76821

Топография брюшины в среднем и нижнем этажах брюшной полости. Большой сальник. «Карманы» в стенках брюшной полости

Доклад

Биология и генетика

Париетальная брюшина передней стенки живота образует между пупком и лобком складки и ямки. Ямки надпузырные правая и левая fosse suprvesicles dextr et sinistr между срединной и медиальными пупочными складками. Паховые ямки медиальные правая и левая fosse inguinlis dextr et sinistr между медиальными и латеральными пупочными складками латеральные паховые ямки: правая и левая кнаружи от латеральной складки они соответствуют внутреннему паховому кольцу. Через надпузырные ямки могут возникать скользящие грыжи когда стенкой...

Русский

2015-02-01

185.59 KB

0 чел.

 Средний и нижний этажи брюшной полости 

Топография брюшины в среднем и нижнем этажах брюшной полости. Большой сальник. «Карманы» в стенках брюшной полости.

Брюшина (перитонеум) — серозная оболочка, состоящая из собственной фиброзной пластинки и покрывающего ее мезотелия. Общая площадь ее у взрослого составляет 1,71 м 2. Брюшина, особенно диафрагмальная, обладает огромными всасывательными и выделительными возможностями, что учитывается при лечении болезней и дезинтоксикации организма.

Париетальная брюшина вместе с внутрибрюшной фасцией выстилает изнутри стенки живота, а по задней отделяет забрюшинное пространство живота.

Висцеральная брюшина покрывает органы со всех сторон — интраперитонеально (желудок, тощая, подвздошная, поперечная кишки, селезенка и др.), с трех сторон — мезоперитонеально (печень, восходящая и нисходящая ободочная кишки и др.), с одной стороны — экстра или ретроперитонеально (панкреас, дуоденум, почки и др.).

Книзу от поперечной ободочной кишки и её брыжейки располагается нижний этаж, внизу ограниченный брюшиной, покрывающей диафрагму таза (копчиковая мышца, подниматель ануса, наружный анальный сфинктер). Условной горизонтальной плоскостью, проведенной через верхние передние ости подвздошных костей, нижний этаж делится на средний — выше плоскости и нижний (тазовый). Полость тазового этажа у женщин через маточные трубы, матку и влагалище сообщается с внешней средой.

Париетальная брюшина передней стенки живота образует между пупком и лобком складки и ямки.

  1.  Правые и левые пупочные складки: медиальные, plicae umbilicales mediales содержащие заросшие пупочные артерии и латеральные пупочные складки, plicae umbilicales laterales, содержащие нижние эпигастральные сосуды. Они проходят от пупка к правой и левой паховой связке.
  2.  Непарная срединная пупочная складка, plica umbilicalis mediana с запустевшим мочевым протоком. Складка натянута между пупком и верхушкой мочевого пузыря.
  3.  Ямки надпузырные (правая и левая) — fossae supravesicales dextra et sinistra - между срединной и медиальными пупочными складками.
  4.  Паховые ямки медиальные правая и левая, — fossae inguinalis dextra et sinistra — между медиальными и латеральными пупочными складками, латеральные паховые ямки: правая и левая — кнаружи от латеральной складки, они соответствуют внутреннему паховому кольцу.

Клинико-анатомическое значение ямок проявляется при образовании паховых грыж. Через надпузырные ямки могут возникать скользящие грыжи, когда стенкой грыжевого мешка становится, например, внебрюшинная часть мочевого пузыря. Через медиальные паховые ямки и наружное отверстие пахового канала выходят прямые паховые грыжи. Через латеральные паховые ямки и оба отверстия пахового канала проходят у мужчин семенной канатик, а у женщин круглая связка матки. Эти ямки и канал пропускают косые паховые грыжи. Если брюшинный отросток яичка не зарастает в паховом канале, то возникает врожденная паховая грыжа, которая всегда бывает только косой грыжей.

При образовании прямых паховых грыж значительно нарушается строение передней брюшной стенки. При образовании косых грыж, которые проходят через естественные структуры (паховый канал), строение брюшной стенки страдает менее. Это влияет на выбор оперативного вмешательства и пластики передней брюшной стенки.

Брюшина, переходя с боковых стенок живота на восходящую и нисходящую ободочную кишки, образует между ними и стенками живота правый и левый боковые каналы (параободочные борозды – sulcus paracolicus dextra et sinistra). Правый канал сообщает печеночную сумку верхнего этажа с нижним этажом. В левом канале такому сообщению препятствует ободочно-диафрагмальная связка. Ободочную кишку в восходящем и нисходящем отделах брюшина покрывает мезоперитонеально, поперечную и сигмовидную — интраперитонеально и образует их брыжейки. Слепая кишка и ее отросток покрыты со всех сторон, но брыжейку имеет только аппендикс.

