76898

Спинальные нервы

Доклад

Биология и генетика

Спинномозговой нерв смешанный по составу волокон образуется: передним корешком двигательным из длинных отростков нейронов расположенных в ядрах передних рогов спинного мозга; отростки нейронов в составе нервов достигают органов где образуют нервные окончания исполнительного типа эффекторы; задним корешком и спинальным узлом дендриты псевдоуниполярных клеток которого составляют задний корешок и достигают задних рогов спинного мозга а длинные отростки этих клеток входят в состав спинальных нервов и их производных образуя в...

Русский

2015-02-01

181.13 KB

0 чел.


 Спинальные нервы

Спинномозговые нервы отличаются метамерным расположением и небольшой длиной (3-4 см), а также присутствием в пучках чувствительных, двигательных, вегетативных волокон.

Спинномозговой нерв, смешанный по составу волокон, образуется:

  1.  передним корешком (двигательным) - из длинных отростков нейронов, расположенных в ядрах передних рогов спинного мозга; отростки нейронов в составе нервов достигают органов, где образуют нервные окончания исполнительного типа - эффекторы;
  2.  задним корешком и спинальным узлом, дендриты псевдо-униполярных клеток которого составляют задний корешок и достигают задних рогов спинного мозга, а длинные отростки этих клеток входят в состав спинальных нервов и их производных, образуя в органах чувствительные нервные окончания – рецепторы.

Окончательно смешанными спинальные нервы становятся при получении серых соединительных ветвей (постганглионарных отростков симпатических нейронов из узлов симпатического ствола), которые присутствуют в каждом спинальном нерве.

Через восьмой шейный, все грудные и первые два поясничных спинальных нерва проходят транзитом белые соединительные ветви, составленные преганглионарными отростками центральных симпатических нейронов латерального промежуточного вещества спинного мозга. Они заканчиваются в паравертебральных узлах симпатического ствола.

Спинномозговые нервы делятся на шейные - 8 пар, грудные - 12 пар, поясничные - 5 пар, крестцовые - 5 пар, копчиковые - 1 пара. Спинномозговые нервы (31 пара) - короткие, парные (правые и левые) и каждый делится на 4 ветви.

  1.  Передняя ветвь используется для построения шейного, плечевого сплетений, всех межреберных нервов; поясничного и крестцово-копчикового сплетений; отдельных соматических нервов, начинающихся как из сплетений, так и из самой передней ветви.
  2.  Задняя ветвь необходима для иннервации кожи и мышц спины, позвоночного столба. Задние ветви подразделяются на парные шейные, грудные, поясничные и крестцово-копчиковые с делением каждой пары на медиальные веточки для мышц и соединений позвоночника (желтых и межотростчатых связок, капсул дугоотростчатых суставов) и латеральные веточки для кожи спины.
  3.  Но из шейных задних ветвей выделяются самостоятельные парные нервы – подзатылочные - из первого шейного спинального нерва - для иннервации одноименных мышц, атлантозатылочных и атлантоаксиальных суставов и большие затылочные нервы из второго шейного, снабжающие кожу и мышцы затылка головы и задней области шеи – полуостистую, длиннейшую и ременную. Из латеральных веточек трёх верхних поясничных спинальных нервов образуются кожные верхние ягодичные нервы, а из трёх верхних крестцовых – средние ягодичные нервы. И те, и другие иннервируют кожу поясницы и ягодиц.
  4.  Менингеальная ветвь – для иннервации твердой мозговой оболочки спинного мозга, надкостницы и задней продольной связки, межпозвоночного диска. Она возвращается через межпозвоночное отверстие в позвоночный канал, где иннервирует перечисленные выше объекты.
  5.  Соединительная ветвь делится на белую и серую ветви. Белые преганглионарные ветви проходят в симпатические узлы только с 8-ыми шейными, всеми грудными и первыми двумя поясничными спинальными нервами. Серые постганглионарные ветви идут из симпатических узлов в каждую пару спинномозговых нервов, а вместе с ними - в иннервируемые органы и сосуды.
  6.  Белые ветви содержат преганглионарные, холинэргические волокна, покрытые миелином. Они представляют собой отростки центральных симпатических нейронов, расположенных в латеральном промежуточном веществе спинного мозга. Серые ветви несут постганглионарные, безмиелиновые, адренэргические волокна, которые являются отростками нейронов из узлов симпатического ствола.

Формирование соматических сплетений осуществляется передними ветвями спинальных нервов, которые соединяются в виде дугообразных петель для шейного и поясничного сплетений и в виде стволов - для плечевого и крестцово-копчикового сплетений.

Соматические сплетения возникают следующим образом:

  1.  Шейное - при дугообразном соединении передних ветвей первых четырех, пяти шейных спинномозговых нервов С I – C IV,Y.
  2.  Плечевое - при ствольном слиянии передних ветвей нижних шейных спинальных нервов, начиная с пятого и кончая восьмым и передних ветвей первых двух грудных нервов C V – Th I,II.
  3.  Поясничное - при дугообразном соединении передней ветви 12-го грудного и первых четырех поясничных спинномозговых нервов ThxII -L I.
  4.  Крестцово-копчиковое сплетение - при ствольном слиянии передних ветвей пятого поясничного, всех крестцовых и копчикового нервов - L V -S I-Y, Co I.

