7663

Новітня історія зарубіжних країн

Лекция

История и СИД

Новітня історія зарубіжних країн Створення версальсько-вашингтонської системи Підсумки та наслідки першої світової війни. Плани великих держав щодо мирного врегулювання та післявоєнної організації світу. Паризька мирна конференція...

Украинкский

2013-01-27

80.5 KB

16 чел.

Новітня історія зарубіжних країн

Створення версальсько-вашингтонської системи

  1.  Підсумки та наслідки першої світової війни. Плани великих держав щодо мирного врегулювання та післявоєнної організації світу. 2. Паризька мирна конференція 1919 – 1920 рр. Укладання мирних договорів з Німеччиною та її союзниками. 3. Вашингтонська конференція 1921 – 1922 рр. Визнання характеру версальсько-вашингтонської системи повоєнного устрою світу.

11 листопада 1918 р. було підписано Коп’єнське перемир’я, перша світова війна, що почалася в 1914 р. завершилася. До Антанти входили: росія, Франція, Велика британія, потім Румунія, Італія, СШ. До Четвертного союзу входили: Туреччина, Австроугорщина, Болгарія, Германія. Союз програв. Умови мирного договору: військові дії припинялися; німецькі війська повинні були звільнити полонених, захоплені території й передати країнам Антанти озброєння, флот; денонсувалися умови бухарестського та брест-литовського договору. Умови перемир’я диктував маршал Фош. Людські втрати сягли десяти мільйонів загиблих. Було велике загострення соціальної напруги, почався великий підйом національного та національно-визвольного руху. Наслідки першої світової війни: виникла низка незалежних держав (Польша, Чехословаччина, Угорщина, Королівство сербів-хорватів, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія); відбулося нове співвідношення сил в світі (дуже зміцніли США); послабилися позиції Франції, Великої Британії, посилилися – Японії; серед переможців найслабкішою була Італія (переможена серед переможців). Програма миру США була викладена 18 січня 1918 р. президентом Вудро Вільсоном у 14-ти пунктах. Головна мета пунктів – забезпечення світового лідерства. 14 пункт – створення Ліги націй. Плани Англії були сформовані 5 січня 1918 р. у промові прем’єр-міністра Девіда Лой-Джорджа. Він підтримав ідею про створення Ліги націй, але головну роль повинна грати Британія. Він вважав, що в світі повинно бути два лідера, а Англія буде балансувати між ними, урівноважуючи. США і Англія виступили проти Більшовиків, але Лой-Джордж розумів, що економічно доведеться співпрацювати з Росією. Франція. Клімансо вважався батьком перемоги. Клімансо в своїй програмі виступав за розчленування Німеччини як держави; західний кордон Німеччини мав проходити по Рейну; приєднання саарського вугільного басейну; стягнення з ННімеччини найбільше грошей. Франція вирішила створити малу Антанту, куди входили Польша, Румунія, Чехословаччина, Югославія тощо. Клімансо був ярим противником більшовизму (Роія заборгувала Франції, а Ленін відмовився повертати борг). Японія захопила багато німецьких колоній і хотіла їх юридично закріпити. Була скликака паризька мирна конференція (18 січня 1919 – 21 січня 1920, брало участь 27 держав, переможених не було): мирне врегулювання німецької проблеми, розробка та укладення миру з колишніми союзниками, територіальний перерозподіл центральної, східної та південної Європи, створення організації для запобігання війні, російське питання. На конференції були такі органи: рада десяти, чотирьох, п’яти. Звернути увагу на плани Клімансо, Лой-Джорджа, Вільсона. Головною подією було укладення версальського мирного договору з Німеччиною 28 червня 1919 р. Туреччена єдина з союзу, яка змогла вирватися з-під залежності Антанти. Сукупність договорів, підписаних на паризькій конференції, дістала назву версальська система. Вона закріпила результати и визнала нове співвідношення сил на міжнародній арені, але притирічь не усунула. Російське, українське питання на конференції готувати самостійно. Сша зазнали поразки на конференції. Для вирішення далекосхідних проблем 11 листопада 1921 р. почалася вашингтонська конференція. На конференції було підписано три договори: договір чотирьох держав (США, Англія, Франція і Японія), п’яти держав про морське озброєння, дев’яти держав, який декларував територіальну цілісність і незалежність Італії. Вашингтонська конференція була першою дипломатичною перемогою США.

