76619

Распространение марксизма в России

Доклад

История и СИД

Первые организации пролетариата возникли в Петербурге и Одессе и назывались соответственно Северный союз русских рабочих и Южнороссийский союз рабочих. Оба императора и мысли не допускали чтобы разрешить образование профсоюзов или других даже не политических рабочих организаций. В результате по решению правительства трудовые споры должны были улаживать специальные чиновники фабричные инспектора которые разумеется чаще находились под влиянием предпринимателей нежели заботились об интересах рабочих. со своими соратниками он создал в...

Русский

2015-01-30

34 KB

1 чел.

Распространение марксизма в России

В 1870-1880 гг. набирает силу и российское рабочее движение. Первые организации пролетариата возникли в Петербурге и Одессе и назывались соответственно «Северный союз русских рабочих» и «Южнороссийский союз рабочих». Они находились под влиянием народнических пропагандистов и были сравнительно малочисленны.

Уже в 1880-е гг. рабочее движение существенно расширилось и в нем появляются элементы того, что скоро сделало (в начале XX в.) рабочее движение одним из важнейших политических факторов в жизни страны. Крупнейшая в пореформенные годы Морозовская стачка подтвердила это положение. Она произошла в 1885 г. на мануфактуре Морозовых в Орехово-Зуево. Вожаки восстания выработали требования к владельцу мануфактуры, передали их губернатору. Губернатор вызвал войска, и зачинщики были арестованы. Но во время суда произошло событие, которое буквально громом поразило императора Александра III и его правительство, и эхом отозвалось во всей России: присяжные заседатели оправдали всех 33 обвиняемых.

Безусловно, в 1880-1890-е гг. в условиях консервативного правления Александра III и его сына Николая II не могло быть и речи, чтобы власти разрешили рабочим организованно бороться за свои права. Оба императора и мысли не допускали, чтобы разрешить образование профсоюзов или других, даже не политических рабочих организаций. Подобные явления они также считали выражением чуждой, западной политической культурой, не совместимой с русскими традициями.

В результате, по решению правительства трудовые споры должны были улаживать специальные чиновники - фабричные инспектора, которые, разумеется, чаще находились под влиянием предпринимателей, нежели заботились об интересах рабочих. Невнимание правительства к нуждам рабочего класса привело к тому, что в рабочую среду устремляются и находят там поддержку поклонники марксистского учения. Первые русские марксисты, составившие в эмиграции во главе с Г.В. Плехановым группу «Освобождение труда», начали свою деятельность с переводов и распространения в России книг К. Маркса и Ф. Энгельса, а также сочинений брошюр, в которых доказывали, что эра российского капитализма уже началась, и рабочему классу предстоит выполнить историческую миссию - возглавить общенациональную борьбу с гнетом царизма, за социальную справедливость, за социализм.

Нельзя сказать, что до Г.В. Плеханова, В.И. Засулич, П.П. Аксельрода,              Л.Г. Дейча и В.К. Игнатьева марксизм был неизвестен в России. Например, некоторые народники переписывались с К. Марксом и Ф. Энгельсом, а М.А. Бакунин и Г.А. Лопатин попытались переводить сочинения К. Маркса. Но именно плехановская группа стала первой марксистской организацией, проделавшей в эмиграции огромную работу: они издали в конце XIX в. свыше 250 марксистских трудов. Успехи нового учения в европейских странах, пропаганда его взглядов плехановской группой привели к появлению в России первых социал-демократических кружков Д. Благоева, М.И. Бруснева, П.В. Тогинского. Эти кружки были немногочисленными и состояли, прежде всего, из интеллигенции и студенчества, но в них все чаще теперь шли и рабочие. Новое учение было удивительно оптимистичным, оно отвечало и надеждам, и психологическому настрою русских радикалов. Новый класс - пролетариат, быстро растущий, подвергающийся эксплуатации со стороны предпринимателей, не защищенный законодательно неповоротливым и консервативным правительством, связанный с передовой техникой и производством, более образованный и сплоченный, нежели косное, задавленное нуждой крестьянство - он представал в глазах радикальных интеллигентов тем благодатным материалом, из которого можно было готовить силу, способную победить царский деспотизм. По учению К. Маркса только пролетариат может освободить угнетенное человечество, но для этого он должен осознать свои (а, в конечном итоге, и общечеловеческие) интересы. Такая социальная сила в исторически короткий срок появилась в России и решительно заявила о себе стачками и забастовками. Придать развитию пролетариата «правильное» направление, привнести в него социалистическое сознание - эту великую, но исторически необходимую задачу должна была выполнить российская революционная интеллигенция. Так считала она сама. Но сначала надо было идейно «разгромить» народников, продолжавших «твердить» о том, что Россия может миновать стадию капитализма, что ее социально-экономические особенности не позволяют применять к ней схемы марксистского учения. На волне этой полемики, уже в середине 1890-х гг. в марксистской среде выделился В.И. Ульянов (Ленин) (1870-1924 гг.), юрист по образованию, молодой пропагандист, приехавший в Петербург из Поволжья.

