77105

Реформи «прогресивної ери»

Реферат

История и СИД

Міцним імпульсом, який посилив втручання держави в економіку вже в умовах мирного часу, стала світова економічна криза 30-х років. Вона поставила перед американським суспільством завдання пошуку шляхів подальшого еволюційного розвитку капіталізму...

Украинкский

2015-02-01

62.5 KB

0 чел.

Реформи "прогресивної ери" були першими кроками на шляху пристосування американської держави та суспільства до нових обставин, які виникли у зв'язку з перетворенням США на економічно міцну країну корпоративного капіталу.

З цього часу регулювання економіки і соціальних відносин починає посідати все більш важливе місце у діяльності держави та в законодавстві.

Міцним імпульсом, який посилив втручання держави в економіку вже в умовах мирного часу, стала світова економічна криза 30-х років. Вона поставила перед американським суспільством завдання пошуку шляхів подальшого еволюційного розвитку капіталізму, в ході якого відбувалося усвідомлення необхідності економічної та соціальної рівноваги за рахунок усебічного регулювання суспільних процесів на базі стабільного зростання виробництва та соціальних компромісів.

"Новий курс" Франкліна Рузвельта

Час уведення "нового курсу"

Весна 1933 року

Зміст "нового курсу"

Програма  антикризових   заходів,   підготовлена урядом Ф. Рузвельта; основні реформи "нового курсу" були проведені протягом перших "100 днів" його президентства, коли Конгрес прийняв велику кількість законів, які охоплювали усі сфери соціально-економічного життя країни

Причини, які обумовили запровадження "нового курсу":

  1.  Світова економічна криза (обмеження обсягу виробництва, розлад фінансів, повсюдне розорення та банкрутство промислових, торгових та фінансових фірм, масове безробіття).
  2.  Відсутність державної системи соціального захисту (загострення соціальних протиріч, виступи робітників).
  3.  Крах заходів уряду Гувера (вони були спрямовані на призупинення хвилі банкрутств шляхом державного кредитування).

Завдання першого періоду "нового курсу":

  •  збереження і, по можливості, зміцнення фінансово-економічної системи корпоративного капіталу США, з яким було пов'язано зміцнення основ існуючого ладу;
    •  прийняття негайних заходів соціального захисту населення з метою збереження політичної стабільності в країні;
    •  відродження банківсько-фінансової системи;
    •  встановлення контролю над золотом, яке знаходилося в обороті;
    •  випуск нових грошей, без золотого забезпечення;
    •  обов'язкове страхування вкладів для всіх банків.

"Новий курс" Рузвельта передбачав серйозні зміни в таких основних напрямах, як промислова, фінансова, аграрна та соціальна політика.

Закони, прийняті з метою реалізації "нового курсу", та їхній зміст

І. Промислова сфера

1. Закон про відродження промисловості (1933 р.)       

Прийнятий з метою збереження "загального добробуту" шляхом встановлення координації з метою рішення проблем масових злиднів, досягнення співробітництва між робітниками та роботодавцями; передбачав ліквідацію та рішення трудових конфліктів, проблем руйнівної конкуренції. "Кодекси чесної конкуренції" повинні були стримувати згубні процеси зниження цін в умовах "руйнівної конкуренції"

II. Фінансова сфера

1. Закон про банківську діяльність                         

Створення Федеральної корпорації страхування вкладів; створення Федеральної корпорації страхування позик та збережень

2. Закон про обіг цінних паперів

Створення Федеральної комісії з цінних паперів та бірж; передбачав надання усім учасникам торгового ринку рівних умов, які гарантували б вільний доступ до інформації про діяльність компаній                  

IIІ. Аграрна сфера

1. Закон про регулювання сільського господарства

Створення спеціального адміністративного органу з регулювання сільського господарства, який повинен був збалансувати попит та пропозицію на продукцію сільського господарства і підняти ціни на неї

2. Закон про рефінансування фермерських боргів

Скоротив відсотки з іпотечної заборгованості фермерів та подовжив терміни погашення боргів

3. Закон про збереження родючості ґрунтів та про квоти внутрішнього ринку

Виплата преміальних платежів власникам землі, які згодилися відмовитися від вирощування культур, що виснажували ґрунти

4. Закон 1938 р.

