77912

Фінансові кошти

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Його розмір визначається статутом або угодою про заснування підприємства: він сворюється за рахунок державних коштів виручки від продажу акцій а також приватних апіталів. Найбільшим за величиною джерелом формування власних фінансових коштів діючого підприємства слугують доходи від його господарської та іншої діяльноті. Важним джерелом формування і підтримання на необхідному рівні власних фінансових коштів є аморт. Значення цьогоджерела фінансових коштів зростає при застосуванні прискореної амортизації.

Украинкский

2015-02-05

72.5 KB

0 чел.

Тема 6. Фінансові кошти

1. Джелела формування і види

2. Оборотні кошти. Нормування

3. Інвестиції: вмзначення, структура і напрямки використання.

4. Обчислення обсягу та оцінка ефективності капітальних вкладень.

1. Джелела формування і види

Статутний (акціонерний) капітал – являє собою суму капіталу, яка необхідна для того, щоб підприємство (АТ) розпочало свою діяльність. Його розмір визначається статутом або угодою про заснування підприємства: він сворюється за рахунок державних коштів, виручки від продажу акцій, а також приватних апіталів. В сучасних умовах акціонування підприємств основною формулою існування стартвої суми грошей є акціонерний капітал. Найбільшим за величиною джерелом формування власних фінансових коштів діючого підприємства слугують доходи від його господарської та іншої діяльноті. Переважна більшість підприємств має три основних види доходів: звичайний, капітальний, дивідендовий.

Звичайний доход (прибуток) – формується за рахунок грошових надходжень від основної діяльності підприємства.

Капітальний дохід – дохід від перпродажу (реалізації) підприємством різних активів (нерухомості – землі, майна, фінансових активів – акцій та облігацій) після певного періоду їх використання. Якщо підприємство купує акції іншої фірми, воно звичайно одержує дивіденди. Ці дивіденди називають дивідендним доходаом (міжфірмовими девідендами).

Важним джерелом формування і підтримання на необхідному рівні власних фінансових коштів є аморт.відр-я на реновацію (повне відновлення) ОФ підприємств. Щорічний розмір оборот. Відновлень залежить від їх норми і балансової вартості ОФ. Значення цьогоджерела фінансових коштів зростає при застосуванні прискореної амортизації.

Пи потребі підприємство може скористатися внутрішнім чи міжнародним кредитом у грошовій або товарній формі за умови його повернення і сплати відсотків.

Сучасні форми господарювання орієнтован на власні та позичені кошти.

Субсидії бувають:

Прямі ( в малорентабельному виробництві)

Непрямі (за допомоги подактів, пільг, тощо)

Сукупність перелічених джерел формування фінансових коштів підприємства прийнято розподіляти на оборотні кошти (поточні витрати) та інвестиції (кап.довгострокові витрати).

2. Оборотні кошти. Нормування

Г-Т-Виробництво-Гот.пр.-Гроші

                Робітники                  Зароб.плата

Оборотні кошти це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування і забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу. Оборотні кошти ефективно використовувалися коли більша їхчастина зайнята у сфері виробництва. ( у виробництві – 72%, у сфері обігу – 28% )

Нормування: Відомі три методи розрахунку нормативів оборотних коштів і аналітчний, коефіцієнтний і прямого розрахунку.

Коефіцієнтний метод – полягає в уточнені діючих на початок розрахункового періоду нормативів оборотних коштів у відповідності з змінами в цьому періоді показників виробництва, що впливають на величину цих коштів.

Метод прямого рахунку – це науково обгрунтований разрахунок нормативів по кожному нормованому елементу оборотних коштів (виробничим запасам, незавершеному вир., витратами майбутніх періодів).

Норматив оборотних коштів у виробн. запасах

НОК у вир. Запасах визначається шляхом помноження середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі на норму їх запасу у днях, при цьому поточність розрахунку залежить від правильного визначення запасів матеріальних ресурсів. На підприємствах існує декілька видів запасів: транстпортний, підготовчий (технологічний), поточний, резервний (страховий).

У транстпортний запас, що звичайно не перевищує двох днів, оборотні кошти вкладаються на період з моменту оплати виставленого постачальником рахунку до прибуття вантажу на склад  підприємства.

