77902

Інноваційні процеси

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Технічні новини і нововведення проявляються у формі нових продуктів виробів технологій їх виготовлення засобів виробництва машин устаткування енергії конструкційних матеріалів. Організаційні нововведення охоплюють нові методи і форми організації усіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва організаційні структури управління сферами науки і виробництва форми організації різних типів виробів і колективної праці. За масштабністю і степенем впливу на ефективність діяльності певних ланок суспільного...

Украинкский

2015-02-05

35.86 KB

0 чел.

Тема 9. Інноваційні процеси

  1.  Поняття і класифікація інноваційних процесів та їх вплив на виробництво.
  2.  Науково-технічний прогрес та технічний розвиток підприємства.
  3.  Організаційний прогрес: суть, напрямки, тенденції та суспільні форми організації підприємства.
  4.  Ефективність технічних нововведень.

  1.  Поняття і класифікація інноваційних процесів та їх вплив на виробництво

У звичайному розумінні інноваційні процеси, що мають місце в будь-якій складній виробничо-господарській системі, характеризуються сукупністю безперервно виникаючих у часі і просторі прогресивних, якісно нових змін.

Результатом інноваційних процесів є новини, а їх впровадження у господарську практику визначається нововведенням.

Технічні новини і нововведення проявляються у формі нових продуктів (виробів), технологій їх виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів).

Організаційні нововведення охоплюють нові методи і форми організації усіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами науки і виробництва, форми організації різних типів виробів і колективної праці).

Економічні нововведення – методи господарського управління наукою і виробництвом через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації і оплати праці, оцінки результатів діяльності.

Соціальні нововведення – різні форми активізації людського чинника.

Юридичні нововведення – нові і змінені закони та різноманітні нормативно-правові документи, що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств і організацій.

За масштабністю і степенем впливу на ефективність діяльності певних ланок суспільного виробництва усі новини та нововведення можна об’єднати у дві групи – локальні (поодинокі, окремі) та глобальні (великомасштабні).

Якщо локальні новини призводять переважно до еволюційних перетворень у сфері діяльності підприємств і через це не справляють особливо істотний вплив на ефективність їх функціонування і розвитку, то глобальні, що у своїй більшості є революційними (принципово новими), мають кардинально підвищувати організаційно-технічний рівень виробництва і завдяки цьому забезпечувати суттєві позитивні зрушення в економічних і соціальних  процесах.

  1.  Приріст обсягу виробленої  продукції

=*100

де Lвп - чисельність вивільнених працівників за рахунок технічних і організаційних нововведень, чол..;

 – продуктивність праці у розрахунковому році (періоді), тис. грош. од./чол.;

Vвп – обсяг виробленої продукції, тис. грош. од.

  1.  Приріст продуктивності праці

де загальне зростання продуктивності праці, у розрахунковому році (періоді), тис.грош.од./чол..;

L1 фактична чисельність персоналу. чол..;

- продуктивність праці у базовому році (періоді), тис.грош.од/чол..

  1.  Приріст фондоозброєності праці

= - *100

де  - темп зростання фондоозброєності праці у розрахунковому році (періоді), %;

- вартість основних виробничих фондів, тис.грош.од.;

- фондоозброєність праці у базовому році (періоді), тис.грош.од./чол..

  1.  Приріст фондовіддачі

де  - темп зміни фондовіддачі за розрахунковий рік (період), %;

- фондовіддача у базовому році (періоді), грош.од.

  1.  Частка економії від впровадження технічних і організаційних новин в загальних витратах на виробництво продукції, %

=

де середня заробітна плата одного працівника у розрахунковому році (періоді), грош.од.;

- загальна сума прибутку у тому ж році (періоді). Тис.грош.од.

  1.  Приріст рентабельності виробництва

де  - рівень рентабельності виробництва у розрахунковому році (періоді), %;

- загальна вартість виробничих фондів, тис.грош.од.

  1.  Науково-технічний прогрес та технічний розвиток підприємства

Науково-технічний прогрес – це постійний процес створення нових і удосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

Існує еволюційна та революційна форма науково-технічного прогресу.

Еволюційна форма НТП – поліпшення окремих технологій у межах одного й того ж покоління техніки.

Революційна форма – зміна поколінь техніки і кінцевої продукції, виникнення принципово-нових ідей.

Особливості сучасної НТР:

  1.  Перетворення науки у безпосередньо продуктивну силу;
  2.  Новий етап суспільного поділу праці, пов’язаний з перетворенням науки у ведучу сферу економічної і соціальної діяльності, що набуває масового характеру;
  3.  Прискорення темпів розвитку сучасної науки і техніки;
  4.  Інтеграція багатьох галузей науки, самої науки з виробництвом;
  5.  Якісне перетворення усіх елементів прогресу виробництва – засобів праці, предметів праці, самої праці.

