76171

Міжконфесійні стосунки та їх вплив на полікультурне суспільство

Реферат

Логика и философия

Міжконфесійні стосунки – це стосунки між представниками різних релігійних общин та організацій (церков). Оскільки релігійна ідеологія часто (хоча й не обов’язково) базується на монополії власного релігійного напрямку на істинність віри...

Украинкский

2015-01-29

31.09 KB

61 чел.

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КІСІТ КНЕУ ім. Вадима Гетьмана

Реферат 

з дисципліни: "Людина і світ"

на тему: "Міжконфесійні стосунки та їх вплив на в полікультурному суспільстві»

РОБОТУ ВИКОНАВ

РОБОТУ ПРИЙНЯВ

студент групи 273

викладач 

Войтенко О.В.

Братусь М.А.

    Міжконфесійні стосунки – це стосунки між представниками різних релігійних общин та організацій (церков). Оскільки релігійна ідеологія часто (хоча й не обов’язково) базується на монополії власного релігійного напрямку на істинність віри., вона може стяти підставою для політики, направленої на підкорення чи навіть ліквідацію суспільств, що не розділяють цього напрямку. У цьому випадку міжконфесійні стосунки мають характер міжконфесійного конфлікту (релігійного протистояння чи релігійної війни).
   Міжконфесійні конфлікти – конфлікти між різними релігійними об’єднаннями (конфесіями). Міжконфесійні конфлікти здатні втягувати в боротьбу значні маси населення, тому із внутрішньо церковної справи вони часто перетворюються на проблему загальнодержавного, д то й світового характеру. Міжконфесійні конфлікти поділяють на макроконфлікти (між народами, націями, державами) і мікроконфлікти (між соціальними та релігійними групами, окремими особами). Історично найвідомішими з них е хрестові походи, релігійні війни в Європі часів Реформації, ісламський джихад. Приводами міжконфесійних, як і внутрішньо церковних протистоянь, є світоглядні та догматичні розбіжності. Однак до реального конфлікту вони призводять лише тоді, коли виступають як обґрунтування боротьби за доступ до ресурсів з представниками іншої конфесії. Таким чином економічні та соціально-політичні цілі набувають характеру релігійних, боротьба за них стає священною боротьбою. Так, реальною причиною міжконфесійних конфліктів між різними організаціями православної церкви в сучасній Україні е проблеми власності на культові споруди, боротьби за розподіл сфер впливу, ринків продажу релігійних послуг тощо. Сучасні релігійні конфлікти, попри їх унікальність у кожному суспільному організмі, у своєму виникненні й розвитку значною мірою зумовлені глобалізаційними процесами, таким як: конкуренція цивілізацій різного типу розвитку, боротьба за сфери впливу, ринки збуту та природні ресурси, масова міграція населення тощо. Ці процеси. Кожен у свій спосіб, стимулюють поширення та зростання діаспор, серед них і конфесійних, що в свою чергу призводять до загострення відносин між релігійними общинами та їхніми церковними організаціями. У релігійному середовищі України виділяють наступні лінії протистояння:

• православно-католицька – між усіма відгалуженнями українського православ’я, з одного боку, та римо- і греко-католиками – з іншого;

• міжправославна — між Українською православною церквою, яка перебуває в юрисдикції Московського патріархату, та Українською православною церквою Київського патріархату, а також Українською автокефальною православною церквою;

• внутрішні суперечності в інших конфесіях, які хоча й не набрали такої небезпечної гостроти, як у православ’ї, але істотно знижують потенціал релігійних організацій;

• локальна православно-ісламська в Криму — між Українською православною церквою Московського патріархату та мусульманською общиною кримських татар;

• зіткнення між традиційними для України релігіями та неорелігіями тощо.     Ці процеси, кожен у свій спосіб, стимулюють поширення та зростання діаспор, у тому числі конфесійних, що, у свою чергу, призводить до загострення відносин між релігійними общинами, церковними організаціями та суспільствами, в яких вони існують. Загалом роль релігії в суспільстві не можна оцінювати однозначно. Так, релігія завжди мала важливе культурно-історичне значення. У межах релігійних віровчень Формувались еталонна спрямованість почуттів, думок людей, їх поведінки, завдяки чому релігія виступала могутнім засобом упорядкування та збереження традицій та звичаїв. Однією з історичних місій релігії, що набуває в сучасному світі все більшої актуальності, сформування відчуття єдності людського роду, значущості вічних загальнолюдських моральних норм і цінностей. У той же час релігія може й негативно впливати на культурний, економічний, а іноді й на політичний розвиток не тільки в окремому суспільстві та державі, але й у світі. Вона може бути виразником фанатизму, непримиренності до людей іншої віри тощо.

