78292

Медичний контроль за кардіореспіраторною системою. Тести респіраторної функції

Лекция

Медицина и ветеринария

Тести респіраторної функції Сучасна пульмонологія пропонує широкий діапазон проб які допомагають в діагностиці захворювань органів дихання. Найчастіше використовується спірометрія петлі потік – об‘єм фактор переносу і визначення легеневого об’єму. Вимірювання Ро2 і Рсо2 може проводитися під час діагностики і контролю за терапією. І хоч тестування з фізичними навантаженнями використовується або почало використовуватися під час діагностки хворих на бронхіальну астму згодом цей метод розширив свій діапазон використання.

Украинкский

2015-02-07

113 KB

0 чел.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

І СПОРТУ УКРАЇНИ

КАФЕДРА анатомії та фізіології

ЛЕКЦІЯ № 14

тема: Медичний контроль за кардіореспіраторною системою.

Тести респіраторної функції.

для студентів ІІ  курсу факультету здоров’я людини, фізичного виховання, туризму та менеджменту НУФВСУ

Затверджено на засіданні кафедри

пр.№______ від “___”__________200__р.

завідувач кафедри______________О.О.Шевченко

(підпис, І.П.Б.)

План лекції:

1. Тести респіраторної функції.

2. Методичні підходи до проведення допінг-контролю.

Рекомендована література:

1. Назар П.С. Медико-біологічні основи фізичної активності і спорту. – Київ. – 2010. – 462 с.

2. Анатомия и физиология. В 2-х томах./ Под.ред. Род.Р.Стили, Тренд Д. Стивенс, Филип Тейт. Киев:«Олимпийская литература», 2007.

3. Внутренние болезни, Учебник в 2-х томах./ Под ред. Н.А.Мухина, В.С.Моисеева, А.И.Мартынова. - 2-е. изд.исп.и.доп. –М.:ГЕОТАР. Медицина, 2006.

4. Спортивная медицина (практические рекомендации)/Под.ред. Р.Джексона. Пер.с англ. Г.Гончаренко. Киев. «Олимпийская литература»,2003.

5. Уилмор Дж.Х., Физиология спорта и двигательной активности. /Пер.с англ. Киев. «Олимпийская литература», 1997.

Короткий зміст лекції:

1. Тести респіраторної функції

Сучасна пульмонологія пропонує широкий діапазон проб, які допомагають в діагностиці захворювань органів дихання. Найчастіше використовується спірометрія, петлі «потік – об‘єм», фактор переносу і визначення легеневого об’єму.

Г а з и  к р о в і  і  к и с л о т н о  л у ж н а  р і в н о в а г а. Вимірювання Ро2 і Рсо2 може проводитися під час діагностики і контролю за терапією. Для цієї мети зазвичай використовують зразок артеріальної крові, але на сьогодняшній день доступні і різні альтернативні методи.

Спектрофотометрія. Прилади, що випускаються з цією метою випускають світлові промені з різною довжиною хвилі, що пропускаються через тканини, і визначають насичення кисню за відповідним спектром поглиинання оксигемоглобіна і редукованого гемоглобіна. Можна використати вушну раковину або кінчик пальця.

Крізьшкірне вимірювання. Крізьшкірні електроди нагрівають шкіру і обумовлюють дифузію діоксиду вуглецю через шкіру в електроди.

Відношення мертвий простір – легеневий об‘єм. Коли відомі значення артеріального СО2 і видихуваного СО2, можна вирахувати відношення мертвого простору до дихального об‘єму (МП/ДО), щоб оцінити кількість втраченої вентиляції внаслідок враження великих дихальних шляхів і легенів, в яких відбувається неадекватна перфузія.

МП/ ДО = (Расо2 – Рвсо2)/ Расо2

Мертвий простір, який складає менше 30% у здорових молодих осіб, збільшується з віком приблизно до 40%.

Т е с т у в а н н я  н а в а н т а ж е н н я м и. І хоч тестування з фізичними навантаженнями використовується (або почало використовуватися) під час діагностки хворих на бронхіальну астму, згодом цей метод розширив свій діапазон використання. Так, сама проста форма такого тестування – оцінка щоденного фізичного навантаження протягом 6-ти або 12 хвилин. Єдиними необхідними показниками при цьому є час і відстань. Найповніше тестування включає вимірювання споживання кисню, визначення вентиляції, ЧСС і змін в газовому складі крові. Такі тести дозволяють грунтовно оцінити працездатність пацієнта, а також можуть допомогти відрізнити серцеву недостатність від дихальної за толерантністю до фізичного навантаження.

