77912

Фінансові кошти

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Його розмір визначається статутом або угодою про заснування підприємства: він сворюється за рахунок державних коштів виручки від продажу акцій а також приватних апіталів. Найбільшим за величиною джерелом формування власних фінансових коштів діючого підприємства слугують доходи від його господарської та іншої діяльноті. Важним джерелом формування і підтримання на необхідному рівні власних фінансових коштів є аморт. Значення цьогоджерела фінансових коштів зростає при застосуванні прискореної амортизації.

Украинкский

2015-02-05

72.5 KB

0 чел.

Тема 6. Фінансові кошти

1. Джелела формування і види

2. Оборотні кошти. Нормування

3. Інвестиції: вмзначення, структура і напрямки використання.

4. Обчислення обсягу та оцінка ефективності капітальних вкладень.

1. Джелела формування і види

Статутний (акціонерний) капітал – являє собою суму капіталу, яка необхідна для того, щоб підприємство (АТ) розпочало свою діяльність. Його розмір визначається статутом або угодою про заснування підприємства: він сворюється за рахунок державних коштів, виручки від продажу акцій, а також приватних апіталів. В сучасних умовах акціонування підприємств основною формулою існування стартвої суми грошей є акціонерний капітал. Найбільшим за величиною джерелом формування власних фінансових коштів діючого підприємства слугують доходи від його господарської та іншої діяльноті. Переважна більшість підприємств має три основних види доходів: звичайний, капітальний, дивідендовий.

Звичайний доход (прибуток) – формується за рахунок грошових надходжень від основної діяльності підприємства.

Капітальний дохід – дохід від перпродажу (реалізації) підприємством різних активів (нерухомості – землі, майна, фінансових активів – акцій та облігацій) після певного періоду їх використання. Якщо підприємство купує акції іншої фірми, воно звичайно одержує дивіденди. Ці дивіденди називають дивідендним доходаом (міжфірмовими девідендами).

Важним джерелом формування і підтримання на необхідному рівні власних фінансових коштів є аморт.відр-я на реновацію (повне відновлення) ОФ підприємств. Щорічний розмір оборот. Відновлень залежить від їх норми і балансової вартості ОФ. Значення цьогоджерела фінансових коштів зростає при застосуванні прискореної амортизації.

Пи потребі підприємство може скористатися внутрішнім чи міжнародним кредитом у грошовій або товарній формі за умови його повернення і сплати відсотків.

Сучасні форми господарювання орієнтован на власні та позичені кошти.

Субсидії бувають:

Прямі ( в малорентабельному виробництві)

Непрямі (за допомоги подактів, пільг, тощо)

Сукупність перелічених джерел формування фінансових коштів підприємства прийнято розподіляти на оборотні кошти (поточні витрати) та інвестиції (кап.довгострокові витрати).

2. Оборотні кошти. Нормування

Г-Т-Виробництво-Гот.пр.-Гроші

                Робітники                  Зароб.плата

Оборотні кошти це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування і забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу. Оборотні кошти ефективно використовувалися коли більша їхчастина зайнята у сфері виробництва. ( у виробництві – 72%, у сфері обігу – 28% )

Нормування: Відомі три методи розрахунку нормативів оборотних коштів і аналітчний, коефіцієнтний і прямого розрахунку.

Коефіцієнтний метод – полягає в уточнені діючих на початок розрахункового періоду нормативів оборотних коштів у відповідності з змінами в цьому періоді показників виробництва, що впливають на величину цих коштів.

Метод прямого рахунку – це науково обгрунтований разрахунок нормативів по кожному нормованому елементу оборотних коштів (виробничим запасам, незавершеному вир., витратами майбутніх періодів).

Норматив оборотних коштів у виробн. запасах

НОК у вир. Запасах визначається шляхом помноження середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі на норму їх запасу у днях, при цьому поточність розрахунку залежить від правильного визначення запасів матеріальних ресурсів. На підприємствах існує декілька видів запасів: транстпортний, підготовчий (технологічний), поточний, резервний (страховий).

