76720

Прилуки – мій рідний край

Реферат

История и СИД

У 1993 році кількість населення становила 74,1 тис. осіб. В 1999 році населення міста вже становить 70,7 тис. осіб, починаючи з 1993 року, населення Прилук зменшується в результаті механічного і природного руху. Чисельність наявного населення міста станом на 1 жовтня 2005 року становила 61,6 тис. осіб.

Украинкский

2015-01-31

32.73 KB

4 чел.

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Реферат

З дисципліни:

«Історія України»

на тему:

«Прилуки – мій рідний край»

Виконала

Студентка КП-131 групи

Свириденко Юлія Андріївна

Прийняв  Доцент

Бем Н.В.

Київ 2014

Зміст

  1.  Населення.
  2.  Історія

2.1. Літописні часи.

2.2.Польський період

2.3.Козацька держава

2.4.Прилуки у складі Російської імперії

2.5.Прилуки у складі УНР

2.6.Комуністичний Голодомор 1932-1933 років

2.7.Друга Світова війна

  1.  Прилуки сьогодні.

3.1. Економіка

3.2.Освіта

3.3.Культура

3.4.Архітектура

4 .Джерела і посилання.

 

       

1.Населення.

У 1993 році кількість населення становила 74,1 тис. осіб. В 1999 році населення міста вже становить 70,7 тис. осіб, починаючи з 1993 року, населення Прилук зменшується в результаті механічного і природного руху. Чисельність наявного населення міста станом на 1 жовтня 2005 року становила 61,6 тис. осіб.

В 1999 році у суспільному виробництві було зайнято 34,9 тис. осіб, що становить 49,4% від всього населення. Розподілені трудові ресурси так:

у промисловості зайнято 10,1 тис. осіб;

у будівництві 1,3 тис. осіб;

у галузях невиробничої сфери 14,5 тис. осіб.

2.Історія

2.1. Літописні часи

На території міста є чимало архітектурних та історичних пам'яток, що становлять своєрідний літопис Прилук. Попередні покоління залишили нам цінну культурну спадщину, ці надбання — гордість нащадків, які творять нове, світле, прекрасне місто.

На територію правого берега ріки Удай люди прийшли ще у сиву давнину, в часи, коли формувалася східнослов'янська або праукраїнська народність на обширах Придніпров'я, Побужжя й Придністров'я. Археологи назвали їх черняхівцями та визначили умовний вік існування: 2-5 століття нової ери. Залишки поселення черняхівської культури в Прилуках, неподалік від міських валів, дослідили чернігівські археологи у 1990 році.

Як повідомляє літописець, у 988 році великий князь київський Володимир починає будівництво й заселення укріплених міст по берегах річок Десни, Остра, Трубежа, Стугни і Сули. І хоча в літописі не згадується Прилуки й річка, але саме тоді воно й було засноване під іменням Прилук-город. Про це свідчать археологічні знахідки на території давнього прилуцького Валу, на Опанасівському узвозі та на старовинному Квашинському посаді.

Першу письмову згадку про Прилук-город залишив нащадкам київський князь Володимир Мономах. У своєму знаменитому «Повчанні» дітям, князь-воїн розповів про те, як 1085 року вирушив із дружиною зі стін княжого столичного Переяслава назустріч половецькій орді. Зустрівшись зненацька з ординцями у полі, князь уникнув сутички й увійшов у Прилук-город під захист стін фортеці. Зібравшись із силами, він виступив із дружиною і прилучанами проти нападників і винищив їх у кривавій битві під Білими Вежами. Про це свідчить величний пам'ятник на Валу — чотириметрова бронзова скульптура старого князя Мономаха.

Удруге Прилук-город згаданий 1092 року, коли його поруйнували половецькі орди. Згадується місто і 1138 року в числі зруйнованих міст Переяславщини у смутні часи міжусобних воєн між чернігівськими князями й синами Мономаха. Татаро-монгольська навала 1239 року знищила місто, після чого воно відбудувалося лише у 15 столітті українськими князями Глинськими і згадується в історичних літописах 1459 року. Та проіснувало місто всього лише сорок літ і знову страшна руїна 1482 року від кримської орди хана Менглі-Гирея.

2.2. Польський період.

