7713

Виховна робота у вищій школі

Реферат

Педагогика и дидактика

Виховна робота у вищій школі План Зміст і особливості виховання молоді в сучасних умовах. Методи виховання у ВНЗ. Форми виховання у АНЗ. Функції і завдання куратора академічної групи. 1. Зміст і особливості виховання молоді в...

Украинкский

2015-01-09

83 KB

111 чел.

Виховна робота у вищій школі

План

  1.  Зміст і особливості виховання молоді в сучасних умовах.
  2.  Методи виховання у ВНЗ.
  3.  Форми виховання у АНЗ.
  4.  Функції і завдання куратора академічної групи.

1. Зміст і особливості виховання молоді в сучасних умовах.

Виховання сучасної студентської молоді суттєво відрізняється від того, яким воно було ще 10-15 років тому. Складний хід соціально-економічних реформ у державі, що зумовив зниження рівня життя, формування ринкових відносин, нівелювання звичної системи цінностей та міжлюдських стосунків, криміналізація суспільства, поширення наркоманії, підвищення ризику зараження на різні інфекційні хвороби, у тому числі СНІД – все це вимагає пошуку нових шляхів виховання молоді. Вимагає формування у молодої людини такої системи цінностей (громадянських, гуманістичних, моральних тощо), яка б не лише допомагала їй протистояти негативним впливам  соціального середовища, а й свідомо, активно втілювати в життя власну життєву стратегію: будувати кар’єру, досягати громадської, професійної та особистої самореалізації.

Український педагогічний словник (автор – С.У.Гончаренко) визначає виховання як процес цілеспрямованого систематичного формування особистості, зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів.

До об’єктивних факторів належать: соціально-історичні особливості, культурні традиції країни, прийнята в ній система освіти. До суб’єктивних факторів належать: особистісні якості педагогів, рівень їхньої педагогічної майстерності, психологічні особливості та ціннісні орієнтації учасників виховного процесу.

Метою виховання є формування всебічно й гармонійно розвиненої особистості громадянина України. Реалізація мети виховання  передбачає єдність усіх видів виховання з урахуванням індивідуальності та наявності відповідних умов.

Виховання має стосуватись всіх сфер особистості вихованця: інтелектуальних, емоційно-почуттєвих, вольових, мотиваційних, фізичних, психо-фізіологічних тощо. Тому традиційно виділяють такі напрямки виховання: розумове, моральне, трудове, економічне, естетичне, екологічне, фізичне. 

Все більшої ваги у сучасному вихованні набуває аксіологічний підхід. Згідно нього основою змісту виховання у ВНЗ виступає система певних цінностей - загальнолюдських, національних, громадянських, родинних, особистого життя. Студенти цілеспрямовано залучаються до  різноманітних видів діяльності – пізнавальної, науково-дослідної, громадсько-корисної, правової, трудової, естетичної, екологічної, спортивно-оздоровчої тощо, спрямованих на засвоєння системи цінностей.

Навчально-виховний процес у ВНЗ спрямований на дорослу людину. Тому його основним завданням є створення умов для саморозвитку, самовираження і самореалізації особистості. Виховання студента в університеті розглядається не як окремі і випадкові педагогічні впливи, а як цілісну систему педагогічного супроводу його життєдіяльності. Воно реалізується як в аудиторній (виховуюче навчання), так і у позааудиторній (створення умов для раціональної самоорганізації студентської діяльності, культури, праці та дозвілля) роботі.

Процес виховання передбачає певну послідовність етапів:

  1.  Визначення сукупності рис і якостей особистості (певний ідеал), які слід сформувати у студента.
  2.  Вивчення індивідуальних особливоствй студента (колективу), його позитивних рис, недоліків у характері і поведінці, визначення якостей, які ще не сформовані.
  3.  Реалізація програми виховання шляхом залучення студентів до різних видів діяльності, участь у яких сприяє формуванню досвіду поведінки відповідно до ідеалу.
  4.  Самотійна робота студентів над собою (самоосвіта і самовиховання).

