7675

Склад і завдання інструментального господарства

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Склад і завдання інструментального господарства Інструментальне господарство - це сукупність загальнозаводських і цехових підрозділів, які зайняті постачанням, виготовленням, ремонтом, відновленням інструменту і технологічної оснастки, їх облік, збе...

Украинкский

2013-01-27

21.54 KB

10 чел.

Склад і завдання інструментального господарства

Інструментальне господарство - це сукупність загальнозаводських і цехових підрозділів, які зайняті постачанням, виготовленням, ремонтом, відновленням інструменту і технологічної оснастки, їх облік, зберігання і видача в цехи і на робочі місця.

Склад, характер і структура залежить від типу і масштабу в-ва, номенклатури і складності інструменту.

До складу інструментального господарства входять:

1. Відділ або бюро інструментального господарства (ВІГ, БІГ).

2. Інструментальний цех.

3. Центральний інструментальний склад (ЦІС).

4. Інструментально-роздаточні комори (ІРК).

5. Загальнозаводські або цехові ділянки ремонту і відновлення інструменту.

Інструментальне господарство має велике значення на підприємстві, яке випускає складну і трудомістку продукцію. На таких підприємствах є дуже великих комплекс інструментальних цехів, від успішної роботи яких залежать результати діяльності всього підприємства.

Завдання інструментального господарства:

1. Визначення потреби в інструменті

2. Планування його купівлі і виготовлення

3. В-во інструменту нових прогресивних конструкцій

4. Забезпечення інструментом виробничого процесу і технічної підготовки в-ва нових виробів

5. Організація його раціональної експлуатації і технічний нагляд

6. Ремонт і відновлення інструменту

7. Організація, облік і зберігання

8. Аналіз ефективного використання інструменту

9. Вдосконалення організації і планування

Методи організації і управління інструментальним господарством:

1. Централізований

2. Децентралізований

3. Змішаний

При централізованому створюється інструментальний відділ підприємства, в склад якого входять інструментальні цехи, участки, відділення і склади, які своїми силами і засобами забезпечують всі підрозділи підприємства необхідним інструментом.

Децентралізований метод - кожний цех самостійно забезпечує своє в-во необхідним інструментом.

Змішаний метод - коли роботи діляться між підрозділами - виготовленням інструменту займається інструментальний цех, його утримання і розподіл - ЦУС, а ремонт і відновлення - цехи основного і допоміжного в-ва.

Структура органів управління інструментального господарства залежить від розміру підприємства, типу в-ва і кількості робочих.

Раціональне розміщення і зберігання інструменту на складі забезпечує облік, хороше зберігання і швидке знаходження, для цього використовують шафи, стелажі з спеціальними полками, які розміщені згідно індексації інструменту. Велика кількість і різноманітність інструменту обумовлює їх класифікацію.

Під класифікацією розуміють розподіл всіх інструментів на відповідні групи по найбільш характерних признаках.

Для індексації інструменту широке розповсюдження отримала десятична система, згідно якої весь інструмент розбивають на 10 класів. Класи розділяють на підкласи, групи, підгрупи, види.

Клас характеризує вид обробки або метод отримання заготовки, підклас відображає характер застосованої операції, група - характер обладнання, підгрупа -

Інші цифри вказують порядковий номер в даному стандарті або порядковий номер в реєстраційній документації.

Для кожного виду інструменту існує облікова картка, яка зберігається в картотеці в порядку індексів інструменту.

Центральний склад здійснює видачу інструментів на інструментально роздаткові комори цехів на їх вимогу в обмін на зношені, які потім поступають на заточку або на центральний склад.

Видача або обмін інструментів на робочих місцях і повернення на центральний склад організовується в залежності від застосування інструменту, типу в-ва і прийнятої системи обслуговування. В залежності від участі інструментів в процесі в-ва розрізняють активну або пасивну системи забезпечення робочих місць інструментом. При активній системі - всі необхідні інструменти періодично доставляють на робочі місця, при пасивній - робітник сам отримує і здає інструменти в інструментально роздаткову комору.

