7734

Захист населення в умовах надзвичайних ситуацій

Лабораторная работа

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Захист населення в умовах надзвичайних ситуацій Програмна анотація Заходи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій. Організація і проведення рятувальних та невідкладних робіт у районах лиха. Організація рухомих пу...

Украинкский

2013-01-28

785 KB

40 чел.

Захист населення в умовах надзвичайних ситуацій

Програмна анотація

  1.  Заходи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій.
  2.  Організація і проведення рятувальних та невідкладних робіт у районах лиха.
  3.  Організація рухомих пунктів харчування,  речового і продовольчого забезпечення.

ОСНОВНІ  ПОНЯТТЯ

  •  Евакуація
  •  Розосередження
  •  Сховища
  •  Протирадіаційні укриття
  •  Засоби індивідуального захисту
  •  Фільтруючі протигази
  •  Респіратори
  •  Ізолюючі протигази
  •  Засоби захисту шкіри
  •  Рятувальні роботи
  •  Невідкладні аварійні роботи
  •  Пересувні пункти харчування
  •  Пересувні пункти продовольчого постачання
  •  Пересувні пункти речового постачання

Рекомендована література: 5, 13, 18, 20, 21, 23, 33, 34.


1. ЗАХОДИ ТА ЗАСОБИ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Організаційні заходи в умовах надзвичайних ситуацій.

Практичні заходи евакуації населення із районів можливого впливу наслідків НС плануються на випадок:

  •  загальних аварій на атомній електростанції;
  •  усіх видів аварій з викидом СДОР, внаслідок яких виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров'ю людей, які проживають у зоні можливого ураження;
  •  загрози катастрофічного затоплення місцевості;
  •  масових лісових і торф'яних пожеж, що загрожують населеним пунктам:
  •  землетрусів та інших геофізичних чи гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками.

Організаційні заходи щодо захисту населення:

  1.  Будівництво сховищ та укриттів для населення.
  2.  Забезпечення всього населення індивідуальними засобами захисту.
  3.  Загальне обов’язкове навчання населення способам захисту від небезпечних факторів та правильним діям в умовах надзвичайних ситуацій.
  4.  Своєчасне повідомлення населення про небезпеку.
  5.  Розосередження робітників та службовців підприємств міста та евакуація в сільську місцевість не зайнятого у виробництві населення, медичних, дитячих та інших установ.
  6.  Захист продовольства та води, створення запасів продовольства, медичних препаратів та предметів першої необхідності в місцях евакуації та розосередження.
  7.  Організація радіаційного, хімічного і бактеріологічного спостереження, розвідки і лабораторного контролю.
  8.  Проведення санітарно-гігієнічних, профілактичних і протиепідеміологічних заходів.

Захисні споруди ЦО

Сховища призначені для забезпечення захисту людей від усіх вражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних речовин, бактеріальних засобів та теплової дії при пожежах.

У сховищах передбачається наявність аварійних виходів, фільтрувального устаткування та обладнання для забезпечення температури повітря не вище 23С і відносної вологості повітря 70 %. У мирний час сховища можуть використовуватися під навчальні майстерні, пункти цивільної оборони тощо.

План сховища:

1 – захисно-герметичні двері; 2 – шлюзові камери (тамбури); 3 – санітарно-побутові відділення; 4 – основне приміщення для розміщення людей; 5 – аварійний вихід; 6 – фільтровентиляційна камера; 7 – приміщення для зберігання продуктів харчування; 8 – медпункт.

Протирадіаційні укриття — це захисні споруди, які забезпечують захист людей від зараження радіоактивними речовинами та радіоактивного опромінення.

Протирадіаційними укриттями можуть бути спеціальні завчасно збудовані або збудовані при виникненні загрози застосування ядерної зброї укриття, а також споруди господарського призначення (погреби, овочесховища тощо), звичайні житлові споруди, щілини з грунтовим покриттям.