2. Методи виховання у ВНЗ.

Методи виховання — це способи взаємопов'язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованої на формування у вихованців поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки.

Прийом виховання — частина, елемент методу виховання, необхідний для ефективнішого застосування методу в конкретній ситуації.

Методи і прийоми реалізуються за допомогою засобів виховання.

Засоби виховання вид суспільної діяльності, який може впливати на особистість у певному напрямі. До засобів виховання відносять працю, мистецтво, засоби масової інформації, режим та ін.

Традиційно розрізняють такі групи методів виховання: методи формування свідомості; методи формування суспільної поведінки; методи стимулювання діяльності та поведінки; методи контролю й аналізу рівня вихованості.

Методи формування свідомості – це методи різнобічного впливу на свідомість, почуття і волю учнів з метою формування у них поглядів і переконань. До неї належать: бесіда, лекція, диспут і метод прикладу. Їх ще називають методами переконування.

Бесіда (фронтальна або індивідуальна) — поширений метод виховання. Особливість її в тому, що педагог, спираючись на наявні у студентів знання, моральні, етичні норми, підводить їх до засвоєння нових.

Дещо складнішою для педагога є індивідуальна бесіда, мета якої відверта розмова зі студентом з педагогічною метою. Важливо, щоб за допомогою переконливих прикладів студент сам зрозумів, що зробив не так.

Лекція Сутність її полягає у послідовному, систематичному викладі певної проблеми. Вона може мати епізодичний характер, належати до певного тематичного циклу або кінолекторію. Теоретичні положення лекції розкриваються у тісному взаємозв'язку з практикою., з життям колективу. Читаючи лекцію, важливо вміти переходити до невимушеної розмови з аудиторією, враховуючи її вікові особливості, рівень загальної культури, обізнаність з проблемою.

Диспут — передбачає вільний, невимушений обмін думками, колективне обговорення різноманітних питань. Під час диспуту його учасники відстоюють власну позицію, переконуються в правильності чи помилковості своїх поглядів, розкривається їх ерудиція, культура мови, темперамент, розвивається логічне мислення. Тематику диспутів підбирають з таким розрахунком, щоб спонукати його учасників до роздумів про мету життя, справжнє щастя, обов'язок людини перед суспільством.

Приклад як метод виховання приклад дає конкретні зразки наслідування і, отже, активно впливає на свідомість та поведінку студента. Він може служити педагогу для конкретизації певного теоретичного положення; на прикладі можна довести істинність певної моральної норми; він є переконливим аргументом; приклад може спонукати до певного типу поведінки. Особливість виховного впливу прикладу в тому, що він діє своєю наочністю і конкретністю. І що ближчий і зрозуміліший приклад, то більша його виховна сила.

Негативні приклади використовують у правовому, антинаркогенному вихованні, щоб показати недоцільність наслідування цих явищ.

Методи формування суспільної поведінки. Ця група методів виховання передбачає організацію діяльності студентів та формування досвіду суспільної поведінки. До неї належать: педагогічна вимога, громадська думка, вправляння, привчання, доручення.

Педагогічна вимога — це педагогічний вплив на свідомість вихованця з метою спонукання його до позитивної діяльності або гальмування його негативних дій і вчинків. Вимога впливає на свідомість студента, активізує його вольові якості, перебудовує мотиваційну і почуттєву сфери діяльності в позитивному напрямі, сприяє формуванню позитивних навичок поведінки. Вимога повинна бути справедливою, доцільною, зрозумілою і посильною.

Ефективність вимоги залежить від її чіткості, лаконічності, щоб було зрозуміло, в якому обсязі, до якого часу, якими засобами і кому саме її  треба виконати. Така вимога виховує персональну відповідальність, дисциплінує.

Громадська думка - цей метод є колективною вимогою. ЇЇ особливості:

  •  Обговорюючи вчинок конкретної людини, колектив прагне, щоб та усвідомила свою провину.
  •   Розмова має будуватись так, щоб молода людина сама назвала причину свого вчинку.
  •   Обов’язково мають бути визначені шляхи подолання недоліків.

