76818

Желчный пузырь. Выводные протоки желчного пузыря и печени. Кровоснабжение и иннервация желчного пузыр

Доклад

Биология и генетика

Выводные протоки желчного пузыря и печени. Желчный пузырь vesic felle biliris seu cholecystis прирастает к висцеральной поверхности правой доли печени в одноименной ямке что лежит в передней половине правой сагиттальной борозды. Дно fundus vesic felle есть слепо расширенный конец выступающий из под нижнего края печени на уровне сращения VIIIIХ реберных хрящей справа. Тело corpus vesic felle сужается по направлению к воротам печени и плавно сливается с шейкой над которой нередко нависает в виде своеобразного кармана прилежащая...

Русский

2015-02-01

184.91 KB

0 чел.

 Желчный пузырь

Желчный пузырь. Выводные протоки желчного пузыря и печени. Кровоснабжение и иннервация желчного пузыря.

Желчный пузырь – vesica fellea (biliaris) seu cholecystis прирастает к висцеральной поверхности правой доли печени в одноименной ямке, что лежит в передней половине правой сагиттальной борозды. Он имеет грушевидную форму с длиной в 8-12 см, шириной — в 4-5 см, объемом — в 30-50 см 3.

В нем различают части.

  1.  Дно - fundus vesica fellea - есть слепо расширенный конец, выступающий из под нижнего края печени на уровне сращения VIII-IХ реберных хрящей справа. По средне-ключичной линии дно переходит в тело.
  2.  Тело – corpus vesica fellea - сужается по направлению к воротам печени и плавно сливается с шейкой, над которой нередко нависает в виде своеобразного кармана прилежащая часть тела пузыря.
  3.  Шейка – collum vesica fellea представляет собой узкий конец, противоположный дну и лежащий вблизи от ворот печени. Она продолжается в пузырный проток – ductus cysticus - длиной в 3-4 см.

Стенка пузыря имеет серозную оболочку, расположенную по свободной, обращенной книзу поверхности. На его верхней поверхности присутствует адвентиция, рыхло срастающаяся с печенью, что учитывается при удалении пузыря. Мышечная оболочка равномерным слоем окружает орган и образует сфинктеры в пузырном протоке у его начала и при слиянии его с общим печеночным. Слизистая оболочка несет невысокие складки. В шейке и протоке находится спиральная складка – plica spiralis, регулирующая ток желчи.

Выводные протоки желчи

Общий желчный проток (холедох – ductus choledochus) образуется на выходе из печеночных ворот или в них от соединения общего печеночного протока с пузырным. Он проходит по правому краю печеночно-12-перстной связки и впадает по задней и медиальной стенке в нисходящий отдел 12-перстной кишки вместе с панкреатическим протоком. В стенке кишки оба протока сливаются, образуя внутри продольной складки слизистой печеночно-поджелудочную ампулу, которая открывается в просвет кишки на её большом сосочке. Оба протока и ампула имеют сфинктеры, обеспечивающие поочередное поступление желчи и поджелудочного сока.

Выводные протоки печени начинаются с желчных канальцев, слепо расположенных внутри печеночных пластинок дольки. Из открытых концов желчных канальцев формируются междольковые проточки, потом происходит образование более крупных желчных ходов до тех пор, пока не возникнут сегментарные протоки (8). Они переходят в секторальные (5) и, наконец, долевые: правый и левый.

При слиянии долевых протоков возникает в глубине ворот печени общий печеночный проток, который, приняв в себя на выходе из ворот печени пузырный проток, образует холедох – общий желчный проток, по которому желчь поступает в дуоденум.

Общий желчный проток проходит между брюшинными листками печеночно-12-перстной связки, занимая в ней крайне правое положение, и направляется к нисходящему отделу кишки. Вначале он проходит позади верхней части дуоденум, потом между нисходящей частью кишки и головкой поджелудочной железы. В косом направлении прободает стенку нисходящей части кишки и в ней сливается с поджелудочным протоком. При слиянии образуется печеночно-поджелудочная ампула, которая открывается в просвет кишки на большом сосочке.

Кровоснабжение желчного пузыря и его протока осуществляет желчно-пузырная артерия из собственной печеночной или из правой долевой артерии печени. Вены впадают в воротную вену печени.

Иннервирует пузырь передний вагальный ствол блуждающего нерва, правый диафрагмальный нерв и печеночное симпатическое сплетение. В оболочках пузыря и протока образуются нервные сплетения.

Возрастные особенности. У новорожденных, грудничков и детей до 3-х лет пузырь удлинен до 3-4 см. Его дно не выступает из под края печени. Он проецируется в подреберной правой области ниже реберной дуги и вправо на 2-3 см от передней срединной линии. Дно и тело его внизу соседствуют с дуоденум, началом тощей кишки, поперечной ободочной кишкой.

18  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81695. Поясніть матеріалістичну концепцію буття 25.1 KB
  У широкому розумінні буття є захоплююча реальність гранично загальне поняття про суще взагалі. Буття є те що існує: матерія речі властивості звязки і відносини. Отже буття охоплює і матеріальне і духовне.
81696. Природа та структура пізнавального процесу 25.76 KB
  Пізнання процес цілеспрямованого активного відображення дійсності в свідомості людини зумовлений суспільноісторичною практикою людства. Він є предметом дослідження такого розділу філософії як теорія пізнання. Наука яка вивчає сутність знання закономірності його функціонування і розвитку називається теорією пізнання або гносеологією. Основною проблемою гносеології є проблема відносин...
81697. Чуттєве та раціональне та інтуїтивне пізнання 24.36 KB
  Чуттєве пізнання є безпосереднім результатом прямої взаємодії органів чуття субєкта з зовнішнім світом, хоча воно й опосередковане біологічною передісторією людини та її історичним розвитком. У цьому певне значення мають і предмети чуттєвого сприйняття, які в тій чи іншій мірі вже сформовані людською працею.
81698. Проблеми істини. Концепції істини філософія 27.52 KB
  Концепції істини філософія Метою пізнання є істина. Методи нанкового пізнання. Розглядаючи специфіку наукового пізнання слід охарактеризувати і основні методи які тут застосовуються. Метод наукового пізнання це спосіб побудови та обгрунтування системи наукових питань або сутність послідовність прийомів і операцій за допомогою яких здобувається нове знання.
81699. Проблема субстанції в історії філософії 22.51 KB
  Надалі починають розглядати субстанцію як особливе визначення Бога схоластика що веде до дуалізму філософське вчення яке вважало що матеріальні і духовні субстанції рівноправні душі і тіла. Проблема субстанції була поставлена в працях Декарта. Субстанцію як Єдине він роз\'єднав на дві самостійні субстанції: природу і мислення.
81700. Матеріальне буття та його форми: субституційний та реляційний підходи 19.31 KB
  Виходячи з цього сутність матеріального буття розкривається через поняття матерії та форм її існування. Матеріалісти античності ототожнювали її з першоосновою буття всіх речей останнім неподільним елементом дном за межами якого нічого не існує.
81701. Основні категорії онтології сутність-явище простір-час причина-наслідок 25.81 KB
  Явище і сутність діалектично повязані між собою протилежності. Так міраж це явище що виникає внаслідок викривлення променів світла атмосферою. Разом із тим явище і сутність передбачають одне одного.
81703. Свідомість як філософська категорія культурний і суспільний феномен 27.73 KB
  Для розрізнення свідомості та психіки мислення й розуму їх варто розрізняти. Але окрім цього варто не забувати що центром свідомості є людське Я. Предметним середовищем реалізації свідомості є світ.