76210

Біографія Піфагора

Реферат

Исторические личности и представители мировой культуры

Повернувшись із подорожі щасливий батько будує церкву Аполлону та оточує молодого Піфагора піклуваннями які могли б сприяти виповненню пророцтва Аполлона. У свого першого вчителя Гермодамаса Піфагор отримує знання основ музики та живопису.

Украинкский

2015-01-30

21.58 KB

0 чел.

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

Біографія Піфагора 

 Історичні дослідження датують появу Піфагора на світ приблизно 580

роком до нашої ери. Повернувшись із подорожі, щасливий батько будує

церкву Аполлону та оточує молодого Піфагора піклуваннями, які могли б

сприяти виповненню пророцтва Аполлона.

 Можливості дати сину гарну освіту та виховання у Мнесарха були. Як і

будь-який батько, Мнесарх мріяв, що син буде продовжувати його

справу-ремесло золотих справ майстра. Життя вирішило інакше. Майбутній

математик та філософ вже в дитинстві виявив велику здатність до наук. У

свого першого вчителя Гермодамаса Піфагор отримує знання основ музики та

живопису. Для покращення пам’яті Гермодамас примушував його вивчати

пісні з “Одіссеї” та “Іліади”. Перший вчитель навчив Піфагора любити

природу та вивчати її таємниці.

 Пройшло кілька років, і за порадою свого вчителя Піфагор вирішує

продовжити навчання в Єгипті, у жреців. Потрапити до Єгипту у той час

було дуже важко, тому що країну практично закрили для греків. За

допомогою вчителя Піфагору вдається залишити острів Самос. Але поки що

до Єгипту далеко. Він живе на острові Лесбос у свого родича Зоїла. Там

відбувається знайомство Піфагора з філософом Ферекідом - другом Фалеса.

У Ферекіда Піфагор навчається астрології, таємницям чисел, медицині та

іншим обов’язковим на той час наукам. Піфагор прожив на Лесбосі кілька

років. Звідти шлях Піфагора лежить у Мілет до відомого Фалеса,

засновника першої в історії філософської школи.

 Піфагор уважно слухає в Мілеті лекції Фалеса, якому на той час було вже80 років, та його учня Анаксімандра, відомого географа й астронома.

Багатьма важливими знаннями оволодів Піфагор за час свого навчання в

Мілетській школі. Але Фалес теж радить йому поїхати до Єгипту, щоб

продовжити навчання. І Піфагор відправляється у дорогу.

 Перед Єгиптом він на деякий час зупиняється у Фінікії, де, за легендою,

навчається у відомих сідонських жреців. Поки він живе в Фінікії, його

друзі добилися того, щоб Полікрат - власник Самоса, не лише вибачає

втікача, але навіть посилає йому рекомендаційного листа для Амазіса -

фараона Єгипту. В Єгипті завдяки допомозі Амазіса Піфагор знайомиться з

мемфійськими жрецями. Йому вдається потрапити в- єгипетські храми, куди

чужоземців не пускали. Щоб прилучитися до таємниць єгипетських храмів,

Піфагор приймає посвячення в сан жерця.

 Навчання Піфагора в Єгипті сприяє тому, що він стає одним із найбільш

освічених людей свого часу. До цього періоду відноситься подія, яка

змінила все його майбутнє життя. Помер фараон Амазіс, а його наступник

по трону не сплатив щорічну данину Камбізу, персидському царю, що

служило достатнім приводом для війни. Перси не помилували навіть

священні храми. Піддалися гонінням і жерці: їх вбивали або брали в

полон. Так потрапив у персидський полон і Піфагор.

 Згідно старовинним легендам, у полоні у Вавилоні Піфагор зустрічався з

персидськими магами, прилучився до східної астрології та містики,

познайомився з вченням халдейських мудреців. Халдеї познайомили Піфагора

и Піфагора

зі знаннями, які збиралися східними народами  протягом багатьох віків:

астрономією та астрологією, медициною та арифметикою. Ці науки у халдеїв

у значній мірі спиралися на уявлення про магічні та надприродні сили,

вони надали певне містичне звучання філософії та математиці Піфагора...

