76912

Блуждающий нерв, его ядра, их топография; ветви и области иннервации

Доклад

Биология и генетика

Краниальная часть нерва отдает ветви: менингиальную веточку для твердой мозговой оболочки в задней черепной яме; ушную ветвь которая через сосцевидный каналец и барабаннососцевидную щель подходит к коже наружного слухового прохода и ушной раковине. Ветви шейной части: глоточные к глоточному сплетению и через него к слизистой мышцамконстрикторам глотки мышцам мягкого неба кроме напряжителя из тройничного нерва шейные верхние сердечные ветви к сердечным сплетениям гортанные верхние нервы к перстнещитовидной мышце наружная...

Русский

2015-02-01

181.14 KB

2 чел.


 Блуждающий нерв

Блуждающий нерв, его ядра, их топография; ветви и области иннервации.

X пара - правый и левый блуждающие нервы, n. n. vagi, – самые длинные и разветвленные черепные нервы. Они в брюшной полости называются вагальными стволами: передним и задним. Вагусы относятся к смешанным нервам и развиваются из заднего мозгового пузыря.

Ядра:

  1.  Чувствительное - ядро одиночного пути (боль, температура, осязание, вкус) - общее с VII, IX, X парами.
  2.  Двигательное - двойное ядро, общее с IX парой.
  3.  Парасимпатическое - заднее ядро.

Все ядра проецируются в нижней части ромбовидной ямки, залегая в продолговатом мозге; заднее ядро занимает треугольник блуждающего нерва.

Ядра X пары вместе с ретикулярными нейронами образуют дыхательный и сердечный центры.

Многочисленные корешки нерва выходят из задней боковой борозды продолговатого мозга, объединяются в ствол, который через заднюю черепную яму направляется к яремному отверстию. Через Х пара выходит из полости черепа вместе с IX, XI парами и внутренней яремной веной.

Чувствительные узлы: верхний и нижний лежат в стволе нерва под яремным отверстием, содержат псевдоуниполярные нейроны.

Блуждающий нерв имеет части: краниальную, шейную, грудную, брюшную (вагальные стволы - передний и задний). Из черепных нервов он самый длинный и разветвленный и обеспечивает чувствительную и парасимпатическую иннервацию почти всех внутренних органов, исключая тазовые. Его центральные нейроны в заднем ядре своими преганглионарными отростками достигают периферических, парасимпатических нейронов, расположенных внутри органов иннервируемых блуждающим нервом.

Краниальная часть нерва отдает ветви:

  1.  менингиальную веточку для твердой мозговой оболочки в задней черепной яме;
  2.  ушную ветвь, которая через сосцевидный каналец и барабанно-сосцевидную щель подходит к коже наружного слухового прохода и ушной раковине.

Шейная часть нерва находится между внутренней яремной веной и внутренней, общей сонными артериями, входя в состав сосудисто-нервного каротидного пучка шеи. Он проецируется по внутреннему краю грудино-ключично-сосцевидной мышцы.

Ветви шейной части:

  1.  глоточные - к глоточному сплетению и через него к слизистой, мышцам-констрикторам глотки, мышцам мягкого неба, кроме напряжителя (из тройничного нерва),
  2.  шейные верхние сердечные ветви к сердечным сплетениям,
  3.  гортанные верхние нервы к перстне-щитовидной мышце (наружная ветвь), к слизистой гортани и корню языка (внутренняя ветвь).
  4.  Гортанные возвратные нервы: правый начинается на уровне подключичной артерии, левый - на уровне нижнего края дуги аорты. Оба возвращаются на шею в борозде между трахеей и пищеводом, иннервируя трахею, гортань, щитовидную и паращитовидные железы.
  5.  Ветви гортанных возвратных нервов: трахеальные, пищеводные, нижние шейные сердечные. Конечная ветвь – это гортанный нижний нерв к слизистой гортани и всем ее мышцам, кроме перстне-щитовидной.

Грудная часть блуждающих нервов располагается в заднем средостении, имеет ветви: грудные сердечные, бронхиальные. Оба блуждающих нерва образуют пищеводное сплетение вокруг средней и нижней трети органа.

Брюшная часть нерва - вагальные стволы - через диафрагму проходят вместе с пищеводом, благодаря пищеводному отверстию.

  1.  Передний вагальный ствол отдает ветви передние желудочные и печеночные.
  2.  Задний вагальный ствол - задние желудочные и чревные.
  3.  Чревные ветви смешиваются с чревным (симпатическим) сплетением и вместе с его ветвями идут к печени, селезенке, поджелудочной железе, почкам, тонкой кишке и большей части толстой кишки (вплоть до нисходящего ее отдела), участвуя в образовании интраорганных сплетений и через них иннервируя перечисленные органы.

