7720

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності Програмна анотація Предмет безпеки життєдіяльності. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Науки, на яких базується безпека життєдіяльності. Теорія небезпеки та ризику. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Безпек...

Украинкский

2013-01-28

108.25 KB

19 чел.

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

Програмна анотація

Предмет безпеки життєдіяльності.

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.

Науки, на яких базується безпека життєдіяльності.

Теорія небезпеки та ризику.

ОСНОВНІ  ПОНЯТТЯ

  1.  Безпека життєдіяльності
  2.  Ідентифікація небезпек
  3.  Охорона праці
  4.  Цивільна оборона
  5.  Екологія
  6.  Ергономіка
  7.  Інженерна психологія
  8.  Фізіологія праці
  9.  Психологія праці
  10.  Гігієна
  11.  Небезпека
  1.  Потенційна небезпека
  2.  Проявлена небезпека
  3.  Безпека
  4.  Ризик
  5.  Виправданий ризик
  6.  Невиправданий ризик
  7.  Прийнятний ризик
  8.  Таксономія небезпек
  9.  Ідентифікація небезпек
  10.  Номенклатура небезпек
  11.  Квантифікація небезпек
  12.  Забезпечення безпеки

Рекомендована література: 13, 23, 26, 29, 37.

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

1.  ПРЕДМЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Безпека життєдіяльності — це сукупність знань та правил поведінки, що забезпечують здоров’я, довголіття, розкриття творчого потенціалу людини, забезпечують оптимальні умови існування людства на планеті Земля.

!

Безпека життєдіяльності вивчає небезпеки, закономірності їх проявлення, способи попередження та захисту від них.

!

Безпека життєдіяльності на основі застосування системного підходу розробляє правила поведінки людини, як члена суспільства та жителя планети Земля;  рекомендації щодо запобігання негативного впливу на навколишнє середовище та виникнення надзвичайних ситуацій.

Колективна

Безпека

Індивідуальна

Сім’ї

Організації

Особиста

На виробництві

У побуті

Держави

Планетарна (людства)

Жителя Землі

Сфери та категорії

забезпечення безпеки

Основні завдання предмету

“Безпека життєдіяльності”:

  1.  Ідентифікація небезпек - розпізнавання небезпек із зазначенням їх кількісних характеристик та координат (x, y, z, t).
  2.  Передбачення прояву небезпек на основі теорії ймовірності та статистичних даних.
  3.  Досягнення прийнятного рівня проявлення небезпек.
  4.  Попередження та ліквідація негативних наслідків надзвичайних ситуацій.
  5.  Розробка та систематизація правил життя та діяльності.

 

Дані завдання вирішуються в процесі управління БЖД з метою досягнення заданого соціально-прийнятного рівня безпеки на конкретному етапі розвитку людства в системі “людина - навколишнє середовище”, збереження здоров’я і високої працездатності в усіх сферах діяльності (виробничій, побутовій, соціальній).

2.  ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Кожна відкрита біологічна система має природну властивість зберігати свої параметри при зміні навколишнього середовища (буферність), отже забезпечення стійкості  (безпеки) біологічної системи є властивістю всіх живих організмів.

Розвиток безпеки життєдіяльності людини у суспільстві почався з появою її свідомості.

Філософія

Заборони

(табу)

Наукова концепція БЖД

Вірування,

релігії

Інстинкт самозбереження

- свідомість

Наукові знання

Практична діяльність

!!!

 Безпека життєдіяльності людини  — найважливіше завдання людської цивілізації

Основні теоретичні положення

безпеки життєдіяльності:

  1.  Небезпека є об’єктивною необхідною умовою розвитку природи і еволюції людства.
  2.  

Найважливіші висновки:

Небезпека створюється особливими властивостями матеріальних об’єктів, явищ та інформації, що  несумісні з характеристиками людини.

  1.  Будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною.
  2.  Безпека — стан діяльності людини, за якої з певною вірогідністю виключена можливість заподіяння шкоди її здоров’ю.
  3.  БЖД вивчає явища, об’єкти, процеси з позиції їх оптимізації за параметрами безпеки.
  4.  Управління безпекою, розробка правил та  рекомендацій базується на основі знання законів, принципів і методів забезпечення безпеки.
  5.  Мета БЖД — забезпечення оптимальних умов життя для кожної людини окремо та людства в цілому.

