7774

Воспитание в Древнем мире. Спарта и Афины

Доклад

Педагогика и дидактика

Воспитание в Древнем мире. Спарта и Афины. Обучение и воспитание в Афинах. Утвердить законом тот факт, что ребенка обязаны обучать родители, в Афинах не догадались. Собственного говоря - этого и не требовалось. Общественное мнение, неписанные законы...

Русский

2013-01-28

30 KB

97 чел.

Воспитание в Древнем мире. Спарта и Афины.

Обучение и воспитание в Афинах.

Утвердить законом тот факт, что ребенка обязаны обучать родители, в Афинах не догадались. Собственного говоря - этого и не требовалось. Общественное мнение, неписанные законы в обществе, заставляли гражданина Афин заниматься обучением и воспитанием своих детей.

К концу 5 века до н.э. в Афинах не было ни одного свободного человека, который бы не умел писать и читать. В это же время стали организовываться школы. Афиняне считали необходимым дать ребенку интеллектуальное, музыкальное и физическое воспитание. Важным считали одновременное физическое и умственное воспитание. Афиняне стремились к полному всестороннему раскрытию способностей человека. Главной стимулирующей силой при воспитании молодежи были благородные соревнования. Принцип состязательности - агонистика. Соревнование отдельных личностей и групп в различных областях жизни с целью достижения наилучшего результата.

В соответствие с задачами воспитания мальчикам в Древних Афинах полагалось иметь трех учителей: грамматиста, кифариста и педотриба.

Грамматист - учитель грамоты обучал детей чтению и письму, давая им основные понятия о счете. Тетрадями служили деревянные таблички, покрытые воском, на которых дети острыми палочками чертили буквы и фразы. Когда они овладевали искусством чтения и письма, то переходили к изучению старых писателей, среди которых важное место занимали Гомер и Эзоп. Ученики разучивали стихотворения законодателя Солона, сочинения Феогнида, гимны в честь богов, исполняемые во время ритуальных праздников.

Исполнение гимнов проходило под аккомпанементы лиры или кифари. Игре на этих инструментах обучал кифарист, пели песни и гимны – соло или хором.

Основная цель физического воспитания - подготовить юношу для военной службе. В 4 веке до н.э. военная служба продолжалась 4 года, с 18 лет. После года службы военнослужащие (эфибы) несли службу в пограничных районах.

Эфибы давали присягу, что не опозорят доверенного им оружия, не бросят товарища в беде и будут защищать свою Родину. Во время военной подготовки предусматривалось также дальнейшее обучение музыке и участие в государственных торжествах.

В четвертом веке для обучения детей стали привлекать учителей мудрости - философов. В основном речь идет о софистах. Они обучали детей не только риторике - искусству произнесения речей, но и искусству спора, во время беседы излагали основные понятия об устройстве мира.

Под руководством петотриба - учителя гимнастики дети состязались в беге, прыжках, метании копья и диска. Здесь дети проявляли особый энтузиазм, так как их ждали в будущем различные спортивные соревнования, победа в которых была почетна.

Обучение молодых людей в Спарте.

Интеллектуальная подготовка в Спарте ограничивалась умением читать и писать, знанием нескольких религиозных и военных песен, а также знаниями о традициях спартанцев, её истории, религиозных обрядах. Основной упор в Спарте делался на физическую подготовку детей. Детей закаляли, воспитывая упорство и выносливость, умение переносить любые тяготы и лишения, голод, стужу, боль.

Экзамены, перед тем как принять подростка в круг взрослых мужчин, были суровые.

Мальчиков секли розгами перед алтарем богини Артемиды. Выдержавшими испытания считались подростки, которые во время порки не произнесли ни звука. В самом конце обучения юношу ждали серьезные испытания; он отправлялся странствовать по стране один, практически без одежды. Целый год молодой человек блуждал по горам и долам, скрываясь так, чтобы его нельзя было найти, сам добывал себе пищу, спал мало и всякий час был на чеку, чтобы никто не мог его выследить и застать врасплох. Выдержавших это испытание допускали к совместной трапезе взрослых мужчин.

Обучение девочек.

Что касается девочек, то они до семи лет были под опекой матери и няньки, свободные от каких-либо обязанностей.

В семь лет в Афинах под руководством матери их учили прядению, ткачеству, иногда учили читать и писать. Но, как правило, образование девочек волновало государство в меньшей степени, чем воспитание юношей и чему обучат девочек в семье, полностью зависело от фантазии родителей.