Після Люблінської унії 1569 року, яка об'єднала Польщу і Литву, Прилуки увійшли до Речі Посполитої і перебували в її складі до серпня 1648.

1582 року король Сигізмунд III особливим привілеєм надав прилуцьку маєтність князям Вишневецьким. Водночас місто отримало магдебурзьке право, яке було дароване Прилукам, як зазначалося у привілеї, в такій самій мірі, як і Кракову та Львову. Герб міста, затверджений королем тоді ж, являв собою частину великого родового герба князів Вишневецьких — видозмінений шляхетський герб «Пом'ян» із зображенням пробитої шаблею бичачої голови на блакитному тлі.

1592 року, князі Вишневецькі почали «ставити слободу». Місто-красень виросло дуже швидко і через 10-12 років було досить значним і великим. У 1604 році місто зненацька захопило військо московського царя Годунова. Як повідомляють тогочасні літописи: «…людей многих мужской і женскої плоті, на остаток і діток на смерть побили й помордовали…»

2.3  Козацька держава.

У середині 17 століття в Прилуках постала неприступна козацька фортеця з валами й ровами, стінами й вежами, церквами й палацами, громадськими будівлями, будинками козацької старшини, купців і ремісників. Тут у 1648 році прилуцьке козацтво було об'єднане у Прилуцький козацький полк, який уписав немало славних сторінок в історію Визвольної війни українського народу.

З 1692 по 1708 рік Прилуцький полк очолював полковник Дмитро Горленко. Він значно розбудував місто й посад, укріпив фортецю, заселив навколишні степи хуторами, сприяв розвитку ремесел і торгівлі, опікувався церквами, школами, притулками, побудував у Прилуках новий собор Різдва в 1697 році, Петропавлівську та Миколаївську церкви з мурами в Густині, заснував у Прилуках два щорічні ярмарки: Іванівський літній та Дмитрівськи — осінній. Горленко за свої кошти побудував церкву, названу на честь гетьмана Мазепи Іванівською.

Прилуки, як і кожне місто тієї пори, мало свої символи: герб і прапор. Герб, наданий місту князями Вишневецькими наприкінці 16 століття, являв собою геральдичний щит блакитного кольору, на якому зображена золота голова бика, проткнута кривою козацькою шаблею.

Від козацької доби збереглися до наших часів і безцінні архітектурні пам'ятки міста, які пов'язані з розквітом українського бароко й правлінням Прилуцьким полком полковників Гната та Григорія Галаганів.

2.4. Прилуки у складі Російської імперії.

За даними на 1859 рік у місті мешкала 10261 особа (5165 чоловічої статі та 5096 — жіночої), налічувалось 1551 дворове господарства, існували 6 православних церков, 2 єврейських молитовних будинки, лікарня, повітове та приходське училища, поштова станція та завод, відбувалось 4 ярмарки на рік.

У першій половині 19 століття стали широко відомі імена двох уродженців Прилук педагогів і письменників Антонського-Прокоповича та Білецького-Носенка. Професор Антон Антонович Антонський-Прокопович (1762–1848) видатний український педагог, випускник знаменитої Київської Академії, ректор Московського університету, автор 26 томів наукових праць. Павло Павлович Білецький-Носенко (1774–1856) — людина феноменальних знань з усіх галузей науки, талановитий педагог, письменник, філолог, етнограф, фольклорист, художник, автор одного з найперших українських словників, повістей, романів, поем, байок, наукових досліджень і розвідок. З Прилуками пов'язані імена двох перших почесних громадян міста Галагана й Скоропадського. Григорій Павлович Галаган (1819–1888) видатний діяч української культури, меценат, громадський і державний діяч, засновник одного з найвідоміших навчальних закладів України — Колегії Павла Галагана. Іван Михайлович Скоропадський (1804–1887) український меценат засновник всесвітньо-відомого Тростянецького дендрологічного парку. З Прилуками і Прилуччиною тісно пов'язане життя й творчість видатних українців Тараса Шевченка, Панаса Мирного, Остапа Вересая.Край завжди славився народними майстрами, співцями, музиками, не перевелися вони й нині.

2.5. Прилуки у складі УНР.

