77961

Облік основних засобів

Лекция

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Облік основних засобів Поняття про основні засоби. Класифікація та оцінка основних засобів. Первинні документи з обліку основних засобів. Облік та порядок придбання вибуття ремонту основних засобів.

Украинкский

2015-02-05

317.5 KB

1 чел.

Тема 6.1 Облік основних засобів

Поняття про основні засоби. Класифікація та оцінка основних засобів. П(С)БО № 7 «Основні засоби». Первинні документи з обліку основних засобів. Облік та порядок придбання, вибуття, ремонту основних засобів. Методи розрахунку амортизації. Переоцінка основних засобів.

Нормативна база для обліку основних засобів міститься в П(С)БУ № 7 «Основні засоби». Норми стандарту застосовуються підприємствами, організаціями і іншими юридичними особами всіх форм власності, окрім бюджетних установ.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використовування у виробництві або для поставки товарів, надання послуг, для здачі в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, термін корисного використовування (експлуатації) яких більше 1 року (або 1 операційного циклу, якщо його тривалість більше одного  року).

Об'єктами основних засобів є: завершений пристрій зі всіма  пристосуваннями і оснащенням до нього;  окремий конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання самостійних функцій; відособлений комплекс конструктивно об’єднаних предметів, які є єдиним цілим і спільно виконують певну роботу.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, що мають різний термін корисної експлуатації, то кожна з цих частин в бухгалтерському обліку може визнаватися окремим об'єктом основних засобів.

Термін корисної експлуатації об'єкту основних засобів визначається підприємством самостійно з урахуванням наступних чинників:

очікуваної потужності або фактичної продуктивності об'єкту;

очікуваного фізичного зносу;

морального зносу;

правових або аналогічних обмежень по використовуванні продукту (термін оренди, передбачені угоди, нормативний акт, визначальний термін  експлуатації даного об'єкту).

Визнання об’єкту основних засобів активом

Активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використовування яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод в майбутньому (п. 4 ПСБО №2).

Об'єкт основних засобів визнається активом, тобто відображається в балансі, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому  економічні вигоди, зв'язані з використанням об'єкту, і його вартість може бути достовірно визначена.

Розглядаючи питання про визнання основних засобів активом, необхідно знати, що об'єкти основних засобів, що відповідають визначенню основних засобів,  але мають незначну вартість, зазвичай списуються відразу на витрати.

При визнанні активів їх необхідно підрозділити на ті, що підлягають та не підлягають амортизації. Наприклад, якщо земля і будівля придбані одночасно, то їх слід оприбутковувати як окремі об'єкти, оскільки земля не підлягає амортизації.

Доцільно об'єднати в один об'єкт групу однорідних засобів, що надійшли одночасно на підприємство і мають однаковий термін корисної експлуатації.

Група основних засобів – це сукупність однорідних по технічних характеристиках, призначенні і умовах використання основних засобів.

Класифікація основних засобів

Класифікація за економічними ознаками

Основні засоби класифікуються:

по функціональному призначенню:

виробничі основні засоби

невиробничі основні засоби

по галузях народного господарства: промисловість, будівництво, сільське господарство тощо.

за використанням:

діючі основні засоби

недіючі основні засоби, з них -

  •  здані в оренду
  •  знаходяться у резерві (запасні)
  •  знаходяться на консервації

за приналежністю:

власні – обліковуються на балансі підприємства

орендовані – обліковуються за балансом

Класифікація за КОФ

З 01.01.1998 р. згідно Державному класифікатору України (КОФ) виділяли 3 групи основних засобів, до яких відносили:

1 група - будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої. Річна норма амортизації об'єктів 1-й групи основних засобів складала 5% (квартальна - 1,25%).

2 група - машини і устаткування, автотранспорт і вузли до нього,  меблі, побутові, електронні, оптичні, електромеханічні пристосування і інструменти, включаючи  ЕОМ, інші машини для автоматизованої обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони, рація, офісне устаткування. Річна норма амортизації - 25%, квартальна -  6,25%.

3 група - інше, що не увійшло до 1 і 2 груп. Річна норма амортизації - 15%, квартальна - 3,75%.

Відповідно до змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з 1 січня 2003 року основні фонди підприємства поділяються на 4 групи:

1 група - квартальна норма амортизації з 1 січня 2004 року складає 2%

2 група - квартальна норма амортизації 10%

3 група - квартальна норма амортизації 6%

4 група, в яку виділено окремо ЕОМ, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, інформаційні системи, телефони (у тому числі і стільникові), мікрофони і рації, квартальна норма амортизації 15%.

Класифікація по бухгалтерському обліку

Згідно П(С)БУ № 7 основні засоби діляться на 9 груп:

100 Інвестиційна нерухомість

101 Земельні ділянки

102 Капітальні вкладення на поліпшення земель

103 Будівлі та  споруди

104 Машини та обладнання

105 Транспортні засоби

106 Інструменти, прилади та інвентар

107 Тварини

108 Багаторічні насадження

109 Інші основні засоби

Оцінка вартості основних засобів

Види оцінок вартості основних засобів:

  •  Первинна
  •  Переоцінена
  •  Залишкова
  •  Справедлива
  •  Амортизаційна
  •  Ліквідаційна

Первинна вартість - історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, які було сплачено (передано), використано для придбання (створення) основних засобів.

Придбані (створені) основні засоби відображаються на балансі підприємства по первинній вартості.

Первинна  вартість включає:

  1.  суми, сплачені (підлягають оплаті) згідно з угодою постачальнику (продавцю);
  2.  суми, сплачені (підлягають оплаті) організаціям за здійснення робіт за договорами будівельного підряду;
  3.  суми, сплачені  організаціям за інформаційні і консультаційні послуги, пов'язані з придбанням (створенням) основних засобів;
  4.  реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у зв'язку з придбанням (отриманням прав) на об'єкт основних засобів;
  5.  сплачений митний збір, податки та інші обов'язкові платежі, пов'язані  з придбанням (створенням)  основних засобів, не відшкодовувані державою;
  6.  винагороди, сплачені посередницькою організацією, через яку придбано об'єкт основних засобів;
  7.  витрати по страхуванню ризиків, пов'язаних з доставкою основних засобів;
  8.  витрати на установку, монтаж, добудову, наладку основних засобів;
  9.  адміністративні і інші витрати, пов'язані з придбанням (створенням) основних засобів і приведенням їх в робочий стан.

Первинна вартість активу, що отримано безкоштовно, дорівнює справедливій вартості на дату отримання з урахуванням вищевказаних витрат.

Первинна вартість активу, що отримано у якості внеску у статутний капітал, дорівнює узгодженій засновниками справедливій вартості з урахуванням вищевказаних витрат.  

Переоцінена вартість – вартість основних засобів  після переоцінки.

Справедлива вартість – ринкова вартість об'єкту, звичайно встановлювана експертним шляхом (експерт – оцінювач).

Залишкова вартість (або балансова) – різниця між первинною вартістю об'єкту і сумою нарахованого зносу.

Амортизаційна вартість – це первинна вартість основних засобів за вирахуванням їх  ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість – це сума грошових коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення терміну їх корисного використовування, за вирахуванням  витрат, пов'язаних з реалізацією  або ліквідацією.

