ID: 7674

Название работы: Склад і завдання енергетичного господарства підприємства

Категория: Лекция

Предметная область: Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Описание: Склад і завдання енергетичного господарства підприємства Склад і основні задачі Енергетичне господарство підприємства постачає його виробничі і господарсько-побутові служби усіма видами енергії (електроенергія, теплова енергія палива, пари, га...

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2013-01-27

Размер файла: 19.19 KB

Работу скачали: 13 чел.

Склад  і завдання енергетичного господарства підприємства

Склад і основні задачі

Енергетичне господарство підприємства постачає його виробничі і господарсько-побутові служби усіма видами енергії (електроенергія, теплова енергія палива, пари, гарячої води) і енергоносіями (пара, стиснене повітря, гаряча вода).

Найбільш досконалою й економічною системою енергопостачання є централізована, коли підприємство одержує енергоносії з боку. Ефективність такої системи забезпечується надійністю і безперебійністю джерел харчування, а також зниженням витрат виробництва і капітальних витрат, зв'язаних з одержанням необхідних підприємству видів енергії.

Склад і структура енергетичного господарства залежать від обсягів основного виробництва, його енергоємності, географічного розміщення підприємства й ін. У його склад входять:

• теплосилове господарство (котельні, бойлерні);

• водопостачання і каналізація (насосні станції);

• газове господарство (газогенераторні, компресорні, кисневі й ацетиленові станції; промислова вентиляція; холодильні установки, кондиціонери);

• електросилове господарство (заводська ТЕЦ; понижуючі і підвищувальні трансформаторні підстанції і розподільні пункти; акумуляторні станції);

• слабкострумове господарство (АТС, комутаторні установки; радіотрансляційна мережа з відповідною апаратурою; установки промислового телебачення; зарядні станції);

• паро-, водо-, повітропровідні і газові мережі; електричні і слабкострумові мережі і лінії, що доводять усі види енергії до місця їхнього споживання;

• цехові і загальнозаводські споживачі енергії;

• ділянка контрольно-вимірювальних приладів і автоматики;

• електроремонтний цех і ділянки в основних цехах;

• складське господарство (комори в цехах, сховищі для топкового мазуту з мазутоперекачуючими установками, естакада для твердого палива).

Планування, організацію і керування енергогосподарством на великих підприємствах здійснює служба головного енергетика. Схема керування енергетичним господарством представлена на мал. 1. На невеликих підприємствах енергетичне господарство значно спрощується і перебуває у підпорядкуванні головного механіка. Усі фахівці системи енергетичного господарства в залежності від напрямків діяльності групуються у виробничі підрозділи — цехи, ділянки, лабораторії, групи і т.п.

До складу відділу головного енергетика звичайно входять групи енерговикористання (експлуатація), енергоустаткування, електрична і теплова лабораторії. Лабораторії розробляють заходи щодо поліпшення режимів роботи устаткування, зниження витрати палива й енергії і контролюють їхнє виконання.

У енергоцехах створюються бригади змінного (чергового) персоналу, що здійснює експлуатацію устаткування і комунікацій, і ремонтно-монтажні бригади.

Основні задачі енергетичного господарства визначаються специфічністю енергопостачання, безперебійністю процесу, обмеженими можливостями збереження енергії, одночасністю її виробництва і споживання і зводяться до наступного:

• одержання з боку основних видів енергії загальпромислового призначення (електроенергія, пара й ін.);

• організація виробництва власними силами тих видів енергоресурсів, передача яких на великі відстані нераціональна або недостатня для задоволення потреб підприємства (стиснене повітря й ін.);

• перетворення енергії і підготовка її до використання (зміна напруги, тиску, насиченості);

• своєчасний і правильний розподіл енергії між підрозділами і подача її до робочих місць;

• організація споживання, раціонального використання, а також економії енергії і палива;

• спостереження за суворим виконанням правил експлуатації енергетичного устаткування;

• організація і проведення планово-попереджувальних ремонтних робіт;

• забезпечення надійного зв'язку між підрозділами;

• організація збереження палива й енергії.

