7593

Логічний аналіз імен

Лекция

Логика и философия

Взагалі всі ознаки в логіці підрозділяються на відмінні і суттєві. Відмінна ознака відрізняє певні предмети від усіх інших. Суттєві ознаки виражають якісну специфіку предмета, його сутність. Кожна суттєва ознака є відмінною але не навпаки. У змісті імені фіксується лише суттєві ознаки.

Украинкский

2013-01-26

43 KB

6 чел.

Логічний аналіз імен.

Загальна характеристика імені, його структура.

  •  Ім'я – це слово чи словосполучення яке позначає предмет, клас предметів, річ, явище, процес, властивість, відношення і т.і.

Ім'я виражає в мові таку форму думки, як поняття. Вважається, що ми розуміємо річ, процес тільки тоді, якщо ми маємо поняття.

Кожне ім'я має зміст і обсяг.

Зміст імені – це сукупність суттєвих ознак, які притаманні всім предметам, що позначаються цим іменем.

Взагалі всі ознаки в логіці підрозділяються на відмінні і суттєві. Відмінна ознака відрізняє певні предмети від усіх інших. Суттєві ознаки виражають якісну специфіку предмета, його сутність. Кожна суттєва ознака є відмінною але не навпаки. У змісті імені фіксується лише суттєві ознаки.

Обсяг імені – це сукупність або клас предметів, кожному з яких притаманні ознаки, що зафіксовані в змісті імені.

Структуру імені можна порівняти із структурою знаку (пожна провести такі паралелі: зміст імені – смисл знака, обсяг імені – денотант знака)

В логіці існує багато класифікацій імен (ми розглянемо лише декілька).

На підставі кількісної характеристики імені, вони підрозділяються на одиничні, загальні і порожні. В обсяг одиничного імені входить лише один предмет (напр. Перша світова війна, засновник традиційної логіки). В обсяг загального імені входить більше, ніж один предмет (напр. університет). В обсязі порожніх імен немає жодного реально існуючого предмета (напр. матеріальна точка, абсолютно чорне тіло, кентавр)

На підставі типу обсягу, імена поділяються на конкретні і абстрактні. Обсягом конкретного імені виступає предмет чи клас предметів (напр. здорова людина). Обсяг абстрактного імені – це властивості предметів або відношення між ними (напр. здоров'я).

Якщо абстрактним іменам приписують предметне реальне існування, то виникає помилка гіпостазування. Вона полягає в намаганні відшукати в дійсному світі річ, яка б відповідала абстрактному імені.

На підставі змісту імені, вони бувають порівняні і непорівняні. Порівняні імена мають спільні родові ознаки (напр. вуж і сокіл обоє є тваринами). У непорівняних понять немає спільних родових ознак (напр. людина і камінь).

Відношення між іменами.

Певні відношення встановлюються лише між порівняними іменами, які поділяють на множину сумісних імен і множину несумісних імен. Якщо обсяги декількох імен мають хоча б один спільний елемент, то такі імена будуть сумісними. Обсяги сумісних імен повністю або частково співпадають. Якщо ж обсяги декількох імен не мають жодного спільного елемента, то такі імена будуть несумісними.

Існує три типи відношень між сумісними іменами.

1) Відношення тотожності. Тотожними називають такі імена, які хоча і мають різний зміст, але їх обсяги повністю співпадають.

Наприклад, вранішня зірка і вечірня зірка. Зміст різний (оскільки йдеться про дві зірки, одна сходить вранці, інша – ввечері), а обсяг однаковий (оскільки в обох випадках йдеться про планету Венера).

2) Відношення підпорядкування характеризує відношення між родовим іменем, та іменем, що виражає один із видів цого роду. Обсяг видового імені включається до обсягу родового, однак не вичерпує його (наприклад, родове ім'я – людина, видове – художник). У відношенні підпорядкування не перебувають імена, які виражають співвідношення частини і цілого, оскільки між такими іменами відсутній родо-видовий зв'язок (наприклад, університет і філософський факультет, книга і сторінка книги), оскільки в даному випадку частина не носить всіх ознак цілого.

3) Відношення перетину характеризує імена, обсяги яких частково співпадають, тобто в обсягах цих двох імен є спільні елементи, але кожне ім'я включає також елементи, які не входять до обсягу іншого імені (наприклад, вчений і художник).

Між несумісними іменами також існує три типи відношення.

1) Відношення співпідпорядкування – характеризує відношення між іменами, які є різними видами одного роду. В даному випадку обсяги видових імен не співпадають, але повністю включаються до обсягу родового імені (наприклад, родове ім'я – університет, видові імена – Київський університет та Львівський університет).