Тестування з фізичним навантаженням необхідно проводити під контролем лікаря, який здатний у випадку необхідності надати екстренну допомогу. В безпосередній близкості повинно також знаходитися кардіопульмонологічне обладнання.

П р о с т і  т е с т и  з  ф і з и ч н и м  н а в а н т а ж е н н я м. Прості ступеневі тести тривалий час використовувалися для оцінки серцево-судинної і дихальної витривалості. У багатьох випадках вони замінюються стандартними тестами з ходьбою. Під час тестування вимірюється відстань, яку досліджуваний може пройти за даний час, зазвичай 6 або 12 хв. В даний час цей метод оцінки використовується досить широко, існує і альтернативний метод, при якому встановлюється певна дистанція (наприклад, 100м) і визначається час, необхідний для його проходження. Тестування проводиться на рівній поверхні і закритому приміщенні. Перевагою подібних тестів є їх простота і зручність.

Т е с т и  з і  з р о с т а ю ч и м  ф і з и ч н и м  н а в а н т а ж е н н я м. У випадку такого тестування викоритовується статичне навантаження, наприклад, на велоергометрі. Ці тести дозволяють зробити точне вимірювання фізичного навантаження і оцінити метаболічне навантаження По2. Вентиляція визнається з допомогою газоаналізатора, пневмотахометра, спірометра. ЕКГ постійно контролюється; проводиться аналіз видихуваного газу або з допомогою оксиметра вимірюється насичення киснем.

Фізичне навантаження потрохи збільшують кожні 1 – 3 хв., а взяття проб здійснюється протягом останніх 15с при кожному додатковому навантаженні.

Існують відповідні нормативні величини максималного По2 (поглинання кисню) з урахуванням віку, росту і статі. Їх можна порівняти з досягнутими значеннями вентиляції і ЧСС. Крім того, визначити дифузійну здатність при єдиному вдиху-видоху оксиду вуглецю (СО) під час тестування зі зростаючим навантаженням. Вона зазвичай збільшується прямо пропорційно виконаній роботі.

Проведення тестів зі зростаючим навантаженням особливо доцільно за симптомів, за яких обмежена можливість фізичного навантаження.

Т е с т  з і  с т а б і л ь н и м  ф і з и ч н и м  н а в а н т а ж е н н я м. Цей тест здатний забезпечити грунтовніше дослідження газообміну, при чому досягнуті стабільні стани необхідні для деяких вимірювань (таких як серцевий викид) з викоритстанням принципу Фіка, а також для визначення мертвого простору. У звичній практиці першим проводять тест зі зростаючим фізичним навантаженням, щоб встановти максимальне досягнуте навантаження, а пізніше – тест  зі стабільним навантаженням, що складає половину максимального навантаження або двох станах – 3 1/3 або 2/3 максимального навантаження.

Р е н т г е н о г р а ф і я. Рентгенографія грудної клітки, очевидно, є найбільш частим методом дослідження при підозрі на легеневу патологію. З її допомогою виявляють різноманітні зміни в легенях: вузли, лінійні тіні, альвеолярне затемнення, порожнини, кісти, пухлини, емфізему, колапс, плевральний випіт тощо.

Одним із популярних й інформативних різновидів рентгенологічного дослідження бронхолегеневої системи є компютерна томографія. Однією з головних переваг компютерної томографії легень є велика можливість диференціювати самі незначні зміни радіографічної щільності порівняно зі стандартною рентгенографією.

У л ь т р а з в у к о в е  д о с л і д ж е н н я. Ультразвук використовується у випадках захворювань дихальної сиситеми переважно для оцінки функції правого шлуночка і під час дослідження плеври. При чому з допомогою цього методу наявність рідини, повітря, інших утворів в плевральній порожнині.

Ультразвук може виявитися корисним для визначення положення діафрагми та оцінки її руху під час дихання в сумнівних випадках.

Л а б о р а т о р н і  м е т о д и  д о с л і д ж е н н я. Опускаючи рутинні методи, такі як загальний аналіз крові, біохімія крові, у тому числі ферменти крові, що є обов‘язковими в комплексній оцінці функціонального стану будь-якої системи організму (а не тільки серцево-судинної), вважаємо за потрібне зупинитись лише на дослідженні ліпідного обміну, яке на сьогоднішній день є найважливішим з огляду на можливість виявлення його порушення і зв‘язаного з ним розвиткові основних захворювань серця. Адже порушення ліпідного обміну може статися і у молодих, і у осіб похилого віку.  Від своєчасного його виявлення залежить ефективна профілактика цих захворювань, отже вони визначають прогноз життя, працездатність і фізичну активність людини.

