77568

Організація зайнятості молоді

Реферат

Социология, социальная работа и статистика

Державна служба зайнятості посідає особливе місце серед інших структур соціальної сфери, адже працює з людьми різного віку та різних професій, з тими, хто шукає роботу, та тими, хто її надає.

Украинкский

2015-02-03

161.5 KB

1 чел.

24

PAGE  29

 МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

РЕФЕРАТ

на тему: Організація зайнятості молоді”   

 (з досвіду роботи Дніпровського РЦЗ м. Києва)

Ковальова Вікторія Володимирівна          

головний спеціаліст відділу

профорієнтаційної роботи

та активної підтримки населення

Дніпровського РЦЗ м. Києва

                                                                                 

Київ - 2012

ЗМІСТ

Стор.

Вступ …………………………………………………………......  

3

1. Молодь як особлива група в суспільстві…………………….

5

2. Проблеми зайнятості молоді………………………………….                                                                  

8

  1.  Організація зайнятості молоді Дніпровським районним

центром зайнятості в роботі 2012 р. ...........................................                                                     

12

3.1. Працевлаштування та проведення громадських робіт……              

12

3.2.Профорієнтація та професійне навчання молоді ………….                    

17

3.3.  Співпраця Дніпровського центру зайнятості  з іншими організаціями, які відповідають за роботу з молоддю ………..                                    

22

         Висновки та пропозиції ................................................................

25

Список використаної літератури …………………………….....                                                      

28

                                                                                                                      

                                                                                                   

   

ВСТУП

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожний громадянин має право на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності [1].

Одним із основних принципів державної політики зайнятості населення відповідно до ст. З Закону України „Про зайнятість населення" є забезпечення рівних можливостей усім громадянам, незалежно від  статі, віку... в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних проблем" [2].

Державна служба зайнятості посідає особливе місце серед інших структур соціальної сфери, адже працює з людьми різного віку та різних професій, з тими, хто шукає роботу, та тими, хто її надає. В арсеналі служби зайнятості широкий спектр послуг для забезпечення адресної роботи з кожним клієнтом, виходячи з його потреб та можливостей. Фахівець служби зайнятості – водночас психолог, юрист, менеджер і просто людина, яка має бажання допомогти.

Особлива увага державною службою зайнятості приділяється працевлаштуванню молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно - технічних закладах освіти, дітям-сиротам, які залишились без піклування батьків, а також особам, яким виповнилось 15 років і, які за згодою батьків або особи, яка їх замінює, можуть як виняток, прийматися на роботу.

Нагальною соціальною проблемою, пов’язаною з переходом до ринкової економіки є ефективне включення у трудову діяльність молоді. Останнім часом зростає чисельність випускників вищих навчальних закладів, які одержують право на вільне працевлаштування і зменшується чисельність тих, кого направлено на роботу за розподілом.

Наказом Міністерства освіти вищі навчальні заклади повинні здійснювати постійний контроль за працевлаштуванням випускників, а оформлення направлення випускника держзамовлення на роботу покладається на керівника вузу. Але показник працевлаштування у багатьох навчальних закладах знизився. Це свідчить про невирішені питання законодавчо-правового врегулювання працевлаштування випускників, які навчались за держзамовленням. До речі, їх кількість зменшилась щодо загальної кількості випускників державних закладів освіти.

Зросла й кількість випускників, які навчаються за контрактом у державних закладах освіти, а показник їх працевлаштування становить 15-50 відсотків. Отже, деякі навчальні заклади по суті готують потенційних безробітних, які після одержання дипломів звертаються до центрів зайнятості.

Мета  даного реферату  – дослідити організацію зайнятості молоді та розробити практичні рекомендації по її вдосконаленню.

Для досягнення поставленої мети в рефераті вирішуються такі завдання:

  •  дослідити молодь як особливу групу в суспільстві;
  •  визначити проблеми зайнятості молоді на ринку праці;
  •  проаналізувати організацію зайнятості молоді на практиці Дніпровського районного центру зайнятості м. Києва;
  •  розробити практичні рекомендації по вдосконаленню організації зайнятості молоді.

Об’єкт дослідження – молодь на ринку праці.

Предмет – механізм функціонування ринку праці та організація зайнятості молоді.

І. МОЛОДЬ ЯК ОСОБЛИВА ГРУПА В СУСПІЛЬСТВІ.

Будь-яке суспільство незалежно від його політичної системи, рівня матеріального і духовного розвитку зацікавлене в постійному примноженні своїх багатств у всіх сферах життєдіяльності. Для цього йому доводиться вирішувати цілий комплекс соціально-економічних, політичних та інших завдань, які покликані створити необхідні умови насамперед для реалізації та самореалізації кожного громадянина як особистості, об’єкта і суб’єкта суспільних відносин та перетворень.

Поняття „молодь” трактується в різних науках – соціології, філософії, педагогіці тощо – майже однозначно. Отже, молодь – це соціально-демографічна група, що відокремлюється на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального становища та обумовлених тим і іншим соціально-психологічних властивостей.

