76794

Плацентарное кровообращение

Доклад

Биология и генетика

umbiliclis достигает ворот печени и делится на портальную ветвь впадающую в воротную вену и более крупный венозный проток ductus venosus вливающийся в печеночную или нижнюю полую вену. Поэтому малая часть крови проходит через всю систему воротной вены печени как плодного органа кроветворения и вливается в нижнюю полую через печеночные вены. Пупочная вена после перевязки зарастает в пупке и находится в круглой связке печени впадая в воротную вену что используется для введения через нее лекарственных и диагностических средств при...

Русский

2015-02-01

180.17 KB

0 чел.


 Плацентарное кровообращение

Во внутриутробном периоде возникают, последовательно сменяя друг друга, внутризародышевый, желточный и пупочный круги кровообращения. Первые два круга быстро редуцируются, а в конце 2-го месяца образуется плацента с пупочным канатиком и на весь плодный период сохраняется и работает пупочно-плацентарное кровообращение, как составная часть формирующихся большого и малого круга.

Для человека характерна дискообразной формы гемохориальная плацента — внезародышевый орган между плодом и матерью. Она имеет плодную часть из ворсинчатого хориона и материнскую из отпадающего слоя слизистой матки. Ворсинки хориона с микрососудами внутри врастают и закрепляются в слизистой матки, образуя в ней лакуны заполняемые материнской кровью. Из микрососудов ворсин формируются пупочные вены и артерии, проходящие в пупочном канатике.

Пупочная вена (v. umbilicalis) достигает ворот печени и делится на портальную ветвь, впадающую в воротную вену, и более крупный венозный проток – ductus venosus, вливающийся в печеночную или нижнюю полую вену. Поэтому малая часть крови проходит через всю систему воротной вены печени, как плодного органа кроветворения, и вливается в нижнюю полую через печеночные вены. Большая часть сбрасывается в нижнюю полую вену напрямую через венозный проток.

В сердце смешивание артериальной и венозной крови происходит через овальное отверстие (foramen ovale) в межпредсердной перегородке, куда кровь направляется полулунной заслонкой – valvula semilunaris - нижней полой вены. Между дугой аорты и легочным стволом или правой легочной артерией образуется крупный артериальный проток- ductus arteriosus, связывающий два главных сосуда большого и малого круга и позволяющий сбросить в аорту часть крови из правого желудочка. От подвздошных внутренних артерий плода начинаются пупочные артерии (правая и левая), направляющиеся по внутренней поверхности передней брюшной стенки к пупку и далее через пупочный канатик в плаценту.

По пупочной вене поступает богатая кислородом и питательными веществами кровь, а по пупочным артериям оттекает кровь насыщенная углекислым газом и продуктами обмена плода. В ворсинах хориона между его и маточными микрососудами через гемато-плацентарный барьер протекают все обменные процессы между кровью плода и кровью матери, но никогда не происходит смешивания материнской и детской крови.

В сосудистой системе новорожденного происходят следующие изменения.

  1.  Пупочная вена после перевязки зарастает в пупке и находится в круглой связке печени, впадая в воротную вену, что используется для введения через нее лекарственных и диагностических средств при лечении болезней печени.
  2.  Пупочные артерии тоже зарастают в пупке и располагаются в правой и левой медиальных умбиликальных складках брюшины на передней брюшной стенке, в кровоснабжении которой и мочевого пузыря они участвуют.
  3.  Венозный и артериальный протоки становятся связками: венозной — в печени, артериальной — между аортой и легочным стволом или правой легочной артерией.
  4.  Овальное отверстие зарастает, превращаясь в овальную ямку межпредсердной перегородки, хорошо заметную со стороны правого предсердия.

При не зарастании артериального протока и овального отверстия формируются пороки сердца с нарушением кровообращения.

Сердце: развитие, топография. Проекция границ и клапанов сердца на переднюю грудную стенку, строение камер, рентгеновские изображения.