Брюшина ободочной кишки и задней стенки живота ограничивает четырехугольной формы пространство, которое по диагонали от левого края II поясничного позвонка к правому крестцово-подвздошному суставу делится корнем брыжейки тонкой кишки на правый и левый брыжеечные синусы – sinus mesentericus dexter et sinister. В них лежат петли тощей и подвздошной кишок, покрытые брюшиной со всех сторон. Левый синус свободно сообщается с тазовым этажом.

Позади правого синуса забрюшинно лежат горизонтальная часть и конец нисходящего отдела дуоденум, участок нижней полой вены, правый мочеточник, поясничные сосуды и нервы. Сзади левого синуса находятся восходящий отдел дуоденум, нижний конец левой почки с мочеточником, конечный отдел брюшной аорты, поясничные нервы и лимфоузлы. В пределах обоих синусов располагается по задней стенке ряд небольших углублений (карманов): дуоденальные — верхний и нижний в области дуодено-еюнального изгиба; илеоцекальные верхний, нижний и задний слепокишечный; межсигмовидный — между петлями сигмовидной кишки.

Клинико-анатомическое значение их проявляется при внутренних грыжах и перитонитах. Например, по правому каналу гнойники, возникшие в печени, могут легко перемещаться в тазовый этаж и наоборот. В левом канале распространению гнойников из нижнего этажа в верхний препятствует диафрагмально-ободочная связка. В карманах возможно ущемление тонкокишечной петли и вызванная этим кишечная непроходимость.

В тазовом этаже брюшина образует у мужчин пузырно-прямокишечное углубление (выемку), а у женщин – два углубления: пузырно-маточное (более мелкое) и маточно-прямокишечное (более глубокое). Углубления (выемки) по бокам ограничены складками брюшины переднезаднего направления — пузырно-прямокишечны-ми и маточно-прямокишечными.

Мочевой пузырь покрывается брюшиной сверху, с боков и сзади (мезоперитонеально). Наполненный пузырь сдвигает переднюю брюшинно-пузырную складку кверху и не покрытой брюшиной передней частью соприкасается с передней брюшной стенкой, что используется для внебрюшинной пункции и оперативного доступа.

С одной стороны покрыты тазовой брюшиной семявыносящие протоки с ампулами и семенные пузырьки. Большая часть матки со всех сторон одета брюшиной, исключая шейку. Влагалище имеет брюшинный покров только по верхней трети задней стенки.

Прямая кишка над ампулой покрывается со всех сторон, верхняя часть ампулы — с трех сторон, средний и нижний отделы ампулы, анальный канал лежат забрюшинно.

В брюшинных выемках между тазовыми органами могут находиться патологические образования в виде гнойников, скоплений крови, опухолей. Поэтому в клинике через прямую кишку и влагалище эти выемки обследуют пальцем или пунктируют.

Большой сальник есть двойная дупликатура брюшины — четыре листка, сросшихся вместе с жировой клетчаткой. Сальник свисает от большой кривизны желудка и поперечно-ободочной кишки до тазового этажа. Он включает связки: желудочно-ободочную, желудочно-селезеночную, желудочно-диафрагмальную. Сальник прикрывает петли тощей и подвздошной кишок, отделяя их от передней и боковых брюшных стенок.

Возрастные особенности брюшины. У новорожденных, грудничков и детей до трех лет не развита подбрюшинная клетчатка, слабо выражены карманы, углубления, борозды и ямки. Сальники и связки — короткие и тонкие.

Наружный нос. Носовая полость (обонятельная и дыхательная области), кровоснабжение, и иннервация ее слизистой оболочки.

