76882

Комиссуральные и проекционные волокна полушарий головного мозга (мозолистое тело, свод, спайки, внутренняя капсула)

Доклад

Биология и генетика

Комиссуральные волокна являясь длинными отростками корковых нейронов соединяют между собой правое и левое полушария большого мозга образуя мозолистое тело свод спайки: ростральную переднюю сводчатую. В мозолистом теле они формируют лучистость в которой находятся волокна соединяющие новые высшие корковые центры. Части мозолистого тела: клюв начало внизу прилежит к терминальной пластинке; колено переход к среднему отделу; ствол средний отдел; валик задний округленный отдел; В полушариях комиссуральные волокна образуют:...

Русский

2015-02-01

183.45 KB

1 чел.


 Комиссуральные и проекционные волокна

Комиссуральные и проекционные волокна полушарий головного мозга (мозолистое тело, свод, спайки, внутренняя капсула).

Комиссуральные волокна, являясь длинными отростками корковых нейронов, соединяют между собой правое и левое полушария большого мозга, образуя мозолистое тело, свод, спайки: ростральную (переднюю), сводчатую. В мозолистом теле они формируют лучистость, в которой находятся волокна, соединяющие новые высшие корковые центры.

Части мозолистого тела:

  1.  клюв - начало, внизу прилежит к терминальной пластинке;
  2.  колено - переход к среднему отделу;
  3.  ствол - средний отдел;
  4.  валик - задний, округленный отдел;

В полушариях комиссуральные волокна образуют:

  1.  большие лобные щипцы, - проходящие своими волокнами через колено и клюв мозолистого тела для соединения правой и левой лобных долей;
  2.  малые затылочные щипцы - через валик мозолистого тела соединяющие теменные и затылочные доли;
  3.  волокна передней спайки - для височных долей, обонятельных треугольников;
  4.  волокна спайки свода - для височных долей и гиппокампов;
  5.  в спинном мозге комиссуральные волокна проходят в передней и задней спайках.

Свод состоит из двух дугообразных стволиков белого вещества, соединенных посредине нервными поперечными волокнами. Он расположен под мозолистым телом.

Части свода

  1.  Тело - средняя часть, соединенная спайкой.
  2.  Столбы свода: правый и левый, идут вперед и вниз от тела, оканчиваются сосцевидными телами на основании мозга в области гипоталамуса.
  3.  Ножки свода — правая и левая уходят кзади, латерально и книзу, отдаляясь от мозолистого тела; уплощаются и срастаются с гиппокампом, образуя его бахромку, которая заканчивается в крючке височной доли.
  4.  Прозрачная перегородка, которая хорошо прослеживается на сагиттальном разрезе мозга кпереди и кверху от свода. Она состоит из двух пластин и полости между ними.
  5.  Впереди столбов свода находится передняя спайка мозга с поперечным ходом волокон.

Проекционные волокна связывают кору полушарий с ниже- и вышележащими отделами головного и спинного мозга и органами. Они подразделяются на восходящие, афферентные (чувствительные) и нисходящие, эфферентные (двигательные).

Среди восходящих различают волокна, объединенные в конкретные тракты (пучки волокон).

  1.  Экстероцептивные волокна, образующие пути поверхностной или общей чувствительности: болевой, температурный, осязательный. К ним относятся, например, спиноталамические тракты: передний и боковой.
  2.  Проприоцептивные волокна обеспечивают мышечно-суставные, вибрационные, пространственные ощущения. К ним относятся тракты: бульботаламический, спинно-мозжечковые: передний и задний, мозжечково-корковые и частично спиноталамические.
  3.  Интероцептивные волокна, проводящие импульсы от внутренних органов и сосудов с информацией о состоянии гомеостаза, интенсивности биохимических процессов, давления крови и лимфы в сосудах.

Для восходящих путей характерными являются некоторые общие признаки.

