76632

Великая Отечественная Война: характер, этапы, итоги

Доклад

История и СИД

Война между СССР и Германией в рамках Второй Мировой войны закончившаяся победой Советского Союза над фашистами и взятием Берлина. Причины Великой Отечественной Войны После поражения в Первой Мировой войне Германия осталась в крайне тяжелом экономическом и политическом положении однако после прихода к власти Гитлера и проведения реформ страна смогла нарастить свою военную мощь и стабилизировать экономику. Основные тапы Великой Отечественной войны Начальный период войны 22 июня 1941 18 ноября 1942. Третий период войны 19431945 гг.

Русский

2015-01-30

36 KB

21 чел.

Великая Отечественная Война: характер, этапы, итоги.

 Великая Отечественная война (1941-1945 гг.) – война между СССР и Германией в рамках Второй Мировой войны, закончившаяся победой Советского Союза над фашистами и взятием Берлина. Великая Отечественная Война стала одним из финальных этапов Второй Мировой.

Причины Великой Отечественной Войны

После поражения в Первой Мировой войне, Германия осталась в крайне тяжелом экономическом и политическом положении, однако, после прихода к власти Гитлера и проведения реформ, страна смогла нарастить свою военную мощь и стабилизировать экономику. Гитлер не принимал результатов Первой Мировой и хотел взять реванш, тем самым приведя Германию к мировому господству. В результате его военных походов, в 1939 году Германия вторглась в Польшу и затем Чехословакию. Началась новая война.

Армия Гитлера стремительно завоевывала новые территории, однако до определенного момента между Германией и СССР существовал мирный договор о ненападении, подписанный Гитлером и Сталиным. Впрочем, спустя два года после начала Второй Мировой, Гитлер нарушил соглашение о ненападении – его командованием был разработан план «Барбаросса», предполагающий стремительное нападение Германии на СССР и захват территорий в течение двух месяцев. В случае победы, Гитлер получал возможность начать войну с Соединенными Штатами, также ему открывался доступ к новым территориям и торговым путям.

Вопреки ожиданиям, неожиданное нападение на Россию не дало результатов – русская армия оказалась оснащена гораздо лучше, чем предполагал Гитлер и оказывала существенное сопротивление. Компания, рассчитанная на несколько месяцев превратилась в затяжную войну, которая позже получила название Великая Отечественная война.

Великая Отечественная война длилась с 22 июня 1941 года по 9 мая 1945 года.

Основные тапы Великой Отечественной войны

Начальный период войны (22 июня 1941 — 18 ноября 1942). 22 июня Германия вторглась на территорию СССР и к концу года смогла завоевать Литву, Латвию, Эстонию, Украину, Молдавию и Белоруссию – войска двинулись вглубь страны, чтобы захватить Москву. Российские войска терпели огромные потери, жители страны на захваченных территориях оказались в немецком плену и были угнаны в Германию в рабство. Однако, несмотря на то, что советская армия проигрывала, ей все же удалось остановить немцев на подходе к Ленинграду (город был взят в блокаду), Москве и Новгороду. План «Барбаросса» не дал желаемых результатов, битвы за эти города продолжались вплоть до 1942 года.

Период коренного перелома (1942-1943 гг.) 19 ноября 1942 года началось контрнаступление советских войск, которое дало существенные результаты – одна немецкая и четыре союзных армии были уничтожены. Советская армия продолжала наступление по всем направления, им удалось разгромить несколько армий, начать преследование немцев и отодвинуть границу фронта обратно в сторону запада. Благодаря наращиванию военных ресурсов (военная промышленность работала в особом режиме) советская армия существенно превосходила немецкую и могла теперь не только оказывать сопротивление, но и диктовать свои условия в войне. Из обороняющейся армия СССР превратилась в нападающую.

Третий период войны (1943-1945 гг.). Несмотря на то, что Германии удалось существенно нарастить мощь своей армии, она все еще уступала советской, и СССР продолжал играть ведущую наступательную роль в военных действиях. Советская армия продолжала продвигаться в сторону Берлина, отвоевывая захваченные территории. Был отвоеван Ленинград, и к 1944 году советские войска двинулись в сторону Польши, а затем и Германии. 8 мая Берлин был взят, а немецкие войска объявили безоговорочную капитуляцию.

Основные сражение Великой Отечественной войны

Оборона Заполярья (29 июня 1941 — 1 ноября 1944);

Битва за Москву(30 сентября 1941 — 20 апреля 1942);

Блокада Ленинграда (8 сентября 1941 — 27 января 1944);

Ржевская битва (8 января 1942 — 31 марта 1943);

Сталинградская битва (17 июля 1942 — 2 февраля 1943);

Битва за Кавказ (25 июля 1942 — 9 октября 1943);

Курская битва(5 июля — 23 августа 1943);

Битва за Правобережную Украину (24 декабря 1943 — 17 апреля 1944);

Белорусская операция (23 июня — 29 августа 1944);

Прибалтийская операция (14 сентября — 24 ноября 1944);

Будапештская операция (29 октября 1944 — 13 февраля 1945);

Висло-Одерская операция (12 января — 3 февраля 1945);

Восточно-Прусская операция (13 января — 25 апреля 1945);

Битва за Берлин (16 апреля — 8 мая 1945).

Итоги и значение Великой Отечественной войны

Основное значение Великой Отечественной войны состояло в том, что она окончательно сломила немецкую армию, не давая Гитлеру возможности дальше продолжать свою борьбу за мировое господство. Война стала переломным моментов в ходе Второй Мировой и, фактически, ее завершением.

