76171

Міжконфесійні стосунки та їх вплив на полікультурне суспільство

Реферат

Логика и философия

Міжконфесійні стосунки – це стосунки між представниками різних релігійних общин та організацій (церков). Оскільки релігійна ідеологія часто (хоча й не обов’язково) базується на монополії власного релігійного напрямку на істинність віри...

Украинкский

2015-01-29

31.09 KB

44 чел.

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КІСІТ КНЕУ ім. Вадима Гетьмана

Реферат 

з дисципліни: "Людина і світ"

на тему: "Міжконфесійні стосунки та їх вплив на в полікультурному суспільстві»

РОБОТУ ВИКОНАВ

РОБОТУ ПРИЙНЯВ

студент групи 273

викладач 

Войтенко О.В.

Братусь М.А.

    Міжконфесійні стосунки – це стосунки між представниками різних релігійних общин та організацій (церков). Оскільки релігійна ідеологія часто (хоча й не обов’язково) базується на монополії власного релігійного напрямку на істинність віри., вона може стяти підставою для політики, направленої на підкорення чи навіть ліквідацію суспільств, що не розділяють цього напрямку. У цьому випадку міжконфесійні стосунки мають характер міжконфесійного конфлікту (релігійного протистояння чи релігійної війни).
   Міжконфесійні конфлікти – конфлікти між різними релігійними об’єднаннями (конфесіями). Міжконфесійні конфлікти здатні втягувати в боротьбу значні маси населення, тому із внутрішньо церковної справи вони часто перетворюються на проблему загальнодержавного, д то й світового характеру. Міжконфесійні конфлікти поділяють на макроконфлікти (між народами, націями, державами) і мікроконфлікти (між соціальними та релігійними групами, окремими особами). Історично найвідомішими з них е хрестові походи, релігійні війни в Європі часів Реформації, ісламський джихад. Приводами міжконфесійних, як і внутрішньо церковних протистоянь, є світоглядні та догматичні розбіжності. Однак до реального конфлікту вони призводять лише тоді, коли виступають як обґрунтування боротьби за доступ до ресурсів з представниками іншої конфесії. Таким чином економічні та соціально-політичні цілі набувають характеру релігійних, боротьба за них стає священною боротьбою. Так, реальною причиною міжконфесійних конфліктів між різними організаціями православної церкви в сучасній Україні е проблеми власності на культові споруди, боротьби за розподіл сфер впливу, ринків продажу релігійних послуг тощо. Сучасні релігійні конфлікти, попри їх унікальність у кожному суспільному організмі, у своєму виникненні й розвитку значною мірою зумовлені глобалізаційними процесами, таким як: конкуренція цивілізацій різного типу розвитку, боротьба за сфери впливу, ринки збуту та природні ресурси, масова міграція населення тощо. Ці процеси. Кожен у свій спосіб, стимулюють поширення та зростання діаспор, серед них і конфесійних, що в свою чергу призводять до загострення відносин між релігійними общинами та їхніми церковними організаціями. У релігійному середовищі України виділяють наступні лінії протистояння:

• православно-католицька – між усіма відгалуженнями українського православ’я, з одного боку, та римо- і греко-католиками – з іншого;

• міжправославна — між Українською православною церквою, яка перебуває в юрисдикції Московського патріархату, та Українською православною церквою Київського патріархату, а також Українською автокефальною православною церквою;

• внутрішні суперечності в інших конфесіях, які хоча й не набрали такої небезпечної гостроти, як у православ’ї, але істотно знижують потенціал релігійних організацій;

• локальна православно-ісламська в Криму — між Українською православною церквою Московського патріархату та мусульманською общиною кримських татар;

• зіткнення між традиційними для України релігіями та неорелігіями тощо.     Ці процеси, кожен у свій спосіб, стимулюють поширення та зростання діаспор, у тому числі конфесійних, що, у свою чергу, призводить до загострення відносин між релігійними общинами, церковними організаціями та суспільствами, в яких вони існують. Загалом роль релігії в суспільстві не можна оцінювати однозначно. Так, релігія завжди мала важливе культурно-історичне значення. У межах релігійних віровчень Формувались еталонна спрямованість почуттів, думок людей, їх поведінки, завдяки чому релігія виступала могутнім засобом упорядкування та збереження традицій та звичаїв. Однією з історичних місій релігії, що набуває в сучасному світі все більшої актуальності, сформування відчуття єдності людського роду, значущості вічних загальнолюдських моральних норм і цінностей. У той же час релігія може й негативно впливати на культурний, економічний, а іноді й на політичний розвиток не тільки в окремому суспільстві та державі, але й у світі. Вона може бути виразником фанатизму, непримиренності до людей іншої віри тощо.