У транстпортний запас, що звичайно не перевищує двох днів, оборотні кошти вкладаються на період з моменту оплати виставленого постачальником рахунку до прибуття вантажу на склад  підприємства.

Підготовчий запас – створюється на період часу, необхідного для приймання, складування і підготовки до виробничого використання матер.ресурсів.

Найбільшим за розиіром є поточний запас сировини (матеріалів) та інших елементів оборотних фондів (предметів праці); його обчислюють в межах половини середнього інтервалу між поставками певних видів матеріальних ресурсів. (Якщо поставки  1 раз в місяць, то поточний запас дорівнює 15).

Визначення певного запасу здійснюється 2 способами:

  1.  за період відхиленням фактичним строків від передбачених договором

або 2) за періодом, необхідним для термінового оформлення замовлення та доставку матеріалів від їх виробника до споживача.

Вцілому норматив обор.коштів у виробничих запасах, що відносяться до оборотних ондів, визначається за такою схемою:

  1.  Квартальна потреба в матеріалах – 2700т.
  2.  Середньодобова витрата матеріалів – 30т.
  3.  Ціна однієї тони матеріалів – 12000г.о.
  4.  Вартість добової витрати мат. 360000г.о.
  5.  Норма запасу:

а) транспортноют – 2 дні

б) підготовчою (технологічною) – 3 дні

в) поточною – 15 днів

г) разом – 25 днів

Норматив. О.Коштів у вир. Запасах (п4*5д) 9000000г.о.

Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві. Величина цього нормативу залежить від обсчгу вироблювальної продукції, собівартості окремих її видів і характеризує розподілу витрат протягом днів виробничого циклу. За інших рівних умов оборотні кошти у цій функціональній формі змінюютьсяпрямо пропорційно динаміці масштабів випуску та собівартості продукції. При цьому має бути враховане також співвідношення середньої собівартості незавершеного виробництва і собівартості готової продукції, яке прийнято називати коефіцієнтом наростання витрат.

Норматив.О.Коштів у незавершенному виробництві ()можна визначити, користуючись формулою, де

- середньоденний випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю.

- середня тривалість втробничого циклу у днях.

- коефіцієнт наростання витрат.

Перший показник обчислюється шляхом ділення допланового випуску продукції на кількість днів розрахункового періоду, другий – як середньозважена величина за питомою вагою окремих виробів у собівартості товарної продукції

Коєфіціїнт наростання витрат вираховується

, де

- первісні витрати у перший день циклу

- решта витрат на виготовлення виробу

- виробнича собівартість виробу

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується виходячи з залишку коштів на початок періоду та суми витрат впродовж розрахункового періоду за вирахуванням величини наступного погашення витрат за рахунок србівартості продукції.

Наприклад:  на початок розрахункового періоду залишок витрат майбутніх періодів становить 80000г.о., потреба в них протягом цього періоду 820000г.о., на собівартість продукції, яку належить виготовити, було внесено в рахунок погашення раніше здійсненних витрат 360000г.о. Норматив О.Коштів у витратах майбутніх періодів дорівнюватиме 540000г.о. (80000+820000-360000)

Норматив О.Кошті у залишках готової продукції визначається добутком вартості одноенного випуску готових виробів на норму їх запасу на складі у днях. У своючегру норма запасу складається з кількості днів, необхідних для підготовки продукції до реадізації, тобто її комплектування, пакування та відвантаження споживачам, а також виписки і задачі у банк платіжних документів.

Висновок: зрозуміло, що сукупний норматив оборотних коштів підприємства на розрахунковий період є ні що інше, як загальна сума нормативів, обчислених для окремих елементів.

3. Інвестиції: вмзначення, структура і напрямки використання

Інвестиції – це довгострокові вкладання капіталу у підприємницьку діяльність з метою  одержання певного доходу.

