77956

Облік зобов’язань. Визнання та класифікація зобов’язань

Лекция

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її розкриття у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання».

Украинкский

2015-02-05

112.5 KB

4 чел.

Тема 11. Облік зобов’язань

11.1 Визнання та класифікація зобов’язань за П(С)БО 11 «Зобов’язання»

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її розкриття у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку  11 «Зобов’язання».

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Погашення зобов’язання може здійснюватися шляхом:

  •  сплати кредиторові грошових коштів;
  •  відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок одержаного авансу від покупця або у порядку заліку заборгованості;
  •  заміною одного зобов'язання іншим;
  •  переведення зобов’язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо.

Можливі й інші засоби врегулювання, такі, як відмовлення або втрата кредитором своїх прав. Але у кожному випадку погашення зобов’язання пов’язане з вибуттям активів, а значить, із зменшенням майбутніх економічних вигод у результаті вибуття ресурсів підприємства.

Таким чином, є дві необхідні умови відображення заборгованості як зобов’язань певної балансової категорії:

- можливість достовірної оцінки;

- вірогідність зменшення економічних вигод, витрачання активів підприємства у майбутньому.

Строк погашення зобов’язаннятермін, протягом якого повинно бути погашено зобов’язання.

З метою визнання, класифікації та оцінки у бухгалтерському обліку розрізняють:

  •  термін з моменту виникнення зобов’язання до моменту погашення;
  •  термін з дати складання фінансової звітності до дати погашення.

Класифікація зобов’язань:

  •  за тривалістю терміну погашення заборгованості: поточні та довгострокові зобов’язання;
  •  залежно від визначеності терміну та оцінки зобов’язань:                                зобов’язання з повністю визначеними умовами, забезпечення, непередбачені зобов’язання;
  •  за платністю: із виплатою відсотків позичальнику (відсоткові); фінансові зобов’язання; безвідсоткові;
  •  за видами господарської діяльності: пов’язані та непов’язані з комерційною діяльністю підприємства зобов’язання;
  •  за видами кредиторів: зовнішні та внутрішні зобов’язання; заборгованість перед банками та інша (небанківська); заборгованість перед пов’язаними та непов’язаними сторонами;
  •  за умовами виникнення:  у зв’язку з одержанням товарів, робіт та послуг (аванси отримані); у зв’язку з нарахуванням витрат; у зв’язку з випуском цінних паперів (векселів, облігацій);
  •  за виконанням умов погашення: прострочені зобов’язання; непрострочені зобов’язання; відстрочені зобов’язання.

За П(С)БО 11 «Зобов’язання» з метою бухгалтерського обліку зобов'язання класифікують на:

- довгострокові;

- поточні;

- забезпечення;

- цільове фінансування;

- непередбачені зобов'язання;

- доходи майбутніх періодів.

 Довгострокові зобов’язання (рахунки і субрахунки класу 5). Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки і яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, варто розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більш дванадцяти місяців і до твердження фінансової звітності існує договір про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.

До довгострокових зобов'язань відносять:

  •  довгострокові кредити банків;
  •  інші довгострокові фінансові зобов'язання;
  •  відстрочені податкові зобов'язання;
  •  інші довгострокові зобов'язання.

Довгострокове зобов'язання за кредитним договором (якщо договір передбачає погашення зобов'язання за вимогою кредитора (позикодавця) у випадку порушення визначених умов, зв'язаних з фінансовим станом позичальника), умови якого порушені, вважається довгостроковим, якщо:

- позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення;

- не очікується виникнення подальших порушень кредитного договору протягом дванадцяти місяців з дати балансу. 

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відбивають у балансі по їхній дійсній вартості. Визначення дійсної вартості залежить від умов і виду зобов'язання.