 Таким чином, можна відзначити декілька основних причин міжконфесійних конфліктів:

• перенесення до релігійної сфери політичних і національних суперечностей; • зіткнення економічних інтересів представників різних національних груп;

• релігійний фанатизм, нетерпимість віруючих;

• вибіркове, упереджене ставлення влади до різних релігійних організацій, внаслідок чого їх конституційні права забезпечуються нерівною мірою.

 Отже, характер впливу міжконфесійних стосунків на суспільне життя в полікультурному суспільстві залежить від багатьох чинників. Він може суттєво змінюватися, набувати специфічних особливостей. Стан міжконфесійних відносин значною мірою залежить від забезпечення прав віруючих на задоволення їх релігійних потреб, а також взаємного ставлення конфесійних та церковних громад (релігійної толерантності громад і віруючих).

 Однак, слід пам’ятати, що функції релігії не завжди збігаються з соціальними функціями релігійних організацій, тому що останні включаються до загальної системи економічних, політичних та інших суспільних відносин і виконують безліч нерелігійних функцій. Особливість української моделі міжконфесійних відносин полягає в тому, що на території України одночасно діє велика кількість конфесій, які належать до різних релігійних напрямків та мають різне підпорядкування з центрами як в Україні, так і за її межами. Офіційно в сьогоднішній Україні діє більше 33 тис. релігійних громад, 90 конфесій і напрямів. Найпомітнішими серед них є: Українська православна церква (УПЦ), Українська православна церква — Київський патріархат (УПЦ КП), Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Українська греко-католицька церква (УГКЦ), Римсько- католицька церква (РКЦ), церкви протестантського напряму, євангельські християни-баптисти (ЕХБ), християни віри євангельської (ХВЕ), адвентисти сьомого дня (АСД), свідки Єгови, а також ряд релігійних громад, що сповідують різні напрями ісламу та іудаїзму. Соціологічні дослідження свідчать, що міжконфесійні конфлікти не належать до розряду негараздів, якими найбільше переймаються українські громадян. В ієрархії проблем, що бентежать українців, перші позиції пов’язані з факторами матеріального благополуччя та соціального захисту (це зростання цін, безробіття, невиплата зарплат, пенсій тощо). Для того. Щоб зміцнити стабільність у внутрішньодержавних відносинах в Україні та звести до мінімуму можливість виникнення міжконфесійних конфліктів, потрібно вжити певних заходів. Наприклад, потрібне законодавче, правове забезпечення, засноване на принципах рівності всіх конфесій, відсутності державної релігії, конфесії тощо. Офіційно, згідно зі т.. 5 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації», церква в Україні відокремлена від держави. Всі релігійні віровчення в Україні рівні перед законом. Держава поважає й бере до уваги внутрішні завдання традиції релігійних організацій, захищає їх права та інтереси, ставить на один рівень конфесії, які тільки виникли, і ті традиційні релігії, які зробили вагомий внесок у формування народної духовності, писемності, культури та інших цінностей. У багатьох обласних центрах України утворені Міжконфесійні Ради. І вони можуть здійснювати важливу миротворчу місію. При особистому спілкуванні керівників обласних об’єднань зав’язуються дружні відносини, зникає протистояння, напрацьовуються спільні відповіді на питання. Але, коли ініціюється прийняття постанов, наказів релігійного характеру на користь конфесійної більшості (святкування неділі, заборона торгівлі в свята тощо), це може спричинити обмеження прав нерелігійних людей і багатьох конфесій та стати причиною виникнення протистояння й соціального напруження. Утворення таких Міжконфесійних Рад е одним зі шляхів подолання міжконфесійних конфліктів в Україні. Вудь-які спроби поширення ідей і поглядів, що підривають довіру та повагу до певного релігійного віросповідання, а також зухвала ворожість та інші негативні почуття стосовно іншого способу життя й інших релігійних обрядів е зазіханням на честь і гідність громадян, на їх конституційні права і свободи, які повинні захищатися всіма членами суспільства незалежно від їх ставлення до релігії.