Посилив державний контроль за надходженням на ринок основних сільськогосподарських продуктів

IV. Соціальна сфера

  •  Закон про скорочення до 30 годин робочого тижня на великих підприємствах (1933).
    •  Створення Адміністрації з реалізації громадських робіт (впровадила в життя програму будівництва об'єктів інфраструктури).

Завдання другого періоду "нового курсу":

  •  Проведення кардинальних соціальних реформ.

1. Закон про трудові відносини (Закон Вагнера)

Офіційне визнання прав профспілок; передбачав законодавчі гарантії цих прав; перераховував права робітників, невиконання яких входило до поняття "нечесна трудова практика"; закріпив право на страйк; був спрямований на звуження підстав для масових конфліктів

2. Закон про соціальне страхування

Створення розгалуженої державної системи соціального захисту населення; соціальна допомога літнім людям, безробітним та деяким категоріям непрацездатного населення

3. Проведення широкої програми допомоги фермерам

Створення Адміністрації з переселення, яка 1937 р. була перетворена на Адміністрацію охорони фермерських господарств

  •  "Новий курс" також передбачав проведення судової та адміністративної реформ, що було здійснено наприкінці 30-х років.

Здійснення методів державного регулювання економіки та соціальних відносин стало з часу проведення "нового курсу" головним завданням усіх гілок влади американської держави.

Найбільш активний період соціального реформаторства США припадає на час після "нового курсу" Ф. Рузвельта — на 60-ті роки, коли президентом-демократом Л. Джонсоном була проголошена програма створення "великого суспільства", виконання якої було покликано амортизувати прояв соціальної напруги в країні, стимулювати розвиток економіки шляхом забезпечення відповідного рівня зайнятості, споживання тощо.

На чергових президентських виборах 1932 р. переміг лідер Демократичної партії Франклін Делано Рузвельт. Він запропонував комплекс заходів виходу з кризи, який мав назву „Нового курсу”. Фактично це була розгорнута програма антикризових заходів, спрямованих на державне регулювання американської економіки.

Реалізацію „Нового курсу” уряд Рузвельта розпочав зі створення в державному механізмі нових установ. Однією з перших стала Національна адміністрація відбудови промисловості (НІРА), яка покликана була вивести промисловість з кризи та вжити заходів щодо боротьби з безробіттям. На чолі НІРА була поставлена Рада, до складу якої входили промислові й фінансові магнати і науковці, її іронічно називали „мозковим трестом”.

Основними напрямками „Нового курсу” Рузвельта були:

1. Відбудова банківської фінансової системи. На основі прийнятого Конгресом надзвичайного закону, котрий надавав президентові широкі повноваження у фінансовій сфері, був встановлений державний контроль над золотом, що перебувало в обігу. Держава отримала можливість скоригувати золотий вміст долара, випускати долари, що взагалі не були забезпечені золотом. Обмін паперових грошей на золото був заборонений. Громадяни США, в яких було золота більш ніж на сто доларів, зобов'язані були здати його в банк. Золото не можна було вивозити за кордон. Міністерство фінансів мало право припинити на певний час банківські операції. Держава могла впливати на грошову активність банків за допомогою кредитів та субсидій, розмір яких досяг трьох мільярдів доларів.

2.  Відбудова промисловості. У середині 1933 р. Конгрес прийняв Закон про відбудову промисловості. З метою знищення „руйнівної конкуренції” й досягнення миру в промисловості закон передбачав самообмеження різних галузей промисловості „Кодексами чесної конкуренції”. Спеціальна Національна адміністрація з питань оздоровлення промисловості за допомогою „Кодексів чесної конкуренції” проводила примусове картелювання. Промисловість США була поділена на групи, кожна з яких мала розробити свій „кодекс”, який визначав монопольні ціни, умови торговельного кредиту, мінімальну заробітну плату робітників та службовців, розмір квот продукції, що випускалася, ринки збуту тощо. „Кодекси” після їх схвалення й скріплення підписом президента набували для цієї групи підприємств силу закону.