Проблеми молоді в будь-якому суспільстві, за будь-яких умов та обставин повинні розглядатися в трьох аспектах:

  1.  що суспільство може дати молоді для її розвитку та громадянського становлення;
  2.  що сама молодь здатна і може дати суспільству для його прогресивного розвитку;
  3.  як повніше використати потенціал молоді в інтересах її власної самореалізації та розвитку всього суспільства.

Якщо розглядати роль і значення молоді в суспільстві, то можна зазначити, що в цілому ця роль обумовлена такими об’єктивними обставинами:

  •  молодь, будучи досить великою соціально-демографічною групою, займає важливе місце в народногосподарському виробництві як єдине джерело поповнення трудових ресурсів;
  •  молодь – основний носій інтелектуального потенціалу суспільства і має великі здібності до праці, творчості у всіх сферах життя;
  •  молодь має досить велику соціальну і професійну перспективу, яка здатна швидше за інших соціальних груп суспільства оволодівати новими знаннями, професіями та спеціальностями.

З переходом до ринку, становленням демократичного суспільства суттєво змінюються не лише ідеали молодих людей, але й суспільний ідеал молоді взагалі. Так є досить цікавими висновки Ю.Терещенка, який виділяє такі риси  сучасної молодої людини:

по-перше - це людина економічно вільна, підприємлива, ініціативна, діяльна, якій притаманна самостійна творчість, пов’язана з організацією нової справи;

по-друге - це людина, глибоко зацікавлена в особистій причетності до політичних свобод;

по-третє - це людина з рельєфно оформленою світоглядно-екологічною орієнтацією;

по-четверте - це людина з національно-орієнтованою свідомістю.

Молодь – не просто суб’єкт, який переймає матеріальні і духовні багатств суспільства, але й створює нові, більш прогресивні і демократичні суспільні відносини [9,12].

Щоб піти далі своїх попередників, молодь повинна бути готова до відтворення, розвитку не просто матеріальних, але й духовних багатств, культури своєї нації, народу. Вона багато в чому схожа на старше покоління і водночас відрізняється від нього. Саме ці відмінності і є підставою для прогресивного розвитку людства.


2. ПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ МОЛОДІ

Проблема зайнятості населення стала однією з найгостріших соціальних проблем, з якими зіткнулося людство. Безробіття несе з собою не лише бідність значній кількості населення, але й духовну, моральну деградацію людей. Тому розв’язання проблеми зайнятості населення є  однією з найважливіших, першочергових задач в будь-якій цивілізованій країні. Цей висновок юридично втілений у „Загальній декларації прав людини” в 1948 р.

Вважається, що безробіття – це своєрідна плата за ринок. І, мабуть, так воно і є.  Основним елементом виробничих сил суспільства є робоча сила. Останнім часом з нею відбуваються суттєві зміни. Висококваліфіковані фахівці досить часто з виробничої сфери переходять в комерційну. Працівники більш низької кваліфікації поповнюють лави безробітних. 

Зайнятість молоді в Україні є каменем спотикання і наріжною проблемою на сучасному етапі. В Україні 10 млн. юнаків і дівчат. З них 3 млн. працюють у сфері матеріального виробництва, в тому числі у сільському господарстві — 300 тис., у соціальній сфері, освіті — 500 тис., у сфері державного управління — 10 тис., 3 млн. - навчаються. У той самий час третина юнаків та дівчат не працює і не навчається. Серед зареєстрованих у 2012 р. безробітних молодь становить 40 %. При цьому 40% молодих людей працездатного віку займаються нерегламентованою, офіційно незареєстрованою діяльністю, тобто працюють на тіньовий сектор. Молодіжне безробіття інакше як катастрофічним назвати неможливо[16, 282].

Інтереси молоді у цілому враховані у Декларації про основні засади державної молодіжної політики та Законі України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", інших законодавчих та нормативних актах Кабінету Міністрів, Міністерства праці та соціальної політики України тощо [5].

 Великого значення в контексті цих проблем зайнятості набуває визначення світоглядних і ціннісних орієнтацій молоді. Серед головних потреб молодь називає цікаву і добре оплачувану роботу, створення необхідних умов для високопродуктивної праці на виробництві.

За роки реалізації ринкових реформ в Україні суттєво змінилися погляди молодих людей на поняття престижності професій.  Молодь більше прагне обирати професії, які приносять швидкий і порівняно високий прибуток. Оцінка значимості професії часто не співпадає не лише з об’єктивними потребам, але й фактично зі здібностями молодої людини.

Як і вся робоча сила, молодь є сьогодні товаром на ринку праці, однак молодий працівник на цьому ринку є більш мобільним, ніж інші.

Серед найрізноманітніших проблем людини чи не найголовнішою є відсутність роботи. Безробіття – одна з найгостріших соціально-економічних проблем. Серед усіх проблем молоді, які існують у сучасному суспільстві в нашій країні, безробіття займає одне з перших місць.

