75956

Сентябрьско-октябрьский кризис 1993: истоки и пути решения

Доклад

История и СИД

были внесены многочисленные поправки ограничивавшие полномочия президента. на VII съезде народных депутатов заставили президента убрать из правительства Е. Степанков осудили действия президента. пытался отрешить президента от должности но должного количества голосов не набралось.

Русский

2015-01-26

15.95 KB

0 чел.

Сентябрьско-октябрьский кризис 1993: истоки и пути решения

   Политическая борьба проходила в форме противостояния законодательной (Съезд народных депутатов РФ и Верховный Совет РФ) и исполнительной (президент РФ Ельцин и российское правительство) властей. В Конституцию РСФСР 1978 г. были внесены многочисленные поправки, ограничивавшие полномочия президента. Законодатели настаивали на корректировке происходивших реформ и в декабре 1992 г. на VII съезде народных депутатов заставили президента убрать из правительства Е. Т. Гайдара. Главой правительства стал В. С. Черномырдин. Ельцин тяготился контролем со стороны Советов. В декабре 1992 г. президент обвинил депутатов в саботаже реформ и пытался расколоть съезд, покинув его заседания. Но за президентом пошла меньшая часть депутатов. В марте 1993 г. президент пытался ввести особый порядок управления страной, но вице-президент А. В. Руцкой, Председатель Верховного Совета РФ Р. И. Хасбулатов, председатель Конституционного суда В. Д. Зорькин, Генеральный прокурор РФ В. Л. Степанков осудили действия президента. Внеочередной IX съезд народных депутатов 26 марта 1993 г. пытался отрешить президента от должности, но должного количества голосов не набралось. Не дал однозначных результатов и всероссийский референдум. С весны 1993 г. в центре политической борьбы оказалась подготовка проекта новой конституции. Президентская команда вместо подготовленного проекта конституции разработала новый проект, в котором последовательно проводилась идея президентской республики. Другие проекты игнорировались. Провалом закончилось конституционное совещание летом 1993 г. Возникла тупиковая ситуацияю.   21 сентября 1993 г. Президент своим указом объявил о прекращении полномочий Съезда народных депутатов и Верховного Совета РФ. В ночь на 23 сентября 1993 г. X Чрезвычайный съезд народных депутатов отстранил Б. Н. Ельцина от должности и привел к присяге в качестве главы государства вице-президента А. В. Руцкого. Законодатели и Конституционный суд РФ квалифицировали действия исполнительной власти (президента и правительства) как государственный переворот. Вечером 3 октября сторонники Верховного Совета захватили здание московской мэрии и пытались взять штурмом телецентр «Останкино». Однако сил у Верховного Совета оказалось недостаточно. Военные остались на стороне президента. Белый дом, здание, в котором размешался Верховный Совет РФ, находился в осаде, а 4 октября правительственные войска после танкового обстрела заняли его. В ходе военных столкновений в Москве, по официальным данным, погибло около 150 человек. Многие видные деятели оппозиции были арестованы.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33489. Помилка в кримінальному праві 27 KB
  Юридична помилка полягає в неправильному уявленні особи про юридичні властивості вчиненого, його правову характеристику
33490. Класифікація злочинів 27.5 KB
  Формальний критерій певний вид і розмір покарання типовий такий що найбільш повно відображає тяжкість конкретної групи категорії злочинів. Так для злочинів невеликої тяжкості закон передбачає як граничний критерій покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше більш м'яке покарання; для злочинів середньої тяжкості покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років; для тяжких злочинів покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років а для особливо тяжких покарання у...
33491. Кримінальна відповідальність 31 KB
  Кримінальній відповідальності підлягає лише особа винна у вчинені злочину або така що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння ч. Ознаки кримінальної відповідальності: 1 це особливий елемент у механізмі кримінальноправового регулювання в межах якого здійснюється реагування держави на вчинений особою злочин; 2 офіційна оцінка поведінки особи як злочину а її самої як злочинця може здійснюватись лише судом в обвинувальному вироку ч. Кримінальну правовідносини що знаменує собою...
33492. Наука кримінального права 30 KB
  Науку кримінального права як систему кримінальноправових поглядів ідей уявлень і понять слід відрізняти від кримінального права як системи сукупності юридичних норм галузі права. Саме наука кримінального права вивчаючи кримінальне законодавство з'ясовуючи його соціальне призначення характер усіх його інститутів їх ефективність виявляє практичне значення кожної норми прогалини в правовому регулюванні досліджує проблеми вдосконалення кримінальноправових норм. Предметом науки кримінального права є такі соціальні явища як злочин і...
33493. Незакінчений злочин 32 KB
  Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин ч. У літературі незакінчений злочин нерідко називають: попередньою злочинною діяльністю розпочатим незавершеним злочином невдалою діяльністю у вчиненні злочину. Незакінчений злочин готування до злочину і замах на злочин це не здійснена можливість завдання шкоди об'єкту посягання.
33494. Необхідна оборона 27.5 KB
  підстава необхідної оборони складається з двох елементів а саме: 1 суспільно небезпечного посягання і 2 необхідності е його негайному відверненні чи припиненні Ознаки необхідної оборони визначені в ст. 36 КК характеризують: 1 мету оборони; 2 спрямованість об'єкт заподіяння шкоди; 3 характер дій того хто захищається; 4 своєчасність і 5 співрозмірність оборони. Мета необхідної оборони. 36 КК метою необхідної оборони є захист охоронюваних законом прав та інтересів особи яка захищається або іншої особи а також суспільних...
33495. Обєкт злочину 44 KB
  Об‘єкт як елемент складу злочину – це цінності що охороняються кримінальним законом проти яких спрямоване злочинне діяння і яким воно може заподіяти або спричинити шкоду. Структура об‘єкта злочину та функціональне значення його компонентів: Охоронювані кримінальним законом цінності: 1.ПредметиНа що діє суб‘єкт злочину посягаючи на блага.
33496. Обєктивна сторона 30 KB
  Обєктивна сторона злочину — це зовнішня сторона (зовнішнє вираження) злочину, що характеризується суспільна небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільна небезпечними наслідками, причинним
33497. Обмеження волі 25 KB
  Обмеження волі (ст. 61 КК) — це основний вид покарання, який полягає в триманні засудженого в кримінально-виконавчій установі відкритого типу — виправному центрі (статті 11, 16, 56 КВК) без ізоляції від суспільства