів цого роду. Обсяг видового імені включається до обсягу родового, однак не вичерпує його (наприклад, родове ім'я – людина, видове – художник). У відношенні підпорядкування не перебувають імена, які виражають співвідношення частини і цілого, оскільки між такими іменами відсутній родо-видовий зв'язок (наприклад, університет і філософський факультет, книга і сторінка книги), оскільки в даному випадку частина не носить всіх ознак цілого.

3) Відношення перетину характеризує імена, обсяги яких частково співпадають, тобто в обсягах цих двох імен є спільні елементи, але кожне ім'я включає також елементи, які не входять до обсягу іншого імені (наприклад, вчений і художник).

Між несумісними іменами також існує три типи відношення.

1) Відношення співпідпорядкування – характеризує відношення між іменами, які є різними видами одного роду. В даному випадку обсяги видових імен не співпадають, але повністю включаються до обсягу родового імені (наприклад, родове ім'я – університет, видові імена – Київський університет та Львівський університет).

2) Відношення протилежності – характеризує імена, зміст яких відрізняється найвищою мірою:

а) сума обсягів протилежних імен не вичерпує обсяг родового імені.

б) обсяги протилежних імен є двома крайніми видами в множині видів, які виділяються в межах роду на підставі деякої ознаки

в) одне з таких імен містить в собі ознаки, які не просто заперечують ознаки іншого імені, але й замінюють їх на протилежні;

Наприклад: білий та чорний.

3) Відношення протиріччя – характеризує два імені, які є видами одного роду, але на відміну від відношення протилежності, сума обсягів цих імен повністю вичерпує обсяг родового імені, а зміст одного просто заперечує зміст іншого.

За допомогою колових схем Ейлера можна встановлювати відношення не лише між двома, а й більшою кількістю імен.

Наприклад,

 А – планета;

 B - планета Сонячної системи;

 C – Земля;

 D – супутник;

 E – штучний супутник;

 F – Місяць;

 K – небесне тіло.

Самостійно (на лекції):

А – чоловік;

В – син

 C – онук

 D – батько

E – дідусь

F – дядько

 K – брат

Операції з іменами.

Обмеження – це така логічна операція, коли відбувається перехід від родового імені, імені з більшим обсягом, до видового імені, імені з меншим обсягом але багатшим змістом, оскільки в процесі обмеження до змісту родового імені додаються деякі специфічні видові ознаки. Границею обмеження є одиничні імена.

Зворотньою до операції обмеження є операція узагальнення. В результаті узагальнення здійснюється перехід від видового імені, імені з меншим обсягом, до родового імені, імені з більшим обсягом але меншим змістом, оскільки зміст даного видового імені позбавляється специфічних видових ознак. Межею узагальнення є категорії – такі найбільш загальні імена, для яких важко відшукати родове ім'я.