Своєрідний соціальний портрет безробітної молоді є досить неоднозначним. Майже третина безробітної молоді – це ті, хто звільнився за власним бажанням через низьку заробітну плату. Другу за чисельністю групу  безробітної молоді складають випускники загальноосвітніх шкіл. До третьої групи можна віднести тих молодих людей, що звільнені з роботи в зв’язку зі змінами в організації виробництва, військовослужбовців. Сюди також можна віднести і випускників професійних навчальних закладів та молодь, демобілізовану з армії.

Відсутність перспектив на майбутнє в молодому віці особливо небезпечна. Саме з цього прошарку поповнюються лави злочинців, наркоманів, членів екстремістських політичних течій. Тому працевлаштування молоді має бути об’єктом першочергових економічних і правових заходів. Саме тому проблеми безробіття, підвищення зайнятості населення (і молоді у тому числі) постійно знаходяться в центрі уваги уряду та державних органів країни. 

У Конвенції № 168 "Про сприяння зайнятості і захист від безробіття", прийнятій і затвердженій 21 червня 1988 р. у Женеві на Міжнародній конференції праці, зазначено: "Значна частина молоді перебуває в пошуках своєї першої роботи . Держава, керуючись національним законодавством, прагне запровадити спеціальні програми, що сприятимуть отриманню продуктивної зайнятості для певних категорій осіб, які перебувають у несприятливому становищі . таких, як молоді трудящі".

Усі проблеми трудової діяльності чи навчання мають вирішуватись спільно зі службою зайнятості, Міністерством освіти і науки України, Міністерством праці та соціальної політики України та Державним центром зайнятості на засадах чинного законодавства. Міжнародний досвід свідчить, що перехід до ринкових відносин має включати здійснення цілісної державної соціальної політики щодо молоді, створення мережі відповідних соціальних служб. Саме такий механізм закладено у Законі України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", який був прийнятий Верховною Радою України 5 лютого 1993 р. з наступними змінами і доповненнями. Згідно з ним у державі створено мережу соціальних служб для молоді, яка об'єднує понад 170 центрів. У системі соціальних служб для молоді задіяно близько 1700 працівників, серед яких 224 психологи, 170 соціальних педагогів, 160 спеціалістів з соціальної роботи, а також соціологи, юристи [5].

З цією метою розвивається і вдосконалюється робота служби зайнятості України, принципами діяльності якої є:

• пріоритетність інтересів і потреб клієнтів;

• співробітництво клієнта і служби зайнятості — найефективніший і найкоротший шлях до працевлаштування;

• пріоритетність послуг центру зайнятості, пов'язаних із пошуком

  роботи [13, 98-99].

 

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАЙНЯТОСТІ МОЛОДІ ДНІПРОВСЬКИМ РАЙОННИМ ЦЕНТРОМ ЗАЙНЯТОСТІ В 2012 РОЦІ

3.1. ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ

Ринок праці України значною мірою охоплює найбільш активну частину населення - молодь до 35 років, пропозиція якої на сучасному ринку робочої сили у м. Києві становить - 21,8 % від усього контингенту безробітних.

Контингент безробітної молоді складається із випускників навчальних закладів: шкіл, ПТУ, технікумів, ВУЗів; звільнених з лав Збройних сил; звільнених з установ, де  виконували покарання; молодих робітників та службовців у віці до 35 років. Також, послугами міської служби зайнятості користується значна частина молоді, яка не має роботи, шукає її, а також та молодь, яка бажає змінити роботу [15, 4].

В 2012 році послугами  Дніпровського районного центру зайнятості скористалися  6 972 особи, молодь у віці до 35 років становила 3 950  осіб

(41 неповнолітній), з них: робітники – 853, службовці – 1 605, особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки – 1 492.         

Найчастіше до центрів зайнятості звертались жінки - їх понад дві третини (3 969 особи), кожна четверта - віком до 35 років, кожна п'ята - відноситься до категорії осіб, яка потребує соціального захисту.

Серед тих, хто був незайнятим менше року, переважна більшість звільнених за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України, за власним бажанням ст. 38 КЗпП України, за скороченням штатів та реорганізацією виробництва п.1 ст.40 КЗпП України. В порівнянні з відповідним періодом минулого року спостерігалась тенденція до збільшення звернень громадян, звільнених за угодою сторін та, навпаки, менше стали звертатись звільнені за скороченням штатів і власним бажанням [2].

За сприянням спеціалістів центру зайнятості протягом 2012 року отримали роботу 4755 мешканців Дніпровського району, або 67,9% від тих, хто звернувся за допомогою, з них  молоді - 2 968 особи ( 6 неповнолітніх).

Зростання обсягів працевлаштування пов'язано із позитивними процесами, які відбуваються в соціально-економічній сфері району:

      - зменшились  обсяги вивільнення працівників;

      - зростає попит на робочу силу;

      - продовжується створення нових робочих місць.    

Робота Дніпровського центру зайнятості спрямована на консолідацію зусиль соціальних партнерів щодо проведення державної політики зайнятості населення.