На поточних і автоматизованих лініях в масовому в-ві система забезпечення робочих місцьінструментом базується на таких положеннях:

1. Доставка інструменту на робочі місця і повернення його для обміну здійснюється тільки працівниками інструментально роздаткових комор

2. Надається інструмент на робочі місця тих типорозмірів, які передбачені технологічним процесом

3. Інструмент передається наладчику, який обслуговує станки і змінює інструмент, який затупився

4. Попереджувана зміна інструменту проходить через визначені проміжки часу роботи або після обробки встановленої кількості деталей

5. Збір і переналадка інструменту проходить поза станком

6. Оборотний фонд інструменту створюється на рівні, який забезпечує можливість попереджувальної зміни.

7. На потокових і автоматичних лініях встановлюються спеціально обладнані шафи з необхідним запасом інструментів для забезпечення їх безперебійної роботи

В одиничному і малосерійному в-ві для обліку інструментів, які видаються для тимчасового користування застосовується марочна система, яка дозволяє отримати робочому (не більше 10 марок) кількість марок-жетонів на яких вибито табельний номер. В обмін на цей жетон робітник або допоміжний робітник отримує інструмент в тимчасове користування.

На підприємствах створюються централізовані спеціальні участки, на яких заточка інструменту дає можливість спеціалізації робочих місць і обладнання для заточки інструменту. Вся робота по заточці інструменту робиться централізовано і недалеко від інструментально роздаткової комори. Це дає змогу економити час, підвищувати продуктивність праці інструментального господарства.

Ефективним способом продовження строку експлуатації інструменту є його відновлення. Затрати на виконання відновлюваних робіт нижчі ніж вартість нового інструменту, в такому випадку доцільно відновлювати інструмент.

На даному етапі розвитку економіки більшість підприємств залежать від раціонального використання основних фондів держави. Основні фонди держави є однією із найважливіших складових будь-якого виробничого процесу, адже від їх величини залежать об’єм виробництва, потужність, а від обсягу використання обладнання і випуск готової продукції. На даний момент є актуальним забезпечення ефективного використання основних фондів. Вихід з ситуації, яка склалася вимагає пошуку нових варіантів господарювання, нових підходів, експериментів. Але складність виникає в тому, що більшість підприємств володіють старими основними фондами і не мають коштів на їх модернізацію. Актуальність цієї проблеми полягає також в тому, що продукція, яка збувалась централізовано тапер не може знайти свого покупця через не конкурентоспроможність, а також дуже високу ціну в порівнянні з іноземними аналогами виробництва.

Крім того підвищення використання основних фондів, зумовлене тим, що величина їх зростає, а віддачі немає. Оскільки діюче обладнання працює не в повну потужність, а нове обладнання в більшості випадків за своїми характеристиками мало відрізняється від діючого, проте його вартість набагато вища і це призводить до того, що на більшості підприємств не замінюють нове обладнання на діюче. Саме тому потрібно робити нові вкладення які спрямовуватимуться на реконструкцію і модернізацію діючих піжприємтв. При цьому вони сприятимуть покращенню використання діючих основних фондів, забезпечуватимуть повну потужність обладнання на більш прогресивне і високопродуктивне.

Зважаючи на те, що основні фонди – це матеріально-технічна база будь-якого підприємства, тому покращення їх використання приведе до більш ефективно підвищення виробничого процесу. Дбайливе використання основних фондів є базою для підвищення прибутків і зниження собівартості.

Необхідність теми дослідження полягає також в тому, що з переходом економічної системи від командно-адміністративної до ринкової, занепадає машинобудівна та оборонна галузь України, через скорочення військових замовлень. На цю проблему неодноразово звертали увагу Уряд та Верховна Рада України.

Сучасний етап розвитку економіки вимагає більше нових підходів, експериментів і аналізу ефективності використання основних засобів.

· Системи організацій інструментального підприємства.