Укриття населення в захисних спорудах

досягається :

  •  завчасним будівництвом захисних споруд і постійним підтриманням їх у готовності для використання;
  •  швидким пристосуванням і використанням частини виробничих або побутових приміщень для укриття населення під час НС;
  •  дообладнанням, з урахуванням реальної обстановки, підвальних приміщень.

На кожне сховище складається план, карта прив’язки сховища і схема евакуації людей із сховища. Організація обслуговування сховищ покладається на службу сховищ та укриттів ЦО.

Основні правила перебування в захисних спорудах ЦО:

  •  виконувати всі вимоги коменданта;
  •  мати при собі дводобовий запас продуктів харчування, особисті речі, документи та індивідуальні засоби захисту;
  •  забороняється приносити легкозаймисті і сильнопахучі речовини, громіздкі речі;
  •  не приводити домашніх тварин;
  •  не палити;
  •  забороняється запалювати гасові лампи, свічки.

Виводять людей із сховища за вказівкою коменданта і під керівництвом особового складу служби сховища.

Засоби індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту призначені для збереження життя і здоров’я людини в умовах застосування зброї масового ураження, під час аварій, катастроф, стихійних лих.

Своєчасне і вміле їх використання забезпечує надійний захист від отруйних (ОР), сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), радіоактивного пилу, мікроорганізмів та інших шкідливих речовин.

Засоби індивідуального захисту поділяються на:

 

До засобів індивідуального захисту органів дихання фільтруючого типу належать: фільтруючі протигази, респіратори, ватно-марлеві пов'язки.

Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, очей та обличчя від отруйних і радіоактивних речовин та бактеріальних засобів.

 

Протигаз складається із шолом-маски та фільтруючо-поглинаючої коробки, які з'єднані між собою безпосередньо або за допомогою з'єднувальної трубки.

До комплекту протигаза також входить сумка і плівки, що незапітнівають.

При використанні протигаза необхідно:

  •  одягнути сумку з протигазом через праве плече так, щоб вона була на лівому боці (клапан від себе);
  •  відрегулювати за допомогою пряжки довжину плечового ременя так, щоб його край опинився на рівні талії;
  •  затримати дихання, заплющити очі, вийняти шолом-маску, взяти її обома руками так, щоб великі пальці були ззовні, а решта — всередині;
  •  прикласти нижню частину шолом-маски під підборіддя, різким рухом рук догори і назад натягнути шолом-маску на голову так, щоб не було складок, а окуляри розмістилися на рівні очей;
  •  видихнути повітря, відкрити очі, продовжувати дихати.

 Респіратори використовуються для захисту органів дихання від радіоактивного пилу (Р-2), парів і газів на виробництві із СДОР (РПГ-67, РУ-60, РУ-60МУ).

Призначення патронів респіраторів

Марка фільтруючого патрона

Сильнодіючі отруйні речовини, від яких захищає патрон

РПГ-67-А,

РУ-60М-А

Органічна пара, хлорно- і фосфороорганічні отрутохімікати.

РПГ-67-В, РУ-60МВ

Сірчистий ангідрид, сірководень

Продовження таблиці

РПГ-67-Д,

РУ-6-М-КД

Аміак, сірководень

РПГ-67-Г, РУ-60М-Г

Пари ртуті

Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання призначені для захисту органів дихання, обличчя та очей від шкідливих речовин у повітрі в умовах ізоляції органів дихання від навколишнього середовища.

До ізолюючих засобів індивідуального захисту органів дихання належать ізолюючі дихальні апарати типу ІП-4, ІП-5.  

Ізолюючий дихальний апарат ІП-4 призначений для захисту органів дихання, шкіри, обличчя та очей від речовини будь-якої концентрації. отруйності, сили дії.                                              

Принцип дії цього апарату заснований на виділенні кисню із хімічних речовин та поглинанні вуглекислого газу, який видихає людина.

Тривалість роботи у протигазі

(на один регенеративний патрон):

  •  при важкому фізичному навантаженні (біг, перенесення вантажів, земляні роботи) — 40 хв.;
  •  при середньому фізичному навантаженні (хода, обслуговування механізмів) — 60 хв.;
  •  при легкому фізичному навантаженні (перебування у стані спокою) —180 хв.

