76873

Селезенка (lien, splen) и ее строение

Доклад

Биология и генетика

Селезенка lien splen располагается глубоко в преджелудочной сумке верхнего этажа брюшной полости проецируется в левой подреберной области на уровне IXXI ребер. Селезенка лиен сплен имеет: массу в 20 40 лет у мужчин 192 г у женщин 153 г; длину в 1014 см ширину в 610 см толщину в 34 см; цвет темнокрасный; поверхности: диафрагмальную выпуклую; висцеральную плоскую или слегка вогнутую с лежащим посредине углублением воротами; края: верхний передний острый нижний задний – тупой; концы: задний закругленный ...

Русский

2015-02-01

182.4 KB

0 чел.


 Селезенка 

На 5-6-й неделях в толще дорсальной брыжейки появляется скопление клеток мезенхимы, из которого развивается селезенка. Очень скоро формируются внутри закладки щелевидные пространства (будущие сосуды), а вокруг них начинается дифференцировка лимфоидной, ретикулярной и миелоидной тканей. Со 2-го по 4-й месяцы возникают синусные капилляры с очагами гемопоэза, а на 4-5 месяце — скопления лимфоцитов, которые превращаются постепенно в лимфоидные узелки и периартериальные влагалища. К концу плодного периода в селезенке прекращается гемопоэз, но лимфоидные образования достигают совершенства и лимфопоэз увеличивается. До 16-17 лет происходит нарастание массы органа, белой и красной пульпы в нем. После 20 лет начинается снижение массы белой пульпы, в то время как относительное количество красной пульпы с возрастом почти не изменяется.

Селезенка (lien, splen) располагается глубоко в преджелудочной сумке верхнего этажа брюшной полости, проецируется в левой подреберной области на уровне IX-XI ребер. Орган покрыт брюшиной со всех сторон, выпуклой поверхностью обращен к диафрагме, плоской (висцеральной) — к желудку, левой почке и надпочечнику, левому ободочному изгибу толстой кишки, хвосту поджелудочной железы.

Селезенка (лиен, сплен) имеет:

массу в 20- 40 лет у мужчин — 192 г, у женщин — 153 г; длину — в 10-14 см, ширину в 6-10 см, толщину — в 3-4 см; цвет — темнокрасный;

поверхности: диафрагмальную (выпуклую); висцеральную (плоскую или слегка вогнутую) с лежащим посредине углублением — воротами;

края: верхний (передний) — острый, нижний (задний) – тупой;

концы: задний (закругленный) — обращен кверху и назад, нижний (острый) — обращен кпереди.

Орган имеет интраперитонеальное покрытие, фиброзную оболочку, с которой брюшина плотно срастается.

Внутри селезенка располагает:

трабекулами (trabeculae lienis) фиброзной оболочки, между которыми находится пульпа;

красной пульпой (pulpa rubra), которая лежит между венозными синусами и состоит из ретикулярной сети, заполненной клетками крови;

белой пульпой (pulpa alba) из лимфоидных узелков и периартериальных влагалищ; масса белой пульпы — 18-21% от общей массы органа.

Селезеночная артерия делится на:

воротные ветви (2-3.), сегментарные (4-5), трабекулярные;

пульпарные артерии с диаметром в 0,2 мм с лимфоидными влагалищами (vadinae periarteriales lymphaticae) по периметру каждой артерии;

центральные артерии, эксцентрично проходящие через лимфоидные узелки – noduli lymphaticae lienalis;

кисточковые артериолы с диаметром до 50 мкм, окруженные лимфоидными гильзами и переходящие в артериальные капилляры;

артериальные капилляры, вливающиеся в селезеночные синусы, лакуны красной пульпы

Начало венозного русла селезенки складывается из специфических синусных капилляров органа:

синусы (синусные капилляры, лакуны) содержащие внутри себя ретикулиновую сеточку и расположенные в красной пульпе. переходят в венулы.

начало селезеночной вены формируется из венозных синусов пульпарными и трабекулярными ветвями.

в трабекулярных венах отсутствуют мышечные волокна, и наружной стенкой они прирастают к трабекулам, что облегчает отток крови, а при ранениях дает сильное кровотечение.

благодаря слиянию трабекулярных вен возникают сегментарные, которые отличаются вариантным многообразием топографии.

сегментарные вены впадают в селезеночную, а она вливается в воротную вену.

По связям венозных микроскопических сосудов (синусов, синусных капилляров, лакун) высказывается три мнения. По теории замкнутого кровообращения селезеночные капилляры непосредственно переходят в синусы. По теории открытого кровообращения в селезенке кровь из капилляров вначале попадает в пульпарные лакуны. Из них она просачивается в венулы через своеобразный сетевидный фильтр, который находится в стенке пульпарных лакун. Третья точка зрения объединяет первые две.

В воротах селезенки находится нервное сплетение, образованное ветвями заднего вагального ствола и чревного симпатического сплетения, веточками от нижних грудных и верхних поясничных спинномозговых узлов. В ворота и во внутрь органа нервы проникают по ходу ветвей селезеночных сосудов, образуя на них вегетативные интраорганные сплетения.