В Спарте воспитанием девочек занимались серьезно – ведь их готовили стать матерями будущих граждан-воинов. Девочек, как и мальчиков, обучали с семи лет. Девочки занимались гимнастикой наравне с мальчиками, упражнялись в беге, метании диска, даже в борьбе. Их учили пению и танцам, так как они были обязаны участвовать в религиозных мистериях.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80964. Методика формування пізнавальних умінь в процесі навчання історії 38.4 KB
  За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних. Учителям рекомендувалося збирати пам\'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Такими є повні етапи формування пізнавальних умінь учнів. Профільне навчання вид диференційованого навчання який передбачає врахування освітніх потреб нахилів здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення що забезпечується за...
80965. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії 36.03 KB
  Пізнавальні можливості учнів відносяться до основних факторів процесу навчання і безпосередньо впливають на цілі зміст і характер навчальної роботи. Зокрема з урахуванням пізнавальних можливостей учнів визначається рівень викладу навчального матеріалу у шкільних підручниках адаптується та опрацьовується учителем і учнями матеріал конкретних уроків готуються варіанти пізнавальних завдань і т. Відповідно до пізнавальних можливостей учнів даного класу формулюються й уточнюються завдання конкретного уроку. Без аналізу пізнавальних можливостей...
80966. Проаналізуйте розвиток шкільної історичної освіти в Україні в ХІХ-ХХ ст 35.13 KB
  Початок систематизованого викладання історії в Україні пов`язаний із створенням Харківської колегії. Започатковується вивчення історії і в Галичині. Левицький видав у 1821 році наказ семінаристам займатися вивченням рідної історії. Свій внесок у зародження методики вивчення історії внесли і повітові училища та гімназії навчальна база яких передбачала наявність у їхніх бібліотеках книг з історії.
80967. Пізнавальні процеси у навчанні історії 41.83 KB
  Найважливішим серед пізнавальних процесів є сприйняття - наочно- образне, просторово-часове відбиття у свідомості людини предмета, ( явища, яке базується на різних відчуттях (колір, звуки, запахи, форма, обсяг та інші), розумінні предмета чи осмисленні його на основі попереднього досвіду (далекість, швидкість, напрямок руху, тривалість процесів й інші властивості).
80968. Визначте методику роботи з історичними картами на уроках історії в школі 33.82 KB
  Важливим джерелом інформації є історична карта яка відображає особливості розвитку людства в минулому. Робота з історичними картами є наочним методом. Настінна карта зазвичай відображає великі території містить відомості щодо тривалих історичних періодів й різних аспектів історичного процесу.
80969. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії 35.74 KB
  Метою розвитку мотиваційної сфери учнів у навчанні історії виступає формування стійкого інтересу до предмета що передбачає активне емоційнопізнавальне ставлення школярів до досліджуваних історичних подій до зясування їхніх причин і наслідків а також до оволодіння вміннями необхідними для всебічного вивчення минулоі о і сучасності на основі різноманітних джерел. Отже одним із важливих завдань навчання в умовах цілісної методичної системи є підвищення рівня розвитку інтересу. У числі загальних зовнішніх причин падіння інтересу...
80970. Організація самостійної роботи учнів при вивченні теми: «Виникнення та розвиток Київської Русі » (7 клас) 39.16 KB
  Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії. Диференційоване навчання організація навчальновиховного процесу з урахуванням типових індивідуальних особливостей учнів. Складнішим і ефективнішим видом диференційованого навчання є здійснення його в умовах поділу класу на групи залежно від рівня навчальних можливостей учнів.
80971. Планування роботи із контурною картою при вивченні теми: «Великі географічні відкриття: зустріч цивілізацій» (8 клас) 37.85 KB
  Розглядаючи тему: Великі географічні відкриття доба відкриттів європейськими мореплавцями невідомих раніше морів та океанів островів і континентів здійснення першої навколосвітньої морської подорожі колонізації заморських територій кінець XVсеред. Нові географічні відкриття зумовлювалися насамперед бурхливим розвитком продуктивних сил прагненням європейців задовольнити зрослі потреби в дорогоцінних металах і прянощах відповідно пошуками морських шляхів до Китаю та Індії. Великі географічні відкриття стали можливими завдяки значному...
80972. Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії 38.89 KB
  В учнівських диктантах було відтворено від 8 до 21 інформаційних одиниць. Діагностуючий диктант допомагає вчителю вчасно звернути увагу на труднощі в сприйнятті й осмисленні історичного матеріалу що є в учнів даного класу 9віку0. Якщо взяти за основу зміни особистісних особливостей учнів то в своїй роботі у напрямку посилення пізнавального інтересу учнів до історії перш за все беру до уваги що учні основної школи та старшої школи мають зовсім різну підготовки виходячи з їх віку.