Для запуску ІП-4 необхідно:

  •  встановити регенеративний патрон РП-4 на каркас та приєднати його до дихального мішка;
  •  приєднати шолом-маску до РП-4;
  •  одягнути сумку з ІП-4 через праве плече так, щоб вона була зліва, а регенеративний патрон був на рівні талії; — відкрити кришку сумки, вийняти шолом-маску;
  •  надіти шолом-маску так, щоб не було складок;
  •  привести у дію пусковий брикет, знявши чеку і закрутивши гвинт за годинниковою стрілкою до краю;
  •  переконатися за зміною кольору термоіндикатора, що пусковий брикет працює;
  •  закрити кришку сумки і защепнути її.

Засоби захисту шкіри призначені для захисту тіла людини в умовах зараження місцевості  отруйними, радіоактивними речовинами та біологічними засобами.

Використовуються вони також при здійсненні дегазаційних, дезінфекційних і дезактиваційних робіт.

До засобів захисту шкіри належать:

  •  загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК);
  •  легкий захисний костюм (Л-1);
  •  інші засоби.

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) призначений для багаторазового захисту шкіри, одягу, взуття людини від отруйних речовин, біологічних аерозолів, радіоактивного пилу та короткочасного захисту від легкозаймистих речовин. Він складається із захисного плаща, захисних панчіх, захисних рукавиць та чохла для перенесення.

Загальновійськовий захисний комплект може використовуватись у вигляді накидки, плаща-в-рукави, комбінезона.

Легкий захисний костюм Л-1 використовують при роботі в умовах сильного зараження радіоактивними й отруйними речовинами та бактеріальними засобами. Він виготовлений із прогумованої тканини і складається із: — штанів із чобітьми;

  •  сорочки з капюшоном;
  •  двопальцевих рукавиць;
  •  сумки для зберігання костюма.

Знімаючи засоби захисту шкіри після перебування на зараженій місцевості, слід звернути особливу увагу на те, щоб незараженими частинами тіла не торкатися зовнішньої частини захисного одягу.

Перед зняттям захисного одягу, зараженого ОР (СДОР), необхідно дегазувати передню частину комбінезона, особливо борти (нагрудний клапан) і рукавиці рідиною ІПП-8. Дегазації також підлягають ті місця одягу та шкіряного покриву, які були заражені від знятого захисного одягу.

Після роботи на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, лицьову частину протигазу, штани із чобітьми, сорочку та гумові рукавиці необхідно облити водою, витерти зволоженою ганчіркою (травою), а протигазну сумку витрусити від пилу, стоячи за вітром.

Забруднені (заражені) ганчірки, тампони та інше збирають в окреме місце і ретельно дегазують.

Розосередження та евакуація

Розосередженням називається організований вивід чи вивіз і розміщення у позаміській зоні робітників, які продовжують працювати на важливих об’єктах та працівників комунального господарства.

Позаміською зоною називається територія за межами зон можливого руйнування.

Евакуацією називається організований вивід чи вивіз населення із зон можливого збройного враження, чи затоплення.

Використовується також комбінований спосіб евакуації за територіально-виробничим принципом. Це означає, що вивіз працівників і членів їх сімей, студентів  та учнів організовується підприємствами, установами чи навчальними закладами. Решта населення евакуюється через ЖЕКи і домоуправління за місцем проживання.

Планування розосередження і евакуації населення є одним із важливих завдань штабів ЦО всіх рівнів. Для допомоги штабам ЦО в містах, районах, на підприємствах, у навчальних закладах створюються евакуаційні комісії.

Розосередження і евакуація проводиться через збірні евакуаційні пункти (ЗЕП), на яких організовують адміністрацію ЗЕП (начальник, замісник, група оповіщення, група реєстрації і обліку, стіл довідок, група охорони).

2. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ У РАЙОНАХ ЛИХА

Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт полягає у виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення.