В 1895 г. со своими соратниками он создал в столице довольно многочисленную организацию, сумевшую сыграть активную роль в некоторых рабочих стачках - «Союз борьбы за освобождение рабочего класса» (в ней участвовало несколько сотен рабочих и интеллигентов). После разгрома «Союза борьбы» полицией В.И. Ленин был сослан в Сибирь, где по мере возможности пытался участвовать в новой дискуссии между теми марксистами, кто пытался сосредоточиться на экономической борьбе рабочих за свои права и, соответственно, возлагал надежды на реформаторский путь развития России, и теми, кто не верил в возможность царизма обеспечить прогрессивное развитие страны и все надежды возлагал на народную революцию. В.И. Ульянов (Ленин) решительно примкнул к последним.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21288. Методологія IDEF 387 KB
  Методологія IDEF Сімейство стандарту IDEF На даний момент до сімейства IDEF [ІДЕФ] можна віднести такі стандарти: IDEF0 методологія функціонального моделювання. За допомогою наочного графічного мови IDEF0 що розробляється система постає перед проектувальниками у вигляді набору взаємозалежних функцій функціональних блоків у термінах IDEF0. Як правило моделювання засобами IDEF0 є першим етапом вивчення будьякої системи; IDEF1 методологія моделювання інформаційних потоків усередині системи що дозволяє відображати і аналізувати їх...
21289. Відношення між класами 407 KB
  Відношення між класами Вступ Крім внутрішнього пристрою або структури класів на відповідній діаграмі вказуються різні відносини між класами. Базовими відносинами або зв'язками в мові UML є: Відношення залежності dependency relationship Ставлення асоціації association relationship Відношення узагальнення generalization relationship Ставлення реалізації realization relationship Кожне з цих відносин має власне графічне подання на діаграмі яке відображає взаємозв'язки між об'єктами відповідних класів. На діаграмі класів дане...
21290. Діаграма станів 479.5 KB
  Діаграма станів Вступ Розглянута в попередній лекції діаграма класів є логічний модель статичного подання модельованої системи. Справа в тому що характеристика станів системи не залежить або слабко залежить від логічної структури зафіксованої в діаграмі класів. Тому при розгляді станів системи припадає на час відволіктися від особливостей її об'єктної структури і мислити зовсім іншими категоріями які утворюють динамічний контекст поведінки модельованої системи. Тому при побудові діаграм станів необхідно використовувати спеціальні...
21291. Діаграма діяльності 625.5 KB
  Діаграма діяльності Вступ При моделюванні поведінки проектованої або аналізованої системи виникає необхідність не тільки уявити процес зміни її станів але і деталізувати особливості алгоритмічної та логічної реалізації виконуваних системою операцій. Для моделювання процесу виконання операцій в мові UML використовуються так звані діаграми діяльності. Застосовувана в них графічного багато в чому схожа на нотацію діаграми станів оскільки на діаграмах діяльності також присутні позначення станів і переходів. Кожен стан на діаграмі діяльності...
21292. Діаграма послідовності 571.5 KB
  Іншими словами хоча повідомлення і має інформаційний зміст воно набуває додаткове властивість надавати направлений вплив на свого одержувача. Повідомлення зображуються у вигляді горизонтальних стрілок з ім'ям повідомлення і також утворюють порядок за часом свого виникнення. Іншими словами повідомлення розташовані на діаграмі послідовності вище ініціюються раніше тих що розташовані нижче. Графічне зображення актора рекурсії та рефлексивного повідомлення на діаграмі послідовності 2.
21293. Методологія обєктно-орієнтованого аналізу і проектування ПЗ. Мова UML 72.5 KB
  Мова UML Зіставлення і взаємозв'язок структурного та об'єктноорієнтованого підходів Граді Буч сформулював головне достоїнство об'єктноорієнтованого підходу ООП наступним чином: об'єктноорієнтовані системи більш відкриті і легше піддаються внесенню змін оскільки їх конструкція базується на стійких формах. Буч відзначив також ряд наступних переваг ООП: об'єктна декомпозиція дає можливість створювати програмні системи меншого розміру шляхом використання загальних механізмів що забезпечують необхідну економію виразних засобів. Системи...
21294. Структурний підхід до проектування інформаційних систем 477 KB
  Основними з цих принципів є наступні: принцип абстрагування полягає у виділенні істотних аспектів системи і відволікання від несуттєвих; принцип формалізації полягає в необхідності суворого методичного підходу до вирішення проблеми; принцип несуперечності полягає в обгрунтованості та узгодженості елементів; принцип структурування даних полягає в тому що дані повинні бути структуровані і ієрархічно організовані. Кожній групі засобів відповідають певні види моделей діаграм найбільш поширеними серед яких є наступні: SADT...
21295. Мета та завдання дисципліни 88.5 KB
  CASEтехнологія являє собою методологію проектування ІС а також набір інструментальних засобів що дозволяють в наочній формі моделювати предметну область аналізувати цю модель на всіх етапах розробки і супроводу ІС і розробляти програми відповідно до інформаційними потребами користувачів. Поняття моделі та моделювання Модель це об'єкт або опис об'єкта системи для заміщення однієї системи оригіналу іншою системою для кращого вивчення оригіналу або відтворення будьяких його властивостей. Слово модель лат. При моделюванні...