7634

Соціальні технології планування і реалізації професійної кар’єри

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Соціальні технології планування і реалізації професійної кар’єри. Соціальна сутність та зміст професійної кар’єри успішного фахівця. Соціальні умови, зміст та форми успішної реалізації професійної кар’єри. Соціальні ...

Украинкский

2013-01-27

273 KB

52 чел.

Соціальні технології планування і реалізації професійної кар’єри.

  1.  Соціальна сутність та зміст професійної кар’єри успішного фахівця.
  2.  Соціальні умови, зміст та форми успішної реалізації професійної кар’єри.
  3.  Соціальні технології пошуку роботи та спілкування з роботодавцями.

  1.  Соціальна сутність та зміст професійної кар’єри успішного фахівця.

Кар'єра - це успішне просування в області суспільної, службової, наукової і іншої діяльності. Вона є невід'ємною частиною життєвого устрою тієї людини, яка хоче добитися успіху в житті. Кар'єрне зростання - це все ті ж методи і дії, які людина може застосувати для досягнення будь-яких поставлених ним цілей.

Щоб правильно організувати своє кар'єрне зростання, передбачити всі пастки на своєму шляху, потрібно навчитися розподіляти свої сили і час, уміти вибирати потрібні цілі, ставити перед собою завдання і багато що інше.

З організаційної точки зору кар'єра розглядається як сукупність взаємопов'язаних рішень особи про вибір того чи іншого варіанта майбутньої діяльності, виходячи з можливостей, які перед нею відкриваються, подолання розбіжностей між реальним і бажаним її посадовим становищем. Оскільки ці рішення приймаються за умов браку інформації, суб'єктивної оцінки себе та обставин, нестачі часу або емоційної нестабільності, вони далеко не завжди бувають послідовними, раціональними, цілеспрямованими, та й взагалі виправданими.

Кар'єра може бути динамічною, пов'язаною зі зміною робочих місць, і статичною, яка здійснюється на одному місці та на одній посаді шляхом професійного зростання. Вона буває вертикальною, яка передбачає посадове зростання, і горизонтальною, яка проходить в межах одного рівня управління, однак зі зміною занять, інколи професії. Суміщення двох цих підходів дає сходинкову кар'єру.

Іншими словами, успіх у кар'єрі можна розглядати як з точки зору просування від однієї посади до іншої, більш високої, так і з точки зору ступеня оволодіння певною професією, навичками та знаннями, які її складають.

XXІ століття поставило зміст слова "кар'єру" на якісно новий рівень. Побудова кар'єри в сучасному світі стає обов'язковою умовою самореалізації в професійній діяльності. Уже важко собі представити успішну й стабільну компанію, яка б не анонсувала можливості кар'єрного росту. Ще складніше уявити собі фахівця, який би не мріяв про позицію керівника відділу, департаменту, компанії, холдингу... У надрах подібних прагнень і народилося нині настільки часто вживаєме слово "кар'єрист". Для багатьох воно має негативний відтінок, що припускає людину безпринципного, байдужного до інтересів колег і компанії, для професіоналів же кадрового ринку воно є скоріше позитивною характеристикою.

У сучасному світі важливо бути не просто гарним фахівцем, важливо бути кращим.

Безумовно, аспектів побудови кар'єри чимало, і всі вони відіграють першорядну роль у кар'єрному росту молодих фахівців. Однак результат коштує того: успіх у професії - це насамперед успіх вас як особистості, це ваша професійна й особиста самореалізація.

Сходження по щаблях кар'єрних сходів ніколи не було справою простим, особливо в сучасних умовах постійного росту компаній. Ринок праці в Україні поступово наближається до світових стандартів, освоюючи нові закони в області працевлаштування й керування персоналом.

Основні складові успішної кар'єри

Існує низка факторів, що впливають на розвиток того чи іншого типу кар'єрної орієнтації. Це психологічний тип особистості, пізнавальні інтереси, нахили, професійна спрямованість, професійна мотивація. Кожна людина має набір особистісних характеристик, концепцію, мотиви, цінності, які визначають вибір кар'єри. У серії кар'єрних решень людини втілюється її професійна "Я-концепція". Часто відбувається не усвідомлена реалізація людиною своїх кар'єрних орієнтацій.

Важко не погодитись, що кар'єрна орієнтація допомагає людині реалізувати себе чи самоактуалізуватися у професійному плані. Це стає можливим, якщо професія обирається відповідно до власних інтересів і здібностей. У протилежному випадку, коли професійний вибір визначається випадковим фактором чи умовами ситуації (близькість роботи до місця проживання, мода на дану професію, можливість отримати місце по знайомству тощо), людині важко реалізувати власний професійний потенціал. Професійне самовизначення і професійна самоактуалізація індивіда є тривалий процес розвитку його ставлення до своєї майбутньої професії та до самого себе як професіонала. Успіх тут визначається активністю самого суб'єкта професійної діяльності на шляху його особистісного розвитку. Він сам обирає професію, сам проходить період професійного навчання, сам активно будує власну професійну кар'єру і реалізує власний особистісний та інтелектуальний потенціал [9, c. 30]. Обидва плани розвитку здійснюються впродовж усього професійного і життєвого шляху людини.

Я схиляюсь до думки, що кар'єрні досягнення людини багато в чому залежать від рівня його особистісного професійного розвитку. Тут мають значення такі аспекти, як: 1) кваліфікація - рівень підготовленості до якогось виду праці; 2) мотивація - і як елемент здійснюючого керівником переконання і керівництва до дії, і як самомотивація, яка безпосередньо пов'язана з головними цінностями людини і не завжди стосується реалій підприємства; 3) соціалізація - стосується в першу чергу неформальної культури даного підприємства (неписані правила і ритуали), що може стати перешкодою для розвитку особистості. Існує ризик отримати негативну оцінку з боку керівництва чи колег за прояв ініціативи, яка може становити загрозу становищу представників організації; 4) реалізація - безпосередньо пов'язана з аспектом соціалізації. Задуми, що передбачають переміни, не зустрічають належної підтримки. Таким чином, підприємство визначає межі дії своїх співробітників і створює проблеми для їхнього кар'єрного росту.

План кар'єри можна визначити як план індивідуальної роботи працівника, який передбачає досягнення особистої мети у своїй сфері діяльності. Керівник може поцікавитися у працівника, на яку посаду він розраховує при досягненні пенсійного віку, і надати йому допомогу у підготовці плану для досягнення мети. Керівник не може здійснити цю роботу за працівника. Визначення мети, особистих і сімейних потреб є справою самого працівника. Він повинен самостійно визначити першочергові завдання, оскільки все, навіть невдача, вимагає певних зусиль. Ніщо не дається дарма, і в цьому контексті витрати, пов'язані з невдалою спробою, можуть також розцінюватися як успіх або необхідний урок.

Існує таке поняття, як управління кар'єрою. Згідно з Е.Мейо, це процес, завдяки якому кар'єра окремих співробітників планується з метою задоволення комерційних інтересів організації, а також переваг та інтересів кожного окремого співробітника. В управління кар'єрою Е.Мейо включає: а) процеси планування індивідуальної кар'єри (професійні консультації, робочі групи щодо планування кар'єрного розвитку, плани саморозвитку співробітника, виявлення кар'єрного ресурсу); б) процеси спільного планування кар'єри (аналіз оцінок і рівня розвитку, центри оцінки потенціалу, центри розвитку, спільне планування кар'єри); в) організаційні процеси (процес призначення, системи кар'єра/ступінь, планування наступності, безперервності кар'єри, реклама шляхів можливого розвитку, планування потреби у робочій силі, спеціальні схеми швидкого просування для перспективних співробітників).

Процеси управління кар'єрою сприяють підвищенню конкурентоздатності співробітників і викликають необхідність спільного навчання керівництва і співробітників справлятися зі змінами, які вони тягнуть за собою. Успішність цих процесів багато в чому залежить і від організаційної культури: все керівництво компанії поділяє з підлеглими висхідні принципи і ціннісні пріоритети [3, c. 172].

Одним із факторів розвитку кар'єри є трудова мотивація. Її вивчають теорії, орієнтовані на зміст, і теорії, орієнтовані на процес. Перша група теорій вивчає як базові людські потреби і мотиви, так і мотиви більш високого порядку, наявність і розвиток яких, за А.Маслоу, передбачає самоактуалізацію особистості. Процесуальні ж теорії чи теорії мотивації досягнення вивчають процес вибору лінії поведінки, пов'язаної зі сподіваннями індивідуума, і суб'єктивну оцінку наслідків своїх дій на робочому місці. Недостатньо вивчений механізм впливу певних потреб і мотивів на формування визначеної поведінки. Однак, слід відзначити, що дослідним шляхом установлена наявність зв'язку між потребами, мотивами, емоціями, з одного боку і постановкою цілі саморегуляцією трудової поведінки - з іншого.

Планування кар'єри дозволяє забезпечити:

1. Виконання бажань працівника з точки зору розвитку його потенціалу та професійного зростання.

2. Постійний притік кваліфікованих спеціалістів, які стають резервом.

3. Найбільш ефективне використання можливостей працівника в даний час і в майбутньому.

4. Впевненість працівника у власних силах.

5. Створення резерву на підвищення по посаді в межах фірми.

6. Уважне ставлення керівництва фірми до своїх працівників.

Успішне планування кар'єри вимагає участі трьох зацікавлених сторін:

• фірма несе відповідальність за створення обстановки, яка сприяє індивідуальному зростанню, навчанню та підготовці працівників в робочий та в позаурочний час. Це дозволяє працівникам набути необхідної професійної майстерності, отримати інформацію про можливості просування по службі в інших галузях і використати ці можливості. Більшість щойно прийнятих працівників повинні починати трудову діяльність з найнижчих посад;

• керівник виконує функції каталізатора, який стимулює здійснення обґрунтованого планування на перспективу. Крім того, керівник, знаючи організацію робіт на фірмі, може вказати працівникові правильний напрям діяльності з врахуванням потреб фірми. Керівник знає також можливості своїх працівників і враховує їх прагнення. Нарешті, керівник постійно контактує з підлеглими та інформує їх про зміну потреб фірми і вплив цих змін на професійне зростання. Керівник стимулює своїх підлеглих, оцінює належним чином їх працю і надає консультативну допомогу;

• працівникові надається найбільш вагома роль. Він повинен оцінити свої сильні та слабкі сторони, а також вміти визначити, як і чому він досяг теперішнього стану. Нарешті, працівник повинен визначити наступний щабель у розвитку своєї кар'єри, способи оцінки досягнутих результатів і скласти план можливих дій.

В основу планування кар'єри можуть бути покладені такі методики:

1. Методика уточнення цінностей. Ця методика дозволяє визначити найважливіші життєві та трудові інтереси. Такі чинники, як престижність, розташування фірми, різноманітність, наявність стресових ситуацій, стимулювання інтелектуальної діяльності, влада розглядаються і класифікуються з точки зору їх значущості для людини.

2. Методика виявлення рівня задоволення роботою. Ця • методика розрахована на подання працівником інформації про кілька видів діяльності, що дають йому задоволення. Працівник також відповідає на запитання, мета яких - вияснити, чому той чи інший вид діяльності дає йому задоволення. Кінцевий пункт - визначення виду діяльності, якому надається перевага конкретним працівником.

3. Персональний розвиток і значущість роботи. Це серія методик, які людина може використати для оцінки важливості окремих елементів роботи. При цьому враховуються такі чинники, як професійне зростання, виникнення нових проблем, нові можливості, відчуття причетності до важливої справи.