Для характеристики порушень ліпідного обміну використовують такі лабораторні показники: 1)загальний ХС і ТГ в плазмі (сироватці) крові; 2)вміст окремих класів ліпопротеїдів (ХСЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ, ХС ЛПВЩ); 3)розрахунок коефіцієнта атерогенності.

У більшості випадках цих даних достатньо, щоб оцінити характер і вираженість порушень ліпідного обміну, а також ступінь атерогенності цих порушень (табл.1).

Дослідження харкотиння. Харкотиння – найрозповсюджений матеріал, який піддається аналізу у випадках респіраторних порушень. Оцінка зовнішнього вигляду харкотіння дає можливість запідозрити деякі захворювання, зокрема бронхоектази, абсцеси легень тощо. Визначають також його фізичні властивості: кількість, запах, характер, консистенцію, колір, наявність різних домішок і реакцію.

Таблиця 1. Градація рівнів холестерину і тригліцеридів в плазмі (сироватці) крові

Ліпіди

Одиниці вимірювання

Бажаний рівень

Гранично високий рівень

Підвищений рівень

Холестерин

ммоль/л

5,17

5,17 – 6,18

6,21

мг/дл

200

200 - 239

240

Тригліцериди

ммоль/л

1,7

1,71 – 2,29

2,30

мг/дл

130

131 - 200

200

Мікроскопічне дослідження харкотиння проводять на забарвлених і незабарвлених (нативних) препаратах. При цьому виявляють різни кристали, альвеолярні клітини, інколи – атипові (ракові) клітини.

Бактеріологічне дослідження дає змогу виявити збудника пневмонії, мікобактерії туберкульозу, грамнегативні й грампозитивні бактерії.

Імунологічні дослідження. Шкірні уколочні тести проводяться з метою виявлення побутових алергенів (домашній кліщ, пилок рослин, шерсть тварин тощо). Позитивні результати шкірного тестування дозволяють встановити спеціфічну чутливість пацієнта до того чи іншого алергену, що припускає необхідність усунення контакту з ним.

Вивчення неспецифічної резистентності органфізму з вивченням Т-клітинної і В-клітинної ланки імунітету дає можливість раннього виявлення його порушення, що дозволить проведення своєчасної імунопрофілактики і імунокорекції.

Слід зауважити, що імунна система відноситься до адаптивних систем і, можливо, вона першою реагує на порушення гомеостазу організма. А тому її дослідження повинно бути регулярним і інформативним, а це, в свою чергу, дасть можливість створити так званий імунологічний паспорт для тих, хто, наприклад, займається фізичною культкурою і професійним спортом. Адже імунологічний статус спортсмена можна успішно використовувати і в прогнозуванні результативності спортивної діяльності.

 2. Методичні підходи до проведення допінг-контролю

Бажання штучним шляхом збільшити свою силу, здатність та виносливість виникли одночасно з появою перших спортивних змагань. В зв‘язку з цим виникла потреба у проведенні допінг-контролю, який офіційно був запроваджений під час Олімпійських ігор в Греноблі в 1968р. В наступні десятиріччя список заборонених препаратів і методів стимуляції багаторазово змінювався і доповнювався. Було розроблено велику кількість методів, які призначались для визначення речовин, що використовувалися в якості допінгу. Згідно встановленим правилам, для аналізу на заборонені субстанції під час допінг-контролю спортсмени здають переважно сечу. Крім того, в деяких випадках для ідентифікації конкретних препаратів можуть бути отримані зразки крові, плазми, сироватки і волосся.

К л а с и ф і к а ц і я  с т и м у л ю ю ч и х  п р е п а р а т і в. З урахуванням великого різномаїття заборонених речовин не існує списку, в якому всі вони було б перераховані поіменно. Як правило, кожна група доповнюється фразою: «...і аналогічні речовини». Результатом чого є заборона на використання всіх сполук, близьких за фармакологічними і фізико-хімічними властивостями. Нижче подається класифікація заборонених субстанцій і методів впливу, запропонована МОК і Всесвітнім антидопінговим агентством (ВАДА) в 2003р.(табл.2). Для деяких лікарських препаратів і речовин, таких як бета-блокатори, кортикостероїди, місцеві анестетики, марихуана і алкоголь, заборона на використання обмежується окремими видами спорту з урахуванням медичних показів.

