76118

Петровские реформы

Реферат

История и СИД

Такова притягательная сила личности Петра Великого первого Российского императора великого реформатора. История России до Петра Великого и после него знала немало реформ. Реформы проводились в течение всего правления Петра I.

Русский

2015-01-29

48.5 KB

0 чел.

СОДЕРЖАНИЕ

Введение

I. Реорганизация армии и создание флота

II. Преобразования в промышленности и торговле

III. Изменения в социальной политике

IV. Реформа государственного управления

V. Последствия петровских реформ

 

ВВЕДЕНИЕ

В русской науке и публицистике так же, как и в зарубежной, история России нередко делится на два периода – допетровский и послепетровский. Такова притягательная сила личности Петра Великого, первого Российского императора, великого реформатора.

В конце XVII в., когда на русском престоле оказался молодой царь Петр I, наша страна переживала переломный момент своей истории. В России, в отличие от основных западноевропейских стран, почти не было крупных промышленных предприятий, способных обеспечить страну оружием, тканями, сельскохозяйственным орудиями. Она не имела выхода к морям – ни к Черному, ни к Балтийскому, через которые могла бы развивать внешнюю торговлю. Поэтому Россия не имела и собственного военного флота, который охранял бы ее рубежи. Сухопутная армия строилась по устаревшим принципам и состояла главным образом из дворянского ополчения. Дворяне неохотно покидали свои поместья для военных походов, их вооружение и военная выучка отставали от передовых европейских армий.

Между старым, родовитым боярством и служивыми людьми дворянами шла ожесточенная борьба за власть. В стране происходили непрерывные восстания крестьян и городских низов, которые боролись и против дворян, и против бояр, которые были феодалами крепостниками. Россия привлекала к себе жадные взоры соседних государств – Швеции, Речи Посполитой, они не прочь были захватить и подчинить себе русские земли.

Необходимо было реорганизовать армию, построить флот, овладеть побережьем моря, создать отечественную промышленность, перестроить систему управления страной.

История России до Петра Великого и после него знала немало реформ. Главное отличие Петровских преобразований от реформ предшествующего и последующего времени состояло в том, что Петровские носили всеобъемлющий характер, охватывали все стороны жизни народа, в то время как другие внедряли новшества, касавшиеся лишь отдельных сфер жизни общества и государства.

Реформы проводились в течение всего правления Петра I. Нередко случалось так, что новые соображения и предписания упраздняли недавно созданное и не выдержавшее проверки временем. Вместе с тем, не было и специального плана проведения реформ.

 

I. РЕОРГАНИЗАЦИЯ АРМИИ И СОЗДАНИЕ ФЛОТА

Реформы коснулись буквально всех сторон жизни русского государства и русского народа, однако к основным из них следует отнести следующие реформы: военную, органов власти и управления, сословного устройства русского общества, податную, церковную, а также в области культуры и быта.

Реформы, затрагивавшие иные области общественной жизни, были так или иначе подчинены военно-государственным задачам. У Петра изначально не было продуманного плана реформ, было стремление превратить Россию в процветающую и грозную державу. Процветание не мыслилось без военной мощи, и такое соединение, даже слияние двух разных задач во многом определило противоречивость результатов реформ.

В этот период происходит коренная реорганизация вооруженных сил. В России создается мощная регулярная армия, ликвидируется поместное дворянское ополчение и стрелецкое войско. Основу армии стали составлять регулярные пехотные и кавалерийские полки с единообразным штатом, обмундированием, вооружением, осуществлявшие боевую подготовку в соответствии с общеармейскими уставами. Главными из них были Воинский 1716 г. и Морской уставы 1720 г., в разработке которых участвовал Петр I.

Развитие металлургии способствовало значительному росту производства артиллерийских орудий, устаревшая разнокалиберная артиллерия заменялась орудиями новых образцов.

В армии было впервые произведено соединение холодного и огнестрельного оружия – к ружью был примкнут штык. Это значительно усилило огневую и ударную мощь войска.

В начале XVIII в. впервые в истории России в Воронеже и на Балтике был создан военно-морской флот, что по значению не уступало созданию регулярной армии. Строительство флота осуществлялось невиданно быстрыми темпами на уровне лучших образцов военного кораблестроения того времени.

Создание регулярных армии и флота потребовало новых принципов их комплектования. В основу была положена рекрутская система, обладавшая несомненными преимуществами, перед другими имевшимися в то время формами комплектования. Дворянство освобождалось от рекрутской повинности, но для него обязательной была военная или гражданская служба.

