7674

Склад і завдання енергетичного господарства підприємства

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Склад і завдання енергетичного господарства підприємства Склад і основні задачі Енергетичне господарство підприємства постачає його виробничі і господарсько-побутові служби усіма видами енергії (електроенергія, теплова енергія палива, пари, га...

Украинкский

2013-01-27

19.19 KB

11 чел.

Склад  і завдання енергетичного господарства підприємства

Склад і основні задачі

Енергетичне господарство підприємства постачає його виробничі і господарсько-побутові служби усіма видами енергії (електроенергія, теплова енергія палива, пари, гарячої води) і енергоносіями (пара, стиснене повітря, гаряча вода).

Найбільш досконалою й економічною системою енергопостачання є централізована, коли підприємство одержує енергоносії з боку. Ефективність такої системи забезпечується надійністю і безперебійністю джерел харчування, а також зниженням витрат виробництва і капітальних витрат, зв'язаних з одержанням необхідних підприємству видів енергії.

Склад і структура енергетичного господарства залежать від обсягів основного виробництва, його енергоємності, географічного розміщення підприємства й ін. У його склад входять:

• теплосилове господарство (котельні, бойлерні);

• водопостачання і каналізація (насосні станції);

• газове господарство (газогенераторні, компресорні, кисневі й ацетиленові станції; промислова вентиляція; холодильні установки, кондиціонери);

• електросилове господарство (заводська ТЕЦ; понижуючі і підвищувальні трансформаторні підстанції і розподільні пункти; акумуляторні станції);

• слабкострумове господарство (АТС, комутаторні установки; радіотрансляційна мережа з відповідною апаратурою; установки промислового телебачення; зарядні станції);

• паро-, водо-, повітропровідні і газові мережі; електричні і слабкострумові мережі і лінії, що доводять усі види енергії до місця їхнього споживання;

• цехові і загальнозаводські споживачі енергії;

• ділянка контрольно-вимірювальних приладів і автоматики;

• електроремонтний цех і ділянки в основних цехах;

• складське господарство (комори в цехах, сховищі для топкового мазуту з мазутоперекачуючими установками, естакада для твердого палива).

Планування, організацію і керування енергогосподарством на великих підприємствах здійснює служба головного енергетика. Схема керування енергетичним господарством представлена на мал. 1. На невеликих підприємствах енергетичне господарство значно спрощується і перебуває у підпорядкуванні головного механіка. Усі фахівці системи енергетичного господарства в залежності від напрямків діяльності групуються у виробничі підрозділи — цехи, ділянки, лабораторії, групи і т.п.

До складу відділу головного енергетика звичайно входять групи енерговикористання (експлуатація), енергоустаткування, електрична і теплова лабораторії. Лабораторії розробляють заходи щодо поліпшення режимів роботи устаткування, зниження витрати палива й енергії і контролюють їхнє виконання.

У енергоцехах створюються бригади змінного (чергового) персоналу, що здійснює експлуатацію устаткування і комунікацій, і ремонтно-монтажні бригади.

Основні задачі енергетичного господарства визначаються специфічністю енергопостачання, безперебійністю процесу, обмеженими можливостями збереження енергії, одночасністю її виробництва і споживання і зводяться до наступного:

• одержання з боку основних видів енергії загальпромислового призначення (електроенергія, пара й ін.);

• організація виробництва власними силами тих видів енергоресурсів, передача яких на великі відстані нераціональна або недостатня для задоволення потреб підприємства (стиснене повітря й ін.);

• перетворення енергії і підготовка її до використання (зміна напруги, тиску, насиченості);

• своєчасний і правильний розподіл енергії між підрозділами і подача її до робочих місць;

• організація споживання, раціонального використання, а також економії енергії і палива;

• спостереження за суворим виконанням правил експлуатації енергетичного устаткування;

• організація і проведення планово-попереджувальних ремонтних робіт;

• забезпечення надійного зв'язку між підрозділами;

• організація збереження палива й енергії.

Нормативи енергоспоживання

Нормативи енерговикористання базуються на встановленні і впровадженні питомих норм витрати енергії і палива.

Норми витрати енергії на технологічні нестатки складаються у виді норм витрати на одиницю продукції або на одиницю часу роботи устаткування (на 1 т виплавки сталі, на 1 квт/год зробленій електроенергії, на 1 виріб, на 1 ч роботи устаткування і т.п.).

Норми витрати палива для опалювальних цілей складаються у виді витрати в кілограмах на нагрівання 100 м2 площі на 1° С и т. п.

Норми енергоспоживання бувають диференційовані й укрупнені (середні). Перші встановлюються по окремих найменуваннях, типорозмірам продукції, другі — на вид продукції, виробництво 1 т хлібобулочних виробів, на 1000 грн. продукції.

Енергетичні баланси

Основна задача розробки енергетичного балансу — обґрунтування потреби підприємства в паливі й енергії для виконання плану підприємства по випуску продукції (видаткова частина балансу), а також обґрунтування найбільш раціональних способів покриття цієї потреби за рахунок вироблення енергії на власних установках, одержання палива й енергії з боку, використання вторинних енергоресурсів (видаткова частина балансу).

Поточні планові баланси (табл. 1) - електробаланс, паливні баланси по усіх видах палива - складаються, як правило, на річний період з розбивкою по кварталах. Вони є основною формою планування споживання і використання енергоносіїв на підприємстві.

Звітні (фактичні) баланси служать засобом контролю споживання енергоносіїв і виконання планових балансів, а також основним матеріалом для аналізу їхнього виконання, оцінки робіт в області раціоналізації енергогосподарства й економії палива й енергії.

• розрахунок потреби основного і допоміжного виробництва підприємства у всіх видах енергії і палива;

• визначення нормальних (припустимих) втрат енергії в заводських мережах і просвітніх установках;

• сумарне споживання енергії.