Поточні зобов’язання (рахунки і субрахунки класу 6). Поточні зобов'язання визначаються як зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або мають бути погашеними протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. До поточних зобов’язань включають:

- короткострокові кредити банків;

- поточну заборгованість по довгострокових зобов'язаннях;

- короткострокові векселі видані;

- кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

- поточну заборгованість за розрахунками за отриманими авансами, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками за позабюджетними платежами, за розрахунками за страхуванням, за розрахунками за оплатою праці, за розрахунками за авансами отриманими, за розрахунками з учасниками, за розрахунками за внутрішніми розрахунками;

- інші поточні зобов'язання.

Поточні зобов'язання відбивають у балансі за сумою погашення.

Забезпечення (субрахунки рахунку 47). Забезпечення є різновидом потенційних зобов’язань, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів та включення їх до витрат поточного періоду. До них відносять:

  •  забезпечення виплат відпусток робітникам;
  •  додаткове пенсійне забезпечення;
  •  виконання гарантійних зобов’язань;
  •  реструктуризацію.

Цільове фінансування (субрахунки рахунку 48).  Це фінансування заходів цільового призначення: субсидії, асигнування із бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб, дотації, капітальні трансферти. Слід підкреслити, що облік дотацій та субсидій ведеться за П(С)БО 15 «Доходи».  

Непередбачені зобов’язання (позабалансовий рахунок 042). Такі зобов'язання виникають при узгодженні минулих господарських операцій та стануть реальними, якщо відбудеться у майбутньому одна або декілька певних подій. Непередбачені зобов’язання мають три основних характеристики: є обставина; є невизначеність кінечного результату цієї обставини; вирішення визначеності на підставі однієї або декількох майбутніх подій. Тобто непередбачене зобов’язання може потребувати витрат ресурсів у сумі очікуваних збитків, але повної впевненості у цьому немає.

Доходи майбутніх періодів. Доходи майбутніх періодів – це доходи, які отримані у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах. У поточному періоді такі доходи визнаються як особливий вид зобов’язань. До доходів майбутніх періодів відносяться, зокрема, доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв’язку тощо.

Найбільш складними з точки зору їх класифікації у бухгалтерському обліку є фінансові зобов’язання. Головною ознакою всіх фінансових зобов’язань є їх платність. Ця категорія зобов’язань обумовлює нарахування відсоткових витрат та, відповідно, зобов’язань за нарахованими відсотками.

Довгострокові зобов’язання часто бувають структуровані таким чином, що певні частки їх повинні погашатись протягом всього терміну дії угоди. В такому випадку частина, що підлягає погашенню протягом 12 місяців, або в термін що не перевищує одного операційного циклу, становить особливий вид поточної заборгованості, яка окремо обліковується і відображається у фінансовій звітності – поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями.

Із звичайною комерційною діяльністю підприємств пов’язано виникнення поточної заборгованості за поставки товарів, робіт та послуг, необхідних для забезпечення нормального функціонування підприємства, виробництва продукції, надання їм послуг тощо. Ця частина заборгованості становить окремий вид зобов’язань, який дуже часто має значну питому вагу у структурі балансу підприємства і обов’язково виділяється окремою позицією у фінансовій звітності.

Окремо у фінансовій звітності виділяють поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом. До таких зобов’язань відносяться:

  •  зобов’язання з податку на прибуток;
  •  зобов’язання з податку на додану вартість;
  •  зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб;
  •  інші податки, що сплачуються підприємством згідно з чинним законодавством до бюджетів різних рівнів.

Інші поточні зобов’язання – заборгованість за розрахунками некомерційного характеру та заборгованість, яка звичайно становить незначну частину балансу і не виділена в окрему категорію. Тут слід зазначити, що заборгованість за нарахованими відсотками для цілей складання фінансової звітності теж відноситься до цієї категорії поточних зобов’язань, оскільки ПБО не передбачено іншого.

1.2 Оцінка та особливості обліку зобов’язань за їх видами

Особливості обліку поточних зобов’язань відображаються у наступному:

  •  визначення строку погашення зобов’язання;
  •  визначення суми погашення зобов’язань;
  •  визначення теперішньої вартості зобов’язань;
  •  виникнення зобов’язань за розрахунками за страхуванням без нарахування заробітної плати;
  •  виникнення тимчасових різниць з податку на прибуток при обліку авансів отриманих;
  •  оцінка зобов’язань.