Перелік використаної літератури:

http://4book.org/uchebniki-ukraina/11-klass/1022-lyudina-i-svit-11-klas-nazarenko

                      


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40715. Корпоративное управление как важнейший фактор экономического роста 39 KB
  Надлежащий режим корпоративного управления способствует эффективному использованию корпорацией своего капитала подотчетности органов ее управления как самой компании так и ее акционерам. В результате формирования такой структуры акционерного капитала утвердилась ориентация крупных акционеров не на повышение доходов по акциям компании не на рост ее капитализации а на сохранение существующих взаимоотношений с предприятием. В самом общем виде общепризнанные международные принципы корпоративного управления сводятся к следующему: ...
40716. Анализ кадрового потенциала организации 29 KB
  Анализ кадрового потенциала организации. Для комплексной оценки кадрового потенциала используются три группы взаимодополняющих оценок: стоимостные; количественные; качественные. Стоимостные оценки базируются на возникшей в 60е годы нашего столетия теории кадрового капитала одним из ярких представителей которой является американский ученый Р. Для всесторонней оценки кадрового потенциала на кризисном предприятии проводится так называемый кадровый аудит.
40717. Тенденции и перспективы развития венчурного бизнеса в России и за рубежом 62.5 KB
  Тенденции и перспективы развития венчурного бизнеса в России и за рубежом. Сущность венчурного финансирования заключается в финансировании предложений по развитию производственной коммерческой или иной деятельности необходимой региону и ориентированной на получение прибыли на основе существующих или вновь для этого создаваемых малых предприятий путем вложения определенной части финансовых или иных ресурсов их деятельности без гарантии возвратности с учетом возможности потери вложенных средств если финансируемый проект не принесет после...
40718. Научно-технический и инновационный потенциал организации :сущность, структура и основные показатели оценки 41.5 KB
  Научнотехнический потенциалстрана регион организация – общественная форма совокупности живого и общественного труда обеспечивающая производство новых знаний создание освоение нововведений в т. Межотраслевые технологические прогнозы кривые появления и развития новых технологий формирование компетенций поддерживающих прогрессивные технологии на уровне фирмы. Принципы финансирования незапланированных инициатив выявление новых идей сотрудников поощрение их нововведенческого поведения. Оценивать важность новых инициатив и их...
40719. Основные направления инновационной политики государства 53.5 KB
  Одним из важнейших показателей состояния и развития научной деятельности является численность исследователей техников и вспомогательного персонала занятых в инновационной сфере. Россия направляющая в научнотехническую сферу менее 1 ВВП все больше отстает от группы промышленно развитых и некоторых развивающихся стран. Недостаток капитала выступает сегодня в России в качестве одного из основных ограничителей научнотехнического развития. Устойчивой гарантией динамичного развития научнотехнической сферы в условиях рынка является только...
40720. Инновация: сущность, источники, жизненный цикл 31.5 KB
  Эти различия затрагивают прежде всего общую продолжительность цикла продолжительность каждой стадии внутри цикла особенности развития самого цикла разное количество стадий. Виды и количество стадий жизненного цикла определяются особенностями той или иной инновации. Однако у каждой инновации можно определить стержневую то есть базовую основу жизненного цикла с четко выделенными стадиями. Схемы жизненного цикла различны у инновационного продукта и у инновационной операции процедуры.
40721. Программно-целевой метод управления 28 KB
  Программноцелевой метод управления. Программноцелевой метод научнопрограммный и временной способ увязки планируемых целей с ресурсами. Программноцелевой метод в управлении ориентирован на достижение конечного результата в логике поэтапного действия: формирование дерева целей разработка адекватной исполняющей программы реализация управляющей программы. Ключевой идеей программноцелевого метода выступает матрица цель средство иерархическая структура строго сформулированных целей программных элементов каждый из которых служит...
40722. Инновационная стратегия фирмы 33.5 KB
  Инновационная стратегия фирмы. Обычно к таким стратегиям относят: 1. Стратегия непрерывного совершенствования кайзен продукции. Инновационная стратегия целенаправленная деятельность по определению приоритетов перспективного развития организации и их достижению в результате которой обеспечивается новое качество производства и управления.
40723. Прогрессивные формы организации инновационной деятельности :бизнес-инкубаторы, технопарки, технополисы 31 KB
  Инновационная деятельность это процесс направленный на реализацию результатов законченных научных исследований и разработку иных научно технических достижений интеллектуального продукта. Отличительные черты: комплексность по научнопроизводственному циклу научные учреждения вузы промышленные предприятия компактность расположения ограниченность площади расположение в экологически чистых районах. Технополис – научнотехнический комплекс соединяющий научнотехническую деятельность с наукоемким производством с хорошо развитой...