1. Закінчення Першої світової війни. Комп*єнське перемир*я та його умови. 2. Дипломатична боротьба на паризькій мирній конференції. 3. Утворення Ліги націй, її статут та фунції. 4. Характеристика основних положень версальського мирного договору та його оцінка.

14 вересня 2012

Література: Новітня історія країн західної Європи та північної Америки, - Львів, Афіша, 2005 – Баран, Кипаренко,Мовчан, Шогуляк; Іваницька О.П. – Новітня історія країнн Європи та Америки 1918 – 1945 рр. – Вінниця, 2004; Газін, Копилов – Новітня історія країн Європи та Америки 1918 – 1945, - Київ, Слово, 2003; История новейшего времени стран Европы и Америки 1918 – 1945 – под ред. Яськова, Москва, 2004; Всесвітня історія – Гончар, Київ, Знання, 2002; Історія міжнародних відносин 1918 – 1939 – Павленко, Київ, 2008.

На мінімум потрібно набрати 54 бали, на добре – 66, на відмінно (модульна: 12 – 20) – 79. На семінарському занятті можна набрати 12 – 10 балів. Відпрацювання пропущеного семінару – на консультації.

  1.  Поняття «новітня історія» в сучасній історичній науці. 2. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу. 3. Проблема періодизації в новітній історії.

Новітня історія – це самостійний загально визначений період у всесвітній історії від початку першої світової війни до сьогодення. Всесвітня історія ділиться на: стародавню, середньовічну, нову та новітню. Предметом новітньої історії країн Європи та Америки є вивчення закономірностей економічного, політичного, соціального розвитку країн Європи та Америки, особливості діяльності політичних партій, рухів, державних структур та їх ролі в історичному процесі новітньої доби. Методи вивчення новітньої історії: історизму, хронологічний і порівняльний. До недавнього часу радянська наука розпочинала вивчення новітньої історії з Жовтневої революції. На сьогодні вважається, що головною подією новітньої доби була перша світова війна. Наслідками війни були: переділ територій (розпад імперій), виникнення фашизму, зміна (трансформація) капіталізму. Капіталізм панує на світовий арені, він виграв змагання у соціалізму («Холодна війна»). Внутрішня періодизація новітньої історії традиційно будувалася із принципів загальних етапів капіталізму. Можна виокремити три етапи періодизації новітньої історії: період між двома світовими війнами (1919 – 1939); друга світова війна (1939 – 1945); період сучасності (з 1945 р. до сьогодення). По кожній країні існує окрема періодизація.

Звернути увагу на причини першої світової війни.

21 вересня 2012

США між двома світовими війнами (1918 – 1939).

  1.  Наслідки першої світової війни та розвиток країни у перше післявоєнні роки. 2. США в добу Проспереті. 3. Велика економічна криза 1929 – 1933 рр. Новий курс Франкліна Рузвельта.

