77578

Реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ

Реферат

История и СИД

У ці десятиліття були проведені реформи що торкнулися чи не всі сфери матеріального і духовного життя суспільства: аграрні відносини ремесло торгівлю промисловість церкву школу. Її реформи представляли собою помірний варіант політики освіченого абсолютизму.

Украинкский

2015-02-03

39.5 KB

1 чел.

Реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ

Політика «освіченого абсолютизму». Період правління Марії Терези »(1740-1780) та її сина Йосифа II (1780 - 1790) прийнято називати часом« освіченого абсолютизму ». У ці десятиліття були проведені реформи, що торкнулися чи не всі сфери матеріального і духовного життя суспільства: аграрні відносини, ремесло, торгівлю, промисловість, церкву, школу. Метою цих реформ було перетворення імперії Габсбургів в централізовану державу з досить розвиненою економікою, добре налагодженою адміністрацією та армією.Марія Терезія прислухалася до порад прихильників Просвітництва, якщо знаходила їх корисними для інтересів Габсбургів. Її реформи представляли собою помірний варіант політики «освіченого абсолютизму». Йосип II в проведенні реформ готовий був йти навіть наперекір власному класу, в інтересах якого в кінцевому рахунку діяв. Імператор проводив реформи проти волі дворянства «духовенства, але не всупереч їх класовим інтересам.Позбавивши стани прав утвердження, розподілу і стягування податків, обклавши дворянство податками, вилучивши з його ведення здійснення виконавчої влади на місцях, а також створивши спеціальні установи центральної влади (придворні канцелярії і палати, Державна рада і т. д.), Марія Терезія та Йосиф II істотно просунули вперед справу згуртування провінцій і земель своєї монархії, в першу чергу австро-чеських провінцій, де було проведено більшість реформ. При цьому Йосип II прагнув до насильницькій германізації пригноблених народів своєї монархії. У 1784 р. було наказано вести діловодство в усіх установах тільки німецькою мовою.

Аграрні реформи були викликані багатьма чинниками: потребою мануфактур в робочих руках, прагненням уряду до підтримання життєздатності селянського господарства - головного джерела отримання податків і рекрутів, Велику роль у переході в 60-х роках XVIII ст. до реформування аграрних відносин зверху зіграли непрепиняючіся селянські виступи (найбільшим з них було повстання в Чехії в 1775 р.).Абсолютистська держава втручалася у взаємини поміщика з селянами, визначаючи максимальний і мінімальний розміри селянських наділів, обсяг і розміри належних з них феодальних повинностей і податків. Поміщикові заборонялося самовільно зганяти кріпосного з його наділу або урізати останній. Була ліквідована судова влада поміщика над кріпаком, який отримав право скаржитися до суду у разі конфлікту з поміщиком. У 1781 р. був виданий патент (указ), скасував особисту залежність селян (в 1785 р. він був поширений на Угорщину). Аграрне законодавство «освіченого абсолютизму», скасування особистої залежності селян зіграли свою роль у розвитку капіталістичних відносин в Габсбурзькій монархії. З 1783 по 1790 р. число зайнятих в ремісничому та промисловому виробництві Нижньої Австрії і Чехії подвоїлася.Але реформи не торкнулися основи феодальної експлуатації селян, зберігши поміщицьке землеволодіння; за свої наділи селяни повинні були виконувати панщину, різного роду феодальні повинності. До того ж багато з цих реформ були після смерті Йосипа II фактично скасовані.

Митний статут 1775 скасував внутрішні мита на території спадкових земель Габсбургів. З середини XVIII ст. уряд став на шлях протекціонізму, домагався максимального збільшення вивозу виробів при скороченні експорту сировини. Однак зростаючі витрати на непомірно розрослися армію і бюрократичний апарат вели до того, що держава, не бачачи іншого виходу з важкого фінансового стану, збільшувало фіскальний тиск на торгівлю і промисловість, тобто душило те, чому покровительствовало.

Йосип II обмежив самостійність католицької церкви в австрійських землях, частково секуляризував церковне землеволодіння. Католицька церква залишалася єдиною державною релігією, але церква і школа були підпорядковані державі. У 1781 р. був виданий так званий толерантний патент, який надав свободу віросповідання (частково).Закон 1774 поклав початок створенню системи загального шкільного навчання. Для цієї мети було використано майно ліквідованого незадовго до цього ордена єзуїтів, а також багатьох закритих монастирів. У 80-х роках XVIII ст. в австро-чеських землях діяло кілька тисяч шкіл різних ступенів Абсолютистське держава потребувала чиновниках, вчителів, лікарів, людей, здатних працювати в промисловості і ком комерції. Тому були відкриті нові навчальні заклади, де викладання природничо-наукових дисциплін було розширено за рахунок богословських і гуманітарних,

Угорщина в період «освіченого абсолютизму» пручалася централізації, оберігаючи свою відособленість. Особливе роздратування у Відні викликала відмова угорського дворянства визнати принцип загального оподаткування. Віденський двір проводив стосовно Угорщини відверто дискримінаційну митно-економічну політику, поступово перетворюючи її на аграрно-сировинний придаток австро-чеської промисловості, розвиток якої всіляко заохочувалося.

