75963

Эволюция партийно-политической системы РФ в начале 21 века

Доклад

История и СИД

Резкий рост численности партий. При этом реальное влияние на политический процесс, включая законотворческую деятельность, оказывали не более пяти-шести партий. Как показала практика избирательных кампаний, многие партии изначально создавались для сугубо политтехнологических целей

Русский

2015-01-26

18.23 KB

9 чел.

Эволюция партийно-политической системы РФ в начале 21 в.

1. С момента своего формирования в 1990-х гг. российская политическая система неизменно носит многопартийный характер.

2. Можно выделить 3 этапа формирования.

Первый этап ( этап «первичной многопартийности» (до 2001 г.))

Черты этапа:

  1.  резкий рост численности партий. При этом реальное влияние на политический процесс, включая законотворческую деятельность, оказывали не более пяти-шести партий. Как показала практика избирательных кампаний, многие партии изначально создавались для сугубо политтехнологических целей («партии-спойлеры», «партии-двойники»), как бизнес-проекты, для реализации амбиций и планов отдельных политиков и предпринимателей.

Второй этап ( «Строительство общенациональных партий» (2001 – 2011 гг.))

Черты этапа:

реформирование партийной системы в целях создания благоприятных условий для развития крупных общенациональных партий, действующих в масштабах всей страны и на регулярной основе участвующих в выборах всех уровней, охватывающих самые широкие слои населения.

С начала 2006 года партии, не набравшие нужной численности, были заблаговременно поставлены перед выбором: либо до 1 января 2007 года преобразоваться в непартийные общественные объединения либо добровольно самоликвидироваться. Ужесточение требований к численности политических партий стало одной из основных причин сокращения их числа в партийной системе. Одна партия (Российская промышленная партия) вошла в состав «Единой России», остальные партии были ликвидированы добровольно или в судебном порядке.

2009 году в целях обеспечения политического многообразия в законодательство были внесены еще ряд поправок, направленных на постепенное снижение минимально необходимой численности политических партий.

При этом к концу данного этапа российская политическая система состояла из семи крупных общенациональных политических партий: «Единой России», КПРФ, ЛДПР, «Справедливой России», «Яблока», «Правого дела», «Патриотов России».

Третий этап ( «Представительная многопартийность» (2012 г. – настоящее время))

Черты этапа:

рост 2000-х гг. способствовал формированию новых социальных групп со своими политическими интересами, требующими соответствующего представительства в рамках политических институтов. Это привело к складыванию предпосылок для того, чтобы, отталкиваясь от созданной системы общенациональных партий, обеспечить дальнейшее развитие партийной системы, исходя из растущих потребностей гражданского общества в интересах расширения народного представительства.

С 2012 г. в Российской Федерации начал реализовываться комплекс мер, направленный на стимулирование процесса по созданию новых политических партий, их активному участию в политической жизни страны, и в первую очередь – в выборах всех уровней.

Среди этих мер следует особо выделить:

  1.  Снижение требований для минимальной численности политических партий с 50 тыс. до 500 человек, для регистрации регионального отделения – с 500 до 5 человек.
  2.  Партии могут иметь отделения в менее чем половине субъектов Российской Федерации.
  3.  Установление механизма прямых выборов высших должностных лиц субъектов Российской Федерации, на которых партии получили право выдвигать кандидатов.
  4.  Освобождение партийных кандидатов, а также списков кандидатов от сбора подписей избирателей на выборах депутатов Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации, в органы государственной власти субъектов Российской Федерации и органы местного самоуправления.
  5.  Сохранение нормы о необходимости сбора подписей на выборах Президента Российской Федерации только для кандидатов от партий, не представленных в Государственной Думе Федерального Собрания Российской Федерации, органах законодательной (представительной) власти не менее чем одной трети субъектов Российской Федерации.
  6.  Снижение избирательного барьера на выборах в Госдуму с 7% до 5%.
  7.  Установление требований к минимальной численности членов партии в её региональных отделениях уставом партии.
  8.  Снижение частоты проверок деятельности партий Министерством юстиции Российской Федерации с ежегодных до одного раза в три года.
  9.  В результате указанных мер численность политических партий в России возросла более чем в десять раз. На текущий момент (ноябрь 2013 г.) в Министерстве юстиции Российской Федерации официально зарегистрированы 74 политические партии.