США вступили у війну лише влітку 1917 р., воюючи на західному фронті, тому людські та матеріальні втрати були не дуже великими. Під час війни США стали кредитором та арсеналом для країн Антанти. Військові позики США становили 11 млн доларів. За роки війни США зміцнили своє економічне становище, їхній промисловий потенціал виріс. Докорінно змінився фінансовий статус країни. Нью-йорк став фінансовим центром світу. Перехід від війни до миру в країні був далеко не безпроблемним. Багато лиха принесла масова епідемія грипу. Також почалася демобілізація армії, що принесло багато проблем: збільшилася кількість безробітних, кількість страйків. В цей же час активізувався рух афро-американців. Заворушення були спрямовані проти пригнічення негрів. Було піднесення революційних національно-визвольних рухів. Американці до більшовицького перевороту в Росії поставилися з острахом, ворожістю. Вони брали участь в інтервенції проти Росії. В США була створена комуністична партія, але вона виявилася невеликою. Посилив свою діяльність куклус-клан, консервативно налаштовані партії країни. Було створено низку правих та ультраправих організацій. США проводили активну зовнішню політику в Європі. Договір з Німеччиною був підписаний лише в 1921 р. Змінилася економіка, перевівшись на мирне виробництво, а не військове. В листопаді 1922 р. відбулися чергові президентські вибори, де демократи зазнали дошкульної поразки, а республіканці – перемоги. Синатор Гардинг був обраний президентом, але в 1923 р. загинув при загадкових обставинах і віце-президентом країни став Кальвін Пулідж. Американські війська окуповували Гаїті та Домініканську республіку. Економічне піднесення США називається добою Проспереті. Причинами піднесення: успішна конверсія економіки, розвиток передових галузей промисловості, перехід на нові технології. Кожен п’ятий американець мав автомобіль. Доба Проспереті супроводжувалася купівельним ажіотажем. З’явилася необмежена кількість техніки, нові розваги, як радіо, кіно, спорт став масовим, країну охопив будівельний бум, збільшилась тривалість життя. Характерною особливістю доби був масовий продаж акцій. З’являються теорії про винятковий характер розвитку американської системи, побудову капіталізму, відбувається спад страйкового руху, дезінтеграція профспілок. Внутрішньополітичне життя характеризується подальшим поширенням правих. Став популярним фундаменталізм, який захищав ідеали американізму. Прикметною рисою американського побуту 20-х рр.. було впровадження «Сухого» закону. Радять подивитися фільм «В джазі тільки дівчата». Почалися активні виступи проти теорії Дарвіна. У творчість приходять Драйзер, Хемінгіуей, Фіцжеральд, В успіхах проспериті таїлися ознаки майбутньої депресії: збільшення зарплати не встигало за темпами зростання економіки. Зовнішня політика була ізоляціоністська, спрямована більше на латинську Америку. Але американці надавали суттєву допомогу кайзерівській Німеччині при виплаті репарацій. Існував план Дауеса (1924), Гюнга (1929) – надання економічної позики Німеччині. В 1928 р. був підписаний пакт Бріана-Келага, але він не зміг стати інструментом відвернення війни. В 1929 – 1933 рр. майже у всіх капіталістичних країнах відбулась економічна криза. Головні причини: надзвичайно високий ступінь монополізації капіталів та виробництва, ліквідація державного регулювання, яке практикувалося в роки війни, невідповідність між темпами виробництва та зростання зарплати. Основний покажчик кризи – перевиробництво товарів і падіння попиту на них. Криза почалася 24 жовтня 1929 р. з падіння акцій на нью-йоркській біржі. За цей час розорилося 130 тисяч різних фірм та підприємств, виробництво скоротилося на 46%, було закрито 5 мільйонів банків, збільшилась кількість безробітних. Перші антикризові заходи почав здійснювати Гувер, який переміг на виборах 1929 р. як представник республіканської партії. Проте його політика виявилася непослідовною і суперечливою. Основний тягар подолання кризи впав на плечі Рузвельта (1872 – 1945). Він переміг на виборах від демократичної партії 1932 рр. Програма Рузвельта дістала назву «Новий курс». Два етапи курсу: Перший - 1933 – 1934 рр. – було здійснено ряд заходів для виведення економіки США з кризи, зокрема акт про відновлення промисловості; основні постулати: відновлення промисловості, сільського господарства, громадські роботи для безробітних; підсумки: подолання кризи йшло за рахунок внутрішніх резервів, відновлення економіки почалося негайно; сприяння переходу від індивідуалістично-монополістичної стадії індустріалізму до державно-монополістичної; другий етап – 1935 – 1938 – формування трудових відносин і соціальної сфери: була проведена низка соціальних реформ.