Технологія – спосіб одержання і перетворення матеріалів, енергії, інформації, виготовлення продукції.

Технічний розвиток відображає процес формування і удосконалення техніко-технологічної бази підприємства, що має бути постійно зорієнтованим на кінцеві результати його господарської діяльності.

Процес економічного управління технічним розвитком підприємства повинен включати декілька основних етапів:

  1.  Установлення цілей – визначення і ранжирування, виокремлювання їх пріоритетів;
  2.  Підготовчий – аналіз виробничих умов,  підготовка прогнозної інформації;
  3.  Варіантний вибір рішень – розробка, вибір критеріїв, оцінка ефективності можливих варіантів рішень;
  4.  Програмування робіт – узгодження вибраних рішень, їх інтегрування в єдиний комплекс заходів у межах програми технічного розвитку;
  5.  Супроводження реалізації програми – контроль за виконанням передбачених програмою заходів, проведення необхідного корегування програми.

  1.  Організаційний прогрес: суть, напрямки, тенденції та суспільні форми організації підприємства

Організаційний прогрес виступає як узагальнена характеристика процесу використання організаційних факторів розвитку і підвищення виробництва. Його суть полягає в удосконаленні існуючих і застосуванні нових методів і форм організації виробництва і праці, елементів господарського механізму в усіх ланках управління економікою.

Організаційному прогресу властиві певні особливості:

  1.  Організаційний прогрес забезпечує реалізацію створюваних НТП потенційних можливостей інтенсифікації виробничо-трудових процесів.
  2.  Створення і впровадження нової техніки і технології, застосування нових виробів приводять до зниження трудомісткості їх виготовлення;
  3.  Удосконаленні організації виробництва і праці дозволяє зменшити втрати робочого часу і простої устаткування;
  4.  Здійснення заходів організаційного характеру не вимагає нових витрат.

Серед організаційних чинників розвитку економіки галузей н/г ключову роль відіграє організація виробництва – певним чином упорядкована і зкоординована у часі і просторі система взаємодії особистих і речових елементів виробничого процесу, тобто людей, знарядь і предметів праці; вона охоплює всі ланки виробництва. У зв’язку з цим необхідно розрізняти локальні та суспільні форми організації виробництва.

Локальні спричиняються одиничним поділом праці і включають: поділ і інтеграцію виробничих процесів усередині підприємства, кооперування окремих виробничих ланок – дільниць, цехів, раціональне поєднання усіх елементів процесу виробництва в межах дільниць, цеху, підприємства в цілому.

Суспільні форми організації виробництва виникають і розвиваються внаслідок загального і часткового поділу праці. До них відносяться: концентрація, деконцентрація, оптимізація розмірів виробництва в межах галузі; спеціалізація і кооперування підприємств однієї або різних галузей н/г.

Складовою частиною організаційного виробництва слугує організація праці, що визначає технологію інтегрування окремих працівників у комбіновану робочу силу, сукупну живу працю.

Під організацією праці прийнято розуміти певне сполучення працівників у часі і просторі для досягнення найбільшої ефективності трудових процесів в умовах застосовуваної технології і організації виробництва.

До організаційного процесу слід відносити удосконалення не лише безпосередньо процесів виробництва і праці, але й функціонування окремих чи усієї сукупності елементів господарського механізму системи управління, планування, фінансування, матер. Стимулювання, мат.-техн.забеспечення, науково-технічного обслуговування.

Сучасні тенденції організаційного процесу:

  1.  Прискорення темпів розвитку окремих (кооперування, диверсифікація (розшир.номенкл.пр-ції)) та організації взаємозв’язків усіх суспільних форм виробництва багатьох видів продукції, конкуренцію, мультиплікаційну ефективність діяльності підприємств різних типів і систем господарювання;
  2.  Посилення безперервності та гнучкості виробництва, шляхом застосування роторних ліній, робото технічних комплексів і гнучких виробничих систем;
  3.  Розвиток колективної (бригадної) форми організації і оплати праці, що є економічно доцільним;
  4.  Раціоналізація організації потоку і використання засобів виробництва і кінцевої продукції на всіх стадіях відтворювального процесу, переміщення певної частини організаційно-технологічних операцій з підготовки виробництва у сферу матеріально-технічного забезпечення;
  5.  Формування нових типів суспільної комбінації речових і особистих елементів процесу виробництва, науки і виробництва, виробництва і сфери споживання;
  6.  Удосконалення організації функціонування господарського механізму підприємств, їх перехід на ринкові економічні відносини з державою і іншими контрагентами;
  7.  Активізація людського чинника шляхом здійснення кадрової політики.

