77105

Реформи «прогресивної ери»

Реферат

История и СИД

Міцним імпульсом, який посилив втручання держави в економіку вже в умовах мирного часу, стала світова економічна криза 30-х років. Вона поставила перед американським суспільством завдання пошуку шляхів подальшого еволюційного розвитку капіталізму...

Украинкский

2015-02-01

62.5 KB

1 чел.

Реформи "прогресивної ери" були першими кроками на шляху пристосування американської держави та суспільства до нових обставин, які виникли у зв'язку з перетворенням США на економічно міцну країну корпоративного капіталу.

З цього часу регулювання економіки і соціальних відносин починає посідати все більш важливе місце у діяльності держави та в законодавстві.

Міцним імпульсом, який посилив втручання держави в економіку вже в умовах мирного часу, стала світова економічна криза 30-х років. Вона поставила перед американським суспільством завдання пошуку шляхів подальшого еволюційного розвитку капіталізму, в ході якого відбувалося усвідомлення необхідності економічної та соціальної рівноваги за рахунок усебічного регулювання суспільних процесів на базі стабільного зростання виробництва та соціальних компромісів.

"Новий курс" Франкліна Рузвельта

Час уведення "нового курсу"

Весна 1933 року

Зміст "нового курсу"

Програма  антикризових   заходів,   підготовлена урядом Ф. Рузвельта; основні реформи "нового курсу" були проведені протягом перших "100 днів" його президентства, коли Конгрес прийняв велику кількість законів, які охоплювали усі сфери соціально-економічного життя країни

Причини, які обумовили запровадження "нового курсу":

  1.  Світова економічна криза (обмеження обсягу виробництва, розлад фінансів, повсюдне розорення та банкрутство промислових, торгових та фінансових фірм, масове безробіття).
  2.  Відсутність державної системи соціального захисту (загострення соціальних протиріч, виступи робітників).
  3.  Крах заходів уряду Гувера (вони були спрямовані на призупинення хвилі банкрутств шляхом державного кредитування).

Завдання першого періоду "нового курсу":

  •  збереження і, по можливості, зміцнення фінансово-економічної системи корпоративного капіталу США, з яким було пов'язано зміцнення основ існуючого ладу;
    •  прийняття негайних заходів соціального захисту населення з метою збереження політичної стабільності в країні;
    •  відродження банківсько-фінансової системи;
    •  встановлення контролю над золотом, яке знаходилося в обороті;
    •  випуск нових грошей, без золотого забезпечення;
    •  обов'язкове страхування вкладів для всіх банків.

"Новий курс" Рузвельта передбачав серйозні зміни в таких основних напрямах, як промислова, фінансова, аграрна та соціальна політика.

Закони, прийняті з метою реалізації "нового курсу", та їхній зміст

І. Промислова сфера

1. Закон про відродження промисловості (1933 р.)       

Прийнятий з метою збереження "загального добробуту" шляхом встановлення координації з метою рішення проблем масових злиднів, досягнення співробітництва між робітниками та роботодавцями; передбачав ліквідацію та рішення трудових конфліктів, проблем руйнівної конкуренції. "Кодекси чесної конкуренції" повинні були стримувати згубні процеси зниження цін в умовах "руйнівної конкуренції"

II. Фінансова сфера

1. Закон про банківську діяльність                         

Створення Федеральної корпорації страхування вкладів; створення Федеральної корпорації страхування позик та збережень

2. Закон про обіг цінних паперів

Створення Федеральної комісії з цінних паперів та бірж; передбачав надання усім учасникам торгового ринку рівних умов, які гарантували б вільний доступ до інформації про діяльність компаній                  

IIІ. Аграрна сфера

1. Закон про регулювання сільського господарства

Створення спеціального адміністративного органу з регулювання сільського господарства, який повинен був збалансувати попит та пропозицію на продукцію сільського господарства і підняти ціни на неї

2. Закон про рефінансування фермерських боргів

Скоротив відсотки з іпотечної заборгованості фермерів та подовжив терміни погашення боргів

3. Закон про збереження родючості ґрунтів та про квоти внутрішнього ринку

Виплата преміальних платежів власникам землі, які згодилися відмовитися від вирощування культур, що виснажували ґрунти

4. Закон 1938 р.