  1.  Много нейронный состав с расположением первого нейрона вне мозга, в спинномозговых узлах или чувствительных узлах черепных нервов.
  2.  Наличие простых и сложных нервных окончаний (рецепторов), которыми располагают аксоны первых нейронов в органах и тканях.
  3.  Вторые нейроны находятся либо в ядрах задних рогов спинного мозга, либо в продолговатом мозге.
  4.  Третьи нейроны относятся к ядрам таламуса, а у путей мозжечкового направления - к коре и ядрам мозжечка.
  5.  Волокна восходящих путей занимают дорсальную часть мозгового ствола, а в кору попадают через внутреннюю капсулу.
  6.  Пути коркового направления перекрещиваются в спинном мозге отростками вторых нейронов.
  7.  Мозжечковые пути или не перекрещиваются или дважды пересекаются – один раз в спинном мозге, другой раз в мозговом стволе.
  8.  Мозжечково-корковые пути всегда перекрещиваются в стволе мозга.

Нисходящие волокна обозначаются иначе как эфферентные, двигательные. Часть из них проводит сознательные импульсы. Такие волокна называются пирамидными проводящими путями, потому что начинаются в коре полушарий от больших пирамидных клеток Беца. Они включают главный пирамидный тракт, соединяющий большие пирамидные клетки коры с ядрами мозгового ствола и спинного мозга. В составе главного пирамидного пути находится три тракта.

  1.  Кортико-ядерный тракт с надядерным перекрестом волокон, который образуется в мозговом стволе над двигательными ядрами черепных нервов.
  2.  Кортико-спинальный передний тракт с перекрестом в спинном мозге.
  3.  Кортико-спинальный латеральный тракт с пирамидным перекрестом на уровне начала спинного мозга, что совпадает с горизонтальной плоскостью большого затылочного отверстия или верхней поверхностью атланта.

Экстрапирамидные нисходящие пути - бессознательные, автоматические и более древние по происхождению - связывают между собой ядра мозгового ствола и ретикулярной формации с ядрами спинного мозга. Среди этих путей выделяют красноядерно-спинномозговой, покрышечно-спинномозговой, вестибуло- и оливоспинальные тракты, задний продольный пучок. Пучок осуществляет соединение двигательных ядер III, IV, YI пары черепных нервов с передними спинномозговыми ядрами.

Внутренняя капсула – угловая пластинка белого вещества, по форме напоминающая бумеранг, располагается в основании полушарий между базальными ядрами и зрительным бугром. Капсула ограничена с латеральной стороны чечевицеобразным ядром, с медиальной и передней - головкой хвостатого ядра, с задней и нижней стороны - зрительным бугром.

  1.  В передней ножке капсулы проходят-передняя таламическая лучистость (лобно-таламический путь) и лобно-мостовой тракт.
  2.  В колене находится корково-ядерный путь.
  3.  В задней ножке последовательно располагаются-передние и боковые кортикоспинальные волокна, таламо-теменные волокна( продолжение переднего и бокового спиноталамических трактов), кортикоталамические волокна, теменно-затылочно-мостовой пучок, слуховая и зрительная лучистости.

Боковые желудочки мозга, их стенки. Сосудистые сплетения. Пути оттока спинномозговой жидкости.