Однако победа далась СССР тяжело. Экономика страны на протяжении войны находилась в особом режиме, заводы работали, в основном, на военную промышленность, поэтому после войны пришлось столкнуться с тяжелейшим кризисом. Многие заводы были разрушены, большая часть мужского населения погибла, люди голодали и не могли работать. Страна находилась в тяжелейшем состоянии, и ей потребовалось немало лет на то, чтобы восстановиться.

Но, несмотря на то, что СССР находился в глубоком кризисе, страна превратилась в сверхдержаву, резко возросло ее политическое влияние на мировой арене, Союз стал одним из самых крупных и влиятельных государств, наравне с США и Великобританией.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25285. Релігієзнавство як самостійна дисципліна гуманітарного знання встановлюється у другій половині ХІХ століття 38.5 KB
  Лише значні доробки в інших сферах знання щодо питання релігії сприяли постановці суто релігієзнавчих проблем. В контексті Просвітництва акумулювалася концепція яка стає відомою під назвою концепція природної релігії€ обмеженої лише розумом. Досвіди раціонального осмислення релігії які зявилися у появі філософії релігії. Перші автори які торкалися проблеми релігії і їх дослідження зявляються в ХХІ ст.
25286. Проблема сутності релігії, її визначальні характеристики. Специфіка релігійного світосприйняття 29 KB
  Специфіка релігійного світосприйняття Походження слова релігія€: 1 Цицерон виводив релігію із relegere перечитувати перебирати. У нього релігія це начитаність знання на відміну від неуцтва; 2 Лактанцій виводив назву релігія€ від основи ligo звязувати скріплювати сполучати. Релігія у нього це звязок між Богом і людиною; 3 Августин від основи religo поєднувати союз між двома істотами. Релігія розуміється як союз Бога із занепалою людиною.
25287. Віра і релігійна віра. Психологічні аспекти осягнення феномену віри 28.5 KB
  Віра і релігійна віра. Психологічні аспекти осягнення феномену віри Поняття віра€ є полісемантичним багатозначним. Віра це особливого роду субєктивний акт те як ми віримо. У змістовному відношенні виділяють: 1 етичну віру віра довіря; напр.
25288. Вчення про Бога: теїзм, деїзм, пантеїзм 28.5 KB
  Вчення про Бога: теїзм деїзм пантеїзм Теїзм від грецького theos бог релігійнофілософське вчення яке визнає існування Бога як надприродної істоти що наділена розумом і волею і таємничим чином впливає на всі матеріальні та духовні процеси. На відміну від деїзму теїзм стверджує безпосередню участь Бога в усіх світових подіях а на відміну від пантеїзму відстоює існування Бога поза світом і над ним. deus бог вчення яке визнає існування Бога в якості першопричини світ який потім розвивається за своїми власними законами. деїзм...
25289. Аналіз доказів буття Бога 32.5 KB
  Аналіз доказів буття Бога Особливості доказів буття Бога: 1 на думку богословів кожен доказ без інших не може бути взятий; 2 вони є непрямими; 3 всі докази не стверджуються з логічною необхідністю вони лише вірогідні. Якщо Бог сукупність всіх досконалостей то суди входить досконалість як Буття а отже Бог існує. Все що ми мислимо то є буття. Кант: з поняття Бога не можна вивести буття Бога бо вони протилежні одне одному.
25290. Зв’язок української філософії з політикою українізації. „Поворот” на філософському фронті України та його наслідки 26.5 KB
  Поворот€ на філософському фронті України та його наслідки. У ній активну участь взяли письменники та літературні діячі України. Зеров відзначає той факт що відбувається відродження шляхом повернення України до Заходу тобто через відновлення віковічних зв'язків з Західною Європою. У столиці тогочасної України у Харкові відбувається організаційне оформлення ідей та позицій.
25291. П.Копнін – засновник київської світоглядно-гносеологічної школи 29.5 KB
  Копнін засновник київської світоглядногносеологічної школи Павло Копнін 19221971. Основні праці Копніна: Боротьба матеріалізму та ідеалізму€ канд. Копніна був найпліднішим у його творчості. Починаючи з Копніна в Україні виникає нове культурне явище.
25292. Основні напрямки філософських пошуків В.Шинкарука 33 KB
  Радіщева€ дисертація Людина та світ людини€ Соціальноісторичні та світоглядові аспекти філософських категорій€. В своїй дисертації Шинкарук висловлює такі думки: людина є внутрішня€ та зовнішня€ де перше визначає друге; зовнішня натура як ієрогліф€ внутрішньої; вирішальна значущість внутрішнього світу людини який уможливлює поставлення себе над усіма випадками€; принцип самопізнання як наріжний для людини; обмеженість опосередкованості розуму та переваги безпосереднього спілкування€ з духовним світом. Відповідно...
25293. Проблема людини і світу у працях українських шестидесятників 32 KB
  Проблема людини і світу у працях українських шестидесятників Парадигмальні зрушення котрі було започатковано в українській філософії 60х років мали значущість не лише науковофілософську а й загальнокультурну й навіть політичну. Цінності культури розглядаються як квінтесенція духовного досвіду людини та як найважливіший регулятив її світовідношення. У центр своїх наукових пошуків Іванов поставив проблему людини. При розгляді цієї проблеми виходив з діяльних аспектів людського буття єдності онтологічних світоглядних та гносеологічних...