16  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23027. Псевдоінверсні методи моделювання задач керування лінійними динамічними системами 652 KB
  Інтегральні моделі динаміки лінійних систем і можливості по їх використанню в розв’язанні обернених задач.13 були успішно розв’язані в попередніх лекціях. Задачі були розв’язані точно якщо це можливо або з деяким наближенням якщо точний розв’язок задачі не можливий. Цим самим були дані розв’язки або найкраще середньоквадратичне наближення до них для задач моделювання зовнішньодинамічної обстановки в якій функціонує система та прямих задач динаміки таких систем.
23028. Задачі ідентифікації динаміки систем з розподіленими параметрами 276.5 KB
  Псевдоінверсні методи [2227] обернення алгебраїчних інтегральних та функціональних перетворень дозволяють виконати таку заміну побудувати моделюючі функції в неперервному або дискретному вигляді тільки при відомій функції матриці Гріна в необмеженій просторовочасовій області. Викладена ж в лекції 2 методика побудови функції дозволяє виконати це для систем динаміка яких описана вже диференціальним рівнянням вигляду 1.7 зведеться до знаходження перетворюючої функції функції Гріна в нашому розумінні такої що 15.4 побудови...
23029. Задачі ідентифікації лінійних алгебраїчних, інтегральних та функціональних перетворень 487 KB
  Постановка та план розв’язання задачі. Далі розв’язки ідентифікаційних задач 16.3 отримаємо із розв’язку допоміжних задач 16. Розглянемо розв’язок задачі 16.
23030. Проблеми моделювання динаміки систем з розподіленими параметрами 1.64 MB
  4 і модель ця адекватно описує динаміку фізикотехнічного об’єкту процесу то можна ставити і розв’язувати: Прямі задачі динаміки – визначення векторфункції стану ys при заданих зовнішньодинамічних факторах ; Обернені задачі динаміки визначення векторфункцій які б згідно певного критерію дозволяли отримувати задану картину змін векторфункції ys або наближатися до неї.4 побудовані апробовані практикою а відповідні математичні теорії дозволяють розв’язувати як прямі так і обернені задачі динаміки таких систем....
23031. Побудова матричної функції Гріна та інтегральної моделі динаміки систем з розподіленими параметрами в необмеженій просторово-часовій області 249.5 KB
  Функція Гріна динаміки систем з розподіленими параметрами в необмежених просторовочасових областях.10 а також з того що шукана матрична функція Gss' є розв’язком рівняння 1.1 де визначені вище матричні диференціальні оператори та матрична функція одиничного джерела. А це означає що матрична функція відповідає фізичному змісту задачі а розв’язок її дійсно представляється співвідношенням 1.
23032. Дискретний варіант побудови та дослідження загального розв’язку задачі моделювання динаміки систем з розподіленими параметрами 586 KB
  Псевдообернені матриці та проблеми побудови загального розв’язку системи лінійних алгебраїчних рівнянь. З цією метою виділимо в матриці C r лінійно незалежних стовпців. Враховуючи що всякий стовпець матриці C може бути розкладений за системою векторів як за базисом матрицю C подамо у вигляді де вектор коефіцієнтів розкладу стовпця матриці С за базисом .10 ранг основної матриці дорівнює рангу розширеної.
23033. Моделювання дискретизованих початково-крайових 244 KB
  Постановка задачі та проблеми її розв’язання.4 в розв’язку 1.23 вектора векторфункції та матричної функції проблему розв’язання задачі 4.6 в залежності від співвідношень між та може мати точний розв’язок або визначене згідно 4.
23034. Моделювання неперервної початково-крайової задачі динаміки систем з розподіленими параметрами 355.5 KB
  Моделювання неперервної початковокрайової задачі динаміки систем з розподіленими параметрами 5. Постановка задачі та проблеми її розв’язання. Розглянутий вище варіант постановки та розв’язання проблеми моделювання початковокрайової задачі динаміки системи 1.5 Для того щоб методику розв’язання дискретизованої задачі моделювання динаміки розглядуваної системи розвинуту в рамках лекції 3 успішно узагальнену далі лекція 4 на задачі моделювання дискретизованих початковокрайових умов неперервними функціями та поширити на задачу 5.
23035. Моделювання динамічних систем з розподіленими параметрами при наявності спостережень за ними 563 KB
  Відомі функції невідомі 6. Відомі функції невідомі 6. Відомі функції невідомі 6. Відомі функції невідомі 6.