10  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84583. Теплоутворення в організмі, його регуляція 42.13 KB
  В дорослих цей механізм посилення теплоутворення мобілізується рідко лише за умови тривалої дії холодових факторів коли виникає загроза зниження температури ядра тіла. Цей механізм теплоутворення часто використовується регуляторними механізмами за необхідності збільшити теплоутворення. Виділяють наступні види скоротливого термогенеза: терморегуляторний тонус збільшення тонусу мязів яке починається з мязів шиї та плечового поясу; виникає безумовнорефлекторно може збільшити теплоутворення на 50100; мязове тремтіння виникає...
84584. Тепловіддача в організмі та її регуляція 43.34 KB
  Виділення тепла з організму відбувається наступними шляхами: 1. Тепловипромінювання виділення тепла за допомогою довгохвильового інфрачервоного випромінювання. Тому механізми регуляції змінюють віддачу тепла шляхом радіації змінюючи температуру тіла. Віддача тепла шляхом випаровування змінюється регуляторними механізмами за рахунок зміни потовиділення.
84585. Регуляція ізотермії при різній температурі навколишнього середовища 50.47 KB
  При кімнатній температурі організм оголеної людини 30 тепла віддає шляхом радіації 1215 шляхом конвекції 20 шляхом випаровування та 35 шляхом проведення поки що не встановлено чому але при наявності двох оголених людей в кімнаті теплепродукція збільшується на 500 досліджувати цей цікавий факт Вам майбутнім фізіологам світочам української науки. Варто зауважити що для віддачі тепла шляхом радіації конвекції та проведення має буте градієнт температури шкіри та оточуючого середовища. Тому під час високої зовнішньої...
84586. Механізми сечоутворення. Клубочкова фільтрація і фактори, від яких вона залежить 44.81 KB
  В результаті цього процесу плазма крові фільтрується в просвіт капсули ШумлянськогоБоумена і утворюється первинна сеча ультрафільтрат плазми крові який за складом відрізняється від неї тільки відсутністю білків. гідростатичний тиск крові в капілярах ниркового тільця близько 70 мм. онкотичний тиск плазми крові близько 30 мм. Плазма крові фільтрується в просвіт капсули через нирковий фільтр який складається з трьох шарів: шар ендотеліоцитів капілярів 1; базальна мембрана 2; шар подоцитів епітелій капсули 3; Ендотелій...
84587. Канальцева реабсорбція і секреція, їх фізіологічні механізми 46.32 KB
  Реабсорбція окремих речовин в проксимальному сегменті нефрона: Реабсорбція іонів натрію N в основному проходить активно. В базолатеральних мембранах клітин епітелію канальців локалізується нптрійкалієва помпа яка з затратами АТФ транспортує іони натрію із клітини в інтерстиційну рідину. За рахунок роботи помпи в клітині підтримується низька концентрація іонів натрію. Через канали апікальної мембрани клітин іони натрію входять в неї пасивно за механізмом дифузії.
84588. Реабсорбція речовин в наступних відділах нефрона 50.77 KB
  Кількість речовин в первинній сечі можна розрахувати за формулою: Кількість речовини = Кпл ШКФ де: Кпл концентрація речовини в плазмі крові; ШКФ швидкість клубочкової фільтрації ШКаФ; Кпл ШКФ = Кс Д звідси: ; Синтетичний полісахарид інулін вільно фільтрується але не реабсорбується і не секретується. Тому визначивши коефіцієнт очищення за інуліном оцінюють ШКФ. ШКФ можна оцінити визначивши кліренс за ендогенним креатиніном який реабсорбується і секретується але обєми цих процесів однакові. Показники ШКФ розраховують на стандартну...
84589. Поворотно-протипоточна система нирок її фізіологічні механізми і роль 52 KB
  Поворотнопротипоточна система нирки ППСН забезепчує при необхідності: розведення сечі тобто виводить у великому обємі води малу кількість солей та метаболітів. Так нирки працюють при надлишку води в організмі наприклад при надлишковому її прийомі. концентровання сечі тобто виводять у малому обємі води велику кількість солей та метаболітів. Регуляція реабсорбції йонів натрію і води в канальцях нирки.
84590. Роль нирок в забезпеченні кислотно-основного стану крові 38.28 KB
  Роль нирок у підтримці кислотноосновного стану крові повязана із здатністю епітеліоцитів ниркових канальців секретувати протони які надалі виводяться з організму. Протони секретуються в просвіт канальців а бікарбонатні йони реабсорбуються у кров. Протони котрі секретуються нирковим епітелієм взаємодіють з різними компонентами сечі.
84591. Фізіологія як наука. Поняття про функцію. Методи фізіологічних досліджень 44.59 KB
  Нормальна фізіологія наука про обєктивні закономірності протікання функцій організму в їх взаємозвязку і у взаємодії організму із зовнішнім середовищем. Функція це діяльність і властивість клітин органів систем організму які проявляються як фізіологічний процес чи сукупність процесів. Неспецифічні притаманні багатьом чи всім тканинам та клітинам організму. Обєктом фізіологічного дослідження є функція організму його систем органів і клітин.