5 жовтня 2012

Італія в 1918 – 1939 рр.

  1.  Наслідки першої світової війни для Італії. 2. Зародження фашистського руху в Італії, його програма, соціальна база та специфіка. 3. Прихід фашистів до влади, внутрішня та зовнішня політика Муссоліні.

Одним із наслідків війни є поява фашизму. В цілому, наслідки війни для Італії були невтішними. Спочатку країна мала нейтралітет у війні, але потім Антанта пообіцяла Італії нові території і вона вступила у війну на боці Антанти. В битві під Капаретто в 1917 р. італійські війська зазнали поразки, що свідчило про слабкість країни. Антанта не надала слабкій державі практично жодних територій, тому Італія стала переможеною серед переможців. Участь у війні дорого коштувала країні: вона втратила тритину національного багатства, перетворилася на боржника Антанти, зокрема США та Англії. Війна призвела до розвитку важкої промисловості. Країна стояла на межі кризи. Італійська ліберальна держава переживала кризу. В 1918 – 1920 рр. змінилося 5 урядів. У 1919 – 1920 країну охопило революційне піднесення, «червоне дворіччя»: робітники почали захоплювати підприємства, в чому їм допомагали ліві партії, тобто комуністи та соціалісти. Вони досягли того, що було встановлення ціни на продовольство, восьмигодиннй робочий день. В цей час також була аграрна криза: відбувалися повстання селян, які вимагали зниження аграрної плати. Промислова криза: інфляція, зниження зарплати, що привело до різкого зниження рівня життя італійців. Країна потребувала рішучих політичних дій. Були різні думки: встановлення диктатури пролетаріату за радянським зразком, авторитарного правління, проведення реформ. «Італійська народна партія» оголосила свою програму в січні 1919 р.: свобода віросповідання, забезпечення рівних прав жінкам тощо. Наприкінці року партія нараховувала 250 чоловік. «Італійська соціалістична партія». При партії була крайня ліва течія, куди входили майбутні комуністичні керівники країни. Вони хотіли встановити пролетаріат за радянським зразком. Проте в 1921 фракція не змогла здобути підтримки партії і створила власну комуністичну партію. Але у зв’язку зі спадом робітничого та селянського руху комуністам не вдалося здобути владу. Таким чином, уряд досяг перемоги шляхом компромісів. Але це, звичайно, не нормалізувало ситуації. Економічна криза продовжувалася, підприємства закривалися, зарплатня падала. Рухом нового типу став фашизм. Слово фашизм означає пучок або союз. Цей термін фашисти запозичили у селянських загонів, що діяли в Італії в кінці 19 ст. Фашистські організації почали виникати в країні навесні 1919 р. Лідером руху став соціаліст, головний редактор газети «Аванті» Муссоліні, що у 1914 р. був виключений із соціалістичної партії за відступництво від антивоєнної політики. Він мав ораторські здібності та гостре політичне чуття. Фашизм виник у часи об’єднання Італії. Італія стала першою країною, де перемогли фашисти. Італія залишалася економічно відсталою. До війни вона належала до аграрних, а після війни – до аграрно-індустріальних країн. У зарубіжній історіографії не припиняється дискусія з приводу того, чи слід вважати італійський фашизм тоталітарним. Дехто вважає його авторитарним. Перший етап правління фашистів  – 1922 – 1925 рр. – початковий, мав напівавторитарний характер, тому що були збережені демократичні атрибути (парламент, опозиція, свободи); другий етап з 1926 р. – авторитарно-тоталітарний режим: заборона діяльності інших партій, захоплення законодавчої та виконавчої влади. В основу програми фашистів були покладені такі ідеї: співробітництво класів, сильна держава. Перша фашистська організація «Союз італійських воїнів» виникла в Мілані в 1919 р. Фашистські організації були військовими, ділилися на легіони та когорти й віталися на давньоримський манер. Значну допомогу організаціям давали промислові та фінансові кола. Головний удар фашисти спрямували проти лівих (комуністів). На парламентських виборах 1921 р. фашисти отримали вже 25 мандатів. Невдовзі рух оформився в національну фашистську партію. Користуючись розбратом при владі, фашисти вирішили в 1924 р. захопити влду в країні – зібрати свої загони та вступити в Рим. 30 жовтня 1922 їхні загони увійшли до міста, король не чинив опору і доручив Муссоліні формувати новий уряд. Він став прем’єр-міністром. Фашисти прийшли до влади легальним шляхом на хвилі антикомуністичних виступів. Двадцятирічна історія фашизму поділяється на три періоди: 1922 – 1925 рр. – авторитарний; 1926 – 1929 рр. – період становлення фашистської диктатури; 1929 – 1943 рр. – період будівництва так званої корпоративної фашистської держави. Керівним органом була велика фашистська рада. Замість поліції була створена добровільна міліція національної безпеки. У політичній сфері фашисти вдавалися до переслідування своїх опонентів. Опозиція, яка була радикально налаштована проти фашистів, створила авентинський блок. В листопаді 1926 р. були прийняті надзвичайні закони, що припинили діяння легальної опозиції. Було проведено значні економічні реформи, зокрема, грошова. В 1929 було укладено угоду із Папою римським і таким чином вирішився конфлікт церкви й держави. Муссоліні наніс серйозний удар італійській мафії, адже не збирався ділити владу ні з ким. Економічна криза 1929 – 1933 боляче вдарила по країні. Зовнішня політика. Муссоліні взяв курс на забезпечення Італії продовольчими товарами. Після зближення Італії з Німеччиною Італія була визнана однією із арійських рас. Зовнішня політика на початку 20-х рр.. ще не набрала жорсткого характеру. Але вже в 30-х рр.. вона стала агресивною. Перше військове співробітництво Італії з Німеччиною відбулося в Іспанії. В 1927 р. Італія вийшла з Ліги націй і приєдналася до антикомінтерівського пакту. В 1939 р. між Німеччиною та Італією було підписано сталевий пакт.

