7682

Нормування праці

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Нормування праці Нормування праці - це від діяльності з управління підприємством, пов’язаний з визначенням необхідних затрат праці та її результатів, контролем за мірою праці. Мета нормування праці в ринкових умовах полягає в тому, щоб на ...

Украинкский

2013-01-27

19.21 KB

1 чел.

Нормування праці

Нормування праці – це від діяльності з управління підприємством, пов’язаний з визначенням необхідних затрат праці та її результатів, контролем за мірою праці.

Мета нормування праці в ринкових умовах полягає в тому, щоб на основі зростання технічної озброєності та удосконалення організації виробництва у праці, поліпшення її умов максимально скоротити витрати виробництва за рахунок щільного використання робочого часу, скорочення його непродуктивних витрат.

Завдання нормування праці полягає у наступному:

· встановлення нормативу часу на одиницю продукції;

· впровадження найбільш раціонального режиму використання устаткування, машин і механізмів;

· розробка найбільш раціональної структури виробничого процесу;

· впровадження ефективної організації праці робітника на робочому місці.

Відповідно до мети, завдань та принципів зміст процесу нормування праці на підприємстві включає:

· вивчення та аналіз змісту і характеру праці відповідної категорії персоналу в реальних організаційно – технічних і санітарно – гігієнічних умовах;

· вивчення передового науково – технічного організаційного, виробничого вітчизняного та закордонного досвіду, аналіз можливостей впровадження його в умовах підприємства;

· вибір оптимального варіанта технології і організації праці;

· проектування режимів роботи обладнання, прийомів і методів роботи, системи обслуговування робочих місць, режимів праці і відпочинку;

· розрахунок норм у відповідності з особливостями технологічного і трудового процесів;

· апробація норм, оцінка їх економічної ефективності, аналіз тенденцій змін організаційно – технічних умов, уточнення норм;

· впровадження норм на конкретні роботи у виробничому процесі і подальше коректування у зв’язку зі зміною організаційно – технічних умов трудової діяльності.

Значення нормування праці в ринкових умовах полягає в тому, що воно стає одним із найдійовіших засобів забезпечення конкурентоздатності підприємства, оскільки сприяє скороченню затрат праці, економії коштів на оплату праці, зниженню собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці, ефективності виробництва.

Нормування праці є основою для планування чисельності персоналу, їх доцільної розстановки, найбільш ефективного використання техніки і трудового потенціалу підприємства.

Основні напрямки вдосконалення нормування праці:

· формування єдиної системи нормування праці, яка охоплює весь комплекс технологічних процесів;

· підвищення рівня якості нормування на основі використання науково – технічних досягнень;

· широке впровадження технічно обґрунтованих норм;

· максимальне охоплення нормами праці різних видів робіт з обслуговування виробництва та управління ним;

· підвищення не тільки технічної, а й економічної, соціально – психологічної та психо – фізіологічної обґрунтованості норм;

· формування єдиної системи нормування праці;

· комп’ютеризація проектування технологічної та організаційної документації, створення автоматизованих робочих місць для нормувальників.

Об‘єкти нормування праці

Відповідно до основних форм витрат праці виділяють дві групи об’єктів нормування праці: витрати робочого часу і витрати робочої сили.

Залежно від особливостей виробництва об'єктами нормування можуть бути: обсяг роботи за певний період часу — годину, зміну, місяць, зона обслуговування, чисельність персоналу.

Для розрахунку норм праці проводиться класифікація видів витрат робочого часу щодо працівника, роботи устаткування, тривалості виробничого процесу. Детальніше розглянуто в роботі.

Найпоширенішими методами дослідження трудових процесів на підприємствах є:

· хронометраж – безперервний (за поточним часом), вибірковий, цикловий;

· фотографія робочого часу – фотографія використання часу працівників (індивідуальна, групова, самофотографія), часу роботи устаткування, виробничого процесу;

· фотохронометраж.

Залежно від способу проведення і оброблення спостережень розрізняють два методи проведення фотографії робочого часу: безпосередніх замірів і моментних спостережень.

Залежно від мети застосування при нормуванні праці використовуються такі види норм праці: норма часу, норма виробітку, нормовані завдання, норма обслуговування, норма часу обслуговування, норма чисельності, норма підлеглості. Детальніше розглянуто в роботі.

Методи встановлення норм

У практиці нормування праці застосовуються такі методи нормування: сумарний досвідно-статистичний, аналітичний (аналітично-розрахунковий, аналітично-дослідний) та укрупнений

Досвідно-статистичні (або сумарні) методи передбачають встановлення норми загалом на операцію без розчленування її на складові елементи і проектування раціональної організації праці.

За цим методом норми визначають на основі статистичних даних про фактичні витрати часу за минулий період або порівняння виконання якоїсь операції із аналогічними операціями.