Місто було важливим центром влади Української Народної Республіки, яка була постійно загрожена з боку комуністичної Росії. Починаючи з 1918 року влада у місті кілька разів переходить із рук в руки. Остаточна комуністична окупація встановлена 1920.

2.6. Комуністичний Голодомор 1932-1933 років.

Місто постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932–1933.

Секретар Прилуцького РПК (Чернігівська область) Робенко повідомляє 19 березня 1933 p.: «… важкий продовольчий стан в районі, особливо в колгоспах, охоплює чим дальше більшу кількість колгоспників… Ми провели вибіркове обслідування стану колгоспників по 20-ти сільрадам, причому виявлено сімей, що потребують негайної допомоги — 797. В цих сім'ях налічується дорослих 1050 чоловік і дітей 1800 чоловік…Стан харчування в місті теж надзвичайно поганий… на підприємствах кустарно-промислової кооперації робітники зовсім не одержують хліба і серед цих робітників… є 41 опухлий і більше 50-ти чоловік хворих на ґрунті голоду, що на роботу зовсім не виходять…».

До міста стікалися десятки тисяч селян, яких тероризували голодом. Проте самі Прилуки як місто суто українське також було в харчовій облозі, тож навіть заводські їдальні не могли амортизувати ці масові убивства.

2.7. Друга Світова війна.

20 травня 1942 року в рамках «очистки Чернігівської області від євреїв» зондеркоманда СД «Плат» в Прилуках знищила 1290 євреїв.

3.Прилуки сьогодні.

3.1. Економіка.

Прилуки є важливим промисловим центром Чернігівської області, в якому розвинуті такі галузі, як нафтогазовидобувна, машинобудування, хімічна, деревообробна, легка, харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів.

Промисловий комплекс міста представлений такими провідними підприємствами.

Тютюнова компанія «В. А. Т. — Прилуки»

НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта»

АТ Тютюнова компанія «В. А. Т. — Прилуки» (вул. Незалежності, 21) — «Бритіш Американ Тобакко Україна» має багатий та різноманітний асортимент сигарет. До нього належать такі міжнародні марки, як Kent, Vogue, Pall Mall, Viceroy, Lucky Strike, Dunhill, Rothmans, Alliance, а також національні марки — «Прилуки», «Прилуки Особливі», «Козак», «Отаман»;

НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта» (вул. Вокзальна, 1) — здійснює експлуатацію нафтових та газових родовищ;

Прилуцьке управління бурових робіт (вул. Київська, 200) — здійснює буріння свердловин;

Прилуцька нафтогазорозвідувальна експедиція (НГРЕ; вул. Пирятинська, 131) — організація і проведення геологічної розвідки нових нафтових та газових родовищ;

ВАТ "Прилуцький завод «Білкозин» (вул. Дружби народів, 44) — є єдиним в Україні і одним з нечисленних в Європі підприємством, яке спеціалізується на виготовленні штучних колагенових оболонок для використання у виробництві ковбасних виробів, сосисок та інших харчових продуктів; продукцію експортує до Росії, Білорусі, Бразилії, Китаю, Австралії, США, Туреччини, Греції, Іспанії.

Агропромислове об'єднання ім. І. Супруненка ВАТ «Прилуцький хлібозавод» (вул. Пирятинська, 45) — потужне підприємство харчової галузі Прилуччини, яке має статус агропромислового комплексу, у асортименті — понад 40 найменувань хлібобулочних виробів;

ВАТ «Будмаш» (вул. Юрія Коптєва, 59) — засноване у 1907 році нині підприємство випускає будівельні машини, чавунне лиття, напівпричепи автоцементовоза, цистерни-контейнери, установки для набризку бетонної суміші, вапногасилки, розчинонасоси, компресорне устаткування, підіймачі щоглові, контейнери для будівельного сміття і побутових відходів, замково-залізні вироби і фурнітуру для кортежного будівництва.