Керівники повинні розуміти, що окремих підлеглих цілком задовольняє теперішня посада та вид виконуваної роботи. Таких підлеглих ніколи не слід орієнтувати на професійне зростання і на кар'єру. Одночасно керівник повинен поінформувати їх про додаткові можливості, що їм можуть надаватися.

Реально не всі працівники проходять класичні етапи кар'єри: попередній, становлення, просування, збереження та підтримування досягнутого, завершення, вихід на пенсію. В управлінні кар'єрою відома концепція, названа "плато кар'єри". Плато - це точка в кар'єрі, коли імовірність подальшого просування вгору дуже мала. Цією точкою закінчується висхідна частина кар'єри.

Основні характеристики чотирьох категорій працюючих в "плато кар'єри":

• "грунтовні люди" - працівники високого рівня, «плато кар'єри» яких має солідну висоту, однак просування, скоріше всього, не передбачається:

• "застиглі" - працівники з обмеженим потенціалом для просування, працюють з віддачею, меншою ніж передбачалося;

• "зірки" - працівники високого рівня з можливостями для просування, що йде одне за одним:

• "пришельці" - працівники з високим потенціалом для просування, сформованого "плато" немає.

Основні типи кар'єрних процесів наведено в таблиці.

№ п/п

Типи кар'єрного процесу

Характеристика

1.

Прогресивний

Це розвиток вперед на вищу ступінь ієрархії. Кожна ступінь змін відрізняється від попередньої більш високим рівнем здібностей і можливостей життєдіяльності. Зміни процесу просування незворотні і направлені на майбутнє з врахуванням накопичених знань досвіду.

2.

Регресивний

Це спади стану різної протяжності. Це рух кар'єрного процесу вниз при невідповідності здібностей та активності людини вимогам його статусу, структурних реорганізаціях управління або стану здоров'я чи віку.

3.

Лінійний

Кар'єрні процеси розвиваються безперервною послідовністю (по лінії). Це процес професійного зростання.

4.

Нелінійний

Кар'єрні процеси проходять стрибками або проривами після довгого періоду кількісного зростання. Це проходження за ступенями вгору або вниз. Завжди змінюється статус працівника.

5.

По спіралі

Кар'єрні процеси проходять послідовним освоєнням посад при просуванні за ієрархічною градацією.

6.

Стагнація (застій)

Це окремі випадки кар'єрних процесів, коли в них не відбуваються суттєвих змін.

Головним у виборі шляхів просування (кар'єри) людини є розуміння того, що впливають на просування не просто фактори й не особистість самі по собі, а способи їх взаємодії.

Менеджер повинен вміти виявити потреби працівника, а працівник повинен мати яскраве уявлення про свої наявні і потенційні можливості, здібності проявити їх у майбутньому.

На мою думку, кар'єра і просування по службі повинні будуватись на основі загальної участі обох сторін та їх спільній відповідальності за "свою" частину організації цього процесу.

Кар'єра не визначає тільки успіхи або невдачі, як у власному розумінні людини. Вона містить внутрішню позицію і поведінку, поступову зміну навичок, здібностей і професійних можливостей, пов'язаних з діяльністю.

  1.  Соціальні умови, зміст та форми успішної реалізації професійної кар’єри.

Професійна діяльність — одна з найважливіших сфер самореалізації людини. Саме тут людина виявляє та розкриває свої здібності, особистісні та професійні якості. До того ж, професійна діяльність, як ніяка інша, дає можливість людині відчути свою значущість для інших людей, для суспільства в цілому та отримати певну компенсацію від нього.

Особливу роль у професійній діяльності відіграє кар'єра як процес свідомого здійснення «професійного або посадового просування», що сприяє отриманню людиною певного статусу, який гарантує професійне самоствердження. З одного боку, кар'єрне зростання означає, що людина може реалізувати себе як суб'єкт суспільства, а з іншого, — що її діяльність достатньо високо оцінена іншими. Отже, кар'єра є стимулом у професійному становленні працівника та розвитку його особистісного потенціалу.

На нашу думку, успіхи кар'єрного зростання значною мірою залежать від ефективності перших кроків у навчанні та професійній діяльності. Чимале значення для подальшого життя та професійного становлення має освіта та вибір професії. На першому етапі особистісного розвитку молодь часто припускається помилок. Наприклад, навчаючись певній професії, дехто переконаний, що жодного дня не буде працювати за спеціальністю, бо це не престижно, невигідно чи безперспективно.

У такому випадку втрачається час, значні кошти на навчання, і головне — відсутнє подальше бачення своїх місця і ролі у професійній сфері. Тому, незважаючи на те, де молода особа вчиться, радимо усвідомити, що жодні знання не бувають зайвими, і вже з третього курсу об'єктивно оцінити свої можливості, помножені на отримані знання та навички. Адже сучасна людина повинна вміти приймати рішення, знаходити свій шлях у новому оточенні, вміти спілкуватися з різними людьми та адаптуватися до динамічного життя. Отже, свої навички можна оцінити за схемою ставлення до трьох важливих складових будь-якої діяльності:

Інформація, а саме вміння її знаходити, аналізувати, обробляти, передавати.

Стосунки з людьми — спілкуватися, знаходити індивідуальний підхід до кожного, впливати, підтримувати зв'язки, керувати.

Техніка — ступінь володіння професійними навичками, вміння ліквідовувати несправності, проектувати тощо.

Після такого самоаналізу нескладно визначити, в якій саме сфері знадобиться людина саме з вашим набутком знань та умінь і зробити кроки для професійного та кар'єрного просування. Порада тим, хто тільки шукає своє перше місце роботи: в жодному разі не влаштовуйтесь на роботу за принципом «престижна посада» та працевлаштування у «престижній компанії». Спочатку слід визначитися, ким ви себе бачите через 10-15 років, і лише тоді робити перші кроки у цьому напрямку.

Слід пам'ятати і «золоте правило»: людина робить не одну помилку, перш ніж досягає певного результату. Часто трапляється так, що перша помилка стає останньою. Не варто сприймати помилки як перешкоди на шляху професійного зростання, адже помилка — це лише спосіб змінити поведінку та спробувати діяти знову, але по-іншому. Наприклад, якщо вам відмовили у прийомі на роботу в одній організації, обов'язково спробуйте влаштуватись на роботу до її конкурентів. Знання, працелюбність, комунікабельність, цілеспрямовані вчинки та виправданий оптимізм — ось ті цеглинки, з яких складається професійна кар'єра.

3. Принципи управління і планування кар'єрної стратегії

За своєю сутністю кар'єра має стратегічний характер тому, що вона спрямована на просування працівника у майбутнє.

Байдужих до кар'єри людей немає. Будь-яке життя проходить у безперервних змінах, у пристосуваннях людини до подій, у вдосконаленні способу діяльності, у прагненні досягти більш високого статусу. Але для одних це життя є важким тягарем боротьби за фізичне самозбереження, для інших — стихійним процесом життєустрою, треті шукають свій життєвий шлях і реалізують його методом проб та помилок і, як правило, ціною суттєвих втрат.

Виникає питання стратегічного плану — як першим просунутись на місце других, а другим на місце третіх, а третім — як зменшити втрати? С. Фромм дає таку відповідь — розширити простір своєї долі. Укріпити те, що сприяє життю. Це і може бути сутність основи розуміння кар'єрної стратегії.

Проф. Романов В.Л. визначає, що сутність кар'єрної стратегії полягає в організації кар'єри таким чином, щоб сам спосіб просування забезпечував оптимальне використання рушійних механізмів і послаблював дію будь-яких факторів стримування та опору.

Із такого визначення кар'єрної стратегії випливає, що її головною ціллю є забезпечення стійкості кар'єрного процесу, а не встановлення конкретного соціального або посадового статусу в стратегічному періоді. Стратегічний задум будь-якої людини, яка починає розвивати кар'єру, повинен проходити поетапно, тому що відносно чітко можна визначити тільки близькі цілі. Неможливо передбачити події, які можуть бути на кар'єрному шляху і впливати на його успішність.

Кар'єрна стратегія є мистецтво послаблення або усунення дії гальмуючих факторів для досягнення поетапних цілей соціального або посадового статусу людини у стратегічному періоді.

Ціллю кар'єрної стратегії є забезпечення стійкості кар'єрного процесу. При здійсненні індивідуального просування використовуються такі принципи: безперервності, осмислення, швидкості, маневреності, економічності, примітності.

Характеристика цих принципів наведена у таблиці.

Таблиця. Характеристика принципів кар'єрного процесу

№ п/п

Принципи

Характеристика

1.

Безперервності

1. Жодна із досягнутих цілей у кар'єрі не може бути остаточною або стати приводом для зупинки. 2. Відповідність займаній посаді або статусу повинно підтверджуватись процесом реалізації службових чекань або вимог. 3. Просування по службі може уповільнюватися або перериватись у зв'язку з труднощами, що виникли, або кризовим характером.

2.

Осмислення

1. Будь-які кар'єрні дії повинні бути цілеспрямованими і здійснюватися відповідно до індивідуальних та загальних цілей. 2. Кар'єрний рух повинен забезпечувати оптимальність вибору маршруту та тактики його проходження. 3. Необхідна об'єктивна оцінка досягнутого положення, стану здібностей і можливостей руху до більш високих цілей.

3.

Швидкості

1. Швидкість просування по службі підтверджується порівнянням з загальним рухом. 2. У будь-якому русі є лідери і відстаючі. 3. Успішна кар'єра - це просування у групі лідерів. 4. Кар'єрне просування командою вважається більш надійним.

4.

Маневреності

1. Прямолінійний рух можливий тільки на вільному шляху від інших рухів, а таких шляхів у кар'єрі не буває. Спроби рухатись тільки прямо на великій швидкості може викликати зіткнення з іншими або катастрофу. 2. Кар'єрний маневр передбачає: - пом'якшення сили зіткнення за рахунок компромісу; - "пропуск уперед" на загрозливій ділянці; - "обхід бар'єру" без зміни маршруту; - знання "обхідних" шляхів та їх використання з поверненням на основну лінію руху; - рух "зігзагом" на крутому підйомі; - вихід на інший службовий маршрут. 3. Всі названі та інші способи маневру треба уміло використовувати як кар'єрне мистецтво

5.

Економічності

1. На конкретному кар'єрному шляху виграє спосіб діяльності, який дає найкращий результат при найменших витратах ресурсів. 2. Кар'єрний шлях дуже довгий, і для багатьох практично все життя. 3. Треба уміло розподіляти сили на кар'єрному шляху, завжди порівнювати свої прагнення з реальними можливостями.

6.

Примітності

1. Людина, яка використовує вищеназвані принципи рано або пізно буде заміченою, але ж чим раніше, тим краще. 2. Талановиті люди завжди мають невдачі у кар'єрі у зв'язку з непримітністю. 3. Чим ширше визнання людини і потреба у її праці, тим ширше її кар'єрне поле.

Названі принципи кар'єрної стратегії є одночасно і принципами кар'єрної тактики.

Кар'єрна тактика — це мистецтво можливого у реалізації кар'єрної стратегії.

Планування кар'єри є однією із функцій відділу персоналу організації. Це визначення майбутнього розвитку працівника, етапів досягнення намічених цілей та просування по службі.

При плануванні кар'єри порівнюються потенційні можливості, здібності цілі працівника з вимогами організації, її стратегії планами розвитку.

В результаті планування розробляється програма (план) професійного і посадового зростання кожного працівника організації. Складається професіограма, в якій фіксується перелік позицій поступового розвитку працівника і шлях (термін), який він повинен пройти, для того, щоб одержати необхідні знання, досвід, оволодіти потрібними навичками не тільки для ефективної роботи за даною посадою, а й для підготовки просування на вишу посаду.

Плануванням кар'єри працівника займаються:

- сам працівник;

- менеджер по персоналу;

- лінійний менеджер.

