76936

Надпочечники. Происхождение и развитие гландула супрареналис

Доклад

Биология и генетика

Из него развивается интерреналовая ткань которая дифференцируется в корковое вещество и добавочные надпочечники. В связи с тем что корковое вещество и гонады развиваются из общего источника мочеполовая складка между ними сохраняется структурная близость и функциональная взаимосвязь проявляющаяся выработкой половых гормонов в сетчатой зоне коры надпочечников. Под капсулой располагается корковое вещество состоящее из: клубочковой зоны вырабатывающей гормоны минералокортикоиды: альдостерон кортикостерон дезоксикортикостерон...

Русский

2015-02-01

180.63 KB

1 чел.

 Надпочечники

Происхождение и развитие гландула супрареналис связано с двумя источниками: целомическим эпителием мезодермы и эмбриональными симпатобластами эктодермы.

Первый источник находится между корнем дорсальной брыжейки и мочеполовой складкой. Из него развивается интерреналовая ткань, которая дифференцируется в корковое вещество и добавочные надпочечники.

Второй источник располагается в ганглиозной пластинке нервной трубки и возникающих из неё узлах симпатического ствола, откуда симпатобласты мигрируют и превращаются в хромаффинобласты, а потом и в зрелые хромаффинные клетки мозгового вещества. В связи с тем, что корковое вещество и гонады развиваются из общего источника (мочеполовая складка), между ними сохраняется структурная близость и функциональная взаимосвязь, проявляющаяся выработкой половых гормонов в сетчатой зоне коры надпочечников.

У новорожденных масса органа составляет 8-9 г, но в первые 3 месяца после рождения она снижается на 3-4 г за счет истончения и перестройки кортекса, постепенно восстанавливаясь к 4-5 годам. Окончательно кортекс складывается в препубертатном периоде — к 8-12 годам. В конце юношеского периода масса надпочечника увеличивается в 1,5 раза и составляет в среднем 12-13 г, что и поддерживается до пожилого возраста. Женские надпочечники по размерам и массе больше мужских, а при беременности еще увеличиваются на 2 г каждый. После 70 лет масса органа постепенно и медленно уменьшается.

Гландула супрареналис находятся в забрюшинном пространстве живота над верхними полюсами почек и проецируются на XI-XII ребра. Правый надпочечник имеет треугольную, а левый — полулунную форму. В каждом различают переднюю, заднюю и нижнюю поверхности, на переходах которых возникают края. Фиброзная капсула плотно покрывает орган, внутри образуя перегородки.

Под капсулой располагается корковое вещество, состоящее из:

клубочковой зоны, вырабатывающей гормоны — минералокортикоиды: альдостерон, кортикостерон, дезоксикортикостерон, регулирующие минеральный и водный обмен;

пучковой зоны, производящей глюкокортикоиды: гидрокортизон, кортизол и др., регулирующие белково-углеводный обмен и иммунную систему;

сетчатой зоны с половыми гормонами андро- и эстрогенами, прогестероном как у мужчин, так и у женщин.

В середине надпочечников лежит мозговое вещество с эпинефроцитами, вырабатывающими адреналин и норэпинефроцитами (их меньше), выделяющими норадреналин.

Масса одного надпочечника взрослого — 12-13 г, длина — 40-60 мм, ширина — 20-30 мм, толщина — 2-8 мм. Правый меньше левого. Женские надпочечники больше мужских.

Правый надпочечник передней поверхностью соседствует с печенью и дуоденум, задней — с поясничными ножками диафрагмы, нижней — с почкой. Левый передней поверхностью прилежит к панкреас и кардиальной части желудка, задней — к диафрагме, нижней — к почке. Медиальный край правого надпочечника соприкасается с нижней полой веной, левого — с брюшной аортой. Брюшина лишь частично покрывает переднюю поверхность, поэтому оба органа располагаются ретроперитонеально.

Кровоснабжение осуществляется по 25-30 артериямверхним надпочечниковым от нижних диафрагмальных (5-7), средним - от брюшной аорты (12-14); нижним — от почечных артерий (8-10).

Артерии образуют множество межсистемных анастомозов. Капилляры имеют особое строение: большой просвет, крупные эндотелиальные клетки в стенке и называются синусоидными или синусами.

Они дают начало притокам центральной вены: правая впадает в нижнюю полую вену, левая — в почечную. Но часть мелких вен вливается в воротную вену, поэтому в надпочечниках возникает много порто-кавальных анастомозов.

Приносящие лимфатические сосуды впадают в поясничные лимфатические узлы.