Підготовчий запас – створюється на період часу, необхідного для приймання, складування і підготовки до виробничого використання матер.ресурсів.

Найбільшим за розиіром є поточний запас сировини (матеріалів) та інших елементів оборотних фондів (предметів праці); його обчислюють в межах половини середнього інтервалу між поставками певних видів матеріальних ресурсів. (Якщо поставки  1 раз в місяць, то поточний запас дорівнює 15).

Визначення певного запасу здійснюється 2 способами:

  1.  за період відхиленням фактичним строків від передбачених договором

або 2) за періодом, необхідним для термінового оформлення замовлення та доставку матеріалів від їх виробника до споживача.

Вцілому норматив обор.коштів у виробничих запасах, що відносяться до оборотних ондів, визначається за такою схемою:

  1.  Квартальна потреба в матеріалах – 2700т.
  2.  Середньодобова витрата матеріалів – 30т.
  3.  Ціна однієї тони матеріалів – 12000г.о.
  4.  Вартість добової витрати мат. 360000г.о.
  5.  Норма запасу:

а) транспортноют – 2 дні

б) підготовчою (технологічною) – 3 дні

в) поточною – 15 днів

г) разом – 25 днів

Норматив. О.Коштів у вир. Запасах (п4*5д) 9000000г.о.

Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві. Величина цього нормативу залежить від обсчгу вироблювальної продукції, собівартості окремих її видів і характеризує розподілу витрат протягом днів виробничого циклу. За інших рівних умов оборотні кошти у цій функціональній формі змінюютьсяпрямо пропорційно динаміці масштабів випуску та собівартості продукції. При цьому має бути враховане також співвідношення середньої собівартості незавершеного виробництва і собівартості готової продукції, яке прийнято називати коефіцієнтом наростання витрат.

Норматив.О.Коштів у незавершенному виробництві ()можна визначити, користуючись формулою, де

- середньоденний випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю.

- середня тривалість втробничого циклу у днях.

- коефіцієнт наростання витрат.

Перший показник обчислюється шляхом ділення допланового випуску продукції на кількість днів розрахункового періоду, другий – як середньозважена величина за питомою вагою окремих виробів у собівартості товарної продукції

Коєфіціїнт наростання витрат вираховується

, де

- первісні витрати у перший день циклу

- решта витрат на виготовлення виробу

- виробнича собівартість виробу

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується виходячи з залишку коштів на початок періоду та суми витрат впродовж розрахункового періоду за вирахуванням величини наступного погашення витрат за рахунок србівартості продукції.

Наприклад:  на початок розрахункового періоду залишок витрат майбутніх періодів становить 80000г.о., потреба в них протягом цього періоду 820000г.о., на собівартість продукції, яку належить виготовити, було внесено в рахунок погашення раніше здійсненних витрат 360000г.о. Норматив О.Коштів у витратах майбутніх періодів дорівнюватиме 540000г.о. (80000+820000-360000)

Норматив О.Кошті у залишках готової продукції визначається добутком вартості одноенного випуску готових виробів на норму їх запасу на складі у днях. У своючегру норма запасу складається з кількості днів, необхідних для підготовки продукції до реадізації, тобто її комплектування, пакування та відвантаження споживачам, а також виписки і задачі у банк платіжних документів.

Висновок: зрозуміло, що сукупний норматив оборотних коштів підприємства на розрахунковий період є ні що інше, як загальна сума нормативів, обчислених для окремих елементів.

3. Інвестиції: вмзначення, структура і напрямки використання

Інвестиції – це довгострокові вкладання капіталу у підприємницьку діяльність з метою  одержання певного доходу.

Залежно від того, де вкладається капітал ( у межах країни чи за кордоном), відокремлюютьвнутрішні (вітчизняні) і зовнішні інвестиції. У свою чергу внутрішні інвестиції поділяються – на прямі і портфельні.

Фінансові інвестиції – означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цінних паперів, що випускаються підприємством або державою.

Реальні інвестиції – являють собою вкладення капіталу в різні сфери і галузі народного господарства зметою оновлення існуючих і створення нових «капітаьних» благ, а як наслідок цих результатів – одержання набагато більшого прибутку. Такі реальні інвестиції називають виробничими :: проте за ними закріпилась інша назва – капітальні вкладення.