До суспільних форм організації виробництва відносяться: концентрація виробництва, на основі якої створюються і розвиваються інші форми його організації – деконцентрація, спеціалізація, конверсія, кооперування, комбінування і диверсифікація, кожна з яких має свої показники розвитку.

Концентрація виробництва – означає його усуспільнення шляхом збільшення розмірів підприємств, зосередження робочої сили, засобів виробництва і випуску продукції на все більш підприємствах.

У господарській практиці відокремлюють три основні види концентрації: агрегатну – збільшення одиничної потужності або продуктивності технологічних установок, агрегатів устаткування; технологічну – укрупнення виробничих одиниць (цехів, виробництв) підприємства; заводську (фабричну) – процес збільшення розміру самостійних підприємств (заводів, фабрик, комбінатів, виробничих та інших об’єднань).

Прийнято розрізняти абсолютний і відносний рівні концентрації виробництва.

Перший з них характеризується середнім розміром підприємств за певним показником.

Деконцентрація виробництва – зворотній процес – здійснюється шляхом створення малих і середніх підприємств, а також поділом великих.

Спеціалізація виробництва – відображає процес зосередження діяльності підприємства на виготовлення певної продукції, або виконанні окремих видів робіт. До предметно спеціалізованих відносять підприємства, що випускають кінцеву, готову до споживання продукцію (тракторний завод), подетально спеціалізованих – підприємства по виготовленню окремих деталей (редукторів, гумотехнічних виробів, інтегральних схем тощо) та агрегатів і вузлів для комплектування готової продукції (двигуни, електроустаткування), технологічно спеціалізованих – самостійні виробництва по виконанню окремих стадій технологічного процесу,  функціонально спеціалізовані – ремонтні заводи, підприємства по виготовленню стандартної тари, машино сервісні організації.

Конверсія виробництва – характеризує істотне перепрофілювання частини виробничого потенціалу підприємства на виробництво іншої продукції під впливом докорінної зміни ринкового середовища або глобальних чинників розвитку економіки.

Кооперування – є формою виробничих зв’язків між підприємствами, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції.

Комбінування виробництва – процес органічного сполучення в одному підприємстві (комбінаті) багатьох виробництв, що відносяться до різних галузей промисловості чи народного господарства в цілому.

Диверсифікація виробництва відноситься до однієї з поширених форм його організації в умовах розвиненої ринкової економіки і гострої конкуренції продуцентів на ринку. Суть її зводиться до одночасного розвитку багатьох технологічно незвязаних між собою видів виробництва, значного розширення номенклатури і асортименту виготовлюваних підприємством виробів (це стратегія маркетингу).

  1.  Ефективність технічних нововведень

Економічний ефект – характеризує абсолютну величину перевищення вартісної оцінки очікуваних результатів над сумарними витратами ресурсів за певний розрахунковий період. Величина ефекту розраховується в одній із двох форм – народногосподарській і внутрішньогосподарський. Народногосподарський економічний ефект – визначається шляхом зіставлення результатів за місцем застосування технічних  нововведень і усіх витрат на їх розробку , виробництво і споживання; він віддзеркалює ефективність тієї або іншої групи технічних нововведень з позиції їх впливу на кінцеві показники розвитку економіки.

Внутрішньогосподарський (комерційний) ефект, обчисляється на окремих стадіях відтворювального циклу «наука-виробництва, експлуатація», дозволяє оцінювати ефективність певних технічних новин і нововведень з огляду на ринкові економічні інтереси окремих науково-дослідних організацій, підприємств.

- визначається як різниця між результатами (продукцією. Роботою у вартісній одиниці) і витратами на їх досягнення за певний розрахунковий період.

Т, тобто

Коефіцієнт проведення часу tp-t 

де  - норматив приведення різночасних витрат і результатів (Ен=0,1)

tp – розрахунковий рік

t – рік, за який витрати і результати приводяться до розрахункового року.

З урахуванням чинника часу народногосподарський економічний ефект технічних нововведень дорівнює

де – вартісна оцінка відповідно результатів і витрат у t-му році розрахункового періоду

,  - відповідно початковий і кінцевий рік розрахункового періоду.

Загальні результати технічних нововведень визначаються як сума основних  і супровідних ) результатів.

Основні результати обчислюються за формулами:

  1.  Для засобів тривалого користування

  1.  Для нових предметів праці

де  - ціна одиниці продукції (з урахуванням ефективності її застосування), вироблюваної за допомогою нових засобів праці або предметів праці у році t;

- обсяг застосування нових засобів праці або предметів праці у році t;

– продуктивність засобів праці у році t;

- витрати предметів праці на одиницю продукції, виготовлюваної з їх використанням у році t.