ДП «Пластмас» ТОВ «ТД Пластмас-Прилуки» (вул. Козача, 56) — продукцією підприємства є тара поліетиленова, труби поліетиленові для питного водопостачання та каналізації, плівка парникова, господарчі вироби, спорттовари, іграшки, кабельний пластикат, хімічна сировина, блоки ПП-45 полівінілхлоридні, фенопласт;

ЗАТ «Прилуцька швейна фабрика» (вул. Київська, 299) — підприємство (рік заснування — 1943) випускає куртки, брюки, костюми, жакети, пальто, спецодяг, постільну білизну. Підприємство працює на давальницькій сировині;

Колективна виробничо-торгова фабрика головних уборів «Корона» (пров. Андріївський, 12) — засноване в 1967 році підприємство виготовляє головні убори та швейні вироби;

ТОВ «Укратекс» (в/м-12, буд. 1/47) — підприємство, засноване у 2003 році, займається пошиттям трикотажних виробів, а також верхнього жіночого та робочого одягу із легкої тканини на давальницьких умовах;

ТОВ «Алітоні» (вул. Костянтинівська, 62) — здійснює виготовлення заготовок взуття з давальницької сировини, працює від 2004 року;

ЗАТ «Вербена» (вул. Вокзальна, 35) — продукція підприємства — шкіргалантерейні вироби, шкільна галантерея, чохли для сноубордів, велосипедні сумки, рюкзаки, барсетки, теки, чохли, тенти, упаковочні мішки для спальників, намети, косметички тощо. Підприємство почало діяти ще в 1934 році.

ПП «Прилучанка» (вул. Вокзальна, 35) — продукція виробника: постільна білизна, ковдри, матраци, дитячий асортимент, спецодяг, плаття, халати, карнавальні костюми, одяг для силових відомств, машинна та автоматична вишивка;

 

3.2.Освіта

Заклади освіти міста Прилук:

8 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів;

спеціалізована ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 з поглибленим вивченням інформаційних технологій;

2 гімназії;

1 навчально-виховний комплекс «Школа І ступеня-дошкільний навчальний заклад»;

14 дошкільних навчальних закладів;

4 позашкільні навчальні заклади — Центр творчості дітей та юнацтва, Дитячо-юнацька спортивна школа, Центр науково-технічної творчості молоді, Школа Мистецтв.

У місті Прилуки функціонують 4 вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації та один професійний ліцей.

Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж імені І. Я. Франка — у 2010 році святкує своє 95-річчя. Цей заклад відомий не лише своїми давніми традиціями, а й славиться своїми випускниками.

Прилуцький агротехнічний коледж — заснований у 1931 році і пройшов багато етапів реорганізації у своєму становленні, від 2007 року — агротехнічний технікум, від 2009 року — агротехнічний коледж.

Прилуцьке медичне училище — за понад 80 років свого існування (відкрите в 1927 році) підготувало понад 7 тисяч медичних працівників для лікувально-профілактичних закладів України та країн СНД.

Прилуцький фінансово-правовий коледж — єдиний у Чернігівській області вищий навчальний заклад І рівня акредитації недержавної форми власності. Це наймолодший вищий заклад нашого міста, який заснований у 2001 році.

Прилуцький професійний ліцей Чернігівської області — веде свою історію з 1920 року під первинною назвою Індустріальна професійно-технічна школа. Нині здійснює підготовку робітників під конкретного роботодавця.

На території міста за адресою вул. Київська, 220, розміщена GPS/GNSS-станція «Прилуки» PRYL — одна з 12 станцій Української мережі перманентних GPS-станцій.

3.3. Культура.

Прилуки є культурним осередком Чернігівщини — тут працює декілька клубних і музейних установ, 2 школи естетичного виховання, бібліотеки, діють аматорські самодіяльні мистецькі колективи.

Клубні заклади культури Прилук:

Міський Будинок культури (вул. Юрія Коптєва, 28);

Філія міського Будинку культури (військове містечко № 12).

кількох кінотеатрів міста, що функціювали ще за СРСР наприкінці 1980-х років

не залишилося жодного. У найбільшому Червоному залі колишнього міського кінотеатру з травня 1998 року до червня 2010 року функціонував нічний диско-клуб.

Найбільш значущою подією в сучасному культурному житті міста є Міжнародний молодіжний фестиваль «Мистецькі барви». Він був заснований в 2002 році як регіональний. У 2005 році фестиваль набув статусу Всеукраїнського, а вже в 2006 став міжнародним — у ньому вперше взяли участь виконавці з Росії. У наступні роки у фестивалі «Мистецькі барви» брали участь конкурсанти з Росії, Білорусі, Китаю, Болгарії, Туреччини. У 2012 році з 3 по 6 січня проходив XI Міжнародний молодіжний фестиваль «Мистецькі барви — 2012».