Таблиця 2. Класифікація заборонених субстанцій і методів впливу, запропонована міжнародним олімпійським комітетом (МОК) Всесвітнім антидопінговим агентством (ВАДА)

І Заборонені класи речовин

А. Стимулятори

В. Наркотичні речовини

С. Анаболічні препарати

D. Діуретики

Е.Пептидні гормони, міметики та їх аналоги

F. Препарати з антиестрогенною активністю

G. Маскуючі препарати

ІІ Заборонені методи впливу.

А. Стимуляція транспорту кисню

В. Фармакологічні, хімічні та фізичні маніпуляції

С. Генний допінг

ІІІ Класи субстанцій, заборонених в окремих видах спорту

А. Алкоголю

В. Каннабіноїди

С. Місцеві анестетики

D. Глюкокортикоїди

Е. Бета-блокатори

С т и м у л я т о р и. Стимулятори представляють собою, очевидно, найбільш давній вид субстанцій, які використовувалися людиною в якості допінгу. До них відносяться: амфетамін, ефедрин, кофеїн, кокаїн. Перша допінгова речовина, яка виявлена у зразках сечі спортсменів ХХ ст. відносилась до амфетамінів. Оскільки ефедрин входить до складу низки протипростудних препаратів, а кофеїн міститься у багатьох холодних і гарячих напоях, була встановлена межа граничного вмісту цих речовин в сечі, що вимагає проведення кількісної оцінки їх вмісту в сечі. Нові правила, які набрали чинності з січня 2004р., повністю зняли заборону на використання кофеїну.

Н а р к о т и ч н і  р е ч о в и н и. Клас наркотичних речовин включає такі субстанції, як опіоїдні анальгетики морфінового типу і близькі за структурою речовини, за деякими виключеннями, зокрема, етилморфіну і кодеїну, зробленими через їх незначний анальгетичний вплив. Використання інших лікарських препаратів не опіоїдного типу, наприклад, ацетилсаліцилової кислоти або диклофенаку, дозволено.

А н а б о л і ч н і  п р е п а р а т и. Якщо використання стимуляторів і наркотиків становить собою інтерес під час змагань, то анаболічні препарати є ефективним засобом впливу в період проведення тренувальних занять. Речовини, які стимулюють ріст м‘язової тканини і збільшення силових показників, були внесені в список заборонених субстанцій МОК в 1976р., а після 1993р. в клас анаболічних препаратів були включені не тільки стероїди – похідні тестостерону, але й інші, такі, як кленбутерол, оскільки бета-2-агоністи також викликають анаболічний ефект за умови їх використання в дозах, які суттєво перевищують терапевтичні.

Діуретики. Діуретики розглядаються в якості допінгових препаратів на основі таких фактів: а) спортсмени, які змагаються у видах спорту, де відбувається поділ на вагові категорії, можуть знижувати масу тіла штучно стимульованим діурезом, тобто збільшенням відділення сечі; б) збільшення водних витрат призводить до розбавлення сечі і зниження концентрації виділюваних речовин. Таким чином, діуретики можуть маскувати використання заборонених субстанцій, для яких встановлено кількісний поріг вмісту в сечі. Клас діуретиків, зокрема, може слугувати демонстрацією фізико-хімічної гетерогенності однієї групи препаратів. На основі хімічної структури, місця і механізму впливу діуретичні препарати можуть бути розділені приблизно на 6 груп. Це так звані тіазіди (наприклад, гідрохлортіазід), похідні сульфамоїлбензойної кислоти (наприклад, фуросемід), осмотичні діуретики (наприклад, манітол), інгібітори карбоангідрази (наприклад, ацетазоламід), похідні феноксіоцтової кислоти (наприклад, етакринова кислота) і калійзберігаючі діуретики (наприклад, спіронолактон).

Б е т а – б л о к а т о р и. Препарати, які блокують бета-адренорецептори, заборонені для використання в таких видах спорту, як стрільба і стрибки на лижах через їх седативний ефект. До сучасних бета-блокаторів відносять такі препарати: атенолол, бетаксолол, бісопролол, метопролол, надолол, піндолол, пропранолол, тімолол, карведілол, небіволол. Починаючи з 1988р., цей клас препаратів був включений МОК в список заборонених для використання субстанцій.