Документальне оформлення основних засобів

Первинні документи по оформленню обліку та обігу основних засобів:

ОЗ-1 «Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів". Акт складається у двох екземплярах при прийомі-передачі і внутрішньому переміщенні об'єкту основних засобів та в одному екземплярі при покупці основних засобів. Акт складається і підписується комісією, створеною за наказом керівника підприємства.

ОЗ-2 «Акт прийому-здачі відремонтованих, модернізованих, реконструйованих об'єктів». Складається в одному екземплярі при ремонті власними силами, у двох екземплярах -  за наявності підрядчика.

ОЗ-3 «Акт на списання основних засобів». Використовується для оформлення вибуття  окремих інвентарних об’єктів основних засобів (крім автотранспорту) у випадку їх повної або часткової ліквідації. Звернути увагу на наявність розділу «Розрахунок результатів списання об'єктів».

ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів». Використовується для оформлення вибуття  транспортних засобів (вантажних або легкових автомобілів, причепів, напівпричепів)  у результаті їх зносу, морального старіння, знищення внаслідок аварії, стихійного лиха.

ОЗ-5 «Акт на установку, пуск і демонтаж будівельної машини». Використовується  для оформлення прийому, установки та пуску будівельних машин та механізмів будівельно-монтажними організаціями.

Регістри аналітичного обліку:

ОЗ-6 «Інвентарна картка обліку об'єкту основних засобів». Використовується для індивідуального обліку кожного об’єкту основних засобів (або групи об’єктів).  

ОЗ-7 «Опис інвентарних карток  обліку основних засобів». Використовується для реєстрації усіх інвентарних карток

ОЗ-8 «Картка обліку руху основних засобів». Використовується для обліку руху основних засобів по класифікаційним групам при обробці інформації вручну.

ОЗ-9 «Інвентарний список основних засобів». Використовується для по об’єктного обліку основних засобів по місцях їх находження (експлуатації) основних засобів по матеріально відповідальним особам.

ОЗ-14 «Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)».

ОЗ-15 «Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)».

ОЗ-16 «Розрахунок амортизації по автотранспорту».

Розрахунок амортизації здійснюється окремо по коєному структурному підрозділу з метою віднесення суми нарахованої амортизації на відповідний рахунок витрат.

Відомість аналітичного обліку капітальних інвестицій 4.1.

Журнал 4 по кредиту рахунків 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 35

Фінансова звітність: Форма № 1 «Баланс», Форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності».

Таким чином, поточний облік основних засобів ведуть по кожному інвентарному об’єкту в інвентарних картках обліку за формою ОЗ-6, за індивідуальним інвентарним номером, який зберігається за об’єктом протягом усього терміну експлуатації. Цей номер ставиться в усіх первинних документах, що оформлюють наявність та обіг об’єкту. Для контролю за зберіганням інвентарних карток в одному екземплярі складається Опис інвентарних карток обліку основних засобів (форма ОЗ-7) за групами. Для пооб’єктного обліку основних засобів на місця їх знаходження складають інвентарі списки (ОЗ-9), у яких вказується інвентарний номер, повна назва, первісна вартість об’єкта.

Поточний облік основних засобів відображає технічну та економічну характеристику об’єкту, його місце знаходження, первісну оцінку та переоцінку, норму амортизаційних нарахувань. В аналітичному обліку відбивається усі зміни, що від\булися за період експлуатації.

Інвентарні картки об’єктів, що на даний час знаходяться у капітальному ремонті, зберігаються в окремій картотеці у згрупованому вигляді по термінам закінчення ремонту, по способам проведення робіт та виконавцям цих робіт.

Просумовані дані інвентарних карток щомісяця звіряються з даними синтетичного обліку – Журналом-ордером № 4 та Головною книгою. Крім того, щомісяця ведеться звіряння інвентарних карток з їх описом.  

Зведений облік основних засобів

Облік основних засобів розглядається у такому розрізі:

надходження;

нарахування амортизації;

ремонт та поліпшення;

вибуття;

переоцінка.

Облік  надходження основних фондів

Порядок віддзеркалення в синтетичному обліку надходження основних засобів:

  1.  Відображаються події, в результаті яких поступає об'єкт основних засобів.
  2.  Відображаються витрати, пов'язані з придбанням об'єкту основних засобів, та їх оплата.
  3.  Відображаються витрати, пов'язані з приведенням об'єкту основних засобів  в працездатний стан, та їх оплата.
  4.  Відображається сума ПДВ по придбанню об'єкту і приведенню його в працездатний стан.
  5.  Відображається введення об'єкту основних засобів до експлуатації (постановка на баланс).

Об'єкти основних засобів можуть поступати на підприємство:

1. безоплатно:

1.1 виділяються бюджетом або передаються іншими підприємствами

1.2.  невраховані раніше та виявлені при інвентаризації

2. отримуються за платню:

2.1 придбані (покупка)

2.2 створюються  власними силами

2.3 надходять  як внесок в статутний капітал

2.4 переводяться з оборотних активів до основних засобів

2.5 надходять у результаті обміну

1.1 Безоплатне отримання об'єктів основних засобів  шляхом виділення з бюджету або передача іншим підприємством – на схемі

                                                       424                                           10 (15)

                                                             за справедливою вартістю

                     745  

                                          

         на суму амортизаційних нарахувань щомісячно

745 - дохід від безоплатно одержаних активів

424 – безоплатно одержані необоротні активи

1.2 Невраховані раніше, виявлені при інвентаризації основні засоби

                            746                                      10  

                                  за справедливою вартістю

              

                                                            

  

746 - інші доходи від звичайної діяльності

2.1 Придбані за оплату, наприклад, автомобіль (як транспортний засіб) на суму 12000 грн. з урахуванням ПДВ

                                                          

                                                                 152  

                      63                                                                           105

                                     10000                                         10000

                                           641 / ПДВ

                        

                                 2000

2.1.1 Господарські операції з придбання об'єкту основних засобів та відображення витрат з приведення об'єкту в робочий стан (оплата за фактом)

                        31                                   63                                                             152                    10

                                                                                                                                                                           

                                           ж                                                      а

                                                                                                    

                    

                                                                                   сч.644               641/ПДВ  

                                                                                                      

                                                                       б                              б

                                                                                                  63, 685

                                                      

                                                                             31                                   в

                                                      

                                                                                             ж                641/ПДВ

                                                                              

                                                                                                            г

                                          сч.651                             сч.949  

                                                             д                                             д

              сч.311

                            

                               ж                                                        

а) акцептується рахунок постачальника на об'єкт, що поступив:  Кт 631  Дт 152

б) відображений ПДВ при придбанні об'єкту основних засобів

в) відображена кредиторська заборгованість посередникам за консультаційні, інформаційні, реєстраційні, транспортні, рекламні послуги

г)   відображений ПДВ до пункту в)

д)  якщо придбаний об'єкт – автомобіль, внесок у Пенсійній фонд України

е)  зарахування об'єкту основних засобів на баланс ( Кт 15 - Дт рахунки 10)

ж)  сплачені всі заборгованості кредиторам з поточного рахунку

                                                                                     