Зовнішні прямі інвестиції – це вкладання капіталу за кордоном, що за величинию становить не менше  10% вартості того чи іншого конкретного проекту, а портфельні – закордонні інвестиції розміром до 10% вартості здійсненого за їх допомогою копітального проекту.

Валові капітальні вкладення – це загальна сума одноразових витрат капіталу на прсте і розширене відтворення виробничих основних фондів то об’єктів соціальної інфраструктури.

Чисті – витрати лише на розширене їх відтворення. Величину чистих копіталовкладень неважко розрахувати і для цього з загального обсягу капітальних вкладень треба вилучити розмір аморт.відрахувань, котрі використовуються, як відомо на прост відтворення основних фондів іншого майна підприємства. За існуючою системою обліку підприємствах:

  1.  вартість будівельно-монтажних робіт;
  2.  вартість усіх видів виробничого устаткування, в також зараховуваних фондів, інструментів і інвентаря;
  3.   інш капітальні роботи і витрати

співвідношення між переліченними видами капітальних витрат характеризує елементно-технологічну структуру капітальних вкладень. Позитивною тенденцією в днаміці цієї структури капітальних вкладень є поступве збільшення частки витрат на устаткування, інструмент і інвентар при відносному зменшенні питомої вартості. Будівельно-монтажних робіт. В інв.політиці підприємств та їх добровільних об’єднань дуже важливо приймати обгрунтовані рішення, щодо відтворювальної структури кап.вкладень, котра відображає співвідношення довгострокових витрат на ОФ,. а з другого – форми лише розширеного їх відаорення (технічне переоздоблення і реконструкція, розширення діючих підприємств, нове будівництво).

Застосував 2 взаємопов’язані  показники, за якими визначають обсолютну ефективність інвестицій: перший (прямий) – кефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) капітальних витрат , другий (зворотний йому) – період (строк) окупності капітальних вкладень .Коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) обчислюють за формулами:

Для окремих проектів або форм відтворення ОФ діючих підприємств

Для споруджувальних підприємств (окремих цехів і виробничих об’єктів)

Приріст прибутку визничається як разниця величини прибутку за кінцеві роки попереднього і розрахункового періодів, а капітальні вкладення розраховуються  сумарно за порівняльними цінами без будь-яких вирахувань.

Визначення порівняльної ефективності реальних інвестицій, основу якої спадає вибір екон. Кращого проекту кап. Вкладень здійснюються шляхом обч.показн., здедення витрат за формулою

       При здійсненніпроектно-конт-их робіт ефективність как.вкладень має визначатись з урахуванням кінцевого їх результату – якості проектних рішень. Для досягненняналежного рівня ефективності реальних інвестицій проводяться вибір та економічне обгрунтування найкращих варіантів проектних рішень. По реалізованих проектах розраховують питомі капітальні витрати на проектування, порівнюють останні з нормативами  або аналогами з урахуванням періоду їх окупності.

При розрахунках ефективності інвестування технічного переоздоблення або реконструкції підприємства використовують додаткові показники – умовне вивільненя працюючих і економія матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів. Якщо метою технічного переоздоблення є поліпшення якості продукції, то слугувати збільшення прибутку вироьника і ефекта у споживача.

Розрахунки ефективності інвестування нового будівництва або розширення діючих підприємств повинно проводитись з обов’язковим порівнянням економічної результативності технічного переоздоблення відповідних виробничих об’єктів . У процесі порівняння

       Показників ефективності необхідно врахувати весь обсяг капітальних вкладень, включаючи витрати на створення обєктів соціальної інфраструктури, а також витрати від «заморожування» інвестицій.

Економічну ефективність кап. вкладень в природоохоронні об’єкти визначають шляхом порівняння досягнутого ефекту від збереження чи поліпшення економічного стану новколишнього середовища або зменшення шкоди від його забруднення і капітальних витрат на створення таких об’єктів.

Початкові інвестиції – (початкова вартість поекту) – це раельна вартість проекту капітальних вкладень з урахуванням результатів від продажу діюсого устаткування та податків. Матиматично вони обчислюються як сума звичайних витрат на започаткування інвестицій за мінусом всього початкового доходу.