Сучасні методи аналізу

Перші методики скринінгу і доказів для допінг-контролю, які отримали широке розповсюдження, полягали в приготуванні зразків препаратів з використанням рідинної екстракції сечі, концентрації отриманих екстрактів і розділення речовин, що аналізуються за допомогою газорідинної хроматографії (ГРХ) і тонкошарової хроматографії (ТШХ). Для аналізу продуктів, розділених з допомогою ГРХ використовували плазмено-іонізаційний детектор (ПІД), який дозволяв виявити присутність стимуляторів із групи амфетаміну за сигналом з часом утримання, що співставлялось з стандартними зразками аналогічних препаратів. ТШХ використовували для ідентифікації стрихніну і таких стимуляторів з гілроксильованим кінцем, як β-гідроксиаміфетин і фенілефрин. У випадках з позитивними результатами тесту додаткову інформацію отримували за допомогою дериватизації, мікроінфрачервоної спектроскопії, а також масс-спектроскопії (МС).

Удосконалення аналітичних методів і поява різних технічних новинок призвело до розробки складних процедур приготування зразків і появи різноманітних видів аналізу і, на кінець, до створення і випуску в продажу спеціального обладнання, що в цілому, дозволяє проводити обширний аналіз зразків, зокрема сечі, елітних спортсменів з метою допінг-контролю. Залежно від властивостей речовин, що аналізуються, використовуються різні аналітичні інструменти. Сучасні хроматографічні системи базуються на використанні капілярної газової хроматографії або високоефективної рідинної хроматографії.

Газова хроматографія. Сьогодні капілярні колонки представляють собою найрозповсюдженіший засіб для проведення газової хроматографії (ГХ) з метою допінг-контролю. Висока ефективність методу забезпечує широкий вибір для створення різних методик і можливостей з метою вирішення таких завдань, як проведення повного аналізу або скринінгу специфічних речовин.

Рідинна хроматографія. Порівняно з газовою рідинна хроматографія (РХ) виокремлюється значним різномаїттям розмірів, наповнювачів і, оскільки, розділення відбувається за умови переносу в рідкому носії, великим набором розчинників і буферів. На відміну від ГХ, РХ має декілька механізмів розділення (нормально-фазова, повернено-фазова, іонообмінна і ситова), чим забезпечується її висока ефективність під час проведення аналізу з метою допінг-контролю.

Імуноафінна хроматографія (ІАХ). В якості засобу виділення аналізуємих речовин, із біологічних проб стали використовувати ІАХ відносно недавно. Суть методу полягає в тому, що моно- або поліклональні антитіла, здатні утворювати нековалентний зв‘язок з різними частинами молекул, що аналізуються, пришивають до носія, наприклад, до сферичних часточок агарози. Гелем, приготовленим з таких часточок, заповнюють колонку з пористим фільтром на одному кінці і пропускають через неї проби сечі або плазми. Під час пропускання через колонку шуканих речовин антитіла, зв‘язані з носієм, пізнають їх і зв‘язують, формуючи нековалентні комплекси, тоді як решта молекул, не здатних взаємодіяти з антитілами, елюруються з розчинником. Зміна умов елюрування дозволяє зруйнувати комплекс речовина-антитіло, не руйнуючи при цьому самих молекул, і отримати шукану речовину в очищеному вигляді, практично без сторонніх домішок, для проведення подальшого аналізу з допомогою ГХ-МС.

Детектори. Детекція та ідентифікація розділених хроматографією речовин в допінг-контролі має надзвичайно велике значення. На сьогоднішній день розроблено багато різних систем детекції, зокрема полум‘яно-іонізуючий детектор, азотно-фосфорний детектор, УФ фотометричний детектор, а також мас-спектрометричні детектори. На прикладі полум‘яно-іонізуючого детектора, який дуже давно широко використовується з ГХ, пояснено принцип роботи. Газ, що виходить з хроматографічної колонки, змішується з повітрям, насиченим воднем, і спалахує за допомогою електропідпалу. Під час згоряння водню в повітрі утворюється невелика кількість іонів, однак за умови піролізу в полум‘ї водню більшість органічних сполук дає значну кількість іонів і електронів і це призводить до збільшення провідності. На так званий колектор або збірний електрод подається напруга, під впливом якої виникає електричний струм, величина якого пропорційна кількості зразку, що згорів після виходу із хроматографічної колонки. Струм реєструється з допомогою амперметра, перетворюється в електричний сигнал і відображається у вигляді піку на хроматограмі.

Якісний аналіз під час проведення допінг-конролю. Для більшості заборонених субстанцій в професійному спорті для позитивного результату тесту достатньо просто отримати підтвердження їх присутності у зразку сечі. Оскільки багато методів скринінгу і отримання доказів ґрунтуються на використанні хроматографії в поєднанні з мас-спектроскопією, були розроблені рекомендації для ідентифікації сполук з допомогою систем ГХ-МС і РХ-МС (/МС).