2.2 Створення власними силами - господарські операції при будівництві об'єктів основних засобів господарським способом

              Д 20  К                                             Д 151  К                                    Д  103  К

                                               а

                                                                                                 в

                             Д   661    К

                                                            а

                                  

                                               Д 65 К

                                                                 а

          Д  63, 685  К

                                                         б

                 

                                Д 644 К              Д 641 К

                              б               б

а)  відображаються витрати на будівництво об'єкту основних засобів

- відпуск виробничих запасів для будівництва    Кт  20  Дт 151

- нараховується заробітна платня                     Кт 661  Дт 151

- відображаються відрахування на соціальні заходи, пов'язані з       нарахуванням заробітної платні                        Кт  65    Дт 151

- нарахування зносу устаткування   Кт 131  Дт 151, що використовується

б) відображається кредиторська заборгованість стороннім організаціям і ПДВ

в) створений об'єкт приймається на баланс    Кт 151  Дт 103 «Будівлі і споруди»

2.3 Облік надходження об'єкту основних засобів від засновників як внесок в статутний капітал      

                 40                                   46

                                                                                        10

                              а                              б

    63 (685)                              15  

                         в

                        сч.641

а) утворена заборгованість засновників по внесках в  статутний капітал

46 - неоплачений капітал

40 - статутний капітал

б) засновник погашає свою заборгованість в статутний капітал шляхом внеску об’єкту основних засобів

в) відображаються витрати по транспортуванню (та інше) і сума ПДВ

2.4 Переведення оборотних активів до основних засобів

При переведенні оборотних активів (товарів, готової продукції тощо) до основних засобів первісна вартість основних засобів дорівнює собівартості цих активів, яка визначається відповідно до ПБО 9 “Запаси” і 16 “Витрати” (п. 11 ПБО 7).

Така операція в бухгалтерському обліку відображається з використанням відповідного субрахунку рахунку 15 “Капітальні інвестиції”:

  1.  Надходження основних засобів з власного виробництва:

Дебет 15 “Капітальні інвестиції”

Кредит 26 “Готова продукція” (23 “Виробництво”)

  1.  Придбані для перепродажу основні засоби вирішено використовувати у власному виробництві:

Дебет 15 “Капітальні інвестиції”

Кредит 28 “Товари”

  1.  Введено в дію об’єкт основних засобів:

Дебет 10 “Основні засоби”

Кредит 15 “Капітальні інвестиції”

2.5 Обмін основних засобів на подібні та неподібні активи

Обмін подібними об’єктами основних засобів

Подібні об’єкти – об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів.

Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

При обміні подібними активами дохід не визнається (ПБО 15, п.9).

Якщо справедлива вартість об’єктів основних засобів, що обмінюються, відрізняється і виникає необхідність у грошовій доплаті, то такі об’єкти вважаємо неподібними і відповідно до цього відображаємо в обліку.

Обмін неподібними об’єктами основних засобів

Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Однак у будь-якому випадку первісна вартість отриманого об’єкта не може перевищувати його справедливої вартості.

Основні засоби також можуть надходити на підприємство в результаті бартерного обміну не тільки на основні засоби, але і на всі інші активи (запаси, цінні папери). Первісна вартість основних засобів, отриманих у результаті такого обміну, дорівнює справедливій вартості переданих активів, відкориговані на суму грошових доплат (відшкодувань), якщо такі мали місце.

Увага!

1. При придбанні основних засобів за іноземну валюту необхідно враховувати вимоги ПБО 21 “Вплив змін валютних курсів”. Під час первісного визнання основні засоби отримані за іноземну валюту відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів). На дату балансу перерахунок таких основних засобів не здійснюється, оскільки основні засоби відносяться до немонетарних статей.

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання основних засобів, при включенні до вартості цих основних засобів перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу. В даному випадку курсова різниця не виникає. Балансова вартість основних засобів надалі визначається (оцінюється) згідно з ПБО 7.

2. Згідно з ПБО 7 первісна вартість основних засобів може змінюватись у таких випадках:

  •  внаслідок переоцінки;
  •  у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів;
  •  в результаті додаткових витрат, понесених підприємством після надходження об’єкта основних засобів.

Облік нарахування амортизації по об'єктах основних засобів

Об'єкти основних засобів після надходження на підприємство вводяться в експлуатацію. В процесі експлуатації вони поступово зносяться і  переносять вартість зносу на виробничу продукцію. У зв'язку з цим  на об'єкти основних засобів нараховується амортизація.

Амортизація – цей систематичний розподіл амортизованої вартості основних засобів протягом терміну їх корисного використовування (експлуатації).

Нарахування зносу на об'єкти основних засобів проводиться за кредитом рахунку 131 «Знос основних засобів» в  дебет рахунків відповідних витрат.

Наприклад, нарахування зносу на устаткування цеху, будівлю цеху  

Д 23 (91)           К 131  

Нарахування зносу  на офісне устаткування, будівлю офісу

Д 92                  К 131   

Нарахування зносу на будівлю складу готової продукції   

Д 93                  К 131   

Нарахування зносу на об'єкти основних засобів соціально-культурного призначення  

Д 949                 К 131   

 

Методи амортизації

 

Вартість основних засобів, що підлягає амортизації, розраховується як різниця між балансовою вартістю об'єкту і його ліквідаційною вартістю. Зазвичай ліквідаційну вартість приймають рівній нулю, оскільки на практиці, у момент надходження об'єкту, важко передбачити ліквідаційну вартість.

Об'єктом амортизації є основні засоби, що мають обмежений термін корисної експлуатації.

Терміном корисної експлуатації основних засобів є період, протягом якого підприємство припускає використовувати відповідний об'єкт, або кількість одиниць продукції (послуг), яке підприємство чекає отримати від його використовування.

Термін корисної експлуатації визначається підприємством з урахуванням наступних чинників: очікуваної потужності або фізичної продуктивності об'єкту; очікуваного фізичного зносу; морального зносу; правових або аналогічних обмежень по використовуванню об'єкту.  

Таким чином, термін корисної експлуатації визначається, виходячи з корисності об'єкту, і відображає наміри керівництва підприємства щодо використовування даного об'єкту основних засобів з урахуванням накопиченого досвіду і оцінки ринкової ситуації. Нарахування амортизації об'єкту основних засобів припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання і консервації. Термін корисного використовування об'єкту основних засобів переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використовування.

Класифікація методів амортизації основних засобів (МСБУ 16 «Основні засоби»):

  1.  Методи, які грунтуються на часі використовування основних засобів.
    1.  Метод рівномірної амортизації – прямолінійного списання.
    2.  Метод дегресивної (прискореної) амортизації –

1.2.1. Кумулятивний (суми цифр літ)

1.2.2. Зниження залишку

1.3. Метод прогресивної (уповільненої) амортизації –

1.3.1. Амортизаційного фонду

1.3.2. Аннуитету

2. Методи, засновані на кількості одиниць продукції, отриманих від використовування об'єкту основних засобів – виробничий метод.

Метод прямолінійного списання.

Вартість об'єкту списується рівномірно рівними частками протягом всього періоду його експлуатації.