Вправляння як метод полягає у поступовому створенні умов для формування і закріплення позитивних форм поведінки особистості.

Вимоги до використання методу: обґрунтування необхідності вправляння; доступність вправ; їх систематичність; достатня кількість вправ для формування певних навичок і звичок поведінки. У ВНЗ студенти систематично вправляються у виконанні розпорядку дня, трудової дисципліни.

Привчання ґрунтується на вимозі виконати певні дії. Йдеться передусім про режим життя та діяльності молодої людини.

Доручення як метод виховання передбачає вправляння людини у позитивних діях і вчинках. Для цього педагог чи студентський колектив дає студентові певне завдання, враховуючи його індивідуальні особливості. Доручення підбирають з таким розрахунком, щоб його виконання сприяло розвиткові необхідних вихованцеві якостей (наприклад, неорганізованим студентам корисно доручити провести певний захід). Доручення може бути постійним чи епізодичним. Воно має бути посильним. Ефективність доручення значною мірою залежить від організації контролю за його виконанням.

Методи стимулювання діяльності та поведінки. Ця група методів виконує функції регулювання, коригування і стимулювання поведінки та діяльності студентів. До неї належать змагання, заохочення і покарання.

Змагання ґрунтується на природній схильності людей до здорового суперництва і самоствердження. Змагання організовує, згуртовує колектив, спрямовує на досягнення успіхів, навчає перемагати. У ВНЗ використовують такі форми змагання: конкурси, олімпіади, фестивалі та огляди художньої самодіяльності, виставки, спартакіади, вікторини та ін.

Заохочення – схвалення позитивних дій і вчинків з метою спонукання особистості до їх повторення.

У ВНЗ використовують такі види заохочення: подяка, вміщення фото на дошку відмінників навчання, нагородження похвальною грамотою, цінним подарунком, грошовою премією, іменною стипендією.

Не будь-яке заохочення активізує процес виховання. Часто корисно похвалити вихованця, коли він ще не досяг значних успіхів, але прагне до цього. Але заохоченням „авансом” не слід зловживати, воно має бути заслуженим.

Покарання – несхвалення, осуд негативних дій та вчинків з метою їх припинення або недопущення в майбутньому. Покарання сприяє формуванню вміння переборювати в собі шкідливі звички, викорінювати негативні вчинки, привчає до дисципліни і порядку.

До порушників правил поведінки, дисципліни, режиму праці застосовуються такі види покарання, як: догана за наказом, усне зауваження, зауваження з записом у особову справу, позбавлення стипендії.

Багато викладачів намагаються не зловживати покараннями. Іноді жарт, іронія, осудливий погляд зроблять більше, ніж найсуворіші засоби. Проте, як показує практика, без покарань взагалі обійтись важко. Вони мають бути справедливими та гуманними.

Методи контролю та аналізу ефективності виховання. Завдання їх полягє у з'ясуванні результативності конкретних виховних заходів. До цієї групи методів виховання відносять: педагогічне спостереження, бесіду, опитування (анкетне, усне), аналіз результатів спільно корисної роботи, виконання доручень.

3. Форми виховної роботи у ВНЗ

У вихованні студентів, розвитку їх творчих здібностей, формуванні необхідних майбутньому фахівцеві якостей важлива роль належить спеціально організованій позааудиторній виховній роботі. Форми її організації у вищому навчальному закладі можуть бути масові, групові та індивідуальні.

Масові форми виховної роботи. Особливістю масових форм виховної роботи є широка участь в ній студентів. До них належать святкування державних та релігійних свят, знаменних подій у житті вищого навчального закладу, проведення читацьких конференцій, тематичних вечорів, вечорів запитань та відповідей, тижнів з різних навчальних предметів, зустрічей з видатними людьми, конкурсів, олімпіад, фестивалів, виставок тощо.