Норми, встановлені таким методом, називаються досвідно – статистичними.

За аналітичними методами проводиться наукове обґрунтування норм праці на підставі аналізу конкретного трудового процесу. Норми часу розраховують на кожний елемент операції.

За методикою одержання вихідних даних та способу нормування праці аналітичні методи поділяються на аналітично – розрахункові і аналітично – дослідні.

За аналітично-розрахунковим методом втрати часу на кожен елемент операції і на операцію в цілому визначаються на основі нормативних матеріалів (науково обґрунтованих, міжгалузевих, галузевих чи місцевих нормативів, розроблення оптимальних режимів роботи, застосування передових прийомів праці і раціональної організації робочого місця.

Відповідно до ступеня диференціації нормативів технічні розрахунки норм можуть бути за мікроелементними нормативами, за диференційованими нормативами, за укрупненими нормативами.

Аналітично–розрахунковий метод за мікроелементними нормативами має велике значення для нормування ручних і деяких машинно – ручних процесів.

За аналітично-дослідним методом витрати часу на кожен елемент операції і на операцію в цілому встановлюються на основі безпосередніх вимірювань цих витрат шляхом проведення фотографії робочого часу або хронометражу.

На практиці найпоширенішим є аналітично-розрахунковий, оскільки його застосування менш трудомістке, дає можливість розрахувати норми ще до початку трудового процесу і сприяє рівнонапруженості норм. Цей метод є основним для масового, великосерійного і серійного типів виробництва, тобто для тих умов, коли одна операція повторюється багато разів.

Сутність укрупненого методу полягає у визначенні норм на основі попередньо розроблених укрупнених розрахункових величин витрат робочого часу на типові операції, деталі, чи види робіт з типовими умовами їх виконання. Конкретні витрати часу отримують з таблиць, графіків, номограм або розраховують за допомогою емпіричних формул.

Аналітичним та укрупненим методами нормування визначаються технічно обґрунтовані норми.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

160. Теория естествознания 164.5 KB
  Уникальные объекты все чаще становятся предметом исследования естественных наук. Взаимосогласованное расположение частей объекта, образующее сбалансированную форму. При самоорганизации поведение самых отдаленных друг от друга областей системы становится согласованным.
161. Формирование вычислительной культуры учащихся 5-6 классов 684.5 KB
  Основные компоненты вычислительной культуры 5-6 классов и приемы их формирования некоторых из них. Система задач для умственного счета С. Рачинского. Методические рекомендации по обучению прикидке и оценке результатов вычислений в 5-6 классах.
162. Электротехника. Учебное пособие 931.25 KB
  Важнейшим электрическим явлением, которое рассматривает- ся в электротехнике. Короткое замыкание трансформатора. Асинхронные бесколлекторные машины. Эквивалентная схема двигателя. Расчет трехфазной цепи при симметричной нагрузке.
163. Теория информации. Информационные модели дискретных источников сообщений 709.11 KB
  Понятие информации относится к основополагающим категориям как философии, так и естественных наук. Информационные модели дискретных источников сообщений и их свойства. Эпсилон-энтропия гауссовских процессов. Методика расчета информационной производительности дискретных интерполяционных представлений процессов полиномами Лагранжа.
164. Мораль как предмет этики. Теория этики 379.15 KB
  Мораль как предмет этики. Эллинистические школы и зарождение индивидуальной этики. Основные догмы христианского мировоззрения. Антихристианская этика Э. Роттердамского. Гегель и метафизические основания этики.
165. Теория эндокринологии 370.79 KB
  Болезни щитовидной железы. Диффузный токсический зоб. Гипогликемия и гипогликемическая кома. Диабетическая ретинопатия. Синдром Иценко—Кушинга. Вторичный и третичный гиперпаратиреоз. Гипоталамогипофизарные заболевания и краниофарингиома.
166. Эмотивность и перевод: особенности языковой передачи эмоций при художественном переводе с английского языка на русский 241.63 KB
  Выражение эмоционального состояния. Произведения англоязычных писателей второй половины XX – начала XXI века. Среди типичных синтаксических средств эмотивности. Феномен эмотивности представляется малоизученным с точки зрения контрастивной (или сравнительной) лингвистики.
167. Компенсация при передаче стилистически сниженных высказываний на разных уровнях текста 303.34 KB
  Передача особенностей стилистически сниженных высказываний средствами западных языков. Проблематика перевода языковых единиц диалектного происхождения. Территориальные диалекты английского языка и негритянский диалект как пример этносоциального диалекта.
168. Языковые конструирование гендера в журналах об образе жизни (на материале английского языка) 289.15 KB
  Изучение языка как антропоориентированного феномена. Гендерные исследования в системе лексики, фразеологии и ономастики. Опыт конструирования гендера в средствах СМИ. Эгалитарная гендерная идеология и общая либерализация патриархальных стереотипов.