Посилив державний контроль за надходженням на ринок основних сільськогосподарських продуктів

IV. Соціальна сфера

  •  Закон про скорочення до 30 годин робочого тижня на великих підприємствах (1933).
    •  Створення Адміністрації з реалізації громадських робіт (впровадила в життя програму будівництва об'єктів інфраструктури).

Завдання другого періоду "нового курсу":

  •  Проведення кардинальних соціальних реформ.

1. Закон про трудові відносини (Закон Вагнера)

Офіційне визнання прав профспілок; передбачав законодавчі гарантії цих прав; перераховував права робітників, невиконання яких входило до поняття "нечесна трудова практика"; закріпив право на страйк; був спрямований на звуження підстав для масових конфліктів

2. Закон про соціальне страхування

Створення розгалуженої державної системи соціального захисту населення; соціальна допомога літнім людям, безробітним та деяким категоріям непрацездатного населення

3. Проведення широкої програми допомоги фермерам

Створення Адміністрації з переселення, яка 1937 р. була перетворена на Адміністрацію охорони фермерських господарств

  •  "Новий курс" також передбачав проведення судової та адміністративної реформ, що було здійснено наприкінці 30-х років.

Здійснення методів державного регулювання економіки та соціальних відносин стало з часу проведення "нового курсу" головним завданням усіх гілок влади американської держави.

Найбільш активний період соціального реформаторства США припадає на час після "нового курсу" Ф. Рузвельта — на 60-ті роки, коли президентом-демократом Л. Джонсоном була проголошена програма створення "великого суспільства", виконання якої було покликано амортизувати прояв соціальної напруги в країні, стимулювати розвиток економіки шляхом забезпечення відповідного рівня зайнятості, споживання тощо.

На чергових президентських виборах 1932 р. переміг лідер Демократичної партії Франклін Делано Рузвельт. Він запропонував комплекс заходів виходу з кризи, який мав назву „Нового курсу”. Фактично це була розгорнута програма антикризових заходів, спрямованих на державне регулювання американської економіки.

Реалізацію „Нового курсу” уряд Рузвельта розпочав зі створення в державному механізмі нових установ. Однією з перших стала Національна адміністрація відбудови промисловості (НІРА), яка покликана була вивести промисловість з кризи та вжити заходів щодо боротьби з безробіттям. На чолі НІРА була поставлена Рада, до складу якої входили промислові й фінансові магнати і науковці, її іронічно називали „мозковим трестом”.

Основними напрямками „Нового курсу” Рузвельта були:

1. Відбудова банківської фінансової системи. На основі прийнятого Конгресом надзвичайного закону, котрий надавав президентові широкі повноваження у фінансовій сфері, був встановлений державний контроль над золотом, що перебувало в обігу. Держава отримала можливість скоригувати золотий вміст долара, випускати долари, що взагалі не були забезпечені золотом. Обмін паперових грошей на золото був заборонений. Громадяни США, в яких було золота більш ніж на сто доларів, зобов'язані були здати його в банк. Золото не можна було вивозити за кордон. Міністерство фінансів мало право припинити на певний час банківські операції. Держава могла впливати на грошову активність банків за допомогою кредитів та субсидій, розмір яких досяг трьох мільярдів доларів.