Утвердженню патріотичних почуттів, співпричетності до важливих подій сприяє, наприклад, участь студентів у відзначенні Дня Незалежності, Дня знань, Дня захисника Вітчизни, Свята Перемоги та ін. Масовими є загальноуніверситетські вечори, присвячені Дню університету, Дню факультету, Дню студента, Дню науки та ін. Важливо, щоб такі заходи проходили в атмосфері особистої причетності до обговорюваних проблем, щоб студенти були організаторами й учасниками.

Ефективною формою виховання студентської молоді є читацькі конференції. Шляхом пропагування наукової, художньої, публіцистичної літератури студентській молоді прищеплюється інтерес до книги, формуються літературно-естетичні смаки.

Вечори запитань і відповідей закликають до діалогу між фахівцями і студентами. На ці заходи запрошують фахівців із тих сфер діяльності, якими зацікавилися студенти.

Літературно-музичні вечори, культпоходи в театр ознайомлюють студентів із різними жанрами цих видів мистецтва, формують естетичні смаки, виховують патріотичні почуття.

Групові форми виховної роботи. Серед них найпо найпоширеніші «круглі столи», гуртки за інтересами, обговорення радіо- і телепередач, новинок преси, акції милосердя, пошукова діяльність, екскурсії, походи, заочні подорожі та ін.

«Круглі столи» зазвичай збирають молодих людей, які не обмежуються власною думкою у пошуках істини. Тему начають заздалегідь. Учасники демонструють свої знання з цієї теми й перспективи її розвитку. Наприклад, «Моральність наукових відкриттів», «Культура особистості і культура мовлення», «Духовний потенціал українців» ін. «Круглі столи» сприяють розширенню кругозору, формуванню світогляду, загальнолюдських та національних цінностей.

Творчий потенціал студентів реалізовується в гуртках за інтересами, основними завданнями яких є: формування національно свідомого патріота-громадянинп України; виховання фізично й морально здорової людини; усвідомлення моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій, етичних норм; формування естетичних іків; створення атмосфери емоційної захищеності; збереження родинних традицій, звичаїв, обрядів свого народу; вивчення мови й шанування культури, національної літератури, мистецтва, преси, радіо і телебачення. Популярними у ВНЗ є гуртки народного і сучасного танцю, спортивні секції, фольклорні колективи, студії вокалу та худоожніх ремесел, театральні, поетичні клуби, клуби журналістів, фотоклуби та ін.

У виховній роботі ефективним є використання радіо- і телепередач, перегляд художніх фільмів. Популярні ток-шоу вітчизняних телеканалів («Я так думаю», «Подвійний доказ», «Свобода слова» та ін.) дають змогу студентам диференціювати справжні і штучні ідеали, усвідомити загальнолюдські цінності, незмінні протягом тисячоліть.

У процесі виховної роботи доцільно практикувати обговорення публікацій з найпопулярніших видань, які приваблюють студентів своїми аналітичними матеріалами щодо політичної, економічної, культурної ситуації в Україні.

Формуванню національної свідомості, патріотичних почуттів студентської молоді сприяє їх активна участь у створенні університетських краєзнавчих музеїв, призначених для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури народу. Досвід переконує, що музеї при вищих навчальних закладах за умови їх правильної організації стають осередками освіти і виховання, забезпечують духовну єдність поколінь.

Ефективними виховними заходами є також історико-етнографічні експедиції з вивчення історії свого міста, села, області, краю та топоніміки цієї місцевості, дослідження історичних пам'яток, збирання предметів старовини, легенд, народних традицій, звичаїв тощо. Результатами такої роботи можуть бути наукові реферати, журнальні і газетні статті, доповіді, виступи на радіо і телебаченні, у дискусійних клубах тощо.

Еколого-краєзнавча діяльність (подорожі, екологічні табори, товариства) дає змогу студентам виявляти та миттєво реагувати на випадки варварського ставлення до природи.  