 Дванадцять років знаходився у вавилонському полоні Піфагор, доки його не звільнив персидський цар Дарій Гістасп, прочувший про відомого грека.

Піфагору вже 60, він вирішує повернутися батьківщину, щоб прилучити до

набутих знань свій народ.

 З того часу як Піфагор залишив Грецію, там відбулися значні зміни. Кращі уми, рятуючись від персидського іга, перебралися в Південну Італію, яку

тоді називали Великою Грецією, і заснували там міста-колонії: Сіракузи,

Агрігент, Кротон. Тут і вирішує Піфагор створити власну філософську школу. Це був одночасно і релігійний союз, і політичний клуб, і наукове

товариство. Учні цієї школи зобов’язувались вести так званий

піфагорійській спосіб життя.

 Досить швидко він здобуває велику популярність серед населення.

Ентузіазм населення настільки великий, що навіть дівчата та жінки

порушували закон, заборонявший їм знаходитися на зборах. Одна з таких

порушниць, дівчина на ім’я Теано, незабаром стає дружиною Піфагора.

 У той час у Кротоні й інших містах Великої Греції зростає соціальна

нерівність, посилюється соціальна пригніченість. У такій обстанові

Піфагор виступає з розгорнутою промовою морального удосконалення та

пізнання. Мешканці Кротона одностайно вибирають мудреця цензором

моральних якостей людини, своєрідним духовним батьком міста. Піфагор

вміло використовував знання, отримані під час подорожей по світу. Він

поєднує найкраще з різних релігій та вірувань, створює свою власну

систему, визначною тезою якої стало переконання в нерозривному зв’язку

всього істотного (природи, людини, космосу) і у рівності людини перед

обличчям вічності та природи.

 Досконало володіючи методами єгипетських жреців, Піфагор “очищував душі своїх слухачів, виганяв вади з серця та наповнював уми світлою правдою”.

В Золотих віршах Піфагор показав ті моральні правила, суворе виконання

яких призводить душі помилившихся до ідеалу . Ось кілька з них:Роби тільки те, що в майбутньому не засмутить тебе.

 Не роби ніколи того, що не знаєш. Але вчись усьому, що потрібно знати, ітоді будеш вести спокійне життя.

 Не зневажай здоров’ям свого тіла. Давай йому вчасно їжу і пиття, і

вправи в яких воно потребує.Привчайся жити просто.

 Не зачиняй очей, коли хочеш спати, не розглянувши усіх своїх вчинків у

минулий день.

     На каблучці Піфагора було викарбовано такий девіз: “Тимчасова

невдача краща тимчасової удачі”.

 З часом Піфагор закінчує промови в храмах та на вулиці, а навчає вже у

себе вдома. Система освіти була важкою, багаторічною. Бажаючі

прилучитися до знання повинні були пройти випробувальний термін від

трьох до п’яти років. Весь цей час учні були зобов’язані зберігати

мовчання і лише слухати Вчителя, не задаючи жодних питань. У цей період

перевірялися їхня терплячість та скромність.

рялися їхня терплячість та скромність.

 Піфагор навчав медицині, принципам політичної діяльності, астрономії,

математиці, музиці, етиці та багато іншому. З його школи вийшли відомі

політичні та державні діячі, історики, математики та астрономи. Це був

не лише вчитель, але й дослідник. Дослідниками ставали і його учні.

Піфагор розвивав теорію музики й акустики, створив відому “піфагорійську

гамму” і провівши основоположні експерименти по вивченню музичних тонів:

знайдені відношення він виразив на мові математики. У школі Піфагора

вперше був виказаний здогад щодо кулеподібності Землі. Здогадка про те

що рух небесних тіл підлягає певним математичним відношенням, ідеї

“гармонії світу” та “музики сфер”, в майбутньому призвели до революції у

астрономії, вперше з’явились саме в колі Піфагора.

 Піфагорійці створили першу математичну теорію музики. У якості символа

піфагорійці вибрали п’ятипалу зірку, хоч сам Піфагор казав, що з усіх

фігур найкраще-коло, а з тіл-куля. У той же час серед геометричних

теорем піфагорійців немає теореми про коло. Вони займалися в основному

багатокутниками. Наприклад, вони вміли будувати багатокутник, подібний

одному з двох заданих багатокутниківі одночасно рівний іншому.