К

B

C

D

E

 F


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82256. Рациональное, объективное, истинное в социально-гуманитарных науках 28.02 KB
  Социальное познание является частным видом научного познания подчиняющимся его критериям и законам. Социальное познание неразрывно связано с предметными справедливо несправедливо добро зло субъективными установки взгляды нормы цели ценностями на основе которых осуществляется познание объекта. Таким образом социальное познание объективно так как изучение объекта общества на определенном этапе развития происходит на основе объективных критериев и законов характерных для научного познания в целом. Социальное познание рационально...
82257. Классическая и неклассическая концепция истины. Экзистенциальная истина, истина и правда 39.28 KB
  Стержень классической концепции истины принцип соответствия знания действительности. Исследования показали возможность применения классической концепции истины к любым мыслимым мирам но в этом случае она должна быть уточнена следующим образом. Для классической концепции истины характерны следующие принципы: действительность не зависит от мира знания; между нашими мыслями и действительностью можно установить однозначное соответствие; существует критерий установления соответствия мыслей действительности; сама теория соответствия...
82258. Проблемы истины в свете практичкского применения. Плюрализм и социологическое требование отсутствия монополии на истину 38.38 KB
  Так что же такое истина Имеются разные понимания истины. Вот некоторые из них: Истина это соответствие знаний действительности; Истина это опытная подтверждаемость; Истина это свойство самосогласованности знаний; Истина это полезность знания его эффективность; Истина это соглашение. Первое положение согласно которому истина есть соответствие мыслей действительности является главным в классической концепции истины.
82259. Объяснение и понимание как следствие коммуникативности науки. Природа и типы объяснений. Объяснение как функция теории и её результат 37.73 KB
  Понимание нельзя смешивать с тем что называют озарением инсайтом интуицией хотя все это есть в процессе понимания. Наряду с описанием объяснением истолкованием интерпретацией понимание относится к основным процедурам функционирования научного знания. Поэтому понимание не следует отождествлять с познанием понять значит выразить в логике понятий или смешивать с процедурой объяснения хотя они и связаны между собой.
82260. Понимание в гуманитарных науках, необходимость обращения к герминевтике как « органону наук о духе»(В.Дильтей, Г.Гадамер) 39.83 KB
  Дильтей 1833-1911 который предпринял попытку расширить герменевтику до ее понимания как общенаучной философской дисциплины. Понимание внутреннего мира осуществляется при помощи интроспекции а для понимания культуры прошлого необходима герменевтика. Два вида понимания рассуждал Дильтей отражают собой два имеющихся комплекса наук: наук о духе и наук о природе. Концепцию логических форм интерпретации Дильтей предваряет исследованием проявлений жизни и форм понимания.
82261. Объяснение и понимание в социологии, исторической, экономической и юридической науках, психологии, филологии, культурологи 33.73 KB
  Степина в качестве ведущих элементов структуры теории рассматриваются теоретические схемы представленные относительно независимо в языке содержательного описания либо в форме математических зависимостей на языке формул. Так основание физической теории составляют математический формализм первый слой фундаментальная теоретическая схема второй слой они всегда взаимообусловлены. Развитая теория строится на основе синтеза частных теоретических схем которые предстают как выводимые или конструируемые из фундаментальной теоретической схемы...
82262. Герменевтика – наука о понимании и интерпритации текста. Текст как особая реальность и «еденица» анализа социально – гуманитарного знания 37.79 KB
  Изначальная многозначность любого текста а она характерна даже для научных текстов что обыгрывается в современном постмодернизме становится в философии предметом особого направления которое обозначается как герменевтика. Внешне общая парадигма герменевтических устремлений реализуется в антисциентистском направлении но не в плане простого отказа от использования научной методологии при исследовании текста а в плане утверждения идеи о необходимости обязательного дополнения такого исследования субъективистскими компонентами. Сами тексты...
82263. Язык социально-гуманитарных наук. Языковая картина мира и «языковые игры» 34.44 KB
  проблемы природы языка принципов и законов его функционирования начинают изучаться лингвистами логиками психологами и философами. Таким образом для языкознания важными вопросами становятся вопросы семантики а также проблемы взаимосвязи языка и мышления языка и предметного мира. Так швейцарский лингвист Фердинанд де Соссюр 18571913 указывает на то что предметом изучения лингвистики становится имманентная реальность языка. Также проблемы языка в первую очередь выдвигаются в логике.
82264. Интерпритация как придание смысла, значения высказываниям, текстам, явлениям, событиям 40.1 KB
  Это внешняя сторона интерпретации. Выделяя к качестве предмета изучения исторического познания текст мы не должны сводить процедуру интерпретации к набору грамматических языковых игр Л. Объективный план интерпретации как операции мышления представлен с одной стороны предметом исследования а с другой операциональным или формально логическим каркасом своего рода алгоритмом системой стандартных шагов правит принципов и приемов субъекта познания в ходе познавательной деятельности. Общепризнанным каноном процесса интерпретации в...