3. По результатам выборов в Государственную Думу Федерального Собрания Российской Федерации 2011 г. и электоральных циклов 2012 – 2013 гг. российские партии могут быть разделены на три лиги (Высшую, Первую и Вторую) (подробнее см. Главу III, ч.3). При этом только партии, вошедшие в Высшую лигу («Единая Россия, КПРФ, «Справедливая Россия», ЛДПР) и Первую лигу (Гражданская платформа, Патриоты России, Российская партия пенсионеров за справедливость, «Родина», РПР-ПАРНАС, Яблоко, Правое дело, Коммунисты России), п реодолели избирательный барьер и получили реальное представительство на уровне органов государственной власти субъектов Р оссийской Федерации (не более чем 1/6 часть от всех российских партий). Российская партийная система приобрела определённые контуры и в целом завершила своё оформление.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29731. Основні системи професійного навчання 18.4 KB
  Типи уроків теоретичного навчання: комбіновані змішані уроки; перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру; перевірка оцінка і корекція раніше засвоєних знань навичок і вмінь; відтворення і корекція опорних знань учнів; повідомлення теми мети і завдань уроку та формування мотивації учіння; сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу; осмислення узагальнення і систематизація нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. уроки засвоєння нових знань; Мета: оволодіння учнями новими...
29732. Нестандартні уроки, класифікація методики проведення 18.78 KB
  Найпоширеніші серед них урокипресконференції урокиаукціони уроки ділові ігри урокизанурення урокизмагання уроки типу КВК урокиконсультації комп'ютерні уроки урокиконсиліуми урокитвори урокивинаходи урокизаліки театралізовані уроки уроки взаємного навчання учнів уроки творчості урокисумніви урокиконкурси урокифантазії урокиконцерти урокиекскурсії інтегральні уроки тощо. Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчальнопізнавальної діяльності учнів бо вони глибоко зачіпають емоційномотиваційну сферу...
29733. Поняття поурочно-тематичного планування 21.48 KB
  Плани в процесі проектування використовуються дуже широко: навчальний план план навчальновиховної роботи профтехучилища план уроку та ін Кожен з цих планів має своє призначення і свою структуру. План уроку це визначення завдань уроку і перелік основних дій педагога і учнів з освоєння змісту навчального матеріалу. Якщо поурочнотематичний план є проектом педагогічного процесу то план уроку його конструктом. Структура контрольнооблікового уроку Залік це форма перевірки досягнень учнів з вивченої теми чи розділу курсу навчального...
29734. Інструкційно-технологічна карта як дидактичний засіб навчання 85.5 KB
  Інструкційнотехнологічні карти виготовляють за формою: Вимоги до сучасного уроку теоретичного навчання. Загальні вимоги до уроку такі: проведення уроку на основі сучасних наукових досягнень передового педагогічного досвіду закономірностей навчального процесу; проведення уроку на основі методик гуманних дидактичних концепцій; особистісна спрямованість тобто забезпечення учням умов для самореалізації та ефективної навчальнопізнавальної діяльності з урахуванням їхніх інтересів потреб нахилів здібностей та життєвих настанов; оптимальне...
29735. Форми та методи навчання 19.54 KB
  Методом навчання називають спосіб упорядкованої взаємозв’язаної діяльності викладача направленої на рішення завдань виховання і розвитку учнів в процесі навчання. Методи навчання є одним з найважливіших компонентів навчального процесу. Без відповідних методів діяльності неможливо реалізувати мету і завдання навчання досягнути засвоєння учнями певного змісту навчального матеріалу.
29736. Систематичність та послідовність навчання в закладах ПТНЗ 16.41 KB
  Основною умовою реалізації вимог цього принципу є здійснення міжпредметних зв'язків тобто зв'язування між собою знань з різних навчальних дисциплін з різних тем однієї дисципліни. Види та методи контролю знань на уроці Перевірка знань умінь та навичок – невідємна частина навчального процесу який проектує і здійснює інженерпедагог. Самоконтроль який реалізує на практиці принципи активності й свідомості міцності знань навичок і вмінь студентів.
29737. Методика професійного навчання як галузь педагогіки 19.24 KB
  Об'єктом дослідження методики професійного навчання є освітній процес у професійному навчальному закладі предметом закономірності освітньої діяльності педагога з управління процесом оволодіння знаннями вміннями і навичками навчаються в тійчи іншій галузі професійної діяльності. Завдання методики професійного навчання полягають у тому щоб на основі: вивчення явищ навчання даної навчальної дисципліни розкривати між ними закономірності і зв'язку; пізнаних закономірностей встановлювати нормативні вимоги до навчальної діяльності...
29738. Методика використання наочності на виробничому навчання 18.31 KB
  У сучасній дидактиці поняття наочності охоплює різні види сприймання (зоровий, слуховий, дотиковий). Жодне наочне приладдя не має абсолютних переваг перед іншими. У профтехучилищах застосовуються різні види демонстрацій, які можна поділити на три основні групи
29739. Інноваційні методи навчання та викладання 19 KB
  Педагогічна інновація - процес створення, поширення й використання нових засобів (нововведень) для розвязання тих педагогічних проблем, які до цього розвязувались по-іншому. Індивідуалізоване навчання є методом викладання