Перша особливість: визначення строку погашення зобов’язань. Розглянемо на прикладі.  Підприємство отримало кредит у січні 2008 р. і повинно погасити його у грудні 2009р. Строк з моменту виникнення зобов’язання до дати погашення – 1 рік 11 місяців, тобто це загальний термін дії кредитної угоди. Строк  погашення такого зобов’язання з точки зору складання фінансової звітності за 2009 р. – 11 місяців.

Друга особливість: визначення суми погашення зобов’язань.  Наприклад, підприємство передало постачальнику за отриману від нього продукцію на суму 40 тис. грн. вексель на суму 50 тис.грн., який воно повинно погасити через 6 місяців. Сума погашення векселя буде 50 тис. грн. Або таке.  Підприємство випустило облігації на загальну суму за номіналом 1 млн. грн. При цьому облігації було розміщено нижче номіналу (з дисконтом) на суму 960 тис. грн. Сума погашення дорівнює номінальній вартості облігацій в 1 млн. грн.

Третя особливість: визначення теперішньої вартості зобов’язань. Наприклад, теперішня вартість векселя, виданого на суму 50 000 грн., який буде погашено через 5 років, при рівні ринкової ставки по подібних запозиченнях 20%, становить 20 095 грн.

Четверта особливість -  виникнення зобов’язань за розрахунками за страхуванням без нарахування заробітної плати. За Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 01 січня 2004 р. зобов’язання по нарахуванню пенсійних внесків виникають навіть при відсутності  виплати заробітної плати (доходу). Пенсійне страхування є рівноправним учасником системи загальнообов'язкового державного соціального страхування. Види страхування, передбачені основами законодавства України:

- страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням;

- страхування на випадок безробіття;

- страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили за собою втрату працездатності;

- страхові внески у Пенсійний фонд України, які є основним джерелом надходжень у солідарну і накопичувальну системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Платники-страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески:

• одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходів), у тому числі в безготівковій або натуральній формі, з виторгу від реалізації товарів (послуг);

• не пізніше чим через 20 календарних днів із дня закінчення базового періоду (тобто 20-і число - останній день сплати внесків), якщо внески були нараховані за  відповідний базовий звітний період, але не сплачені. Платники-страхувальники зобов'язані також сплачувати авансові платежі по страхових внесках у тому випадку:

• якщо протягом базового звітного періоду виплачуються суми, на які нараховуються внески, - одночасно з видачею таких сум на руки (наприклад, при виплаті заробітної плати за першу половину місяця).

При цьому, якщо коштів для виплати заробітної плати (доходу) і одночасної сплати авансових платежів у повному обсязі недостатньо, тоді виплата і сплата внесків здійснюються в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. Сплата пенсійних внесків повинна бути зроблена незалежно від того, виплачувалася заробітна плата чи ні.

П’ята особливість – розбіжності у бухгалтерському та податковому обліках при обліку авансів отриманих (виникнення тимчасових різниць). З переходом на новий план рахунків був спеціально введений субрахунок 681 „Розрахунки за авансами отриманими”, на якому ведеться облік отриманих авансів під постачання матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також сум попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи. Він має деякі особливості, а саме розбіжності в бухгалтерському та податковому обліку. У бухгалтерському обліку відповідно до підпунктів 6.3 і 6.4 П(С)БО 15 „Дохід”  сума попередньої оплати і сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг) не визнаються доходами. У податковому обліку з метою оподаткування прибутку відповідно ст.11 Закону України від 22.05.97 р.  № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" суми авансів отриманих відносять до валових доходів. Під звичайною схемою віднесення авансу до валових доходів слід розуміти включення до складу валових доходів виконавця отриманих сум за "першою подією", тобто в момент отримання авансу виконавець повинен віднести його до валових доходів. Що стосується дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ щодо включення авансу до валових доходів за звичайною схемою датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок або дата відвантаження зазначених цінностей, виконання робіт, послуг підприємства (згідно з п. 11.25 ст. 11 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»). Отже, на дату отримання авансу від замовника у виконавця на суму отриманого авансу має бути нараховане податкове зобов'язання з ПДВ.