Сьогодні  метою служби зайнятості є досягнення якісно нового рівня співпраці із роботодавцем, як соціальним партнером і співзасновником Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі Фонд).

Від стосунків, які склались із роботодавцями, суттєво збільшилася   кількість підприємств, які вчасно подають звіт 3-ПН про наявність вакансій, а це, в свою чергу, дало можливість оперативніше оновлювати банк даних про вакансії.

Моніторинг організації зайнятості молоді засвідчує позитивну тенденцію до збільшення обсягів працевлаштування.

Попит на робочу силу у місті  позитивно  впливає і  на рівень працевлаштування   молоді.   

Гарантії     щодо      працевлаштування      молоді     забезпечуються бронюванням робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях  міста. Районною державною адміністрацією прийнято і    затверджено квоту для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту на 2013 рік в кількості 50 робочих місць, з них для молоді - 19 р.м., в т.ч. за категоріями відповідно до ст.5 Закону про зайнятість:

  •  молодь, яка закінчила ЗОШ та професійні навчально - виховні заклади і надається перше робоче місце - 10 роб.м;  
    •   випускники ВУЗів – 6 роб.м;
    •  молодь, яка звільнилася із строкової або альтернативної служби та якій надається перше робоче місце – 1 роб.м;
    •  молодь, яка залишилася без піклування батьків (сироти) – 1роб.м;
    •  молодь, якій виповнилося 15 років і яка, як виняток може прийматися на роботу – 1 роб.м.

Протягом 2012 року послугами районного центру зайнятості скористалися 356 осіб соціально незахищених категорій молоді, з них 39 неповнолітніх. Працевлаштовано в січні – грудні 2012 року 188 осіб даних категорій, з них 6 неповнолітніх, на заброньовані робочі місця – 13 осіб, в т.ч. 1 неповнолітній.

Для     працевлаштування    безробітних,     особливо     з      числа неконкурентоспроможних на ринку праці та довготривалих безробітних, роботодавцям надаються дотації з коштів Фонду. Протягом 2012 року за рахунок дотацій було працевлаштовано 34 безробітних, в т.ч. – 14 молодих осіб на такі підприємства, як:  ПП „Квазар”; ПП „Юридична фірма  „Евіденс”; ТОВ „Актіф Україна”; ТОВ „Дніпро – сервіс”...

Молодь активно залучається до навчання основам підприємницької діяльності та індивідуальної трудової діяльності. Протягом січня - грудня 2012 року 14 молодих осіб навчалися основам малого і середнього бізнесу, вони отримали одноразову допомогу по безробіттю та започаткували власну справу у сферах:

- колективні, громадські та особисті послуги;

- оптова та роздрібна торгівля.

Для орієнтації безробітних на підприємницьку діяльність створено банк методик щодо діагностики професійно-важливих якостей професій сфери підприємництва, проводились групові та індивідуальні консультації.

Безробітні проходили  підготовку з основ підприємництва на базі Навчально-ділового центру інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості, Національному авіаційному університеті.

Для подальшої самозайнятості безробітні  навчались за   професіями:  кравець,  кухар,  закрійник,  перукар,  манікюрниця,  няня, гувернантка та ін.

Для надання можливості тимчасового заробітку в період пошуку роботи молодь залучається до оплачуваних громадських робіт. Протягом 2012 року 293 особи віком до 35 років, з яких 2 неповнолітніх, взяли участь в оплачуваних  громадських роботах на підприємствах: ПП „Рітал”, ПП „Парком”, КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району, КП по утриманню зелених насаджень Дніпровського району, ПКВ „Перемога”, ПКВ „Гідропарк”.

Громадські роботи проводились за такими видами робіт, як благоустрій території лікарень, парків, ремонт дитячих майданчиків і т.п. Розширено види громадських робіт у соціальній сфері, зокрема по обслуговуванню пенсіонерів, інвалідів.

Значна увага приділялась інформованості населення та роботодавців про стан ринку праці   і   послуги служби зайнятості.

З метою інформування та консультування про надання послуг службою зайнятості, контролю за виконанням вимог законодавства про зайнятість та державне страхування на випадок безробіття спеціалістами  Дніпровського РЦЗ відвідано 905 підприємств, надано 3 640 послуг, серед яких: розміщення інформації про вакансії підприємств в загальноміській базі вакансій (понад 3 800 щомісяця), на сайті центру зайнятості, на радіо, телебаченні (інформація про вакансії у ЗМІ для 111 підприємств), в пресі -  на сторінках журналів «Пропоную роботу», « Учеба и работа ».

3.2 ПРОФОРІЄНТАЦІЯ ТА ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ МОЛОДІ

Основою ефективного та якісного забезпечення організацій та підприємств кадрами необхідних професій та кваліфікації є профорієнтаційна робота серед учнів середніх загальноосвітніх шкіл.

В умовах багатогалузевого народного господарства випускнику школи непросто уявити собі потребу виробництва в кадрах тих чи інших професій, реальні можливості працевлаштування чи продовження навчання, специфіку різних професій, правильно оцінити свої схильності та здібності.

