77913

Нематеріальні ресурси та активи

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Нематеріальні ресурси частина потенціалу підприємства здатна приносити економічну вигоду протягом тривалого часу для якої характерні відсутність матеріальної основи та невизначеність розмірів майбутніх прибутків від її використання. Нематеріальні ресурси об’єкти інтелектуальної власності Винаходи Корисні моделі Промислові зразки Торговельні марки ізяаки для товарів і послуг Географічне позначення Комерційне фірмове найменування Сорти рослин Породи тварин Способи захисту від недобросовісної конкуренції...

Русский

2015-02-05

183.5 KB

0 чел.

Тема 7. Нематеріальні ресурси та активи.

                                          План

1. Поняття і види нематеріальних ресурсів підприємства.

2. Поняття та класифікація нематеріальних активів підприємства.

3. Визнання й оцінка нематеріальних активів.

4. Амортизація нематеріальних активів.

1. Поняття і види нематеріальних ресурсів підприємства.

Успішне функціонування сучасного підприємства потребує використання у своїй господарській діяльності не тільки матеріальних, трудових та фінансово-кредитних ресурсів, а й нематеріальних ресурсів.

Нематеріальні ресурси - частина потенціалу підприємства, здатна приносити економічну вигоду протягом тривалого часу, для якої характерні відсутність матеріальної основи та невизначеність розмірів майбутніх прибутків від її використання.

Поняття "нематеріальні ресурси" використовується для характеристики сукупності об'єктів інтелектуальної власності, до яких входять:

1) об'єкти промислової власності;

2) об'єкти, що охороняються авторським правом і суміжними правами;

3) інші (нетрадиційні) об'єкти інтелектуальної власності (рис. 6.1).

             Нематеріальні ресурси ( обєкти інтелектуальної власності )

  •  Винаходи
  •  Корисні моделі Промислові зразки
  •  Торговельні марки ізяаки для товарів і послуг)
  •  Географічне позначення
  •   Комерційне (фірмове) найменування
  •  Сорти рослин
  •  Породи тварин
  •   Способи захисту від недобросовісної конкуренції

  •  Твори в галузі науки, літератури та мистецтва
  •  Наукові відкриття
  •  Комп'ютерні програми
  •  Компіляції (бази) даних
  •  Топології інтегральних мікросхем
  •  Виконання літературних, драматичних, музичних та інших творів; фонограми, відеограми; програми (передачі) організацій мовлення
  •  Раціоналізаторські пропозиції
  •  "Ноу-хау"
  •  Комерційні таємниці

 

Інтелектуальна власність є юридичною категорією, що використовується для:

  1.  визначення результатів творчої праці людини;
  2.  позначення належності таких результатів відповідним суб'єкта:-: творчої діяльності;
  3.  закріплення за цими суб'єктами особистих немайнових і майнових прав на розробку та використання створених ними інтелектуальних продуктів.

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності.

Поняття "промислова власність" застосовується не тільки щодо промисловості й торгівлі, а й щодо сільськогосподарського виробництва, добувної промисловості та всіх продуктів як промислового, так і природного походження.

До об'єктів промислової власності належать:

Винахід - це результат творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології, вирішення технічного завдання в певній галузі народного господарства, що характеризується істотною новизною та забезпечує позитивний ефект (практичну корисність).

Корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людин;;. об'єктом якої є нова за виглядом, формою, розміщенням частин або побудовою модель, придатна для промислового виготовлення.

Промислові зразки - нове художнє та художньо-конструкторське вирішення виробів, коли досягається єдність технічних та естетичних властивостей, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Промисловий зразок може бути об'ємним (модель), плоским (рисунок) або комбінованим.

Торговельні марки (знаки для товарів і послуг) будь-яке оригінальне позначення або будь-яка комбінація позначень, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб. Головне завдання торговельної марки полягає в ідентифікації товару чи послуги та його виробника на ринку. Вона виконує одночасно дві функції:

  1.  рекламує товар чи послугу;
    1.  гарантує їх якість.

Використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, щ

проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг господарський (комерційний) обіг.

Географічне позначення походження товару — це назва географічного місця, яка вживається в найменуванні товару, що походить із цього географічного місця.

Використанням географічного позначення суб'єктом господарювання вважається: застосування його на товарах, для яких зареєстроване це географічне позначення, а також на упаковці; застосування в рекламі, проспектах, рахунках, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках тощо.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють посередницьку діяльність, можуть використовувати свою торговельну марку поряд із географічним позначенням товару виробника тільки на підставі договору.

Комерційне (фірмове) найменування це стале позначення підприємства або громадянина-підприємця, від імені якого здійснюється виробнича та інша діяльність. Воно використовується для ідентифікації суб'єктів господарювання і виділення їх серед інших, а також для загальної характеристики їхньої репутації на ринку. Громадянин-підпри- ємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім'я.

Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:

1) особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;

2) майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом;

3) майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією.

Недобросовісна конкуренція – будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим чи іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Недобросовісною конкуренцією є:

1) неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання;

2) створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції;

3) неправомірне вивідування, розголошення та використання комерційної таємниці.

     До об’єктів, що охороняються авторським правом, належать твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) музичні твори з текстом і без тексту;

4) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні й інші твори, створені для сценічного показу, та їхні постановки;

5) аудіовізуальні твори — твори, що фіксуються на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, ком- пакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодову- ють) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього) і сприйняття яких є можливим тільки з допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими;

6) твори образотворчого мистецтва — скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо;

7) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

8)фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;

9) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо.

Твір ужиткового мистецтва — твір мистецтва, в тому числі твір художнього промислу, створений ручним або промисловим способом для користування у побуті або перенесений на предмети такого користування;

  1.  ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;
  2.  сценічні обробки творів і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;
  3.  похідні твори — твори, що є творчою переробкою іншого наявного твору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація,

аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову (до похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншими мовами інших аудіовізуальних творів);

  1.  збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;
  2.  тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;
  3.  інші твори.

Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно наявних закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

Комп'ютерна програма - набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів , схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, що виражені у вихідному або об'єктному кодах).

Компіляція даних (база даних) — сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі - електронній, підбір і розташування окремих частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці і складові частини якої можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп’ютера) чи інших засобів.

Типології інтегральних мікросхем – зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розташування сукупності елементів інтегральної мікросхеми та зв’язків між ними.

Не є об’єктом авторського права:

1) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

2) твори народної творчості (фольклор);

3) видані органами державної влади у межах їхніх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їхні офіційні переклади;

  1.  державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ і організацій;
  2.  грошові знаки;
  3.  розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності й на які поширюється право зиі^епегіз (своєрідне право, право особливого роду).

До об'єктів, що охороняються суміжними правами, належать:

  1.  виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;
    1.  фонограми, відеограми;
    2.  передачі (програми) організацій мовлення.

Фонограма - звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи

магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору.

Відеограма — відеозапис на відповідному матеріальному носії виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору.

Організація мовлення — організація ефірного чи кабельного мовлення.

Організація ефірного мовлення — телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо) у будь-якому частотному діапазоні (у тому числі й з використанням супутників).

Організація кабельного мовлення — телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за допомогою того чи іншого виду наземного, підземного чи підводного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду).

До інших (нетрадиційних) об'єктів інтелектуальної власності належить:

Раціоналізаторська пропозиція — визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процес.

"Ноу-хау" (в перекладі з англійської — "знати, як зробити") — досвід підприємства в науково-технічній, виробничій, управлінській, комерційній, фінансовій та інших сферах діяльності, які можуть бути практично використані в наукових дослідженнях і розробках або в процесі виготовлення та реалізації продукції. До "ноу-хау" відносять також незапатентовані з різних причин винаходи.

"Ноу-хау" має конфіденційний характер, не захищається охороними документами, але і не оприлюднюється, вона є власністю підприємства.