З 2002 в місті діє «Культурно-просвітницька спілка поляків міста Прилуки».

3.4. Архітектура.

Серед монументальних мурованих споруд міста Прилук найстарішою є полкова скарбниця. Вона була побудована для зберігання полкового скарбу, клейнодів і зброї. Стіни цієї зовсім невеликої за розмірами споруди сягають метрової товщини, торці увінчані барочними фронтонами, фасади декоровані пілястрами, профільованим карнизом. Реставрована вона 1989 року. 1720 року в Прилуках на кошти Гната Галагана звели полкову Спаську церкву й високу муровану дзвіницю, яка одночасно слугувала й брамою-проїздом на територію замку. Ця гарна, ошатна споруда, разом із невеличкою однонефною церквою Святого Миколая-Чудотворця побудована у стилі бароко.

На початку 19 століття, після пожежі, пам'ятку дещо перебудували у модному тоді стилі ампір. Ця чудова архітектурна пам'ятка була дуже пошкоджена. Реставрована і повністю відновлена у 1986 році. Усі ці три споруди і утворюють єдиний архітектурний ансамбль неповторної краси.

Загадковою й романтичною спорудою є ще одна кам'яниця в центрі старого міста, що раніше нагадувала середньовічний шляхетський замок із баштою та вузькими вікнами-бійницями, збудований у старовинній родовій садибі знаменитого козацько-старшинського роду Скоропадських. Ця двоповерхова споруда, за багато років свого існування, декілька разів перебудовувалась, але й нині зберігає елементи барокової архітектури 18 століття.

Ось так, у 18 столітті, старовинні Прилуки, прикрасилися чудовими архітектурними пам'ятками козацької доби, які й нині, майже через три століття, викликають захоплення й повагу до майстрів-будівничих тієї давньої пори.

Собор Різдва Богородиці у Прилуках

Лишило по собі сліди в Прилуках і наступне 19 століття, яке в архітектурі вважається епохою класицизму, тобто, класичного або ампірного стилю. Найзначнішою й найкращою спорудою ампірного стилю є собор Різдва Пресвятої Богородиці, побудований у 1806–1817 роках, на місці двох старовинних прилуцьких церков. Новий храм із трьома престолами на честь Різдва Пресвятої Богородиці, Варвари Великомучениці та Святого Олександра Невського освячений у 1817 році. Усередині, на стінах збереглися залишки олійного розпису початку 19 століття.

У цей же період побудовані й храми у колишніх передмістях, які збереглися до наших днів і є оригінальними архітектурними пам'ятками міста. 1865 року побудована Іванівська мурована церква з дзвіницею, її стрункий силует чудово вписався в панораму старовинного міста. Без сумніву, вона була тоді, та й нині є однією з найкращих архітектурних споруд у місті. Нині храм відновлено у первісному вигляді. Така ж мурована, одноверха, разом із дзвіницею, Миколаївська церква, побудована у стилі українського модерну на Сорочинцях. У так званому «парафіяльному» стилі споруджено 1878 року, на місці старовинної церкви, дерев'яний п'ятибальний храм в ім'я Трьох Святителів на Кустівцях.

Починаючи з другої половини 19 століття Прилуки інтенсивно забудовувалися будинками-особняками і громадськими спорудами з оригінально й самобутньо трактованими фасадами. В основному це були дерев'яні рублені будинки обкладені цеглою, прикрашені дерев'яним різьбленням, керамічними кахлями, вазами, ліпниною

Досить цікавими, загалом унікальними є архітектурні ансамблі заїжджого двору Густинського монастиря з Пантелеймонівською церквою, готелем для ченців і притулком для бідних.

На зміну класицизму, наприкінці 19 — на початку 20 століть у європейській архітектурі запанував стиль модерн. У Прилуках збереглися лише три пам'ятки, побудовані у цьому стилі, але трактовані дещо стримано й самобутньо. Це — невеликий садибний будинок Льодіна на Лапинцях (вул. Густинська), будинок-особняк купця Косицького, в якому містився Російсько-Азійський банк, а нині міститься ресторан «Удай» і магазини на Київській вулиці. Найкраще зберігся модерновий особняк колишнього міського голови купця Кисловського (міський відділ земельних ресурсів) на центральній вулиці, але й він утратив оригінальний парковий фасад із сходами.