Кожен з них передбачає для конкретного працівника заходи щодо планування його кар'єри.

Сам працівник передбачає такі заходи:

1) первинне орієнтування в організації;

2) вибір структурного підрозділу і майбутньої посади;

3) виконання роботи на призначеній посаді;

4) оцінка перспектив і проектування зростання;

5) реалізація заходів зростання.

Таким чином, планування кар'єри в організаціях здійснюється шляхом порівняння особистих бажань у галузі своєї кар'єри з можливостями їх задоволення доступними заходами.

Регулювання просування — це наслідок особливого виду діяльності, пов'язаної з такими можливостями.

Я вважаю, що планування кар'єри передбачає визначення засобів для досягнення бажаних результатів. Процеси, що проходять при плануванні кар'єри наведені на схемі. Відповідальність за виконання планових заходів лежить як на організації, так і на працівникові.

Керівники підрозділів повинні надавати своїм працівникам інформацію про потреби і можливості організації у кадровому забезпеченні не тільки у межах свого підрозділу, а й по організації в цілому.

4. Основні етапи реалізації успішної кар'єри

В еволюції індивідуальної "внутрішньої" кар'єри виділяють дев'ять етапів (з досвіду роботи у львівських компаніях).

Перший етап складається в обмірковуванні майбутнього роду занять коли триває пошук роботи. Уявлення про кар'єру обмежено професійними стереотипами, а критерії успіху ще розмиті. На цій стадії особистість тільки готується почати відповідної даної професії процес навчання.

Другий етап - це період утворення і тренування, що сильно варіюється в залежності від вимог конкретної професії.

На третьому етапі відбувається входження особистості у світ роботи. Для більшості людей, незалежно від підготовки, виникає момент "шоку від реальності". Головна психологічна проблема тут - це проблема адаптації в міру того, як людина довідається про реалії роботи і своїх реакцій на неї. Основне особистісне навчання починається тут.

Наступний період характеризується значною питомою вагою професійного навчання і подальшою соціалізацією менеджера в організаційних умовах. Його тривалість залежить як від професії, так і від організації, складності роботи і т.д.

П'ятий етап може бути позначений як "досягнення членства" в організації. Людина створює значимий образ себе як члена організації, як професіонала. З'ясовано мотиви й особисті цінності, оскільки вони відбивають власні реакції на власні реакції на різні ситуації. Виникає відчуття свого таланта, усвідомлення своїх сил і слабостей.

Наступний важливий момент кар'єри - рішення, що приймає організація про термін перебування працівника в посаді. Звичайно це відбувається в перші 5-10 років кар'єри. Працівникові стає відомо, чи може він розраховувати на тривале майбутнє в даній організації, або на "перманентне членство".

Подальший етап, що відноситься до середини кар'єри, характеризується кризою. Більшість людей проходять через важкий період переоцінки себе, коли зовні їхнього кар'єру складається досить добре. Задаються питання про правильність первісного вибору професії; про рівень досягнень; оцінюється масштаб досягнутого і ступінь витрачених зусиль; задаються питання про майбутній шлях розвитку, оцінюються перспективи продовження або зміни роду діяльності і стратегія дій на період професійного життя, що залишився.

Я погоджуюсь з думкою, що тривалість кожної стадії варіюється за часом. В нестоличних містах таких як Львів тривалість стадій менше залежить від зовнішніх чинників. Ступінь зв'язку з віком залежить від конкретної кар'єри. Якщо людина змінює кар'єру, дані етапи можуть повторюватися.

При цьому ті, хто має більш рішучий характер, продовжують кар'єру лінійних керівників, а менш рішучі, але більш вдумливі — штабних. Інші — освоюють нові сфери діяльності і переходять до "горизонтальної кар'єри".

У віці 50—60 років в діловій кар 'єрі наступає етап зрілості, коли люди можуть зосередитися на передачі своїх знань, досвіду, майстерності молоді.

Нарешті, завершальним етапом кар'єри, який наступає після 60-ти років, є підготовка до виходу на пенсію. Це питання суто індивідуальне. Для однієї категорії осіб його бажано здійснювати якомога раніше, з моменту виникнення у них відповідного юридичного права, для інших, повних фізичних і духовних сил, як можна пізніше. Так, в Японії вважається нормою, коли вищі (але тільки вищі) керівники мають вік, який наближається до 80-ти років.

У більшості західних фірм обов'язковим є планування ділової кар'єри співробітників. Цей процес починається з вивчення себе, власних потреб і бажань (посади, рівня доходів та ін.). Потім з урахуванням перспектив організації, галузі, в якій вона функціонує, об'єктивних особистих даних формулюється основна мета. Далі самостійно чи за допомогою керівника складаються альтернативні варіанти просування по службі як у власній фірмі, так і за її межами.

Ступінь особистої успішності визначається тим, чи досяг людину того рівня, до якого прагнув спочатку. Без знання цього рівня прагнення неможливо оцінити суб'єктивне відчуття кар'єрного успіху. У теж час оцінка успіху зв'язана і з зовнішніми критеріями - з тим, як суспільство оцінює успіх (розмір зарплати, престиж організації і т.п.)

Ще одна важлива вимога до виконуваної роботи полягає в тому, що вона повинна випробувати можливості людини, висувати вимоги до його таланта, кидати йому виклик. У противному випадку робота набридає і знецінюється.

Є кілька типів кар'єрних устремлінь менеджерів. Для одною пріоритетною потребою в кар'єрі може бути почуття безпеки і стабільності, що йде від передбачуваності подій. Дана потреба може направляти або обмежувати прийняття рішень в області кар'єри. Люди з домінуючою потребою цього типу сильно ідентифікують себе з тією організацією, де вони працюють, і віддають їй усю відповідальність за керування своєю кар'єрою. Вони лояльні, виконують усі розпорядження в обмін на тривалість перебування в посаді.

У роботі надається перевага її передбачуваності, стабільності, умови, характер оплати, тобто в більшому ступені контекст, чим зміст. Вітається формальна система призначення на посаду. У відповідь на лояльність і стабільну діяльність очікується визнання у виді підтвердження подальшої стабільності і зайнятості. Крім того, людям цього типу необхідно вірити, що їхня лояльність приносить реальний внесок у діяльність організації. Є інший тип з підприємницької креативністю. Вони прагнуть створити нову організацію, продукт або послугу таким чином, щоб вони асоціювалися з ім'ям автора. Цінності для них - влада і воля. Вони шукають публічного визнання.


Висновки

Отже, змістовною складовою поняття кар'єри є просування, тобто рух вперед. Використовуються і такі поняття, як зростання, досягнення, перехід та ін. В цьому відношенні кар'єра - це процес, який визначається як проходження, послідовність зміни робочого стану людини, тобто тут розглядається не як статичний, стабільний стан, а як процес зміни подій, як активного просування людини в освоєнні та вдосконалення способів життєдіяльності. Тип кар'єрного процесу дає уявлення про особливості його виникнення, направленості й внутрішній організованості, зовнішніх зв'язках, взаємодіях відносно інших процесів.

Кар'єра не визначає тільки успіхи або невдачі, як у власному розумінні людини. Вона містить внутрішню позицію і поведінку, поступову зміну навичок, здібностей і професійних можливостей, пов'язаних з діяльністю.

Наукового обґрунтування сутності поняття кар'єри і кар'єрного процесу у нашій країні ще немає. Тому в суспільстві діє суперечливе ставлення до кар'єри, де вона розглядається не з позитивного боку, а як відхилення від соціальної норми, як кар'єризм. В Україні таке ставлення має історичне коріння.

Одні вважають, що кар'єра — це шлях до успіху, досягнення видного положення у суспільстві. Це успішне просування вперед у галузі службової діяльності.

Кар'єризм — це гонитва за кар'єрою, прагнення до особистого благополуччя, просування на службі в особистих інтересах. Це прагнення викликане корисними цілями в ущерб інтересів суспільної справи.

Інші вважають, що кар'єра — це результат свідомої позиції і поведінки людини в галузі трудової діяльності, пов'язаної з посадовим або професійним зростанням.

Управління розвитком кар'єри с досить складним процесом і може вирішуватись на основі застосування сукупних методів:

по-перше, шляхом аналізу і обробки листків обліку кадрів з метою виявлення періоду роботи на певних посадах. Цей метод зорієнтований на минуле і виникає потреба в його корегуванні з врахуванням реальних можливостей;

по-друге, на основі експертних опитувань керівників про раціональний вік і термін зайняття посади з наступною обробкою результатів методами рангової кореляції — на основі нормативного рейтингу посад.

Я погоджуюсь, що для здійснення кар'єри необхідні професійні навички, знання, досвід, наполегливість і деякий елемент везіння.

  1.  Соціальні технології пошуку роботи та спілкування з роботодавцями.

В житті кожної людини надходить час, коли потрібно шукати роботу. І таке трапляється не один раз, а декілька. Спочатку по закінченню університету чи іншого навчального закладу кожен молодий спеціаліст зайнятий пошуками, далі кожному хочеться знайти щось краще, адже перша робота рідко є високооплачуваною. Тому шукати роботу доводиться кожному громадянину.

Але пошуки не завжди вдалі, інколи можна знайти погану роботу, та і самі пошуки тягнуться дуже довго, що неприємно визнавати. Це все трапляється тому, що люди просто не вміють правильно шукати собі роботу. Якщо поставитися до пошуку на потрібному рівні, тоді сам пошук не тривалий і закінчується дуже гарними пропозиціями. Давайте спробуємо розібратися, як потрібно шукати роботу. В цій статті ми розглянемо усі найпоширеніші способи пошуку нової роботи та проаналізуємо їх позитивні та негативні сторони. А для початку хочеться сказати таке, усі далі розглянуті способи гарні и приносять результати, але, щоб пошук був максимально спрямований до мети, потрібно одночасно усіма можливими способами йти до неї. Треба не робити вибір, а застосовувати усе можливе, адже коли у вас немає роботи, тоді весь час можна віддати на пошук. Але все одно, ми розглянемо всі аспекти кожного способу, адже багато людей займаються пошуками нового місця праці не покидаючи попереднього, бо хочеться змін, більших перспектив, або нинішнє місце роботи просто не подобається. Як не буває, але суть не змінюється, треба шукати роботу, а от як саме, давайте обдумаємо. А з усього написаного кожен зробить висновок, як йому краще шукати роботу і що найбільше підходить. Тільки не забувайте, якщо у вас немає жодної роботи, тобі треба шукати усіма методами, тільки так можна найшвидше досягти мети – працевлаштуватися.

Пошук роботи по знайомству.

Це перший найбільш ефективний спосіб, водночас і самий перший, який виник. Коли ви починаєте шукати роботу, сповістіть про це своїх друзів, знайомих, родичів, тобто усіх кого знаєте. До того ж, це спосіб потребує віддачі тільки в кілька днів. Виділивши декілька днів на спілкування з усіма вам знайомими людьми, процес пошуку роботи піде сам собою, вам лиш доведеться чекати.

Позитиви цього способу в кількох речах. Це і досконале знання нового робочого місця ще до співбесіди, адже ваші друзі вам розкажуть про нове місце найкраще. І навіть сама співбесіда не є такою як насправді, адже нові керівники будуть про вас уже все знати, це навіть буде просто формальністю. Коли по знайомству працевлаштовуєшся, тоді можна вважати, що ви точно будете працювати, адже за вас уже, так би мовити, „замовили слово”. Крім того, деякі вакансії не потрапляють в газети і інші місця пошуку працівників, тому що організація підбирає співробітників з числа знайомих, а не бере людей „з вулиці” . Багато організацій шукають працівників за цим принципом, тому потрапити на таку роботу можливо лише по знайомству.

