7779

Локк Дж. Педагогические взгляды

Доклад

Педагогика и дидактика

Дж. Локк Педагогические взгляды Свои педагогические взгляды Локк изложил в книге Мысли о воспитании (1693). Из всех людей, с которыми мы встречаемся, девять десятых являются тем, что они есть - добрыми или злыми, полезными или нет - благо...

Русский

2013-06-06

32 KB

71 чел.

Дж. Локка Педагогические взгляды

Свои педагогические взгляды Локк изложил в книге Мысли о воспитании (1693).

Из всех людей, с которыми мы встречаемся, девять десятых являются тем, что они есть — добрыми или злыми, полезными или нет — благодаря своему воспитанию, утверждал, Локк. Роль воспитания огромна. Локк хотел воспитывать не простого человека, а джентльмена.
Джентльмен должен получить физическое, нравственное и умственное воспитание Настоящий джентльмен воспитывается дома. Огромное значение Локк придавал
физическому воспитанию. “Здоровье необходимо нам для профессиональной деятельности и счастья”, — говорил он и предлагал тщательно разработанную, стоявшую на уровне науки того времени систему. Необходимо, считал он, с раннего детства закалять ребенка, добиться того, чтобы он легко переносил усталость, невзгоды, перемены. Локк подробно обосновал значение строгого режима в жизни ребенка давал советы, как нужно его одевать, кормить, протестовал против изнеживания детей. Правильное физическое воспитание способствует и выработке мужества и настойчивости.
Локк выводил мораль из принципа пользы и интересов личности. Настоящий джентльмен, считал он, — это тот, кто умеет достичь собственного счастья, но в то же время не препятствует в этом другим. Поведение джентльмена должно быть разумно, он должен уметь руководить своими страстями, быть дисциплинированным, уметь подчинять себя велениям рассудка.
Выработка характера, развитие воли, нравственное дисциплинирование — важнейшие задачи воспитания. Нельзя потворствовать ребенку, но нельзя и не удовлетворять его законных пожеланий. Первоначально власть воспитателю над ребенком дадут “страх и уважение”, а затем, в более зрелые годы, эту власть будут поддерживать “любовь и дружба”.
Воспитание привычек должно начинаться с самого раннего возраста. Нельзя добиться положительных результатов грубостью, насилием; необходимый результат дадут ласковые слова, кроткое внушение. Нельзя прививать несколько привычек одновременно. Нужно закрепить сначала одну, а затем уже перейти к воспитанию другой привычки.
Для достижения положительных результатов в воспитании следует внимательно
изучать индивидуальные особенности ребенка, наблюдать за ним, когда он ничего не подозревает, чтобы “заметить его преобладающие страсти и господствующие наклонности”; надо выявлять у детей различные качества, “сообразно различиям этих качеств должны различаться и ваши методы”, писал Дж. Локк.
Он считал необходимым бороться с детскими капризами и ленью, ни в крем случае не удовлетворять настойчивые желания ребенка, если они сопровождаются плачем. Надо быть внимательным к малышу, понять, чем вызван каприз, установить, чем обусловлена его леность. Чтобы привлечь ребенка к занятиям, воспитатель должен найти, что именно может заинтересовать его.
Локк выступал противником телесных наказаний, считая, что “рабская дисциплина создает и рабский характер”. Но в случаях упорства и открытого неповиновения он допускал телесные наказания.
Как человек своего времени Локк придавал большое значение религиозному воспитанию, но считал, что главное — не приучать детей к обрядам, а вызывать любовь и почтение к богу как высшему существу.
Умственное воспитание джентльмена, по мнению Локка, следует подчинить выработке необходимых деловому человеку качеств. Джентльмена надо обучить чтению, письму, рисованию, родному языку, французскому языку, географии, арифметике, геометрии, астрономии, этике, дать основные сведения по истории и законоведению, обучить бухгалтерии, верховой езде и танцам. Необходимость трудового воспитания он мотивировал главным образом тем, что труд на свежем воздухе полезен для здоровья, а знание ремесел может пригодиться деловому человеку, предпринимателю, к тому же труд предотвращает возможность. вредной праздности.
Чтобы привлечь ребенка к занятиям, следует широко использовать детское любопытство, ибо из него вырастает стремление к знаниям, но надо также приучить его заниматься и неинтересным.
Локка к народу отчетливо выражено в его записке о рабочих школах для Комиссии по делам промышленности и колоний. Комиссия, кроме чисто экономических вопросов, разрабатывала “метод привлечения бедных королевства к труду”.
Локк составил проект закона о бедных, в котором указывал, что следует применять жесткие меры против нищих и бродяг, получающих пособие от приходов, заставлять “лентяев работать”. Он предложил целую систему наказаний, которым считал возможным не подвергать только детей до 14 лет: их надо устраивать в рабочие школы. По мнению Локка, в каждом приходе следует организовать рабочие школы, куда в обязательном порядке направлять тех детей (с 3 до 14 лет), родители которых обращаются за пособием в приход. Эти дети будут питаться в школе только “хлебом досыта”. Изделия детей нужно продавать, и это, по расчетам Локка, будет окупать их содержание. Особенно важно, указывал он, что детей из школы очень удобно будет водить в церковь под надзором учителей, что станет сильным воспитательным средством. Мастера со стороны смогут брать себе учеников за плату, вносимую в школу. Следовательно, дети будут работать на мастеров и фабрикантов.