В системі професійної орієнтації індивідуальні можливості особистості не можна зводити лише до її професійних інтересів. У зміст поняття можливості в цьому випадку включається вся психологічна структура особистості. І якщо професійні інтереси та наміри відповідають всім іншим компонентам психологічної структури особистості, то опора на них при вирішенні питання вибору професії цілком виправдана. У випадку ж розходження між ними виникає завдання переформування інтересів та переорієнтації школярів.

Молодь – наше майбутнє. Саме тому вона є об’єктивним носієм та джерелом усіх новацій і змін у нашому суспільстві. Однією з найбільш ефективних форм роботи, яка відповідає ситуації, що склалася на ринку праці, є інформаційні заходи для випускників навчальних закладів, основна мета яких - інформування випускників про світ професій та шляхи їх набуття, надати впевненості молодим людям, які стоять перед вибором професії, у їх власні сили, надати їм можливість зустрітися з майбутніми роботодавцями і представниками навчальних закладів. Дніпровський центр зайнятості широко проводить профорієнтаційну роботу серед учнів старших класів загальноосвітніх шкіл, яка стимулює випускників до професійного самовизначення.

Для молодої людини в підлітковому віці дуже важливо визначитися в професійному плані: ким бути, яку професію обрати. Правильно обрана професія дає можливість самореалізуватись в житті, як особистості, не піддаватись негативному впливу середовища. Це також один із профілактичних заходів проти скоєння правопорушень неповнолітніми.

Протягом 2012 року молоді надано 5 860 профорієнтаційних послуг, в т.ч. неповнолітнім – 46.

Робота з профорієнтації, зокрема для старшокласників, здійснюється за такими напрямками:

- проведення групових консультацій;

- проведення індивідуальних консультацій;

- організація та участь в інформаційних групових заходах;

  •  проведення  консультативної роботи  з  батьками  випускників щодо професійного самовизначення їх дітей тощо.

З метою активізації профорієнтаційної роботи серед учнівської молоді, орієнтації школярів на робітничі спеціальності при виборі майбутньої професії, ознайомлення учнів старших класів – майбутніх випускників шкіл з якомога більшою інформацією про послуги служби зайнятості, про навчальні заклади,   а також про правила вибору професії було проведено 34 групові консультації на тему „Уроки реального трудового життя”, в яких взяли участь 658 учнів району.  

З метою відродження робітничих професій було проведено 10 професіографічних екскурсій, до яких було залучено 330 школярів;  одна зустріч з працівниками заводу „Кока – кола”, в якій взяли участь 35 школярів району. Дніпровським РЦЗ був відвіданий 51 навчальний заклад району і ознайомлені біля 1 000 учнів 9 – 11 класів з робітничими професіями та навчальними закладами.

До послуг молоді Дніпровського району зібрано інформацію про професії, які користуються попитом на ринку праці. Спеціалістами центру зайнятості зібрані та згруповані матеріали про підприємства та організації району, їх  історію, діяльність, професії та спеціальності, умови праці, її оплати, тобто паспорти підприємств. Оформлені відповідні матеріали і по навчальним закладам міста. Значно поповнився банк відео і аудіо профінформаційними матеріалами. До послуг клієнтів центру зайнятості роздаткові та інформаційні матеріали (буклети, листівки) тощо.

Профорієнтаційна робота серед учнів старших класів загальноосвітніх шкіл стимулює випускників до професійного самовизначення, є одним з профілактичних заходів проти скоєння правопорушень серед неповнолітніх. Випускників шкіл ознайомлено з правилами вибору професії та рекомендаціями, як уникнути при цьому помилок. В рамках програми “Діти України” з метою орієнтації молоді у виборі професії, надання інформації про стан ринку праці, про професії, які користуються попитом на ньому, послуги, які надаються державною службою зайнятості, було надано 229 індивідуальних консультацій для школярів, які звернулись до центру зайнятості.

Молодим громадянам, особливо тим, хто не має професії, спеціальності, надаються  профорієнтаційні послуги з  метою  виявлення  професійних здібностей та ознайомлення з професіями, які користуються попитом і є актуальними на ринку праці, психологічна підтримка.

Сприятливим фактором адаптації молоді на ринку праці є наявність професії, спеціальності, бажання перекваліфікуватися або набути другу професію, що визначає рівень конкурентоспроможності на ринку праці.

За результатами професійної діагностики та побажаннями молоді пропонується пройти підготовку для отримання професії за рахунок коштів Фонду або змінити професію у навчальних закладах міста або безпосередньо на виробництві.

Впровадження Єдиної технології надання соціальних послуг населенню у службі зайнятості посприяло визначенню напрямів і засобів психологічної підтримки безробітних. Досвід роботи з незайнятим населенням, і в першу чергу з молоддю, підтвердив доцільність психологічної підтримки за таким напрямком – навчання техніки пошуку роботи. Групи формуються за бажанням клієнтів. У процесі занять безробітні навчаються методам ефективного поводження на ринку праці, самостійного пошуку роботи, складанню резюме та написання листів роботодавцям, техніці ділового спілкування по телефону та на співбесіді. Протягом 2012 року було проведено 170 таких семінарів, в яких взяли участь 413 осіб віком до 35 років, з яких 1 неповнолітній. Проведено 218 групових інформаційних консультацій, в них взяли участь 2 220 молодих осіб, в т.ч. 15 неповнолітніх.