У бухгалтерському обліку визнання зобов’язань при придбанні підприємством матеріальних та нематеріальних цінностей, послуг здійснюється із дотриманням принципу відповідності. Для цього використовується метод нарахування, дотримання якого, з точки зору визнання зобов’язань по відношенню до своїх кредиторів, вимагає від підприємства правильного визначення моменту переходу права власності на відповідні цінності або моменту отримання послуг. Саме у момент переходу права власності, який визначається, наприклад, умовами контракту, за відсутності одночасного розрахунку у грошовій формі з постачальниками та підрядниками виникають зобов’язання за отримані активи.

Згідно Інструкції № 291 для обліку поточних зобов’язань призначується клас 6 Плану рахунків, склад рахунків якого відповідає структурі поточних зобов’язань (табл. 11.2).

Таблиця 11.2 - Структура поточних зобов’язань

Вид короткострокового зобов’язання

Найменування рахунку (субрахунку)

Короткострокові кредити банків

60 “Короткострокові займи”

Короткострокові векселя видані

62 “Короткострокові векселя видані”

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

63 “Розрахунки з постачальниками та

підрядниками”

Кредиторська заборгованість

  •  За авансами отриманими

681 “Розрахунки за авансами отриманими”

  •  За розрахунками з бюджетом

64 “Розрахунки за податками і платежами”

  •  За розрахунками за позабюджетними платежами

64 “Розрахунки за податками та платежами”

  •  За розрахунками по страхуванню

65 “Розрахунки по страхуванню”

  •  За розрахунками по оплаті праці

66 “Розрахунки по оплаті праці”

  •  За розрахунками з учасниками

67 “Розрахунки з учасниками”

  •  За внутрішніми розрахунками

682 “Внутрішні розрахунки”

683 “Внутрішньогосподарські розрахунки”

Інші поточні зобов’язання

684 “Розрахунки по нарахованим відсоткам”

685 “Розрахунки з іншими кредиторами”

Облік короткострокових кредитів

На рахунку 60 “Короткострокові займи” обліковуються короткострокові займи або кредити. Під короткостроковими кредитами мають на увазі кредити, що погашаються на протязі 12 місяців. Звичайну та пролонговану заборгованість по короткостроковим кредитам слід враховувати окремо. Відсотки  по короткостроковим кредитам визнаються витратами того періоду, до якого вони відносяться, незалежно від терміну їх сплати. Всі витрати, що пов’язані  з отриманням і обслуговуванням банківських кредитів (у тому числі  нарахування відсотків, комісійна винагорода банку  за надання кредитів, штрафні санкції, які пов’язані з обслуговуванням кредиту), відображаються за дебетом 951 “Відсотки за кредит” та кредитом 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”.

За  кредитом рахунку 601 “Короткострокові кредити банків в національній валюті” відображаються суми  отриманих кредитів:

Д 311 «Рахунки у банку у національній валюті»

К 601 “Короткострокові кредити банків у національній валюті”

За дебетом рахунку по дебету 601 показується погашення кредиту:

Д 601 “Короткострокові кредити банків в національній валюті”

К 311 «Рахунки у банку у національній валюті»

У зв’язку із фінансовою кризою можливою є операція з переводу короткострокових кредитів до складу відстрочених:

Д 601 “Короткострокові кредити банків у національній валюті”

К 603 “Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті”.

Нараховані відсотки за кредити (ця сума включається до складу валових витрат) визначаються:              

Д 951 “Відсотки за кредит”

К 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”

Аналітичний облік розрахунків по короткостроковим кредитам організується за позикодавцями (банками) у розрізі кожного кредиту окремо та за строками їх погашення.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками

Бухгалтерський облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведеться на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». На цьому рахунку відображаються  безготівкові розрахунки між підприємствами і організаціями за продукцію, товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги. За дебетом цього рахунку відображаються суми оплачених рахунків, за кредитом – сума акцептованих рахунків на матеріальні цінності, що надійшли, поступили, а також за виконані роботи та послуги.