Нормативи енергоспоживання

Нормативи енерговикористання базуються на встановленні і впровадженні питомих норм витрати енергії і палива.

Норми витрати енергії на технологічні нестатки складаються у виді норм витрати на одиницю продукції або на одиницю часу роботи устаткування (на 1 т виплавки сталі, на 1 квт/год зробленій електроенергії, на 1 виріб, на 1 ч роботи устаткування і т.п.).

Норми витрати палива для опалювальних цілей складаються у виді витрати в кілограмах на нагрівання 100 м2 площі на 1° С и т. п.

Норми енергоспоживання бувають диференційовані й укрупнені (середні). Перші встановлюються по окремих найменуваннях, типорозмірам продукції, другі — на вид продукції, виробництво 1 т хлібобулочних виробів, на 1000 грн. продукції.

Енергетичні баланси

Основна задача розробки енергетичного балансу — обґрунтування потреби підприємства в паливі й енергії для виконання плану підприємства по випуску продукції (видаткова частина балансу), а також обґрунтування найбільш раціональних способів покриття цієї потреби за рахунок вироблення енергії на власних установках, одержання палива й енергії з боку, використання вторинних енергоресурсів (видаткова частина балансу).

Поточні планові баланси (табл. 1) - електробаланс, паливні баланси по усіх видах палива - складаються, як правило, на річний період з розбивкою по кварталах. Вони є основною формою планування споживання і використання енергоносіїв на підприємстві.

Звітні (фактичні) баланси служать засобом контролю споживання енергоносіїв і виконання планових балансів, а також основним матеріалом для аналізу їхнього виконання, оцінки робіт в області раціоналізації енергогосподарства й економії палива й енергії.

• розрахунок потреби основного і допоміжного виробництва підприємства у всіх видах енергії і палива;

• визначення нормальних (припустимих) втрат енергії в заводських мережах і просвітніх установках;

• сумарне споживання енергії.

Для складання звітних енергобалансів необхідний добре організований диференційований і точний облік витрати палива й енергоносіїв. Основа організації первинного обліку — це належна постановка контрольно-вимірювального господарства підприємства. Лічильники енергоресурсів повинні бути встановлені на кожній одиниці енергоустаткування, у крайньому випадку на невеликих їхніх групах. Дані первинного обліку реєструють у журналах, а після їхньої обробки переносять у форми вторинної документації. Сумарні дані цих норм використовують при складанні балансу й аналізі ефективності енергогосподарства підприємства.

Показники енергогосподарства

Показники енергогосподарства — це кількісна і якісна характеристика стану, функціонування і розвитку енергогосподарства як об'єкта керування.

Приведемо основні інтегральні техніко-економічні показниками енергогосподарства.

• Показники економічності виробництва і розподіли енергії: - питомі витрати палива на виробництво енергії і тепла; - питома витрата електричної енергії на 1000 м3 стиснутого

повітря і т.д.

• Показник енергоємності продукції:

де Эф — електрична енергія, фактично витрачена на виробництво, квт/год; п — кількість зробленої продукції в прийнятих одиницях виміру (т, шт., грн.).

• Показник енергооснащеності виробництва:

де Мэ - сумарна потужність установлених на підприємстві енергоустановок, квт; Ф - вартість основних виробничих фондів на підприємстві, грн.

Основними напрямками удосконалювання енергетичного господарства і підвищення ефективності його роботи є наступні:

• широке впровадження ресурсозбережуючогоого устаткування;

• підвищення коефіцієнта корисної дії власних генеруючих і перетворюючих установок;

• удосконалювання схем енергоспоживання;

• автоматизація виробничих процесів, обліку і контролю використання ресурсів;

• застосування розрахунково-аналітичних методів нормування енергоресурсів;

• спрощення структури енергетичного господарства підприємства.

. Схема керування енергетичним господарством великого підприємства