Розрахунок суми щорічних амортизаційних відрахувань проводиться:

  1.  Поділянням вартості об'єкту, який амортизується, на термін його корисної експлуатації.
  2.  Множенням встановленої або розрахованої річної норми амортизації на первинну вартість об'єкту.

Амортизаційні відрахування за рік

=

Первісна вартість – Ліквідаційна вартість

Строк корисного використання

Переваги: простота розрахунку і рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечує зіставність собівартості продукції з доходом від її реалізації.

Недоліки: не враховується моральний знос, відмінність виробничої потужності основних засобів в різні роки їх експлуатації і необхідність збільшення витрат на ремонт останніми роками служби.

Метод дегресивної (прискореної) амортизації

У перші роки експлуатації основних засобів списується більша частина їх вартості, що означає щорічне зниження суми амортизаційних відрахувань.

Переваги – на перші роки експлуатації об'єктів основних засобів доводиться найбільша інтенсивність їх використовування. У цей час інтенсивно накопичуються кошти для заміни об'єкту у разі його швидкого морального старіння та інфляції. Є можливість збільшення вартості об'єкту шляхом врахування вартості на ремонт.

Кумулятивний метод – суми цифр років

Сума цифр років – результат складання порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об'єкт. Наприклад, якщо термін експлуатації об’єкту дорівнює три роки, то сума цифр років складатиме = 1+2+3 = 6.

Річна норма амортизації (на поточний рік) визначається як відношення числа років, що залишилися на початок звітного року до закінчення терміну служби, до суми цифр років. Щорічні амортизаційні відрахування розраховуються шляхом множення розрахованої норми амортизації (на поточний рік) на первісну вартість об'єкту.

Приклад. Первісна вартість об’єкту основних засобів складає 12000 грн. Термін експлуатації – 3 роки. Метод амортизації – суми цифр років. У табл. розрахована сума амортизаційних відрахувань по роках.

Таблиця. Розрахунок амортизаційних відрахувань за методом суми цифр років

Рік

Річна норма амортизації

Розрахунок суми щорічних амортизаційних відрахувань, грн.

Залишкова вартість об’єкту наприкінці року, грн.

Перший

3/6

3/6 * 12000 = 6000

6000

Другий

2/6

2/6 * 12000 = 4000

2000

Третій

1/6

1/6 * 12000 = 2000

0

Разом

1

12000

Метод зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

Річна сума амортизації

=

Залишкова вартість

х

Річна норма амортизації

Річна норма амортизації

=

[1 – n (

Ліквідаційна вартість

) ] х 100%,   

Первісна вартість

де: n - це кількість років корисного використання об’єкта.

Примітка: цей метод передбачає обов’язкову наявність ліквідаційної вартості, вона не має дорівнювати 0.  

Метод прискореного зменшення залишкової вартості. При використанні методу прискореної амортизації ліквідаційна вартість об’єкта не враховується. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється:

Амортизаційні відрахування

=

Залишкова вартість

х

Річна норма амортизації

х

2

Річна норма амортизації визначається діленням 100% на кількість років корисного використання об’єкта основних засобів.

Примітка: цей метод передбачає обов’язкову наявність ліквідаційної вартості, вона не має дорівнювати 0.  

Метод прогресивної (уповільненої) амортизації

Передбачається поступове збільшення суми амортизаційних відрахувань протягом терміну експлуатації.

Метод амортизаційної фундації передбачає, що одночасно з періодичним нарахуванням амортизації сума, рівна величині амортизаційних відрахувань, вкладається в надійні папери або депонується на окремому рахунку. Отримані відсотки по інвестиціях або внесках також зараховуються до амортизаційного фонду. При цьому амортизаційна фундація формується з двох джерел: амортизаційних відрахувань і отриманого доходу у вигляді відсотків на інвестиції або внески.

Виробничий метод

Річна сума амортизації визначається як множення фактичного річного об'єму продукції (робіт, послуг) на виробничу ставку амортизації.

Виробнича ставка амортизації визначається розподілом вартості, що амортизується, на загальний об'єм продукції, який підприємство очікує виробити за допомогою даного об'єкту.  

Класифікація методів амортизації основних засобів згідно ПСБУ № 7:

  1.  Метод прямолінійного списання.
  2.  Метод зменшення залишкової вартості.
  3.  Метод прискореного зменшення залишкової вартості.
  4.  Кумулятивний метод.
  5.  Виробничий метод.

Крім перерахованих вище методів нарахування амортизації, підприємство відповідно до ПБО 7 може застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством. Але в цьому випадку підприємство повинне розуміти, що суми амортизації, нараховані відповідно до вимог податкового обліку, та отримані у фінансовому обліку, будуть відрізнятися. Балансова вартість основних засобів визначена для цілей податкового обліку не співпадає з балансовою вартістю основних засобів у фінансовому обліку. Різниця виникає внаслідок відображення в бухгалтерському обліку витрат на ремонт основних засобів (без обмежень), операцій з продажу і ліквідації основних засобів, амортизації об’єктів невиробничого призначення. Тому, незалежно від того, який метод нарахування амортизації застосовують підприємства для цілей фінансового обліку, їм необхідно окремо вести облік основних засобів для цілей оподаткування.

Нарахування амортизації проводиться щомісяця. Місячна сума амортизації при застосуванні всіх методів, крім виробничого, визначається розподілом річної суми амортизації на 12 місяців.

Відповідно до ПБО 7, нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів. Нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації об’єкта основних засобів.

Для узагальнення інформації про накопичену амортизацію щодо об’єктів основних засобів, які обліковуються на рахунку 10 “Основні засоби”, Планом рахунків передбачений рахунок 131 “Знос основних засобів”. За кредитом рахунку 131 відображається нарахування амортизації основних засобів, за дебетом – її зменшення. Аналітичний облік ведеться за видами основних засобів.

При нарахуванні амортизації збільшується сума витрат підприємства та сума зносу основних засобів.

Подальші витрати, пов’язані з експлуатацією основних засобів

У процесі експлуатації основних засобів підприємство несе витрати, пов’язані з:

  •  ремонтом основних засобів,
  •  технічним обслуговуванням,
  •  модернізацією,
  •  реконструкцією,
  •  іншими заходами щодо підтримки основних засобів у робочому стані.

Відображення подальших витрат, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням основних засобів в бухгалтерському обліку, відповідно до ПБО 7 залежить тільки від того, як вони впливають на майбутні економічні вигоди, очікувані від використання об’єкта основних засобів і не залежать від вартості ремонту та її співвідношення до вартості основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта основних засобів в робочому стані та одержання первісно очікуваних майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат того періоду, коли вони були понесені.

До таких витрат відносяться витрати на ремонт і обслуговування основних засобів і в обліку вони відображаються таким чином:

1) варіант

Дебет 23 “Виробництво” субрахунок “Допоміжне виробництво” (в частині ремонту)

Кредит рахунків 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 65 “Розрахунки по страхуванню”, 66 “Розрахунки по оплаті праці”, 20 “Виробничі запаси” або рахунки класу 8 “Витрати по елементах” (для підприємств, що його використовують) та ін.

