76850

Артерии голени

Доклад

Биология и генетика

Они являются конечными ветвями подколенной артерии и начинаются от нее на уровне нижнего края подколенной мышцы. Передний пучок состоит из передней большеберцовой артерии 23 сопровождающих глубоких вен и глубокой ветви малоберцового нерва боковой пучок из малоберцовой артерии 23 сопровождающих глубоких вен и поверхностной ветви малоберцового нерва. Мелкие ветви задней большеберцовой артерии: Ветвь огибающая головку фибулы участвует в образовании сети коленного сустава и кровоснабжении малоберцовых мышц.

Русский

2015-02-01

182.91 KB

0 чел.


 Артерии голени

К артериям голени принадлежат большеберцовые: передняя и задняя (a. tibialis anterior et a. tibialis posterior). Они являются конечными ветвями подколенной артерии и начинаются от нее на уровне нижнего края подколенной мышцы. Вместе с одноименными венами, больше- и малоберцовыми нервами они формируют три сосудисто-нервных пучка голени. Задний пучок имеет в своем составе заднюю большеберцовую артерию, 2-3 сопровождающих ее глубокие вены и большеберцовый нерв. Передний пучок состоит из передней большеберцовой артерии, 2-3 сопровождающих глубоких вен и глубокой ветви малоберцового нерва, боковой пучок — из малоберцовой артерии, 2-3 сопровождающих глубоких вен и поверхностной ветви малоберцового нерва.

Задний пучок проходит в верхнем голенно-подколенном канале между задней большеберцовой мышцей и длинным сгибателем большого пальца спереди и камбаловидной мышцей сзади. По выходе из него на границе средней и нижней трети голени пучок лежит сравнительно поверхностно, под медиальным краем камбаловидной мышцы и собственной фасцией голени. На уровне медиальной лодыжки задний сосудисто-нервный пучок вступает под удерживатель сгибателей (медиальный лодыжечно-фиброзный канал) и через пяточный канал выходит на подошву.

Задняя большеберцовая артерия (a. tibialis posterior) является непосредственным продолжением подколенной и на уровне верхней трети голени отдает самую крупную ветвь — малоберцовую артерию (a. fibularis seu a. peronea), которая вместе с 2-мя одноименными глубокими венами проходит под длинным сгибателем большого пальца и вступает в нижний мышечно-малоберцовый канал (между фибулой и вышеназванной мышцей). Позади латеральной лодыжки она делится на конечные ветви: латеральные лодыжечные и пяточные (rr. malleolares laterales, rr. calcanei) — для коллатеральной сети лодыжек и пятки.

Малоберцовая артерия кровоснабжает длинную и короткую малоберцовые мышцы, латеральный край трехглавой мышцы. Внизу своей прободающей веточкой соединяется с латеральной передней лодыжечной артерией из передней большеберцовой. Ее соединительная ветвь анастомозирует с задней большеберцовой артерией в нижней трети голени.

Мелкие ветви задней большеберцовой артерии:

  1.  Ветвь, огибающая головку фибулы, участвует в образовании сети коленного сустава и кровоснабжении малоберцовых мышц.
  2.  Мышечные ветви направляются к задним мышцам голени: трехглавой, задней большеберцовой, длинному сгибателю большого пальца, длинному сгибателю пальцев.

Конечные ветви задней большеберцовой артерии - медиальная и латеральная подошвенные артерии (a. plantaris medialis et a. plantaris lateralis) кровоснабжают стопу. Медиальная плантарная артерия разделяется на глубокую и поверхностную ветви. Более крупная и длинная латеральная плантарная артерия образует на уровне оснований плюсневых костей подошвенную дугу, которая у первой плюсневой кости анастомозом соединяется с глубокой ветвью тыльной артерии стопы. От подошвенной дуги начинаются 4 плюсневые артерии с прободающими ветвями и общими пальцевыми артериями.

Передняя большеберцовая артерия (a. tibialis anterior) начинается от подколенной у нижнего края подколенной мышцы, проходит немного в голенно-подколенном канале, на уровне верхней трети покидает его через верхнее переднее отверстие межкостной перепонки и по ней опускается книзу, постепенно приближаясь к коже, переходит на стопу как тыльная артерия.

Ветви:

  1.  возвратные: передняя и задняя (a. recurrens tibialis anterior, a. recurrens tibialis posterior)— для коленной артериальной сети и кровоснабжения коленного и межберцового суставов, передней большеберцовой мышцы и длинного разгибателя пальцев;
  2.  лодыжечные передние: медиальная и латеральная (a. malleolaris anterior medialis, a. malleolaris anterior lateralis) — для образования лодыжечных сетей, снабжения голеностопного сустава, костей предплюсны и её суставов;
  3.  конечная ветвь - тыльная артерия стопы (a. dorsalis pedis) с первой плюсневой, глубокой подошвенной, предплюсневыми (латеральной и медиальной), дугообразной ветвями и IIV пальцевыми веточками.