2) Відношення протилежності – характеризує імена, зміст яких відрізняється найвищою мірою:

а) сума обсягів протилежних імен не вичерпує обсяг родового імені.

б) обсяги протилежних імен є двома крайніми видами в множині видів, які виділяються в межах роду на підставі деякої ознаки

в) одне з таких імен містить в собі ознаки, які не просто заперечують ознаки іншого імені, але й замінюють їх на протилежні;

Наприклад: білий та чорний.

3) Відношення протиріччя – характеризує два імені, які є видами одного роду, але на відміну від відношення протилежності, сума обсягів цих імен повністю вичерпує обсяг родового імені, а зміст одного просто заперечує зміст іншого.

За допомогою колових схем Ейлера можна встановлювати відношення не лише між двома, а й більшою кількістю імен.

Наприклад,

 А – планета;

 B - планета Сонячної системи;

 C – Земля;

 D – супутник;

 E – штучний супутник;

 F – Місяць;

 K – небесне тіло.

Самостійно (на лекції):

А – чоловік;

В – син

 C – онук

 D – батько

E – дідусь

F – дядько

 K – брат

Операції з іменами.

Обмеження – це така логічна операція, коли відбувається перехід від родового імені, імені з більшим обсягом, до видового імені, імені з меншим обсягом але багатшим змістом, оскільки в процесі обмеження до змісту родового імені додаються деякі специфічні видові ознаки. Границею обмеження є одиничні імена.

Зворотньою до операції обмеження є операція узагальнення. В результаті узагальнення здійснюється перехід від видового імені, імені з меншим обсягом, до родового імені, імені з більшим обсягом але меншим змістом, оскільки зміст даного видового імені позбавляється специфічних видових ознак. Межею узагальнення є категорії – такі найбільш загальні імена, для яких важко відшукати родове ім'я.


К

B

C

D

E

 F


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

2463. Відокремлені додатки 59.5 KB
  Мета організації уроку. Сформувати поняття про відокремлений додаток, навчити оформляти відокремлені додатки на письмі та використовувати набуті уміння на практиці.
2464. Степан Васильченко. Свекор 54 KB
  Ознайомити учнів з фактами життя письменника, які вплинули на формування світогляду, специфікою його майстерності та із змістом оповідання Свекор, розвивати навички виразного читання, переказу прозових творів; виховувати почуття любові, злагоди, взаємодопомоги та турботи у сім’ї.
2465. Письмовий твір-роздум на морально-етичну чи суспільну теми публіцистичного стилю 39 KB
  Мета організації уроку. Удосконалювати вміння учнів продукувати письмовий твір-роздум на морально-етичну тему, розвивати усне і писемне мовлення, сформувати в учнів вміння виділяти в тексті всі компоненти роздуму, розуміти їх призначення в організації висловлювання, а потім свідомо відтворювати їх у власному мовленні.
2466. Усний твір, що містить опис тварини. 33.38 KB
  Мета організації уроку. Сформувати в учнів поняття про опис зовнішності тварини; навчити правильно будувати текст-опис зовнішності тварини, через зовнішність описати її характер, знаходити основне, неповторне в образі конкретної тварини і описувати свої спостереження.
2467. Загальновживані (нейтральні) та стилістично забарвлені слова. 33.86 KB
  Мета організації уроку. Сформувати в учнів поняття про загальновживані та стилістично забарвлені слова, навчити розпізнавати і використовувати їх у власному мовленні, виховувати любов до слова.
2468. Розряди займенників за значенням 30.37 KB
  Мета організації уроку. Сформувати загальне поняття про розряди займенників, їх диференційні ознаки, повторити співвідносні з ними частини мови, закріпити поняття про текст і використання займенників як засобів зв’язку в ньому.
2469. Омоніми та їх використання 25.79 KB
  Мета організації уроку: розширити уявлення учнів про омоніми; поглибити отримані на попередньому уроці знань, навчити учнів розрізняти омоніми, свідомо підходити до розуміння значення і використання омонімів у мовленні.
2470. Групи сполучників за будовою. Конспект уроку 23.85 KB
  Мета організації уроку: згадати про службові частини мови, а саме про сполучник, сформувати в учнів поняття про класифікації сполучників, зокрема за будовою.
2471. Неозначені й заперечні займенники, їх утворення. Дефіс у неозначених займенниках 23.9 KB
  Мета організації уроку. Дати відомості про творення та вживання неозначених і заперечних займенників, формувати вміння визначити орфограми Дефіс у неозначених займенниках та обгрунтувати вибір написання відповідними орфографічними правилами, розвивати зорову і слухову увагу,спостережливість, культуру усного і писемного мовлення.