Для складання звітних енергобалансів необхідний добре організований диференційований і точний облік витрати палива й енергоносіїв. Основа організації первинного обліку — це належна постановка контрольно-вимірювального господарства підприємства. Лічильники енергоресурсів повинні бути встановлені на кожній одиниці енергоустаткування, у крайньому випадку на невеликих їхніх групах. Дані первинного обліку реєструють у журналах, а після їхньої обробки переносять у форми вторинної документації. Сумарні дані цих норм використовують при складанні балансу й аналізі ефективності енергогосподарства підприємства.

Показники енергогосподарства

Показники енергогосподарства — це кількісна і якісна характеристика стану, функціонування і розвитку енергогосподарства як об'єкта керування.

Приведемо основні інтегральні техніко-економічні показниками енергогосподарства.

• Показники економічності виробництва і розподіли енергії: - питомі витрати палива на виробництво енергії і тепла; - питома витрата електричної енергії на 1000 м3 стиснутого

повітря і т.д.

• Показник енергоємності продукції:

де Эф — електрична енергія, фактично витрачена на виробництво, квт/год; п — кількість зробленої продукції в прийнятих одиницях виміру (т, шт., грн.).

• Показник енергооснащеності виробництва:

де Мэ - сумарна потужність установлених на підприємстві енергоустановок, квт; Ф - вартість основних виробничих фондів на підприємстві, грн.

Основними напрямками удосконалювання енергетичного господарства і підвищення ефективності його роботи є наступні:

• широке впровадження ресурсозбережуючогоого устаткування;

• підвищення коефіцієнта корисної дії власних генеруючих і перетворюючих установок;

• удосконалювання схем енергоспоживання;

• автоматизація виробничих процесів, обліку і контролю використання ресурсів;

• застосування розрахунково-аналітичних методів нормування енергоресурсів;

• спрощення структури енергетичного господарства підприємства.

. Схема керування енергетичним господарством великого підприємства


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23549. КУЛЬТУРА РЕЧИ. Отношение детей к нецензурной лексике 1.35 MB
  преподавательметодистКолледжа архитектуры и менеджмента в строительстве № 17 Отношение детей к нецензурной лексике Оскверняет человека то что из уст исходитИз сочинения ученика В записной книжке известного юмориста рассказывается о человеке который в публичном месте шепчет приличные и во весь голос произносит неприличные слова. Мат рождается в безграмотности там где за незнанием огромного словарного запаса русского языка мы прикрываемся этими тупыми по сути бессмысленными выражениями. И хотя он употреблял слова покрепче и...
23550. РУССКИЙ ЯЗЫК И КУЛЬТУРА РЕЧИ 1.42 MB
  Русский язык и культура речи Речевое взаимодействие. Нормативные коммуникативные этические аспекты устной и письменной речи. Культура речи.
23552. РУССКИЙ ЯЗЫК И КУЛЬТУРА РЕЧИ. ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ КУРС 376 KB
  МЕТОДИЧЕСКАЯ ЗАПИСКА Данное пособие является частью комплекса учебных пособий по русскому языку и культуре речи. В нем представлен теоретический материал предусмотренный программой по русскому языку и культуре речи. Рассматриваются различные аспекты речевой культуры формы существования языка стили современного русского языка характеризуются особенности официальноделовой речи основные черты языка юридических текстов излагаются основы ораторского искусства.
23553. Курс русской риторики 1 MB
  Перечитывая и осмысляя эту книгу читатель подружится с ней на долгие годы. Слово ητρική значает ораторское искусство или учение об ораторском искусстве но главным содержанием риторики уже в то время была теория аргументации в публичной речи. Грамматика наука об общих правилах построения осмысленной речи. Риторика наука об аргументации в публичной речи необходимой при обсуждении вопросов практического характера.
23554. Выразительность и ее основные условия 128 KB
  Выразительность речи зависит от многих причин и условий собственно лингвистических и экстралингвистических. Одним из основных условий выразительности является самостоятельность мышления автора речи что предполагает глубокое и всестороннее знание и осмысление предмета сообщения. В значительной степени выразительность речи зависит и от отношения автора к содержанию высказывания.
23555. ОБЩАЯ РИТОРИКА 2.01 MB
  Объектом этой теории является изучение дискурсивных приемов позволяющих вызвать или усилить сочувствие к предложенным для одобрения положениям Perelman 1958 с. Главы посвященные детальнейшему разбору четырех типов риторических метабол представляют собой образец блестящего анализа живого функционирования языка а значение совокупности содержащихся в них наблюдений эвристических ходов мысли далеко выходит за рамки проблематики даже столь сложного феномена каким является литературный художественный язык. Если с известной долей...
23556. ИСКУССТВО ОРАТОРА 1.93 MB
  Савкова ИСКУССТВО ОРАТОРА СОДЕРЖАНИЕ Введение Удивительный дар природы Оратор и его голос Что ни звук то и подарок Дикция оратора Порусски ли мы говорим Литературное произношение Косноязычна риторика без грамматики Языковая культура Мое богатство мой язык Языковые средства выразительности От сердца к сердцу нити проложить Интонационная выразительность Язык чувств Жесты и мимика как средство общения С пером в руке Как создать текст выступления Посмеемся вместе Юмор в публичном...
23557. Культура речи 1.01 MB
  Чтобы передать ее другому он произносит слова. Мужик либо не отвечал ничего либо произносил слова вроде следующих: А мы могим. Речь Базарова строится по нормам литературного языка в ней встречаются отвлеченные книжные слова непонятные собеседнику: воззрение будущность излагать эпоха история закон. Не случайно в древнерусском языке одно из значений слова смысл было разум рассудок ум.