Все сплетения располагаются паравертебрально, имея правую и левую половину, занимая место среди глубоких мышц и межмышечных промежутков, находящихся по бокам от позвоночного столба. Плечевое сплетение соседствует с подключичной и подмышечной артериями. Сплетения проецируют на поперечные отростки соответствующих позвонков.

Шейное сплетение, его топография, ветви, области иннервации.

2  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83541. Режим морських портів 36.21 KB
  Прибережна держава самостійно вирішує питання про характер порту зокрема його закритість або відкритість для міжнародного судноплавства. Прибережна держава не повинна проте відмовляти у дозволі на вхід до закритого порту судну яке знаходиться в небезпеці у випадку аварії або штормової погоди судну що зазнає лихо. З метою забезпечення власної безпеки прибережна держава може. Прибережна держава зазвичай не втручається у відносини між капітаном екіпажем та пасажирами.
83542. Правовий режим архіпелажних вод 38.18 KB
  Суверенна влада прибережної держави обмежена правом безперешкодного проходу та правом архіпелажного проходу морськими коридорами що надається іноземним морським та повітряним суднам в архіпелажних водах ст. Архіпелажний прохід морськими коридорами означає що усі судна і літальні апарати користуються правом архіпелажного проходу такими морськими коридорами і прольоту по таким повітряним коридорам з ціллю безперервного і швидкого транзиту через архіпелажні води з однієї частини відкритого моря або виключної економічної зони до іншої частини...
83543. Поняття і межі територіального моря. Право мирного проходу. Правовий режим територіальних вод 37.22 KB
  Правовий режим територіальних вод Територіальне море це пояс морських вод шириною до 12 морських миль що розташований між берегом чи безпосередньо за внутрішніми морськими водами або архіпелажними водами держави та відкритим морем або водами спеціальних зон. Територіальне море як й внутрішні морські води є частиною території прибережної держави. На підставі цього права торгівельні судна можуть проходити через територіальне море іноземної держави без спеціального дозволу лише за умови дотримання права прибережної держави. Прохід...
83544. Поняття та правовий режим прилеглої зони 36.05 KB
  Сстановлює що прилегла зона не може пролягати далі ніж на 12 морських миль від вихідної лінії від якої відміряється ширина територіального моря проте Конвенція з морського права 1982 р. містить положення що прилегла зона не може пролягати за межі 24 морських миль від цієї лінії Розвитком інституту прилеглої зони стала практика встановлення прибережними державами за межами свого територіального морязон виключного рибальства. Ширина морських зон виключного рибальства в практиці держав різниться.
83545. Виключна економічна зона та її правовий режим 33.18 KB
  Ширина виключної економічної зони не повинна перевищувати 200 морських миль що відраховуються від вихідних ліній від яких відмірюється ширина територіального моря. Прибережна держава в межах виключної економічної зони має суверенні права на розвідку розробку і збереження природних ресурсів як живих так і неживих що знаходяться у її водах на морському дні або його надрах. Прибережна держава в межах своєї виключної економічної зони користується не тільки економічними повноваженнями але й юрисдикцією щодо створення і використання штучних...
83546. Континентальний шельф і його правовий режим. Межі континентального шельфу. Делімітація континентального шельфу 36.65 KB
  Межі континентального шельфу. Делімітація континентального шельфу Відповідно до Конвенції ООН з морського права 1982 р. Підводна околиця материка включає продовження континентального масиву прибережної держави що знаходиться під водоюі складається з поверхні і надр шельфу схилу і підйому. внутрішнім кордоном континентального шельфу є зовнішня межа територіального моря лінії на відстані 12 морських миль від вихідної лінії.
83547. Відкрите море І його правовий режим. Свободи відкритого моря 37.48 KB
  Свободи відкритого моря За зовнішньою межею територіального моря знаходяться простори морів і океанів які не входять до складу територіальних вод будьякої держави і утворюють відкрите море. відкрите море визначено як усі частини моря які не входять ані до територіального моря ані до внутрішніх вод будьякої держави. встановила що положення Частини VII Відкрите море застосовуються до всіх частин моряякі не входять ані до виключної економічної зони ані до територіальною моря або внутрішніх вод будьякої держави ані до архіпелажних...
83548. Правовий статус Міжнародного району морського дна. Використання ресурсів Міжнародного району морського дна. Міжнародний орган з морського дна 35.92 KB
  Використання ресурсів Міжнародного району морського дна. Міжнародний орган з морського дна Морське дно за межами континентального шельфу і економічної зони є територією з міжнародним режимом і утворює міжнародний район морського дна далі Район. 1 Конвенції ООН з морського права 1982 р.
83549. Поняття і види міжнародних проток. Правовий статус і режим міжнародних проток 36.7 KB
  Берега протоки можуть належати одній державі або двом чи більше державам. Якщо ширина протоки перевищує подвійну ширину територіального моря прибережної держави або держав на тій частини протоки що знаходиться поза межами територіального моря діє принцип свободи судноплавства. Якщо ж ширина протоки не є більшою ніж подвійна ширина територіального моря міжнародноправовий статус протоки є подібним до статусу територіального моря так звані територіальні протоки. Традиційно на підставі звичаєвої норми міжнародного морського права в водах...