Залежно від того, де вкладається капітал ( у межах країни чи за кордоном), відокремлюютьвнутрішні (вітчизняні) і зовнішні інвестиції. У свою чергу внутрішні інвестиції поділяються – на прямі і портфельні.

Фінансові інвестиції – означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цінних паперів, що випускаються підприємством або державою.

Реальні інвестиції – являють собою вкладення капіталу в різні сфери і галузі народного господарства зметою оновлення існуючих і створення нових «капітаьних» благ, а як наслідок цих результатів – одержання набагато більшого прибутку. Такі реальні інвестиції називають виробничими :: проте за ними закріпилась інша назва – капітальні вкладення.

Зовнішні прямі інвестиції – це вкладання капіталу за кордоном, що за величинию становить не менше  10% вартості того чи іншого конкретного проекту, а портфельні – закордонні інвестиції розміром до 10% вартості здійсненого за їх допомогою копітального проекту.

Валові капітальні вкладення – це загальна сума одноразових витрат капіталу на прсте і розширене відтворення виробничих основних фондів то об’єктів соціальної інфраструктури.

Чисті – витрати лише на розширене їх відтворення. Величину чистих копіталовкладень неважко розрахувати і для цього з загального обсягу капітальних вкладень треба вилучити розмір аморт.відрахувань, котрі використовуються, як відомо на прост відтворення основних фондів іншого майна підприємства. За існуючою системою обліку підприємствах:

  1.  вартість будівельно-монтажних робіт;
  2.  вартість усіх видів виробничого устаткування, в також зараховуваних фондів, інструментів і інвентаря;
  3.   інш капітальні роботи і витрати

співвідношення між переліченними видами капітальних витрат характеризує елементно-технологічну структуру капітальних вкладень. Позитивною тенденцією в днаміці цієї структури капітальних вкладень є поступве збільшення частки витрат на устаткування, інструмент і інвентар при відносному зменшенні питомої вартості. Будівельно-монтажних робіт. В інв.політиці підприємств та їх добровільних об’єднань дуже важливо приймати обгрунтовані рішення, щодо відтворювальної структури кап.вкладень, котра відображає співвідношення довгострокових витрат на ОФ,. а з другого – форми лише розширеного їх відаорення (технічне переоздоблення і реконструкція, розширення діючих підприємств, нове будівництво).

Застосував 2 взаємопов’язані  показники, за якими визначають обсолютну ефективність інвестицій: перший (прямий) – кефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) капітальних витрат , другий (зворотний йому) – період (строк) окупності капітальних вкладень .Коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) обчислюють за формулами:

Для окремих проектів або форм відтворення ОФ діючих підприємств

Для споруджувальних підприємств (окремих цехів і виробничих об’єктів)

Приріст прибутку визничається як разниця величини прибутку за кінцеві роки попереднього і розрахункового періодів, а капітальні вкладення розраховуються  сумарно за порівняльними цінами без будь-яких вирахувань.

Визначення порівняльної ефективності реальних інвестицій, основу якої спадає вибір екон. Кращого проекту кап. Вкладень здійснюються шляхом обч.показн., здедення витрат за формулою

       При здійсненніпроектно-конт-их робіт ефективність как.вкладень має визначатись з урахуванням кінцевого їх результату – якості проектних рішень. Для досягненняналежного рівня ефективності реальних інвестицій проводяться вибір та економічне обгрунтування найкращих варіантів проектних рішень. По реалізованих проектах розраховують питомі капітальні витрати на проектування, порівнюють останні з нормативами  або аналогами з урахуванням періоду їх окупності.

При розрахунках ефективності інвестування технічного переоздоблення або реконструкції підприємства використовують додаткові показники – умовне вивільненя працюючих і економія матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів. Якщо метою технічного переоздоблення є поліпшення якості продукції, то слугувати збільшення прибутку вироьника і ефекта у споживача.