5  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84534. Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль. Співвідношення у часі ПД одиночного скороченння міокарда 51.9 KB
  Типові кардіоміоцити ТКМЦ не мають властивості автоматії і генерують ПД під впливом подразника ПД що йде від водія ритму серця. ПД в ТКМЦ має особливості а саме він дуже тривалий в шлуночках до 300 мс в нервових волокнах 1 мс в скелетних мязах 25 мс. Фази ПД ТКМЦ: 1. Повязана з виходом із ТКМЦ йонів калію та вхід хлору 3.
84535. Періоди рефрактерності під час розвитку ПД типових кардіоміоцитів, їх значення 40.19 KB
  Значення великої тривалості ПД ТКМЦ стає зрозумілим якщо співставити його в часі з графіком зміни збудливості ТКМЦ при збудженні з графіком поодинокого скорочення міокарда: ПД ТКМЦ тривалий через наявність фази плато. АР відповідає розвитку латентного періоду поодинокого мязевого скорочення періоду укорочення та значної частини періоду розслаблення. Завдяки такому співвідношенню у часі фаз збудливості та періодів поодинокого скорочення міокарда досягається: неможливість виникнення в міокарді тетанічних скорочень; наступний цикл...
84536. Спряження збудження і скорочення в міокарді. Механізми скорочення і розслаблення міокарду 44.46 KB
  Тобто ПД викликає скорочення таким чином: ПД поширюється по мембрані ТКМЦ в тому числі і по мембрані Ттрубочок відкриття кальцієвих каналів саркоплазматичного ретикулума СПР вихід йонів кальцію із СПР підвищення концентрації йонів кальцію в міоплазмі з 108 до 105 моль л дифузія йонів кальцію до скоротливих білків протофібрил взаємодія з регуляторними білками з тропоніном зміна третинної структури тропоніну та тропоміозину відкриття активних центрів актину взаємодія активних головок міозину з активними центрами актину...
84537. Векторна теорія формування ЕКГ. ЕКГ, відведення. Походження зубців, сегментів, інтервалів ЕКГ 42.75 KB
  ЕКГ відведення. Походження зубців сегментів інтервалів ЕКГ. Крива змін цієї різниці потенціалів в часі називається електрокардіограмою ЕКГ.
84538. Серцевий цикл, його фази, їх фізіологічна роль. Показники насосної функції серця і методи їх дослідження 58.82 KB
  Показники насосної функції серця і методи їх дослідження. Його будова повністю пристосована для виконання функцій насоса: СЕРЦЕ насос ШЛУНОЧКИ ПЕРЕДСЕРДЯ КЛАПАНИ Резервуарна функція Забезпечення одностороннього току крові Насосна функція ХОК який є адекватним потребам організму Таким чином насосну функцію виконують перш за все шлуночки серця. Серце як насос працює циклічно мають місце ритмічне чергування систоли скорочення та діастоли розслаблення відділів серця. Чергування систоли та діастоли різних відділів серця можна...
84539. Характеристика періодів і фаз СЦ 47.19 KB
  Починається скорочення передсердя з мязевих пучків які охоплюють гирла вен; це попереджує рух крові по градієнту тиску із передсердя в вени так як клапани тут відсутні. і внаслідок цього в шлуночок надходить остання порція крові яка складає від 8 до 30 від всього обєму крові що надходить в шлуночок при його діастолі. Тому напруження міокарду шлуночка і тиск в ньому не змінюється не відбувається рух крові через порожнини серця; не змінюється положення клапанів. В стані спокою в шлуночку знаходиться близько 150 мл крові.
84540. Показники насосної функції серця і методи іх дослідження 42.01 KB
  Цей показник можна визначити за допомогою ехокардіографії тетраполярної реографії не інвазивні методи за допомогою методу розведення барвника внутрішньовенно вводять певні барвники і по динаміці зміни її концентрації в крові розраховують ХОК а також за допомогою методу Фіка він заснований на визначенні хвилинного поглинання кисню організмом людини і на визначенні артеріовенозної різниці вмісту кисню; для визначення а в різниці необхідно провести зондування правого передсердя для отримання змішаної венозної крові; далі розрахунок...
84541. Роль клапанів серця у гемодинаміці. Тони серця, механізми їх походження ФКГ, її аналіз 42.92 KB
  Клапани розташовані при вході та при виході обох шлуночків серця. Мітральний та трьохстулковий клапани перешкоджають зворотньому закиду крові регургітації крові в передсердя під час систоли шлуночків. Перший систолічний тон виникає на початку систоли шлуночків. Його формують такі компоненти: закриття стулок передсердношлуночкового клапану; це основний компонент першого тону дає осциляції найбільшої висоти виникає на межі фаз ізометричного та асинхронного скорочень; міокардіальний компонент повязаний із напруженням та вібрацією...
84542. Артеріальний пульс, його походження СФГ, її аналіз 43.09 KB
  При аналізі СФГ враховують перш за все стан стінок крупних артеріальних судин. Про це можна судити за конфігурацією СФГ вираженості окремих її хвиль. Розрахунок тривалості серцевого циклу проводять по полікардіограмі синхронно зареєстровані ЕКГ ФКГ СФГ.