Однією з найпомітніших споруд у панорамі старовинного міста є колишній Стрітенський мурований собор на Галаганівській вулиці, побудований 1889 року в пам'ять про загиблого російського імператора Олександра ІІ. У нашій місцевості це досить рідкісна споруда, за типом — тринефна базиліка з трьома куполами (не збереглися) над головним входом. З 1930 року в храмі розмістився краєзнавчий музей, заснований в 1919 році. Колись музей мав велику і надзвичайно цінну художню колекцію, яка складалася із шедеврів українського, російського та західноєвропейського мистецтва 17-19 століття.

У місті близько 2 десятків пам'ятників.

4.Джерела та посилання.

1.http://www.pryluky.osp-ua.info/ch-1_fl-history.html.

2.http://cult.gov.ua/blog/1-0-16.

3. Енциклопедичний довідник « Прилуччина» Автори: Д.О. Шкоропад,

О.А. Савон.

       


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

3445. Характеристики электропотребителей и системы электроснабжения микрорайона 899 KB
  Характеристики электропотребителей и системы электроснабжения микрорайона. Характеристика электроприемников городских электрических сетей. По характеру электропотребления и показателям электрической нагрузки все потребители города разбиваются на следующие группы.
3446. Эргономический анализ автомобиля Ford Fusion 1.4 MB
  Эргономика — это наука, изучающая проблемы, возникающие в системе «человек-техника-среда», с целью оптимизации трудовой деятельности оператора, создания для него комфортных и безопасных условий, повышения за счет этого его...
3447. Технологический процесс лесосечных работ и обработка сырья 38.04 KB
  Лесосечные работы при различных вариантах технологического процесса Технологическим процессом лесосечных работ называется совокупность приемов и способов заготовки древесного сырья на лесосеке. Технологический процесс состоит из ряда операций....
3448. Язык как система знаков особого рода 580.49 KB
  Ведение Словарь С.И. Ожегова о «языке» говорит нам следующее: Язык – это исторически сложившаяся система звуковых, словарных и грамматических средств, объективирующая работу мышления и являющаяся орудием общения, обмена мыслями и взаимного пони...
3449. Альбом по допускам и посадкам. Основные понятия, допуски, применение посадок, чертежи деталей 6.27 MB
  Пособие содержит справочные таблицы и альбом. В таблицах даны основные сведения (и числовые значения) по допускам и посадкам гладких соединений, допускам формы и расположения поверхностей, шероховатости и др., необходимые при проектировании...
3450. Гидравлика Лабораторный практикум 1.25 MB
  В практикуме представлены описания шестнадцати лабораторных работ по дисциплине «Гидравлика», каждая из которых включает краткую теорию, методические указания по выполнению и контрольные вопросы. Справочный материал вынесен в приложение. Словарь тер...
3451. Устройство сцепления и основные его неисправности 477.07 KB
  Введение Развитие автомобилестроения в бывшем СССР относится к 1931 – 1932 г.г., когда вступили в действие реконструированный завод АМО (ныне акционерное общество АМО – ЗИЛ) и вновь построенный Горьковский автомобильный завод (ГАЗ). Волжск...
3452. Исследование совместной экстракции кислот в расслаивающихся системах ДАА – бензойная кислота – хлороводородная кислота – вода 169.55 KB
  Изучена экстракция двух кислот: НСl и C6H5COOH ДАМ и его алкильным гомологом ГДАМ в расслаивающейся системе без органического растворителя. Рассмотрено влияние концентрации минеральной и органической кислот на степень экстракции каждой из кислот в о...
3453. Реконструкция Омской ТЭЦ 335 KB
  В данном дипломном проекте предлагается реконструкция Омской ТЭЦ – 3. Реконструкция включает в себя демонтаж двух котлов ТП-230-2 и четырех турбин ПТ-25-3М, с установкой трех ГТУ типа GT8C и трех котлов – утилизаторов. СОДЕРЖАНИЕ Введение...