3. Аграрна політика „Нового курсу”  знайшла своє втілення в Законі про регулювання сільського господарства. Був створений спеціальний адміністративний орган, офіційною метою якого було регулювання цін на сільськогосподарську продукцію й доведення їх до рівня 1909-1914 років. Для збалансування   ціни   встановлювався   відсоток   скорочення   засівних   площ   фермерами  з виплатою компенсації за необроблені землі. Одночасно заохочувалося знищення частини вже отриманого врожаю, за що видавалася премія. Через федеральні банки фермерам була надана позика розміром у два мільярди доларів.

4.  Боротьба з безробіттям. Безпосередня допомога безробітним набувала в ці часи різних форм: грошові субсидії, організація громадських робіт, введення системи соціального страхування від безробіття, пенсійне забезпечення. У 1934 р. була створена Федеральна адміністрація надзвичайної допомоги, яку в 1935 році замінила Адміністрація розвитку громадських робіт. Безробітних направляли до трудових таборів. Вони будували шосе, автостради, мости, аеродроми тощо. У 1935 р. був прийнятий Закон про соціальне страхування, стабілізації  економіки   мав  допомогти й закон Вагнера, або „Акт про трудові відносини”, прийнятий Конгресом у липні 1935 року. Закон Вагнера вперше в історії США офіційно визнавав права профспілок і передбачав законодавчі гарантії їх прав. Він перелічував права робітників, порушення яких входило в поняття „несправедливої трудової практики” підприємців. Заборонялося переслідувати робітників за створення профспілок і за участь у страйках. Підприємці мали укладати з профспілками колективні договори. Водночас закон Вагнера був спрямований на зменшення підстав для масових конфліктів. З цією метою створювався спеціальний орган -  Національне управління з трудових відносин, яке повинно було розглядати скарги робітників на  „несправедливу трудову практику” підприємців.

Заходи „Нового  курсу” шляхом  втручання держави  в економічне  життя врятували банки й монополії від краху,  стабілізували економіку. У 1935 - 1936 рр. Верховний суд США,  посилаючись на те, що законодавство, яке обмежує приватне підприємництво,  „суперечить конституції США”, скасував закони „Нового курсу”, але надалі Верховний суд був змушений підтримувати в цілому систему урядового регулювання економіки, яка в подальшому стала однією з обов'язкових складових змісту економічної функції держави не тільки у США, а й у багатьох країнах світу.

8 листопада 1932 року відбулися вибори 32-го Президента США, на яких переміг Франклін Делано Рузвельт, відомий своєю політикою виведення США з кризи – „Новий курс”. Конгрес США одразу прийняв Закон, який надавав Рузвельту на два роки надзвичайні повноваження. За перші 11 днів президентства було прийнято більше законів, ніж за всі 70 попередніх років.

5 березня 1933 року Декретом Президента було оголошено про закриття усіх банків. Одночасно накладено заборону на вивіз золота, срібла, паперових грошей з країни. 09.03.1933 р. вийшов Закон „Про банки”, відповідно до якого  потужні банки отримували державну підтримку, а слабкі – ліквідовувались. Було відмінено вільний обіг золотої валюти. 22.03.1933р. відмінено „сухий закон”. Того ж дня Рузвельт звернувся до Конгресу з посланням, що складалося з трьох пунктів:

1. Створення Цивільного корпусу консервації природних ресурсів;

2. Введення регулярних федеральних дотацій штатам на соціальну сферу;

3. Нова програма широкомасштабних суспільних робіт.

Таким чином відбувалося оздоровлення соціальної та економічної сфери у країні. 16 червня 1933р. надзвичайна сесія Конгресу США завершила роботу прийнявши цілу серію законів, що забезпечили здійснення нечуваних для історії США реформ і сприяли пожвавленню господарської діяльності. Основним завданням Ф. Д. Рузвельта було укріплення економіки країни, запобігання соціальним наслідкам економічної кризи.

