76171

Міжконфесійні стосунки та їх вплив на полікультурне суспільство

Реферат

Логика и философия

Міжконфесійні стосунки – це стосунки між представниками різних релігійних общин та організацій (церков). Оскільки релігійна ідеологія часто (хоча й не обов’язково) базується на монополії власного релігійного напрямку на істинність віри...

Украинкский

2015-01-29

31.09 KB

88 чел.

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КІСІТ КНЕУ ім. Вадима Гетьмана

Реферат 

з дисципліни: "Людина і світ"

на тему: "Міжконфесійні стосунки та їх вплив на в полікультурному суспільстві»

РОБОТУ ВИКОНАВ

РОБОТУ ПРИЙНЯВ

студент групи 273

викладач 

Войтенко О.В.

Братусь М.А.

    Міжконфесійні стосунки – це стосунки між представниками різних релігійних общин та організацій (церков). Оскільки релігійна ідеологія часто (хоча й не обов’язково) базується на монополії власного релігійного напрямку на істинність віри., вона може стяти підставою для політики, направленої на підкорення чи навіть ліквідацію суспільств, що не розділяють цього напрямку. У цьому випадку міжконфесійні стосунки мають характер міжконфесійного конфлікту (релігійного протистояння чи релігійної війни).
   Міжконфесійні конфлікти – конфлікти між різними релігійними об’єднаннями (конфесіями). Міжконфесійні конфлікти здатні втягувати в боротьбу значні маси населення, тому із внутрішньо церковної справи вони часто перетворюються на проблему загальнодержавного, д то й світового характеру. Міжконфесійні конфлікти поділяють на макроконфлікти (між народами, націями, державами) і мікроконфлікти (між соціальними та релігійними групами, окремими особами). Історично найвідомішими з них е хрестові походи, релігійні війни в Європі часів Реформації, ісламський джихад. Приводами міжконфесійних, як і внутрішньо церковних протистоянь, є світоглядні та догматичні розбіжності. Однак до реального конфлікту вони призводять лише тоді, коли виступають як обґрунтування боротьби за доступ до ресурсів з представниками іншої конфесії. Таким чином економічні та соціально-політичні цілі набувають характеру релігійних, боротьба за них стає священною боротьбою. Так, реальною причиною міжконфесійних конфліктів між різними організаціями православної церкви в сучасній Україні е проблеми власності на культові споруди, боротьби за розподіл сфер впливу, ринків продажу релігійних послуг тощо. Сучасні релігійні конфлікти, попри їх унікальність у кожному суспільному організмі, у своєму виникненні й розвитку значною мірою зумовлені глобалізаційними процесами, таким як: конкуренція цивілізацій різного типу розвитку, боротьба за сфери впливу, ринки збуту та природні ресурси, масова міграція населення тощо. Ці процеси. Кожен у свій спосіб, стимулюють поширення та зростання діаспор, серед них і конфесійних, що в свою чергу призводять до загострення відносин між релігійними общинами та їхніми церковними організаціями. У релігійному середовищі України виділяють наступні лінії протистояння:

• православно-католицька – між усіма відгалуженнями українського православ’я, з одного боку, та римо- і греко-католиками – з іншого;

• міжправославна — між Українською православною церквою, яка перебуває в юрисдикції Московського патріархату, та Українською православною церквою Київського патріархату, а також Українською автокефальною православною церквою;

• внутрішні суперечності в інших конфесіях, які хоча й не набрали такої небезпечної гостроти, як у православ’ї, але істотно знижують потенціал релігійних організацій;

• локальна православно-ісламська в Криму — між Українською православною церквою Московського патріархату та мусульманською общиною кримських татар;

• зіткнення між традиційними для України релігіями та неорелігіями тощо.     Ці процеси, кожен у свій спосіб, стимулюють поширення та зростання діаспор, у тому числі конфесійних, що, у свою чергу, призводить до загострення відносин між релігійними общинами, церковними організаціями та суспільствами, в яких вони існують. Загалом роль релігії в суспільстві не можна оцінювати однозначно. Так, релігія завжди мала важливе культурно-історичне значення. У межах релігійних віровчень Формувались еталонна спрямованість почуттів, думок людей, їх поведінки, завдяки чому релігія виступала могутнім засобом упорядкування та збереження традицій та звичаїв. Однією з історичних місій релігії, що набуває в сучасному світі все більшої актуальності, сформування відчуття єдності людського роду, значущості вічних загальнолюдських моральних норм і цінностей. У той же час релігія може й негативно впливати на культурний, економічний, а іноді й на політичний розвиток не тільки в окремому суспільстві та державі, але й у світі. Вона може бути виразником фанатизму, непримиренності до людей іншої віри тощо.