 Багато зробив вчений і для геометрії. Доведена Піфагором знаменита

теорема носить його ім’я. Достатньо ґрунтовно дослідив Піфагор і

математичні відношення, закладаючи тим самим основи теорії пропорцій.

Особливу увагу він приділяв числам та їх властивостям, пориваючись

зрозуміти значення та природу речей. Посередництвом чисел він намагався

навіть зрозуміти такі вічні категорії буття, та справедливість, смерть,

постійність, чоловік, жінка та інше.

 Піфагорійці вважали, що всі тіла складається з найменших частинок

“одиниць буття”, які в різних сполученнях відповідають різним

геометричним фігурам. Число для Піфагора було і матерією, у формою

всього світу. З цього уявлення виходила і основна теза піфагорійців:

“Усі речі сутність числа”. Але оскільки числа показували “сутність”

усього, той пояснювати природні явища слідувало лише з їхньою допомогою.

Піфагор з його наслідувачами своїми працями заклали основу однієї дуже

важливої області математики теорії чисел.

 Не чужою була піфагорійцям геометрична інтерпретація чисел. Вони

вважали, що точка має два виміри, лінія два, площина три, об’єм чотири

виміри. При додаванні всіх плоских геометричних фігур точки, лінії і

площини піфагорійці отримували ідеальну шістку.

 Числам надавали містичних властивостей. Одні числа приносять добро,

другі зло, треті успіх і т.д. Піфагор вважав, що душа теж число, вона

безсмертна і передається від однієї людини до іншої. Числова містика

Піфагора та його учнів нанесла великої шкоди розвитку математики.

Сучасна церква признає числову містику. Так, у Біблії число 666 є число

звіру, 12 несе щастя, 13- нещастя. Піфагор вважав, що число 5 символізує

колір, 6-холод, 7- розум, здоров’я та світло, 8- кохання та дружбу, 9-

постійність. Особливо невисними піфагорійцям були числа 13 та 17.

 Спробу Піфагора та його школи зв’язати реальний світ з числовими

Піфагора та його школи зв’язати реальний світ з числовими

відношеннями не можна вважати невдалою, оскільки в процесі вивчення

природи піфагорійці поряд з фантастичними уявленнями висунули і

раціональні способи пізнання таємниць Всесвіту. Зведення астрономії і

музики до числа дало можливість пізнішим вченим зрозуміти світ ще

глибше.

...Пройшло 20 років після створення школи. Слава про неї рознеслася по

всьому світу. Одного разу до Піфагора прийшов Кілон, людина багата, але

зла, бажаючи в нетверезому стані вступити до школи. Піфагор відмовив і

тоді Кілон розпочав боротьбу з Піфагором, скориставшись підпалом його

будинка. Під час пожежі піфагорійці врятували життя своєму вчителю ціною

своєї, після чого Піфагор засумував і невдовзі закінчив життя

самогубством.

 У новий час, особливо завдяки великому розвитку природознавстра,

астрономії та математики, ідеї Піфагора про світову гармонію набувають

нових прихильників. Знамениті Коперник та Кеплер, відомий художник та

геометр Дюрер, геніальний Леонардо да Вінчі, англійський астроном

Еддінгтон та багато інших вчених і філософів продовжують знаходити в

науково-філософському наслідництві Піфагора необхідну основу для

встановлення закономірності нашого світу.

 Мабуть, найпопулярнішою з усіх теорем є теорема Піфагора. Причинами

такої популярності є  простота, краса, значення. Справді, теорема

Піфагора проста, але не очевидна. Це поєднання двох суперечностей і

надає їй особливої привабливості. Окрім цього, теорема Піфагора має

велике значення: вона використовується на кожному кроці, той факт, що

існує близько 500 різних доказів цієї теореми доводить велику кількість її реальних реалізацій. Відкриття теореми Піфагором оточене ореолом

красивих легенд. Прокл, коментуючи останнє продовження першої книги

“Начал” Евкліда, пише: “Якщо послухати тих, хто повторює давні легенди,

то доводиться сказати, що ця теорема  походить від Піфагора;

розповідають, що він у честь цього відкриття приніс у жертву бика”.