Кровоснабжение голеностопного сустава осуществляется лодыжечными ветвями большеберцовых и малоберцовой артерий, которые образуют медиальную и латеральную лодыжечные, пяточную сети, продолжающиеся спереди и сзади на капсулу сустава. Медиальная лодыжечная сеть (rete malleolare mediale) возникает при соединении медиальной передней лодыжечной артерии из передней большеберцовой с медиальной лодыжечной ветвью из задней большеберцовой артерии и с медиальными предплюсневыми ветвями тыльной артерии стопы. В латеральной лодыжечной сети (rete malleolare laterale) анастомозируют латеральная передняя лодыжечная артерия из передней большеберцовой, латеральные лодыжечные и прободающие веточки из малоберцовой артерии. Пяточная сеть (rete calcaneum) образуется за счет слияния пяточных ветвей задней большеберцовой и малоберцовой артерий.

Артерии стопы: топография, ветви и области кровоснабжаемые ими.

22  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65614. Функціонування та розвиток ринку освітніх послуг у системі регіональних ринків 350.5 KB
  Європейський вектор розвитку українського суспільства формування елементів економіки знань визначають специфіку суспільних трансформацій в усіх сферах людської діяльності траєкторію зміни процесів відтворення трудового потенціалу країни в механізмах...
65615. РОМАНИ М. ШОЛОХОВА І М. СТЕЛЬМАХА: ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПЕЦИФІКИ 202.5 KB
  Актуальність дослідження визначається необхідністю аналізу взаємозв’язків та взаємодії національних літератур на рівні вивчення художньої специфіки романів письменників та їх внеску у духовну скарбницю людства.
65616. Історико-демографічні процеси в італійському суспільстві XII – XVII ст.: теоретико-методологічний аспект 236.5 KB
  Для аналізу взаємодії демографічних та соціально-економічних процесів була обрана історія Італії XІІ XVII ст. Протягом цього тривалого періоду розвиток Італії радикально змінювався і був непрямолінійним. Демографічна та соціально-економічна динаміка розвитку Італії XІІ –XVII ст.
65617. МІЖЕТНІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ НАРОДІВ КРИМУ (ПОЛІТИЧНИЙ І СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ) 175 KB
  Перша група обумовлена складністю багатогранністю і суперечністю міжетнічної взаємодії народів Криму. У контексті Криму з його специфічною інтеграційною моделлю міжетнічної взаємодії ця проблема є досить актуальною. Малодослідженим залишається питання про форму взаємодії етносів Криму.
65618. ПОВНІ МЕТОДИ ПОШУКУ ВИВЕДЕННЯ В СИСТЕМАХ ЛОГІЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ 190.5 KB
  Досліджено резолюційні і парамодуляційні стратег ії лінійного типу для упорядкованих диз’юнктів що використовують ослаблений варіант правила факторизації; доведено їхню коректність і повноту. Далі вивчається так зване числення літеральних секвенцій lS модифікований випадок sS коли в антецеденті секвенцій...
65619. КОМБІНОВАНЕ ЛІКУВАННЯ УРОТЕЛІАЛЬНИХ ПУХЛИН НИРКИ 259.5 KB
  Актуальність пошуку нових методик у комплексному і комбінованому лікуванні уротеліальних пухлин нирки й особливо при метастатичних формах захворювання обумовлена невтішними результатами лікування даної категорії хворих навіть у рамках найбільших...
65620. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ 265 KB
  Практичне розв’язання завдань які постали перед системою медичної освіти України потребує належної підготовки лікарів компетентність яких відповідатиме міжнародним стандартам та які здатні на високому професійноетичному рівні у складних умовах сьогодення ефективно вирішувати...
65621. ЗАСТОСУВАННЯ ЧАСТОТНО-ЧАСОВИХ МЕТОДІВ ДО ОБРОБКИ НЕСТАЦІОНАРНИХ СИГНАЛІВ В РЕАЛЬНОМУ МАСШТАБІ ЧАСУ 5.84 MB
  Робота всіх радіотехнічних пристроїв супроводжується динамічними спотвореннями при обробці сигналів з маніпуляцією параметрів або з безперервною зміною цих параметрів. Дослідженню і розробленню методів аналізу динамічних режимів кіл та перетворень нестаціонарних сигналів в динамічних колах присвячено багато робіт.
65622. ПОВІСТІ Й РОМАНИ І. С. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО: АРХЕТИПНИЙ АНАЛІЗ 149 KB
  Цей аспект його творчості довго замовчувався дослідниками. Об’єктивний аналіз написаного митцем засвідчує, що його українська сутність виявляється не лише на ідеологічному рівні, а й виринає із глибин підсвідомості. Через те він немовби зсередини бачив історію України, долю українців, душу українця.