2.  Відбудова промисловості. У середині 1933 р. Конгрес прийняв Закон про відбудову промисловості. З метою знищення „руйнівної конкуренції” й досягнення миру в промисловості закон передбачав самообмеження різних галузей промисловості „Кодексами чесної конкуренції”. Спеціальна Національна адміністрація з питань оздоровлення промисловості за допомогою „Кодексів чесної конкуренції” проводила примусове картелювання. Промисловість США була поділена на групи, кожна з яких мала розробити свій „кодекс”, який визначав монопольні ціни, умови торговельного кредиту, мінімальну заробітну плату робітників та службовців, розмір квот продукції, що випускалася, ринки збуту тощо. „Кодекси” після їх схвалення й скріплення підписом президента набували для цієї групи підприємств силу закону.

3. Аграрна політика „Нового курсу”  знайшла своє втілення в Законі про регулювання сільського господарства. Був створений спеціальний адміністративний орган, офіційною метою якого було регулювання цін на сільськогосподарську продукцію й доведення їх до рівня 1909-1914 років. Для збалансування   ціни   встановлювався   відсоток   скорочення   засівних   площ   фермерами  з виплатою компенсації за необроблені землі. Одночасно заохочувалося знищення частини вже отриманого врожаю, за що видавалася премія. Через федеральні банки фермерам була надана позика розміром у два мільярди доларів.

4.  Боротьба з безробіттям. Безпосередня допомога безробітним набувала в ці часи різних форм: грошові субсидії, організація громадських робіт, введення системи соціального страхування від безробіття, пенсійне забезпечення. У 1934 р. була створена Федеральна адміністрація надзвичайної допомоги, яку в 1935 році замінила Адміністрація розвитку громадських робіт. Безробітних направляли до трудових таборів. Вони будували шосе, автостради, мости, аеродроми тощо. У 1935 р. був прийнятий Закон про соціальне страхування, стабілізації  економіки   мав  допомогти й закон Вагнера, або „Акт про трудові відносини”, прийнятий Конгресом у липні 1935 року. Закон Вагнера вперше в історії США офіційно визнавав права профспілок і передбачав законодавчі гарантії їх прав. Він перелічував права робітників, порушення яких входило в поняття „несправедливої трудової практики” підприємців. Заборонялося переслідувати робітників за створення профспілок і за участь у страйках. Підприємці мали укладати з профспілками колективні договори. Водночас закон Вагнера був спрямований на зменшення підстав для масових конфліктів. З цією метою створювався спеціальний орган -  Національне управління з трудових відносин, яке повинно було розглядати скарги робітників на  „несправедливу трудову практику” підприємців.

Заходи „Нового  курсу” шляхом  втручання держави  в економічне  життя врятували банки й монополії від краху,  стабілізували економіку. У 1935 - 1936 рр. Верховний суд США,  посилаючись на те, що законодавство, яке обмежує приватне підприємництво,  „суперечить конституції США”, скасував закони „Нового курсу”, але надалі Верховний суд був змушений підтримувати в цілому систему урядового регулювання економіки, яка в подальшому стала однією з обов'язкових складових змісту економічної функції держави не тільки у США, а й у багатьох країнах світу.

8 листопада 1932 року відбулися вибори 32-го Президента США, на яких переміг Франклін Делано Рузвельт, відомий своєю політикою виведення США з кризи – „Новий курс”. Конгрес США одразу прийняв Закон, який надавав Рузвельту на два роки надзвичайні повноваження. За перші 11 днів президентства було прийнято більше законів, ніж за всі 70 попередніх років.

5 березня 1933 року Декретом Президента було оголошено про закриття усіх банків. Одночасно накладено заборону на вивіз золота, срібла, паперових грошей з країни. 09.03.1933 р. вийшов Закон „Про банки”, відповідно до якого  потужні банки отримували державну підтримку, а слабкі – ліквідовувались. Було відмінено вільний обіг золотої валюти. 22.03.1933р. відмінено „сухий закон”. Того ж дня Рузвельт звернувся до Конгресу з посланням, що складалося з трьох пунктів:

1. Створення Цивільного корпусу консервації природних ресурсів;

2. Введення регулярних федеральних дотацій штатам на соціальну сферу;

3. Нова програма широкомасштабних суспільних робіт.