Присутність речовин вважається підтвердженою, якщо за відносною представленістю відповідної кількості характерних іонів (залежно від використаної мас-спектрометрії) зразок, співставлений з урахуванням допустимих відхилень, відповідним аналогічним зразком стандарту, підданому аналогічному аналізу.

Крім того, час утримання речовин зразку сечі спортсмена не повинен відрізнятися ( в межах допустимого інтервалу відхилення) від контрольного зразку сечі, що містить шукану речовину. Через це для характеристики та ідентифікації речовин в таких складних для аналізу зразках, як проба сечі, суттєве значення має інформація про хроматографічні і, особливо, мас-спектрометричні параметри досліджуваних хімічних сполук. До теперішнього часу проведені численні дослідження мас-спектрометричних характеристик стимулюючих і маскуючих препаратів, а також розроблені методи їх детекції з метою проведення допінг-контролю. Розглянемо загальні принципи проведення аналізу деяких із цих речовин.

Анаболічні стероїди. Розглядаючи статистичні дані відносно результатів проведених тестів на допінг і класів виявлених заборонених речовин, можна помітити, що найчастіше в якості допінгу в спорті використовують анаболічні стероїди. Одним з представників цієї групи є метилтестостерон – похідне тестостерону, отримане шляхом заміни метильною групою залишку водню.

Анаболічні стероїди переважно активно залучаються в метаболічні процеси, утворюючи серію метаболітів, наприклад, відповідних кетогруп, здійснюють окислення гідроксильних груп, гідроксилювання, а також окислення/відновлення зв‘язків вуглець-вуглець в ядрі молекули стероїду. Слідом за цією фазою І-го метаболізму відбувається ІІ-а фаза метаболізму, а саме - кон‘югація продуктів фази І з глюкуронідами або сульфатами.

Загальноприйняті стратегії ідентифікації метаболітів анаболічних стероїдів ґрунтується на ферментативному гідролізі метаболітів фази ІІ, в процесі якого утворюються метаболіти фази І, потім здійснюється їх очистка, концентрація, дериватизація і наступний аналіз ГХ-МС. Більшість метаболітів анаболічних стероїдів. за виключенням нандролону, про який мова піде нижче, не здатні утворюватися в організмі людини природним шляхом, через це у випадку виявлення цих сполук в сечі спортсмена підданого допінг-контролю, буде зроблено повідомлення про позитивні результати тесту.

Синтезовані стероїди. Проблема використання так званих сконструйованих стероїдів в спорті і в науковому світі наростає подібно до сніжної лавини, після того як у 2003р. лабораторія допінг-контролю виявила речовину, похідну гестринона – лікарського препарату, який використовувався для лікування ендометріозу. Гідрогенування його залишку призводить до утворення гормону тетрагідрогестринону (ТНУ), який може розглядатися як аналог високоефективного анаболічного стероїду тренболону, однак клінічні дослідження фізіологічного впливу й побічних ефектів ТНУ ніколи не приводились. Загальноприйнятих в дослідницьких лабораторіях стратегій допінг-контролю, які до сих пір були спрямовані на виявлення фармацевтичних препаратів, що пройшли випробування, виявились явно недостатніми для подолання бажання деяких спортсменів отримати перемогу над суперниками ошуканим шляхом, піддаючи ризику власне здоров‘я. Враховуючи той факт, що багато процедур скринінгу ґрунтуються на порівнянні зразків з пробами сечі з використанням таких методик мас-спектрометрії, як моніторинг заданих іонів (selected ion monitoring, SIM) або моніторинг множинних реакцій (multiple reaction monitoring, MRM), невідомі похідні або лікарські препарати, такі як ТНУ є «невидимими» для стандартних процедур контролю. Це обумовлює необхідність розробки гнучкіших методик контролю, які б дозволили детектувати як відомі, так і невідомі речовини, котрі володіють схожою структурою, що є в принципі можливо, зокрема, з використанням сучасних систем ГХ-МС/МС.

Ендогенні стероїди. Якщо у випадку використання анаболічних стероїдів які не зустрічаються в нормі, то їх виявлення не складає труднощів, але якщо застосовується тестостерон як допінг, то значно ускладнюється його тестування, оскільки він виробляється в організмі людини. З метою його виявлення були розроблені різні підходи, найбільш розповсюдженими є визначення співвідношення тестостерон/епітестостерон (Т/Е) і так зване мас-спектрометричне вимірювання співвідношення стабільних ізотопів вуглецю. Збільшення доступності ізотопного аналізу методом МС дозволило проведення низки досліджень, які показали можливість виявлення різниці між ендогенним і синтетичним тестостероном з допомогою даного підходу.