Дехто розповідає, що він приніс у жертву не одного бика, а цілу сотню.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79170. Научная и техническая революция: общее и особенное. Социокультурные аспекты технической революции 36 KB
  Научная революция связана с перестройкой исследовательских стратегий задаваемых основаниями науки. Пока общие черты системной организации изучаемых объектов учтены в картине мира а методы освоения этих объектов соответствуют сложившимся идеалам и нормам исследования основания науки обеспечивают рост знания. В этой ситуации рост научного знания предполагает перестройку оснований науки. Научная революция может осуществляться: как революция связанная с трансформацией специальной картины мира без существенных изменений идеалов и норм...
79171. Междисциплинарные аспекты развития технознания. Роль техники в формализации и математизации научного знания, гуманитарные приложения технических наук 35.5 KB
  Роль техники в формализации и математизации научного знания гуманитарные приложения технических наук Технознание целостная система знаний о технике технологии и техносфере. В связи с возрастанием сложности проектируемых технических систем появлением новых прикладных дисциплин выработкой системных принципов исследования особое значение приобретает деятельность направленная на организацию и руководство такими видами деятельности как с одной стороны проектирование компонентов конструирование отладка разработка технологии а с другой...
79172. Философско-методологические аспекты соотношения научного и вненаучного. Наука, паранаука и мифология в их соотношении 36.5 KB
  Научное знание основано на принятой в данном обществе концепции рациональности которая находится в соответствии с др. Включает в себя учения или размышления трактаты о явлениях объяснения о которых не является убедительными Лженаучное знания домыслы и рассуждения Квазинаучное знания Осуществляется через методы насилия и принуждения отрицание кибернетики Лысенковчина Антинаучное знание Сознательное искажение действительности Псевдонаучное знание интеллектуальная активность специализирующееся на популярных исследованиях. IV...
79174. Эволюционная эпистемология, её генезис и современные тенденции развития. Глобальный эволюционизм и современная научная картина мира 39 KB
  Эпистемология- согласно Фуко это исторически изменчивые структуры которые определяют условия образования сознания в конкретный исторический период.
79175. Культурологический дискурс техники. Техноидиллия и технический алармизм в современной культуре. Традиционная и проектная культура 33 KB
  Культурологический дискурс техники. Это связано в первую очередь с развитием техники. Техника и технология основные понятия фил техники. История становления современного чел связана с историей развития и услож техники.
79176. Антропологический дискурс техники и технознания. Теория органопроекций. Орудийная и праксеологическая концепции техники 16.94 KB
  В работе Общая и сравнительная география 1845 рассматривает историю как результат активного взаимодействия человека и окружающей его среды. В своей философской концепции техники Капп исходит из антропологического критерия который провозглашает человека фактическим центром мироздания и объявляет его исходным пунктом и конечной целью т. Человек мера всех вещей Протагор При этом человека который с антропологической точки зрения находится в центре мира следует брать и понимать как неразрывное единство тела и сознания. Однако...
79177. Гуманистические традиции философии техники. Антисциентизм и антитехницизм в их соотношении. Проблемы гуманизации современной техники 26.5 KB
  В современной философии конституируется более широкий взгляд на дегуманизацию культуры в техногенной цивилизации связанный с признанием невозможности рационализировать техническое развитие и сделать его нерепрессивным по отношению к человеку ибо техника есть естественное порождение и органичное выражение самой сущности человека плоть от плоть его отношения к миру как к объекту потребления ярчайший пример отношение к природе артикулированное в категориях природопользования где техника выступает лишь средством инструментом...
79178. Техника и технознание в контексте современной глобалистики. Техника как коммуникативная стратегия современности 28 KB
  Техника и технознание в контексте современной глобалистики. Техника как коммуникативная стратегия современности. Широкий смысл понятия техники: искусственный или организованный прием усиливающий улучшающий или облегчающий действие техника письма техника плавания техника вопросов и т. Созидательный характер техники: техника есть основание на котором стоит техногенная цивилизация: в аспекте творчества: средство реализации сущностных сил человека форма материализации потенций человека и природы во всем их многообразии; в аспекте...