Негативи теж бувають, адже вони є скрізь. Якщо назвати деякі конкретні, то це буде те, що не завжди через знайомства можливо працевлаштуватися. Не для всіх спеціальностей цей метод ефективний. Крім того, робота, котру можна отримати по знайомству, не завжди те, що хочеться. Тай керівників ви можете згодом не влаштувати. Якщо пошук роботи іде за пошуком вакансій, відправлень резюме, тоді співбесіда починається тоді, коли кожен знає що інший хоче.

Але не все одно, не звертаючи на це уваги, пошук роботи за допомогою знайомств завжди рахувався найоптимальнішим методом, щоб швидко знайти роботу і до того ж чудову. Тому скористатися їм потрібно обов’язково.

Пошук роботи через кадрові агентства.

Кадрові агентства для того і створені, щоб допомагати вам знайти роботу, а керівникам знайти потрібних працівників, тому чому цим не скористатися? Звичайно, треба, і не думайте, що в агентствам немає гарних пропозицій, вони є, але просто швидко закінчуються. Постійно треба слідкувати за пропозиціями таких агентств, крім того залиште своє резюме, і ви обов’язково знайдете, що шукаєте, тобто, нову перспективну роботу. До позитивів пошуку через кадрові агентства можна додати дуже багато деталей. Як було сказано, ці агентства на цьому і спеціалізуються. Тому, багато компаній звертаються лише до таких агентств для пошуку кадрів. Їхні вакансії неможливо знайти в оголошенні чи по знайомству. Виходячи з цього, стає зрозумілим, що треба обов’язково відвідувати такі агентства. Також залишивши свою кандидатуру, саме агентство займеться листуванням з керівництвом компаній і вам лишається тільки чекати, адже деталі працевлаштування беруть на себе працівники агентства. Крім того, кадрові агентства добрі тим, що вони підстраховують вас від недобросовісних керівників. Якщо ви працюєте з кадровим агентством, тоді можна не боятися, що вас пізніше обдурять, адже самі агентства піклуються, щоб не заплямувати своє ім’я. Ще, крім довіри, з агентствами треба працювати, щоб навчитися навіть шукати роботу. В агентстві ви почуєте багато порад як проходити співбесіду і загалом працевлаштовуватися. Тому звертайте увагу на кадрові агентства і не проходьте осторонь.

Але є звичайно і негативи при співпраці з кадровими агентствами. Спочатку це час, на кадрове агентство його треба виділити чимало, адже треба пройти співбесіди спочатку в самому агентству, щоб вони оцінили вас, а потім і співбесіди по вакансіях, котрі будуть вам пропонувати в агентстві. А якщо говорити за вакансії, то при самостійному пошуку, ви самі вибираєте те, що вам до душі, а в агентстві за вас це роблять інші. Це не дуже добре, адже гарні пропозиції можуть іди повз вас тільки тому, що інші люди, які зареєстровані в кадровому агентстві мають трохи більший досвід за вас. І останнє, це слухи, котрі кажуть, що кадрові агентства не прагнуть працевлаштувати людей якнайкраще. Це звичайно лише чутки, але усі чутки, анекдоти, байки мають під собою реальний грунт. Якщо люди так думають і розповідають, значить на це є причини. Щоб це перевірити, треба спробувати собі знайти роботу через кадрове агентство, тільки так можливо дізнатися чи гарний цей спосіб. Але якщо агентства існують і хочуть допомагати, значить вони в цьому плані і виконують певний рівень запитів і побажань. Спробуйте, адже більшість людей кажуть, що кадрові агентства це чудовий спосіб знайти швидко роботу.

Продовжуємо вести бесіду про методи пошуку роботи і називати позитивні та негативні сторони кожного з них. Це має допомогти у виборі і скеровувати найефективніше пошук. Адже часу не в кожного є достатньо і треба спочатку вибрати, яким шляхом піти. Хоча ще раз повторюсь, краще усіма водночас, але... Продовжуємо розглядати наступні методи пошуку роботи, котрі рахуються найкращими і найпоширенішими. Сподіваюсь, що завдяки цим записам, кожен знайде для себе щось невідоме і цікаве і, звичайно, цей текст допоможе навчитися більш результативніше шукати роботу, що є основним завданням викладеного матеріалу.

Пошук роботи за допомогою преси.

Багато хто вважає, що найкраще щось купити, продати чи знайти роботу це за допомогою преси. Таке світобачення актуальне і правильне тому, що колись тільки силою преси можна було максимально ефективно цього досягти. Час звичайно минув і з’явилися інші, ще більш актуальні способи бути проінформованим, але газети були і лишились. Багато компаній користуються пресою і надалі і вважають цей спосіб не відгуком давнини, а реальною можливістю знайти спеціалістів. Тому, шукати роботу, читаючи газети, дуже гарний спосіб працевлаштуватися.

До позитивів пошуку роботи через газету належить те, що Інтернет ще не в кожного в квартирі є в країнах колишнього союзу, а газету дозволити може кожен. Через те, що кількість читачів величезна, тому можливо знайти непогані вакансії і підібрати потрібну для себе. А те що газету може купити кожен і говорить саме за себе. Крім того, якщо газета спеціалізується тільки по пошуку роботи, то усі читачі, яких зацікавило це видання, потребують роботу.

Негативи звісно теж є. Інформація, яку знаходимо на сторінках періодичних видань дуже швидко старіє. Тому купувати газету треба в перший день, пошук роботи по оголошеннях теж потрібно починати відразу. До середини тижня головні вакансії стають вже не актуальні, адже велике коло читачів, які теж в пошуку. Ще, газети містять не перевірену інформацію. Оголошення з газети, це не вакансії кадрових агентств, які перевірені, хоча не все так погано в газетах.

Пошук роботи за допомогою всесвітньої мережі Інтернет.

Інтернет дозволяє дуже швидко і зручно шукати нову роботу. Інформаційні технології все більше і більше набувають попиту, тому стали уже невід’ємною частиною життя. За допомогою спеціалізованих сайтів, можливо навіть за кілька хвилин знайти потрібні для себе вакансії, а далі потрібно лише розіслати свої резюме через той же самий Інтернет і чекати результатів. Навіть саме спілкування роботодавця та працешукача здійснюється через Інтернет, електронну пошту, що також зручно і швидко. В наш час переглядати поштові ящики можна навіть їдучи чи ідучи по вулиці, через мобільний телефон, тому ви завжди на зв’язку з „всесвітньою павутинкою”.

До позитивів можна віднести велике поширення інформаційних технологій. На сайті по пошуку роботи щодень міститься по декілька десятків і навіть сотень тисяч вакансій, тому вибір тут завжди є величезний. Зрозуміло, що вони в різних сферах і з різних міст, але знайти декілька, котрі підходять вам, можливо, а проглянувши кілька десятків вакансій, дуже легко знайти такі, які підходять вам (а на деякі професії і кілька тисяч, які повністю підійдуть). Сміливо можна сказати, що в Інтернеті на кілька порядків більше вакансій, ніж в паперових періодичних виданнях. Ще, до позитивів, можна залічити те, що за перегляд вакансій в Інтернеті, не треба платити гроші. Газети, папір, він коштує, а перегляд в Інтернет безкоштовний. Звісно треба платити за сам Інтернет, але хто їм користується, той і так платить за нього, крім того, на роботі уже скрізь є Інтернет і він безкоштовний для працівників. Тому, хто працює, може щодня переглядати ринок праці для кращої постійної орієнтації у ньому. Негативи існують і на цьому поприщі вакансій. Перше, щоб користуватися Інтернетом для пошуку роботи, потрібно постійний доступ до нього, інакше це не дасть потрібних результатів. Другим важливим негативом, є те, що не завжди усі вакансії перевіряються. І на багатьох сайтах пошук собі роботи, це є лише трата часу, ефект з пошуку роботи буде дуже низький. Треба вибирати кращі сайти для пошуку роботи, тільки вони дадуть найефективніший результат.

Пошук роботи методом безпосереднього звертання до компаній.

Цей спосіб багато людей вважають поганим, але багато і найкращим. До позитивів можна віднести те, що ви самі робите вибір з ким вам спілкуватися. Якщо ви гарний спеціаліст, до ваша настирність справді дасть належні плоди і знайшовши роботу, вона буде саме та, яку ви хотіли. Інші способи такого стовідсоткового результату не дають. Звертаючись безпосередньо до керівників організацій в котрих ви хотіли б працювати це пошук тільки в тих місцях, котрі вам дуже подобаються, а значить що „на щось” ви не тратите свого часу, котрий такий цінний.

Негативи мабуть зрозумілі і так. Спочатку треба зробити аналіз організацій, вибрати найкращу для вас „кандидатуру”. А тоді спрямувати усі дії на знаходження в даній компанії місця. А це може дуже довго проходити. Цей спосіб це важка робота, тому кожному треба самому вирішувати чи потрібно це вам, така праця. Результат передбачити неможливо, тому може й статися, що ви пів року просто втратите на шукання міфічного місця роботи. Вирішувати кожному самостійно, але пам’ятайте, ”хто не ризикує, той не п’є шампанське”.

Шукаємо роботу відвідуючи спеціалізовані заходи.

До таких заходів можна віднести різні конкурси, „дні кар’єри”, „ярмарки вакансій”. Це є спеціалізовані заходи, мета яких знайти висококваліфікованих спеціалістів в потрібній сфері. Якщо ви людина, котра володіє великими знаннями, то відвідуючи такі заходи можна знайти дуже гарну роботу, головне тут показати себе, на що ви здатні, що можете.

До позитивів відносять те, що можна поспілкувати одразу ж з керівником, а процесу „пошук вакансії – відсилання резюме – співбесіда” уже немає, одразу так би мовити відбувається своєрідна співбесіда. Як бачимо, процес спрощується. А якщо не треба відсилати резюме, тоді це великий плюс для початківців. Адже студенти і молоді спеціалісти не можуть витримати конкуренції з досвідченими. На „ярмарках вакансій” це можливо, тому молодим спеціалістам потрібна особлива увага для цього способу пошуку роботи. Водночас кожен може знайти тут непогану роботу, але про це поговоримо далі.

До негативів треба віднести час. Адже на ярмарку вакансій не можна забігти на хвилину і одразу пройти співбесіду, тут треба сидіти, слухати. А щоб мати певний результат, то відвідування має бути постійне. Ніяким способом неможливо з першого разу знайти роботу, також і цим, тільки постійна віддача принесе результат, але плоди можуть бути великі, це навіть стажування, робота за кордоном в провідних світових компаніях. Але тут присутній ще один негатив, який вже згадувався в позитивах. На ярмарках вакансій більше уваги приділяється молодим спеціалістам, вони для того і організовуються, щоб допомогти молодим кадрам, а також набрати кадрів на нижчі посади. Тому досвідченим тут нічого робити. Але, в назві говорилося про різні заходи. Конкурси, наприклад, це позитиви для кожного, хто є висококваліфікованим спеціалістом, в них можуть брати участь і учні, і професіонали, кожен отримає нагороду для себе. Якщо це студент, тоді його можуть працевлаштувати на стажування в провідну фірму, якщо професіонал, виділити одразу кабінет, водночас кожен отримає нагороду.

Тут було розказано про усі найпоширеніші методи пошуку роботи. Вибирайте той, що вам більш підходить і до діла. Але якщо ви хочете досягти максимального результату, тоді потрібно водночас усіма наведеними способами шукати роботу. Це буде найефективніше і принесе результат в найближчі дні. А шукачу, для досягнення результату, потрібно прикласти лише сили і виділити по максимуму час. Головне усвідомити, що пошук роботи, це також робота і віднестися до цього треба зі всією відповідальністю. Позитиви, негативи сказані, тепер вирішуйте, вибирайте і вперед, до нової роботи.