Початкові капітальні витрати охоплюють і ватртість мишин, устаткування та інших необхідних підприємству знарядь праці за купівельною ціною; додаткові витрати, що зв’язані з транспортуванням і монтажем нового обладнання, а також технічним наглядом за ним, податки с продажу старого обладнання, я кщо вони передбачені чинним законодавством.

Грошовий потік – являє собою фінансовий показник, що характеризує ступінь так званої ліквідності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14775. Жаппас Қаламбаев (1909-1970) мектебінің қобызда ойнау әдіс-тәсілдері, әуендік құрлыс өзгешілігі 46.75 KB
  Жаппас Қаламбаев 1909-1970 мектебінің қобызда ойнау әдістәсілдері әуендік құрлыс өзгешілігі. Қаратау күйшілік мектебі дегенде домбырашылық пен қобызшылық өнер қатар қанат жайған Созақ жері бірден ауызға оралады. Күйшілік дәстүрге келсек Қаратау күйлері Арқа...
14776. Жүсіпбек Елебеков 109.5 KB
  Жүсіпбек Елебеков Елебеков Жүсіпбек 1904-1977 әнші тенор. Қазақстанның халық артисі. Қарағанды облысында туған. Елебеков бес жасынан ән айтуды бастаған. Ән өнеріне оны ағасы Ж. Балғабайұлы баулиды. Кейін Ғ. Айтбаевтан Қ. Байжановтан Ә. Қашаубаевтан дәріс алады. Е
14777. Күләш Бәйсейітова 149 KB
  Күләш Бәйсейітова Байсеітова Күләш әнші лирико колоратуралық сопрано. СССР халық артисі ССРО Мемлекеттік сыйлығының лауреаты. Алматыда дүниеге келген. 1925-1928 жж. Алматы педагогикалық техникумында және қазақ драма театры жанындағы музыкалық драмалық студ
14779. Қазақ халық аспаптар оркестрін шығармашылық жетілдіруді инновациялық технологиялық өркендету арқылы дамыту 51.5 KB
  Қазақ халық аспаптар оркестрін шығармашылық жетілдіруді инновациялық технологиялық өркендету арқылы дамыту Мектебіміздің қазіргі таңдағы алға қойып отырған басты да түпкілікті мақсаты оқушылардың білім білік іскерлік дағдыларын дамытумен қатар олардың бойында
14780. Қазақстан опера өнерінің негізін салушы сахна жұлдыздары 36.5 KB
  Қазақстан опера өнерінің негізін салушы сахна жұлдыздары 2004 жылы Абай атындағы Мемлекеттік Академиялық опера және балет театрының құрылғанына 70 жыл толады. Осы айтулы мереке қарсаңында €œАсыл мұра€ жобасы €œҚазақстан опера өнерінің негізін салушы сахна жұлдызда...
14781. Қазақтың ұлттық аспаптары 127 KB
  Қазақтың ұлттық аспаптары. Адырна Адырна қазақ халқының өте ерте заманнан келе жатқан көп ішекті музыка аспабының бірі. Ежелгі заманда бұл аспапты аңшылар ұстаған. Садақ атып жебе тартып аң құстарды аулаған. Әуелде адырна садақ пішінді болды. Кейін бұл аспапты бұ
14782. Қазанғап күйші 63.5 KB
  Қазанғап күйші Тілепбергенұлы Қазанғап 1854-1927 қазақтың әйгілі күйшікомпозиторы. Туыпөскен жері арал көлінің жағасы Құланды түбегінің Ақбауыр деген жері. Топырақ бұйырған жері сол Ақбауыр маңы Айшуақ ауылының іргесі. Шыққан тегі Ұлы жүз құрамындағы байырғ
14783. Қорқыт- қылқобыз өнерінің негізін қалаушы 81.61 KB
  Қорқыт қылқобыз өнерінің негізін қалаушы Қорқыт есімі де XIII ғасыр бойы халықтың мұңы мен зарын қуанышы мен қайғысын үміті мен арманын баяндап үні мен сарынын сақтап келген қобыз да оның әуені де киелі. Сондықтан Қорқыт десек қобызды қобыз десек Қорқытты көз а