У 80-х роках XVIII ст. взаємини двору з Угорщиною досягли крайнього ступеня напруженості. Бажаючи розчинити її в імперії, Йосип II перестав скликати Державні збори, скасував комітетську систему, розділивши Угорщину на десять округів, спробував керувати нею за допомогою австрійських чиновників. Офіційною мовою тут він зробив німецький. Він відмовився коронуватися угорською короною і велів перевезти її до Відня. Цими діями Йосиф II довів справу до відкритого конфлікту з угорським дворянством.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25186. Методи теоретичного пізнання 30 KB
  Теоретичне пізнання це пізнання яке ґрунтується на споглядальному відношенні до дійсності тобто має чисто інтелектуальний характер. До загальних методів теоретичного пізнання відносять аналіз та синтез. Третім загальнонауковим методом теоретичного пізнання є ідеалізація.
25188. М.Шелер. Положення людини в космосі 30.5 KB
  Положення людини в космосі М. Причини: відсутність єдиної ідеї людини спеціальні науки психологія соціологія біологія і ін. зосереджуючись на окремих проявах людської життєдіяльності скоріше приховують сутність людини ніж розкривають. Двозначність поняття людини: 1.
25189. Сутність матеріалістичного розуміння історії 28 KB
  зору його внутрішньої структури; з т. зору процесу в якому задіяний: його історичних складових і звязків; з т. зору закономірностей його розвитку переходу одного його історичного стану в інший.
25190. Р.Рорті про походження ы засади теорії пізнання (Філософія і дзеркало природи) 37.5 KB
  Оба эти допущения по Рорти вовсе не являются неизбежными для философии; при этом первое из них берет своё начало ещё в античности прежде всего в платонизме а второе представляет собой специфический продукт философии Нового времени начиная с Декарта. Соответственно отказ от этого допущения позволяет Рорти деконструировать образ Зеркала Природы а это в свою очередь ведет к опровержению исходного взгляда на философию как на гарант добывания человеком объективной истины о себе и мире. Эпистемология теория познания с точки...
25191. Громадянське суспільство і держава 25.5 KB
  В основі ідеї громадянського суспільства лежить проблема відносин людини з політичною владою суспільства з державою. Вона є похідною від громадянського суспільства і її призначення полягає в тому щоб слугувати йому. Від ступеня розвиненості громадянського суспільства залежить ступінь демократизму держави. Етатизм навпаки всіляко перебільшує роль держави в житті суспільства.
25192. Філософське вчення Г. Сковороди 27.5 KB
  Сковорода 1722 1794 був всебічно освіченою для свого часу людиною досконало знав стародавні та нові європейські мови старогрецьку філософію і літературу. Сковорода стверджував що природа є безкінечна кількість світів . Сковорода пов'язував цю думку з концепцією двох натур двох природ лат. Сковорода намагався подолати дуалізм вчення про дві натури та знайти єдине начало€.
25193. Головні пункти критики спекулятивної диалектики з боку сучасників Гегеля (Шеллінг, Шопенгауер, Фейєрбах, Кіркегор) 29.5 KB
  Головні пункти критики спекулятивної диалектики з боку сучасників Гегеля Шеллінг Шопенгауер Фейєрбах Кіркегор. Фейєрбах: учень Гегеля незадоволений абстрактністю спекулятивної системи діалектикою €œчужістю€ системи конкретному людському індивідові. з гегелевською ідеєю абсолютного духа – €œвідстороненої€ сили Кіркегор: субєктивна екзистенціальна діалектика Кіркегора виростає як протиставлення системі Гегеля де людина підвладна анонімному принципу історичного розвитку втрачає свою індивідуальність. Критикував Гегеля також за...
25194. Гадамер про герменевтичний досвід і природу філософської істини 24.5 KB
  Мета філософської герменевтики – порятунок цілісного досвіду сприйняття світу. Більшість людських проблем пов’язані з збідненням досвіду ФГ. Вчить дотримуватися набутого досвіду. Герменевтичний досвід не може не залежити від наших упереджень попереднього досвіду.