Таким чином відбувалося оздоровлення соціальної та економічної сфери у країні. 16 червня 1933р. надзвичайна сесія Конгресу США завершила роботу прийнявши цілу серію законів, що забезпечили здійснення нечуваних для історії США реформ і сприяли пожвавленню господарської діяльності. Основним завданням Ф. Д. Рузвельта було укріплення економіки країни, запобігання соціальним наслідкам економічної кризи.

4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72598. Согласованные действия хозяйствующих субъектов. Аффилированные лица и группы лиц. Финансово-промышленные группы, холдинги, объединения (ассоциации и союзы) хозяйствующих субъектов 25.21 KB
  Холдинг -– это организация которая занимает ведущее положение потому что в ее активах находятся контрольные пакеты акций дочерних организаций. Предприятия входящие в холдинг могут быть формально независимы. Также существует так называемый банковский холдинг –- это банковская структура которая обеспечивает деятельность холдинговых компаний.
72599. Антимонопольный орган и его правовое положение. Функции антимонопольного органа. Полномочия антимонопольного органа 20.98 KB
  Федеральная антимонопольная служба является уполномоченным федеральным органом исполнительной власти осуществляющим функции по принятию нормативных правовых актов и контролю за соблюдением антимонопольного законодательства законодательства в сфере деятельности субъектов естественных...
72600. Правовые средства и формы регулирования, применяемые антимонопольными органами. Акты антимонопольных органов 16.44 KB
  Действующее антимонопольное законодательство предусматривает достаточно широкий спектр правовых средств антимонопольного регулирования применяемых компетентным государственным органом в строго определенных случаях и в определенном порядке. Формой антимонопольного реагирования чаще всего является предписание.
72601. Права работников антимонопольного органа при проведении проверок соблюдения антимонопольного законодательства. Обязанность представления информации в антимонопольный орган 12.97 KB
  При осуществлении контроля за соблюдением антимонопольного законодательства работники антимонопольного органа в соответствии с возложенными на них полномочиями при предъявлении ими служебных удостоверений и приказа руководителя антимонопольного органа о проведении проверки соблюдения...
72602. Сущность монополии. Монополия и юридическое лицо 17.61 KB
  Господство в экономике служит основой того влияния которое монополии оказывают на все сферы жизни страны. Следовательно главным признаком монопольного образования монополии является занятие монопольного положения.
72603. Сочетание монополии и конкуренции. Основные типы монополий 16.5 KB
  Монополией называют чаще всего крупную корпорацию, которая сосредоточивает в своих руках значительную долю производства и сбыта товаров и господствует на рынке с целью извлечения высокой прибыли. В данном случае речь идет о хозяйственной монополии.
72604. Понятие и виды монополистической деятельности. Монополистическая деятельность и свобода предпринимательства 16.23 KB
  Понятие и виды монополистической деятельности на товарном рынке Под монополистической деятельностью понимаются противоречащие антимонопольному законодательству действия бездействие хозяйствующих субъектов или федеральных органов исполнительной власти органов исполнительной власти субъектов...
72605. Запрет на ограничивающие конкуренцию соглашения или согласованные действия хозяйствующих субъектов 19 KB
  Речь идет о положениях ч. 1 комментируемой статьи, согласно которым запрещаются соглашения между хозяйствующими субъектами или согласованные действия хозяйствующих субъектов на товарном рынке, если такие соглашения или согласованные действия приводят или могут привести к: установлению или поддержанию цен...
72606. Допустимость «вертикальных» соглашений 13.05 KB
  Допускаются вертикальные соглашения в письменной форме за исключением вертикальных соглашений между финансовыми организациями если эти соглашения являются договорами коммерческой концессии. Допускаются вертикальные соглашения между хозяйствующими субъектами за исключением вертикальных...