Комерційна таємниця — це інформація, безпосередньо пов'язана з діяльністю підприємства, яка не є державною таємницею, але розголошення якої може завдати шкоди інтересам підприємства. Комерційну таємницю становить сукупність виробничо-господарської, фінансово- економічної та науково-технічної інформації про діяльність підприємства, розголошення якої може призвести до негативних фінансових результатів.

Охорона комерційної таємниці є важливою складовою гарантування екномічної безпеки суб'єктів господарювання.

Передача прав власності на використання нематеріальних ресурсів здійснюється у формі ліцензійної угоди.

Ліцензійна угода — це договір, згідно з яким власник нематеріального ресурсу (ліцензіар) передає іншій стороні (ліцензіату) ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти, "ноу-хау", торговельні марки тощо.

Ліцензією називається дозвіл використовувати нематеріальний ресурс протягом певного строку за обумовлену винагороду.

2.  Поняття та класифікація нематеріальних активів підприємства.

Нематеріальні активи є одним із видів необоротних активів і являють собою засоби тривалого використання, які не мають матеріальної (фізичної, натуральної) форми. У більшості випадків нематеріальні активи є легалізацією прав власників або підтримкою переваг, які випливають із прав власності.

Відповідно до П(С)БО 8 нематеріальний актив визначається як немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) і знаходиться на підприємстві у цілях використання протягом періоду більше як одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або надання в оренду іншим особам.

Відповідно до П(С)БО 19 нематеріальні активи усі активи, крім грошових коштів, їхніх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.

Класифікація та облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:

  1.  права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);
  2.  право користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
  3.  права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);
  4.  права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові знаки, сорти рослин, породи тварин, "ноу-хау", захист від недобросовісної конкуренції тощо);
  5.  авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);
  6.  гудвіл це перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання. Іншими словами, гудвіл це різниця між ринковою та балансовою вартостями підприємства.

Дата придбання дата, на яку контроль за чистими активами і діяльністю підприємства, що купується, переходить до покупця.

Позитивний гудвіл означає, що вартість підприємства перевищує сукупну вартість його активів та зобов'язань, а негативний вказує на занижену ціну підприємства;

  1.  інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Основними ознаками нематеріальних активів є:

  •  відсутність матеріально-речової структури;
  •  використання протягом тривалого часу (понад один рік);
  •  здатність бути корисними підприємству;
  •  високий ступінь невизначеності розмірів можливого у майбутньому прибутку завдяки їх використанню.

 

3. Визнання й оцінка нематеріальних активів.

Нематеріальні активи мають грошову оцінку. Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі підприємства, якщо:

 1) існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигід, пов'язаних із його використанням;

2) його вартість може бути достовірно визначена.

Нематеріальний актив, отриманий у результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

1) намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

2) можливість отримання майбутньої економічної вигоди від реалізації або використання нематеріального активу;

 3) інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних із розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені:

  •  витрати на дослідження;
  •  витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;
  •  витрати на рекламу і просування продукції на ринку;
  •  витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;
  •  витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість видань.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається із:

  •  ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок);
  •  мита;
  •  непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню;
  •  інших витрат, безпосередньо пов'язаних із його придбанням та доведенням до стану, у якому від придатний для використання за призначенням.

Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в результаті обміну на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого нематеріального активу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю переданого нематеріального активу і сумою нарахованого зносу. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю нематеріального активу, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є його справедлива вартість із зарахуванням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.

Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого нематеріального активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їхніх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів є їхня справедлива вартість на дату отримання.

Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їхня справедлива вартість.

Нематеріальні активи, отримані внаслідок об'єднання підприємств, оцінюються за їхньою справедливою вартістю.

До первісної вартості нематеріального активу, створеного підприємством, входить:

1) прямі витрати на оплату праці;

2) прямі матеріальні витрати;

 3) інші витрати, безпосередньо пов’язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов’язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їхніх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигід.