 Таким чином, можна відзначити декілька основних причин міжконфесійних конфліктів:

• перенесення до релігійної сфери політичних і національних суперечностей; • зіткнення економічних інтересів представників різних національних груп;

• релігійний фанатизм, нетерпимість віруючих;

• вибіркове, упереджене ставлення влади до різних релігійних організацій, внаслідок чого їх конституційні права забезпечуються нерівною мірою.

 Отже, характер впливу міжконфесійних стосунків на суспільне життя в полікультурному суспільстві залежить від багатьох чинників. Він може суттєво змінюватися, набувати специфічних особливостей. Стан міжконфесійних відносин значною мірою залежить від забезпечення прав віруючих на задоволення їх релігійних потреб, а також взаємного ставлення конфесійних та церковних громад (релігійної толерантності громад і віруючих).

 Однак, слід пам’ятати, що функції релігії не завжди збігаються з соціальними функціями релігійних організацій, тому що останні включаються до загальної системи економічних, політичних та інших суспільних відносин і виконують безліч нерелігійних функцій. Особливість української моделі міжконфесійних відносин полягає в тому, що на території України одночасно діє велика кількість конфесій, які належать до різних релігійних напрямків та мають різне підпорядкування з центрами як в Україні, так і за її межами. Офіційно в сьогоднішній Україні діє більше 33 тис. релігійних громад, 90 конфесій і напрямів. Найпомітнішими серед них є: Українська православна церква (УПЦ), Українська православна церква — Київський патріархат (УПЦ КП), Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Українська греко-католицька церква (УГКЦ), Римсько- католицька церква (РКЦ), церкви протестантського напряму, євангельські християни-баптисти (ЕХБ), християни віри євангельської (ХВЕ), адвентисти сьомого дня (АСД), свідки Єгови, а також ряд релігійних громад, що сповідують різні напрями ісламу та іудаїзму. Соціологічні дослідження свідчать, що міжконфесійні конфлікти не належать до розряду негараздів, якими найбільше переймаються українські громадян. В ієрархії проблем, що бентежать українців, перші позиції пов’язані з факторами матеріального благополуччя та соціального захисту (це зростання цін, безробіття, невиплата зарплат, пенсій тощо). Для того. Щоб зміцнити стабільність у внутрішньодержавних відносинах в Україні та звести до мінімуму можливість виникнення міжконфесійних конфліктів, потрібно вжити певних заходів. Наприклад, потрібне законодавче, правове забезпечення, засноване на принципах рівності всіх конфесій, відсутності державної релігії, конфесії тощо. Офіційно, згідно зі т.. 5 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації», церква в Україні відокремлена від держави. Всі релігійні віровчення в Україні рівні перед законом. Держава поважає й бере до уваги внутрішні завдання традиції релігійних організацій, захищає їх права та інтереси, ставить на один рівень конфесії, які тільки виникли, і ті традиційні релігії, які зробили вагомий внесок у формування народної духовності, писемності, культури та інших цінностей. У багатьох обласних центрах України утворені Міжконфесійні Ради. І вони можуть здійснювати важливу миротворчу місію. При особистому спілкуванні керівників обласних об’єднань зав’язуються дружні відносини, зникає протистояння, напрацьовуються спільні відповіді на питання. Але, коли ініціюється прийняття постанов, наказів релігійного характеру на користь конфесійної більшості (святкування неділі, заборона торгівлі в свята тощо), це може спричинити обмеження прав нерелігійних людей і багатьох конфесій та стати причиною виникнення протистояння й соціального напруження. Утворення таких Міжконфесійних Рад е одним зі шляхів подолання міжконфесійних конфліктів в Україні. Вудь-які спроби поширення ідей і поглядів, що підривають довіру та повагу до певного релігійного віросповідання, а також зухвала ворожість та інші негативні почуття стосовно іншого способу життя й інших релігійних обрядів е зазіханням на честь і гідність громадян, на їх конституційні права і свободи, які повинні захищатися всіма членами суспільства незалежно від їх ставлення до релігії.

Перелік використаної літератури:

http://4book.org/uchebniki-ukraina/11-klass/1022-lyudina-i-svit-11-klas-nazarenko

                      


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

43354. РЕАЛІЗАЦІЯ ЗМІШАНОЇ КРИПТОСИСТЕМИ ПОПЕРЕДНЬОГО ШИФРУВАННЯ 544 KB
  Цей пункт забезпечує разгортання системи конфіденційного звязку управління роботою системи конфіденційного звязку первісну генерацію та розповсюдження ключів управління персоналом. Для автентифікації відкритих ключів дозволяеться використовувати послуги регіонального центру сертифікації. Генерація сеансових ключів для ГОСТ 2814789 перешифрування в режими простої заміни алгоритма ГОСТ 2814789 послідовності що отримана відповідно до пункту 1.2 Розповсюдження ключів за допомогою асиметричних криптосистем [3.