Індивідуальна виховна робота. Вона зумовлена індивідуальними особливостями студентів, через які переломлюється будь-який виховний вплив на особистість. Тому, щоб впливати на особистість, необхідно вивчити її індивідуальність. Важливо встановити довірливі, доброзичливі стосунки між викладачами і студентами. Цьому значною мірою сприяє авторитет викладача, його уміння швидко орієнтуватися в ситуації, передбачати наслідки своїх дій. Виховна робота зі студентами здійснюється у двох напрямах:

—  корекція відхилень у свідомості і поведінці окремих студентів шляхом створення спеціальних педагогічних ситуацій, які сприяють усуненню наявних в особистості студента негативних якостей (активізація прихованих почуттів, зміцнення віри у власні сили, паралельна педагогічна дія та ін.);

—  спонукання студентів до раціонального використання вільного часу з метою всебічного розвитку своєї особистості, вдосконалення  необхідних  фахівцю   якостей  (консультування студентів щодо розумного використання вільного часу на самоосвіту, суспільну роботу, заняття фізкультурою і спортом, художньою і технічною творчістю тощо).

Збагаченню особистості студента сприяють такі форми самостійної роботи: читання художньої та спеціальної літератури, пошуки необхідної інформації через інтернет, перегляд відповідних телепередач і прослуховування радіопередач, конструювання, написання творів, заняття фотографією і кінорежисурою, колекціонування та ін. Завдання викладача в цьому плані — влаштовувати зустрічі студентів з відповідними фахівцями для надання їм кваліфікованої допомоги.

Серед усіх названих форм виховання найдоступнішими є групові, оскільки не потребують особливих умов для організації і проведення, а також ефективні за умови кваліфікованого педагогічного керівництва. Основними вимогами до групових заходів є створення колективів, тобто людей, об'єднаних спільною метою (студентські групи, гуртки за інтересами та ін.) і соціально значущою суспільною діяльністю (товариства, команди, союзи, об'єднання), що виховує почуття взаєморозуміння, взаємодії, взаємодопомоги, відповідальності.

4. Функції і завдання куратора академічної групи

Реалізація завдань виховання у студентських групах здійснюється через інститут кураторів (лат. сurator — опікун). Діяльність куратора спрямована на здобуття молодою людиною соціального досвіду поведінки, формування національної самосвідомості, ціннісних орієнтацій та розвиток індивідуальних якостей майбутнього фахівця.

На посаду куратора академічної групи призначається провідний спеціаліст, досвідчений педагог з урахуванням профілю підготовки фахівців та специфіки діяльності факультету, стажу викладацької роботи у вищому навчальному закладі.

Діяльність куратора визначається планом виховної роботи, розробленим на навчальний семестр і рік. Адміністративно куратор підпорядкований заступнику декана з виховної роботи та погоджує сіою діяльність з деканом та завідуючими кафедрами.

Куратор академічної групи виконує аналітичну, організаторську та соціальну функції (О.Дубасенюк).

Куратор працює з академічною групою впродовж усього навчання. У його роботі простежується певна етапність. Значно змінюється роль куратора в умовах КМСОНП.

У системі “куратор-студент” взаємини цілеспрямовано формуються з виховною метою. При цьому ефективність виховної діяльності куратора визначається не формою планування і кількістю заходів, а тим, наскільки він знає індивідуальні особливості студентів групи, опікується їх проблемами і на цій основі вибудовує стратегію і тактики виховної взаємодії. Його діяльність спрямовується на створення оптимального для самовиховання середовища в умовах студентської академічної групи. Основним завданням кураторів, а також активу студентських академічних груп є створення умов для формування у студентів ціннісних орієнтацій, соціального досвіду поведінки і забезпечення розвитку та вдосконалення особистості.

Студенти віддають перевагу таким стосункам у системі “куратор-студент”, які ґрунтуються на довір’ї, взаєморозумінні, співучасті, умінні наставника завойовувати авторитет не владою, а власною особистістю. Значно легше вдається організувати ефективну взаємодію зі студентами таким викладачам, у яких розвинені перцептивні та комунікативні здібності. Вони об’єктивно, неупереджено сприймають особистісні властивості і конкретні вчинки студентів, їх мотиви й переживання, розуміють індивідуальні та вікові особливості студентів. Емпатія, чутливість до внутрішнього, духовного життя вихованців, глибоке розуміння їх думок і почуттів виступають як основа спілкування викладача і студентів.