З метою допомоги задоволення потреб роботодавців у висококваліфікованих фахівцях була надана допомога безробітним у складанні резюме та  заповненні  Анкети пошукача роботи в кількості 142 чол.

В 2012 році за направленням Дніпровського РЦЗ професійне навчання проходила  301 особа у віці до 35 років, в т.ч. 17 неповнолітніх. Закінчили навчання 227 молодих осіб, з них 4 неповнолітні; працевлаштовано після навчання 199 осіб у віці до 35 років, з них 2 неповнолітні [17].

Збільшилося число безробітних, які пройшли підвищення кваліфікації, навчалися за модульними навчальними планами та програмами.

Для подолання професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці та задоволення потреб роботодавців в кадрах набуває розвитку  навчання   безробітних   за   індивідуальною   формою   за   робітничими професіями   та       стажування   безпосередньо   на   підприємствах.   

Відповідно до пріоритетних напрямів діяльності служби зайнятості Дніпровський  центр зайнятості працює над забезпеченням збільшення обсягів охоплення незайнятої молоді активними формами соціальної підтримки.

3.3.   СПІВПРАЦЯ ДНІПРОВСЬКОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ З ІНШИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗА РОБОТУ З МОЛОДДЮ

Київським міським центром зайнятості в питаннях організації зайнятості молоді було укладено договори спільних дій з наступними організаціями:

Київським молодіжним центром праці;

Відділом кримінальної міліції у справах неповнолітніх;

Київським міським центром соціальних служб для молоді;

Службою у справах неповнолітніх КМДА:

Громадською організацією інтелігенції „Київ - рідний дім".

Як підрозділ Київського   міського   центру   зайнятості   Дніпровський РЦЗ в питаннях   організації зайнятості молоді співпрацює з Київським молодіжним центром праці. З Київським молодіжним центром праці ухвалений план спільних дій, яким передбачено обмін інформацією щодо молодіжного ринку праці, організація тимчасових та оплачуваних громадських робіт, організація та проведення ярмарків вакансій, Днів відкритих дверей для молоді.

Для посилення взаємодії між службою зайнятості Дніпровського району та Службою у справах неповнолітніх Дніпровської районної у м. Києві  Державної адміністрації, Дніпровським центром соціальних служб для молоді, відділом кримінальної міліції у справах неповнолітніх у питаннях працевлаштування неповнолітніх розроблено та затверджено відповідні плани спільних дій, якими передбачено обмін інформацією, проведення спільних засідань з вирішення питання зайнятості неповнолітніх.

Відповідно до угоди про взаємодію та плану спільних дій між Дніпровським РЦЗ та Службою у справах неповнолітніх Дніпровської адміністрації, відділ кримінальної міліції у справах неповнолітніх отримує інформацію від зазначених установ щодо соціально дезадаптованих підлітків, які не навчаються і не працюють та потребують допомоги у працевлаштуванні.

З метою надання оперативної та адресної допомоги у працевлаштуванні та професійному навчанні їм надсилаються листи-запрошення відвідати районні центри зайнятості за місцем проживання. Неповнолітнім, які звернулись до Дніпровського центру зайнятості, приділяється значна увага з боку спеціалістів центру зайнятості, надається можливість скористатись послугами, видаються по декілька направлень на роботу, в т. ч. на заброньовані робочі місця, після узгодження їх кандидатур з кадровими службами підприємств, направляються на професійну підготовку.

Спеціалісти районного центру зайнятості взяли участь у проведенні засідань Координаційних рад у справах неповнолітніх, на яких розглядалися питання злочинності та правопорушень серед неповнолітніх, обговорювались пропозиції щодо профілактики наркоманії та алкоголізму, питання співпраці з центрами зайнятості.

Службою зайнятості постійно проводиться робота з організації зайнятості дітей - сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування. Направляються запити до  управління освіти і науки Дніпровської РДА щодо неповнолітніх сиріт, які не навчаються і не працюють та потребують  допомоги у працевлаштуванні. За інформацією управління освіти і науки Дніпровської РДА, громадянам, які залишились без батьківського піклування,  центр зайнятості надсилає запрошення відвідати службу зайнятості для отримання допомоги в організації їх зайнятості.

Діяльність Дніпровського районного центру зайнятості направлена на вирішення питань соціального захисту громадян з фізичними вадами шляхом надання їм допомоги у працевлаштуванні, направленні на навчання тощо. Протягом 2012 року на обліку в службі зайнятості перебувало 41 особа з інвалідністю, у віці до 35 років – 18 осіб; з них -10 працевлаштовано, 5 отримали консультаційні, профорієнтаційні послуги.