Витрати, що здійснюються для підтримки об’єкта у придатному для використання стані та одержання первісно визначеного розміру майбутньої економічної вигоди від його використання, входять до складу витрат звітного періоду.

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).

Активний ринок - це ринок, якому властиві такі умови: предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними; у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців; інформація про ринкові ціни е загальнодоступною. Однорідними об'єктами нематеріальних активів є однотипні за призначенням і умовами використання нематеріальні активи.

Якщо підприємством проведена переоцінка об'єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають щорічній переоцінці.

Переоцінена первісна вартість та знос об'єкта нематеріального активу визначається як добуток відповідно первісної вартості або зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки — у складі витрат звітного періоду.

Нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття або внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічної вигоди від його використання.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних із вибуттям) та їхньою залишковою .вартістю.

4. Амортизація нематеріальних активів

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їхнього корисного використання, який установлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше як 20 років.

При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід враховувати:

  •  строки корисного використання подібних активів;
  •  моральний знос, що передбачається;
  •  правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори.

Метод нарахування амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутньої економічної вигоди. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:

  •  коли існує невідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання;
  •  коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації наявного активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта.

Нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання і припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем вибуття нематеріального активу.

Термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації переглядаються в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутньої економічної вигоди.

Амортизація нематеріального активу нараховується виходячи з нового методу нарахування амортизації і строку використання, починаючи з місяця, що настає за місяцем змін.

Розглянемо декілька прикладів нарахування амортизації.

Приклад 1. Підприємством придбано нематеріальний актив - програмне забезпечення – для використання в бухгалтерії підприємства вартістю 18000 грн, у тому числі ПДВ - 3000 грн. Термін корисного використання програмного забезпечення визначений у два роки. Для нарахування амортизації використовується метод рівномірного (прямолінійного) нарахування.

Щомісячна сума амортизації розраховується виходячи з терміну корисного використання:

(18000 грн-3000 грн) / 24 міс. = 625 грн.

Протягом терміну корисного використання до нормативних актів, які визначають порядок бухгалтерського обліку, вносилися зміни і доповнення, У зв'язку із цим джо програмного забезпечення вносилися відповідні коригування. Витрати на адаптацію програмного забезпечення становили 4800 грн, у тому числі ПДВ — 800 грн.

Результати здійснених операцій показано в табл. 6.1.

Таблиця 6.1

                 Витрати підприємства на придбання програмного забезпечення та його адаптацію

    №з/п

Зміст операції

       Сума, грн

1

                            2

3

1.

Здійснено оплату за програмне забезпечення

18000

2.

Включено до податкового кредиту і віднесена на податкові розрахунки сума ПДВ

3000

3.

Отримано програмне забезпечення від постачальника

15000

4.

Визнано активом і зараховано на баланс програмне забезпечення

15000

5.

Нараховано знос

625

6.

Отримано послуги з адаптації програмного забезпечення

4000

7.

Включено до податкового кредиту суму ПДВ

800

8.

Списано на фінансовий результат:

- суму нарахованого зносу;

-витрати на адаптацію програмного забезпечення

625   

4000

Приклад 2. Підприємство придбало право на використання товарного знака, сплативши за нього 3600 грн, у тому числі ПДВ — 600 грн. На юридичне оформлення товарного знака підприємство понесло витрати в сумі 1200 грн, у тому числі ПДВ — 200 грн. Термін корисного використання товарного знака становить 1 рік 8 місяців, або 20 місяців.

Щомісячна сума амортизації розраховується за методом прямолінійного нарахування, виходячи з терміну корисного використання нематеріального активу:

3600 грн -600 грн +1200 грн -200 грн =  200 грн

             20 міс.

Результати здійснених операцій наведено в табл. 6.2  

          

           Витрати з придбання права на використання товарного знаку

з/п

Зміст операції

       Сума, грн

1

       2

                3

1.

Оплачено право на використання товарного знака

3600

2.