ТЕХНОЛОГІЯ ПОШУКУ РОБОТИ

Щорічно перед випускниками вищих навчальних закладів та студентами старших курсів постає проблема пошуку роботи. Яку саме сферу діяльності обрати? Як визначити саме ту компанію чи організацію, яка вам підходить, і де ви будете максимально ефективно працювати і комфортно себе почувати? Що зробити, щоб роботодавець зупинився саме на вашій кандидатурі?

Крок перший:

Подумайте, чим саме вам було б цікаво займатися зараз і в довгостроковій перспективі. Сподіваємося, спеціальність у вашому дипломі відповідає вашим прагненням? Можливо, ви вже маєте певний досвід роботи в цьому напрямку - проходили стажування або практику. У такому випадку, у вас є загальне уявлення про роботу, яка вас цікавить. Цілком нормально, що у вас такого досвіду може не бути, адже вашим основним напрямком діяльності в останні чотири-п'ять років було безпосередньо навчання. Також слід відповісти собі на питання, які риси вашої особистості допоможуть вам бути успішними в тій чи іншій сфері.

Як тільки ви визначилися зі сферою діяльності, пропонуємо подумати, за якими критеріями ви будете шукати компанію або організацію своєї мрії. Для різних людей вирішальними є різні чинники, але в якості найбільш популярних ми можемо назвати наступні:
- Ім'я та імідж компанії на ринку;

- Можливості для професійного розвитку та росту;

- Корпоративна культура і атмосфера в колективі;

\- Компенсації і соціальний пакет

- Місце розташування компанії


Який ваш вибір?


Коли ви будете вивчати інформацію про компанію-роботодавця в Інтернеті або в інформаційних буклетах, не забувайте запитати себе, чи комфортно вам буде працювати в цій організації, чи поділяє роботодавець ваші цінності, а також ваші конкурентні переваги перед іншими кандидатами. Іншими словами, чому саме вам організація повинна запропонувати працевлаштування, який внесок у її розвиток ви зможете зробити, чи готові ви бути лояльними до цієї організації. Вивчайте також уважно, які вимоги до кандидатів - випускникам навчальних закладів в ній існують.

Крок другий:

Пошук роботи можна порівняти із дослідженням. Джерелами інформації для вас можуть стати університетський центр кар'єри, Інтернет-сайти компаній, сайти з пошуку роботи, журнали, газети, ярмарки кар'єри, інформація від колег, друзів, родичів, сусідів та ін Вивчивши всю цю інформацію можна переходити до складання свого плану пошуку .
Шукати роботу можна по-різному. Але успішні кандидати завжди використовують два правила: перше - робити це активно, друге - використовувати якомога більше способів. Ми розповімо про переваги і недоліки всіх способів працевлаштування.

1. Родичі та друзі.

Пошук роботи через знайомих є найбільш ефективним для проблемних категорій кандидатів. До таких категорій відносяться кандидати:
- Без досвіду роботи, в тому числі і випускники навчальних закладів;
- Мають тривалу перерву в трудовому стажі (внаслідок хвороби, зміни професії і т.д.);
- Мають маленьких дітей;

- У критичному віці;

- Живуть в інших містах.

Також цей спосіб підійде тим, хто шукає роботу в держустановах, тому що подібні вакансії просто не з'являються на шпальтах газет чи в Інтернеті.
Звертайтеся за допомогою до всіх: колишнім однокурсникам, колегам, сусідам, друзям, родичам. Часом абсолютно несподівані адресати виявляються "виграшними". Найголовніше - позбутися відчуття скромності: ніби за себе просити незручно. Адже ви не «жебракують», а прагнете обміняти свою робочу силу на заробітну плату.
Бажано не лише попросити інших про допомогу, але й передати їм своє резюме (воно може бути більш компактним, ніж зазвичай). Резюме буде своєрідним нагадуванням про ваше прохання, а також пам'яткою на випадок, якщо знайомий буде вас рекомендувати.

Недоліки працевлаштування з допомогою знайомих:
- Пошук роботи може зайняти багато часу;

- Пізніше можуть з'явитися різноманітні психологічні проблеми.

Наприклад, досить часто ті, хто вам допомогли, очікують, що ви будете їм вдячні все життя. Також трапляються випадки, коли знайомі втягують своїх підопічних в конфлікт на роботі або заперечують проти їх кар'єрного росту (особливо якщо сам розраховував на цю посаду).

2. Кадрові агентства

Кадрові агентства - це посередники, які виконують конкретне замовлення роботодавця. Роботодавець оплачує послуги кадрового агентства, бажаючи, щоб йому знайшли потрібного фахівця. Тому і виявляються всі переваги і недоліки такого способу працевлаштування.

Переваги:
-Для кандидата послуги кадрової агенції безкоштовні;
-Менеджери агентства можуть допомогти вам підкоректувати резюме, дадуть пораду, як себе вести на співбесіді.

Недоліки:
- Через кадрові агентства шукати роботу ефективно лише менеджерам вищої ланки і звичайним робочим;

-Пошуки гарного місця роботи можуть затягнутися;
- Основний пріоритет - інтереси працедавця, особисто вашим працевлаштуванням ніхто займатися не буде.


3. Агентства з працевлаштування

Ці посередники надають допомогу кандидатам. З назви здається, що вони повинні допомагати вам "до переможного кінця" - тобто до того моменту, поки ви підпишете трудовий договір.

Але на практиці в перелік послуг агентства з працевлаштування входить:
- Допомога в складанні резюме;

-Просування резюме (розміщення на сайтах, в газетах, розсилання резюме працедавцям);
- Інформаційні послуги (пошук потрібних вакансій в відкритих джерелах - Інтернеті та друкованих виданнях).

Основний недолік: послуги агентств для кандидатів платні. Часто суми, які вимагають агентства, не відповідають якості наданих послуг. Наприклад, резюме можуть написати за шаблоном, без індивідуального підходу. Часом агентства можуть піти на відвертий обман. Користуючись тим, що у кандидата немає доступу до Інтернету, і він не може проконтролювати роботу агентства, менеджери "забувають" розмістити його резюме на сайтах.
 Все це ви можете зробити самостійно або за допомогою сайтів з працевлаштування. У Інтерненте та друкованих виданнях можна знайти всю інформацію про те, як написати резюме, адреси і телефони корисних сайтів, на які можна розмістити оголошення та резюме, або відіслати роботодавцю.
Для успішного працевлаштування, кандидату потрібно особисто контролювати процес, оперативно реагувати на всі пропозиції. Зайві посередники (особливо недобросовісні) лише затягують пошук роботи.

3. Друковані видання

Популярний спосіб пошуку роботи - за допомогою видань з працевлаштування. Такі друковані видання допоможуть знайти вакансії і менеджерам вищої ланки, і кваліфікованим фахівцям, і кандидатам без особливих навиків.
Зазвичай, на сторінках таких видань ви можете:
-Розмістити своє міні-резюме;
-Знайти інформацію про навчання або підвищення кваліфікації;
-Прочитати поради та рекомендації фахівців щодо працевлаштування;
-Отримати різноманітну довідкову інформацію.
Якщо у вас виникають проблеми з пошуком роботи, ви можете отримати консультацію експерта з працевлаштування, зателефонувавши за спеціальним гарячим лініям.


4. Інтернет
Пошук роботи через Інтернет є, напевно, найбільш оперативним. Можлива навіть така ситуація: зранку ви читаєте оголошення про вакансії, відправляєте по електронній пошті своє резюме, вдень йдете на співбесіду, а під вечір вже отримуєте запрошення на роботу.

Переваги працевлаштування через Інтернет:

-Оперативність,
- Зручний пошук вакансії по різноманітним параметрам (назва вакансії, посадові обов'язки, розмір зарплати, вид зайнятості, по назві фірми, і т.д.);
- Величезна кількість вакансій.

Цей спосіб працевлаштування найбільш ефективний для офісних працівників, кваліфікованих спеціалістів середньої ланки. Кандидатам без кваліфікації або тим, хто претендує на робітничу спеціальність, краще шукати роботу посредствам друкованих видань.

Враховуючи те, що в Інтернеті оголошення розміщується безкоштовно, вакансій тут більше, ніж в друкованих виданнях по працевлаштуванню. Але саме з цієї причини, в мережі в особливості багато і недобросовісних роботодавців.
Будьте уважними:

-Ставте під сумнів вакансії з невиправдано високою зарплатою;
- Не перекладайте роботодавцю гроші (на електронний рахунок або рахунок в банку);
- Не платіть працедавцю при особистій зустрічі (за оформлення документів, відкриття банківської картки, навчання та інші послуги).

5. Пряме звернення до працедавця

На ринку діє чимало компаній, які з якихось міркувань не публікують інформацію про відкриті вакансії. А буває, що на фірмі поки що немає вакансій, але вам дуже хочеться потрапити на роботу саме туди. Що робити?
У таких випадках можна звернутися до роботодавця безпосередньо. Знайдіть координати компаній, які вас зацікавили. Відшукайте прізвище директора з персоналу (як варіант - керівника відділу), і надішліть особисто цій людині своє резюме.
До резюме необхідно докласти супровідний лист. Напишіть в листі, чому ви хочете працювати саме в цій компанії, і чому вважаєте свою кандидатуру гідною уваги. Продемонструйте, що ви знаєте компанію і сферу її діяльності, що ви не випадкова людина.
Навіть якщо зараз вакансії немає, можливо, що ваше резюме збережуть і в майбутньому запропонують роботу. Бувають і виняткові випадки, коли вакансію створюють під конкретну людину, який зацікавив компанію.
Переваги такого способу працевлаштування:

-Ви сам вибираєте роботодавця;

- Ви створите враження активної та творчої людини.

- Мінімум конкуренції з боку інших кандидатів.

Пошук роботи зводиться до розробки резюме, від якості якого і залежить швидкість пошуку роботи та якою нова праця буде. Тому, щоб знайти високооплачувану роботу швидше, чи взагалі її знайти, треба зосередитися найбільш на резюме. А от саме резюме, підготовка матеріалу до якого та й саме оформлення, це кропітка праця. Але якщо досвід та навички зрозумілі, тут лиш треба вибрати, що більш актуальне для вакансії під яке створюється резюме, то заробітна плата, це питання незрозуміле. І взагалі, в створенні резюме це єдине питання, яке змінюється постійно і факторів, котрі впливають на цифри дуже багато. Треба їх всіх зважити, щоб встановити нарешті потрібну цифру, тобто потрібно оцінити себе, а це не так легко. В цій статті ми спробуємо розкрити, що треба враховувати при формуванні заробітної плати для нової роботи. Зваживши усі за і проти, кожен з читачів повинен вивести своє число, що символізує вашу відданість новій зайнятості.

Спочатку поговоримо про факти, які підвищують вашу цінність як спеціаліста.

1. Вища освіта.

Наявність вищої освіти підвищую вашу цінність. А якщо дипломів про закінчення вищих навчальних закладів декілька, то кожен ще більше піднімає вас в очах керівників.

2. Якість освіти.

Цінність спеціалістів, це не лише посвідчення що ви закінчили декілька ВУЗів, але і які це заклади. Усім відомо, що ціна на платних формах навчання різна в різних навчальних закладах, хоча це й не говорить про більш професійну підготовку студентів (хоча і це присутнє звісно), але ваш професійний рейтинг збільшує.

3. Знання іноземних мов.

Такі знання не зашкодять ніколи. І чим кращий ваш рівень володіння іноземною мовою, тим цінніший ви спеціаліст. Люди, котрі володіють кількома мовами на належному рівні, завжди знайдуть роботу, тому вони цінні кадри.