3.   НАУКИ, НА ЯКИХ БАЗУЄТЬСЯ БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 “Безпека життєдіяльності”, як наука, синтезує досягнення цілого ряду наук і є комплексною, інтегральною дисципліною.

Безпека життєдіяльності

Прикладні

науки

Фундаментальні науки

Важливе місце в курсі БЖД належить охороні праці, яка являє собою систему, що діє на основі відповідних законодавчих та соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, виконання яких забезпечує безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини в процесі праці.

Питання навколишнього середовища розглядають екологія та соціоекологія - науки про взаємовідношення людства та природного середовища. Раціональне розв’язання екологічних проблем можливе лише за оптимальної взаємодії природи та суспільства, що забезпечує з одного боку подальший розвиток суспільства, а з другого - збереження та підтримання природи.

 

Цивільна оборона є складовою частиною загальнодержавних заходів, що здійснюються для захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу.

 Ергономіка вивчає людину та її діяльність, що пов’язана з використанням технічних засобів. Основним об’єктом дослідження ергономіки є система “людина-машина”. Метою ергономіки, як науки, є оптимізація системи “людина-машина” з врахуванням природних можливостей та особливостей працюючої людини.

За своїми завданнями і методами близько до ергономіки стоїть інженерна психологія, що вивчає інформаційну взаємодію між людиною і машиною.

 Фізіологія праці -  наука, що вивчає функціонування людського організму під час трудової діяльності.

 Психологія праці - галузь психології, яка розглядає психофізичні аспекти трудової діяльності, взаємозв’язки особистості  з умовами, процесом та засобами праці.

 Гігієна - галузь медицини, що вивчає вплив умов життя і праці на здоров’я людини, розробляє заходи для профілактики захворювань, рекомендації щодо забезпечення оптимальних умов існування, збереження здоров’я та тривалості життя.

Діяльність людини  має громадський характер, тому соціологія і соціальна психологія є складовими науки про БДЖ людини.

Система управління БЖД базується на досягненнях кібернетики, наукової організації праці та виробництва, економічних та інших наук.

4.  ТЕОРІЯ  НЕБЕЗПЕКИ ТА  РИЗИКУ

Небезпека – явища, інформація, процеси, об’єкти, які можуть спричинити небажані наслідки.

Завданням БЖД є вивчення всіх можливих потенційних небезпек та забезпечення таких умов, за яких вони не реалізуються.

Реалізовані небезпеки

Потенційні небезпеки

 

Прихована (потенційна) небезпека проявляється за певних, часто важкопередбачуваних умов і реалізується у формі надзвичайних ситуацій, захворювань чи травм людей.

Таксономія небезпек — класифікація та систематизація явищ, процесів, інформації, об'єктів, які здатні завдати шкоди.

Небезпеки класифікують за:

  1.  походженням;
  2.  сферою проявлення;
  3.  локалізацією;
  4.  шкодою;
  5.  наслідками; 
  1.  часом проявлення;
  2.  структурою;
  3.  характером дії на людину.

Ідентифікація небезпек — виявлення типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи ліквідації наслідків.

Номенклатура небезпек - перелік назв, термінів, систематизованих за окремими ознаками.

Квантифікація небезпек - введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.

Кількісна оцінка небезпеки називається                                                   ризиком

Ризик — це відношення числа тих чи інших фактичних проявів небезпеки до їх можливого теоретичного числа за певний період часу.

Ризик — частота реалізації небезпеки.

Ризик є супутником будь-якої активної діяльності людини. Необхідно розрізняти правомірний, допустимий ризик, який є виправданим при багатьох видах діяльності, і неправомірний ризик.

Невиправданий

Фізичний

Політичний

Економічний

Виправданий

Види

ризиків

Методи визначення ризику:

  1.  інженерний — спирається на статистику, розрахунки частоти проявлення небезпек, імовірнісний аналіз безпеки та на побудову "дерев" небезпек;
  2.  модельний — базується на побудові моделей впливу небезпек як на окрему людину так і на соціальні, професійні групи;
  3.  експертний — за ним ймовірність різних подій визначається досвідченими спеціалістами-експертами;
  4.  соціологічний (соціометрична оцінка) — базується на опитуванні населення та працівників.

