76851

Артерии стопы

Доклад

Биология и генетика

Дуга проецируется на уровне оснований плюсневых костей и заканчивается соединением с глубокой ветвью тыльной артерии стопы проходящей в первом межплюсневом промежутке. От дуги начинаются четыре плюсневые артерии . Прободающие артерии через межкостные промежутки соединяются с тыльными плюсневыми артериями.

Русский

2015-02-01

180.84 KB

0 чел.


 Артерии стопы

Артерии стопы — конечные ветви большеберцовых артерий: подошвенные медиальная и латеральная (a. plantaris medialis et a. plantaris lateralis) — из задней большеберцовой, тыльная ( a. dorsalis pedis) — из передней большеберцовой. Вместе с одноименными глубокими венами, а также с конечными ветвями большеберцового и глубокого малоберцового нерва они образуют сосудисто-нервные пучки, расположенные в медиальной и латеральной подошвенных бороздах, а на тыле стопы — в первом межплюсневом промежутке.

Латеральная подошвенная артерия (a. plantaris lateralis), более крупная и длинная, чем медиальная, у основания V плюсневой кости она изгибается в медиальном направлении, образуя подошвенную артериальную дугу. Дуга проецируется на уровне оснований плюсневых костей и заканчивается соединением с глубокой ветвью тыльной артерии стопы, проходящей в первом межплюсневом промежутке. От дуги начинаются четыре плюсневые артерии ( aa. metatarseae plantares) с прободающими и общими пальцевыми ветвями. Прободающие артерии через межкостные промежутки соединяются с тыльными плюсневыми артериями. Из общих пальцевых возникают собственные пальцевые артерии. Первая пальцевая артерия отдает две ветви к большому пальцу и одну к медиальной поверхности второго. Остальные отдают по две веточки, которые проходят по боковым поверхностям пальцев, обращенным друг к другу.

Медиальная подошвенная артерия (a. plantaris medialis) проходит под отводящей мышцей большого пальца в медиальную борозду и делится на поверхностную и глубокую ветви, снабжающие мышцы возвышения большого пальца. Она анастомозирует с первой тыльной плюсневой артерией.

Тыльная артерия стопы (a. dorsalis pedis) проходит в фиброзном канале удерживателя разгибателей между сухожилиями длинного разгибателя большого пальца и длинного разгибателя пальцев и далее по первому межплюсневому промежутку над тыльными межкостными мышцами, где хорошо прощупывается ее пульсация.

От неё отходят конечные и боковые ветви:

первая тыльная плюсневая артерия (a. metatarsea dorsalis I)с тремя пальцевыми ветвями: две — к большому пальцу, одна — к медиальной поверхности второго;

глубокая подошвенная артерия, анастомозирующая через первый межкостный промежуток с подошвенной дугой;

дугообразная артерия;

латеральная и медиальная предплюсневые артерии (aa. tarseae lateralis et medialis) — к одноименным краям стопы для кровоснабжения кожи.

Дугообразная артерия (a. arcuata), как конечная ветвь тыльной артерии стопы, проходит на уровне плюснево-фаланговых суставов и соединяется с латеральной предплюсневой ветвью, замыкая внутрисистемный анастомоз. От тыльной дуги или иначе дугообразной артерии начинаются I-IV тыльные плюсневые артерии, переходящие в тыльные пальцевые артерии.

Верхняя полая вена, источники ее образования и топография. Непарная и полунепарная вены и их анастомозы.

23  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17127. Призначення, створення і виконання командного файлу в ОС Windows та Ms-Dos 45.5 KB
  Лекція №3 Тема: Призначення створення і виконання командного файлу в ОС Windows та MsDos. План Призначення командних файлів. Приклади застосування. Формальні параметри. Командні файли в ОС Windows. Команда ECHO [OFF] [ON] Управління індикацією на екрані вм...
17128. Файлові оболонки для ОС MS – DOS та файлові менеджери для ОС Windows 130.5 KB
  Лекція №4 Тема: Файлові оболонки для ОС MS – DOS та файлові менеджери для ОС Windows. План Можливості Norton Commander. Зміст панелей Norton Commander. Використовування функціональних клавіш. Меню команд користувача. файлові менеджери для ОС Windows. ПРОГРАМАОБОЛ
17129. ОС Linux. Архітектура ОС Linux 78 KB
  Лекція №5 Тема: ОС Linux. Архітектура ОС Linux. План Архітектура Linux. Модулі ядра. Система файлів і каталоги. Імена файлів і каталогів. Розширення та дерево каталогів. Архітектура Linux В ОС Linux можна виділити три основні частини: ядро яке реа
17130. Контролюючи та діагностичні засоби ОС Windows 70.5 KB
  Лекція №6 Тема: Контролюючи та діагностичні засоби ОС Windows. План Програма Архівація даних. Програма Очищення диска. Програма Дефрагментація диска. Програма Відновлення системи. Програма Системний монітор. До складу стандартних програм Windows...
17131. Стиснення програм. Комп’ютерні віруси 252.5 KB
  Лекція №7 Тема: Стиснення програм. Комп’ютерні віруси. План Алгоритми оборотних методів. Алгоритм RLE. Алгоритм KWE. Алгоритм Хафмана. Вірус. Класифікація вірусів. Алгоритми оборотних методів При дослідженні методів стиснення даних слід
17132. Обробка текстової інформації. Етапи обробки 75.5 KB
  Лекція №8 Тема: Обробка текстової інформації. Етапи обробки. План Задачі обробки текстової інформації. Типи шрифтів. Формати текстових документів. Задачі обробки текстової інформації Виділимо декілька етапів обробки документів: введення тек
17133. Меню редактора Ms Word. Панелі інструментів. Меню: Таблица.Створення формул в комірках таблиці 101.5 KB
  Лекція №9 Тема: Меню редактора Ms Word. Панелі інструментів. Меню: Таблица.Створення формул в комірках таблиці. План Екранний інтерфейс і настройки процесора MS Word. Панелі інструментів. Створення таблиць в MS Word. Редагування таблиць. Обчислення в табл
17134. Створення документа. Режими відображення. Редагування та форматування тексту 61.5 KB
  Лекція №10 Тема: Створення документа. Режими відображення. Редагування та форматування тексту. План Створення документа. Режими відображення. Редагування тексту. Форматування текстового документа в Word. Створення документа Під створенням д
17135. Стилі і шаблоні. Теми. Макроси 60.5 KB
  Лекція №11 Тема: Стилі і шаблоні. Теми. Макроси. План Стилі. Створення стилю. Теми. Макроси. Стилі Наймогутнішим засобом автоматизації введення і редагування в Word є стилі. Існує два підходи до форматування оформленню документа. Перший істори...