Аналітичний облік ведуть по окремим рахункам постачальників та підрядників, фактам надходження невідфактурованих поставок  або оплати матеріальних цінностей у розрізі постачальників та підрядників.

Облік розрахунків за отриманими авансами

На субрахунку 681 «Розрахунки за авансами отриманими» ведеться облік отриманих авансів (попередньої оплати) під поставку готової продукції або під виконання робіт (послуг). Аналітичний облік розрахунків ведеться окремо по підприємствам, організаціям та фізичним особам, з якими здійснюються розрахунки.

Отримана від покупців передоплата за продукцію:                                                                              Д 311 «Рахунки в банках»       

К 681 «Розрахунки за авансами отриманими»

Одночасно – відображено податкові зобов’язання за ПДВ:                                                                                        Д 643 «Податкові зобов’язання»   

К 641 «Розрахунки за податками»

Облік розрахунків з бюджетом

У бухгалтерському обліку всі розрахунки з бюджетом (за усіми видами платежів, включаючи податки з робітників  підприємства і по фінансовим санкціям, що утримуються в доход бюджету) відображаються  на рахунку  64 “Розрахунки за  податками та платежами”. За  кредитом цього рахунку нараховуються суми платежів до бюджету (податкові зобов’язання), а за дебетом – фактичне перерахування коштів у доход бюджету. Кредитове сальдо показує заборгованість підприємства бюджету, тобто суму, яку підприємство повинне перерахувати до бюджету. Дебетове сальдо по рахунку  64 “Розрахунки за податками і платежами” означає переплату бюджету (податковий кредит), тобто надмірно перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати  в рахунок  чергових платежів  або повернути підприємству.

На субрахунку 641 “Розрахунки по податкам”  ведеться облік  податків, які нараховуються та сплачуються згідно з чинним законодавством (податок на прибуток, податок на додану вартість, інші податки).

На субрахунку 642 “Розрахунки по обов’язковим платежам” ведеться облік розрахунків по зборам (обов’язковим платежам), що збираються  згідно з чинним законодавством.

На субрахунку 643 Податкові зобов’язання” ведеться облік суми податку  на додану вартість,  виходячи з суми отриманих авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності і нематеріальні активи, роботи, послуги, що належать відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 “Податковий кредит” ведеться облік суми податку  на додану вартість, на яку підприємство отримало право зменшити податкове зобов’язання.

Аналітичний облік на рахунку 64 “Розрахунки по податкам та платежам”  здійснюють за видами платежів до бюджету. Це дозволяє перевірити правильність розрахунків по кожному виду платежу. Дані аналітичного обліку звіряються з даними податкової інспекції.

Кореспонденція рахунків по обліку розрахунків з бюджетом

Нарахований податок на прибуток від звичайної діяльності:                                                                 Д 981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності”

К 641 “Розрахунки за податками”

Нарахований податок на додану вартість:                                                                                                 Д 701 “Дохід від реалізації готової продукції”     

К 641 “Розрахунки за податками”

Утриманий з заробітної платні  громадян податок на доходи фізичних осіб:

Д 661 “Розрахунки за заробітною платою”

К 641 “Розрахунки за податками”

Перерахування податкових платежів (погашення кредиторської заборгованості) до бюджету по відповідним субрахункам:

Д 641 “Розрахунки за податками”      

К 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Повернення на рахунок підприємства надлишково перерахованих платежів до бюджету:

Д 311 “Поточні рахунки в національній валюті”,

К 641 “Розрахунки за податками”

Облік розрахунків по соціальному страхуванню

Облік розрахунків по страхуванню ведеться на рахунку 65 “Розрахунки по страхуванню”.  з такими субрахунками:

651 “Розрахунки по пенсійному страхуванню”

652 “Розрахунки по соціальному страхуванню”

653 “Розрахунки по страхуванню на випадок безробіття”

654 “Розрахунки по індивідуальному страхуванню”

655 “Розрахунки по страхуванню майна”

656 “Розрахунки  по страхуванню від нещасних випадків”

Аналітичний облік ведеться окремо по кожному виду зборів і відрахувань, по страхуванням і окремим договорам страхування.