19 жовтня 2012

Німеччина 1918 – 1939 рр.

  1.  Наслідки першої світової війни для Німеччини. Листопадова революція 1918 – 1919 рр. 2. Веймерська республіка (1919 – 1933 рр.). 3. Нацистська диктатура в Німеччині. Зовнішня та внутрішня політика Адольфа Гітлера.

Восени 1918 р. стало очевидно, що четвертний союз зазнав поразки, тобто програв першу світову війну. Але німецькі війська не бігли, як казали радянські історики, а організовано відступали. Внутрішній стан Німеччини був дуже складним. Дорого обійшлася країні війна, це стосується як матеріальних втрат, так і людських. В ФРН почався голод. На майбутнє Німеччини було декілька поглядів. Ліберали прагнули перетворити її на конституційну монархію (раніше монархія була абсолютною). СДПН на чолі з Ебертом на Шейдейманов та незалежна соціал-демократична партія на чолі з Каутським відмовлялися від насильственної революції і стояли за реформістський шлях переходу до соціалізму. Крайня ліва група «Спартак», очолювана Розою Люксембург та Карлом Ліпнехом, стояла за диктатуру пролетаріату за радянським зразком. В країні назрівала криза. Канслером став Баденський. Він сформував уряд, здійснив декілька демократичних реформ. Але ці реформи не змогли запобігти революції, приводом до якої стали події в Килі 3 листопада 1918 р. Лідери соціал-демократії не допустили двовладдя в країні. Німці не прагнули правління за радянським зразком. Перший всенімецький з’їзд рад працював з 16 по 21 грудня 1918 р. Із 400 з чимось делегатів 289 були соціал-демократами. Комуністична партія Німеччини була створена 30 грудня 1918 р. Вона стояла за революцію. Врешті-решт її представникам вдалося підбурити людей, організувати страйки і в січні 1919 р. була здійснена спроба захоплення Берліна. Але листопадова революція закінчилася поразкою крайніх лівих, а Люксембург та Ліпнеха було розстріляно. Головні наслідки: ліквідація монархії та встановлення революції. У січні 1919 р. у Веймері відбулися вибори до національних установчих зборів. 30 липня 1919 р. установчі збори прийняли веймерську конституцію, згідно з якою главою держави був президент, що обирався на сім років. Він мав практично необмежені права. Зберігався поділ країни на автономні землі. Першим президентом став Еберт. Веймерська конституція закріпила зміни в країні, що відбулися після революції. Головним випробуванням новоствореної республіки було випробування миру. 28 червня 1919 р. в Версалі відбулося підписання договору Німеччини з країнами Антанти. Цей договір був принизливий для ФРН, після цього в країні зародилися ідеї реваншизму. Незважаючи на підписаний мир, відносини з країнами антанти залишалися напруженими. 1922 р. під час генуйської конференції радянській дипломатії вдалося підписати договір з Німеччиною. Почалося військове співробітництво між СРСР та веймерською республікою. Це був успіх, який країни Антанти не передбачили. Німеччина таким чином перестала бути ізольованою, хоч і ослабленою. Після війни ФРН опинилася в скрутному економічному становищі. Монархісти не один раз намагалися покінчити з республікою. В 1920 р. відбувся путч Капа, але він був зірваний. 1922 р. до влади в країні прийшли націоналістичні сили, виразником яких був уряд Куна. Було розгорнуто кампанію стосовно відмови платити Антанті репарації. Цим одразу скористалася Франція – франко-бельгійські війська захопили Рур. Тактика пасивного опору не спрацювала. В 1923 р. німецька валюта зазнала справжньої катастрофи. 