4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79406. Понятие социализации как процесса формирования личности. Этапы, виды и механизмы социализации 28.33 KB
  Этапы виды и механизмы социализации Социальная роль как элемент структуры личности задаётся тем что попадая в определённую систему отношений с другими людьми в том или ином качестве человек сталкивается с определёнными требованиями которые неизбежно и неминуемо предъявляются тому кто попадает на это место с системой ожиданий что в определённой ситуации он будет вести себя соответствующим образом. Ролевая теория личности – это подход к изучению личности согласно которому личность описывается посредством усвоенных и принятых ею или...
79407. Проблема индивидуальности в психологии личности. Специфика индивидуального бытия человека 28.25 KB
  Специфика индивидуального бытия человека В психологии существует несколько традиций понимания индивидуальности. Первая традиция связана с пониманием индивидуальности как единичности. Описание индивидуальности с этой точки зрения – это определение линии потенциальных патологических изменений личности.
79408. Понятия и психологические образования индивидуальности 29.21 KB
  Психологические образования личности обеспечивающие человеку возможность совершать поступки позволяющие ему осуществить акт свободного самостоятельного и ответственного выбора отстаивать собственную позицию составляют особый уровень и особую структуру субъективности. С этой точки зрения субъектность человека способности и механизмы его душевной жизни входят в психологические образования личности в качестве их особых предпосылок. Характер также неотделим от личности поскольку реализует главные жизненные устремления человека.
79409. Мотивация развития индивидуальности 24.51 KB
  Преобладание формального чисто динамического описания движущих сил развития личности над содержательным их анализом и отсутствие адекватного подхода к изучению их общественно-исторической обусловленности постулирование положения о подчиненности активности субъекта некоторой конечной заранее предустановленной цели а тем самым и понимание человека как преимущественно адаптивного существа. На принципиально иных позициях строится подход к изучению движущих сил развития личности в советской психологии. Методологические...
79410. Жизненный путь личности 24.74 KB
  Сознание активность зрелось личности рассматриваются Рубинштейном как высшие личностные образования которые выполняют функции организации регуляции обеспечения целостности жизненного пути человека как субъекта деятельности. Рубинштейна выступает активность и творчество личности как организатора и преобразователя своей жизни. Ему принадлежит самое крупное лонгитюдное исследование личности и ее жизненного пути на основе которого была определена возрастная периодизация и онтогенез развития личности: детство юность выбор профессии...
79411. Смысл жизни личности в концепции Франкла 25.84 KB
  Смыслы не являются универсальными они уникальны для каждого человека в каждый момент его жизни. Однако существенным отличием Франкла является идея о том что обретение и реализация смысла всегда связана с внешним миром с творческой активностью человека в нем и его продуктивными достижениями. При этом он как и другие экзистенциалисты подчеркивал что отсутствие смысла жизни или невозможность его реализовать приводит к неврозу порождая у человека состояния экзистенциального вакуума и экзистенциальной фрустрации. Он выделяет три класса...
79412. Движущие силы и условия развития личности. Развитие как способ существования личности в представлениях отечественных исследователей 44.04 KB
  Развитие как способ существования личности в представлениях отечественных исследователей. Проблема постоянства и изменчивости личности Асмолов: Факторы развития личности: органические предпосылки – среда – сама личность. Двухфакторная детерминация развития личности наследственность – среда определяет постановку проблемы о соотношении биологического и социального в человеке.
79413. Психологический возраст и социальная зрелость личности. Подходы к определению критериев социальной зрелости личности 34.66 KB
  Следует отметить что и проблема хронологического возраста имеет большое значение для психологии при исследовании жизненного пути личности выделения его основных этапов т. Вместе с тем в современной науке все большее распространение приобретает полиизмерительный подход к изучению возраста как дифференцированной меры времени человеческой жизни. ^ Самооценка возраста. При постановке проблемы возраста которая принята в психологии практически неисследованным остается вопрос о субъективном отношении человека к собственному возрасту о том...
79414. Категория «личность» в системе наук. Междисциплинарный статус проблемы 26.59 KB
  Междисциплинарный статус проблемы Первое отличие познавательной ситуации исследования психологических закономерностей становления и развития личности состоит в том что в психологии до сих пор возникают серьезные затруднения при попытках очертить сферу эмпирических фактов относящихся к предмету психологического изучения личности. Многогранность феноменологии личности отражающая объективно существующее многообразие проявлений человека в истории развития общества и его собственной жизни превращает исходный вопрос любого познания вопрос об...