Дебет рахунків класу 9 “Витрати діяльності” залежно від функціонального призначення основних засобів

Кредит 23 “Виробництво” субрахунок “Допоміжне виробництво”       (в частині ремонту).

2) варіант

Дебет рахунків класу 9 “Витрати діяльності” залежно від функціонального призначення основних засобів в частині витрат на утримання і експлуатацію основних засобів

Кредит рахунків 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 65 “Розрахунки по страхуванню”, 66 “Розрахунки по оплаті праці”, 20 “Виробничі запаси” або рахунки класу 8 “Витрати по елементах” (для підприємств, що його використовують) та ін.

Витрати, пов’язані з поліпшенням об’єкта основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від їхнього використання, включають до первісної вартості об’єкта.

Збільшення первісно очікуваних економічних вигод може бути досягнуто двома способами:

  1.  збільшення надходжень грошових коштів внаслідок зростання виробничої потужності об’єкта;
  2.  зменшення витрат, пов’язаних з використанням об’єкта основних засобів.

Прикладами витрат, які включають до первісної вартості об’єкта, є:

  •  реконструкція об’єкта основних засобів, після якої відбувається збільшення виробничої потужності, або скорочення матеріальних витрат на виробництво, або збільшення терміну його корисного використання тощо;
  •  модифікація об’єкта основних засобів з метою продовження строку його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;
  •  заміна окремих частин верстата для підвищення якості продукції, яка виробляється;
  •  впровадження більш ефективного технологічного процесу, що дало змогу зменшити первісно оцінені виробничі витрати.

Бухгалтерські записи для обліку таких витрат такі ж, як при створенні і придбанні основних засобів, тобто використовується рахунок 15 “Капітальні інвестиції”.

Витрати накопичуються на відповідному субрахунку рахунку 15 “Капітальні інвестиції” і після їх завершення включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів:

Дебет 15 “Капітальні інвестиції”

Кредит 23 “Виробництво”

Кредит 20 “Виробничі запаси”

Кредит 66 “Розрахунки з оплати праці”

Кредит 65 “Розрахунки за страхуванням”

Кредит 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Дебет 10 “Основні засоби”

Кредит 15 “Капітальні інвестиції”

Таким чином, якщо підприємство проводить ремонт основних засобів, внаслідок чого планується відновити його первинний ресурс, то незалежно від величини витрат  на такий ремонт, підприємство не збільшує балансову вартість об'єкту основних засобів, а відображає ці витрати у складі витрат звітного періоду. Якщо такі роботи припускають модернізацію або інше поліпшення об'єкту основних засобів, в результаті яких очікується, що функціональні можливості об'єкту покращають, унаслідок чого зростуть економічні  вигоди від його використовування, сума витрат на такі поліпшення збільшує балансову вартість об'єкту.

Приклад: підприємство провело роботи по капітальному ремонту легкового автомобіля: заміна кузова на аналогічну модифікацію на суму 1800 грн з урахуванням ПДВ, заміна двигуна (на аналогічний) на суму 3600 грн з урахуванням ПДВ, установка газобалонного устаткування – 3000 грн з урахуванням ПДВ.

Перш за все, слід визначити, які роботи відносять до відновлення ресурсу автомобіля, а які – до модернізації і поліпшення.   

Відновлення – заміна кузова і двигуна на їх аналогічні моделі

Модернізація – установка газобалонного устаткування

Д 207   К 631  на суму 4500 грн (3000 і 1500  кузов і двигун)

Д 641   К 631 на суму 900 грн (600 і 300 – ПДВ)

Д 207   К 631 на суму 2500 грн (Газобалонне устаткування)

Д 641   К 631 на суму 500  грн (ПДВ)

Д 23, 91, 92, 93, 94, 97   К 207 – кузов і двигун на витрати звітного періоду

Д 152   К 207 – установка газобалонного устаткування  

Д 105   К 152 – збільшення балансової вартості автомобіля

 

Вибуття основних засобів

Відповідно до п.33 ПБО 7 об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у випадку його вибуття внаслідок:

  •  продажу,
  •  безоплатної передачі, або
  •  невідповідності критеріям визнання активом.

Якщо об’єкти основних засобів не відповідають критеріям визнання активом, то вони ліквідуються.

Фінансовий результат від вибуття основних засобів визначається як різниця між доходом від вибуття основних засобів та сумою їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних із вибуттям основних засобів.

Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

У випадку часткової ліквідації об’єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта.

Приклад. На   балансі   підприємства  “N”  є   верстат   первісною   вартістю  17 300  грн., накопичений знос 5 600 грн.

  1.  Відбити реалізацію цього верстата з ціною  18000 грн з урахуванням ПДВ покупцю.

Таблиця – Реалізація об’єкту основних засобів

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1

Відображено дохід від продажу верстата

377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів”

18 000

2

Відображена сума податкових зобов’язань з ПДВ

742 “Дохід від реалізації необоротних активів”

641 “Розрахунки за податками”

3 000

3

Списаний знос верстата

131 “Знос основних засобів”

104 “Машини та обладнання”

5 600

4

Відображено залишкову вартість верстата, що визнано  необоротним активом, який  утримується для продажу

286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»

104 “Машини та обладнання”

11 700

5

Списана балансова вартість реалізованого необоротного активу, що утримувався для продажу

943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів»

286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»

11 700

6

Отримана виручка від покупця за проданий верстат

311 “Поточні рахунки в національній валюті”

377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

18 000

  1.  Відбити господарські операції з цим верстатом. У результаті аварії верстат став непридатним і було прийнято рішення про його ліквідацію. Витрати на демонтаж верстата склали 860 грн., після демонтажу залишилися  деталі, що можуть бути ще використані, на суму 450 грн.

Таблиця – Ліквідація об’єкту основних засобів

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1

Списаний знос ліквідованого верстата

131 “Знос основних засобів”

104 “Машини та обладнання”

5 600

2

Списана залишкова вартість ліквідованого верстата

976 “Списання необоротних активів”

104 “Машини та обладнання”

11 700

3

Відображені витрати, пов’язані з ліквідацією верстата

976 “Списання необоротних активів”

65 “Розрахунки по страхуванню”

860

66 “Розрахунки по оплаті праці”

20 “Виробничі  запаси” та ін.

4

Відображено суму ПДВ

976 “Списання необоротних активів”

64 “Розрахунки за податками й платежами”

2 340

5

Отримано матеріали в результаті ліквідації основних засобів

20 “Виробничі запаси”

746 “Інші доходи від звичайної діяльності”

450

22 “МШП” та ін.

1.3. Підприємство “N” безоплатно передало технічному училищу для навчальних цілей верстат.

Таблиця – Безоплатна передача об’єкту основних засобів

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1

Списаний знос безоплатно переданого верстата

131 “Знос основних засобів”

104 “Машини та обладнання”

5 600

2

Списана залишкова вартість безоплатно переданого верстата

976 “Списання необоротних активів”

104 “Машини та обладнання”

11 700

3

Відображена сума податкових зобов’язань з ПДВ, виходячи з залишкової вартості

976 “Списання необоротних активів”

641 “Розрахунки за податками”

2 340

Збиток від безоплатної передачі верстата складає 14 040 грн.