Итак, педагогическая теория Локка четко определила цели и характер воспитания джентльмена, представителя пришедшей к власти буржуазии, в ней подробно разработаны вопросы его физического, нравственного и умственного воспитания. В то же время детям трудящихся Локк предлагал давать только трудовое и религиозное воспитание.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80963. Складіть запитання для усного обговорення документа: «Договір про ненапад між Німеччиною та СРСР від 23 серпня 1939 року.» 33.04 KB
  СРСР почав переговори з Англією і Францією з метою підписання договору про відвернення агресії з боку Німеччини. Однак СРСР не довіряв західним державам що посилювало взаємну невпевненість. у Москві між СРСР і Німеччиною було підписано пакт про ненапад.
80964. Методика формування пізнавальних умінь в процесі навчання історії 38.4 KB
  За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних. Учителям рекомендувалося збирати пам\'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Такими є повні етапи формування пізнавальних умінь учнів. Профільне навчання – вид диференційованого навчання який передбачає врахування освітніх потреб нахилів здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення що забезпечується за...
80965. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії 36.03 KB
  Пізнавальні можливості учнів відносяться до основних факторів процесу навчання і безпосередньо впливають на цілі зміст і характер навчальної роботи. Зокрема з урахуванням пізнавальних можливостей учнів визначається рівень викладу навчального матеріалу у шкільних підручниках адаптується та опрацьовується учителем і учнями матеріал конкретних уроків готуються варіанти пізнавальних завдань і т. Відповідно до пізнавальних можливостей учнів даного класу формулюються й уточнюються завдання конкретного уроку. Без аналізу пізнавальних можливостей...
80966. Проаналізуйте розвиток шкільної історичної освіти в Україні в ХІХ-ХХ ст 35.13 KB
  Початок систематизованого викладання історії в Україні пов`язаний із створенням Харківської колегії. Започатковується вивчення історії і в Галичині. Левицький видав у 1821 році наказ семінаристам займатися вивченням рідної історії. Свій внесок у зародження методики вивчення історії внесли і повітові училища та гімназії навчальна база яких передбачала наявність у їхніх бібліотеках книг з історії.
80967. Пізнавальні процеси у навчанні історії 41.83 KB
  Найважливішим серед пізнавальних процесів є сприйняття - наочно- образне, просторово-часове відбиття у свідомості людини предмета, ( явища, яке базується на різних відчуттях (колір, звуки, запахи, форма, обсяг та інші), розумінні предмета чи осмисленні його на основі попереднього досвіду (далекість, швидкість, напрямок руху, тривалість процесів й інші властивості).
80968. Визначте методику роботи з історичними картами на уроках історії в школі 33.82 KB
  Важливим джерелом інформації є історична карта яка відображає особливості розвитку людства в минулому. Робота з історичними картами є наочним методом. Настінна карта зазвичай відображає великі території містить відомості щодо тривалих історичних періодів й різних аспектів історичного процесу.
80969. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії 35.74 KB
  Метою розвитку мотиваційної сфери учнів у навчанні історії виступає формування стійкого інтересу до предмета що передбачає активне емоційнопізнавальне ставлення школярів до досліджуваних історичних подій до зясування їхніх причин і наслідків а також до оволодіння вміннями необхідними для всебічного вивчення минулоі о і сучасності на основі різноманітних джерел. Отже одним із важливих завдань навчання в умовах цілісної методичної системи є підвищення рівня розвитку інтересу. У числі загальних зовнішніх причин падіння інтересу...
80970. Організація самостійної роботи учнів при вивченні теми: «Виникнення та розвиток Київської Русі » (7 клас) 39.16 KB
  Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії. Диференційоване навчання організація навчальновиховного процесу з урахуванням типових індивідуальних особливостей учнів. Складнішим і ефективнішим видом диференційованого навчання є здійснення його в умовах поділу класу на групи залежно від рівня навчальних можливостей учнів.
80971. Планування роботи із контурною картою при вивченні теми: «Великі географічні відкриття: зустріч цивілізацій» (8 клас) 37.85 KB
  Розглядаючи тему: Великі географічні відкриття доба відкриттів європейськими мореплавцями невідомих раніше морів та океанів островів і континентів здійснення першої навколосвітньої морської подорожі колонізації заморських територій кінець XVсеред. Нові географічні відкриття зумовлювалися насамперед бурхливим розвитком продуктивних сил прагненням європейців задовольнити зрослі потреби в дорогоцінних металах і прянощах відповідно пошуками морських шляхів до Китаю та Індії. Великі географічні відкриття стали можливими завдяки значному...