 Таким чином, можна відзначити декілька основних причин міжконфесійних конфліктів:

• перенесення до релігійної сфери політичних і національних суперечностей; • зіткнення економічних інтересів представників різних національних груп;

• релігійний фанатизм, нетерпимість віруючих;

• вибіркове, упереджене ставлення влади до різних релігійних організацій, внаслідок чого їх конституційні права забезпечуються нерівною мірою.

 Отже, характер впливу міжконфесійних стосунків на суспільне життя в полікультурному суспільстві залежить від багатьох чинників. Він може суттєво змінюватися, набувати специфічних особливостей. Стан міжконфесійних відносин значною мірою залежить від забезпечення прав віруючих на задоволення їх релігійних потреб, а також взаємного ставлення конфесійних та церковних громад (релігійної толерантності громад і віруючих).

 Однак, слід пам’ятати, що функції релігії не завжди збігаються з соціальними функціями релігійних організацій, тому що останні включаються до загальної системи економічних, політичних та інших суспільних відносин і виконують безліч нерелігійних функцій. Особливість української моделі міжконфесійних відносин полягає в тому, що на території України одночасно діє велика кількість конфесій, які належать до різних релігійних напрямків та мають різне підпорядкування з центрами як в Україні, так і за її межами. Офіційно в сьогоднішній Україні діє більше 33 тис. релігійних громад, 90 конфесій і напрямів. Найпомітнішими серед них є: Українська православна церква (УПЦ), Українська православна церква — Київський патріархат (УПЦ КП), Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Українська греко-католицька церква (УГКЦ), Римсько- католицька церква (РКЦ), церкви протестантського напряму, євангельські християни-баптисти (ЕХБ), християни віри євангельської (ХВЕ), адвентисти сьомого дня (АСД), свідки Єгови, а також ряд релігійних громад, що сповідують різні напрями ісламу та іудаїзму. Соціологічні дослідження свідчать, що міжконфесійні конфлікти не належать до розряду негараздів, якими найбільше переймаються українські громадян. В ієрархії проблем, що бентежать українців, перші позиції пов’язані з факторами матеріального благополуччя та соціального захисту (це зростання цін, безробіття, невиплата зарплат, пенсій тощо). Для того. Щоб зміцнити стабільність у внутрішньодержавних відносинах в Україні та звести до мінімуму можливість виникнення міжконфесійних конфліктів, потрібно вжити певних заходів. Наприклад, потрібне законодавче, правове забезпечення, засноване на принципах рівності всіх конфесій, відсутності державної релігії, конфесії тощо. Офіційно, згідно зі т.. 5 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації», церква в Україні відокремлена від держави. Всі релігійні віровчення в Україні рівні перед законом. Держава поважає й бере до уваги внутрішні завдання традиції релігійних організацій, захищає їх права та інтереси, ставить на один рівень конфесії, які тільки виникли, і ті традиційні релігії, які зробили вагомий внесок у формування народної духовності, писемності, культури та інших цінностей. У багатьох обласних центрах України утворені Міжконфесійні Ради. І вони можуть здійснювати важливу миротворчу місію. При особистому спілкуванні керівників обласних об’єднань зав’язуються дружні відносини, зникає протистояння, напрацьовуються спільні відповіді на питання. Але, коли ініціюється прийняття постанов, наказів релігійного характеру на користь конфесійної більшості (святкування неділі, заборона торгівлі в свята тощо), це може спричинити обмеження прав нерелігійних людей і багатьох конфесій та стати причиною виникнення протистояння й соціального напруження. Утворення таких Міжконфесійних Рад е одним зі шляхів подолання міжконфесійних конфліктів в Україні. Вудь-які спроби поширення ідей і поглядів, що підривають довіру та повагу до певного релігійного віросповідання, а також зухвала ворожість та інші негативні почуття стосовно іншого способу життя й інших релігійних обрядів е зазіханням на честь і гідність громадян, на їх конституційні права і свободи, які повинні захищатися всіма членами суспільства незалежно від їх ставлення до релігії.