В січні – грудні 2012 року продовжувалась співпраця з громадською організацією інтелігенції міста Києва «Київ – Рідний дім», яка займається питаннями зайнятості громадян, що прибули з місць позбавлення волі.

Відділом у справах сім ї та молоді була надана інформація про те, що під час літніх канікул було організовано роботу 11 трудових загонів, в яких працювали 213 старшокласників. Протягом  звітного періоду було підготовлено та випущено інформаційно – друковану продукцію ( буклети ) по працевлаштуванню підлітків та випускників шкіл «На допомогу випускникам та підліткам!» в кількості 2000 шт., які були розповсюджені в середніх та вищих навчальних закладах району.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Серед найбільш суттєвих проблем працевлаштування молоді району та можливих варіантів їх розв’язання привертають увагу такі пропозиції:

- слід створити окрему інституцію з питань працевлаштування
молоді до 18 років (випускників середніх шкіл, училищ, гімназій);

- треба домагатися створення на підприємствах силами роботодавців за допомогою держави осередків виробничої адаптації ("цехів адаптації" або "відділень адаптації");

- оскільки орієнтація більшої частини школярів на працю в галузі виробництва втрачена майже повністю, цю проблему передусім належить розв'язувати   на   рівні   загальноосвітніх   шкіл,   відроджуючи традиції трудового виховання, започатковані ще в далекому минулому;

- молодь, не завжди об’єктивно оцінюючи свої можливості, досить часто  не  бажає  починати  свій  професійний  шлях  із  нижчих  щаблів професійного зростання. Отже, варто орієнтувати її на "принцип щаблів" - поступової побудови трудової кар’єри. Небажання молоді опановувати "важкі"  робітничі  професії та  влаштовуватися  на  вакантні місця, де заробітна плата в розмірі мінімальної - це також проблема, розв’язати яку   можливо   лише   шляхом   упровадження   у   свідомість молодого покоління психології поступового руху вгору;

- молодь недостатньо обізнана про стан ринку праці в районі та місті в цілому. Необхідно повніше інформувати її про банк вакансій і розмір заробітної плати по кожній із них у ЦЗ;

- майже всі вищі навчальні заклади після випуску студентів не забезпечують    їх     робочими     місцями     за     фахом.     Для розв'язання зазначеної проблеми необхідний комплексний підхід, який би враховував не лише наявні можливості самого ЦЗ, а й зацікавленість, фінансову та організаційну підтримку відомчих організацій, які займаються працевлаштуванням столичної молоді.

На підставі проведених досліджень та аналізу отриманих результатів можна зробити певні узагальнення і висловити низку пропозицій.

По-перше, проблема працевлаштування молоді в цілому, молодих киян, зокрема, не може бути розв’язана автономним методом, який не в змозі привести до кардинальних змін у практиці працевлаштування.

     Центрами зайнятості, які покликані виконувати функцію державного "урегулювання" дисбалансу пропозиції та попиту, під силу лише дві речі: по-перше, якомога більше і ширше використовувати й заповнювати кадрові "ніші" в системі національного господарства, а також, мірою можливості створювати, за підтримки держави, нові робочі місця і, по-друге, адекватним чином здійснювати добір претендентів на ті чи інші, особливо престижні, вакансії.

По-друге, дослідження зафіксували, що, на думку молодих киян, центри зайнятості покликані бути "резервом працевлаштування", до якого звертаються лише останньою чергою. Першочергову роль у визначенні молоддю своєї трудової долі відіграють неформальні зв’язки із впливовими особами, своєрідна "клановість" (друзі, знайомі, родичі), а також безпосередня апеляція до адміністрацій підприємств чи установ.

Оскільки реальна працевлаштованість є важливим показником діяльності ЦЗ, то, напевне, є сенс рекомендувати їм передбачити у штатному розкладі посаду соціолога, який би займався проведенням моніторингових досліджень - відстежував періодично рівень якості (ефективності) працевлаштування молоді.

По-третє, проведені дослідження свідчать про цілком закономірні явища: чим молодша людина за віком, тим менше сформовані у неї життєві плани взагалі та професійний вибір зокрема. Оскільки серед молодого покоління дедалі більше починає поширюватися ідеологія "самодостатності" й "незалежності" від дорослих, молодь із раннього віку прагне "відійти від батьків", у зв’язку з чим значна її частина прагне працевлаштуватися. Виникає суперечність між прагненням її до "самодостатності" й не сформованістю професійних інтересів та навичок.

Такий шлях не завжди себе виправдовував. Але не виправдовує себе сьогодні, з огляду на суспільні інтереси, й ліберальна практика конкурентної, жорсткої селекції молоді при вирішенні проблеми працевлаштування: ціною цієї практики є зростання девіантної поведінки, злочинності, проституції.

Найважливішим напрямком у функціонуванні системи сприяння працевлаштування   випускників     є     співпраця     з     роботодавцями.