Розрахунки ефективності інвестування нового будівництва або розширення діючих підприємств повинно проводитись з обов’язковим порівнянням економічної результативності технічного переоздоблення відповідних виробничих об’єктів . У процесі порівняння

       Показників ефективності необхідно врахувати весь обсяг капітальних вкладень, включаючи витрати на створення обєктів соціальної інфраструктури, а також витрати від «заморожування» інвестицій.

Економічну ефективність кап. вкладень в природоохоронні об’єкти визначають шляхом порівняння досягнутого ефекту від збереження чи поліпшення економічного стану новколишнього середовища або зменшення шкоди від його забруднення і капітальних витрат на створення таких об’єктів.

Початкові інвестиції – (початкова вартість поекту) – це раельна вартість проекту капітальних вкладень з урахуванням результатів від продажу діюсого устаткування та податків. Матиматично вони обчислюються як сума звичайних витрат на започаткування інвестицій за мінусом всього початкового доходу.

Початкові капітальні витрати охоплюють і ватртість мишин, устаткування та інших необхідних підприємству знарядь праці за купівельною ціною; додаткові витрати, що зв’язані з транспортуванням і монтажем нового обладнання, а також технічним наглядом за ним, податки с продажу старого обладнання, я кщо вони передбачені чинним законодавством.

Грошовий потік – являє собою фінансовий показник, що характеризує ступінь так званої ліквідності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51030. Определение коэффициента вязкости газа 59 KB
  Рассчитаем коэффициент вязкости по формуле: Где радиус капилляра длинна капилляра Подставив данные получим.
51031. Изучение распределения Больцмана, определение постоянной Больцмана 40.5 KB
  Собрать установку в соответствии с рисунком: Принципиальная схема установки 1двухэлектродная лампа 2анод 3катод 4нить накала 5потенциометр R 6 источник постоянного тока 6выключатель mА – миллиамперметр; mкА – микроамперметр; Vа – вольтметр в цепи накала лампы. По указанию преподавателя установить напряжение накала Uн: 5. Зафиксировать ток накала лампы Iн по амперметру. Измерим анодный ток Iа и анодное напряжение Uа если напряжение накала Uн =5.
51034. Изучение зависимости температуры кипения воды от внешнего давления 58.5 KB
  Цель работы: Изучение зависимости температуры кипения воды от внешнего давления экспериментальное определение теплоты парообразования воды. Выждали пока показания температуры на табло электронного измерителярегулятора перестали измеряться. Сняли показания температуры и давления на табло измерителярегулятора и манометра: Включили переключатель нагрев 2ую ступень.
51035. Разработка тестов в программеPower Point 37.5 KB
  Индивидуальные данные для выполнения работы: 2 вариант Результаты выполнения работы Открыла программу Power Point; выбрала шаблон оформления слайдов для теста. Оформила титульный слайд. Как рассчитать количество нужных слайдов при оформлении теста в Power Point Количество слайдов =: количество вопросов 3сам вопрос правильно неправильно два титульных листа 1 заключительный; 4. Что необходимо выбрать в настройках слайда с результатом неправильного ответа чтобы вернуться на слайд с вопросом Добавить управляющую...
51036. Разработка тестов в программе Excel 37 KB
  Разработка тестов в программе Microsoft Excel на основе индивидуальных данных минимум 6 тестовых заданий. Индивидуальные данные для выполнения работы: 2 вариант Результаты выполнения работы Создала тест в Microsoft Excel 2010 по образцу данному в задании лабораторной работы Контрольные вопросы 1. Какие этапы создания тестовых заданий выделяют в технологии составления компьютерных тестов средствами Excel Можно выделить следующие этапы создание теста.
51038. Автоматизація та компютерно-інтегровані технології. Методичні вказівки 44.28 MB
  По статичним характеристикам перетворення визначити абсолютну відносну та приведену похибки по діапазону вимірювання для обох приладів та побудувати графіки для обох приладів: а реальної статичної характеристики перетворення; б залежності приладів похибок по діапазону вимірювання.