Діуретики і бета-2-агоністи. До речовин, аналіз яких звично здійснюється за допомогою ГХ-МС/МС, відносяться також діуретики і бета-2-агоністи. Зокрема група діуретиків характеризується хімічним розмаїттям препаратів, що призначаються у схожих або ідентичних випадках. Для представників цієї групи речовин використовується переважно негативна іонізація, що зумовлено їх кислотними властивостями, однак для деяких діуретиків, зокрема триамтерену, вимагається позитивна іонізація. Для бета-2-агоністів основним підходом є протонування речовин, що аналізується, з наступною детекцією позитивно зарядженої молекули. Для діуретиків, а також для переважної більшості бета-2-агоністів, за виключенням салбутамолу, достатньо проведення кількісного аналізу.

Кількісний аналіз заборонених субстанцій. Для деяких субстанцій, включно з стимуляторами на зразок ефедрину, метаболітів анаболічних стероїдів, таких як нандролон, і бета-2-агоністи, такі як сальбутамол, встановлений пороговий рівень, на основі порівняння з якими робиться висновок про позитивні та негативні результати тесту. Підґрунтям для такого рішення стали різні причини. Ефедрини входять до складу багатьох протипростудних лікарських препаратів, через це за антидопінговими правилами їх використання є законним, якщо вміст похідних норефедрину, ефедрину і псевдоефедрину в сечі не перевищує 5, 10 або 25 мг.мл-1 відповідно. Салбутамол відноситься до групи симпатоміметиків, є одним із чотирьох для використання бета-2-агоністів (поряд з салметеролом, тербуталіном і формотеролом) за умови їх використання у вигляді інгаляції. Оскільки визначити, як використовувався препарат (орально у вигляді таблеток або у вигляді аерозолю) і в якій дозі достатньо складно. Про присутність салбутамолу в пробах під час змагань повідомляють у відповідну федерація, якщо вміст речовини перевищує 100 нг.мл-1. В період між змаганнями встановлений пороговий рівень 1мг.мл-1, оскільки у випадку використання деяких симпатоміметиків в дозах, що суттєво перевищують терапевтичні, спостерігаються анаболічні ефекти. Присутність метаболіту нандролону (норандростерону) в сечі професійних спортсменів може бути в певній мірі обумовлено ендогенною продукцією, через це для речовини встановлений пороговий вміст 2 нг.мл-1 для чоловіків і 5мг.мл-1 для жінок. Для обґрунтування отриманих значень були проведені численні дослідження, також були враховані різні чинники, які можуть впливати на рівень ендогенного утворення цього метаболіту, наприклад, значний фізіологічний стрес або вагітність, які призводять до суттєвого підвищення вмісту цієї речовини в сечі. Кількісне визначення цих сполук здійснюється з використанням калібровочних кривих, які будують на основі результатів визначення стандартними методами відповідних внутрішніх стандартів, що володіють схожими або ідентичними фізико-хімічними властивостями.

Таким чином, допінг-контроль низькомолекулярних сполук у спортсменів здійснюється на основі використання хроматографічних і мас-спектрометричних методів, які дають можливість виявити й ідентифікувати заборонені препарати та їх метаболіти в пробах біологічних рідин, таких як кров і сеча. В останній час використовується переважно рідинна хроматографія, продукти розділення якої після іонізації при атмосферному тиску піддаються мас-спектрометричному аналізу, оскільки даний підхід дозволяє суттєво скоротити час підготовки зразків.

З моменту створення списку заборонених препаратів і методів стимуляції діапазон речовин, яким приділяється увага під час проведення допінг-контролю розширюється, і лабораторіям в межах цього динамічного процесу доводиться постійно розширювати і модифікувати методи аналізу, підвищуючи їх чутливість, специфічність і пристосованість до вирішення нових завдань, щоб обмежити зловживання лікарськими препаратами в спорті, а також захистити спортсменів від хибних звинувачень. І тут нові розробки у сфері високошвидкісної й високоефективної хроматографії, мас-спектрометрії, що володіють високою специфічністю та чутливістю, а також сучасних прийомів іонізації надають аналітичним лабораторіям цінні інструменти, які дозволяють отримати ще ґрунтовнішу інформацію про використані речовини, наприклад, про їх структуру і метаболізм, і розширити тимчасові межі виявлення зловживання стимулюючими препаратами. Оскільки багато препаратів, таких, як анаболічні стероїди, використовуються в період між змаганнями, але при цьому зберігають свій стимулюючий ефект протягом декількох тижнів, для повноцінного допінг-контролю необхідно проведення аналізів як під час змагань, так і в післязмагальному періоді.