21  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78288. М’язова система в умовах спокою, тренувальних впливів, екстремальних, граничних та патологічних станів: м’язова система в умовах патологічних станів 47.4 KB
  Головним симптомом фіброміалгії є больові відчуття в ділянці м’язів. На сьогоднішній день лікарі не знають, як лікувати це захворювання. Больові відчуття виникають в м’язах або в місці з’єднання м’язів з суглобами, але не в суглобах. Біль носить хронічний й прогресуючий характер. Відмінною рисою цього захворювання є наявність особливо болючих точок в м’язах.
78289. Ендокринологія спортивної діяльності 143.5 KB
  Гормональні зміни що виникають під впливом гострого та тривалого фізичного тренування підкреслюють важливу роль ендокринної системи в задоволенні метаболічних потреб які виникають під час занять фізичними вправами і реалізації механізмів задіяних у відновленні й перебудові тканин. Слід нагадати що під час спортивних змагань виникає фізіологічний стрес. Припускається що участь в змаганнях викликає не тільки підвищення тривоги але й збудження внаслідок невизначеності результатів виступу і наступних подій. Попереднє зростання...
78290. Оцінка фізичної працездатності 619.5 KB
  Оцінка результатів проби з фізичним навантаженням у осіб літнього і старечого віку. Загальні принципи оцінки фізичної працездатності Умови проведення тесту з фізичним навантаженням: Дослідження слід проводити в приміщенні при температурі 1822o С відносній вологості 4060. За добу до дослідження необхідно пояснити пацієнтові зміст і завдання велоергометрії також бажано провести з ним тренування на велоергометрі з мінімальним навантаженням. Проводити ці дослідження можуть тільки лікарі які знайомі з методикою тестування показаннями...
78291. Медичний контроль за кардіореспіраторною системою. Методи дослідження серцево-судинної системи 127 KB
  Основним методом дослідження пульсу є пальпація. Під час пальпації пульсу кисть досліджуваного охоплюють у ділянці променевозап‘ясткового суглоба так щоб великий палець розташовувався на тильному боці передпліччя а інші пальці над артерією. Промацавши артерію її притискують до прилеглої кістки що полегшує визначення властивостей пульсу. Велике значення має дослідження пульсу на перелічених артеріях нижніх кінцівок оскільки його ослаблення а іноді і зникнення спостерігається у хворих на облітеруючий ендартеріїт атеросклероз і цукровий...
78292. Медичний контроль за кардіореспіраторною системою. Тести респіраторної функції 113 KB
  Тести респіраторної функції Сучасна пульмонологія пропонує широкий діапазон проб які допомагають в діагностиці захворювань органів дихання. Найчастіше використовується спірометрія петлі потік об‘єм фактор переносу і визначення легеневого обєму. Вимірювання Ро2 і Рсо2 може проводитися під час діагностики і контролю за терапією. І хоч тестування з фізичними навантаженнями використовується або почало використовуватися під час діагностки хворих на бронхіальну астму згодом цей метод розширив свій діапазон використання.
78293. Фізіологічні та біохімічні основи тренування жінок 117 KB
  Функціональні зміни в організмі жінок в процесі тренування. Анаеробні енергетичні системи у жінок. Аеробна працездатність витривалість жінок.
78294. Основи теорії адаптації і спортивне тренування 197.5 KB
  Адаптаційні реакції організму які підтримують стабільність гомеостазу. Адаптація організму до умов середовища зовнішнього та внутрішнього що постійно змінюються це процес динамічного пристосування організму до даних змін який покликаний зберігати в ньому гомеостатичну рівновагу. Фізіологічний сенс адаптації організму до зовнішніх і внутрішніх чинників полягає в підтримці гомеостазу і відповідно життєздатності організму практично в будьяких умовах на які він може адекватного реагувати. Виокремлюють абсолютну адаптованість організму...
78295. Серцево-судинна система в умовах спокою, фізіологічних стресів, під час фізичного навантаження та в умовах патології: серцево-судинна система в умовах спокою 66.95 KB
  Кінцевий результат транскапілярної дифузії полягає в тому що інтерстиціальна рідина має тенденцію набути складу крові що надходить. Необхідні дві умови для того щоб в даний циркуляторний механізм ефективно регулював склад інтерстиціальної рідини: 1 повинен здійснюватися адекватний кровоток через тканинні капіляри; 2хімічний склад артеріальної крові що надходить має регулюватися таким чином щоб забезпечити оптимальний склад інтерстиціальної рідини. Відповідно праве і ліве серце повинні викидати в судинне русло однаковий обєм крові за...
78296. Серцево-судинна система в умовах спокою, фізіологічних стресів, під час фізичного навантаження та в умовах патології: серцево-судинна система в умовах фізіологічних стресів і під час фізичного навантаження 73.2 KB
  Реакція серцево судинної системи на фізичне навантаження. Короткий зміст лекції: Реакція серцево судинної системи на фізичне навантаження. Під час фізичного навантаження функціональні зміни що відбуваються у серцевосудинній системі спрямовані на задоволення вимог які ставляться до неї а саме: збільшення доставки поживних речовин до працюючих м‘язів і своєчасне виведення з організму продуктів метаболізму.