1.4 Підприємство “N” виступило засновником підприємства “Z”. У вигляді внеску до статутного фонду було внесено верстат, справедлива вартість якого визначена в сумі 15000 грн.

Таблиця – Внесок у статутний фонд об’єкта основних засобів

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1

Придбання довгострокових фінансових інвестицій шляхом внеску основних засобів

14 “Довгострокові фінансові інвестиції”

712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів”

15 000

2

Списаний знос переданого верстата

131 “Знос основних засобів”

104 “Машини та обладнання”

5 600

3

Відображено залишкову вартість верстата, що визнано  необоротним активом, який  утримується для продажу

286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»

104 “Машини та обладнання”

11 700

4

Списана балансова вартість реалізованого необоротного активу, що утримувався для продажу

943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів»

286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»

11 700

Прибуток становить 3 300 грн.

При вибутті об’єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Бухгалтерські записи за Планом рахунків будуть такими:

Дебет 423 “Дооцінка активів”

Кредит 441 “Прибуток нерозподілений”

На дату набуття чинності ПБО 7 багато підприємств мали кредитове сальдо за рахунком 423 “Дооцінка активів” внаслідок індексації основних засобів, тому при вибутті об’єкта основних засобів сума дооцінки даного об’єкта повинна бути списана на нерозподілений прибуток. Сума дооцінки, що підлягає списанню, визначається на основі записів про зміну (індексацію) балансової вартості основних засобів у картках інвентарного обліку (інших реєстрах аналітичного обліку об’єктів основних засобів).

Вибуття об’єктів основних засобів у всіх випадках оформляються Актом списання основних засобів (ОЗ-3), в якому указується причина вибуття об'єкту, його технічний стан, первинна вартість, вартість нарахованого зносу, сума капітальних ремонтів за весь термін експлуатації. Якщо проводиться ліквідація об'єкту, то указуються витрати на ліквідацію, вартість матеріалів або об'єктів, отриманих від ліквідації, результат ліквідації. До документів, якими оформляється вибуття об'єкту, обов'язково прикладається інвентарна картка обліку .

Переоцінка основних засобів

У разі значного відхилення (збільшення або зменшення) залишкової вартості об’єкта основних засобів від його справедливої вартості підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів на дату балансу.

При переоцінці об’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить даний об’єкт. Тобто по всіх об’єктах основних засобів даної групи перевіряється, чи відповідає їх остаточна вартість справедливій вартості відповідних об’єктів. За наявності розбіжностей об’єкти основних засобів дооцінюються або уцінюються до справедливої вартості.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до реєстрів їх аналітичного обліку (інвентарна картка обліку основних засобів, книга обліку основних засобів).

При проведенні переоцінки об’єкта основних засобів змінюється в однакових пропорціях первісна вартість об’єкта та сума накопиченого зносу, крім випадку, коли залишкова вартість об’єкта, що переоцінюється, дорівнює нулю.

Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта на його залишкову вартість на дату переоцінки.

Індекс переоцінки

=

Справедлива вартість об’єкта, що переоцінюється

Залишкова вартість об’єкта, що переоцінюється

Переоцінена первісна вартість основних засобів (сума зносу)

=

Первісна вартість основних засобів (сума зносу)

х

Індекс переоцінки

Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена первісна вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта, в результаті чого переоцінена залишкова вартість об’єкта буде дорівнювати його справедливій вартості.

Приклад 11. Приклад умовний. Його мета – показати можливі бухгалтерські записи для відображення переоцінки основних засобів

Станом на 31.12.2000 р. первісна вартість об’єкта “С” складала
100 тис. грн., накопичений знос 40 тис. грн. Об’єкт “С” придбаний 2.01.1999 р. Підприємство використовує прямолінійний метод нарахування амортизації. Ліквідаційної вартості немає. Термін корисного використання 5 років. Підприємство прийняло рішення обліковувати основні засоби за переоціненою вартістю.

Справедлива вартість об’єкта “С” на 31.12.2000 р. склала 72 тис. грн.,

на 31.12.2001 р. – 30 тис. грн.,

на 31.12.2002 р. – 24 тис. грн.

Відповідно до ПБО 7 сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки – до складу витрат звітного періоду в тому випадку, якщо до цього дооцінка не проводилася.

Станом на 31.12.2000 р. підприємство повинне зробити такі розрахунки:

Залишкова вартість:     100 – 40 = 60 тис. грн.

Індекс переоцінки:     72 тис. грн./ 60 тис. грн. = 1,2

Переоцінена первісна вартість:  100 тис. грн. х 1,2 = 120 тис. грн.

Сума дооцінки первісної вартості:   120 – 100 = 20 тис. грн.

Переоцінена сума накопиченого зносу: 40 тис. грн. х 1,2 = 48 тис. грн.

Сума дооцінки накопиченого зносу:  48 – 40 = 8 тис. грн.

Сума дооцінки залишкової вартості:  72 – 60 = 12 тис. грн.

Таблиця Розрахунок сум переоцінки на 31.12.2000 р.

Показник

Об’єкт “С”

до переоцінки, грн.

Справедлива вартість об’єкта “С”, грн.

Індекс переоцінки

Об’єкт “С”

після переоцінки, грн.

Первісна вартість

100 000

120 000

Накопичений знос

40 000

48 000

Залишкова вартість

60 000

72 000

1,2

72 000

Результати дооцінки об’єкта “С” будуть відображені в обліку підприємства бухгалтерським записом:

Дебет 10 “Основні засоби”    20 000

Кредит 423 “Дооцінка активів”   12 000

Кредит 131 “Знос основних засобів”     8 000

Відображення результатів наступних переоцінок залежить від тенденції і розміру змін справедливої вартості об’єкта основних засобів.

У разі уцінки об’єкта, що раніше був дооцінений, сума уцінки списується на зменшення суми іншого додаткового капіталу в сумі, що не перевищує суму попередніх дооцінок, а сума уцінки, що залишилася, – на витрати звітного періоду.

Станом на 31.12.2001 р. в обліку будуть зроблені такі розрахунки і записи:

Індекс переоцінки: 30 тис. грн. / 48 тис. грн. = 0,625

Переоцінена первісна вартість основних засобів: 120 тис. грн. х 0,625= 75 тис. грн.

Сума уцінки первісної вартості

Розрахуємо суму накопиченого зносу станом на 31.12.2001р.

Спочатку визначимо розрахункову суму амортизаційних відрахувань за 2001 рік. Оскільки в нашому прикладі метод нарахування амортизації прямолінійний, залишкову вартість об’єкта основних засобів поділимо на кількість років, що залишилися до кінця експлуатації: 72 тис. грн./ 3 роки = 24 тис. грн.

Сума накопиченого зносу:  48 тис. грн. + 24 тис. грн. = 72 тис. грн.

Переоцінена сума накопиченого зносу:  72 тис. грн. х 0,625 = 45 тис. грн.

Сума уцінки накопиченого зносу:  45 – 72 = - 27 тис. грн.

Сума уцінки залишкової вартості об’єкта “С”: 30 – 48 = - 18 тис. грн.

Таблиця 17

Розрахунок сум переоцінки на 31.12.2001 р.

Показник

Об’єкт “С”

до переоцінки, грн.