Економічна оцінка соціальних і економічних  наслідків реалізації технічних нововведень , вартісну оцінку останніх можна знайти, користуючись формулою

де  - вартісна оцінка соціальних і економічних  результатів використання технічних нововведень у році t;

– величина окремого результату з урахуванням масштабу його впровадження у році t;

- вартісна оцінка одиниці окремого результату у році t;

n – кількість показників, враховуваних при визначені впливу технічного нововведення на соціальну сферу і оточуюче середовище.

Сумарні витрати на реалізацію технічного нововведення за розрахунковий період включають витрати на виробництво та використання продукції, тобто

При цьому витрати як на виробництво так і на використання продукції (без урахування витрат на придбання самої продукції) обчислюється однаково

де  - продукції у році t без урахування амортизаційних відрахувань на реновацію;

- одночасні витрати на виробництво продукції у році t;

- залишкова вартість (ліквідаційне сальдо) основних фондів, що вибувають у році t.

До складу поточних включаються витрати, що враховуються у відповідності з існуючих на підприємствах порядком калькулювання собівартості продукції, а одночасних – капітальні вкладення та інші витрати. Зокрема до них відносяться витрати на: науково-дослідні, конструкторсько-технологічні і проектні роботи, освоєння виробництва і доробку дослідних зразків продукції і поповнення оборотних почуттів, що зв’язане з реалізацією технічного нововведення.

В умовах  функціонування ринкових економічних відносин між контрагентами виробництва для оцінки внутрішньогосподарського економічного ефекту від створюваних технічних новин можна застосувати показник прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства обчисляють за формулою

де – прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства у році t;

- виручка від реалізації продукції науково-технічного або виробничо-технічного призначення у році t за ринковими цінами;

- собівартість продукції у році t;

- загальна сума податків та виплат з балансового прибутку підприємства у році t.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

57815. Північно-Східна Русь у ХІІ - І пол. ХІV ст 222 KB
  Тип уроку: урок засвоєння нових знань умінь навичок Обладнання: підручник атлас роздатковий матеріал фрагменти фільму Олександр Невський комп’ютерна презентація.
57816. Програмування в середовищі Scratch (Скретч) 265 KB
  Можна орієнтуватися в кольорах скриньок. Верно ли что в графическом редакторе Скретч нельзя сделать рисунок фона сцены вірно ні Чи Вірно що існує 7 способів запуску редактора зображень в Скретче вірно ні...
57817. Слухова сенсорна система 202.5 KB
  Вухо і слух з давнини цікавили вчених. Група Еволюціоністи Вперше орган слуху з’явився у риб –- це внутрішнє вухо яке знаходиться у кістках черепа через які звукові хвилі проникають у внутрішнє вухо.
57818. ЖИВОПИС У ЖИТТІ Т.ШЕВЧЕНКА 358.5 KB
  Мета: ознайомити учнів із багатогранністю творчості Т. Г. Шевченка, акцентуючи увагу на художньому обдаруванні. Обладнання: сцена задекорована під кімнату Т. Г. Шевченка,на стінах якої розміщені копії його картин «Катерина», «Автопортрет»...
57819. Разработка управленческого решения Рылов В.П. 3.11 MB
  Целью дисциплины является формирование теоретических знаний и практических навыков по разработке и принятию управленческих решений, методам их реализации, контролю за последствиями в различных ситуациях на предприятиях различных форм собственности
57820. Використання синонімів у мовленні. Україна козацька 135 KB
  Мета: Закріпити знання з теми „Синоніми”; Розвивати вміння опрацьовувати додаткові джерела, вести пошукову діяльність; Виховувати духовну культуру, повагу до історичного минулого, гордість за свій народ.
57821. Сірники: історія та шляхи модернізації 312 KB
  Вивчити склад, особливості розвитку й розміщення сірникової промисловості світу, розширити знання з історії добування сірників, географії їх поширення, з’ясувати на основі вивчених властивостей сполук неметалів екологічні наслідки сірникової промисловості...
57822. Системи лінійних нерівностей з однією змінною 68.5 KB
  Організаційний етап привітання перевірка присутніх на уроці На минулих уроках ми зупинилися на розв’язуванні лінійних нерівностей з однією змінною. І напевно кожний із вас зрозумів що для того щоб правильно і швидко розв’язувати завдання потрібно багато працювати...
57823. Разработка слайдовой презентации 1.06 MB
  Электронная страница презентации слайд Демонстрация презентации показ III. Компьютерный практикум Создание слайдовой презентации Слово учителя: На рабочих столах в папке Материалы для...