Нервная система и ее значение в организме. Классификация нервной системы и взаимосвязь отделов.

1  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21109. Архітектура за часів Київської Русі 28.45 KB
  Тому одразу ж після хрещення Русі з’являються й перші церкви: Василівська побудована з дерева за зразком храму в Корсуні і Десятинна або Богородицька – перша кам’яна церква у Києві. Подальші реставрації та ремонті роботи не врятували цього храму який порівняно скоро перетворився на купу будівельного брухту. Красу храму створювала гармонія його форми в цілому яка мала символізувати гармонію світобудови створеної з хаосу Божим Словом. Головним структурним елементом храму був його центральний купол що розташовувався на восьмикутному або...
21110. Образотворче мистецтво доби Київської Русі 25.17 KB
  Образотворче мистецтво доби Київської Русі. Розвиток живопису в Київській Русі цілком пов'язаний з поширенням християнства. Майстерність ювелірів що набула розквіту в добу Київської Русі зростала від важких і примітивних браслетів масивних перснів гривнів та намист із міді або сплетених зі срібного дроту до тонких ажурних прикрас оздоблених довершеною насічкою що передавала не лише прості візерунки а й складні сюжетні малюнки як наприклад знахідки з Чорної могили Чернігів X ст. Від часів зміцнення держави збільшується на Русі...
21111. Усна народна творчість, доби пізнього Середньовіччя (XIV – перша половина XVII ст.) 19.05 KB
  Значні світоглядні зрушення відбуваються в усній народній творчості. Розвиток народної творчості українців відбувався на основі давньоруських фольклорних традицій проте нові умови життя народжували й нові форми народної творчості. Натомість в обрядовій творчості з’являються насамперед у жнивних та обжинкових піснях соціальні мотиви та настрої які мають антифеодальне забарвлення.
21112. Освіта доби пізнього Середньовіччя (XIV - перша полови-на XVII ст.) 23.76 KB
  В Україні були протестантські школи в Дубні Хмельнику. Здебільшого рівень освіти в Україні якщо не враховувати протестантські заклади був початковим. Безпосередньо в Україні книгодрукування поширилося тільки у другій половині XVI ст. тут побачив світ Апостол перша друкована книга в Україні яка призначалася для церковнобогослужбового вжитку.
21113. Література і літописання XIV – першої половини XVII ст. 25.69 KB
  Література і літописання XIV – першої половини XVII ст. з’являються також нові розширені версії перекладних повістей про Олександра Македонського Олександрія оповідання про Трою Бовукоролевича у XVI ст. До найзначніших літописів тієї доби слід віднести Короткий Київський літопис XIV XVI ст. Виробництво власного паперу в Україні почалося в Галичині тільки в першій половині XVI ст.
21114. Релігійна полеміка другої половини XVI – першої половини XVII ст 23.14 KB
  У творчості цього полеміста чи не найповніше виражено віру у швидке відродження національної культури та її майбутній розквіт. Він виступав проти вищої ієрархії що призвела до унії а також проти католицької та західної культури. Якщо в часи ренесансних віянь в Україні та за її межами під враженням від давніх київських руїн часто висловлювалася думка що Київ це ніщо інше як гомерівська Троя то з початком поширення барокової культури в Україні виникає концепція Києва як Другого Єрусалима Й. який має стати надійним оплотом не тільки...
21115. Архітектура доби пізнього Середньовіччя (XIV – перша половина XVII ст.) 22.82 KB
  Найбільшими будівлями цього стилю були католицькі костели у Львові кінець XIV ст. Найстарішою пам’яткою готичної доби де готичні елементи співіснують з візантійськомало азійським стилем є Вірменська церква у Львові закладена у 1363 р. особливо у Львові панував стиль пізнього Ренесансу. У цьому стилі у Львові збудовані Високий замок будинок Гепнера Чорна кам’яниця 1570 будинок грецького купця й уславленого мецената Корнякта 1580 каплиця Трьох святителів 1578 вежа Вірменської церкви 1576 а також вежа Корнякта дзвіниця...
21116. Образотворче мистецтво у XIV – першій половині XVII ст 28.59 KB
  Образотворче мистецтво у XIV – першій половині XVII ст. У фресковий розпис проникають народні й світські мотиви пов’язані з раннім Ренесансом хоча в цілому пам’ятки монументального фрескового живопису XIV середини XVI ст. У цілому ж до середини XVI ст. З XVI ст.
21117. Театральне мистецтво і музична культура доби пізнього Середньовіччя (XIV - перша половина XVII ст.) 15.84 KB
  Театральне мистецтво і музична культура доби пізнього Середньовіччя XIV перша половина XVII ст. Театральне мистецтво. Зароджується також театральне мистецтво. Розвиваються народні ігри та мистецтво скоморохів виконавців і творців розважальної усної поезії музичного фольклору.