1923 р. уряд Куна пішов у відставку. У такій нестабільній ситуації підняли голову крайні ліві (комуністи, які мали зв’язок з радянською Росією) та крайні праві (фашисти). Адольф Гітлер (1889 – 1945) (Шільк- Грубер) був членом партії ДАП, він виконував завдання баварського відомства, інформував його про настрої суспільства. Поступово Гітлер набуває авторитету популярного політичного промовця і його вага в партії зросла. Пізніше він став її керманичем. Гітлер увійшов в історію як великий політик. Він пропагував нацизм. В 1921 р. Гітлер стає фюрером партії – керманичем з необмеженими правами. Німецький націонал-соціалізм виник не випадково, а через важке внутрішнє становище (так само, як в Італії фашизм. Основні положення націонал-посціалістичної програми (двадцяти п’яти пунктів): об’єднання німців в одній державі, ліквідація умов договорів, усунення євреїв (цим політика німців відрізнялася від італійської). Попередниками нациської ідеології були французький соціолог Гобіно та англійський аристократ Чемберленг. Також нацисти запозичили теорію надлюдини у Ніцше. Особливостями нацизму були антесимітизм та ідеологія і практика расизму. Восени 1923 р. нацисти, скориставшись політичною ситуацію в країні, зокрема, повстанням комуністів у Гамбурзі, сиператистською політикою баварських керівників, під час пивного путчу 8 листопада вперше спробували захопити владу. Гітлер потрапив за ґрати, де написав відому книгу «Моя боротьба», в якій виклав основні програмні положення нацистської політики. Уряд Маркса вдався до низки економічних заходів, і вже в листопаді 1924 р. перехідною грошовою одиницею стала марка. Найважливішу роль у стабілізації Німеччини зіграла отримана країною фінансова допомога Американців (план Юнга). В ФРН починається період стабілізації. Згодом стабілізувалася і політична ситуація. 1925 р. був підписаний рейнський гарантійний пакт на локарнській конференції. 1926 р. країна вступила до «Ліги націй». Економічною та політичною кризою 1929 – 1933 р. скористалися нацисти. В 1930 на виборах до Рейхстагу нацисти вперше сильно заявили про себе, партія стала однією з найвпливовіших. Підриємці боялися комуністів. Соціал-демократи, на жаль, не змогли об’єднатися. З 1932 р. страйки поширювалися по всій країні. До речі, В того самого року нацисти програли на виборах. Веймерську демократію врятувати не вдалося. У січні 1933 р. Гінденбург назначив Гітлера канцлером. Цей рік вважається приходом нацистів до влади. Партія почала створювати унітарну державу: був прийнятий закон про уніфікацію земель. Відбулося зрощення нацистів з державою, інші партії були усунені. Була створена таємна поліція, яку очолив рейхсфюрер СС Гімлер. 1 серпня 1934 р. помер президент Гінденбург і того ж дня Гітлер проголосив себе фюрером, рейхсканцлером, а також гловнокомандувачем військових сил. Він прийшов до влади легально, за допомогою підтримки армії. Ніч довгих ножів – єдиний раз, коли був терор проти своїх. Протягом 1933 – 1935 рр. було прийнято ряд законів. 1936 р. було оголошено чотирирічний план німецької важкої індустрії. В країні почали спалюватися книги, з’явилися концтабори. Характерною рисою нацистської тоталітарної держави став масовий терор. Влада намагалася зруйнувати версальський договір, зокрема, було введено обов’язкову військову повинність. 1936 р. було підписано угоду з Італією. 1936 р. – антикомінтернівський пакт. 1938 р. – мюнхенська згода. 23 – 24 серпня підписання пакту Молотова-Ребінтропа. 1 вересня 1939 р. почалася друга світова війна.