Справедлива вартість об’єкта “С”, грн.

Індекс переоцінки

Об’єкт “С”

після переоцінки, грн.

Первісна вартість

120 000

75 000

Накопичений знос

72 000

45 000

Залишкова вартість

48 000

30 000

0,625

30 000

Результати уцінки об’єкта “С” будуть відображені в обліку підприємства бухгалтерським записом:

Дебет 423 “Дооцінка активів”          12 000

Дебет 131 “Знос основних засобів”          27 000

Дебет 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”      6 000

Кредит 10 “Основні засоби”           45 000

Наступна дооцінка об’єкта основних засобів визнається як дохід звітного періоду в сумі, що не перевищує суми попередніх уцінок цього об’єкта, віднесену на витрати, а різниця між сумою дооцінки та сумою раніше віднесеної на витрати уцінки відноситься до складу додаткового капіталу.

Використовуючи дані прикладу 11, здійснимо розрахунки станом на 31.12.02 р.:

Індекс переоцінки: 24 тис .грн. / 15 тис. грн. = 1,6

Переоцінена первісна вартість: 75 тис. грн. х 1,6= 120 тис. грн.

Накопичений знос: 45 тис. грн. + (30 тис. грн. /2 р.) = 60 тис. грн.

Переоцінена сума накопиченого зносу: 60 тис .грн. х 1,6 = 96 тис. грн.

Сума дооцінки накопиченого зносу  96 – 60 = 36 тис. грн.

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта “С”:  24 – 15 = 9 тис. грн.

Таблиця 18

Розрахунок сум переоцінки на 31.12.2002 р.

Показник

Об’єкт “С”

до переоцінки, грн.

Справедлива вартість об’єкта “С”, грн.

Індекс переоцінки

Об’єкт “С” після переоцінки, грн.

Первісна вартість

75 000

120 000

Накопичений знос

60 000

96 000

Залишкова вартість

15 000

24 000

1,6

24 000

Результати дооцінки об’єкта “С” будуть відображені в обліку підприємства бухгалтерським записом:

Дебет 10 “Основні засоби”      45 000

Кредит 423 “Дооцінка активів”       3 000

Кредит 131 “Знос основних засобів”     36 000

Кредит 746 “Інші доходи від звичайної діяльності”     6 000

На  кредит  746  рахунку  віднесена  сума  6 000  грн.,  оскільки  при  проведені попередньої уцінки об’єкта “С” було визнано витрати у сумі 6 000 грн. Решту дооцінки залишкової  вартості  об’єкта  “С”  (9 000 – 6 000 = 3 000  грн.)  віднесено  до  складу додаткового капіталу.

Приклад 12. Дооцінка об’єкта основних засобів, залишкова вартість якого дорівнює нулю

Підприємство має верстат, залишкова вартість якого дорівнює нулю. Станом на  31.12.2001 р.  первісна  вартість  верстата  12 000  грн.,  сума  накопиченого  зносу
12 000 грн., справедлива вартість становить 3 000 грн.

Дооцінка буде відображена записом:

Дебет 10 “Основні засоби”   3 000

Кредит 423 “Дооцінка активів”  3 000

Після переоцінки переоцінена первісна вартість верстату складає 15 000 грн., сума накопиченого зносу – 12 000 грн.

Зменшення корисності основних засобів

Якщо на дату балансу сума очікуваного відшкодування окремих об’єктів основних засобів (або групи об’єктів) менша, ніж їх залишкова вартість, то підприємство повинно відображати в обліку суму зменшення корисності основних засобів.

Зменшення корисності – це втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування.

Сума очікуваного відшкодування – сума, яку підприємство очікує до відшкодування вартості необоротного активу під час його майбутнього використання, включаючи його ліквідаційну вартість.

Відповідно до п. 31 ПБО 7 втрати від зменшення корисності об’єктів основних засобів, які обліковуються за первісною вартістю, включаються до складу витрат звітного періоду з одночасним збільшенням суми зносу основних засобів. Якщо основні засоби відображаються в обліку за переоціненою вартістю, то сума зменшення корисності активу відноситься на зменшення іншого додаткового капіталу із включенням різниці між сумою зменшення корисності та попередньою дооцінкою відповідного об’єкта основних засобів до витрат періоду (аналогічно відображенню в обліку уцінки раніше дооцінених основних засобів).

Якщо причини зменшення корисності об’єкта основних засобів перестали існувати, то сума відновлення корисності, але не більше суми попереднього зменшення корисності, відображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми зносу об’єкта основних засобів. По основних засобах, які відображаються за переоціненою вартістю, дохід визнається у сумі попередньо визнаних витрат періоду, а решта суми відновлення корисності, але не більше суми попереднього зменшення корисності, відображається у складі іншого додаткового капіталу (аналогічно відображенню в обліку дооцінки основних засобів, які раніше були уцінені).

Втрати від зменшення корисності об’єктів основних засобів, оцінених за первісною вартістю, відображаються в обліку записом:

Дебет 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”

Кредит 131 “Знос основних засобів”

На суму зменшення корисності

Втрати від зменшення корисності об’єкта основних засобів, які раніше були дооцінені, відображаються:

  •  за дебетом субрахунку 131 “Знос основних засобів” у кореспонденції з кредитом рахунку 10 “Основні засоби” на суму зменшення зносу, який визначається за коефіцієнтом втрати корисності:

Коефіцієнт втрати корисності

=

Залишкова вартість об’єкта основних засобів з урахуванням втрати корисності

;

Залишкова вартість об’єкта основних засобів

  •  за дебетом рахунку 423 “Дооцінка активів” у кореспонденції з кредитом рахунку 10 “Основні засоби” на суму зменшення корисності залишкової вартості об’єкта основних засобів, але не більше перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок цього об’єкта основних засобів;
  •  якщо залишок на рахунку 423 щодо даного об’єкта основних засобів менший ніж сума зменшення корисності залишкової вартості цього об’єкта, різниця відображається за дебетом рахунка 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій” у кореспонденції з кредитом рахунка 10 “Основні засоби”.

Приклад 13

Станом на 31.12.2001 р. на балансі підприємства “А” знаходиться верстат переоціненою вартістю 75 тис. грн. Сума накопиченого зносу – 50 тис. грн.

Дооцінка проводилась станом на 1.01.2000 року. За даними інвентарної картки сума дооцінки первісної вартості становила 15 тис. грн., накопиченого зносу –
5 тис. грн. Таким чином, на рахунку 423 “Додатковий капітал” щодо даного верстата сума попередньої дооцінки залишкової вартості становить 10 тис. грн.

Залишкова вартість верстата = 75 – 50 = 25 тис. грн.

Сума зменшення корисності = 15 тис. грн.

Коефіцієнт втрати корисності

Сума зменшення накопиченого зносу = 50 – (50 х 0,4) = 30 тис. грн.

Сума зменшення первісної вартості активу = 75 – (75 х 0,4) = 45 тис. грн.