 

II. ПРЕОБРАЗОВАНИЯ В ПРОМЫШЛЕННОСТИ И ТОРГОВЛЕ

Наибольшие сдвиги произошли в области промышленности. К концу XVII в. в стране насчитывалось около 30 мануфактур. В годы петровского правления их стало более 100 (некоторые историки насчитывают 200 мануфактур). Наряду с Москвой и прилегающими к ней губерниями Нечерноземного центра складывались два новых промышленных района: Урал и Петербург, значение которых быстро возрастало.

Особенно быстрыми темпами развивалась металлургия. К середине XVIII в. Россия выплавляла чугуна в полтора раза больше, чем Англия, и заняла ведущее место по производству металла. Наряду с существовавшими еще в XVII в. заводами в районе Тулы, Каширы и Калуги возникли металлургические мануфактуры в Карелии (Петрозаводск и др.), поблизости с театром военных действий, и на Урале. К середине XVIII в. 61 завод из 75 действовал на Урале. Крупнейшими в мире металлургическими заводами стали Невьянский, Каменский (Каменск-Уральский), Нижнетагильский, Екатеринбургский. Производство металла позволило создать, кроме Тульского, оружейные заводы в Сестрорецке (близ Петербурга) и в Олонецком крае (Карелия). В 1719 г. была опубликована Берг-привилегия (указ Петра). Она позволяла всем жителям России заниматься поисками полезных ископаемых и с разрешения Берг-коллегии основывать заводы, т. с. «провозглашала горную свободу».

III. ИЗМЕНЕНИЯ В СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКЕ

В 1714 г. был издан Указ о единонаследии, по которому дворянское поместье уравнивалось в правах с боярской вотчиной. Указ знаменовал окончательное слияние двух сословий феодалов в единый класс. С этого времени светских феодалов стали называть дворянами (помещиками или шляхтой на польский манер). Указ о единонаследии предписывал передавать вотчины и поместья одному из сыновей. Остальные дворяне должны были нести обязательную службу в армии, на флоте или в органах государственной власти.

В 1722 г. последовало издание Табели о рангах, разделившей военную, гражданскую и придворную службы. Все должности (и гражданские, и военные) подразделялись на 14 рангов. Занять каждый следующий ранг можно было, только пройдя все предыдущие. Чиновник, достигший восьмого класса (коллежский асессор), или офицер получали потомственное дворянство (до середины XIX в.). Так, господствующий слой укреплялся за счет включения в свой состав наиболее талантливых представителей других сословий.

 

IV. РЕФОРМА ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ

Рационалистические идеи достижения «общего блага», «государственного интереса» руководили действиями Петра. Если до Полтавской битвы наблюдаются отдельные попытки преодолеть недостатки старой приказной системы управления страной, то в дальнейшем происходит полная реформа органов центральной и местной власти.

В 1721 г. Петра провозгласили императором, что означало дальнейшее усиление власти самого царя. «Император Всероссийский, – записано в Воинском регламенте, – есть монарх самодержавный и неограниченный. Повиноваться его верховной власти не только за страх, но и за совесть сам Бог повелевает». Еще в 1704 г. был создан Кабинет – личная царская канцелярия.

В 1711 г. вместо Боярской думы и подменявшей ее с 1701 г. Консилии (Совета) министров был учрежден Сенат. В него вошли девять ближайших Петру I сановников. Сенату предписывалось разрабатывать новые законы, следить за финансами страны, контролировать деятельность администрации. Руководство работой сенаторов было в 1722 г. поручено генерал-прокурору, которого Петр I называл «оком государевым». Сенаторы впервые были приведены к присяге, текст которой написал Петр I.

V. ПОСЛЕДСТВИЯ ПЕТРОВСКИХ РЕФОРМ

Петр I Великий – одна из наиболее ярких фигур в русской истории. Преобразования первой четверти XVIII в. столь грандиозны по своим последствиям, что дает основание творить о допетровской и послепетровской России.

Отношение к Петру и его реформам – своеобразный пробный камень, определяющий взгляды историков, публицистов, политиков, деятелей науки и культуры. Что это – исторический подвиг народа или меры, которые обрекали страну на разорение после реформ Петра? Что это – разрыв, распад религиозно-нравственного единства народа, сделавший дворян и чиновников иностранцами в собственной стране, или переход в новое качество, требовавшее новых усилий на традиционном русском историческом пути развития? Эти споры не утихают и сегодня.