Через кілька семінарів буде велика самостійна – порівняння німецького нацизму та італійського соціалізму, відомих постатей, наприклад, Муссоліні та Гітлера.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70141. Установка OC Windows XP в среде VirtualBox 54.5 KB
  Настройка среды VirtualBox Запустите среду VirtualBox. Проверьте настройки вашей виртуальной машины, созданной на предыдущей паре: подключите образ дистрибутива ОС: D:\SOS\Image\ Windows XP Prof SP3 Rus VL\ WinXP Prof SP3 Rus VL.iso, в Bios Setup должен быть включен режим запуска с компакт-диска.
70142. Завод по производству стальных пространственных конструкций в городе Екатеринбург 134 KB
  Завод выпускает металлические конструкции – колонны, несущие конструкции покрытия и узлы трубопроводов по целевому назначению, пространственные стальные конструкции. В производственный корпус металл подаётся электротележкой, проходит очистку.
70143. Проектирование режущего инструмента 650.5 KB
  В данном курсовом проекте представлены расчеты круглого фасонного резца и шпоночной протяжки. Профилирование резца представлено в графическом и аналитическом методе. Объем графической части включает в себя: Графическое определение профиля резца формат А2.
70146. Одноэтажное промышленное здание. Проект центра сервисного обслуживания автомобилей LADA в городе Новосибирске 61.5 KB
  Проект - одноэтажное промышленное здание выполняется на 2-х листах формата А1. Помимо этого к проекту прилагается пояснительная записка. Схема промышленного здания выдаётся преподавателем, а также задаются основные размеры...
70147. Расчет и выбор посадок с зазором, с натягом, колец подшипников качения 989.5 KB
  Взаимозаменяемостью издедий (машин, приборов, механизмов и т.д.), их частей или других видов продукции (сырья, материалов, полуфабрикатов и т.д.) называют их свойство равноценно заменять при использовании любой из множества экземпляров изделий, их частей или иной продукции...
70149. Отопление и вентиляция жилого четырехэтажного здания 143.02 KB
  Система отопления Выбор системы отопления и типа нагревательных приборов; Тепловой расчет стояка; Гидравлический расчет системы отопления; Расчет элеваторной установки; Расчет нагревательных приборов; Вентиляция Нормы вытяжки воздуха...