Включено до податкового кредиту і віднесено на податкові розрахунки суму ПДВ

600

3.

Оплачено юридичні послуги з оформлення права на товарний знак

1200

4.

Включено до податкового кредиту і віднесено на податкові розрахунки суму ПДВ

200

5.

Відображено (капіталізовано у первісній вартості товарного знака):

  •  вартість товарного знака;
  •  вартість отриманих юридичних послуг.

3000

1000

6.

Відображено розрахунки щодо податкового кредиту з ПДВ

600

200

7.

Зараховано на баланс за первісною вартістю придбаний товарний знак

4000

8.

Нараховано знос товарного знака

200

Таблиця 6.3

Вартість нематеріальних активів, внесених до статутного фонду підприємства

з/п

Зміст операції

Сума, грн

1

2

3

1.

Відображено заборгованість іноземного учасника (засновника) із вкладів до статутного фонду підприємства

$3000

15900

Приклад 3. До статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями нерезидентом-засновником як внесок внесені права інтелектуальної власності. На дату підписання засновницького договору цей внесок був оцінений у сумі 3000 доларів США, що є справедливою вартістю прав інтелектуальної власності. Офіційний валютний (обмінний) курс НБУ на дату підписання засновницького договору становив 5,3 гривні за 1 долар США.

Результати здійснення вказаних операцій показано в табл. 6.3.

  2.

Здійснено перерахунок заборгованості з вкладів до статутного фонду підприємства на дату складання балансу.  Курс НБУ - 5,33 грн за 1 дол. США [$3000 (5,33 - 5,3)]

      

      90

3.

Зроблено іноземним учасником (засновником) внесок до статутного фонду підприємства у вигляді права інтелектуальної власності 

   15990

4.

Зараховано на баланс підприємства права інтелектуальної власності

15990


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70005. Оцінка сучасного стану та перспективи розвитку ринку банківських послуг в Україні на прикладі ПАТ Акціонерний банк «Південний» 526 KB
  Глобалізація фінансових ринків, сучасні тенденції розвитку світової та національної економіки відображають процес переходу від екстенсивного до інтенсивного розвитку банківської системи. Це проявляється у розширенні сфер діяльності банків, опануванні ними нових сегментів ринку...
70007. ОБЕСПЕЧЕНИЕ КАЧЕСТВА СТРОИТЕЛЬСТВА АВТОМОБИЛЬНЫХ ДОРОГ 748.43 KB
  Планирование дорожной деятельности осуществляется уполномоченными органами государственной власти Российской Федерации органами государственной власти субъектов Российской Федерации органами местного самоуправления на основании документов...
70009. Реконструкция цеха в условиях ОАО “Жирекенский ГОК” 262.64 KB
  В связи с тем что в молибденовом концентрате который используют для получения ферромолибдена на ОАО Жирекенский ГОК содержится рений в данной дипломной работе будет происходить выделение его из обжиговых газов. Он извлекается либо из ренийсодержащего лома вторичное производство либо...
70010. Разработка мероприятий по повышению эффективности управления предприятием общественного питания 308.49 KB
  Потребность в создании эффективной системы управления развитием сферы общественного питания делает особенно важными вопросы теории и методологии с учетом ее особенностей и специфики оказываемых услуг. В то же время многие вопросы эффективного функционирования сферы общественного...
70011. Развитие творческих способностей у детей дошкольного возраста в процессе изобразительной деятельности 55.67 KB
  Задачи исследования: Изучить психолого-педагогическую и методическую литературу по данной теме. Выявить условия развития творческих способностей средствами изобразительной деятельности. Подобрать и апробировать диагностические методики способствующие изучению творческих...
70012. Техническое обслуживание тормозной системы. Ваз 2115 137.77 KB
  Тормозная система служит для снижения скорости и быстрой остановки автомобиля, а также для удержания его на месте при стоянке Наличие надежных тормозов позволяет увеличить среднюю скорость движения, а, следовательно, эффективность при эксплуатации автомобиля.