76918

Поясничный и крестцовый симпатикус. Поясничный и крестцовый отделы симпатического ствола, их топография, узлы и ветви

Доклад

Биология и генетика

Белые соединительные ветви преганглионарные волокна идут от латерального промежуточного ядра спинного мозга. Серые ветви постганглионарные волокна уходят ко всем поясничным спинномозговым нервам поясничному сплетению и его ветвям. Нервы: серые соединительные ветви к поясничным и крестцовым спинальным нервам; ветви к поясничному и крестцовокопчиковому сплетению и его нервам; поясничные внутренностные нервы для чревного аортального и органных сплетений; крестцовые внутренностные нервы для подчревного и органных сплетений таза.

Русский

2015-02-01

178.89 KB

0 чел.


 Поясничный и крестцовый симпатикус

Поясничный и крестцовый отделы симпатического ствола, их топография, узлы и ветви.

Поясничный отдел симпатического ствола состоит из 3-5 узлов длиной до 6 мм. Узлы лежат на боковой и передней поверхностях тел поясничных позвонков, соединяются между собой межузловыми ветвями. Белые соединительные ветви (преганглионарные волокна) идут от латерального промежуточного ядра спинного мозга. Серые ветви (постганглионарные волокна) уходят ко всем поясничным спинномозговым нервам, поясничному сплетению и его ветвям.

Крестцово-копчиковый отдел состоит из 4-х крестцовых узлов и одного непарного копчикового, в котором заканчиваются правый и левый симпатический стволы своими конечными межузловыми ветвями. В непарном копчиковом узле они сходятся. Крестцовые узлы лежат медиально от тазовых отверстий крестца, копчиковый - на передней поверхности копчика.

Нервы:

  1.  серые соединительные ветви - к поясничным и крестцовым спинальным нервам;
  2.  ветви к поясничному и крестцово-копчиковому сплетению и его нервам;
  3.  поясничные внутренностные нервы для чревного, аортального и органных сплетений;
  4.  крестцовые внутренностные нервы - для подчревного и органных сплетений таза.

Поясничные и крестцовые внутренностные нервы участвуют в образовании внеорганных сплетений полости живота и таза:

  1.  чревного;
  2.  межбрыжеечного;
  3.  аортопочечного;
  4.  верхнего и нижнего подчревного сплетения.

Многие из них содержат симпатические ганглии, а чревное (солнечное) сплетение, например, больше всех - от 2-3 до 4-5 узлов. Поэтому его нередко называют “мозгом брюшной полости”. От внеорганных сплетений многочисленные ветви, сопровождающие сосуды, вступают в органы и образуют в них интраорганные сплетения, тоже содержащие нервные узелки, но микроскопические.

В паренхиматозных органах симпатические сплетения распространяются по ходу интраорганных сосудов, парасимпатические - по ходу выводных протоков. В полых органах симпатические и парасимпатические волокна образуют сплетения в каждой оболочке. Но нервные микроскопические узелки присутствуют только в части оболочек, например, в кишках они находятся только в подслизистой основе и между мышечными слоями.

23  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23236. Традиції і новаторство в культурі 46.5 KB
  Спадкоємність культури це процес передачі культурноісторичного досвіду. Саме в спадкоємності як органічному поєднанні традиції і новаторства реалізується історичність культури її самозбереження й саморозвиток. Традиції існують у всіх формах духовної культури. Завдяки їм розвивається суспільство оскільки молоде покоління не винаходить заново велосипеди а засвоює досягнутий людський досвід культури.
23238. Аристотель, Стагірит 216 KB
  Зі сказаного очевидно що з того де йде мова про предмет необхідно говорити про предмет і ім'я й поняття; так наприклад людина говорить про предмет про окрему людину і про неї звичайно говорить ім'я [людини]: адже окремою людиною називають живу істоту й визначення людини буде визначати окрему людину адже окрема людина є й людина і жива істота. Так біле перебуваючи в тілі як у підметі говорить про предмет адже тіло називається білим але поняття білого ніколи не може означати тіло. Її предмет мислення як цілісне утворення...
23239. Ільєнков, Евальд Васильович 146.5 KB
  І ось учорашній оптиміст стає похмурим нитиком песимістом якого вже ніщо не радує і ніщо не веселить не дивлячись на його паспортну молодість здоровий шлунок і міцні зуби. Якщо ми недвозначно беремо висвітлену таким чином наукову присутність у своє володіння то маємо сказати: Те на що спрямоване наше світовідношення є саме суще і більше ніщо. Те чим керується вся наша установка є саме суще і крім нього ніщо. Те з чим працює дослідження що втручається у світ є саме суще і ніщо понад того.
23240. Сковорода, Григорій Савич 152.5 KB
  Навпаки саме при падінні аристократичних оцінок людської совісті поступово нав'язується весь цей контраст егоїстичного і неегоїстичного цей по моїй термінології стадний інстинкт котрий дістав тоді розповсюдження. Поняття добро він вважає по суті рівним поняттю корисний доцільний так що в думках добро і зло людство ніби то підсумовує і санкціонує саме незабуті і незабутні пізнання про корисне доцільне і шкідливе недоцільне. Добро згідно цієї теорії те що споконвіку виявилося корисним тому воно...
23241. Кримський, Сергій Борисович. ФІЛОСОФІЯ - АВАНТЮРА ДУХУ ЧИ ЛІТУРГІЯ СМИСЛУ 192.5 KB
  Кримський розробляє принципи трансформації знання прийоми інтерпретації принципи узагальненої раціональності та розуміння принципи духовності розвиває неоплатонічну концепцію вилучення архетипових структур буття розуму та культури; виділяє архетипи української культури. ФІЛОСОФІЯ АВАНТЮРА ДУХУ ЧИ ЛІТУРГІЯ СМИСЛУ Видатний мислитель пізньоантичної епохи Плотін стверджуючи прилученність мудрості до центральних зон смислотворчості буття та людини проголошував що філософія є найголовнішим у житті. Вона є єдиним засобом поставити людину...
23242. Фоєрбах, Людвіг. РАГМЕНТИ ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ МОЄЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ БІОГРАФІЇ 85.5 KB
  Головним завданням своєї філософії Фоєрбах вважав відповідь на питання якою є справжня природа людини як визначити її шлях до щастя Для розкриття природи людини застосовує поняття любові. Подальший прогрес людства Фоєрбах вбачав в утвердженні нової філософії релігії що культивуватиме любов людини до людини як до Бога. Але чи не слід би саму релігію зрозуміти у більш загальному смислі А порозуміння з філософією чи не повинно полягати лише у визнанні та виправданні певних вчень Чи немає якогось іншого виду порозуміння ________ Яке ж...