! Дані методи доцільно використовувати комплексно.

За статистичним методом ризик обчислюється за формулою:

 

де R – ризик за певний період часу,

    n – кількість фактичних проявів небезпеки (травм, аварій, катастроф),

   N – теоретично можлива кількість небезпек для даного виду діяльності чи об’єкта.

Прийнятний ризик — це нормований ризик у світовій практиці (10-6).

 

Прийнятний ризик — це певний компроміс між рівнем безпеки та можливістю її досягнення.

Безпека — такий стан, за якого з певною вірогідністю (ризиком) виключається реалізація потенційних небезпек.

Забезпечення безпеки — складний процес, в якому можна виділити елементарні складові, вихідні положення, ідеї, що іменуються принципами.

Принципи забезпечення безпеки за ознаками їх реалізації

Орієнтуючі

Управлінські

Організаційні

Технічні

Законодавчі

Законодавчі принципи — закріплені законом правила, що забезпечують прийнятний рівень безпеки.

Орієнтуючі принципи — основоположні ідеї, що визначають напрямок пошуку безпечних рішень і слугують методологічною та інформаційною базою.

Технічні принципи спрямовані на безпосереднє відвернення дії небезпечних факторів і базуються на використанні фізичних законів.

Управлінськими називаються принципи, що визначають взаємозв’язок і відносини між окремими стадіями і етапами процесу забезпечення безпеки. До них належать: плановість, контроль, управління, зворотний зв’язок, підбір кадрів, відповідальність.

До організаційних належать принципи, за допомогою яких реалізуються положення із залученням науково обгрунтованих рішень. Це принципи несумісності, ергономічності, раціональної організації праці і відпочинку, компенсації та ін.


КОНТРОЛЬНІ  ЗАПИТАННЯ

  1.  Дайте визначення предмета “Безпека життєдіяльності” та сформулюйте мету його вивчення.
  2.  Визначте сфери та категорії, вивчення яких охоплює безпека життєдіяльності.
  3.  Обгрунтуйте основні завдання безпеки життєдіяльності.
  4.  Назвіть основні положення теорії безпеки життєдіяльності та найважливіші висновки.
  5.  Які з наук є основою  безпеки життєдіяльності?
  6.  Охарактеризуйте “Охорону праці” як складову предмета БЖД.
  7.  Охарактеризуйте місце “Екології” в структурі БЖД.
  8.  Охарактеризуйте місце “Цивільної оборони” як складової предмета БЖД.
  9.  Охарактеризуйте “Ергономіку” та “Інженерну психологію” як складові предмета БЖД.
  10.  Охарактеризуйте роль фізіології, психології праці та гігієни в системі знань про БЖД.
  11.  На досягненнях яких наук базується система управління БЖД?
  12.  Розкрийте поняття “Небезпека”.
  13.  Що таке таксономія небезпек?
  14.  За якими ознаками класифікуються небезпеки?
  15.  Поясніть значення ідентифікації, номенклатури та квантифікації небезпек.
  16.  Дайте визначення поняттю “ризик”.
  17.  Назвіть види ризиків та охарактеризуйте методи визначення ризику.
  18.  Назвіть принципи забезпечення безпеки.

18

Безпека життєдіяльності


Данной работой Вы можете всегда поделиться с другими людьми, они вам буду только благодарны!!!
Кнопки "поделиться работой":