Управління формуванням особистості студента може дати очікуваний результат, коли воно впливатиме на нього через максимальне розгортання внутрішньої активності, через організацію його внутрішніх сил, що визначають його поведінку. А це під силу викладачу (куратору), який є не лише висококваліфікованим фахівцем, а й володіє такими особистісними характеристиками, які роблять його здатним виховувати студентів своєю особистістю.

Саме суб’єкт- суб’єктний характер стосунків викладача і студента є такою моделлю взаємин, яка заперечує маніпулювання вихованцем. Виховна цінність даної моделі полягає в тому, що вона є основою для того, щоб настанови викладача-куратора трансформувались у власні переконання студента і надавали їм необхідну смислоціннісну спрямованість.

У відповідності до загальних засад гуманістичної парадигми освіти педагогічне керівництво діяльністю студентів розглядається не як організований вплив на них, а як фасилітація, допомога, супровід, як процес організації спілкування, співпраці і співтворчості  вихованців і наставників, педагогічної підтримки тих, хто навчаються, у самоактуалізації, самоствердженні, самореалізації.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68793. Проектирование гаража-стоянки с/х машин в городе Пермь 142 KB
  Гараж-стоянка для сельскохозяйственных машин предназначен для строительства на действующих автотранспортных предприятиях, удельная площадь стоянки на одно место хранения в гараже для сельскохозяйственных машин составляет 33 кв. м., в здании предусмотрена стоянка для машин...
68794. Расчёт трёхфазного силового масляного двухобмоточного трансформатора 2.79 MB
  Трансформатором называется статистическое электромагнитное устройство, имеющее две или более индуктивно связанных обмоток и предназначенное для преобразования посредством электромагнитной индукции одной или несколько систем переменного тока в одну или несколько других систем переменного тока.
68795. Анализ реализации продукции для улучшения деятельности предприятия (на примере ОАО «Новогрудский маслодельный комбинат») 335.5 KB
  Согласно Закону о предприятиях в Республике Беларусь предприятия самостоятельно планируют свою деятельность на основе договоров заключенных с потребителями продукции и поставщиками материально-технических ресурсов и определяют перспективы...
68796. Реконструкция зданий и сооружений 55.5 KB
  Единственной рациональной альтернативной сносу являются модернизация и реконструкция рассматриваемых зданий методами градостроительного преобразования и переустройства которые должны быть произведены с учётом экономических социально функциональных технических эстетических и экологических...
68797. Прибыль предприятия как цель его функционирования 188.5 KB
  Использование средств производства работниками материальной сферы обеспечивает выпуск промышленной продукции. Для выявления финансового результата необходимо сопоставить выручку с затратами на производство и реализацию которые принимают форму себестоимости продукции.
68798. Технология изготовления металлических деталей светильника и его сборка 204.5 KB
  Для изготовления настольной лампы необходимы листы трубки и провода. Холодная штамповка нашла широкое применение на светотехнических заводах и различают следующие ее виды: 1 вырубку когда из листовой заготовки вырезается деталь заданного контура; 2 пробивку когда в заготовке детали производится...
68800. Маркетинговое исследование рынка сахара в городе Омске 189.26 KB
  Целью данного маркетингового исследования является изучение рынка сахара в городе Омске, ассортимента и предпочтений потребителей. Для достижения этой цели, необходимо решить следующие задачи: Изучить сущность маркетинговых исследований; Разработать опросный лист и провести опрос...
68801. Расчет передающего устройства магистральной радиосвязи 6.62 MB
  Мощность сигнала в нагрузке – 18 кВт Диапазон рабочих частот – 3 – 9 МГц Нагрузка – несимметричная, широкополосная сопротивлением 50 Ом Модуляция – А3J – однополосная телефония с подавленной несущей. Передача одноканальная. В возбудителе содержится синтезатор с шагом рабочих частот – 60 Гц.