4. Додаткове навчання.

Додаткове навчання піднімає ціну працівника, якщо воно зв’язане зі спеціальністю. Якщо ви пройшли додаткові курси, тренінги, це обов’язково треба записувати в резюме. Ці додаткові знання відіграють роль у формуванні вашої цінності, а значить, що завищена заробітна плата, котру ви чекаєте і записали в резюме буде виправдана.

5. Досвід праці в відомих компаніях.

Якщо ви на колишніх роботах працювали в відомих компаніях, радянських чи закордонних, то це великий плюс для вас, як працешукача. Такий досвід каже, що ви справді спеціаліст, інакше вас би не прийняли туди на роботу. Звісно великі компанії платять нормальні гроші, а це значить, що ви повинні оцінювати себе не нижче колишньої зарплатні.

6. Стаж роботи.

Люди з професійним досвідом завжди ціняться. Молоді спеціалісти йдуть працювати за копійки, адже їхні знання ще не багато коштують, а ще треба й зарекомендувати себе спочатку. А ось працівники, котрі уже мають стаж по спеціальності, ті користуються більшим попитом і можуть встановлювати завищені ціни. Шукати досвідченим людям роботу легше, ніж молодим кадрам, цим можна й користуватися. Але треба бути обережним, щоб завищена зарплатня в резюме не була приводом довгого пошуку, що призведе до перерви стажу роботи. Найкраще цінуються люди, котрі мають робочий стаж в кількох організаціях. А от найпривабливіший стаж, це 2-3 роки в кожній компанії. Крім того, не повинно бути перерв у робочому стажі. Це звичайно стосується професії, для одним пробіли в 2-3 місяця можуть бути страшною бідою в пошуках нового місця, а для інших перерва в пів року на роботодавця не вплинула, бо така професія. Але розривів стажу бажано не робити.

7. Досягнення.

Ваші досягнення говорять самі за вас. Це дуже важливі факти, котрі можуть суттєво впливати на зарплатню. Усе це потрібно описувати в резюме. Якщо через вас пройшли важливі проекти, які можна показати, ви маєте визнання своєї компетентності, тоді ви дійсно спеціаліст. Якщо ви працювали і доробок у вас є пристойна кількість, тоді головне вказати вірну зарплатню і в будь-якому випадку, вона повинна завжди перевищувати колишню заробітну плату. Можна, наприклад, підвищити свій бажаний оклад на 20 відсотків, це рахується самим ідеальним відсотком. Але звичайно дивіться на середні зарплати по вашій спеціальності, може 20% буде дуже мало чи все ж таки багато.

8. Характер.

Характер людини теж впливає на їхню зарплатню. Якщо ви наділені відкритістю, впевненістю іншими позитивними якостями, тоді вас треба й цінувати по іншому. Пам’ятайте це, бо гарних людей цінують, хоча й часто думається протилежне. Але й перевищувати свою ціну не бажано, бо це говорить про самовпевненість. Якщо ви справді людина-слова, досвідчена і у вас лише позитивні риси характеру, то це помітять в найближчий місяць і обов’язково підвищать зарплатню. Адже таких кадрів ніхто не захоче втрачати.

Звичайно, хочеться підвищити свою заробітну плату, що вас оцінювали, але треба не забувати про реальність. Це дуже важко себе оптимально оцінювати, усвідомити, що справді не такий вже й великий спеціаліст, але треба старатися. Адже люди зі сторони оцінять вас реально і якщо різниця між заробітною платою, котру хочете отримувати ви і вам можуть давати за вашу роботу буде надто велика, ви не отримаєте роботу. Тоді вам прийдеться знову й знову шукати безрезультатно роботу. І, до речі, якщо ви довго шукаєте нову роботу та не знаходите, це може означати, що ви переоцінюєте свої сили та можливості.

Для того, щоб ви краще змогли оцінити себе, зараз будуть наводитися фактори, котрі впливають на зниження оцінки, а значить і заробітної плати працівника.

1. Освіта.

Отримана освіта багато значить. Перше, це якість навчання, яке залежить на скільки відомий ВУЗ. Далі, якщо ви закінчили вищий навчальний заклад на заочній, вечірній формі навчання чи віддалено навчались, наприклад через Інтернет, то це знижує довіру до вас. Звичайно, що ви можете бути дуже гарним спеціалістом, але поки ви це не показали іншими фактами, це грає важливо роль. А якщо ми говоримо про зарплатню, котру треба писати в резюме, тоді порада: не пишіть надто високу.

2. Додаткова освіта.

Тобто це все, що було написано в першій частині, але обернено до цього. Якщо ви не проходили додаткових курсів по своїй спеціальності та додаткових методів підвищення кваліфікації про котрі можуть судити якісь документи, тоді це не підвищує вашу цінність в очах керівників. Такі факти наводять на думку, що ви не хочете самовдосконалюватися, а просто пливете за течією життя. Крім того, хто не вдосконалюється, той не досягає вершин, тому ви вже точно не спеціаліст високого класу.

3. Стаж роботи.

Якщо стаж невеликий, то це говорить, що ви малодосвідчені. Також перерви в роботі кажуть теж саме. Це „застій” зі всіх сторін. Такі працівники не цінуються. Ще можна додати, що навіть коли ви постійно працювали, але не втримувалися на робочу місці більше року-двох, це не на вашу користь. З цього можна зробити висновок, що постійна зміна, пошук роботи не є вірною життєвою дорогою зробити кар’єру.

4. Характер.

Поганих людей ніде не люблять. А погані люди, це люди з поганими рисами характеру, до них залежить також такі риси, котрі роблячи вас приємним, комунікабельним і довірливим, доброзичливим, заважають вам повно функціонально працювати. Для простого прикладу, можна назвати такі риси, як невпевненість, не пунктуальність чи просто людська лінь працювати. Такі люди повинні усвідомити свої сили і зрозуміти, що потрібно оцінювати себе реально, або змінюватися. Зміни не завжди хочеться робити, але праця потрібна, а значить вимагайте від керівників менше, ніж хочеться, адже мають гроші ті, хто працює. До речі, якщо ви не впевнені, то це одразу помітять. Але я хочу сказати про інше, що впевнені по життю люди, можуть невпевнено себе вести на співбесідах, постарайтесь це змінити в собі, а для цього потрібна практика. Відвідуйте співбесіди просто так, без надії працевлаштуватися, просто для того, щоб навчитися себе правильно вести, для цього вибирайте неперспективні місця, котрі вам запропонували. А далі, ідіть на важливі зустрічі з впевненістю, що ви вірно вибрали собі робоче місце і правильно себе оцінили.

Якщо усі вказані фактори ви детально зважите, обдумаєте, то ви обов’язково себе правильно оціните і це помітять і керівники, котрі захочуть вас узяти на роботу та платити саме цю суму. Головне усе робити зважено. Важко себе оцінити правильно, але спробуйте, якщо ви це зробите, то побачите свої недоліки, котрі можливо виправити. Тільки хто не хоче на себе дивитися реально не розвивається, а хто визнає що він не правий, той може себе і змінювати в кращому напрямку. А для молодих спеціалістів, ця стаття є дуже гарним посібником, як іти кар’єрними сходинками і зробити себе перспективним працівником. Учіться вчитися правильно себе продати.

Пошук роботи, знаходження величезної кількості вакансій, постійні співбесіди. В більшості випадків перше, на що звертається увага при обдумуванні що врешті-решт вибрати, це – заробітна плата. Частенько і робота шукається для того, щоб почати більше заробляти, щоб рухатися уперед, щоб досягати в житті більшого і більшого. Але чи завжди велика заробітна плата добре? Чи буває, що робота з низькою зарплатою краще? Скажу однозначно: буває! Для того, щоб це показати, наведемо фактори, на котрі потрібно звертати увагу. Спочатку фактори того, що більша заробітна плата не завжди краще, а далі фактори, що кажуть, що низьку зарплату потрібно терпіти. З них ви і дізнаєтесь чому усе так не просто.

Фактори, які пояснюють, чому великі зарплати не завжди виправдані.

1. Навантаження.

Виявляється, що деякі організації завищуючи заробітні плати, вимагають в декілька разів більше виконаної роботи. Тобто, ви на новій роботі можете отримувати на 50% більшу зарплату, а працювати у 2 рази більше, як за часом, так і за виконаними нормами, чи навіть ще більше. Як бачимо, логічно усе склавши у вас заробітна плата насправді не збільшилась на половину, а на 25% зменшилась, ось така математика. Це треба на співбесідах обговорювати, щоб не потрапити в ситуацію, що потрібно все ж відпрацювати на новій роботі, так як немає грошей за що жити, або договір цього потребує.

2. Специфіка керівництва.

Можливо велика зарплата відгукнеться деякою специфікою керівництва чи колективу. В таких місцях працювати дуже важко і трохи завищена заробітна плата не втримує на робочому місці кадрів. Про це дізнатися можливо лише з розмов, але в більшості випадків лише коли починаєш працювати.

3. Місцезнаходження нової роботи.

Нова робота може знаходитися дуже далеко від центру міста і доїзди до робочого місця потребуватиме великих затрат часу та коштів. Тому потрібно перш, ніж погоджуватися на працю порахувати, чи трата на проїзд не забере великого відсотка від усієї заробітної праці.

4. Невідома компанія.

Невідома компанія це і перспективи, котрих не видно, а водночас і взагалі уся діяльність наче покрита мороком. Працювати в таких місцях це праця не на майбутнє, а для сьогоднішнього дня.

5. Відсутність перспективи.

Цей фактор є дуже важливим для людей, котрі шукають роботу та змінюють її, щоб просуватися по кар’єрних сходинках вгору. Краще мати роботу з нижчою заробітною платою, але знаючи, що в перспективі ви будете мати кращу посаду, а водночас більшу зарплату. Чи йти на роботу на таку працю кожен має вирішити самостійно, але якщо ви кар’єрист, тоді краще на такі посади не йти.

Зваживши усі ці фактори, стає зрозумілим, що не завжди велика зарплата, це добре, тому краще знайти роботу хоч і з меншою оплатою праці, але з майбутнім яке реально існує. Давайте розглянемо фактори, які допоможуть пояснити, що менша заробітна плата не завжди погано. Ці фактори водночас протилежність вище названим, але краще їх розглянути окремо, щоб правильно оцінити свої можливості на мало оплачуваних деяких посадах. Фактори, котрі дозволяють змиритися з малою зарплатою.

1. Перспектива.

Звичайно, на першому місці йде саме вона. Можна піти працювати на перші пори на низьку заробітну плату, якщо знаєш, що за кілька років можливо дослужитися до великої посади, а це і більші гроші. Адже буває, що за місяць уже заробітна плата підвищиться в двоє, а це говорить саме за себе. Тому це потрібно добре зважувати, деякі компанії просто спочатку беруть на випробувальний термін, тому і платять в цей час досить мало.

2. Відома компанія.

Якщо ви йдете працювати в відому компанію, то навіть якщо не світить перспектива на цій роботі відкриються інші перспективи. Шукаючи нову роботу, буде великий плюс, коли в вашому резюме буде стояти трудовий стаж на робочому місці в компанії з гучною назвою. Можна рік попрацювати заради цього стажу, що зробить в майбутньому дуже багато. Водночас відомі компанії дозволяють гарно розвиватися всередині. Якщо ви справді спеціаліст, тоді вас помітять і посада стане інша, заробітна плата вища.

3. Соціальний пакет.

Якщо нове місце крім зарплати виділяє соцпакет, та різні бонуси, тоді низька зарплата не є такою вже й низькою.

4. Низьке навантаження.