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22848. ТЕПЛОВЕ РОЗШИРЕННЯ ТВЕРДОГО ТІЛА 340.5 KB
  Дійсно сили що тримають атоми у вузлах ґратки малі і тому достатньо вже теплової енергії самих атомів аби змістити їх з положення рівноваги. До поняття про коливання атомів твердого тіла можна дійти шляхом аналізу природи міжатомних сил. Положення рівноваги атомів визначається з умови рівності сил притягання і відштовхування діючих на атом. Якщо змінюється відстань тільки відносно одного з атомів то енергію Wx треба...
22849. ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТИ ВИПАРОВУВАННЯ РІДИНИ 120 KB
  ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТИ ВИПАРОВУВАННЯ РІДИНИ. Випаровування – це процес зміни агрегатного стану речовини перехід речовини із конденсованого стану в газоподібний. Кількість теплоти яку необхідно надати рідині при ізотермічному утворенні одиниці маси пари називають теплотою випаровування. Для визначення середнього значення теплоти випаровування води в даній роботі використовується метод який грунтується на використанні рівняння КлапейронаКлаузіуса.
22850. ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ТЕПЛОПРОВІДНОСТІ ПОВІТРЯ 182 KB
  Через довiльну коаксiальну поверхню радiуса y за одиницю часу пройде кiлькiсть теплоти 5 де l – довжина дротини.Розділивши в виразі 5 змінні одержимо 6 де – внутрішній радiус трубки – температура дослiджуваного газу повiтря бiля внутрішньої поверхнi трубки а – радiус дротини – температура дротини. Зі співвідношення 6 випливає що 7 Таким чином для визначення коефіцієнта теплопровідності треба знати кiлькiсть теплоти яка щосекунди...
22851. ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ТЕПЛОПРОВІДНОСТІ ТВЕРДИХ ТІЛ 111 KB
  Кількість теплоти Q що переноситься через поверхню площею S за час при градієнті температур визначається як: 1 де коефіцієнт теплопровідності середовища. Таким чином значення коефіцієнта теплопровідності матеріалу можна знайти безпосередньо якщо користуватись формулою 1. для визначення коефіцієнта теплопровідності твердих тіл.
22852. ПОБУДОВА ДІАГРАМИ СТАНУ СПЛАВІВ 49 KB
  Сплавом називають систему в твердому стані яку отримують сплавленням двох або більшої кількості компонент. Діаграми стану сплавів характеризують залежність температур фазових переходів зокрема плавлення і кристалізації від концентрації сплаву. Евтектика характеризується сталою температурою плавлення яка нижче температури плавлення компонент. Інтерметалічна сполука характеризується сталою температурою плавлення яка як правило вища за температуру плавлення компонент AuZn CdMg та ін.
22853. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОЄМНІСТі МЕТАЛІВ МЕТОДОМ ОХОЛОДЖЕННЯ 626.5 KB
  Теплоємність термодинамічної системи – це кількість теплоти яку необхідно надати цій системі щоб збільшити її температуру на К. Розрізняють теплоємність питому молярну . Теплоємність термодинамічної системи С. Крім того за умовами визначення теплоємності розрізняють теплоємність що визначається за сталого об’єму та за сталого тиску .
22854. ВИЗНАЧЕННЯ ВІДНОШЕННЯ ТЕПЛОЄМНОСТЕЙ ПОВІТРЯ ЗА СТАЛОГО ТИСКУ І СТАЛОГО ОБ’ЄМУ 96 KB
  Знання  є важливим оскільки безпосереднє вимірювання CV становить значні експериментальні труднощі при V=const маса газу а отже його теплоємніcть завжди малі порівняно з відповідними величинами для калориметра і теплоємність CV звичайно обчислюють за формулою CV = CP  оскільки вимірювати CP значно зручніше. Відповідно до класичної теорії теплоємності ідеальних газів для одноатомного газу теплоємність CV = 3R 2 для газу що складається із двоатомних молекул між’ядерну відстань у яких при не дуже високих температурах можна...
22855. Спостереження броунівського руху і визначення числа Авогадро 89 KB
  1 взятому з роботи Жана Перрена 18701942 точками відмічені послідовні положення однієї і тієї ж частинки через кожні 30 секунд. Напрямок і величина рівнодійної сили ударів молекул змінюється з великою частотою внаслідок чого відбувається зміна напряму руху броунівської частинки. Відносно великі частинки під дією поштовхів набувають невеликих прискорень тому їх швидкість практично не змінюється і частинка лишається нерухомою. Незважаючи на випадковий характер величини і напрямку сили що діє на броунівську частинку хаотичний...
22856. Маркировка: понятие, назначение, виды, носители информации. Содержание маркировки. Требования к маркировке в НД 18.62 KB
  Текст является наиболее распространенным элементом, наиболее доступным для потребителей и других субъектов рыночных отношений. В тексте товарной маркировки могут быть использованы все формы товарной информации.