Перелік використаної літератури:

http://4book.org/uchebniki-ukraina/11-klass/1022-lyudina-i-svit-11-klas-nazarenko

                      


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28858. Учения о государстве и праве в Германии конца ХVІІІ - начала ХІХ ст. 110.5 KB
  Философское обоснование права и государства в философии права Георга Гегеля. Теоретическая доктрина исторической школы права. Телеологическая концепция права Рудольфа Иеринга. Система философии права Канта не поддается такому простому изложению как система Локка Гоббса Руссо и Спинозы.
28859. Учения о государстве и праве в Западной Европе в 19 ст. 53.5 KB
  Утилитаристская теория права Дж. на смену идеям естественного права приходит юридический позитивизм характерной чертой которого является отрицание существования иного права кроме позитивного. Утилитаристская теория права Дж. Основной задачей юридической науки является критический анализ дейтвующего права с целью его совершенствования.
28860. Учения о государстве и праве в Западной Европе в 19 ст. 92.5 KB
  Одновременно также складывалось консервативное и социологическое направление в исследовании государства. Среди ведущих представителей политикоправовой мысли во Франции этого периода необходимо назвать: Жозефа де Местра представитель консервативного направления Бенжамена Констана и Алексиса де Токвиля либеральнодемократическое направление Огюста Конта основатель социологического направления в понимании государства и права. Происхождение и сущность государства: Необходимость и одновременно предназначение государства М. Сущность...
28861. Становление правовой науки в Российском государстве 99.5 KB
  Однако собственно теории права тогда еще не было. Все теоретическое знание о праве формировалось в рамках самостоятельной дисциплины философии права. Последняя исследовала не столько теоретические основы позитивного права сколько право каким оно должно быть с точки зрения тех или иных идеальных критериев т. имело своим предметом то что исторически получило название естественного права.
28862. Учения о государстве и праве в Украине в 19первой половине 20 ст. 72 KB
  Философия права Панфила Юркевича. Что же касается собственно проблем осмысления и развития права то в силу приоритетности вопросов национальногосударственного самоопределения они оказываются на периферии внимания крупных ученых. Концептуальное значение для понимания права и автономности личности в учении Сковороды имеют идея сродности и природного равенства людей.1 Философия права Панфила Юркевича.
28863. Современные учения о государстве и праве 75 KB
  Неопозитивистские теории права Ганс Кельзен Герберт Харт. Социологические теории права Евгений Эрлих Роско Паунд. Психологическая теория права Лев Петражицкий. Это обусловлено с одной стороны тем что природа права такова что оно пронизывает все сверы человеческой жизнедеятельности и отражает как явление сложные экономические политические и социальные отношения.
28864. Обґрунтування проблем права і держави у вченнях мислителів стародавнього Сходу та Греції (докласичний період) 79 KB
  1 Обґрунтування проблем права і держави у вченнях мислителів стародавнього Сходу та Греції докласичний період. Філософське споглядання проблем держави і права перших грецьких мислителів. Виведення права із субєктивних потреб людини у вченні софістів. питання: Причини що обумовлюють відмінність розвитку підходу до ідеї права і держави у народів Сходу та грецького народу: історичні обєктивний та субєктивний напрямки у історії правової культури; психологічні що розкриваються у принципах: мінливості чуттєвих вражень сталості звички...
28865. Учения о государстве и праве в Древней Греции 42 KB
  Теоретическое исследование проблем государства и права в Античной греческой философии: общая характеристика Основу формирования теоретического мировозрения  философии и в том числе первых представлений о гос. В соответствии с такими представлениями в философских учениях Античной Греции можно выделить следующие характерные особенности в понимании государства и права: государство рассматривалось как абсолютное и самодостаточное существо  человек большого размера. Частные формы жизни имели смысл лишь с точки зрения их полезности и...
28866. Учения о праве и государстве периода классической греческой философии 92.5 KB
  Методологические основания учения о праве и государства Платона. Поскольку человек должен действовать в жизни в соответствии с идеей блага то и цель государства реализовать эту идею. Сущность же государства как общества разумных существ можно познать познав сущность человека. И три основные функции которые надлежит выполнять этим сословиям управленческою оборону государства удовлетворение основных потребностей людей.