76628

Формирование тоталитарного режима в СССР в 1930-е годы

Доклад

История и СИД

Во главе небольшой группы политической элиты находится харизматичный лидер любое его слово воспринимается элитой и нацией почти как божественное откровение. не было единства внутри политической элиты существовали оппозиции авторитет нового вождя И. Однако Конституция стала лишь идеологическим прикрытием тоталитарной политической системы.

Русский

2015-01-30

27 KB

6 чел.

Формирование тоталитарного режима в СССР в 1930-е годы

Особенностью тоталитарного режима является формирование жестко централизованной политической системы, в которой управление всеми сторонами жизни общества ведется из одного центра. Такая система не допускает критики и даже обсуждения приказов и распоряжений центра. Для их выполнения создается развитая бюрократическая структура, задача которой — автоматическое исполнение любого задания центра. Сам центр, как правило, так же жестко централизован. Во главе небольшой группы политической элиты находится харизматичный лидер, любое его слово воспринимается элитой и нацией почти как «божественное откровение». Любое его указание обязательно для исполнения.

В СССР тоталитарная система стала складываться при жизни В. И. Ленина. Ликвидация оппозиционных политических партий, формирование однопартийной системы, полностью контролирующей госаппарат, гиперавторитет вождя — все это в начале 1920-х гг. свидетельствовало о том, что главные особенности тоталитарного режима уже реализованы. Однако до начала 1930-х гг. не было единства внутри политической элиты, существовали оппозиции, авторитет нового вождя (И. В. Сталина) подвергался сомнению. Все это «мешало» развитию тоталитарного режима.

Перелом обозначил XVII съезд партии (1934 г.). Это был первый съезд, показавший полное единение высшей партийной бюрократии с вождем — И. В. Сталиным. Впервые никакой оппозиции на съезде не было, бывшие оппозиционеры выступили с покаянными речами. С этого момента перед Сталиным встала задача укрепить режим личной власти и тоталитарную систему в целом.

Кадры стали назначаться по номенклатурной системе, т. е. существовал список должностей, занять которые можно было лишь после утверждения высшими партийными органами. Это позволило Сталину поставить под личный контроль управление огромным государством.

В 1936 г. в СССР на VIII Чрезвычайном съезде Советов принимается новая Конституция. Успехи индустриализации и коллективизации трактовались как победа социализма. Одним из важнейших признаков этой победы было торжество общественной, а фактически государственной собственности на орудия и средства производства. Огромное значение имела ликвидация «эксплуататорских» классов. Формально провозглашаются демократические свободы, равенство всех перед законом, всеобщее равное прямое и тайное голосование. Однако Конституция стала лишь идеологическим прикрытием тоталитарной политической системы.

Именно с середины 1930-х гг. в стране начались массовые репрессии. Они были и раньше, но теперь они затронули номенклатуру — Сталин стремился освободиться от «старых» кадров, связанных с революционными традициями, хорошо помнящих внутрипартийную борьбу и самого Сталина в тот период, когда он еще не был безоговорочным лидером партии. В 1936—1939 гг. прошла волна репрессий, названная впоследствии «большим террором». В 1936—1938 гг. были проведены закончившиеся расстрелами процессы над Каменевым, Зиновьевым, Пятаковым, Бухариным и другими старыми большевиками. Рыков покончил жизнь самоубийством. В 1940 г. НКВД организовал убийство Троцкого в Мексике. «Ленинская гвардия» перестала существовать.

Огромный ущерб стране нанесли репрессии в армии. В 1937—1939 гг. были репрессированы высшие военные руководители страны, в том числе и М. Н. Тухачевский, И. Н. Якир, И. П. Уборевич, И. Э. Блюхер и др. Затем репрессии покатились «вниз» — в итоге опытный командный состав армии, включая командиров полков и батальонов, был в значительной мере либо ликвидирован, либо отправлен в лагеря.

Репрессии затронули все слои советского общества — научную, культурную интеллигенцию, хозяйственные кадры, рядовых служащих, рабочих и крестьян. В обществе насаждалась атмосфера страха, которая позволяла эффективнее проводить управление тоталитарными методами. Система главного управления лагерей (ГУЛАГ) активно использовала труд заключенных на стройках пятилеток. Нередко условия содержания заключенных были крайне тяжелыми, в особенности в лагерях Сибири, Дальнего Востока, Казахстана.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80937. Види історичних документів, особливості їх вивчення 35.44 KB
  До історичних джерел належить все створене людиною, у тому числі результати його взаємодії з навколишнім середовищем, а також предмети матеріальної культури, звичаї, обряди, памятки писемності. У широкому сенсі слова памятники писемності в методиці називають документами
80938. Аналіз програми з історії України для 10-11 класів мета завдання та зміст курсу Нової історії України 35.68 KB
  Мета курсу за вибором Досліджуємо історію України для профільних класів суспільногуманітарного напряму поглиблення системи знань учнів про історію України XX століття яке забезпечується набуттям старшокласниками власного інтелектуального досвіду вивчення історичного матеріалу розвитком навчальнопізнавальних умінь та ключових предметних компетенцій. Реалізація курсу за вибором Досліджуємо історію України здійснена у контексті профілізації старшої школи допоможе виконати наступні завдання: поглибити цілісні уявлення старшокласників...
80939. Позакласна позашкільна робота з історії в загальноосвітній школі 30.73 KB
  Позакласна робота різноманітна освітня і виховна робота спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей організована в позаурочний час педагогічним колективом школи. Позашкільна робота освітньовиховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.
80940. Побудова та використання на уроках історії України тренувальних та змістовних завдань 36.8 KB
  Наведіть приклад розроблених завдань. Під системою тренувальних завдань і вправ ми розуміємо сукупність послідовних завдань зі складністю що поступово зростає які пов’язані між собою спільною метою та змістом передбачають багаторазове виконання певної дії або діяльності метою набуття певного навику. Характерною ознакою системи тренувальних завдань та вправ є спрямованість на створення найбільш сприятливих умов для активної взаємодії суб’єкта з об’єктом вивчення й забезпечення високої інтелектуальної активності суб’єкта що забезпечує...
80941. Етапи підготовки вчителя історії до уроку 36.49 KB
  визначення місця уроку в темі чи розділі його очікуваних результатів. добір методичних прийомів і засобів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку та вибір методичного варіанта уроку, складання конспекту чи розгорнутого плану уроку.
80943. Види історичних уявлень та їхня роль у процесі формування історичних знань 34.74 KB
  Відповідно до змісту історичного матеріалу і характеру усвідомлення його учнями розрізняють види історичних уявлень: 1 кількісні; 2 локальні просторові; 3 хронологічні часові; 4 образні; 5 логічні. Створення і збагачення історичних уявлень у свідомості дитини має велике виховне значення. Процес формування історичних уявлень у навчанні є достатньо складним.
80945. Обєкт і придмет методики історії як науки 29.56 KB
  Предмет методики - історія як шкільна дисципліна, процес навчання історії. Обєктом дослідження методики виступає процес навчання, а предметом - внутрішні закономірності взаємодії головних чинників процесу навчання історії в якості навчального предмета