Звичайно хочеться багато працювати і багато отримувати грошей за цю плату. Але якщо ви мало отримуватимете, але й мало працюватимете, тоді можна й змиритися з оплатою. У вас буде більше часу робити щось паралельно роботі. Інколи, коли у вас є інші заняття, наприклад, діти, тоді така робота повинна дуже влаштовувати, адже ніхто не навантажує вас, а гроші якісь і маєте.

5. Місцезнаходження компанії.

Якщо ви живете поряд місця роботи, тоді і нижча зарплата може бути, адже за проїзд платити не треба, виходити завчасно на роботу теж не потрібно, також і на обід можна ходити додому, а не в їдальню, а це теж економія. Підрахувавши з таких принципів усі гроші, можна вирахувати, що в компанії, що від вас віддалена ви мали би менші гроші. Зважте все.

6. Позитивна робоча атмосфера.

Якщо колектив дружній, тоді і на роботу хочеться ходити постійно. У вас навіть виникатимуть думки, що ви ладні безкоштовно працювати в даному місці. Якщо таке присутнє, то й справді, навіщо вже такі великі гроші отримувати, адже щастя не в грошах. А реально дивлячись на речі, ви ж отримуватимете зарплатню, просто вона трішки буде менша. І, треба ще одну річ взяти до уваги, якщо колектив є дружній, значить, що він швидко розвивається, тому найближчим часом і зарплата збільшиться.

Тепер мабуть зрозуміло, що не завжди низька заробітна плата гірше, ніж висока. Крім того, це текст має допомогти вибрати правильно своє нове робоче місце, коли ви шукаєте роботу, а також не зробити поквапних рішень при зміні роботи. Оцінюйте свою працю правильно, бо цифри самі нічого не кажуть, тільки зваживши усі наведені фактори можна реально оцінити роботу і себе.

Супроводжуючий лист, це текст, який є додатком до резюме. При відсиланні резюме, він повинен завжди супроводжуватися цим листом. У ньому ви маєте себе коротко охарактеризувати для роботодавця, щоб прочитавши цього, він міг сформувати про вас потрібну думку і зрозуміти, чи потрібно далі відкривати ваше резюме і читати його. Супроводжуючий лист (на російській – сопроводительное письмо) це документ, що належить до офіціального листування, тому формується він відповідно певних загальноприйнятих правил. В цьому тексті ми і спробуємо розкрити секрети формування супроводжуючого листа і віднестися до цього треба з великою уважністю, адже від цього залежить чи читатимуть ваше резюме, а від нього, чи візьмуть вас на роботу, котру ви вже певний час шукаєте. Тому будьте уважні.

Як і всі офіційні документи, починається супроводжуючий лист із запису в правому верхньому кутку. Тут ви повинні вказати свою зворотну адресу, та дату відсилання листа. Далі йду звертання. Звертатися потрібно конкретно до певної людини, тобто ви повинні дізнатися ім’я, до кого ви відсилаєте резюме і саме його записати, а також назву компанії. Звертання не по імені, а просто до людини без імені, не призведе до потрібного ефекту, а частіше призведе до негативного.

Далі йде основний текст. Прийнято, що він складається рівно із трьох абзаців, кожен з яких, має в собі прийняту думку. Усе разом, воно повинне так вплинути на роботодавця, що він одразу захоче прийняти вас на роботу. Ви повинні показати, що ви справді підходите на дану вакансію. Звичайно, що записи мають бути саме такі, якщо ви і справді підходите на це місце, інакше для чого забирати час у роботодавця і у себе. Перший абзац повинен нести в собі причину, чому саме вас вони повинні взяти на цю посаду. Також можна звернутися до хитрощів, написати кілька хороших слів про компанію та роботодавця, щоб начебто розтопити його душу, але це робіть в міру, непомітно.

Другий абзац повинен розкрити вашу зацікавленість в даній посаді та праці саме в цій компанії. Також ви повинні показати чим ви можете допомогти в роботі на цю компанію. А ще показати, що ви ознайомлені з їхньою роботою. Якщо ви студент, то ви повинні вказати, які з пройдених курсів та як зможуть суттєво вплинути на вашу роботу на даній посаді. Розкрити треба багато, але робити це мінімально, старатися вмістити усе в одне-два речення.

Наступний, третій абзац, повинен містити інформацію про ваші навики. Але не забувайте, це лиш супровідний лист, до резюме, а не саме резюме, тому переписувати усе не потрібно з одного документа в інший. Спробуйте мінімально вказати, і це має бути основне, що стосується безпосередньо компанії, в котрій ви хочете працювати та даній посаді.

А на кінець, треба коротко сказати про зустріч, на яку ви надієтесь. І, звичайно, подякувати за час, який витратив роботодавець на прочитання вашу супровідного листа та резюме.

Якщо правильно, професійно написати супровідний лист, тоді є шанс, що буде прочитане ваше резюме, а значить, що підвищується шанс пройти співбесіду. Треба кожній дрібниці віддавати багато часу, адже маленький промах може призвести до того, що пошук роботи затягнеться на дуже великий термін. Пам’ятайте, це все робиться для того, щоб швидше знайти роботу. А зміна роботи, це шлях по щаблях кар’єрної драбинки вгору. Супровідний лист, можна назвати першою ланкою на шляху ефективного пошуку, тому віднесіться до нього усвідомлюючи усю важливість справи. Правильно формульований супровідний лист уже говорить багато за його автора, і якщо він буде написаний правильно, то і ставлення до резюме буде більш позитивне.

Шукати роботу потрібно ефективно!

Ефективність пошуку роботи.

Результати проведеного в США обстеження
порівняльної ефективності різних методів пошуку роботи

% осіб, які
використовували
метод

Метод пошуку

% успіху

66

Безпосереднє звернення до роботодавця

47,7

50,8

Звернення до друзів щодо роботи з ними

22,1

41,8

Звернення до друзів щодо іншої роботи

11,9

28,4

Звернення до рідних щодо роботи з ними

19,3

27,3

Звернення до рідних щодо іншої роботи

7,4

45,9

По оголошенню в місцевих ЗМІ

23,9

21

Через приватні фірми по найму

24,2

33,5

Через державну службу зайнятості

13,7

10,4

Звернення до вчителів і викладачів

12,1

1,6

Розміщаючи оголошення в місцевих ЗМІ

12,9

4,9

По оголошеннях в професійних і комерційних виданнях

7,3

Помилки при пошуку роботи

 

1. Несформовані очікування стосовно майбутньої роботи

Найбільша помилка серед інших. Одне з перших запитань яке Вам зададуть на співбесіді – це запитання про роботу яку Ви виконуєте найкраще. Дуже корисно письмово окреслити для себе завдання, які Ви виконуєте із задоволенням. Краще, якщо це буде опис результатів Ваших дій. Наприклад, якщо Ви впевнені що вмієте оцінювати професійні ресурси в команді, чітко ставити завдання, і вмієте знаходити нестандартне вирішення проблем, для працедавця це матиме більше значення, ніж запис в резюме що Ви проходили корпоративні тренінги з менеджменту. Важливо знати які функції в організації Ви зможете взяти на себе і ефективно їх виконувати.

 

2. Недостатня наполегливість

Нас оцінюють по наших результатах. Недостатньо надіслати резюме, пройти співбесіду і очікувати, що Вам передзвонять наступного дня. Дізнайтеся ім’я та прізвище відповідальних за прийняття рішення людей, поцікавтесь термінами закриття вакансії. Складіть детальний список роботодавців, у яких Ви проходили співбесіди. Не соромтесь нагадувати про себе не менше 4-5 разів, якщо вакансія Вас цікавить. Ваша наполегливість – показник серйозності Ваших намірів.

 

3. Брак інформації про  підприємство/установу/організацію

Необхідно якомога більше дізнатися про підприємство/установу/ організацію, яка Вас зацікавила. Зайдіть на корпоративний сайт, знайдіть офіс організації, познайомтесь з людьми які там працюють. Поцікавтесь колом обов’язків, критеріями оцінки виконання робіт, неформальною обстановкою в організації. Чим більше інформації Ви отримаєте, тим більшими будуть шанси успішно пройти співбесіду.

 

4. Недостатня компетенція, невідповідність вимогам відкритої вакансії

Щоб не допустити цю помилку потрібно регулярно стежити за станом ринку праці свого регіону. Оцінивши тенденцію змін – розвиватись. Освоюйте нові навики, знаходьте способи розширити свої вміння,  вчіться робити те, чого не доводилось робити раніше.

 

5. Надмірне хвилювання під час співбесіди

Хороші пропозиції роботи не з’являються, їх створюють. Ставлення до співбесіди як до іспиту не дає можливості побачити у Вас незамінного для організації працівника. Така помилка характерна для людей з високою чутливістю до професійної критики. Гостре обговорення Ваших професійних результатів і планів дадуть більше позитивних результатів Вам, ніж працедавцю. Результати співбесіди – це можливість познайомитись з новими людьми, зрозуміти очікування кращих організацій від своїх працівників.

 

Причини, за якими частіше кандидатові відмовляють в роботі

  1.  Жалюгідний зовнішній вигляд
  2.  Намагання показати свою перевагу, “манери всезнайки”
  3.  Невміння добре говорити: слабкий голос, погана дикція, помилки у вимові
  4.  Відсутність планів кар’єри, чітких цілей та задач.
  5.  Невпевненість в собі.
  6.  Відсутність інтересу та ентузіазму.
  7.  Недостатність такту, незнання етикету.
  8.  Агресивність.
  9.  Небажання вчитися, підвищити свою кваліфікацію.
  10.  Повільність, нерішучість.
  11.  Неакуратність.
  12.  Відсутність твердої мети.
  13.  Відсутність почуття гумору.
  14.  Низька кваліфікація.
  15.  Відсутність інтересу до організації, професії
  16.  Підкреслення особистих зв’язків з впливовими людьми.
  17.  Низький моральний рівень.
  18.  Обмеженість інтересів.
  19.  Неспроможність сприймати критику.
  20.  Відсутність питань.
  21.  Авторитарність, спроба “натиснути” на того, хто проводить співбесіду

Телефонні переговори з роботодавцем 

З великої кількості сучасних технічних засобів телефон залишається найпопулярнішим та незамінним помічником під час пошуку роботи. Телефонні переговори з роботодавцем – є одним з ефективних способів потрапити на співбесіду і, відповідно, згодом отримати роботу. 

 

Ефективність телефонної розмови полягає у наступному:

  •  телефон, як швидкий засіб можна використати для вирішення багатьох завдань: і для одержання довідок про робочі місця і для контактів з людьми, які можуть надати інформацію про можливість працевлаштування;
  •  якщо Ви зателефонуєте, то отримаєте негайну відповідь, що дає можливість планувати ваші наступні дії не гаючи часу;
  •  розмова по телефону має гнучкий характер: навіть якщо оголошена вакансія вже зайнята можна отримати інформацію про інші вакансії або варіанти працевлаштування;
  •  під час телефонної розмови шукачу роботи можна розповісти про свої якості та навички;
  •  телефонний зв’язок дешевий та зручний.

  Телефонна розмова – це Ваша перша презентація тому важливо вміти представити себе чітко, зрозуміло та лаконічно. Розмова з роботодавцем повинна бути інформаційно змістовною та послідовною. А щоб досягти цього необхідно добре підготуватися.

Перед дзвінком чітко запишіть назву та телефон організації, куди плануєте телефонувати. Підготуйтеся розповісти про свої вміння, навички, здібності, професійні спроби, яку роботу могли б виконувати або зацікавленість конкретною вакансією та будьте готові відповісти на запитання роботодавця. Обов’язково запишіть запитання, які поставите роботодавцю та підготуйте копію резюме, ручку, папір, щоб записати необхідну інформацію.

