76870

Органы иммунной системы

Доклад

Биология и генетика

Основой всех иммунных органов является лимфоидная ткань: узелковая и диффузная создающая морфофункциональный клеточный комплекс лимфоцитов плазмоцитов макрофагов и других иммунных клеток. В костном мозге из стволовых клеток путем многократных делений до 100 раз и дифференцировки по трем направлениям эритропоэз гранулопоэз тромбоцитопоэз образуются форменные элементы крови эритроциты агранулоциты лимфо и моноциты тромбоциты а также Влимфоциты. Они участвуют в гуморальном иммунитете и становятся предшественниками...

Русский

2015-02-01

181.19 KB

0 чел.


 Органы иммунной системы

Иммунные органы обеспечивают содружественное образование и воспроизводство иммуннокомпетентных и кроветворных клеток, направленное на обновление и поддержание морфологического состава крови, иммунного постоянства организма. Данное свойство обеспечивает способность организма распознавать, отличать, запоминать и перерабатывать генетически чужеродные структуры, поступающие извне или возникающие внутри его самого. Это и есть определение иммунитета, который подразделяется на гуморальный и клеточный. За открытие механизма клеточного иммунитета русский ученый И.И. Мечников получил в 1908 году Нобелевскую премию. Органы иммунной системы продуцируют биологические активные вещества (гормоны), действие которых направлено на регуляцию иммунных и кроветворных процессов и многие другие функции.

Основой всех иммунных органов является лимфоидная ткань: узелковая и диффузная, создающая морфо-функциональный клеточный комплекс лимфоцитов, плазмоцитов, макрофагов и других иммунных клеток. Для осуществления иммунитета они расселяются во все соединительные и эпителиальные ткани, создавая систему мононуклеарных фагоцитов. В иммунных и кроветворных органах присутствует еще ретикулярная ткань, а в костном мозге и миелоидная ткань.

По современной классификации иммунные органы подразделяют на центральные и периферические. К центральным органам относятся вилочковая железа (thymus) и красный костный мозг (medulla ossium rubra), который одновременно является органом кроветворения. В костном мозге из стволовых клеток путем многократных делений (до 100 раз) и дифференцировки по трем направлениям (эритропоэз, гранулопоэз, тромбоцитопоэз) образуются форменные элементы крови — эритроциты, агранулоциты, лимфо- и моноциты тромбоциты, а также В-лимфоциты. Они участвуют в гуморальном иммунитете и становятся предшественниками антителообразующих иммунных клеток. В вилочковой железе, благодаря антигеннезависимой дифференцировке, из поступивших стволовых клеток образуются Т-лимфоциты (тимусозависимые), осуществляющие клеточный иммунитет.

К периферическим органам относятся: селезенка, миндалины лимфоидного кольца глотки (небные, трубные, язычная, аденоидная или глоточная), лимфатические узлы, многочисленные лимфоидные узелки: одиночные и групповые (бляшки) в коже и слизистых оболочках пищеварительных, дыхательных и мочеполовых органов. Среди периферических органов селезенка(lien, splen) относится не только к иммунным, но и к кроветворным органам, так как располагает в красной пульпе и её сосудах (лакунах) способностью разрушения и утилизации больных, травмированных и отживших свой срок эритроцитов. За что ее образно называют «кладбищем эритроцитов», хотя материалы разрушенных клеток (белок и железо) никогда не задерживаются в органе, а по селезеночной и воротной венам поступают в печень. В ней после переработки они по кровеносным сосудам (железо вместе с макрофагами) приносятся в красный костный мозг для образования новых эритроцитов.

Популяции иммунных клеток (плазмоциты, лимфоциты, макрофаги) в соединительных и эпителиальных тканях выделяют в систему мононуклеарных фагоцитов или иначе моноцитарно-макрофагальную систему). Плазменные факторы крови объединяют в биохимические системы: свертывающую, комплементарную (обеспечение иммунной реакции антиген-антитело), ферментную, медиаторную. Свертывание крови обеспечивается взаимодействием ее плазменных факторов (обозначаются римскими цифрами), клеточных (обозначаются арабскими цифрами) и эндотелиоцитов сосудистой стенки.

Закономерности строения в онтогенезе

Поздняя закладка, быстрый рост и созревание, ранняя и медленная инволюция в течение всей жизни человека.

Все иммунные органы состоят из лимфоидной ткани, которая в процессе развития проходит через три стадии: предузелковую, узелковую и стадию появления центров размножения или иначе герминативных центров.

Функциональная зрелость центральных органов проявляется способностью направлять в сосудистое русло только активные и зрелые формы кроветворных и иммунных клеток, что контролируется при прохождении их через щели синусных капилляров красного костного мозга и вилочковой железы.

Периферические органы считаются зрелыми при появлении центров размножения в лимфоидных узелках.

Центральные органы располагаются глубоко внутри организма (внутри костей и грудной полости), большинство периферических — поверхностно (кожа, слизистые оболочки, глотка), то есть максимально близко от внешней среды.