Кореспонденція рахунків по обліку розрахунків по страхуванню.

Нарахування зборів у Фонди соціального страхування (% за діючим законодавством):

         Д 15 “Капітальні інвестиції”, 23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”

К 651 “Розрахунки за пенсійним забезпеченням”

К 652 “Розрахунки по соціальному страхуванню”

К 653 “Розрахунки по страхуванню на випадок безробіття”

К 654 “Розрахунки по індивідуальному страхуванню”

К 656 “Розрахунки  по страхуванню від нещасних випадків”

Утримання зборів у Пенсійний фонд України та фонди соціального страхування із заробітної плати персоналу:

Д 661 «Розрахунки з персоналом»

К 651 “Розрахунки за пенсійним забезпеченням”

К 652 “Розрахунки по соціальному страхуванню”

К 653 “Розрахунки по страхуванню на випадок безробіття”

К 654 “Розрахунки по індивідуальному страхуванню”

Нарахування працюючим допомоги за тимчасовою непрацездатністю, вагітності тощо:    

Д 652  “Розрахунки за соціальним страхуванням”

К 661 “Розрахунки за заробітною платою”

Перерахування підприємством внесків по страхуванню у безготівковій формі:

Д 651 “Розрахунки за пенсійним забезпеченням”

Д 652 “Розрахунки за соціальним страхуванням”

Д 653 “Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття”

Д 654 “Розрахунки за індивідуальним страхуванням”

Д 655 “Розрахунки за страхуванням майна”

Д 656 “Розрахунки за страхуванням нещасних випадків на виробництві”             

К 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Нарахована допомога працюючим  за рахунок коштів Пенсійного фонду:

          Д 651 “Розрахунки за пенсійним забезпеченням”  

          К 661 “Розрахунки за заробітною платою”

Облік розрахунків по оплаті праці розглянуто у темі 12.

Облік розрахунків за векселями виданими

На рахунку 62 «Короткострокові векселя видані» ведеться облік розрахунків по заборгованості постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за отриману сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та по іншим операціям, на яку підприємством видані векселя. За кредитом рахунку 62 «Короткострокові векселя видані» відображається видача векселів як забезпечення поставок (робот, послуг) постачальників та інших кредиторів в забезпечення інших операцій, за дебетом – погашення заборгованості за виданими векселями, її списання.

Аналітичний облік ведеться по кожному виданому векселю та за термінами їх погашення.

Кореспонденція рахунків за обліком  розрахунків векселями

Видано короткостроковий вексель у погашення кредиторської заборгованості за отримані товарно-матеріальні цінності:

Д 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»

К 621 «Короткострокові векселя видані в національній валюті»

Нараховані відсотки за векселем у встановлені терміни на суму без ПДВ:

Д 952 «Відсотки за кредит»

К 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками»

- на суму ПДВ:

Д 641 «Розрахунки за податками»

К 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками»

Оплачено (погашено) короткостроковий вексель виданий:

Д 621 «Короткострокові векселя видані  в національній валюті»

К 311 «Поточні рахунки у національній валюті»

Одночасно оплачені відсотки за векселем:

Д 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками»

К 311 «Поточні рахунки у національній валюті».