Лекцію підготовлено

доцентом кафедри                         _________________М.М.Левон

            (підпис, І.П.Б.)

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

38441. Многокритериальный синтез позиционного управления с моделью 6-го порядка на основе метода формирования притягивающих многообразий 4.39 MB
  Можно выделить три типовых подхода в которых сгруппирован ряд известных методов. Это, так называемые, прямые интерактивные методы, например, на основе конусов доминирования и генетического программирования; методы скаляризации, такие как, свертка показателей, пороговая и лексикографическая оптимизация
38442. Исследование экономических показателей предприятия при помощи систем СТЭК 2.3 MB
  Исходные данные для среднестатистического предприятия олигополии В работе имеют место следующие исходные данные: годовая характеристика спроса на товар определяемая бюджетными ограничениями потребителей их предпочтениями и эластичностью вычислить по предложенной методике на базе Const=40 млн. год; доля капитала уплачиваемая за аренду оборудования = 150 год; показатели технологического процесса фирм ; ; планируемые производственные затраты фирм млн. допустимые значения ресурсов труда и капитала: чел; млн. 1 2 3 СТЭК 1 7 1...
38443. Разработка и исследование метода грамматической эволюции для структурно-параметрического синтеза системы управления динамическим объектом 1.63 MB
  Цель синтеза управления заключается в том, чтобы найти такое управление, при котором поведение объекта управления удовлетворяло бы заданным критериям. Данная задача до сих пор не решена аналитически в общем виде.
38444. Разработка и исследование метода сетевого оператора для логического вывода экспертной системы 1.29 MB
  Экспертные системы обычно определяют как программы ЭВМ, моделирующие действия эксперта-человека при решении задач в узкой предметной области на основе накопленных знаний, составляющих базу знаний. ЭС выдают советы, проводят анализ, дают консультации, выполняют классификацию и т.д. Практическое применение ЭС на предприятиях способствует значительному увеличению эффективности работы.
38445. Расчёт плиты опертой по контуру 210.72 KB
  22:2006 для торгових приміщень 15 12 18 Всего p=15 p=18 Полная Всего gp=8219 gp=9313 Поле плиты в осях 15АД: Нагрузка приходящая на всё поле плиты: Максимальные изгибающие моменты на полосе шириной 1м: для пролётных моментов: для опорных моментов: де табличные коэффициенты для опирания плиты. Для пролетных моментов: Для опорных моментов: Определяем пролетную арматуру в направлении lк: Rs = 355 МПа расчетное сопротивление арматуры растяжению для...
38446. Разработка мероприятий по совершенствованию управления мотивацией персонала ИП Correct Way 998 KB
  Внутреннее вознаграждение человек получает от работы ощущая значимость своего труда испытывая чувство к определенному коллективу удовлетворение от общения дружеских отношений с коллегами. Стимулирование труда предполагает создание условий при которых в результате активной трудовой деятельности работник будет трудиться более эффективно и более производительно т. Здесь стимулирование труда создает условия для осознания работником что он может трудиться более производительно и возникновения желания рождающего в свою очередь...
38447. Формирования требований к информационной системе учета материально-производственных запасов для ООО «КАРМА» 3.22 MB
  Теоретические основы по учету материалов. Целью данного дипломного проекта является анализ деятельности фирмы ООО КАРМА для формирования требований к информационной системе учета материальнопроизводственных запасов для ООО КАРМА Задачи дипломного проекта: рассмотреть теоретические основы по учету материалов; проанализировать особенности учета материалов в ООО КАРМА; сформировать требования к информационной системе учета материальнопроизводственных запасов для ООО КАРМА; В первой главе анализируются теоретические основы...
38448. ПРОЕКТУВАННЯ ПМК ДЛЯ ГЕНЕРАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ПОВІДОМЛЕНЬ ПО КЕРУВАННЮ ІТ-ПРОЕКТАМИ 3.77 MB
  Для полегшення цього процесу було вирішено створити модуль для генерації та масової розсилки emil листів. Існують сервіси що дозволяють створювати великі розсилки електронних повідомлень з можливістю створення власних списків отримувачів. Порівняємо кілька найпопулярніших сервісів для масової розсилки електронних повідомлень.2 Розробка математичної моделі ПМК для генерації електронних повідомлень по керуванню ІТпроектами Кількість отримувачів розсилки розраховується під час виділення потрібних записів у таблиці формула 1.