Оценка преобразований, осуществленных в царствование Петра Великого (1689-1725), была и остается одной из самых сложных проблем отечественной исторической науки. Еще вначале XX в В. О.Ключевский писал: "Всякий, кто хотел взглянуть сколько-нибудь философским взглядом на наше прошлое, считал требованием ученого приличия высказать свое суждение о деятельности Петра. Часто даже вся философия нашей истории сводилась к оценке петровской реформы. Реформа Петра становилась центральным пунктом нашей истории, совмещавшим в себе итоги прошлого и задатки будущего".

Одни специалисты говорят, что Петровские реформы привели к консервации феодально-крепостнической системы, нарушению прав и свободы личности, вызвавших дальнейшие потрясения в жизни страны. Другие утверждают, что это крупный шаг вперед по пути прогресса, пусть и в рамках феодальной системы.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81350. Звернення стягнення на грошові кошти боржника - юридичної особи 27.5 KB
  Готівка в національній та іноземній валюті яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника юридичної особи підлягає невідкладному вилученню після її виявлення Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника юридичної особи що знаходяться в кредитних установах в тому числі в органах Державного казначейства в порядку передбаченому Законом. Якщо даних про наявність у боржника юридичної особи рахунків і вкладів у банках чи інших кредитних установах немає то державний виконавець одержує такі дані в податкових органах які...
81351. Звернення стягнення на інше майно боржника - юридичної особи 28.88 KB
  У разі відсутності в боржника юридичної особи коштів достатніх для покриття заборгованості стягнення звертається на інше майно належне боржникові юридичній особі на праві власності або закріплене за ним у тому числі на майно яке обліковується на окремому балансі філії представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника юридичної особи за винятком майна виключеного з обороту або обмеженого в обороті незалежно від того хто фактично використовує це майно. На зазначене майно накладається арешт і воно реалізується в такій...
81352. Порядок звернення стягнення на майно при реорганізації та ліквідації боржника - юридичної особи 23.4 KB
  У разі реорганізації злиття приєднання розділення виділення перетворення боржника юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи на яку відповідно до закону покладено відповідальність за зобовязаннями боржника юридичної особи. У разі ліквідації боржника юридичної особи у тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у...
81353. Порядок звернення стягнення на зарплату та інші доходи боржника - фізичної особи. Розмір відрахувань із зарплати та інших доходів боржника 28.68 KB
  Розмір відрахувань із зарплати та інших доходів боржника Умови звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника Стягнення на заробітну плату заробіток пенсію стипендію та інші доходи боржника звертається за відсутності в боржника коштів на рахунках у банках та інших кредитних установах відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів та стягнень на суму що не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати. При...
81354. Особливості і виконання рішень про стягнення аліментів 28.71 KB
  У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд якщо боржник не працює і не одержує доходів стягнення звертається на майно боржника. Розмір заборгованості з аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку доходів одержаного боржником за час протягом якого стягнення не провадилося або одержуваного ним на момент визначення заборгованості в твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Державний виконавець у...
81355. Виконання рішення про обов’язок боржника вчинити певну дію чи утриматися від її вчинення 23.5 KB
  ісля відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, який зобовязує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх учинення, державний виконавець відповідно до статті 24 Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
81356. Порядок виконання рішення про поновлення на роботі 23.92 KB
  Закону виконавчий документ про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно ч. Виконання вважається завершеним з моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх обовязків на підставі відповідного наказу органу який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. У разі невиконання власником підприємства установи організації або уповноваженим ним органом фізичною особою фізичною особою підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого...
81357. Виконання рішення про відібрання дитини 22.11 KB
  Під час виконання рішень про відібрання дитини державний виконавець провадить виконавчі дії з обовязковою участю особи якій дитина передається на виховання із залученням представників органів опіки і піклування а при потребі представників органів та установ освіти медичних працівників. У разі потреби державний виконавець може звернутися до суду з поданням про вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого чи лікувального закладу...
81358. Особливості виконання рішення про виселення боржника 26.52 KB
  Щодо справ про виселення державний виконавець надає боржнику термін для добровільного виконання до 15 днів. Відсутність боржника повідомленого про день і час виселення не є перешкодою для виконання виконавчого документа. Якщо виконання здійснюється за відсутності осіб що виселяються то державний виконавець зобовязаний провести разом з описом майна його оцінку.