Інструментальне господарство – це самостійна служба деревообробного підприємства, основним завданням якого являються:

Визначення потреб підприємства в деревообробному, абразивному і алмазному інструментах; визначення кількості в контрольно-вимірювальним, пилоправ ним інструментам і обладнанням використовуваним при підготовці ріжучого інструменту. Запланована купівля і забезпечення виготовлення власними силами ріжучих інструментів та забезпечення виробництва ріжучими інструментами; організація підготовки ріжучого інструменту, організація експлуатації ріжучого інструменту і технічний нагляд за його експлуатацією; забезпечення робочих місць ріжучим інструментом; організація нагляду і зберігання ріжучого, абразивного і алмазного інструменту.

Система організації інструментального господарства на підприємстві може бути централізованою, децентралізованою і змішаною вибір системи проводиться при проектуванні нового чи реконструкції існуючого підприємства з врахуванням об’ємів і виду виробництва, кількості і територіального розміщення виробничих цехів підприємства. Відрізняють особливості централізованої системи – централізація управління всім центральним господарством і підготовки основного інструменту (не менше 70%-80% всієї кількості) в одному інструментальному цеху. Децентралізована система характеризується децентралізованим управлінням підготовки інструменту: в кожному виробничому цеху знаходиться підлегла начальнику інструментальна майстерня. Змішана система передбачає централізовану підготовку 30%70% інструмента для ряду цехів і децентралізовану для решти. Використання цієї системи виправдано при не високій стікості інструменту великих об’ємів підготовки і труднощах при транспортуванні важкого інструменту (круглих пил великого діаметру, стрічкових пил розпилювання колод, стругальних ножів). Переважно на підприємствах виділяють територіально-інструментальну майстерню лісопильного цеху, а інструменти всіх решти підготовляють централізовано-інструментальному цеху.

На діючих підприємствах, особливо великих необхідно добитися прогресивної централізованої системи організації інструментального господарства. Досвід централізованого управління і єдиної відповідальності за весь комплекс робіт по забезпеченню ріжучим інструментам найбільш передові під


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

71871. Система организации производства новой продукции 15.54 KB
  Технический уровень продукции необходимо контролировать на всех стадиях жизненного цикла продукции. Технический уровень -– степень воплощения в новой продукции накопленный знаний о наиболее полном и точном выполнении производственных целей в соответствии с функциональным назначением.
71872. Технологический процесс 14.33 KB
  После этого разрабатывается технология производства а именно: создается документация на технологические процессы проектируется изготавливается специальное технологическое оборудования происходит наладка технических средств и приемочные испытания серийной и массовой продукции.
71873. Функционально-стоимостной анализ 14.97 KB
  Объектами ФСА могут быть как потребительные свойства продукции в целом так и отдельных ее элементов. Для проведения ФСА имеет смысл создание целевых рабочих групп. Цель ФСА -– снижение затрат на производство продукции проведение работ при одновременном сохранении или повышении качества.
71875. Жизненный цикл инновации 15.91 KB
  Начальной стадией жизненного цикла являются научно-исследовательские работы НИР. Вторая стадия жизненного цикла –- опытно-конструкторские работы ОКР. Третья стадия жизненного цикла – подготовка производства и выход на мощность.
71876. Группы предпринимательства 19.01 KB
  Объединение работников в группы позволяет решать ряд задач: максимально использовать творческий потенциал; привлекать работников к процессу управления; повышать чувство их ответственности в целом; повышать квалификацию. Выделяют следующие виды групп: группы руководителей; целевые рабочие группы...
71877. Научные организации 15.64 KB
  Он может включать оригинальные и типовые работы а также работы организационного характера связанные с согласованием контролем деятельности специалистов. Поэтому расписание работы не может быть универсальным для всех работников.
71878. Кадровое планирование 14.88 KB
  Во многом эффективность работы в научных коллективах зависит от правильного привлечения персонала. При этом необходимо рассматривать как действующий рынок труда, так и внешний. Важную роль играет подготовка резерва кадров, при этом необходимо учитывать такие факторы...
71879. Мотивация научных работников 15.4 KB
  Содержательные теории более просты возникли раньше и основываются на том что существуют внутренние побуждения потребности заставляющие человека действовать определенным образом: теория Маслоу двухфакторная теория Герцберга внешние гигиенические: з п уважительное отношение...