Втрати від зменшення корисності раніше дооціненого верстата відображаються бухгалтерськими записами:

Дебет 131 “Знос основних засобів”      30

Дебет 423 “Дооцінка активів”       10

Дебет 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”   5

Кредит 10 “Основні засоби”            45

Якщо причини зменшення корисності об’єкта основних засобів після відображення втрат перестали існувати, то відновлення корисності даного об’єкта, який не переоцінювався, відображається в обліку записом:

Дебет 131 “Знос основних засобів”

Кредит 746 “Інші доходи від звичайної діяльності”

На суму відновлення корисності

Якщо причини зменшення корисності об’єкта основних засобів після відображення втрат перестали існувати, то відновлення корисності даного об’єкта, який раніше був дооцінений, відображається в обліку:

  •  за дебетом рахунку 10 “Основні засоби” у кореспонденції з кредитом субрахунку 131 “Знос основних засобів” на суму збільшення зносу, який визначається за коефіцієнтом відновлення корисності:

Коефіцієнт відновлення корисності

=

Сума очікуваного відшкодування об’єкта основних засобів

;

Залишкова вартість об’єкта основних засобів

Сума збільшення зносу

=

(

Сума накопиченого зносу

х

Коефіцієнт відновлення корисності

)

-

Сума накопиченого зносу

  •  за дебетом рахунку 10 “Основні засоби” у кореспонденції з кредитом рахунку 746 “Інші доходи від звичайної діяльності” відображається сума збільшення корисності активу, яка попередньо була списана на витрати періоду;
  •  за дебетом рахунку 10 “Основні засоби” у кореспонденції з кредитом рахунку 423 “Дооцінка активів” на залишок суми збільшення корисності первісної вартості об’єкта основних засобів.

Дані на 31.12 2001 р. після урахування зменшення корисності:

  •  первісна вартість   = 30 тис. грн.
  •  сума накопиченого зносу  = 20 тис. грн.
  •  сума зменшення корисності списана на витрати періоду = 5 тис. грн.

Протягом року була нарахована амортизація у сумі 5 тис. грн. Таким чином, на 31.12.2002 р. дані щодо верстата будуть мати такий вигляд:

  •  первісна вартість   = 30 тис. грн.
  •  сума накопиченого зносу  = 25 тис. грн.
  •  сума зменшення корисності списана на витрати періоду = 5 тис. грн.

Станом на 31.12.2002 р. причини попереднього зменшення корисності верстата перестали існувати. Сума очікуваного відшкодування верстата 10 тис. грн. Його залишкова вартість – 5 тис. грн. Тобто сума очікуваного відшкодування зросла на 5 тис. грн.

Коефіцієнт відновлення корисності

Сума збільшення накопиченого зносу = (25 х 2) - 25 = 25 тис. грн.

Сума збільшення первісної вартості активу = (30 х 2) - 30  = 30 тис. грн.

Сума зменшення корисності списана на витрати періоду  = 5 тис. грн.

Залишок суми збільшення корисності первісної вартості верстата = 30 – 25 – 5 =

= 0 тис. грн.

Відновлення корисності раніше дооціненого верстата відображаються бухгалтерськими записами:

Дебет 10 “Основні засоби”

30

Кредит 746 “Інші доходи від звичайної діяльності”

Кредит 131 “Знос основних засобів”

Кредит 423 “Дооцінка активів”

5

25

0


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68244. ПРЯМІ ТА ОБЕРНЕНІ ЗАДАЧІ ДЛЯ СТІЛЬТЬЄСІВСЬКИХ СТРУН 810.5 KB
  Оскільки у всіх реальних фізичних явищах присутнє в’язке тертя демпфування яке пропорційне та протилежно спрямоване швидкості руху елемента маси великий інтерес становлять задачі в яких це явище враховується.
68245. КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ В ДІТЕЙ ІЗ ДИФУЗНИМ ЕНДЕМІЧНИМ ЗОБОМ НА ФОНІ СУПУТНЬОЇ ПАТОЛОГІЇ 196 KB
  Мета роботи: підвищити ефективність ранньої діагностики та патогенетичного лікування дітей, хворих на дифузний ендемічний зоб І ступеня із супутньою патологією, на основі вивчення тиреоїдного гормонального фону, мінеральної щільності кісткової тканини, активності перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту.
68246. КУЛЬТУРА ДОЗВІЛЛЯ: ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ У ДОБУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 306 KB
  Сфера дозвілля є невід’ємною складовою життєвого світу людини і виконує важливу людиновідтворювальну функцію. Водночас вона має визначену історичну і соціокультурну специфіку функціонує як певна культура дозвілля.
68247. ОСОБЛИВОСТІ ОРІЄНТАЦІЇ ЛІОТРОПНИХ ХРОМОНІЧНИХ НЕМАТИЧНИХ РІДКИХ КРИСТАЛІВ 2.86 MB
  Що стосується рідких кристалів з більш складною структурою як наприклад ліотропні хромонічні нематичні рідкі кристали ЛХРК де елементарним будівельним блоком мезофази є видовжені молекулярні агрегати то методи їх орієнтації базуються швидше на експериментальному досвіді ніж на ґрунтовному...
68248. ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИСОТНИХ БУДІВЕЛЬ 685.5 KB
  Мета дослідження: визначення особливостей і розробка принципів функціонально-просторової організації висотних будівель. Задачі дослідження: проаналізувати вітчизняний і зарубіжний досвід проектування та будівництва висотних будинків; виявити ієрархічну структуру висотного будівництва...
68249. Стратегічні пріоритети та засоби зміцнення економічної безпеки торговельного підприємства 198.5 KB
  Торгівля як посередницька ланка залежить як від виробництва так і споживання товарів що зумовлює особливості у функціональних складниках та індикаторах сукупності загроз і ризиків підходах до гарантування безпеки.
68250. ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ КАРТОПЛЯРСТВА В АГРОФОРМУВАННЯХ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ 300.5 KB
  Скорочення площ посадки картоплі в сільськогосподарських підприємствах та концентрація їх переважно у господарствах населення стало негативною тенденцією яка спостерігається на всій території України.
68251. УДОСКОНАЛЕННЯ СПОСОБІВ ДОЗУВАННЯ ЕНЕРГІЇ ПРИ ФІНІШНОМУ ТЕРМОІМПУЛЬСНОМУ ОЧИЩЕННІ ПРЕЦИЗІЙНИХ ДЕТАЛЕЙ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ 3.34 MB
  Проблема технологічного очищення поверхонь і кромок деталей високоточних механізмів від задирок мікрочастинок і мікроліквідів є актуальною для всього машинобудування. Так наприклад відомо що при забезпеченні чистоти поверхонь прецизійних деталей і робочих порожнин багатьох машин їхній ресурс можна збільшити у дватри рази.
68252. МЕТОДОЛОГІЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ АНОМАЛІЙ АНТРОПОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ОСНОВІ ЛОГІКО-АЛГЕБРАЇЧНИХ МОДЕЛЕЙ КОМПЛЕКСУВАННЯ ДАНИХ МОНІТОРИНГУ ЕКОСИСТЕМ 2.19 MB
  Методи та засоби дистанційного зондування Землі дозволяють одержувати різні види даних про об’єкти і явища в глобальному масштабі з високим просторовим і часовим розрізненням. Однак для вирішення задач що пов’язані із прогнозуванням динаміки виявлених на знімках різних об’єктів або явищ...