Иннервация происходит от чревного сплетения и заднего вагального ствола, образующих интраорганное сплетение надпочечника. Есть мнение, что орган получает только симпатическую иннервацию из чревных нервов и чревного сплетения.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25219. Типологія знання. Особливості наукового пізнання 25 KB
  Особливості наукового пізнання. Знання – форма духовного засвоєння результатів пізнання процесу відображення дійсності що характеризується усвідомленням їх істинності. Рефлексія – відображення термін для позначення такої риси людського пізнання як дослідження самого пізнавального акту діяльності самопізнання що дає змогу розкрити специфіку духовного світу людини. пізнання наук.
25220. Поняття розсудку та розуму в філософії Канта 27.5 KB
  Поняття розсудку та розуму в філософії Канта Вчення про розсудок і розсум Кант викладає в €œКритиці чистого розуму € в частині €œтрансцендентальна логіка€. Проблема розсуду розглядається Кантом в розділі трансцендентальна аналітика а розуму – в трансцендентальній діалектиці. Хоча чуттєвість і мислення зовсім різні пізнавальні здібності проте знання може виникнути тільки завдяки поєднанню чуттєвості і розуму. Поняття розуму – трансцендентальні ідеї.
25221. САМОСВІДОМІСТЬ 37.5 KB
  Відокремлюючи сутності від даностей за допомогою мислення у східній традиції відстороняючись від миру Я у розумінні простраивает суб'єктивне відношення до предмета іншому й собі як рефлексирование переінтерпретацію й реорганізацію значеннєвих структур свого буття у східній традиції знімаючи суб'єктивне й інші прив'язки до зовнішнього миру а тим самим і самою можливістю Я . до явного але не через роботу із предметними втримуваннями неясними або навпаки самоочевидними що є проблема й завдання когнітивних практик стратегій...
25222. Самосвідомість в житті людини та суспільства 29.5 KB
  Самосвідомість в житті людини та суспільства Самосвідомість – це пізнання і оцінкам людини самої себе як мислячого і діяльнісного суб’кту. Самосвідомість – неві’ємна с торона свідомості виражає данність суб’єктивної реальності свідомості самому суб’єкту. Самосвідомість передбачає емоційноціннісне і діяльніснорегулятивне відношення до себе. Самосвідомість проходить ряд етапів у своєму розвитку: 1 домовленневий рівень – усвідомлення своєї фізичної самототожності меж свого тіла; 2 усвідомлення себе як суб’єкта дії ус відомлення своїх...
25223. Платон. «Парменід»: основні ідеї 22 KB
  Парменід: основні ідеї Головне питання твору: що є Єдине Це питання тісно пов’язане з розумінням Платона буття та світу ідей. Буття для Платона вічне незмінне недоступне чуттєвому сприйняттю і відкривається лише розумовому пізнанню. Буття множинне. Це можливе завдяки Єдинему яке за Платоном не співпадає з розумінням буття.
25224. Розвиток уявлень про природу категорій в історії філософії 29 KB
  Розвиток уявлень про природу категорій в історії філософії Категорії – форма узагальнення понять фундаментальні поняття що формують умови можливості досвідного знання і мають апріорний характер універсальні форми синтезу знання Аристотель – 10 категорій опис та визначення: субстанція кількість якість відношення місце час положення стан дія страждання схеми висловлювань про суще Метафізичні категорії – онтологічна характеристика буття Метафізика€ Арістотеля Стоїки – звуження вчення про категорії Аристотеля до вчення про роди...
25225. Поняття духу в філософії (Гегель, Шелер, Бердяєв). Цілераціональна і цінніснораціональна дія 30.5 KB
  Поняття духу в філософії Гегель Шелер Бердяєв. Цілераціональна і цінніснораціональна дія Поняття духу є центральним у філософії Гегеля. Сутність духу в самосвідомості самопізнання. Першопричина – Абсолютний Дух Абсолютна ідея діяльність абсолютної ідеї – мислення ціль – самопізнання Протиставлення: Душа Дух зв’язок через мислення Душа має здатність сходження на рівень Духу 3 стадії розвитку Духу: суб’єктивний – індивід – дух замкнений в собі відособлений від зовнішнього світу антропологія феноменологія психологія практичний...
25226. Субстанціальстська інтерпретація природи людини 21.5 KB
  Спіноза – визначав протяжність і мислення атрибутами єдиної С. найважливішою логік категорією апріорною формою мислення яка здійснює синтез явищ даних у досвіді. як істотний ступінь у розвитку ідеї основа всякого справжнього розвитку начало наук мислення що повинне виявляти диференціацію єдиного у багатоманітне.
25227. Поняття волі у філософії Шопенгауера та Нацше 23 KB
  Воля є центром мотивації свідомості внутрішньою сутністю людини. Саме воля спонукає нас до дії і весь світ у рух. Воля не має основи не підкоряється закону достатньої підстави а існує сама собою і для себе. Воля проявляється як об’єктивна як природа включаючи і людське тіло так і суб’єктивно – як свідома воля.