Для проведення цих заходів створюються  формування цивільної оборони.

  •  Організувати з робітників та службовців, колгоспників, учнів формування цивільної оборони та підготувати їх для роботи в осередках ураження.
  •  Оснастити формування цивільної оборони індивідуальними засобами захисту, приладами, майном, технікою.
  •  Завчасно спланувати дії формувань цивільної оборони як при загрозі нападу так і під час проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт.

  •  Перевірити та уточнити плани цивільної оборони на навчаннях, що проводяться на об’єктах.
  •  Вивести в найкоротші строки формування цивільної оборони, створені в містах, в заміську зону, розмістити їх в завчасно намічених районах і привести до готовності для проведення рятувальних робіт.
  •  Організувати управлін-ня та керівництво фор-муваннями цивільної оборони під час  проведення рятуваль-них робіт.

Невідкладні роботи в осередках ураження:

  •  прокладання шляхів на заражених територіях і проїздів у завалах;
  •  локалізація аварій;
  •  ліквідація або укріплення аварійних споруд;
  •  знешкодження боєприпасів, вогне- та вибухонебезпечних предметів;
  •  відновлення та ремонт пошкоджених захисних споруд.

Рятувальні та невідкладні аварійні роботи при ліквідації наслідків НС здійснюються поетапно:

Перший етап — екстрений захист населення, зменшення можливих наслідків надзвичайної ситуації;

Другий етап — ліквідація наслідків НС;

Третій етап — розв’язання проблеми життєзабезпечення населення в районах, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ РУХОМИХ ПУНКТІВ ХАРЧУВАННЯ, РЕЧОВОГО І ПРОДОВОЛЬЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

Підрозділи громадського харчування (пересувні пункти харчування) призначені для забезпечення гарячим харчуванням особового складу формувань у районах розміщення та при проведенні рятувальних і невідкладних аварійних робіт, а також потерпілого населення в загонах першої допомоги.

Схема

організації пересувного пункту харчування ЦО

Можливості пересувного пункту харчування за 10 годин роботи:  приготувати і роздати їжу на 1200 чол.

Підрозділи торгівлі продовольчими товарами (пересувні пункти продовольчого постачання)  призначені для забезпечення особового складу формувань продуктами харчування (сухим пайком) при відсутності можливості приготування гарячої їжі.

Схема

організації пересувного пункту  продовольчого постачання ЦО

Орієнтовні можливості пункту за 10 годин роботи: скомплектувати та видати 5000 сухих пайків.

Підрозділи торгівлі промисловими товарами (пересувні пункти речового постачання) призначені для забезпечення санітарних пунктів та загонів першої медичної допомоги одягом, білизною та взуттям.

Схема

організації пересувного пункту  речового постачання ЦО

Орієнтовні можливості пункту за 10 годин роботи: підвезти і видати до 1500 комплектів одежі та взуття.


КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

  1.  Назвіть рекомендований комплекс заходів щодо захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій
  2.  За яких надзвичайних ситуацій необхідна евакуація населення?
  3.  Назвіть основні організаційні заходи щодо захисту населення в умовах НС.
  4.  Дайте характеристику захисним спорудам цивільної оборони.
  5.  Назвіть основні правила перебування в захисних спорудах ЦО.
  6.  За яких умов  і які індивідуальні засоби захисту необхідно використовувати?  Наведіть приклади.
  7.  У чому принципова різниця між фільтруючими і ізолюючими протигазами та респіраторами?
  8.  Поясніть принцип дії та правила запуску ізолюючих дихальних апаратів.
  9.  Охарактеризуйте захисні функції багаторазових засобів захисту шкіри.
  10.  У яких випадках необхідно здійснювати розосередження, а в яких евакуацію населення?
  11.  Назвіть формування та служби, які залучаються до здійснення рятувальних та інших невідкладних аварійних робіт.
  12.  Які заходи необхідно здійснювати при організації рятувальних та невідкладних аварійних робіт?
  13.  Назвіть послідовність здійснення рятувальних та аварійних робіт в осередках надзвичайних ситуацій.
  14.  Охарактеризуйте структуру пересувного пункту харчування ЦО.
  15.  Яку структуру мають пересувні пункти продовольчого  та речового постачання?


ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

В умовах надзвичайних ситуацій здійснюється комплекс заходів, які мають забезпечити:

укриття населення в захисних спорудах

медичну допомогу

радіаційний та хімічний захист

евакуацію

У статті 8 Закону “Про Цивільну оборону України” записано: "Адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання надає своїм працівникам сховище... '', що вважається одним із заходів захисту від НС і є законодавчим обов'язком керівників господарських об'єктів та органів місцевої виконавчої влади. 

До захисних споруд цивільної оборони належать:

сховища

протирадіаційні укриття

засоби індивідуального захисту органів дихання

засоби індивідуального захисту шкіри

Засоби індивідуального захисту органів дихання за принципом захисної дії поділяються на:

фільтруючі

золюючі

Фільтруючий протигаз  ГП-4у

РеспіраторР-2. 

1 — фільтруючо-поглинаючий патрон;

2 напівмаска;

3 — клапан видоху;

4 — носовий затискувач;

5 — наголовник.

До проведення рятувальних  та інших аварійних невідкладних робіт залучаються:

невоєнізовані формування ЦО

військові частини і підрозділи

медичні організації

Для проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт необхідно:

Розвідка маршрутів для формувань ЦО

Заходи, що належать до рятувальних робіт

Знезараження місцевості, споруд, техніки

Санобробка людей та знезараження їх одягу

Пошук і рятування людей з-під завалів та зруйнованих захисних споруд

Надання першої медичної допомоги та евакуація потерпілих

Локалізація та гасіння пожеж

Начальник пункту

Приготування та роздачі їжі.

7 чол.:

Командир ланки,

ст. повар – 1

Повари –3

Робітники – 2

Водій – 1

Вантажні автомобілі – 1

Кухонь (котлів) - 1

Приготування та роздачі їжі.

7 чол.:

Командир ланки,

ст. повар – 1

Повари –3

Робітники – 2

Водій – 1

Вантажні автомобілі – 1

Кухонь (котлів) - 1

Забезпечення

10 чол.:

Командир – 1

Комірник-дозиметрист– 1 

Бухгалтер – 1

Робітники – 4

Водії – 3

Вантажні автомобілі – 1

Авторефрижератор - 1

Автоводоцистерна -1

Фасування та роздачі сухих пайків.

5 чол.:

Командир ланки,

дозиметрист – 1

Фасувальники-  роздавальники – 3

Водій – 1

Вантажні автомобілі – 1

Автопричепи  - 1

Начальник пункту

Комірник -1

Ланка речового постачання .

6 чол.:

Командир ланки,

дозиметрист – 1

Роздавальники – 4

Водій – 1

Вантажні автомобілі – 1

Автопричепи  - 1

Комірник -1

Начальник

пункту


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24046. Аутоиммунный тиреоидит: клиника, диагностика, лечение 19.36 KB
  Хронический аутоиммунный тиреоидит или лимфоматозный тиреоидит болезнь Хашимото это воспалительное заболевание щитовидной железы аутоиммунной природы когда в организме человека образуются антитела и лимфоциты повреждающие собственные клетки щитовидной железы. Итогом этого процесса является повреждение клеток щитовидной железы тироцитов. Из поврежденных клеток щитовидной железы в кровь попадает содержимое фолликулов: гормоны разрушенные части внутренних органелл клетки которые в свою очередь способствуют дальнейшему образованию антител к...
24047. Синдром диссеминированного внутрисосудистого свертывания: клиника, диагностика, лечение 37.21 KB
  это свертывание крови и тромбообразование в результате которых происходит потребление факторов свертывания крови чрезмерная активация фибринолиза и часто наступают кровотечения.синонимы: синдром РВС рассеянного внутрисосудистого свертывания крови ВСФ внутрисосудистое свертывание и фибринолиз ТГС тромбогеморрагический синдром коагулопатия потребления. При этом наступают полимикросвертывание крови и тромбоз переходящие в дальнейшем в кровотечение вследствие гипо и афибриногенемии потребления и активации фибринолиза.[3] I стадия ...
24048. Острый инфаркт миокарда, клинические варианты, стадии, классификации 46.88 KB
  Инфа́ркт миока́рда одна из клинических форм ишемической болезни сердца протекающая с развитием ишемического некроза участка миокарда обусловленного абсолютной или относительной недостаточностью его кровоснабжения. Инфаркт миокарда левого желудочка передний боковой нижний задний. Изолированный инфаркт миокарда верхушки сердца.
24049. Болезнь и синдром Иценко-Кушинга. Лабораторные и инструментальные методы диагностики 44.56 KB
  В настоящее время доказана связь между опухолями легкого поджелудочной железы тимуса щитовидной предстательной околощитовидных желез мозгового слоя надпочечников яичника яичек различных участков желудочнокишечного тракта с развитием клиники синдрома ИценкоКушинга АКТГэктопированный синдром. Методы определения функции щитовидной железы и степени тяжести тиреотоксикоза. аутоиммунное заболевание обусловленное избыточной секрецией тиреоидных гормонов диффузной тканью щитовидной железы которое приводит к отравлению этими гормонами ...
24050. Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки, эпидемиология, этиология, патогенез, классификация, осложнения 19.56 KB
  Язвенная болезнь связана с нарушением нервных а затем и гуморальных механизмов регулирующих секреторную моторную функции желудка и двенадцатиперстной кишки кровообращение в них трофику слизистых оболочек. Образование язвы в желудке или двенадцатиперстной кишке является лишь следствием расстройств указанных выше функций. В механизме же развития язв в выходном отделе желудка и особенно в двенадцатиперстной кишке напротив решающим фактором явяется усиление агрессивности кислотнопептического фактора.
24051. Злокачественные и доброкачественные опухоли пищевода 27.72 KB
  К числу доброкачественных опухолей пищевода относятся эпителиальные папилломы аденомы и неэпителиальные лейомиомы гемангиомы. Они берут начало в толще стенки пищевода затем образуют тонкую длинную ножку. Полипы пищевода как правило бывают одиночными локализуются на уровне раздвоения трахеи или в нижней половине пищевода.
24052. Хронический гастрит, Классификация, этиология и патогенез, клиника, лечение 56.92 KB
  Гастрит типа А эндогенный аутоимунный гастрит. Гастрит типа Б. Доказано что в основе патогенеза хронического гастрита типа В лежит персистирующая инфекция HP что подтверждается тем что этот микроорганизм находят в пилорическом отделе у подавляющего большинства больных. Гастрит типа С реактивный химический гастрит рефлюксгастрит.
24053. Бронхиальная астма. Аллергологическая диагностика 35.85 KB
  самостоятельное хроническое рецидивирующее заболевание основным и обязательным патогенетическим механизмом которого является изменённая реактивность бронхов обусловленная специфическими иммунологическими сенсибилизация и аллергия или неспецифическими механизмами а основным обязательным клиническим признаком приступ удушья вследствие бронхоспазма гиперсекреции и отёка слизистой оболочки бронхов Исследование функции внешнего дыхания Для определения функции внешнего дыхания повсеместно у пациентов в возрасте старше 5 лет используются...
24054. Острая и хроническая недостаточность коры надпочечников. Методы неотложной терапии 22.74 KB
  Синдром раздраженного кишечника: клиника диагностика лечение. Синдром раздраженного кишечника это не самостоятельное заболевание а комплекс расстройств которые не связаны с непосредственным поражением самого кишечника. Причины возникновения синдрома раздраженного кишечника: нервнопсихические психоэмоциональные расстройства стрессы нарушение привычного режима питания недостаток клетчатки в пище малоподвижный образ жизни гинекологические заболевания вызывают рефлекторные нарушения функции кишечника кишечника эндокринные нарушения ...