Встановлення тісних зв’язків навчальних закладів, які готують кадри, і підприємств, які їх використовують, збалансовує попит і пропозицію на ринку праці, зменшується рівень безробіття серед випускників. Нераціональне використання трудового потенціалу молоді сьогодні - це втрата якості робочої сили в майбутньому. Тому назріла необхідність визнати сферу молодіжної зайнятості пріоритетом соціальної політики держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України:  Прийнята  на  п’ятій  сесії Верховної Ради України 28 червня. 1996р. - К.: Просвіта.- 1996.- 80с.                                   2. Кодекс законів про працю України // Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / Відп. ред. В.М. Вакуленко, О.П. Товстенко. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 1040с.

3. Закон України „Про зайнятість населення" від 1 березня 1991р. (зі змінами і доповненнями) //Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 14. - С. 170

4. Закон   України   „Про   загальнообов'язкове   державне   соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 22. С. 171

5. Положення      щодо      застосування      Закону      України       „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття".

6. Закон України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 5 грудня 1993

7. Багаєв В. Занятость молодежи - задача государственная // Человек и труд- 2003р. - № 12. - С. 45 - 46

8. Васильченко В. С. Державне регулювання зайнятості.-К.: КНЕУ, 2003. - 214с.

9. Головатый Н.Ф. Социология молодежи: Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. - 224с.

10. Лукашевич М.П. Соціологія праці: Підручник. – К.: Либідь, 2004. - 440с.

11. Лібанова Е., Палій О. Ринок праці та соціальний захист: Навч. посіб. із соц. політики / Е. Ліанова, О. Палій. -  К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2004. – 491с.

12.Май-Кувачова Н.  Праця молоді // Все про працю - 2004.
№ 02 (3). - С. 5 - 6

13. Мельник О. На ринку праці (Працевлаштування молоді) //                                                       Урядовий кур’єр. - 2004. - 13 лютого.

14. Харитонова Т. Молодь на ринку праці міста /Інформаційний бюлетень КМЦЗ. - № 1 (31). - 2004. - С. 1 - 3

15. Чемерис А. Організація діяльності служби зайнятості: Конспект лекцій. - К.: МАУП, 2003. – 120с.
16. Річний звіт Дніпровського районного центру зайнятості за 2012р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

66954. Мій рідний край - Донбас 66 KB
  Мета: Формувати в учнів інтерес до навчання; засвоїти слова за темою; вчити розповідати про символи Української держави та їх значення; розвивати прагнення бути свідомим громадянином України, її патріотом. Розвивати пізнавальні інтереси.
66956. Правила дорожного движения 282.5 KB
  Цель: научить детей ориентироваться по дорожным знакам, соблюдать правила дорожного движения. Воспитывать умение быть вежливыми, внимательными друг к другу на дороге. Ход мероприятия: 1 Ведущий. Взошло ласковое теплое солнышко, запели звонкие песни птицы и огласили начало нового дня.
66957. Привитие интереса к учебе, развитие гуманитарных представлений на уроке 162 KB
  Первое направление предусматривает организацию учебно-воспитательного процесса в соответствии с условиями способствующими всестороннему развитию ребенка получению им высокого уровня знаний при сохранении его здоровья на уроках применение здоровьесберегающих технологий привлечение...
66958. ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА В УКРАЇНІ. ДЗВОНИ ЧОРНОБИЛЯ НАМ НАГАДУЮТЬ… 81 KB
  Мета проекту. Розширити знання дітей про трагедію віку – вибух на Чорнобильській АЕС, наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповісти про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, показати, що чужої біди немає. Вчити застосовувати у повсякденному житті елементарні радіаційно-гігієнічні навички.
66959. Як знайти справжнього друга 66.5 KB
  Розглянути самостійність як найбільшу проблему нашого часу; розкрити причини самотності та необхідності мати друга; формувати вміння спілкуватися та дружити будувати правильні відношення. На одній його половині напишіть ті риси характеру які подобаються вам в інших людях на другій половині...
66960. Чи існує справжня дружба? 50 KB
  Що ж це значить уміти бути другом Давайте з’ясуємо як у тлумачному словнику пояснюється значення слова дружба Учень зачитує. Дружба взаємна симпатія прихильність одне до одного що базується на взаємному довір’ї відданості спільності інтересів ідей мети. У ХХІ столітті Жуковський писав слово Дружба з великої літери.
66961. Воспитательный час «Учимся дружить» 36.5 KB
  Ребята выучим наш девиз. Ребята хором повторяют девиз Давайте дружно будем жить И дружбой нашей дорожить И никогда не ссориться Тогда дела все спорятся IΙΙ. Подготовленные ребята инсценируют стихотворения Друзья. Правильно ли поступили ребята Почему Посмотрите ещё одну историю.
66962. Поговоримо про дружбу 404.5 KB
  Наприклад: Правдивий друг любить за всякого часу в недолі ж він робиться братом Є товариші на розбиття та є й приятель більше від брата прив’язаний. Не смійся коли хтось говорить за винятком якщо хтось жартує Завдання № 1 На початку уроку звучить запис пісні Справжній друг муз.