Содружественное воспроизводство иммунных и кроветворных клеток из стволовых, что характерно для центральных органов.

Формирование и наличие в периферических органах Т- и В- зависимых зон.

Центральные органы иммунной системы: костный мозг, вилочковая железа. Их развитие, строение, топография.

42  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25265. Утвердження християнства в Київській Русі. Володимирова версія хрещення Русі: аргументи „за” і „проти” 30 KB
  Утвердження християнства в Київській Русі. Володимирова версія хрещення Русі: аргументи за€ і проти€ Ідеї християнства на територію Східної Європи почали проникати ще за римських часів про що свідчать матеріали археологічних пам’яток Кримського півострова. На Русі знайомство з новою вірою відбулося у ІХ ст. Процес впровадження православ’я на Русі був дуже довгим і не однозначним.
25266. Українське православя: його витоки та особливості історичного розвитку. Православний рух в Україні 90-х рр. XX ст.-початку XXI ст 30 KB
  УАПЦ 1990 незалежна УПЦ Друга половина XVI ст. Філарет веде політику щоб УПЦ отримала автокефалію травень 1992 р. в Харкові Собор єпископів Російської православної церкви на якому Філарет був усунений з кафедри предстоятеля УПЦ. – утворення Української православної церкви Київського патріархату злиття УПАЦ і тих хто підтримував Філарета від УПЦ.
25267. Містицизм в рел іст людства. Особливості міст сприйняття. Заг хар христ містики 24 KB
  як правило супроводжує періоди сусп криз: занепад Рим імперії – неоплатонізмтворцем світу є надчуттєве абстрактне єдине що може бути сприйняте людиною лише в екмтазі гностицизмматерія – гріховне і зле начало що протистоїть духовному непізнаваному первоначалу; кін сер віків – суфізмпізнання Бога шляхом особливих танців або постійного повторення молитв кабалавтручання в божественні процеси за допомогою спец ритуалів молитв ісихазмчерез містичне споглядання у чернецтві можна досяг вищий ступінь пізнання запереч пізн Бога за...
25268. Проблеми християнської антропології 33.5 KB
  Видима частина – тіло плоть; невидима – душа дух – психічне те що існує у формі почуттів уявлень думок. – 2 частини у Л: душа і тіло. Дух душа тіло. Ідея про тіло як необхідний орган – знаряддя душі.
25269. Особливості розвитку православної філософії і богослов'я в ХІХ-ХХ століттях 34.5 KB
  Щербацький велику увагу приділяли проблемам пізнання істини суті пізнання. Концепція пізнання себе: â€œПізнай себеâ€. Пізнання – це наближення до Бога шляхом пізнання себе. Теорія пізнання Сковороди безпосередньо пов'язана з його вченням про три світи і дві натури вона є двоїстою: з одного боку Г.
25270. Християнський неноплатонізм. Корпус ареопагітиків 28 KB
  Корпус ареопагітиків включає 4 трактати: €œПро небесну ієрархію€ €œПро церковну ієрархію€ і €œПро божественні імена€ €œТаємниче богослов’я€ і 10 послань – в них розкривається доктрина – вища точка християнського неоплатонізму. Автор пов’язав онтологію неоплатонізму з соціальною проблематикою; доктрина про церковну ієрархію безпосередньо підстроюється до доктрини небесних ієрархій. При цьому на відміну від мітичного історизму Августину €œЦерква як град Божий€ образ церкви як ідеальна людська спільнота що знаходиться у згоді з...
25271. Римська («зовнішня» людина) і грецька («внутрішня» людина) гілки окцидентальної філософії Середньовіччя 29 KB
  Західноєвроп суспільства формуються як суспільства ієрархизованімайстер підмайстер – иежу перейти дуже важко; васал мого васала не мій васал – король не може впливати на васала свого васала. Світська і духовна ієрархія – кардинал і король – король не може впливати на васала папи.
25272. Містична діалектика середньовічної Європи (Екхарт, Бьоме) 28.5 KB
  Божество – основа внутрішнє джерело бога джерело його творчості. Душа – голвне творіння бога. Центральне місце в його філософії займає вчення про бога. Бог – це прірва яка народжує основу світу – велику містерію тілесності бога.
25273. Західноєвропейський „кордоцентризм” (Б.Паскаль, німецькі романтики) 34.5 KB
  Певна достовірність властива усім гносеологічним властивостям людини: відчуттям розуму серцю органу внутрішнього відчуття€ або чуттєвій інтуїції€ на відміну від інтелектуальної інтуїції Декарта. Особлива тема в його гносеології – критика розуму позбавлення його абсолютної величі€ і визнання його відносної мізерності€ тобто по суті визначення сфери і меж його достовірного використання. Паскаль прихильник просвітленого абсолютизму€ він протиставляє імперії влади€ – імперію розуму€. Друга магістральні ідея антропології Паска...