Під час телефонних переговорів, уточніть дані, за якими телефонуєте. Якщо вони правильні й Ви потрапили за адресою, запросіть до телефону людину, яка займається питаннями працевлаштування. При розмові з роботодавцем звертайтесь до нього по імені та батькові, а потім відрекомендуйтеся, коротко повідомте про себе. Цю інформацію бажано підготувати заздалегідь, вона повинна бути перед Вами. Впевнено запитуйте про те, що Вас цікавить, не соромтеся перепитувати, якщо чогось не зрозуміли. Під час бесіди намагайтеся уникати слів, які виражають невпевненість, сумніви.

Обережно користуйтеся висловами типу: “Я не знаю” – може скластися враження про Вас, як про людину, яка нічого не знає; “Ні” – на початку речення, оскільки наступне після нього позитивне висловлення може належно не сприйматися; “Ви повинні” – співрозмовник Вам нічого не повинен.

Домовтеся про зустріч: занотуйте дату, час, місце зустрічі, ім’я людини, з якою необхідно зустрітися. Якщо вільні вакансії на момент звернення відсутні, запитайте про перспективи працевлаштування. З’ясуйте у роботодавця, чи можете Ви зателефонувати через певний час, та  запропонуйте надіслати своє резюме. Ввічливо і коректно закінчіть розмову. Наприкінці розмови необхідно подякувати співрозмовникові за витрачений час. Якщо роботодавець погодився розглянути Ваші документи – надайте їх якомога швидше.

 Після закінчення розмови проаналізуйте: що вдалося, а що ні.  

Слід пам’ятати, що кожний новий дзвінок роботодавцю, чим би він не закінчився, розвиває навики спілкування по телефону та стає вирішальним у Вашому працевлаштуванні.

Підготовка резюме

 Серед найефективніших засобів самореклами та продажу на ринку праці виступає вдало написане резюме. Організація, яка потребує нових співробітників та рекламує вільні посади в своєму офісі отримує десятки, а то й сотні резюме від бажаючих влаштуватися на роботу. Саме тому ваше резюме повинно виділятись на фоні інших та привернути увагу роботодавця.

Наступні практичні поради допоможуть вам у написанні ефективного резюме. 

  •  Єдина можливість зацікавити роботодавця своїм резюме – це перші 2 хвилини, якщо за цей час роботодавець не зацікавився – резюме не спрацювало.
  •  Інформацію для резюме вибирати виходячи з його цілей, тобто в резюме треба включати опис тих аспектів, які мають пряме відношення до тієї вакансії, на яку ви претендуєте. Оскільки роботодавець може рекламувати не одне робоче місце, а декілька.
  •  Вдало складене резюме – це підстава для запрошення на співбесіду.

Тому спочатку слід написати про свої найважливіші досягнення, що стосуються бажаної роботи, надати інформацію про навчальний заклад та ті дисципліни, що стосуються обраної вами вакансії. 

  •  Обов’язково вказуйте нагороди (відзнаки), які ви отримали під час навчання чи на попередньому місці роботи.
  •  Завжди вказуйте у резюме достовірну інформацію про себе, оскільки інформація перевіряється. Деякі роботодавці використовують резюме під час співбесіди, тому висвітлюйте інформацію таким чином, щоб співбесіда мала позитивний характер.
  •  Переглядайте вакансії та вимоги до них. Пропонуйте свої вміння та знання згідно цих вимог, щоб роботодавці могли бачити, що ви маєте саме те, що їм потрібно.
  •  Уникайте дрібного чи надміру великого шрифту під час написання резюме. Зробіть текст привабливим та легким для читання. Не використовуйте незрозумілих слів, абревіатур, літературної мови.

Резюме повинно бути написано грамотно, змістовно, в діловому стилі. 

Якщо готове резюме, слід подумати про супровідний лист, особливо якщо резюме ви надсилаєте роботодавцю. Супровідний лист повинен бути коротким, але містити головну інформацію – таку, що допоможе ще раз підкреслити ваші позитивні сторони. В листі зосереджуйтесь на потребах підприємства та на тому, що ви для них можете зробити.

Перед тим як направити свої документи поштою, факсом чи електронною поштою зателефонуйте і переконайтесь в тому, що ви маєте правильну адресу, номер факсу , запитайте на чиє ім'я направити їх.

Резюме також допоможе вам у заповненні форм та анкет, під час розмови по телефону, при підготовці до співбесіди з роботодавцем, у підвищенні самооцінки. Тому можна сказати, що резюме є швидким та надійний помічником у вирішенні питання працевлаштування. 

Структура резюме

Контактна інформація 

  •  Ім'я по батькові та прізвище ;
  •  Адреса (пишеться повністю, включно з індексом)
  •  Номер телефону (домашній, контактний, включаючи код міста)
  •  Адреса електронної пошти (якщо у вас досі немає своєї електронної скриньки, перед відсиланням резюме обов'язково її створіть)

Мета пошуку роботи 

Зазначте, на яку посаду Ви претендуєте, яку роботу шукаєте. Якщо у вас кілька різних цілей, то можна скласти два-три варіанти резюме. Краще зробити кілька варіантів резюме сфокусованих на різних аспектах, ніж одне загальне.

Досвід роботи 

Акцент робиться на найважливішій інформації. Вкажіть дату початку і закінчення попередньої роботи, назву організації, напрям роботи компанії, посади, посадові обов’язки, професійні навики та досягнення. Уникайте прогалин у Вашій трудовій діяльності. Якщо на якомусь проміжку часу Ваша трудова діяльність була дуже насиченою, зробіть узагальнюючий звіт. При відсутності трудового стажу акцент ставиться на проходження виробничої практики на підприємстві, організації, установі.

Освіта та професійне навчання 

Перелічіть, всі навчальні заклади, курси, семінари, тренінги, стажування, які Ви закінчили, отримані спеціальності. Можна повідомити про нагороди, підкреслити навчальні дисципліни, що можуть особливо знадобитись на новій роботі.

Додаткова інформація 

У розділі містяться такі відомості: знання мов, уміння користуватись комп’ютером, копіювальною технікою, ділові риси, наявність прав водія тощо. Хобі варто згадувати лише у випадку, коли воно тісно пов’язане з бажаною роботою. Зазначте, що у разі потреби будуть надані рекомендаційні листи.

Особисті якості 

Вкажіть 5-10 особистих якостей, які характеризують вас у першу чергу з ділового боку та 2-3 найбільш значущі особисті якості.

Дата складання резюме (поточна) 

Не потрібно вміщувати в резюме 

Вашу трудову біографію повністю, Ваші фізичні дані, дані Вашого приватного життя, причини звільнення з попередньої роботи, вимоги до заробітку, імена осіб, які дають вам рекомендацію. 

Коли резюме вже написане 

  1.  Попросіть когось, хто добре володіє мовою, якою складене резюме, перевірити текст.
  2.  В описі теперішньої роботи використовуйте дієслова теперішнього часу, наприклад “працюю”, “проектую”- відповідно , при описі попередніх місць роботи використовуйте дієслова минулого часу.
  3.  Будьте послідовні: якщо використали скорочення один раз, використовуйте його й далі (проте краще всі найменування писати повністю).
  4.  Уникайте довгих фраз і мудрованих слів.
  5.  Чітко виділяйте заголовки.
  6.  Простежте, щоб резюме було оформлено в одному стилі.
  7.  Вибирайте стиль, який буде легко читатись (великі поля, не дрібний шрифт, достатня відстань між рядками і та ін.).
  8.  Використовуйте якісний папір білого кольору.
  9.  Бажано умістити резюме на одній, максимум двох сторінках.
  10.  Переконайтесь, що зможете підтвердити всю інформацію, включену до резюме. 

Супровідний лист

 Це лист, що допомагає зосереджувати увагу читача на тих аспектах резюме, які представляють вас у вигідному ракурсі – з погляду конкретного роботодавця і урахуванням конкретної ситуації. 

Види резюме

 Резюме можуть бути: хронологічним, зворотньо-хронологічним, функціональним, комбінованим.

Хронологічний порядок написання резюме – найлегший метод. Він же і найменш ефективний, оскільки не дозволяє виділити найважливіше з того, що вам доводилося виконувати. Це також поганий спосіб подачі інформації про себе, коли у вас була з якихось причин перерва в трудовій діяльності або, коли ви шукаєте роботу, дуже відмінну від тієї, якою раніше займалися.

Однак, таке резюме просте і зручне для читання і сприйняття менеджерами по підбору персоналу. Вся інформація стисла і представлена в хронологічному порядку.

Крім хронологічного порядку викладу фактів своєї трудової діяльності, може бути прийнятий також функціональний, або аналітичний, як його ще називають, підхід, в рамках якого може знайти більш точне віддзеркалення проблема кваліфікаційного зростання, творчих здібностей працівника і т.п.

Перевагою функціонального підходу до підготовки резюме для потенційного роботодавця є ясність і очевидність.

Функціональне резюме концентрує увагу на кар’єрних та професійних досягненнях і дозволяє приховати "пропуски" в трудовій біографії. За таким резюме роботодавець може негайно визначити, відповідає чи ні працівник тим обов’язкам, які йому належить виконувати.

 Функціональне резюме використовується, якщо

  1.  Ви працювали за контрактом відразу на декількох працедавців (характерний для творчих професій: журналіст, дизайнер, викладач)
  2.  Ви часто міняли роботу
  3.  Ви працювали в різних місцях, але ця робота не відображає логічного кар'єрного зростання
  4.  У Вашому трудовому стажі є тривалі перерви в роботі (декретна відпустка, хвороба і тому подібне)
  5.  Ви вперше шукаєте роботу і у вас відсутній професійний досвід.

 Комбіноване резюме - є комбінацією функціонального і хронологічного резюме. Відмінною рисою такого формату є "summary", в якому ви коротко описуєте бажану посаду і компанію, в якій хотіли б працювати, ваші професійні досягнення і ту користь, яку можете принести, як фахівець. Комбіноване резюме найбільш Вам підходить, якщо ви претендуєте на вакансію в іноземну компанію. 

Резюме можна використати

  •  як лист-звернення з приводу роботи;
  •  як джерело інформації для заповнення форм;
  •  як джерело інформації для розмови по телефону;
  •  як допоміжний посібник під час підготовки до співбесіди;
  •  перелік досягнень, який підвищує самооцінку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31546. Обучение учащихся 6 классов основам пейзажной живописи 1.16 MB
  Пейзаж (от французского paysagе - местность, страна) - один из самых эмоциональных, самых лирических жанров изобразительного искусства, предметом которого является изображение первозданной или измененной человеком природы. Пейзажем называется также сам объект такого изображения.
31547. Эффективное ведение деловых переговоров 88 KB
  На сегодняшний день межличностные коммуникации играют огромное значение во всех сферах деятельности человека. Важность умения выразить свои мысли, донести их до собеседника и правильно воспринять информацию, которую Вам хотят передать, проявляется в любой форме общения, будь это личный разговор или рабочая встреча
31548. Социально-психологические технологии реабилитации лиц, перенесших инсульт 731 KB
  У больных перенесших инсульт наблюдаются эмоциональные, когнитивные и поведенческие нарушения стратегий совладания, а также нарушения семейных отношений, которые могут стать мишенями в процессе психотерапевтического сопровождения в ходе реабилитации постинсультных больных, их родственников.
31549. Професійна орієнтація 85.5 KB
  Адекватність вибору і рівень освоєння професії впливають на всі сторони і загальну якість життя. Тому одним з центральних і в цьому сенсі доленосних в житті кожної людини, в його професійній карєрі, є питання про пошук, виборі та оволодінні професією. Зрослі вимоги сучасного виробництва до рівня професійної підготовленості...