Загальний термін позовної давності поточних зобов’язань визначено Господарським кодексом України та складає три роки. Наприклад, якщо протягом трьох років зобов’язання перед постачальником не було сплачене, то суму кредиторської заборгованості списують на доходи, одночасно показують виникнення непередбачених зобов’язань:

Д 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

К 717 «Доход від списання кредиторської заборгованості»

І одночасно - Д 042 «непередбачене зобов’язання»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33133. Украинский танец 27.5 KB
  В медленных танцах движения рук мягкие плавные широкие спокойные. В быстрых танцах движения рук самые разнообразные быстро сменяют положение и направление. В танцах мальчиков движения рук тоже широкие спокойные но более сильные чем у девочек. Движения корпуса и головы.
33134. Значение ритмики в работе с детским танцевальным коллективом 22.5 KB
  Упражнения из ритмики дают учащимся умение свободно но сознательно расширить движения во времени и пространстве в полном соответствии с поставленной танцевальной задачей правильно согласовывать движения с музыкой. Выработку навыков ориентации в пространстве можно начинать с простых упражнений ритмики построенных на фигурных перестроениях где каждый должен учитывать движения другого равнения в линиях колонках. Упражнения из ритмики целесообразно проводить в первой части тренажа.
33135. Значение тренажа 23.5 KB
  Больших успехов достигают те кто регулярно тренирует свое тело следующими упражнениями. Важно достигнуть правильности исполнения того или иного упражнения давая определенную нагрузку на мышцы суставы связки. Каждый урок может включать 89 упражнений построенных по принципу чередования: упражнения плавные мягкие чередуются с упражнениями быстрыми резкими; упражнения на вытянутых ногах – с упражнениями на присогнутых ногах ит. Основу урока составляют приседания упражнения на развитие подвижности стопы маленькие броски круговые движения...
33136. Методика проведения занятий классического танца 21 KB
  Приступая к занятиям необходимо объяснить: как держаться за станок как поворачиваться для опоры на другую руку объяснить позиции рук и ног особое внимание уделить постановке всех частей тела и корпуса. Необходимо стремиться к тому чтобы выворотность развивалась от тазобедренного сустава до ступни что дает: большой размах движения высокий подъем ноги и свободное вращение. Основные навыки выворотности развиваются при разучивании позиций ног их точного выполнения.
33137. Календарно-тематический план по дисциплине МЕТОДИКА РАБОТЫ С ДЕТСКИМ ХОРЕОГРАФИЧЕСКИМ КОЛЛЕКТИВОМ 106.5 KB
  1 Методика проведения занятий в детском танцевальном коллективе 1 Совершенствования ЗУН Видео занятия в ДТК Составить развернутый конспект на заданную тему 5 Методика разучивания элементов классического танца. Методика разучивания plie. 1 Совершенствования ЗУН Алгоритм разучивания элемента Составить комбинацию и разучить с 2 учащимися Классический танец 6 Методика разучивания bttement tendu. 1 Совершенствования ЗУН Алгоритм разучивания элемента Составить комбинацию и разучить с 2 учащимися Классический танец 7 Методика разучивания...
33139. Постановка танца 24 KB
  Перед тем как приступить к постановке того или иного танца нужно хорошо усвоить его содержание и характер а также в совершенстве изучить все его движения. Приступая к разучиванию народного танца руководитель кратко рассказывает его содержание предлагает прослушать музыку после этого можно приступать к постановке. Когда все движения танца изучены можно приступать к разучиванию фигур и построению.
33140. Разбор танца по записи 25 KB
  Работа над постановкой танца по записи значительно обогащает руководителя. Он знакомится с опытом ведущих мастеров расширяет знания и возиожности применения выразительных средств хореографии в создании танца. Каждая запись танца состоит из 4х частей: Даются основные сведения о танце: название образное описание содержания особенности танца композиция манера исполнения число и состав исполнителей даются рекомендации о возможных изменениях в составе указывается автор музыки как ее нужно исполнять приведен музыкальный размер.
33141. Создание танца 23.5 KB
  Приступая к созданию того или иного танца руководитель должен прежде всего выбрать интересный сюжет. Выбрав сюжет и определенный характер танца подбирают к нему музыкальное сопровождение. Бывают случаи когда неудачно подобранная музыка снижает качество хорошо задуманного танца.